УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

ЗАЯРНА

НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 339.37:658.511+658.4

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

ТА ЇЇ РЕГУЛЮВАННЯ В РИНКОВИХ УМОВАХ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка торгівлі та послуг)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємства Львівської комерційної академії Укоопспілки.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Башнянин Григорій Іванович,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Михасюк Іван Романович,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри економіки підприємства

кандидат економічних наук, доцент

Черничко Тетяна Володимирівна,

Мукачівський технологічний інститут,

доцент кафедри менеджменту

Захист дисертації відбудеться 25 березня 2008 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради К. 35.840.01 Львівської комерційної академії за адресою 79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського, 10, ауд. 205.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівської комерційної академії (79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського, 10, ауд. 205).

Автореферат розіслано 21 лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради _________________ доц. Блонська В. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми. Процес розвитку і формування ринкових відносин в Україні виявив низку проблем, пов’язаних з управлінням фінансово-економічною діяльністю підприємств роздрібної торгівлі. Загострення конкурентної боротьби внаслідок змін у системі ціноутворення, оподаткування, кредитування, розвиток ринкової інфраструктури змінили економічне середовище функціонування торговельних підприємств, що, своєю чергою узалежнило ефективність їхньої діяльності від багатьох факторів. Важливе значення для забезпечення розвитку підприємств роздрібної торгівлі має ефективне використання не тільки їхніх внутрішніх можливостей, а й урахування розвитку виробництва, активізація інвестиційних процесів, підвищення купівельної спроможності споживачів, удосконалення процесів регулювання торговельної діяльності з боку держави.

Суттєве значення для дослідження проблеми функціонування та розвитку торгівлі мають праці таких відомих вітчизняних учених як В.Апопій, Г.Башнянин, Я.Гончарук, Ю.Дайновський, В.Загорський, Л.Лігоненко, А.Мазаракі, В.Марцин, Б.Мізюк, Н.Міценко, А.Садєков, Л.Саркісян, Н.Ушакова, Ф.Хміль, В.Шевчук, О.Шубін. Як свідчить аналіз публікацій, оцінюючи вплив зовнішніх факторів на розвиток торговельного підприємства, дослідники недостатньо уваги приділяють регуляторній ролі держави. Однак для блокування розвитку кризових явищ, що супроводжують будь-які трансформаційні процеси, необхідним є регулятивний вплив держави, з одного боку, спрямований на всі рівні економічних підсистем (підприємство, галузь, економіка загалом), а з іншого – сприятливий для розвитку ринкових відносин.

Питанням державного регулювання за умов ринкових відносин на макро- і мікрорівнях присвячені праці зарубіжних авторів І.Ансоффа, С.Брю, А.Денисова, Д.Кейнса, Л.Лаффера, Р.Макконела, А.Петрова, М.Портера, П.Самуельса, В.Нордхауза. В Україні особливості цієї проблеми висвітлені у підручниках Н.Гуревича, Л.Дідківської, І.Михасюка, А.Стельмащука, Д.Стеченко та ін. Окремі аспекти державного регулювання викладені у працях Я.Антонюка, Є.Бойка, І.Бочана, М.Долішнього, Т.Куценко, В.Лагутіна, А.Никифорова, М.Павлишенка, Т.Черничко, С.Чистова та ін.

Огляд наукових праць свідчить про недостатньо повне висвітлення ролі держави як чинника, що впливає як на сам суб’єкт господарювання (торговельне підприємство), так і на інші складові його зовнішнього оточення, а також впливу держави як зовнішнього фактора на ефективне функціонування підприємств роздрібної торгівлі, хоча вона є однією із найважливіших галузей господарства, оскільки, з одного боку слугує критерієм розвитку виробництва та задоволення потреб платоспроможного попиту населення, з іншого, - є центральною ланкою розвитку соціальної інфраструктури внутрішнього товарного ринку. Удосконаленню торговельної діяльності підприємств різних форм власності, поліпшенню їх фінансового стану сприятиме формування такої регуляторної політики, яка б стимулювала їх економічне зростання, враховуючи територіальне розміщення, структуру товарообороту, обсяги реалізації тощо.

Недостатня обгрунтованість теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління фінансово-економічною діяльністю підприємств роздрібної торгівлі та її регулювання з урахуванням специфіки економічного розвитку України підтверджує актуальність цієї проблеми. Нагальна потреба наукового дослідження у цьому напрямі й зумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою науково-дослідних робіт, згідно з планами досліджень Львівської комерційної академії, зокрема дисертація виконувалась у межах науково-дослідних тем: „Програма розвитку торгівлі у м. Львові до 2010 року” (затверджена Наказом Управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради № 26 від 21.06.2005 р.); “Розроблення нормативів забезпеченості населення торговельною площею у магазинах” (затверджена наказом Міністерства економіки України (номер державної реєстрації № 0164U013023) науковий керівник проф. В.В. Апопій; кафедральної теми „Державне регулювання господарської діяльності підприємств роздрібної торгівлі” (розроблена на кафедрі економіки підприємства Львівської комерційної академії).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо адаптації функціонування підприємств торгівлі до соціально-економічних умов зовнішнього середовища, що формується під впливом держави, а також обгрунтування теоретичних і науково-методичних засад удосконалення системи аналізу в управлінні діяльності торговельних підприємств.

Цільова спрямованість дослідження зумовила необхідність вирішення таких завдань:

§ виявити особливості функціонування торговельних підприємств на сучасному етапі становлення ринкової економіки;

§ дослідити механізм державного регулювання торгівлі, обґрунтувати необхідність удосконалення державного регулювання діяльності підприємств торгівлі за умова ринкової економіки;

§ розробити систему моніторингу впливу держави як зовнішнього чинника на діяльність роздрібних торговельних підприємств;

§ проаналізувати фінансово-економічний стан підприємств роздрібної торгівлі та вплив фінансових важелів держави на ефективність їх функціонування;

§ розробити методичні рекомендації з регулювання роздрібного товарообороту і його асортиментної структури враховуючи опосередкований вплив держави на попит споживачів і рекомендації з удосконалення методичних підходів оптимізації результатів господарсько-фінансової діяльності підприємств;

§ запропонувати методичні підходи до побудови та удосконалення системи оподаткування прибутку підприємств торгівлі.

Об’єктом дослідження є підприємства роздрібної торгівлі в ринковому середовищі.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти управління діяльністю підприємств роздрібної торгівлі та її регулювання за сучасних умов.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційного дослідження становлять методи загальної теорії наукового пізнання, історико-системний підхід. Для вивчення та узагальнення наукових розробок використані методи порівняння, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, статистичні й експертні методи дослідження. Для визначення і узагальнення факторів зовнішнього середовища, що впливають на ефективність функціонування торговельних підприємств, а також державного впливу використано соціологічні (соціологічне опитування), статистико-економічні методи дослідження (вибіркове спостереження, анкетування, групування, ряди динаміки, середні величини, індексний метод).

Інформаційною базою дослідження є офіційна інформація Державного комітету статистики України, статистична та фінансова звітність підприємств роздрібної торгівлі, матеріали анкетування, дані інтернет-мережі, власні аналітичні розрахунки. Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні завдань, які сприятимуть підвищенню ефективності діяльності торговельних підприємств за ринкових умов. Зокрема, у дисертації

вперше:

§ розроблено методику проведення моніторингу змін у системі державного регулювання діяльності підприємств роздрібної торгівлі, що дасть змогу розширити інформаційну базу управління торговельним підприємством, поліпшити його якість;

§ побудована економіко-математична модель оптимізації результатів фінансово-господарської діяльності, яка враховує конкурентоспроможність товарів і зміну попиту на них, систему державного регулювання через пряме і опосередковане оподаткування;

удосконалено:

§ методи аналізу фінансової стійкості підприємств роздрібної торгівлі на основі деталізації процедурної сторони методики, що базується на оцінці системи факторів макро- і мікросередовища, та граничних фінансових характеристик діяльності підприємств;

§ положення стратегії регулювання роздрібного товорообороту та його асортиментної структури на основі маркетингового підходу, що базується на оцінці реальної ситуації на ринку та можливостей торговельного підприємства;

§ алгоритм ухвалення управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності торговельних підприємств;

набули подальшого розвитку:

§ рекомендації з визначення і вибору перспективного стратегічного сегмента діяльності торговельного підприємства в контексті формування його конкурентної позиції та максимізації прибутку;

§ механізм оподаткування підприємств торгівлі: обґрунтовано принцип оподаткування, вибір критеріальної ознаки, визначено методичні підходи до побудови шкали оподаткування та розрахунку ставок податків.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження мають прикладну спрямованість: керівництво ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет” визнало за доцільне врахувати розроблений автором алгоритм ухвалення управлінських рішень щодо удосконалення системи управління підприємством, методичні підходи та алгоритм аналізу фінансового стану підприємств, впливу на нього факторів макро- та мікро середовища (довідка про впровадження № 2374 від 14.11.2005 р.). Керівництво Львівської ОСС використовує запропоновану автором модель впливу державної політики в галузі регулювання конкуренції. Впроваджено рекомендації автора щодо забезпечення конкурентоспроможності підприємства (довідка про впровадження № 01/48 від 22.10.2005 р.). Окремі положення кандидатської дисертації використовуються у навчальному процесі Львівської комерційної академії, зокрема при викладанні економічних дисциплін “Економіка торговельного підприємства”, “Економіка підприємств споживчої кооперації”, “Державне регулювання економіки” (довідка про впровадження № 857/01-1.08 від 3.11.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися та отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях, зокрема: на науковій конференції ЛКА “Стратегія соціально-економічного розвитку України і формування механізмів зростання” (квітень 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” у Хмельницькому інституті бізнесу (травень 2003 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті” у Тернопільській академії народного господарства (лютий 2004 р.); науковій конференції молодих науковців “Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції” у Дніпропетровській академії митної служби України (березень 2004 р.); науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ЛКА за результатами наукових досліджень 2003 р. “Стратегія розвитку сфери обігу товарів та послуг на засадах підприємництва” (квітень 2004 р.), науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ЛКА “Актуальні проблеми економічного зростання, духовного відродження і стратегічного розвитку України в умовах глобалізації” (травень 2005), за міжнародній науково-практичній конференції “Структурні трансформації та інвестиційно-інноваційний розвиток торгівлі” у Львівській комерційній академії (листопад 2005 р.); науковій конференції „Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку національної економіки” у Львівській комерційній академії (травень 2006 р.); науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів „Стратегія соціально-економічного розвитку і формування інвестиційно-іноваційних механізмів в Україні” у Львівській комерційній академії (квітень 2007 р.).

Публікації з теми дисертаційного дослідження. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані в 12 наукових працях загальним обсягом 3,8 д.а., в тому числі 10 - у фахових виданнях, з яких 3,6 д.а. належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота містить вступ, три розділи, висновки до кожного розділу і загальні, список використаних джерел (260 найменувань). Повний обсяг дисертації викладено на 176 сторінках компютерного тексту, у тому числі основного тексту – 159 сторінок, та проілюстровано у 20 таблицях, 17 рисунках (з них 6 таблиць та 11 рисунків займають площу цілої сторінки). Робота містить 27 додатків обсягом 50 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обгрунтовано актуальність і наукову доцільність дослідження, визначено його мету та основні завдання, об’єкт, предмет і методологічну основу, розкрито наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, представлена структура роботи і ступінь її апробації.

У першому розділі „Теоретичні та методичні засади управління діяльністю підприємств роздрібної торгівлі та її регулювання в ринкових умовах” аналізуються особливості роздрібного торговельного підприємств як об’єкта управління та суб’єкта ринкових відносин, визначено об’єктивну необхідність регуляторної політики та її вплив на ефективний розвиток підприємств торгівлі, висвітлено механізм регулювання діяльності роздрібних торговельних підприємств за ринкових умов.

Виявити глибинні закономірності розвитку торговельного підприємства, внутрішні механізми становлення, стабілізації чи порушення його стану неможливо без цілісного уявлення про внутрішню структуру підприємства і зв’язок його підсистем між собою та елементами зовнішнього середовища. З огляду на те, що зовнішнє середовище ніколи не буває стабільним, кожне підприємство повинно реагувати на зміни, які в ньому відбуваються, інакше під загрозу потрапляє саме його існування.

Зовнішнє середовище підприємства складне і різноманітне та характеризується такими основними чотирма ознаками як взаємозв’язок чинників, складність, рухливість і невизначеність. Саме тому визначення його елементів і способів реагування на вплив зовнішніх факторів є першорядним завданням кожного підприємства. Вимоги практики зумовили розвиток нової філософії управління підприємством, в якій ефективно реалізуються ідеї системного і ситуаційного підходів у менеджменті. Суть її полягає у відмові від управлінського раціоналізму (переконання, що успіх підприємства визначається передусім раціональною організацією виробництва і реалізації продукції, зниженням витрат за рахунок виявлення і використання виробничих резервів, підвищенням продуктивності праці та ефективності використання усіх видів ресурсів) і логічному переконанні, що передумови для такого успіху треба шукати поза підприємством. Успіх залежить від того, наскільки вдало підприємство пристосується до зовнішнього середовища. За такого підходу головними критеріями ефективності системи управління підприємством є вміння вчасно виявляти загрози його існуванню, стійкість до непрогнозованих змін ринкового середовища; активність у використанні можливостей, що виникають у зовнішньому середовищі, та отримання максимальної вигоди від них. Отже, управління діяльністю торговельних підприємств слід базувати на стратегічному та ситуаційному підходах, які передбачають адекватне відображення основних ознак об’єкта управління і його зовнішнього середовища, а основним принципом його реалізації є принцип адаптивності.

Елементами зовнішнього середовища торговельного підприємства є постачальники, споживачі, конкуренти, органи державного регулювання, які впливають на його операційну діяльність. Проте багато факторів (економічні, політичні, виробничо-технологічні, соціально-культурні, фактори конкуренції, правове середовище, географічне положення, групові інтереси) не обов’язково впливають на підприємницьку діяльність негайно. Середовище опосередкованого впливу може діяти на підприємство через зміну характеристик елементів прямого впливу або зміни параметрів внутрішніх елементів, причому цей вплив проявляється не відразу, а протягом тривалого періоду. Чинники зовнішнього середовища безпосередньо пов’язані з основними функціями управління підприємства і впливають один на одного. На вплив зовнішнього середовища підприємство реагує, шукаючи можливі засоби його зменшення або використовуючи його з користю для себе.

Дослідження організаційно-економічних умов функціонування підприємства на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки підтверджують необхідність деталізації факторів впливу держави як центральної складової його зовнішнього оточення на діяльність підприємства, що використовується для оцінки його стану за ринкових умов. Це дозволило розробити модель взаємодії торговельного підприємства із зовнішнім середовищем (рис. 1), а також згрупувати чинники зовнішнього середовища залежно від його форми і виду (економічне, політичне, конкурентне, географічне та ін.).

Конкуренти Контрактери

Середовище безпосереднього впливу

Рис. 1. Взаємодія торговельного підприємства із зовнішнім середовищем

При формуванні стратегії діяльності торговельного підприємства за сучасних умов господарювання невід’ємною складовою економічної роботи є моніторинг зовнішнього середовища, а його результати слугують підставою для управлінських рішень, спрямованих на досягнення стратегічних цілей, що сприятиме високоефективній господарсько-фінансовій діяльності, його виживанню і зміцненню конкурентоспроможності. Оцінка конкурентоспроможності підприємства має за мету визначення, з одного боку, його конкурентних переваг, що є запорукою зростання обсягу товарообороту і прибутку підприємства, а з іншого – недоліків діяльності, які призводять до втрати частки ринку, звуження “ринкової ніші”.

Обмеження можливостей підприємства отримувати ефект від діяльності внаслідок впливу зовнішніх факторів спричиняє необхідність його еволюції із системи, яка самостабілізується, в систему, яка самоорганізується. Така система характеризується здатністю реорганізувати свої внутрішні ресурси, що дає змогу підприємству стати більш стійким до змін у зовнішньому середовищі та сприяє його розширеному відтворенню. Однак у чистій формі вільна економіка не існує в жодній країні світу, скрізь ринковий механізм доповнюється та коригується системою державного регулювання, адже механізм регулювання економікою охоплює: ринкове регулювання (за допомогою механізму конкуренції, динаміки ринкових цін, стихійного вирівнювання попиту та пропозиції та ін.), корпоративне регулювання (гігантські корпорації, концерни за допомогою комп’ютерних систем, маркетингу тощо вивчають масовий попит, формують його), державне регулювання (здійснюється через грошово-кредитну, бюджетну, інвестиційну та інші форми економічної політики). Елементи механізму регулювання сучасної соціальної ринкової економіки взаємодіють між собою, проникають один в одного.

Як свідчить досвід, щоб блокувати виникнення і розвиток кризових явищ у період становлення ринкових відносин, потрібен доволі потужний вплив органів державного управління. Ринковий механізм і державне регулювання економіки становлять діалектичну єдність. Розумний синтез ефективного ринкового механізму і державного регулювання, симбіоз ринкових і державних регуляторів, дають можливість вирішувати основні соціально-економічні проблеми суспільства, а держава виступає основним суб’єктом соціально-економічного розвитку країни, що доповнює механізм ринкової саморегуляції.

Проблеми державного регулювання аналізуються у двох аспектах: з позиції загального розвитку ринкової економіки і її державного регулювання та з точки зору регулювання діяльності торговельних підприємств з боку держави. В межах цього дослідження розкрито роль і сутність регуляторної політики з позицій змісту її цільової, стимулюючої, нормативної, коригуючої, соціальної, контролюючої функцій, а також функцій, пов’язаних із створенням умов для оптимального функціонування ринкової системи. В цьому ж контексті сформульовано завдання державного регулювання економіки, визначено причини, об’єкти, суб’єкти, форми, методи та інструменти, за допомогою яких держава втручається в економічні процеси. Проаналізовано досвід зарубіжних країн, зокрема американську, японську, шведську, німецьку моделі державного регулювання економіки. Розглянуто форми, принципи, методи, напрями, інструменти впливу держави на економіку торговельного підприємства.

Серед дослідників проблем сфери товарного обігу та теорії торгівлі одностайності щодо формального складу методів її регулювання нема. Наприклад, І.Б. Стукалова відокремлює економічні й неекономічні, О.В. Назарова – прямі, непрямі та регулятори руху матеріальних потоків, П.В. Петров та О.М. Соломатін розширюють кількість методів регулювання сфери товарного обігу до чотирьох: економічні, інформаційно-орієнтуючі, законодавчі та адміністративні. На нашу думку, чітке розмежування методів впливу держави на діяльність торговельних підприємств є дещо умовним, оскільки на практиці досить часто використовуються методи державного регулювання, які іноді важко віднести до економічного чи адміністративного типу методів, саме тому в таких випадках вживають термін „адміністративно-економічні” методи державного регулювання.

Перехід України до організаційних структур ринкової економіки в сфері торгівлі вимагає визначення не лише нових орієнтацій роздрібної торгівлі, а й нових підходів до державного регулювання діяльності торговельних підприємств.

У системі державних заходів, спрямованих на забезпечення захисту прав і інтересів споживачів у сфері роздрібної торгівлі, необхідно передбачити механізми вибіркової підтримки державою соціально важливих форм торговельної діяльності. Насамперед підтримки потребують: освоєння економічно малоефективних торговельних зон (віддалених місць проживання громадян, територій прикладання їх праці у важкодоступних, малозаселених, екологічно несприятливих районах тощо); торгівля екологічно чистими видами продукції; залучення на внутрішній ринок товарів, попит на які залишається стабільним.

Напрями, форми і методи державного регулювання торговельних підприємств, як і інших суб'єктів підприємницької діяльності, не є постійними. Вони визначаються економічним розвитком країни, ступенем її інтегрування в світову економічну систему, розвитком споживчого та фінансового ринків, їх інфраструктурою, великою кількістю фінансових інструментів, що використовуються у господарській практиці, а також формами економічних відносин різних суб'єктів господарювання.

У другому розділі „Дослідження ефективності функціонування підприємств роздрібної торгівлі за умов впливу зовнішніх факторів на їх діяльність” висвітлюються соціально-економічні умови функціонування підприємств роздрібної торгівлі, аналізуються фінансово-економічні результати та фінансовий стан торговельних підприємств, а також досліджується вплив зовнішніх факторів на ефективність функціонування торговельних підприємств за сучасних умова.

З метою визначення впливу соціально-економічного становища країни на функціонування торговельних підприємств, вивчено динаміку грошових доходів і витрат та заощаджень населення України; тенденції зміни споживчих настроїв покупців; з’ясовано вплив розвитку соціально-економічної інфраструктури товарного ринку та демографічних процесів, що відбуваються в країні, на розвиток роздрібної торгівлі.

Рис. 2. Структура витрат споживачів із забезпечення своїх потреб у торговельних підприємствах м.Львова у 2006 р. [за даними анкетного опитування]

На підставі опитування покупців м.Львова було визначено структуру їхніх витрат за видами торговельних підприємств та якість обслуговування. Загалом з’ясовано думку 480 покупців віком від 15 до 59 років і встановлено, що покупки переважно здійснюються на гуртово-роздрібних ринках (27%) та у мінімаркетах (24%) (рис. 2). Згідно з результатами опитування покупців м.Львова, у найближчому майбутньому споживачі задовольнятимуть попит у супермаркетах (26%), мінімаркетах (28%), спеціалізованих магазинах (10%) за умови отримання відповідного рівня грошових доходів. Водночас, значною мірою може зменшитися частка організованих і стихійних гуртових ринків (9%) (рис. 3). Відкриття в Україні низки супермаркетів і торговельно-виробничих об’єднань свідчить про те, що країна стала на шлях переходу від численних ринків до широкомасштабної цивілізованої роздрібної торгівлі.

Рис. 3. Прогноз забезпечення потреб споживачів у товарах через торговельну

мережу м.Львова. [за даними анкетного опитування]

Проте спостерігається стійка тенденція до зниження частки товарообороту в сільській місцевості. Важливе місце в дослідженні проблем розвитку роздрібної торгівлі посідають питання обслуговування сільського населення підприємствами системи споживчої кооперації, першорядним завданням якої є скорочення рівня деградації сільських поселень за рахунок активізації власної діяльності в сільській місцевості, особливо, в середніх і малих населених пунктах. Функціонування підприємств торгівлі зумовлене економічними законами і підпорядковане закономірностям соціально-економічного розвитку країни. Враховуючи це, для визначення пріоритетності впливу основних чинників на регіональний рівень деградації сільських поселень, розроблено і запропоновано методику оцінки економічних і соціальних умов життя, яка дає змогу обгрунтувати управлінські рішення щодо активізації діяльності торгівлі та вирішення проблеми національного відродження села. Визначення пріоритетності впливу цих чинників на регіональний рівень деградації сільських поселень досліджено з використанням коефіцієнта кореляції рангів, запропонованого американським ученим К.Спірменом.

= 1- 6 * d2/n (n2-1) (1),

де - коефіцієнт кореляції рангів К.Спірмена; d2 - квадрат різниці рангів у порівняльних рядах; n - число рангів.

Як показало дослідження, соціальні чинники впливають більше ніж економічні (|0,767||0,716|), тобто першорядного значення слід надавати розвитку соціальної інфраструктури для призупинення вимирання та занепаду сільських поселень. Щоб зберегти і поліпшити соціальну базу на селі, необхідно створити раціональну інфраструктуру в сільській місцевості, активізувати діяльність споживчої кооперації в середніх і малих населених пунктах. Враховуючи, що сільський ринок товарів і послуг є невід’ємною складовою внутрішнього національного споживчого ринку, його стабілізація буде сприяти підвищенню ефективності функціонування останнього.

Управління бізнесом у ринковій економіці характеризується багатьма особливостями. Для зовнішніх партнерів і для їх функціональних керівників найбільший інтерес становить фінансовий аналіз. Для узагальненої оцінки ефективності функціонування роздрібних торговельних підприємств, виявлення резервів її підвищення ми провели аналіз фінансового стану тридцяти підприємств м. Львова і Львівської області за 2006 р. Двадцять із обстежених підприємств виявилися прибутковими (66,7%). За критерієм рентабельності товарообороту підприємства поділено п'ять груп (табл. 1).

Таблиця 1

Поділ торговельних підприємств досліджуваної сукупності

на групи за критерієм рентабельності товарообороту у 2006р.*

Показники рентабель-ності товарообо-роту | Кіль-кість підпри-ємств, од. | Питома вага підпри-ємств, % | Рівень доходу,

% | Рівень витрат,

% | Рентабе-льність товаро-обороту, % | Рентабель-ність основних засобів, % | Товарообо-рот на одного пра-цюючого,

тис.грн. | Прибуток на одного працюючо-го, тис.грн.

1 група

до 1,0% |

3 |

15,0 |

17,02 |

16,68 |

0,33 |

26,39 |

59,68 |

0,3

2 група

від 1,1%

до 2,0% |

5 |

25,0 |

15,34 |

13,64 |

1,7 |

33,45 |

45,26 |

0,76

3 група

від 2,1%

до 3,0% |

1 |

5,0 |

26,43 |

24,04 |

2,39 |

33,44 |

43,59 |

1,02

4 група

від 3,1%

до 4,0% |

3 |

15,0 |

21,69 |

18,43 |

3,26 |

48,91 |

40,72 |

1,43

5 група

понад

4,0% |

8 |

40,0 |

27,41 |

19,42 |

7,99 |

62,64 |

72,56 |

6,09

Всього | 20 | 100,0 | - | - | - | - | - | -

* Із 30 обстежуваних підприємств, 20 – рентабельні.

Як видно з таблиці 1, більше половини (60,0%) прибуткових підприємств зіткнулися у своїй діяльності з проблемою низького рівня рентабельності (до 4,0%). За результатами аналізу діяльності п'яти груп торговельних підприємств доходимо висновків: економічні показники діяльності підприємств другої групи (рівень доходу, рівень операційних витрат, рентабельність основного капіталу) порівняно із підприємствами першої групи, зростають пропорційно, за винятком показника товарообороту на одного працюючого (59,68 тис.грн. – 1-ша група, 45,26 тис.грн. – 2-га група), який у другій групі нижчий на 24%. Це свідчить про існування у підприємствах цієї сукупності значних резервів зниження витрат, підвищення рентабельності за рахунок зростання продуктивності праці. Майже аналогічна ситуація склалася на підприємствах третьої і четвертої груп. Зростання рентабельності товарообороту п'ятої групи торговельних підприємств порівняно із першою групою є закономірним. Воно відбулося за рахунок підвищення рівня доходу на 11,5% та зниження рівня витрат на 1,3%. Показник товарообороту на одного працюючого у 22,6% торговельних підприємств є досить низьким (до 41,0 тис.грн.), що свідчить про недостатньо ефективне використання трудових ресурсів.

Обрані для обстеження підприємства поділені на п’ять груп і за критерієм рівня витрат. Високий рівень витрат (понад 25,0%) характерний для 16,5% торговельних підприємств (4-та і 5-та групи). Рівень витрат двадцять одного підприємства (70,0% із тридцяти обстежених), тобто 1-ша і 2-га групи, був досить помірним (від 13,70 до 19,73%). Проте десять із них за підсумками діяльності у 2005 р. є збитковими. Отже, майже всі підприємства змушені вирішувати завдання зниження рівня витрат.

Обстеженнями виявлено спільні проблеми, які постають на різних етапах функціонування підприємств (рис. 4). Визначення кожної проблеми, яка потребує вирішення, складається з трьох етапів: перший етап – визначення складу осіб, які повинні вивчити ситуацію; другий – збір інформації про стан та результати роботи підприємства; третій – виявлення невідповідностей із запланованими або бажаними результатами.

Рис. 4. Дерево проблем, які виникають в роботі торговельних підприємств

Внутрішня сторона діяльності підприємства більш прогнозована та більш підвладна управлінню з боку керівництва. Експертним опитуванням керівників торговельних підприємств встановлено, що найбільш впливовими факторами підвищення ефективності діяльності підприємств торгівлі є поліпшення соціально-економічного становища працівників підприємства, тобто підвищення заробітної плати (75,2%), підвищення професійної підготовки персоналу (63,1%), підвищення організаційної культури (43,%) та стимулювання творчої активності персоналу (44,7%). Для вирішення внутрішніх проблем підприємства запропоновано удосконалену методику фінансового аналізу торговельних підприємств. Її удосконалення зумовлене високою імовірністю отримання помилкових результатів або за умов раптового впливу неврахованих факторів, або внаслідок того, що будь-який з оціночних коефіцієнтів має чітко лінійний характер і являє собою рівняння парної лінійної регресії. Водночас окремі кількісні параметри фінансової діяльності підприємства найчастіше пов’язані між собою нелінійно. Всіх цих недоліків практично позбавлений прикладний метод статистики – метод аналітичних номограм.

Практичне використання сукупності аналітичних процедур фінансового аналізу для оцінки фінансового стану підприємств, ефективності використання їх економічного потенціалу, а також ухвалення рішень відносно оптимізації їх діяльності розглядаються на підставі результатів обстеження підприємств м. Львова. Представлені розрахунки показників фінансового стану підприємства дають змогу встановити змістові і формальні зв’язки між ними, взаємно доповнюють один одного, відповідають принципам мультиколініарності, розумного поєднання абсолютних і відносних показників, неформальності (тобто володіють високим ступенем аналітичності), забезпечують можливість оцінки поточного стану підприємств, їх розвитку і придатності для ухвалення управлінських рішень.

Торговельне підприємство є відкритою складною системою, існування і розвиток якого залежать від характеру та якості зв’язків із зовнішнім середовищем. На діяльність підприємств торгівлі впливає сукупність факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, які, взаємодіючи, утворюють систему причинно-наслідкових зв’язків, аналіз яких створює певні труднощі, пов’язані з високою динамічністю, складністю та невизначеністю середовища. Найбільше на функціонування підприємств, формування їх економічної безпеки впливає держава. Використовуючи прямі та непрямі важелі втручання, вона регулює їх економічний і соціальний розвиток. Аналізуються як позитивні, так і негативні прояви державного регулювання, чим і обумовлена необхідність побудови системи моніторингу впливу держави на діяльність торговельного підприємства і розробки алгоритму ухвалення управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності діяльності торговельного підприємства за умов постійного впливу держави на його зовнішнє середовище. Експертним анкетуванням керівників торговельних підприємств встановлено, що серед факторів зовнішнього середовища найбільший вплив на їхню діяльність чинять соціальні (66,7%), фінансово-економічні (63,3%), політичні (40,0%) (табл. 2).

Усунути негативний вплив соціальних факторів на діяльність підприємств, зумовлений низькою купівельною спроможністю споживачів, можна тільки за реального поліпшення економічної ситуації в країні. Без державного регулювання вирішити цю проблему неможливо. На думку респондентів, фінансово-економічні та політичні фактори можуть змінитися лише після прийняття Верховною Радою Податкового кодексу та удосконалення законодавчої системи, а також системи оподаткування. Водночас вирішенням економічних, соціальних, виробничо-технологічних завдань підприємств торгівлі є забезпечення прибутковості їх діяльності.

Таблиця 2

Ступінь впливу основних факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємств торгівлі (за результатами обстеження

30-ти торговельних підприємств м. Львова і Львівської області у 2006р.)

Ступінь впливу | Фактори зовнішнього середовища

екологічні | соціальні | виробничо-

технологічні | фінансово-

економічні | політичні

Кількість

підпри-ємств | Питома

вага,% | Кількість

підпри-ємств | Питома вага,% | Кількість

підпри-ємств | Питома

вага,% | Кількість

підпри-ємств | Питома

вага,% | Кількість

підпри-ємств | Питома

вага,%

1. Значний вплив | 1 | 3,3 | 20 | 66,8 | 5 | 16,7 | 19 | 63,3 | 12 | 40,0

2. Середній

вплив | 1 | 3,3 | 6 | 20,0 | 9 | 30,0 | 7 | 23,4 | 2 | 6,7

3. Незначний вплив | 6 | 20,0 | 2 | 6,6 | 3 | 10,0 | 4 | 13,3 | 6 | 20,0

4. Відповідь відсутня | 22 | 73,4 | 2 | 6,6 | 13 | 43,3 | - | - | 10 | 33,3

Всього | 30 | 100,0 | 30 | 100,0 | 30 | 100,0 | 30 | 100,0 | 30 | 100,0

У третьому розділі „Управління діяльністю підприємств роздрібної торгівлі з урахуванням впливу зовнішніх чинників” обґрунтовано засади стратегії регулювання роздрібного товарообороту та його асортиментної структури, запропоновано авторську модель оптимізації результатів фінансово-економічної діяльності торговельних підприємств з урахуванням зовнішніх чинників впливу, а саме податків і зміни попиту на товари, а також напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств роздрібної торгівлі за різних умов оподаткування.

За умов ринку кожне підприємство обирає власну стратегію господарської діяльності, реалізація якої забезпечує йому виживання в локальному конкурентному середовищі. Маркетинговий підхід до проблеми регулювання товарообороту дозволяє підприємствам торгівлі розробити конкурентну стратегію, яка базується на оцінці реальної ситуації на ринку, соціальної політики держави (визначення соціальних пріоритетів, розроблених державою соціальних програм), системи соціального захисту населення. Механізм регулювання роздрібного товарообороту і факторів, які підлягають регулюванню на мікрорівні, повинен забезпечити реалізацію вимог збалансованості товарних ресурсів, товарообороту і попиту населення. Враховуючи те, що розроблена система з метою задоволення попиту населення здатна до постійного відтворення, вважаємо, що перспективний напрям розвитку обсягу і структури товарообороту можна визначити тільки шляхом вивчення глибинних процесів, які відбуваються в споживанні населення і дають змогу визначити суттєві ознаки формування перспективної структури товарообороту, здійснити вибір стратегічних сегментів діяльності підприємства (визначити, на яких споживачів йому вигідно працювати), а найбільш прийнятними моделями для прогнозу потреб населення слід вважати моделі кореляційної залежності споживання від доходу.

У запропонованих для практичного використання кореляційних моделях визначення прогнозного рівня продажу широко застосовується коефіцієнт еластичності попиту, адже саме орієнтація на потреби населення є критерієм формування асортименту та базисом для формування асортиментної політики торговельного підприємства. Такий підхід дуже важливий для торговельного підприємства, оскільки, маючи відомості про якість, різноманітність попиту, можна сформувати асортимент, який відповідає запитам і попиту споживачів і, в кінцевому підсумку, суттєво впливає на прибуток. Виходячи з цих теоретичних засад можна розподілити споживачів (покупців) за рівнем доходу та соціальним статусом споживачів (за даними Інституту соціальних досліджень України - 9 груп), розподілити інтенсивність потреб за шкалою А.Маслоу для кожної соціальної групи, а також визначити стратегічні сегменти діяльності торговельного підприємства (нами пропопонується 4, виходячи із потреб і платоспроможності потенційних покупців). Для оцінки перспективності стратегічного сегмента діяльності (П) пропонуємо використовувати таку математичну модель:

Р = бC + вС + гZ (2),

де ?, в, г – коефіцієнти відносного внеску кожного чинника у формування перспективності стратегічних сегментів діяльності, причому ? + в + г = 1; С – показник економічного зростання підприємства; Р – щорічний приріст попиту; Z - щорічний приріст рентабельності.

Підприємства, що працюють у межах певного перспективного стратегічного сегмента ринку, орієнтують свою конкурентну стратегію на захист власної ніші від проникнення конкурентів за рахунок удосконалення технологічної, асортиментної, збутової і сервісної політики. Всі складові купівельних переваг, включаючи ціну, послуги, місцезнаходження магазинів – лише частина факторів, які слід враховувати при оцінці конкурентоспроможності. Інша частина – це внутрішня сила підприємств-конкурентів. Для кількісної оцінки конкурентоспроможності підприємства і товару (як за купівельними перевагами, так і за внутрішньою силою підприємств-конкурентів), запропоновано багатоваріантні розрахунки коефіцієнтів та інтегрального показника конкурентоспроможності товару, адже саме він є базою для обґрунтування асортиментної і цінової політики і посідає особливе місце серед показників, які характеризують конкурентоспроможність підприємства, його фінансову стійкість.

Забезпечення умов для досягнення запланованого обсягу товарообороту значною мірою залежить від ефективної асортиментної політики торговельного підприємства, формування якої покликано створити умови для отримання підприємством необхідного розміру прибутку та найбільш повного задоволення попиту споживачів. З огляду на це, сформульовано рекомендації щодо обгрунтування стратегії регулювання роздрібного товарообороту та його асортиментної структури, які базуються на маркетингових принципах, а саме: відповідності структури товарообороту попиту споживачів з урахуванням району діяльності та місця розташування підприємства; комплексності і задоволення попиту споживачів у межах обраної ніші – сегмента споживчого ринку; забезпечення необхідної ширини, глибини та сталості асортименту; створення умов для отримання цільового розміру прибутку; врахування ступеня насиченості ринку товарами.

Розробка й обґрунтування стратегії розвитку торговельного підприємства повинні базуватися на здійсненні двох паралельних і узгоджених у розрахунках показниках його господарсько-фінансової діяльності: обсязі товарообороту, який відповідає попиту населення на товари, що реалізуються, та розмірі прибутку, достатнього для вирішення завдань економічного розвитку підприємства.

В процесі дослідження ефективності функціонування підприємств торгівлі, їх прибутковості, визначено, що прибуток як економічний показник поєднує економічні інтереси держави, підприємства, як суб’єкта господарювання, працівників і власників підприємства. Розроблена автором методика оптимізації прибутку базується на вивченні різноманітних теоретичних передумов, методичних підходів (маржинального, біхевіористського, управлінського) і критичної їх оцінки, на результатах аналізу ефективності підприємства з точки зору стратегічного планування. Оскільки прибуток є єдиним джерелом реалізації економічних інтересів усіх перелічених сторін, оптимізація його розміру є необхідною умовою економічного зростання підприємства, з одного боку, та збільшенням надходжень до бюджету у формі податків – з іншого. На основі аналізу викладених в економічній літературі існуючих підходів і методів оцінки ефективності діяльності торговельних підприємств та кінцевого фінансового результату, і з урахуванням їхніх переваг і недоліків, побудована економіко-математична модель, що враховує вплив як внутрішніх, так і зовнішніх чинників:

(3),

за обмежень: , , ,

де П – сума прибутку; FA - розмір постійних податків підприємства (включає податок на транспорт, податок на землю та ін.)D0 - сума грошових засобів, призначених для закупівлі товару; Si - об'єм одиниці товару і-го виду; S0 - місткість складів підприємства, які використовуються для зберігання товару; Ci - вартість зберігання одиниці товару і-го виду; C0 - сума грошових засобів, що виділяються на зберігання товару.

Апробація моделі проведена на прикладі торговельного підприємства Супермаркет “Арсен”, яке реалізує номенклатуру із k груп товарів. Воно закуповує одиницю товару і-ї групи за певною ціною () для всіх і Для кожної групи товарів підприємство самостійно встановлює ціну реалізації ( і обсяг закупівлі ( Для кожної групи товарів відомі коефіцієнти ( які характеризують її конкурентоспроможність. Крім того, відомий коефіцієнт ni, який враховує непрямі податки в торговельній надбавці і коефіцієнт , який показує частку податків у змінних витратах, (1- ni) - характеризує скоригований валовий прибуток. Ці коефіцієнти є однаковими для всіх груп товарів.

Оптимізація прибутку на основі економіко-математичної моделі, яка враховує особливості ринкових відносин, а саме – конкурентоспроможність і зміну попиту на товари, а також систему державного регулювання через пряме і непряме оподаткування, - сприятиме стабільному соціально-економічному розвитку підприємства, його фінансовій стійкості.

Як уже зазначалося, на ефективність функціонування підприємств роздрібної торгівлі суттєво впливають зовнішні фактори, зокрема держава. Від регуляторної політики значною мірою залежать обсяги товарообороту, його асортиментна структура. Товарооборот регулюється шляхом регулювання доходів населення, рівня оплати праці; переліку та розміру податків, що формують ціни закупівлі та реалізації і, відповідно, визначають рівень роздрібних цін. Побудована стохастична модель оцінки впливу державного регулювання на оподаткування прибутку і динамічна модель оцінки ефективності господарської діяльності підприємств дають змогу виробити обґрунтовану стратегію розвитку торговельного підприємства, враховуючи конкретну ситуацію на ринку, соціальну і податкову політику держави.

Критичний аналіз системи оподаткування прибутку послужив основою для пропозицій з її удосконалення, суть яких полягає в обгрунтуванні основних елементів побудови цієї системи: принципу оподаткування; податкової шкали;