IНСТИТУТ ПЕДАГОГIКИ I ПСИХОЛОГIЇ ПРОФЕСIЙНОЇ ОСВIТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

К А М І Н С Ь К И Й

Б о г д а н Т а д е й о в и ч

УДК 377.1

ФОРМУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ УЧИЛИЩАХ ЕЛЕКТРО- І ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ (ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД)

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогiчних наук

Київ - 2000

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана в Iнститутi педагогiки i психологiї професiйної освiти АПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Козловська Ірина Михайлівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, старший науковий співробітник відділу природничо-математичних дисциплін Львівського науково-практичного центру.

Офiцiйнi опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м.Київ, головний науковий співробітник відділу дидактики з професійної освіти;

кандидат педагогічних наук, доцент, член-кореспондент АПН України Щербак Ольга Іванівна, Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка, директор.

Провiдна установа: Тернопільський державний педагогічний університет імені В. Гнатюка, кафедра педагогічної майстерності та освітніх технологій, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист вiдбудеться “14” червня 2000р. на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 26.451.01 в Iнститутi педагогiки i психологiї професiйної освiти АПН України за адресою: 04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засiдань.

З дисертацiєю можна ознайомитися у бiблiотецi Iнституту педагогiки i психологiї професiйної освiти АПН України 04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розiслано “21“ квітня 2000р.

Вчений секретар

спецiалiзованої вченої ради Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Професійно-технічна освіта вступає у принципово новий етап свого розвитку. Оновлення змісту освіти є стратегічним завданням, спрямованим на реалізацію Законів України “Про загальну середню освіту” (1999 р.) та “Про професійно-технічну освіту” (1998р.). У зв’язку з цим виникає проблема формування нових дидактичних комплексів, які б давали змогу формувати зміст фахової освіти з урахуванням перспективних потреб і вимог. Проблема органічного поєднання дидактичного та управлінського аспектів діяльності професійно-технічного навчального закладу тривалий час залишалася поза увагою дослідників.

Формування і використання дидактичних комплексів, які відповідають основним освітньо-виховним завданням діяльності професійно-технічного навчального закладу того чи іншого профілю є одним із перспективних засобів удосконалення фахової підготовки майбутніх робітників. Доцільність їх формування зумовлюється об’єктивною необхідністю реалізації сучасної концепції розвитку професійно-технічної освіти в цілому. Це пов’язано з постійним зростанням ролі системного та інтегративного підходів у комплексних дослідженнях, зокрема з проблем підготовки фахівців для промислового, сільськогосподарського виробництва та сфери обслуговування.

Проблема побудови різноманітних комплексів в освіті на різних рівнях завжди була актуальною для науки, виробництва та освіти. У вітчизняній та зарубіжній педагогічній літературі висвітлено результати досліджень з цієї проблеми. Проте спеціальних праць, які б досліджували формування дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу до навчально-виховного процесу у професійно-технічній школі, немає. Тому постало питання грунтовного і об’єктивного вивчення даної проблеми.

Педагогічна практика свідчить про ефективність формування новітніх дидактичних систем індуктивним шляхом, зокрема побудовою дидактичних комплексів, котре можна використовувати як складові компоненти таких систем. Водночас зазначимо, що широке впровадження таких комплексів на засадах інтегративного підходу гальмується недостатнім теоретичним опрацюванням їх дидактичних основ.

Електро- і поштовий зв’язок у всьому світі є перспективною галуззю, яка інтенсивно розвивається. Концепція розвитку документального електрозв’язку в Україні зумовлює необхідність суттєвих змін у підготовці фахівців для галузі електро- і поштового зв’язку. Це пов’язано з такими основними факторами: виділення мережі зв’язку України в самостійну національну мережу, появою в цій галузі підприємств різних форм власності, швидким розвитком нових служб і послуг документального електрозв’язку тощо. Якісна підготовка фахівців для галузі електро- та поштового зв’язку є однією з важливих проблем професійно-технічної освіти, що вимагає нагального вирішення. Одним із шляхів вирішення цього завдання є інтеграція управлінського та дидактичного компонентів діяльності професійно-технічного навчального закладу у дидактичних комплексах.

Таким чином, у сучасних умовах виникла об’єктивна потреба теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити дидактичні комплекси у професійно-технічних навчальних закладах.

Актуальність проблеми формування дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу у професійно-технічних навчальних закладах, її недостатня теоретична розробленість та потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування дидактичних комплексів у професійно-технічних училищах електро- і поштового зв’язку (інтегративний підхід)”.

Тема дисертації пов’язана з планом науково-дослідних робіт Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробці теми “Дидактичні основи інтеграції змісту, форм і методів навчання у професійно-технічній школі” (РК № 0198И000143).

Об`єкт дослідження: створення і використання дидактичних комплексів у професійно-технічних навчальних закладах.

Предмет дослідження: формування дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу у професійно-технічних навчальних закладах електро- і поштового зв’язку.

Мета дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі дидактичного комплексу на основі інтегративного підходу та розробці науково обгрунтованих рекомендацій щодо формування дидактичних комплексів у професійно-технічних навчальних закладах електро- і поштового зв’язку.

Концептуальними ідеями дослідження є положення щодо: інтегративного підходу до формування дидактичних комплексів у закладах професійно-технічної освіти; координації управлінського та дидактичного компонентів навчально-виховного процесу у професійно-технічній школі; врахування потреб впровадження нових технологій у діяльності професійно-технічного навчального закладу; моделювання дидактичних комплексів з урахуванням специфіки навчально-виробничого процесу в профтехучилищах, які здійснюють підготовку кадрів для підприємств електро- і поштового зв’язку.

Гіпотеза дослідження. Рівень професійної підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів підвищиться за таких умов: формування та впровадження дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу до навчально-виробничого процесу, з урахуванням специфіки та основних компонентів навчально-виробничого процесу в професійно-технічному навчальному закладі відповідного профілю; розробки та впровадження комплекту документації та методичних матеріалів для забезпечення функціонування відповідних дидактичних комплексів; розвитку взаємодії управлінського та дидактичного компонентів навчально-виробничого процесу в межах кожного з комплексів.

Об’єкт, предмет, мета і гіпотеза зумовили завдання дослідження:

1.

1.

1.

1.

1.

Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання; діалектичний принцип взаємозв'язку та взаємозумовленості явищ; теорія систем; теорія управління; принципи дидактики, а також сучасні вітчизняні та зарубіжні концепції професійної освіти.

Теоретичною базою дослідження є наукові праці з педагогіки, філософії, психології, економіки, з проблем системного й комплексного підходу, інтеграції та управлінської діяльності, а також положення, які формують загальнонаукові, психолого-педагогічні та методичні основи інтегративного підходу, досвід побудови освітніх комплексів, та основні положення сучасної дидактики (І.А.Зязюн, С.У.Гончаренко, Н.Ф.Тализіна, А.М.Алексюк, В.О.Онищук) та педагогіки професійно-технічної освіти (С.Я.Батишев, Н.Г.Ничкало, А.П.Беляєва, М.І.Думченко, М.М.Берулава, Г.Є.Гребенюк, О.І.Щербак, Ю.С.Тюнников, В.А.Семиченко, Б.О.Федоришин), психологічні аспекти інтеграції (О.М.Леонтьєв, Ю.А.Самарін, Л.С.Виготський, З.А.Решетова, В.А.Семиченко), інтеграції змісту та інформатизації професійної освіти (В.Ю.Биков, Г.С.Гуторов, В.А.Козаков), системний підхід до навчання (М.О.Данилов, Л.Я.Зоріна, О.С.Дубинчук, I.С.Якиманська), а також теоретичні основи формування сучасних технологій електро- і поштового зв’язку та відповідні галузеві документи.

У ході дослідження враховувалися положення Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Законів України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про загальну середню освіту”, а також ряду нормативних документів Міністерства освіти і науки, Міністерства праці і соціальної політики України.

Для розв’язання поставлених завдань використовувався такий методичний інструментарій: теоретичний аналіз науково-педагогічної та спеціальної літератури з теми дослідження, вивчення документації закладів професійно-технічної освіти, педагогічне спостереження, вивчення та узагальнення масового і передового педагогічного досвіду, педагогічний експеримент, теоретичний аналіз і синтез, математичні та статистичні методи обробки інформації. Співвідношення методів емпіричного та теоретичного дослідження визначалося залежно від специфіки кожного етапу дослідження. У ході дослідження здійснено ретроспективний аналіз 20-річного педагогічного досвіду здобувача як майстра виробничого навчання, викладача спеціальних дисциплін, заступника директора та директора професійного училища.

Дослідження цієї проблеми здійснювалося у 1989-1999 роках у три етапи:

На першому етапі (1989-1993рр.) вивчався стан досліджуваної проблеми у фiлософській, педагогічній, психологічній, історичній, економічній, методичній та спеціальній літературі, а також вивчалася навчально-програмна документація. Обгрунтовувалися об’єкт, предмет дослідження, конкретизувалися його завдання. Здійснювалося вивчення стану підготовки фахівців для галузі електро- і поштового зв’язку. Аналізувався управлінський та дидактичний аспекти діяльності професійно-технічних навчальних закладів у нових соціально-економічних умовах.

На другому етапі (1994-1996 рр.) аналізувався стан досліджуваної проблеми на практиці, вивчалися можливості формування дидактичних комплексів у закладах професійно-технічної освіти, виявлялася специфіка професійного навчання з професій електричного та поштового зв’язку, вносилися необхідні корективи у підготовлені експериментальні матеріали. Обгрунтовувалася модель дидактичного комплексу, виявлялися її особливості у професійно-технічних училищах електро- і поштового зв’язку. Розроблялися змістовні та процесуальні аспекти діяльності дидактичних комплексів, здійснювалася експериментальна перевірка розробленої моделі.

На третьому етапі (1997-1999 рр.) обгрунтовувалися основні напрями діяльності дидактичних комплексів різних типів, здійснювалася їх експериментальна перевірка. Розроблялися комплекти документації та методичні матеріали щодо забезпечення діяльності кожного типу дидактичних комплексів. Узагальнювалися результати експериментальної роботи, що проводилася на різних етапах наукового пошуку.

Експериментальна база дослідження: професійно-технічні училища та вищі професійні училища Львівської області та м.Києва: ПТУ-59, ПТУ-26, ВПУ-63, ВПУ-52, ВПУ-57 м.Львова, ВПУ-8 м.Стрия та ВПУ-11 м.Червонограда Львівської області, ПТУ- 43 м. Києва та Київський коледж зв’язку. Усього педаго-гіч-ним експериментом було охоплено 1217 осіб.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше теоретично обгрунтовано положення щодо доцільності формування дидактичних комплексів у закладах професійно-технічної освіти на засадах інтеграції; розроблено модель дидактичного комплексу у професійно-технічних навчальних закладах електро- і поштового зв’язку; доведено доцільність інтеграції управлінського та дидактичного компонентів навчально-виробничого процесу в складі дидактичних комплексів; подальшого розвитку набули положення щодо науково-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу у профтехучилищах.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в обгрунтуванні підходів до формування дидактичних комплексів у професійно-технічних навчальних закладах; розробці структури та змісту дидактичних комплексів у професійно-технічних навчальних закладах електро- і поштового профілю; виявленні особливостей дидактичних комплексів різних типів у професійно-технічних навчальних закладах електро- і поштового зв’язку; теоретичному обгрунтуванні дидактичних вимог до розробки навчально-методичної документації, нових навчальних планів та програм для функціонування дидактичних комплексів у професійно-технічних навчальних закладах електро- і поштового зв’язку.

Практичне значення дослідження полягає у розробці комплекту документації для забезпечення реалізації дидактичних комплексів у професійно-технічних навчальних закладах професій електро- та поштового зв’язку та науково-методичних рекомендацій для інженерно-педагогічних працівників щодо формування та впровадження дидактичних комплексів.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи професійно-технічних закладів Львівської області (довідка № 11/1-88 від 07.03. 2000р.), Київського коледжу зв’язку (довідка № 119 від 06.04. 2000р.), професійно-технічного училища №43 м. Києва (довідка № 01/83 від 05.04. 2000р.)

Особистий внесок дисертанта полягає у теоретичному обгрунтуванні й розробці моделі дидактичного комплексу у професійно-технічних навчальних закладах, визначенні типів дидактичних комплексів; обгрунтуванні підходів до формування дидактичних комплексів на засадах інтеграції у професійно-технічній школі, їх конкретизації для професійно-технічних закладів освіти електро- та поштового зв’язку; виявленні шляхів впровадження цих комплексів у навчально-виховний процес; безпосередній участі в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи, науковому керівництві проектом “Дидактичний комплекс”; підготовці комплекту навчально-методичних документів і матеріалів для забезпечення діяльності дидактичних комплексів у професійно-технічних навчальних закладах.

Вірогідність наукових положень та висновків дослідження забезпечується методологічною обгрунтованістю його вихідних положень, використанням комплексу дослідницьких методів та процедур згідно з метою і завданнями; коректною кількісною та якісною обробкою емпіричних даних, статистично значущим педагогічним експериментом, репрезентативністю вибірки, а також позитивними наслідками їх впровадження.

На захист виносяться:

1.Теоретично обгрунтовані положення щодо формування дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу у професійно-технічних навчальних закладах, зокрема: доцільність інтегрувати у спеціальні дидактичні комплекси споріднені дидактичні проблеми за визначеними цільовими ознаками; забезпечення здатності до взаємодії: елементів, з яких складаються дидактичні комплекси; наявність якісно нових властивостей елементів дидактичних комплексів під час їх інтеграції; структурно-функціональний характер дидактичного комплексу; збереження індивідуальних ознак елементів дидактичного комплексу, що дає змогу керувати кожним елементом; зменшення загального обсягу роботи в межах дидактичного комплексу на основі якісних перетворень елементів комплексу під час їх інтеграції; зв’язок інтегративних процесів у дидактичному комплексі з процесами диференціації.

2.Модель дидактичного комплексу у професійно-технічних навчальних закладах електро- та поштового зв’язку.

3.Структура та зміст дидактичних комплексів різних типів у професійно-технічних навчальних закладах електро- і поштового профілю.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорено на 15 міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових та науково-практичних конференціях, проблемних та науково-методичних семінарах, педагогічних читаннях у Львові, Києві, Вінниці, Полтаві та Дрогобичі, а також на нарадах методистів та інженерно-педагогічних працівників, науково-методичному семінарі “Тенденції сучасної дидактики” у Львівському науково-практичному центрі Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Результати дослідження відображено в 11 наукових та науково-методичних працях, з них 9 написано без співавторів, у тому числі 1 методичний посібник, 5 брошур з методичними рекомендаціями, 4 статті у провідних наукових фахових виданнях. Обсяг особистого внеску складає 8,5 друкованих аркушів,

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 236 найменувань, із них 21 іноземними мовами, 4 додатків на 50 сторінках. Повний обсяг дисертації 237 сторінок (167 сторінок – основна частина), робота містить 5 рисунків на 4 сторінках, 8 діаграм на 6 сторінках, 9 таблиць на 8 сторінках та 7 графіків на 4 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, викладено завдання дослідження, гіпотезу та методологічні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні основи інтегративного підходу до формування дидактичних комплексів у професійно-технічній освіті” – викладено результати вивчення стану теорії і практики формування комплексів у професійно-технічній освіті, проаналізовано можливості інтегративного підходу до навчально-виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладах, охарактеризовано особливості дидактичного та управлінського компонентів навчально-виховного процесу та можливості їх органічного поєднання. Здійснений аналіз дав змогу виявити специфіку побудови комплексів, розглянути їх у контексті системного та інтегративного підходів до навчання, проаналізувати функціонування комплексів в освіті як компонентів цілісних дидактичних систем, виявити особливості їх побудови у закладах професійно-технічної освіти.

У розділі проаналізовано чинники, які впливають на якість підготовки фахівців для підприємств електро- і поштового зв`язку, висвітлено позитивний досвід та труднощі у побудові комплексів. Водночас вивчення показало, що у практиці роботи керівників та інженерно-педагогічних працівників наявні такі елементи, які доцільно віднести до структури та функціонування дидактичних комплексів, тобто таких управлінсько-дидактичних конструкцій, які об’єднані спільною метою та вирішують певну сукупність проблем від їх постановки до логічного завершення. Розкрито передумови формування дидактичних комплексів у професійно-технічній освіті, показано доцільність використання інтегративного підходу до формування структури, змісту та взаємодії дидактичних комплексів у професійно-технічних навчальних закладах.

Здійснений науковий аналіз дав змогу зробити висновок про доцільність формування дидактичних комплексів у професійно-технічній освіті на засадах інтеграції, необхідність моделювання функціонування дидактичних комплексів на основі науково обгрунтованих підходів та визначення їх впровадження у навчально-виховний процес професійно-технічних навчальних закладів.

У другому розділі – “Принципи формування та шляхи реалізації дидактичних комплексів у професійно-технічних училищах електро- і поштового зв’язку” – обгрунтовується доцільність формування дидактичних комплексів як цілісних структурно-функціональних утворень, що дають можливість вирішувати деяку сукупність педагогічних завдань у певній логічній послідовності згідно з поставленою метою, яка визначає всі компоненти і характеристики комплексу, зокрема, координує дидактичний та управлінський компоненти навчально-виробничого процесу.

Дидактичні комплекси спрямовані на вирішення проблем, споріднених за певними ознаками (наприклад, дидактичний комплекс “Професійний відбір”), або ж сукупність питань, які доцільно вирішувати приблизно однаковими методами. Така сукупність поетапно переростає у цілісний інтегративний дидактичний комплекс, який можна розглядати як компонент дидактичної системи в цілому. (Рис.1)

Рис.1 Модель дидактичного комплексу

Залежно від конкретних цілей дидактичні комплекси можна поділяти на типи на основі різноманітних ознак. За хронологічно-послідовною ознакою, яку ми використовуємо у дослідженні, розглядається розвиток навчально-виробничого процесу від прийому учнів для навчання в училищі до завершення навчання (з урахуванням можливостей післядипломної освіти та підвищення кваліфікації, а також перекваліфікації). У цьому контексті можливе формування 5 видів дидактичних комплексів, які названо умовно. Так, мета комплексу “Професійний відбір” – забезпечення відбору відповідного контингенту для навчання в училищі згідно з визначеними вимогами. Він охоплює такі компоненти: профорієнтаційна робота, розробка матеріалів для перевірки знань учнів тощо. Дидактичний комплекс “Адаптація” передбачає освоєння учнів з новими умовами навчання, а “Базова професійна освіта” визначає шляхи оволодіння основними загальнопрофесійними знаннями, які слугують базою для освоєння певної професії. “Спеціальна професійна освіта” спрямована на спеціалізацію учнів залежно від соціальних вимог. Комплекс “Творчість у професії” спрямований на узагальнення діяльності названих вище комплексів і націлює учнів на ефективне використання отриманих знань та умінь, а також на розвиток важливих професійних якостей.

У структурі дидактичних комплексів розглядаються такі аспекти, визначені з урахуванням закономірностей навчання: загальнодидактичний (змістово-процесуальні характеристики педагогічного процесу – цілі, зміст, методи, форми, засоби навчання); гносеологічний (пізнання учнями реальної дійсності, фактів й законів природи та суспільства); психологічний (внутрішня психічно-пізнавальна діяльність учнів); кібернетичний (різноманітність зв’язків у навчально-виробничому процесі, управління засвоєнням інформації); соціологічний (відносини між учасниками навчально-виробничого процесу, соціальна значущість навчання) та організаційний.

При побудові дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу ми враховували закономірності дидактичної інтеграції. На цій основі обгрунтовані теоретичні підходи до формування дидактичних комплексів у закладах професійно-технічної освіти, зокрема: –

для підвищення якості фахової підготовки учнів професійно-технічної школи споріднені дидактичні проблеми доцільно інтегрувати у спеціальні дидактичні комплекси за визначеними цільовими ознаками;–

складові дидактичних комплексів повинні мати властивості, спрямовані на забезпечення їх здатності до узгодженої взаємодії;–

інтеграція складових дидактичних комплексів породжує їх якісно нові властивості, що зумовлено властивостями інтеграції;–

дидактичний комплекс має структурно-функціональний характер внаслідок інтеграції, оскільки всі його складові розташовуються за ієрархією значущості чи відповідності до дидактичної цілі комплексу;–

збереження індивідуальних ознак складових дидактичного комплексу під час їх інтеграції дає змогу керувати кожним компонентом зокрема;–

обсяг роботи в межах дидактичного комплексу є меншим, ніж загальна сума відповідних робіт, що виконуються з тією ж метою на основі якісних перетворень складових комплексу під час їх інтеграції;–

інтегративні процеси у дидактичному комплексі тісно пов’язані з процесами диференціації і навпаки.

Формування дидактичних комплексів для професійно-технічних навчальних закладів того чи іншого профілю має певні особливості, які залежать передусім від специфіки і термінів професійного навчання. Важливою особливістю є також те, на базі якої загальноосвітньої підготовки (базової чи повної середньої освіти) організовано навчання у професійно-технічному закладі. Сучасний стан і тенденції розвитку електро- і поштового зв’язку зумовлюють нові вимоги до підготовки фахівців у цій галузі. Використання нової техніки передбачає необхідність підвищення якості знань учнів і потребує не лише сформувати певну систему професійних знань, але й забезпечувати здатність майбутніх фахівців до швидкої зміни та переорієнтації цих знань в умовах швидкого розвитку та переобладнання засобів сучасного електро- і поштового зв’язку.

Формування дидактичних комплексів у контексті оптимального управлiння діяльністю навчального закладу є винятково важливим саме для професійних закладів освіти. Управлінські функції керівника професійно-технічного закладу освіти є більш складними в порівнянні з аналогічними функціями керівника загальноосвітньої школи, оскільки кількість принципів управління є більшою (за рахунок поєднання освітніх та виробничих аспектів діяльності училища). Інтегративний підхід дає змогу замінити декілька десятків функціональних блоків п’ятьма дидактичними комплексами, що значно полегшує роботу керівників училища та сприяє підвищенню якості професійної підготовки учнів.

Розглянемо детальніше структуру та функціонування дидактичного комплексу “Професійний відбір”, використання якого дозволяє враховувати соціальне замовлення і вимоги суспільства, психологічні особливості та можливості учнів, їх соціальні особливості, ціннісні орієнтації, громадянські аспекти тощо. Це сприяє забезпеченню діагностики та пропедевтичного розвитку індивідуума, формуванню уявлень про загальнолюдські, національні, моральні риси вступників. Серед різноманітних сфер застосування методів тестування необхідним є створення комплексної системи тестування для професійної консультації і відбору. Згідно з програмою експериментальної роботи використовувалися різні тестові методики. Комплект тестових методик, які широко використовуються в навчальних закладах різних типів для професійного відбору та консультації, умовно можна поділити на такі групи тестів: з’ясування інтересів особистості (Interest Tests); визначення загального рівня розвитку розумових здібностей (Intelligence Tests); тести-завдання (Performense Tests) та тести, які застосовуються для оцінки певних якостей особистості (Personality Tests). З метою вивчення інтересів особистості використовувалася тестова методика Е.Стронга (the Strong Campbell Interest Inventory – SCII) з трьома шкалами: професійної спрямованості (the Occupational Scale); інтересів (the Basic Interest Scale) та стилю мислення і діяльності (the General Occupational Themes Scale). Поряд з цим у професійному відборі застосовувалися тести, спрямовані на вивчення загального рівня розвитку розумових здібностей (IQ), зокрема SAT(the Scholastic Aptitude Test), що вимірює здібності людини до словесних і математичних операцій, які поступово можуть бути розвинені за роки навчання.

На основі узагальнення результатів експериментальної роботи доведено, що дидактичні комплекси, які відповідають основним аспектам діяльності професійно-технічного училища, є одним з перспективних засобів організації професійного навчання. Це зумовлено тим, що, зберігаючи всі переваги традиційного навчання, вони сприяють оперативному врахуванню нових досягнень у галузі зв’язку, тобто забезпеченню підготовки фахівців з урахуванням прогностичного розвитку галузі та оновленню системи їхньої перепідготовки.

Результати опитування та бесіди з керівниками професійно-технічних училищ, викладачами та майстрами виробничого навчання доводять коректність гіпотези про те, що побудова дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу поряд з іншими факторами впливає на підвищення якості професійної підготовки випускників училищ. Дидактичні комплекси, особливо у тих професійно-технічних училищах, де учні навчаються на базі повної загальної середньої освіти, дають можливість зекономити навчальний час, скоординувати різноманітні напрями діяльності професійно-технічного закладу освіти.

Здійснене нами порівняння теоретично передбачуваних можливостей взаємозв’язку різних аспектів діяльності професійно-технічного училища та рівень реалізації цього взаємозв’язку на практиці дало змогу виявити тенденцію до зростання значущості взаємозв'язку окремих аспектів діяльності (що відповідали орієнтовно змісту окремих дидактичних комплексів) як між собою, так і в межах кожного виду діяльності. Доцільно зауважити, що особливу роль відігравав тип зв’язку між елементами. Зв’язки, які базувалися на природній єдності та реальній взаємодії між елементами, виявилися стійкими і їх значущість з часом неухильно зростає. Наприклад, у практичній реалізації дидактичного комплексу “Професійний відбір” використовується незначна частина теоретично передбачених можливостей.

Результативність функціонування дидактичних комплексів проявляється у зростанні засвоєння професійних знань учнів (рис.2). Коефіцієнт засвоєння професійних знань учнів обчислювався як відношення елементів знань (понять, тем, навчальних курсів тощо), які реально виявили учні на певному етапі, до відповідних елементів та систем знань, котрі необхідно засвоїти для оволодіння конкретними фаховими знаннями.

Отже, результати вивчення практики формування дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу у професійно-технічних училищах довели доцільність таких розробок.

Рис.2. Коефіцієнт якості професійних знань

Результати якісного аналізу ефективності впровадження дидактичних комплексів під-твердили правильність гіпотези дослідження, а організація навчаль-но-виробничого процесу за цією методикою дістала позитивну оцінку учнів, викладачів, методичних та інженерно-педагогічних працівників. Більшість з них пояснюють це зниженням навантаження, зменшенням обсягу домашніх завдань, доступністю вивчення спеціальних понять, посиленням інтересу до навчання. Ефективність впровадження дидактичних комплексів відповідно до пропонованої нами методики підтверджується результатами кількісного та якісного аналізу.

Таким чином, у процесі експериментальної роботи доведено педагогічну доцільність інтегративного підходу до формування дидактичних комплексів у професійно-технічних навчальних закладах; обгрунтовано дидактичні вимоги до реалізації дидактичних комплексів в училищах профілю електро- і поштового зв’язку та апробовано різні організаційно-педагогічні форми їх реалізації.

Зроблено висновок про те, що інтегративні дидактичні комплекси сприяють формуванню і розвитку ряду важливих професійних якостей учнів, позитивно впливають на їхній загальний розвиток і мотивацію навчання та сприяють значному зниженню перевантаження учнів професійно-технічної школи.

ВИСНОВКИ

1. Здійснене вивчення дало змогу виявити специфіку побудови дидактичних комплексів, проаналізувати результати досліджень у контексті системного та інтегративного підходів до навчання, а також виявити особливості побудови комплексів та їх функціонування як компонентів цілісних дидактичних систем у професійно-технічних навчальних закладах. Поряд з цим виявлено, що у практиці роботи керівників та інженерно-педагогічних працівників наявні елементи, які можна однозначно віднести до структури та функціонування дидактичних комплексів, тобто таких управлінсько-дидактичних конструкцій, які об’єднані спільною метою і спрямовані на розв’язання взаємопов’язаних завдань від їх постановки до логічного завершення.

2. Концептуальними ідеями дослідження є положення щодо застосування інтегративного підходу до формування дидактичних комплексів у професійно-технічній освіті; координації управлінського та дидактичного компонентів навчально-виробничого процесу у професійно-технічній школі; врахування потреб впровадження нових організаційних підходів у діяльності професійно-технічного навчального закладу; моделювання дидактичних комплексів, з урахуванням специфіки навчально-виробничого процесу; врахування специфіки професійної підготовки у професійно-технічних навчальних закладах різного профілю.

У процесі побудови дидактичних комплексів на основі інтегративного підходу ми враховували закономірності дидактичної інтеграції. На цій основі було обгрунтовано підходи до формування дидактичних комплексів у професійно-технічних навчальних закладах: для підвищення якості фахової підготовки учнів професійно-технічної школи споріднені дидактичні одиниці доцільно інтегрувати у спеціальні дидактичні комплекси за визначеними цільовими ознаками; складові дидактичних комплексів повинні мати властивості, які забезпечують їх здатність до узгодженої взаємодії; інтеграція складових дидактичних комплексів породжує їх якісно нові властивості, що зумовлено властивостями інтеграції; внаслідок інтеграції дидактичний комплекс має структурно-функціональний характер, оскільки всі його складові розташовуються за ієрархією значущості чи відповідності до дидактичної цілі комплексу; збереження індивідуальних ознак складових дидактичного комплексу під час їх інтеграції дає можливість керувати кожним компонентом зокрема; обсяг роботи в межах дидактичного комплексу є меншим, ніж загальна сума відповідних робіт, що виконуються з тією ж метою на основі якісних перетворень складових комплексу під час їх інтеграції; інтегративні процеси у дидактичному комплексі тісно пов’язані з процесами диференціації і навпаки.

3. Модель дидактичного комплексу передбачає виділення його типів за хронологічно-послідовною ознакою (“Професійний відбір”, “Адаптація”, “Базова професійна освіта”, “Спеціальна професійна освіта”, “Творчість у професії”). Кожний тип дидактичного комплексу передбачає наявність базових компонентів навчально-виробничого процесу: дидактичний та управлінський. У межах кожного дидактичного комплексу формується розвиток його основних аспектів (загальнодидактичного, гносеологічного, психологічного, кібернетичного, соціологічного та організаційного).

Функціонування дидактичного комплексу базується на інтегративній взаємодії його складових: структурних (зміст, методи, засоби та форми навчання) та функціональних (гностичні, проектувальні, конструктивні, організаційні та комунікативні). Модель є динамічною й передбачає можливості її удосконалення та розвитку. Розробка моделі для кожного типу комплексу за приблизно однаковою схемою дає змогу забезпечувати координацію функціонування різних дидактичних комплексів.

4. Формування дидактичних комплексів для професійно-технічних навчальних закладів різного профілю має певні особливості. Споріднені дидактичні проблеми об’єднуються за відповідними цільовими ознаками. В межах дидактичного комплексу визначаються завдання об’єднані спільною метою і є в логічному зв’язку. Дидактичний комплекс має системно-структурний характер внаслідок інтеграції, оскільки всі його елементи розташовуються за ієрархією значущості чи відповідності до дидактичної цілі комплексу. Одночасно інтеграція та диференціація освітніх проблем у межах дидактичного комплексу дає можливість ефективніше керувати як окремими елементами так і навчально-виховним процесом в цілому. Разом з тим елементи інтеграції повинні бути різнорідними, щоб запобігти їх синтезу. Ця умова забезпечується різнопрофільністю елементів дидактичного комплексу: профорієнтаційна робота, формування дидактичних матеріалів, дослідження психологічних особливостей учнів тощо. Одним із шляхів вирішення цього завдання є координації управлінського та дидактичного компонентів діяльності професійно-технічного навчального закладу на основі інтегративного підходу, що реалізується дидактичних комплексах.

5. Дидактичні комплекси залежно від конкретних цілей, можна поділяти на типи за різноманітними ознаками. За хронологічно-послідовною ознакою розглядається розвиток навчального процесу від прийому учнів в училище до завершення навчання (з урахуванням можливостей післядипломної освіти та підвищення кваліфікації, а також перекваліфікації). У цьому контексті можливе формування п’яти видів дидактичних комплексів названих вище.

З урахуванням закономірностей навчання у складі дидактичних комплексів розглядаються загальнодидактичний, гносеологічний, психологічний, кібернетичний, соціологічний та організаційний аспекти. Структурні складові визначають зміст, методи, засоби та форми навчання, а функціональні – поєднують гностичні, проектувальні, конструктивні, організаційні та комунікативні складові кожного дидактичного комплексу.

6. Для забезпечення діяльності дидактичних комплексів розроблено комплект документації для кожного типу комплексів у професійно-технічних навчальних закладах професій електро- і поштового зв’язку та науково-методичні рекомендацій для інженерно-педагогічних працівників.

Узагальнені результати експериментальної роботи свідчать про ефективність запропонованої моделі та дидактичних комплексів, функціонування яких сприяє підвищенню рівня фахової підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Здійснене дослідження дало змогу сформулювати ряд пропозицій і постановочних питань, зокрема: Науково-методичному центру професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України та обласним методичним центрам і кабінетам щодо оновлення змісту підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, організації методичної роботи в училищах, залучення педагогів професійного навчання до створення підручників і навчальних посібників нового покоління.

До подальших напрямів дослідження цієї проблеми ми відносимо:

-

-

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Камінський Б.Т. Формування дидактичних комплексів у професійно-технічних училищах електро- і поштового зв’язку (інтегративний підхід). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено обгрунтуванню доцільності побудови дидактичних комплексів як інтегративних конструкцій, що відображають основні аспекти діяльності професійно-технічного навчального закладу. Визначено їх сутність та розкрито зміст на основі інтегративного підходу до навчально-виховного процесу, виявлено сукупність дидактичних та методичних умов для їх реалізації. Обгрунтовано підходи до формування дидактичних комплексів та визначення їх типів за хронологічно-послідовними ознаками, розроблено модель дидактичного комплексу для професійно-технічних навчальних закладів електро- і поштового зв’язку. Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованого підходу до підготовки кваліфікованих робітників.

Ключові слова: інтеграція, дидактичний комплекс, професійно-технічні навчальні заклади, професійна підготовка, система.

Каминский Б.Т. Формирование дидактических комплексов в профессионально-технических училищах електро- и почтовой связи (интегративный подход). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена обоснованию целесообразности построения дидактических комплексов как интегративных конструкций, которые отражают основные аспекты деятельности профессионально-технического учебного заведения. Определены их сущность и раскрыто содержание на основе интегративного подхода к учебно-производственному процессу, а также совокупность дидактических и методических условий для их реализации. Обоснованы подходы к формированию дидактических комплексов и определению их типов за хронологико-последовательными признаками, разработана модель дидактического комплекса для профессионально-технических учебных заведений электро- и почтовой связи.

Ключевые слова: интеграция, дидактический комплекс, профессионально-технические учебные заведения, профессиональная подготовка, система.

Kаminskiy B.Т. Forming of the didactic complexes in technical training colleges of electro- and post communication (integrative approach). – Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on the speciality 13.00.04 - Theory and Methods of professional education. –Institute of Pedagogic and Psychology of professional education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2000.

The thesis is devoted to a substantiation of expediency of the build-up of the didactic complexes as integrative constructions, which reflect the basic aspects of activity of the professional educational institution. Their essence is defined and the content on the foundation is uncovered, the totality of the didactic and methodical requirements for their embodying is detected.

The approaches to forming of the didactic complexes in vocational training are work out. The forming of the didactic complexes is created on the base of particular target indications, and the integration of the elements of the complexes generates their qualitatively new properties, provides maintenance of individual indications of the elements of the complex and enables the control of element in particular.

The model of the didactic complex provides selection of their types to a chronological - sequential indication ("School-leaver", "Adaptation", "Base vocational training", "Special vocational training", "Occupational creativity"). Each type of the didactic complex provides presence of the base components: didactic (didactic basis) and administrative (pedagogical process technology). In the limits of the didactic complex the development of its basic aspects (general didactic, gnosiological, psychological, cybernetic, sociological and organizational) is forming.

Providing with activity of the didactic complex is founded on integrative interaction of its elements: structural (content, methods, meanss and forms of education) and functional (gnostic, design, constructive, organizational and communication). The pedagogical experiment has confirmed effectiveness of the offered approach to preparation of the qualified workers.

Key words: integration, didactic complex, professional educational institutions, vocational training, system.