КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Стадник Володимир Анатолійович

УДК 159.9:62

Розвиток механізмів особистісної корекції емоційної напруженості при діяльності в екстремальних умовах

(на прикладі спортивної діяльності)

19. 00. 03 - психологія праці, інженерна психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

КИЇВ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор КАЗМІРЕНКО Вячеслав Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра соціальної роботи та педагогіки, завідувач.

Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, старший науковий співробітник КАРПЕНКО Олексій Вікторович, СП «Інсайт», директор

Канд. психол. наук, доцент, АНДРОСЮК Вячеслав Георгійович., Національна академія внутрішніх справ України, кафедра юридичної психології, професор.

Провідна установа: Харківський державний університет, кафедра прикладної психології, Харків.

Захист відбудеться « 8 » 10 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.26 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252017, м.Київ , вул. Володимирська 64.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Автореферат розісланий «8» вересня 1999 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук Кириленко Т.С.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Високий динамізм розвитку життя в сучасних соціальних умовах, зростання вимог до своєчасності прийняття рішень, швидкості та точності виконання дій та операцій, оперативності контролю зумовлюють необхідність розробки засобів підвищення надійності діяльності в екстремальних умовах, а особливо такого ключового її компонента як психологічні засоби її регуляції.

Під екстремальними умовами діяльності слід розуміти зумовлені впливом таких факторів, як висока соціальна значущість, сильна залученість особистісного змісту, межова або майже межова трудність завдань, інформаційна невизначеність, велика «ціна» помилок. За таких умов діяльності у людини часто виникає стан емоційної напруженості неадекватного рівня, який знижує стійкість до перешкод, надійність діяльності, яка визначається не тільки рівнем розвитку професійних навичок та величиною прагнення до досягнення позитивного результату, але й ступенем адаптивних можливостей до емоціогенних факторів. Такі адаптивні можливості характеризуються «внутрішніми умовами» (С.Л. Рубінштейн), які складають основу психологічної характеристики та є призмою переломлення «зовнішніх причин». Психічний стан людини є найважливішою ланкою «внутрішніх умов», яка впливає на перебіг психічних процесів, а отже й на надійність діяльності.

Багато дослідників діяльності в екстремальних умовах (Б.О. Вяткін 1981, Ю.Я. Кисельов 1983, Л.М. Аболін 1987, В.С. Келлер 1987, У.П. Морган, К.Л. Еліксон 1990, Д. Мартенс 1979, В.Л. Марищук 1978, Т.С. Кириленко 1977, Б.Дж. Кретті 1978, Л.П. Гримак 1982, Л.А. Китаєв-Смик 1983) вказують, що високий рівень надійності може бути досягнутий тільки при оптимальному ступеню емоційної напруженості, який сприятливо впливає на реалізацію готовності. Також багато авторів (В.В. Семикін 1986, А.Б. Лєонова 1984, Л.Г. Дика 1983, 1985, Ю.І. Филимоненко 1982, В.І. Медведєв 1985 та ін.) свідчать про недостатню розробку завдання підбору та застосування індивідуальних вибіркових засобів корекції актуальних та оперативних емоційних станів. Отже, дослідження засобів оптимізації емоційної напруженості є актуальним завданням у роботі психологів сьогодні.

Робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Київського університету імені Тараса Шевченка при розробці теми «Іноваційна поведінка молоді України в період розбудови державності (психологічний аспект)». А також в рамках науково - методичного забезпечення по психологічній підготовці національних збірних команд України, та відповідно до теми «Розробка комплексної системи медико-біологічного контролю за функціональною підготованістю спортсменів високої кваліфікації» НДР ДНДІФКіС, № Держреєстрації 910026136.

Мета дослідження: розробити науково обгрунтовані засоби психологічної підготовки, спрямованої на удосконалення механізмів особистісної корекції емоційної напруженості для підвищення надійності діяльності в екстремальних умовах спортивних змагань.

Гіпотеза: Застосування на етапі спеціальної психологічної підготовки вибіркових методів розвитку механізмів особистісної корекції емоційної напруженості буде сприяти підвищенню ефективності формування психологічної готовності до діяльності в екстремальних умовах спортивних змагань.

Обєктом дослідження була психологічна підготовка висококваліфікованих спортсменів до діяльності в екстремальних умовах спортивних змагань.

За предмет дослідження було взято стани емоційної напруженості, що виникають на етапі спеціалізованої психологічної підготовки та безпосередньо в умовах змагань та механізми їх особистісної регуляції.

Це зумовлює необхідність вирішення таких завдань:

1.Обгрунтувати теоретичні і методичні підходи до підвищення надійності в екстремальних умовах шляхом особистісної корекції емоційної напруженості.

2.

1.

1.

1.

1.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній на матеріалі діяльності спортсменів стрільців із лука вищої кваліфікації вперше обгрунтовано напрямок підвищення надійності діяльності на основі комплексного застосування психологічних засобів та методів корекції емоційної напруженості через підключення механізмів особистісної регуляції.

Теоретичне значення дослідження полягає у науковому обгрунтуванні методики використання методів поточного й оперативного психологічного контролю в передзмагальних та післязмагальних мікроциклах, методів раціональної і сугестивної психокорекції, навчання саморегуляції з урахуванням диференційованого аналізу особливостей емоційної регуляції спортсменів в умовах змагального періоду.

Практичне значення виконаної роботи полягає в тому, що в ній даються конкретні теоретичні й практичні рекомендації щодо забезпечення спеціальної психологічної підготовки спортсменів стрільців із лука вищої кваліфікації до діяльності в екстремальних умовах спортивних змагань. В дослідженні обгрунтовано комплексне застосування методів психокорекції в умовах передстартової та післястартової емоційної напруженості. Результати дослідження й зроблені на їх основі висновки можуть бути використані для викладання курсу психології спорту, теорії і методики лучного спорту у вищих і середніх учбових закладах із фізичної культури, а також в підготовці практичних та спортивних психологів, при розробці практичних рекомендацій із психологічної підготовки стрільців із лука. Результати досліджень впроваджені в підготовку національних збірних команд України зі стрільби із лука до Олімпійських ігор, Чемпіонатів Європи та Світу.

Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні теоретичних засад психологічних факторів підвищення надійності в екстремальних умовах, зокрема особистісних механізмів корекції емоційної напруженості. Автором виконано велику копітку працю з організації і проведення емпіричного дослідження та впровадження отриманих результатів у практику підготовки висококваліфікованих спортсменів.

Апробація результатів відбувалася на VI Російській науковій конференції «Проблемы взаимосвязи эмоций, мышления и воли»; Міжнародному симпозіумі «Новые подходы к психорегуляции в спорте» (Ростов на Дону 21-24.09.1994); 2-му Міжнародному конгресі з психології спорту (Москва 12-15.06.1995); 2 Зїзді психологів України в Києві в 1996 р.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається з вступу, чотирьох розділів, закінчення, висновків, списку використаних джерел. Дисертація має загальний обсяг 147 сторінок, містить 28 ілюстрацій, список використаних джерел складається з 243 найменувань.

Результати досліджень опубліковані в 8 наукових працях. Загальним обсягом 23,5 сторінок. Крім того матеріали досліджень були використані і найшли відображення при підготовці науково-дослідницьких матеріалів, підсумкових звітів ДНДІФКіС по різних видах професійної діяльності спортсменів збірних команд України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначається мета і задачі, показана наукова новизна, теоретична та практична значущість результатів, що отримані.

В першому розділі розкриваються теоретичні та методологічні основи роботи. Проводиться огляд основних досліджень психічної готовності як основного фактора надійності діяльності людини в екстремальних умовах, впливу стресу на стан готовності, особливостей психічної готовності в спортивній діяльності. Матеріали проведеного теоретичного аналізу було взято як підгрунтя, на якому засновувався відбір основних напрямків самостійного дослідження та розробки методології науково-практичних засобів корекції емоційної напруженості.

Проблема надійності своїм затвердженням в інженерній психології та психології праці зобов’язана тим обставинам, що людина-оператор припускається в процесі трудової діяльності помилок різного характеру. Інакше кажучи, проблема надійності людини-оператора «зросла» з проблеми помилок (Г.С.Никифоров 1977, 1996). При аналізі помилкових дій оператора виділяються чисельні фактори, але найбільш важливим серед них є психологічний, що знаходить своє підтвердження в працях Г.М.Зараковського (1966), К.М Гуревича (1970) , Г.С.Никифорова (1977, 1996), Н.Ф. Круглової (1979) та ін. В нашій роботі ми спиралися на основні положення теорії надійності, розроблені в психологічній науці (Б.В. Гнеденко, Ю.К. Беляєв, А.Д. Соловйов 1965, В.Г. Пушкін 1971, В.Д. Небиліцин 1964, Ю.Г. Фокін 1985, А.І. Губінський, В.Г.Євграфов 1977, Нерсесян Л.С., Конопкин О.А. 1978 та ін.).

Застосування функціонально-системного підходу при дослідженні різних видів діяльності дозволило виявити, що процес саморегуляції та самоорганізації діяльності є дійсним фактором підвищення надійності різноманітних видів діяльності людини (розумової та фізичної) (Н.Ф. Круглова 1979).

Існує ряд специфічних функціональних ланок процесу саморегуляції загальних для різних видів діяльності. Таких, що виступають в якості внутрішніх психологічних засобів організації діяльності, що опосередковують залежність результатів діяльності від її складних зовнішніх умов та внутрішніх станів. Елементи або параметри, котрі субєктивно значущі, важливі для виконання цілеспрямованої діяльності, в першу чергу, належать саморегуляції та самоорганізації з боку виконавця, що виражається в їх більшому часовому збереженні.

Під розвитком особистісних механізмів корекції емоційної напруженості ми розуміємо - процес формування особистісної довільної саморегуляції, який здійснюється фахівцем психологом спільно з спортсменом в короткий термін і є скороченим варіантом поєднання завчасної та безпосередньої психологічної підготовки до діяльності в екстремальних умовах спортивних змагань.

Суттєвий вклад у розробку проблеми ролі психологічного рівня регуляції діяльності внесла загальна теорія функціональної системи П.К. Анохіна (1973, 1978), також теорія управління рухами людини, яку розробив Н.А.Бернштейн (1966).

Найбільш яскраво надійність людини виявляється в екстремальних умовах діяльності, які висувають підвищені вимоги до субєкта. У звичайних умовах індивідуальні розбіжності по надійності нівелюються, але у відношенні ефективності роботи вони зберігаються. Тому для визначення індивідуальних показників надійності людина повинна бути поставлена в екстремальні умови.

Важливим є питання про фактори, які визначають надійність роботи людини. Вважаємо слушним підхід, що був запропонований В.Д.Небиліциним (1964), про необхідність виділяти три основні групи факторів стосовно трудової діяльності:

1.

1.

1.

В нашій роботі була звернута особлива увага на третю підгрупу факторів надійності, яку складають власне психологічні фактори, на відміну від двох попередніх підгруп вони піддаються цілеспрямованому вихованю або дії. Значення цих факторів підкреслюється в працях А.І.Губинського, В.І.Николаєва (1970), Г.С.Никифорова (1973, 1996), В.Д. Небиліцина (1964), Є.П. Ільїна (1975).

Значною умовою психологічної надійності є складова психічного стану, який ми розуміємо як «загальний функціональний рівень, на тлі якого розвивається процес» (М.Д. Левітов, В.Н. Мясищев).

Значний внесок у вивчання психічних станів зробив М.Д. Левітов, у 1967; 1969; 1971; 1972 рр. В своїх роботах автор дає розгорнуту характеристику психічних станів, розглядає їх взаємозв'язок з фізіологічними основами, дає деякі педагогічні рекомендації щодо їх регуляції та корекції. Цей напрямок був продовжений Ю.М. Забродіним (1983), Н.Н. Даниловою (1985). Крім того психологічна наука розглядає психічний стан як готовність до діяльності, яка виступає цілісною характеристикою психічної діяльності за певний період часу, що показує своєрідність перебігу психічних процесів залежно від предметів, що відображаються і явищ дійсності, стану, що передує, і психічних властивостей особи.

В сучасній психологічній науці існує диференційований підхід до оцінки і аналізу різноманітних психічних станів. Виходячи з такої класифікації, виділяють: особистісні і ситуативні, глибокі і поверхневі, довготривалі і короткочасні, більш-менш усвідомлені. Також виділяються серед пізнавальних, емоційних і вольових станів стани, що відображають психічну готовність людини до практичної діяльності, розмежовуючи тимчасовий стан готовності до діяльності і тривалу готовність. Тимчасова готовність розглядається як «передстартовий стан», що має три види: звичайна без відхилень до негативної або позитивної сторони, підвищена і знижена. Перед звичайною працею. до якої людина звикла, до якої на даний час не предявлюється підвищених вимог у неї спостерігається стан звичайної готовності. Стан підвищеної готовності зумовлений новизною і творчою вдачею праці, гарним фізичним самопочуттям, особливим стимулюванням. Стан зниженої готовності може бути викликаний сильною і не контрольованою емотивністю особи та проявлюється у відволіканні уваги, помилках у діяльності.

Для вирішення науково-практичних завдань нам необхідно було визначити сутність поняття і проблеми емоційної напруженості.

В психологічних дослідженнях виділяють емоційне збудження, напруження і напруженість, також використовують поняття психічне напруження та психічна напруженість. Найбільш повно психологічний аналіз стану психічної готовності дан в працях Н.І.Наєнко (1970, 1976), О.В.Овчиннікової (1968, 1969), О.В.Овчиннікової та Н.І.Наєнко (1968). Дані, які вони отримали в експериментальних дослідженнях, дозволили досить чітко виділити два види напруженості, один з яких був названий емоційним, а інший - операційним.

В подальшому нами було використано тільки контекст явища емоційна напруженість.

Слід відзначити і інші роботи дослідників, що приділили значну увагу вивченню «психічної напруженості», «психічного напруження», емоційної активації (Л.Б.Зільберман 1969, Е.Ю.Пунг 1969, Ю.Я. Кисельов 1974, В.Л.Марищук 1981).

Багато які автори виділяють зв'язок проблеми індивідуальних розбіжностей з проблемою психічної готовності до діяльності (Б.М.Теплов 1961, В.С.Мерлін 1971, Б.Ф. Ломов 1966).

Дослідження в даному напрямку були початі Є.А.Климовим (1969) у лабораторії В.С.Мерліна. Залежність динаміки конкретного прояву психічних станів від типу вищої нервової діяльності відзначена в дослідженнях С.Г.Кисіль (1994).

Великий вклад у розробку поняття психічної готовності внесли дослідження Д.Н.Узнадзе і його послідовників, в яких вивчалась проблема настанови (Д.Н.Узнадзе 1961, 1966, А.С.Прангашвілі 1973, В.Г.Норакидзе 1969). На думку Д.Н.Узнадзе, виникнення будь-якого свідомого психічного процесу завжди попереджується на «досвідомому» рівні психічною інстанцією, яка і є готовністю субєкта до активності. Такий стан готовності називається настановою.

Особлива увага у вивченні психічних станів приділяється станам, які виникають в екстремальних умовах. Під екстремальними умовами діяльності слід розуміти складні, відповідальні, тяжкі, тобто ті, що зумовлені стресовими ситуаціями. Складність рухових завдань, великі фізичні та нервово-психічні навантаження, велика відповідальність учасників змагань за результати виступів ставлять жорсткі вимоги до психологічної підготованості спортсменів, до міцності їх психічної сфери (Н.А. Худадов 1977).

Виходячи з проведеного аналізу, на нашу думку та деяких інших авторів (Ю.М.Блудов 1971, Ю.М.Блудов, В.А. Плахтієнко, В.О.Соколов 1974, 1977, В.В.Семикін 1986, Б.П.Яковлев, В.А.Багіна 1996), можна скласти класифікаційну модель, яка включає стійкі групи факторів, що зумовлюють «психічну» надійність (Рис. 1.).

Рис.1 Класифікаційна модель груп факторів «психічної» надійності.

Вивчення особистісних факторів готовності до діяльності в контексті теорії діяльності з урахуванням емоцій успіху - неуспіху, мотивів, самооцінки, проявів активності психомоторних функцій, зв'язаних з рівнем регуляції діяльності, дозволить конкретизувати і поглибити уявлення про психічну готовність до діяльності.

В другому розділі описується організація та методичне забезпечення досліджень діяльності в екстремальних умовах. Розроблена та обгрунтована цілісна психодіагностична система дослідницьких засобів, що базувалася на професіографічній моделі спортивної діяльності.

Доcлідження були організовані в умовах реального тренувального процеcу на заключних етапах безпоcередньої змагальної підготовки в період учаcті cпортcменів у ряді контрольних та відбіркових змагань. Вдалий виcтуп у цих змаганнях мав для cпотрcменів виcоку оcобиcтіcну значущіcть в зв`язку з відбором на преcтижні міжнародні змагання - Олімпійcькі ігри, чемпіонати Європи та Cвіту. Доcлідження проводилиcь у рамках науково-методичного забезпечення cпеціальної пcихологічної підготовки збірної команди України з стрільби із лука в період 1994-1997 років.

Вcього було обcтежено близько 200 cпортcменів виcокої кваліфікації. Для проведення заключної частини дослідження і психокорекційної роботи було залучено 32 cпортcмени cтрільці із лука: 16 чоловіків, 16 жінок., серед яких - 3 заслужених майстри спорту, 14 майстрів спорту міжнародного класу, 15 майстрів спорту, середній вік cпортcменів 25 років. Пcихологічна складова функціонального cтану cпортcменів вивчалаcя на оперативних, поточних та етапних обcтеженнях. Етапне обcтеження проводилоcь в кінці підготовчого на початку зимово-веcняного змагального періоду (лиcтопад) та в літньому змагальному періоді. На поточних обcтеженнях проводилиcя багаторазові пcиходинамічні cпоcтереження по мікроциклах підготовки. Оперативний пcихологічний контроль проводивcя відповідно до завдань екcпреc оцінки функційного cтану до і піcля змагальних та тренувальних навантажень певної величини та cпрямованоcті.

Багаторазові пcихологічні cпоcтереження на протязі 1994-1997 років дозволили cтежити за процеcом підготовки виcококваліфікованих cпортcменів до відповідальних cтартів та вибірково коректувати їх емоційний cтан, cпрямовуючи на формування готовноcті до змагальної діяльноcті.

У cтруктурі програмного комплекcу досліджень умовно виділено три cтруктурні блоки: діагностичний, корекційний, оціночний (Рис.2).

Рис.2 Структурні блоки програмного комплексу досліджень.

На першому підетапі програми, який входить до діагностичного блоку планувалося зробити теоретичний аналіз, простежити динаміку проявів розвитку потенційного рівня емоційної напруженості, відзначити найбільш важливі періоди з високим рівнем, протягом річного циклу підготовки ВКС різних спеціалізацій - представників ігрових , швидкісносилових складнокоординаційних видів спорту. Всього було обстежено близько 200 спортсменів. А також виявити специфічні для кожного виду показники контролю.

Другий підетап даного блоку включав дослідження прояву емоційної напруженості актуального рівня у ВКС стрільців із лука. Було залучено 32 cпортcмени : 16 чоловіків, 16 жінок (заслужених майстрів спорту -3, майстрів спорту міжнародного класу - 14, майстрів спорту -15 ). Cередній вік cпортcменів 25 років.

Першим підетапом корекційного блоку було складання програми розвитку механізмів особистісної корекції в періодах з найбільш вираженою емоційною напруженістю. Другим підетапом даного блоку було застосування розробленої програми. На цьому підетапі 16 спортсменів складали експериментальну групу та 16 - контрольну.В оціночному блоці першим підетапом було дослідження ефективності особистісної корекції емоційної напруженості в умовах тренувань у змагальному періоді. Другим підетапом даного блоку було дослідження в умовах змагань малого рівня значущості - контрольних. Третім підетапом було дослідження в умовах відбіркових змагань високого рівня значущості. Cпецифічна cпрямованіcть програми доcліджень для діагностичного блоку полягала:

- в аналізі умов та факторів, які детермінують cтан емоційної напруженоcті в процесі підготовки до змагань;

- в з`яcуванні шляхів поточного та оперативного контролю динаміки та вираженоcті емоційної напруженості;

- у визначенні найбільш важливих етапів в макроциклах професійної підготовки з найбільш вираженою потребою в корекції емоційної напруженості.

Оcновна увага при аналізі на заключному етапі підготовки була приділена підвідному, змагальному та відновлювальному мікроциклам, змагального мезоциклу, що є найбільш чутливими для виникнення емоційних cтанів в cтруктурі змагального періоду підготовки кваліфікованих cпортcменів.

Для вирішення діагностичних завдань нами були використані традиційні апробовані в вітчізняній психологічній науці методики. Результати досліджень оброблялися за допомогою методів математичної статистики.

В третьому розділі наведено результати психологічного крнтролю прояву стану емоційної напруженості висококваліфікованих спортсменів в змагальному періоді підготовки. З метою усвідомлення специфіки професійної діяльності спортсменів стрільців із лука високої кваліфікації та деталізації змісту проблеми нами було проведено професіографічний аналіз. Вивчення особливостей побудови професійної підготовки показало, що найбільш доцільно застосовувати заходи з розвитку механізмів особистісної корекції емоційної напруженості в кінці передзмагальних на початку змагальних мезоциклів. Відповідно до системи психологічної підготовки вони входять до структури етапу спеціальної психологічної підготовки, або можуть бути проведені після його завершення. На відміну від традиційної схеми психологічної підготовки, наведеної на рис. 3, де корекційні заходи передбачається проводити окремо перед початком спеціальної психологічної підготовки.

Спираючись на дані аналізу у змагальному періоді підготовки, ми виділили два рівні емоційної напруженості :потенційний та актуальний. Потенційний рівень оцінювався на основі даних етапного та поточного контролю. Оцінка емоційно-особистісної сфери проводилася диференційовано для спортсменів з успішною та не-успішною змагальною діяльністю (далі відповідно УЗД та НЗД). Для виявлення особистісних особливостей була використана методика Кеттела 16PF, за результатами якої у чоловіків групи УЗД та НЗД мають розбіжності відображені на рис.4. Розбіжності між групами жінок відображені на рис.5

Достовірність розбіжності перевірялась за допомогою критерія Манна-Уітні, всі розбіжності за середніми показниками, що вказані вище достовірні на рівні р < 0,05, вони були враховані для побудови програми психокорекційної роботи, вибіркової спрямованості. На відміну від цього за даними опитувальника Стріляу розбіжності між групами недостовірні. Це підтверджує думку багатьох авторів (Л.М. Аболін, Б.О. Вяткін, Климов Є.А.), що успіху в спорті вищих досягнень можуть досягати спортсмени з різними типологічними особливостями, завдяки індивідуальному стилю діяльності та особистісним особливостям. Отже, ці дані, слід, враховувати при побудові психокорекційної роботи відповідно до типів прояву стану. Виходячи з того, що ключовою характериcтикою емоційно-оcобиcтіcної cфери є відображення, іcнуюче в формі відношень cубєкта діяльноcті (cпортcмена) до іcнуючих подій ( тих, що мають бути або минулих), можна казати, що важливим параметром у пcихологічному обcтеженні є cуб`єктивна оцінка свого емоційного cтану cпортcменом. Тому в ході пcихологічного обcтеження в процеcі етапного та поточного контролю cтан ВКC також оцінювався за методикою CАН по параметрах cамопочуття, активноcті, наcтрою, а також активації, інтересу, емоційного тонусу, комфортності. Враховуючи положення, що загальноособистісні якості не завжди можуть бути інформативними для прогнозування прояву динамічності емоційних реакцій спортсмена в екстремальних умовах спортивних змагань, та ситуативну обумовленість емоційного реагування спортсмена, характера взаємозв`язку ситуації та його особистісних особливостей прояву, детермінуючих дану ситуацію проводилося, виявлення взаємозв`язку показників тривожності як загальноособистісної та реактивної якості була проведена перевірка зв`язку показників тривожності за результатами 16РF та методики Спілбергера-Ханіна.

В екстремальних умовах спортивних змагань важливою є об`єктивна оцінка та аналіз психомоторних функцій , що мають високу варіативність та мінливість. Ефективність регулювання рухових дій, в основному, залежить від рівня розвитку та сформованості навичок психомоторних функцій спортсмена, що дає підставу застосовувати в системі психологічного контролю психомоторні методи як індикатори здібності до саморегуляції в умовах емоційної напруженості. При аналізі результатів було виявлено, що в більшості випадків динаміка змін показників психомоторики в екстремальних умовах змагальної діяльності більш виражена, ніж в фонових умовах підготовки. Результати порівняння середніх значень вказують на те, що як в передстартовому стані, так і після змагань, якість та результативність саморегуляції психомоторних функцій мають специфічні розбіжності як між групами досліджених, так і в груповій динаміці, в зв`язку з зміною умов діяльності (табл.1).

Таблиця 1 |

t ПЗМР, мсек | Сv | t СЗМР, мсек | Cv

УЗДперед | 248,9 | 10,3 | 328,3 | 16,2

НЗДперед | 255,4 | 12,8 | 317,1 | 19,4

УЗДпісля | 243,5 | 11,7 | 321,3 | 21,7

НЗДпісля | 239,8 | 16,3 | 314,8 | 27,4

Перцептивна увага є провідним компонентом психологічної структури діяльності стрільців із лука, так як необхідно контролювати в повному обсязі багаточисленні елементи техніки пострілу. І як бачимо з рис. 6 у спортсменів з УЗД швидкість обробки інформації, продуктивність в передзмагальному мікроциклі вищі ніж у НЗД, що й дозволяє їм досягати високої надійності, на рис.6 наведено динаміку продуктивності уваги в передзмагальних мікроциклах.

Таким чином, за результатами наших досліджень з наближенням особистісно значущої змагальної діяльності, актуальний рівень емоційної напруженості стає виразніше за власною ситуативністю, інтенсивністю, довготривалістю проявів, реактивністю. Нами передбачалось, що більшу надійність у змагальній діяльності демонструють ті суб`єкти, які менш емоційно реактивні в екстремальних умовах, перед початком діяльності порівняно з індивідульними фоновими даними за психофізіологічними методами контролю. Отримані результати вказують на певний звязок показників надійності змагальної діяльності з показниками передзмагальної емоційної напруженості.

В четвертому розділі описується психокорекція емоційної напруженості в умовах змагального періоду підготовки. При розробці системи психокорекційної роботи ми виходили з положення, що організація спеціальної підготовки спортсменів стрільців із лука з застосуванням неспецифічних методів психокорекції передбачає етапне планування побудови заходів саморегуляції та гетерорегуляції. Розроблена нами програма психокорекційної роботи включала 4 етапи (Табл.2).

Таблиця 2

Програма проведення корекційної роботи

Етап | Підетапи | Засоби | Спрямованість

1. Ознайом-лювальний | 1.Збору інформації

2.Формування зацікавленості

3.Діагностичний

4.Засвоєння навичок фі-зичної релаксації, регу-ляції напруженості | Бесіди, лекції, консультації, тестування, опитування, спостереження

Знайомство обстежуваних з основними психологічними характеристиками здібностей та природних індивідуально-типологічних особливостей, видача зворотного звязку.

Мязова релаксація (АТ Шульца, прогресуюча релаксація Джекобсона). | Виявлення потреб, запиту, збір інформації

Ознайомлення з теоретичними і практичними основами психологічної корекції.

Розвинути здібності щодо регуляції напруженості, засвоєння підходів до формування психічного стану глибокої релаксації і відпочинку

2. Базисний | 1. Мотиваційної актуалізації

2. Цільової актуалізації

3. Самооціночної актуалізації

4. Засвоєння ментальної концентрації

5. Засвоєння праксичної концентрації

6. Удосконалювання моторного інтелекту | Залучення спортсменів до планування процесу підготовки.

Зворотне відстежування результату з моменту досягнення до тепері-шнього

Психічна релаксація (ПРТ А.В.Алексєєва, Л.Д.Гіссена), формування «ключа», який буде використовуватись для швидкого переходу в стан релаксації. Засвоєння техніки візуалізації. Післярелаксаційне само-навіювання

Ідеомоторне тренування

Вирішення конкретних проблемних ситуацій. | Підвищення мотивації спортивної діяльності.

Формулювання та конкретизація оперативних, поточних, перспективних цілей.

Формування адекватної самооцінки та рівня притязань

Засвоєння концентрації методом відділення та віддалення непотрібних подразників

Формування навичок фокусировки на кінесте-тичних та пропріо-цептивних сигналах за допомогою розумових уявлень

3.Формуван-ня образу оптималь-ного змагального стану | 1.

1.

1.

1.

Розумова репетиція зма-гання.

Формування відчуття ідеального виступу за допомогою самонавію-вання | Практичне проведення корекції

Тренування адекватного рівня мобілізації.

Формування позитивної настанови на змагання

Інтеграція образу стану та образу способу дії

4.Узагальнення та закріплення | 1. Післядіяльнісна само-оціночна актуалізація

2.

1.

Субєктивна оцінка «успі-ху» або «неуспіху»

Зворотне відстежування звязку перспективної мети з досягнутою актуальною

Застосування напрацьо-ваних прийомів в умовах, що моделюють змагання різних рівнів складності та відповідальності та змаганнях низького рівня складності |

Надання образу адекватного змісту

Оптимізація пслядіяльнісного стану

Формування зацікавленості в подальшій діяльності

Відновлення цілеспрямованості

Закріплення відчуття вдалого виступу та його компонентів

Аналіз та оцінка результатів психокорекції передстартової емоційної напруженості проводилися в підвідному мікроциклі заключного етапу змагального періоду підготовки до відповідальних змагань. Після застосування психокорегуючих дій статистично достовірна зміна (р < 0,05) в бік поліпшення в кінці мікроциклу спостерігається за більшістю показників таких, як самооцінки самопочуття, настрію, бажання тренуватися, задоволеність спортивною діяльністю, варіативність складної зорово-моторної реакції, показники коректурного тесту. На рис.7 наведено динаміку змінень коефіцієнта варіативності в умовах з проведенням корекції та без.

Проведений аналіз результатів змін психофізіологічних показників у спортсменів свідчить про корисність використання психологічних засобів відновлювальної психокорекції в специфічному комплексі засобів відновлення вибіркової спрямованості. Так як виявивлено, що в умовах великих навантажень після застосування комплексної дії методів психокорекції спостерігаються статистично достовірні змінення (р<0,05- 0,01) в бік покращання показників швидкості переробки інформації, а також за динамікою стійкості латентного періоду часу реакції на світові подразники. Також виникає покращання якості та результативності саморегуляції психомоторних функцій, більш адекватною стає суб`єктивна оцінка психічного стану. У спортсменів з емоціями неуспіху після змагань за оціночним симптомокомплексом суб`єктивних переживань після відновлювальної психокорекції відзначається підвищення рівня самооцінок за показниками емоційного настрою, самопочуття, активності. Зявляється підвищення бажання тренуватись, задоволеності своєю діяльністю. Аналіз динаміки частоти серцевих скорочень у результаті психокорекційних дій у спортсменів показав зростаючу перевагу парасимпатичної нервової системи над симпатичною. Наведена динаміка підтверджується зменшенням ЧСС та вегетативного коефіцієнта (Кв) Шіпоша в обох групах спортсменів у кінці відновлювального мікроциклу. В умовах підвідного та змагального мікроциклів формуються оптимальний змагальний стан та адекватний рівень мобілізації, що виявляється в зниженні рівня підсвідомих настанов на максималізацію рухових дій.

В закінченні формулюються найбільш важливі висновки, а також основні практичні рекомендації, що витікають з результатів робіт, пропонуються шляхи подальшого розвитку досліджень.

Висновки:

1. Розвиток механізмів особистісної корекції емоційної напруженості як засобу підвищення змагальної надійності грунтується на розумінні психологічних факторів надійності, на наш погляд, найбільш продуктивним є підхід, що запропонований В.Д.Небиліциним, в якому вони розглядаються як детермінанти, що піддаються цілеспрямованому розвитку. Саме таке підгрунтя дозволяє підвищувати ефективність процесу формування високого рівня психічної готовності до діяльності, шляхом проведення психокорекційної роботи.

2.

1.

4. Встановлено, що в умовах емоційної напруженості змагального періоду часто виникають різноманітні специфічні ситуації, від яких залежить змінення стану психічної готовності до змагань. Саме ці ситуації та індивідуальні особливості реагування на них спортсменів визначають шляхи застосування та впровадження вибіркових методів психокорекції:

- мобілізуюча психокорекція перед значущими змаганнями в стані апатії, невпевненості у власних силах та можливостях;

- раціональна психокорекція після вдалих виступів, що зумовлюють стани підвищеного ейфоричного збудження, яке може змінітися через певний час як на протилежний емоційний знак так і на психосоматичне виснаження; два вищенаведених варіанти застосовуються для спортсменів з перевагою мотивації досягнення успіху та ерготропною спрямованістю саморегуляції;

- відновлювальна психокорекція післядії емоційних навантажень у стані астенічної емоційної напруженості - застосовується для спортсменів з перевагою мотивації запобігання невдачі та трофотропною спрямованістю саморегуляції;

- сугестивна психокорекція, спрямована на зменшення емоційного збудження, підвищення параметрів психомоторних функцій - застосовується для спортсменів з перевагою мотивації запобігання невдачі та ерготропною спрямованістю саморегуляції.

5. Програма професійної психологічної підготовки стрільців із лука повинна будуватися з застосуванням заходів корекції на етапі спеціальної психологічної підготовки або по його закінченню при безпосередній підготовці до змагань на відміну від традиційного застосування перед етапом спеціальної психологічної підготовки. Така будова дозволяє оптимізувати стан саме в періодах підготовки з найбільш вираженою емоційною напруженістю.

6. Здійснення психологічної підготовки до діяльності в екстремальних умовах найкраще зарекомендовує себе, коли включає до своєї структури визначення етапів з найбільш вираженим рівнем емоційної напруженості в структурі професійної підготовки для визначення місця психокорекційної роботи стосовно етапу спеціальної психологічної підготовки. Це дозволяє покращити ефективність застосування психокорекційних засобів підвищення надійності.

У психологічному забезпеченні надійності професійної діяльності, яке можна розглядати як психологічне супроводження субєкта професійної діяльності, виділяють ряд етапів відповідно до його професіоналізації. Це - професійне самовизначення, а у випадку необхідності - психологічний професійний відбір; професійна підготовка; адаптація до професійної діяльності; і, на решті, самий тривалий етап регулярної професійної діяльності, який передбачає не тільки підтримування на рівні, що вимагається, професійної майстерності, але й її постійне удосконалення. Наша робота здебільшого присвячена останньому з наведених етапів - удосконалення та збереження високого рівня професійної майстерності, але може бути також застосована на етапах адаптації до професійної діяльності та професійної підготовки. Ми розглянули можливості удосконалення психологічних складових надійності професійної діяльності, шляхом співставлення динаміки професійної підготовки з динамікою емоційної напруженості. Також визначили шляхи використання вибіркового застосування варіантів психокорекційної роботи. Все це виконувалося з позицій макропідходу з тенденцією наближення до позицій мікропідходу. Тому в подальшій роботі ми плануємо докладніше розглянути психологічні механізми надійності.

Ще один важливий напрямок пошуку повязаний з удосконаленням підбору засобів психокорекційної роботи на основі розробки класифікації емоціогенних ситуацій, що виникають в даній діяльності. Також важливим напрямком є урахування динаміки працездатності з позицій мікропідходу, що залишає великий простір для удосконалення методів психокорекційної роботи відповідно до особливостей даної динаміки.

Основний зміст роботи відображено в 8 публікаціях:

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Стадник В.А. Розвиток механізмів особистісної корекції емоційної напруженості при діяльності в екстремальних умовах (на прикладі спортивної діяльності). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19. 00. 03 - психологія праці, інженерна психологія. - Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено питанням підвищення надійності діяльності людини в екстремальних умовах шляхом розвитку особистісних механізмів корекції емоційної напруженості. Здійснення психологічної підготовки до діяльності в екстремальних умовах повинно включати до своєї структури визначення етапів з найбільш вираженим рівнем емоційної напруженості в структурі професійної підготовки для визначення місця психокорекційної роботи стосовно етапу спеціальної психологічної підготовки. Програма професійної психологічної підготовки висококваліфікованих спортсменів повинна будуватися з застосуванням заходів корекції на етапі спеціальної психологічної підготовки або по його закінченню при безпосередній підготовці до змагань на відміну від традиційного застосування перед етапом спеціальної психологічної підготовки.

Ключові слова: надійність діяльності, екстремальні умови, психологічна підготовка, емоційна напруженість, особистісна корекція.

Стадник В. А. Развитие механизмов личностной коррекции эмоциональной напряженности при деятельности в экстремальных условиях (на примере спортивной деятельности). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19. 00. 03 - психология труда, инженерная психология. - Киевский Национальный университет имени Тараса Шевченка, Киев, 1999.

Диссертация посвящена вопросам повышения надежности деятельности человека в экстремальных условиях посредством развития личностных механизмов коррекции эмоциональной напряженности. Осуществление психологической подготовки к деятельности в экстремальных условиях должно включать в свою структуру определение этапов с наиболее выраженным уровнем эмоциональной напряженности в структуре профессиональной подготовки для выявления места психокоррекционной работы относительно этапа специальной психологической подготовки. Это позволит повысить эффективность применения психокоррекционных средств повышения надежности. Программа профессиональной психологической подготовки высококвалифицированных спортсменов должна строиться с применением коррекционных мероприятий на этапе специальной психологической подготовки или по его завершению при непосредственной подготовке к соревнованиям в отличие от традиционного применения перед этапом специальной психологической подготовки. В структуре процесса подготовки высококвалифицированных стрелков из лука периодами с наиболее выраженным уровнем проявления эмоциональной напряженности являются завершение предсоревновательного и соревновательный мезоциклы соревновательного периода подготовки, а в их структуре особое внимание следует обратить на подводящий, соревновательный и восстановительный микроциклы.