Харківський ордена Трудового Червоного Прапора державний аграрний університет
імені В.В. Докучаєва

ДЗЮБА Микола Олексійович

УДК 631.151.2:633.1:631.155.2

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В УМОВАХ

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

(на матеріалах Донецької області)

Спеціальність 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва Міністерства аграрної політики України на кафедрі організації виробництва та агробізнесу

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Мартьянов Віктор Павлович,

Харківський державний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Худолій Любов Михайлівна,

Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менджменту і бізнесу Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри фінансів

кандидат економічних наук, доцент

Москаленко Анатолій Михайлович,

Чернігівський державний інститут економіки і управління Міністерства освіти і науки України, декан аграрного факультету

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет Міністер-

ства аграрної політики України, кафедра організації сільсько-

господарського виробництва

Захист відбудеться 20 грудня 2000 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському державному аграрному університеті імені В.В.Докучаєва за адресою: 62483, м.Харків, п/в "Комуніст-1", навчальне містечко ХДАУ, корп. 1, к.213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва за адресою: 62483, м.Харків, п/в "Комуніст-1", учбове містечко ХДАУ, корп. 1

Автореферат розісланий 17 листопада 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Македонський А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з найважливіших напрямків підвищення ефективності сільсько-господарського виробництва України в сучасних умовах являється його всебічна інтенсифікація на основі постійного удосконалення господарського механізму, який формується на суттєво новій, ринковій мотивації до праці.

Інтенсивний тип розширеного відтворення в умовах становлення і розвитку ринкових відносин має принципові особливості. Основним критерієм економічного розвитку стає не кількісне збільшення факторів виробництва, а суттєве зростання ефективності виробництва на основі максимальної економії не тільки живої, а і уречевленої праці. Визначальним показником інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі стає не просте збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, а випереджаючі темпи зростання кінцевих результатів в порівнянні з витратами. Ринкова економіка вимагає становлення соціально орієнтованого агробізнесового підприємництва. Саме ці відмінності зумовлюють вияв нових тенденцій і закономірностей інтенсивного типу розширеного відтворення, вимагають обгрунту-вання протизатратної (на одиницю вироблюваної продукції) концепції інтенсифікації сільсько-господарського виробництва.

Зерновиробництво є однією з ключових галузей агропромислового комплексу України, оскільки продукти його переробки – це життєво необхідні види продукції, від яких в значній мірі залежить могутність країни і добробут населення. В останні роки функціонування галузі характеризується різким спадом ефективності господарювання. В 1998 р. обсяги виробництва зер-на в Україні були приблизно на рівні 1913 і 1940 років. Розвиток галузі на сучасному етапі відкинуто на тридцять років назад: в середньому за 1996-1998 рр. урожайність склала 21,7 ц/га, в середньому за 1966-1970 рр. - 21,4 ц/га. Здавалося б, відносно дорогі матеріально-технічні ресурси повинні використовуватися ефективно. Але затратний механізм інтенсифікації галузі підси-люється. Це призводить до збільшення витрат ресурсів на одиницю продукції. Більше того, додаткові вкладення не завжди забезпечують збільшення виходу продукції на одиницю площі й інших ресурсів.

Багатоплановість проблеми, в умовах становлення та розвитку ринкового механізму господарювання вимагає розробки методологічних принципів і практикоорієнтованих реко-мендацій щодо переведення галузі на переважно інтенсивні засади розвитку з урахуванням реформаційних процесів в сільському господарстві України. Актуальність і практична значимість вирішення цих питань і визначили вибір теми дисертаційної роботи.

Стан вивчення проблеми. Інтенсифікація виробництва є однією з ключових проблем економічної теорії. Вона опрацьовувалась як на народногосподарському рівні, так і на рівні окремих галузей. Зокрема в розвиток теорії інтенсифікації сільськогосподарського виробництва значний вклад внесли українські вчені-аграрники Л.Анічин, П.Борщевський, О.Бугуцький, П.Гайдуцький, А.Заїнчковський, І.Лукінов, В.Мартьянов, В.Мертенс, О.Онищенко, Д.Прейгер, П.Саблук, В.Шиян, В.Юрчишин та інші дослідники. Але, не зважаючи на значну кількість наукових праць з питань суті, критеріїв, факторів і форм інтенсифікації, шляхів удосконалення відтворювальних процесів в умовах інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва, ряд положень потребують нових підходів з урахуванням специфічних особливостей перехідного періоду. В умовах ринку досить гостро ставиться питання про використання виробничих ресурсів, відновлюваних і особливо невідновлюваних. При їх кількісній обмеженості і відносно високій вартості суттєво змінюються способи координації і управління виробничими процесами, а це вимагає розробки нових концептуальних підходів до інтенсифікації, всебічного використання біологічних особливостей формування урожаю зернових культур з урахуванням екологічних наслідків, удосконалення форм господарювання в первинних суб’єктах агробізнесу, формування суттєво нової мотиваційної структури на основі приватної власності на землю та майно.

Значний внесок в наукове забезпечення зерновиробництва в Україні зробили Л.Антоненко, Г.Балабанов, Р.Іванух, М.Куліш, Л.Курило, А.Лисецький, М.Лобас, І.Луканьов, П.Саблук, Л.Худолій, М.Щур. Проте їх підходи до вирішення методологічних і практичних аспектів становлення та розвитку цієї галузі аграрного виробництва потребують адаптації до ринкових умов госпо-дарювання, що і підтверджує актуальність теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідних робіт з проблеми “Розробка рекомендацій з підвищення ефективності використання виробничого потенціалу сільського господарства на основі перетворення відносин власності та форм господарювання” (реєстраційний номер 0194U023285), яка досліджується в Харківському державному аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва на замовлення Міністерства аграрної політики України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка і обгрунтування напрямків інтенсифікації зерновиробництва для суб’єктів агробізнесу Донецької області в період станов-лення та розвитку ринкових відносин. Для досягнення цієї мети вирішувались такі задачі:

- аналіз господарської діяльності для вияву тенденцій розвитку, рівнів інтенсивності й економічної ефективності зернового виробництва та факторів, які їх обумовлюють на державному та регіональному рівнях;

- вивчення та доповнення існуючих методик кореляційно-регресійного аналізу інтенсифіка-ції в зерновиробництві з використанням ПЕОМ;

- розробка й обгрунтування на регіональному рівні екологічно чистої інтенсифікації зерно-виробництва в умовах екологічної кризи та ресурсного обмеження;

- аналіз стану реорганізаційних процесів в регіоні та розробка основних напрямів і моделей реформування відносин власності на землю та майно;

- аналіз мотивації до праці в регіональному зерновиробництві за моделлю Віктора Врума та розробка суттєво нової мотиваційної структури, характерної для ринкових умовам господарю-вання;

- розробка й обгрунтування альтернативної системи організаційно-економічного забезпе-чення конкурентоздатного функціонування первинних зерновиробних агробізнесових структур.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні та практикоорієнтовані аспекти становлення та розвитку ефективного механізму господарювання в зерновиробництві Донецької області в умовах ринкової економіки.

Як об’єкт дослідження були обрані сільськогосподарські підприємства степової зони Донецької області, в яких назріла об’єктивна необхідність здійснення протизатратного (на одини-цю вироблюваної продукції) механізму інтенсифікації виробництва зерна. Детальне вивчення проведено на прикладі 91 сільськогосподарського підприємства північної зони, які входять до складу Артемівського, Костянтинівського, Краснолиманського і Слов’янського районів. Експери-ментальна апробація виконана в КСП “Олександрівське”, в С(Ф)Г “Донбас-2” та “Росток” Слов’янського, в СТОВ “АТО” Артемівського, у КСП “Нива” та в агрофірмі “Колос” Костянти-нівського районів.

Джерелом інформації, необхідної для виконання дослідження, були річні звіти сільсько-господарських підприємств, статистична звітність районного, обласного та державного рівнів, спеціальна наукова та довідкова література, результати передового досвіду, особисті розробки автора.

Методологія та методика дослідження. Теоретична та методологічна основа дослідження побудована на використанні діалектичного методу та системного підходу до вивчення еконо-мічних процесів, теоретичних положень вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, реформування відносин власності, форм господарювання, а також законодавчі та нормативні акти.

Дослідження проводились з використанням як традиційних методів статистико-еконо-мічного аналізу (монографічного, розрахунково-конструктивного, статистичних групувань, графічного, середніх величин, кореляційно-регресійного моделювання), так і сучасних економіко-математичних прийомів використання ПЕОМ і стандартних прикладних пакетів програм.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці методологічних питань і практичних рекомендацій щодо інтенсивного розвитку зернового господарства Донецької області в умовах становлення та розвитку ринкових відносин, функціонування підприємств з різними формами власності та господарювання, а саме:

- теоретичні, методичні та практикоорієнтовані підходи до забезпечення протизатратної (на одиницю вироблюваної продукції) інтенсифікації зерновиробництва в Донецькій області в ринко-вих умовах господарювання;

- екологічно орієнтована інтенсифікація зерновиробництва на вже існуючій матеріально-технічній базі на основі місцевих ресурсів та організаційний механізм її ефективного функціо-нування в сучасних умовах;

- методичні рекомендації щодо удосконалення моделей реорганізації сільськогоспо-дарських підприємств зернового напрямку в адаптовані до ринкових умов господарювання суб’єкти агробізнесу;

- модель організаційно-економічного забезпечення конкурентоздатного функціонування первинних зерновиробничих суб’єктів агробізнесу.

Практичне значення. Практичне використання розроблених в дисертаційній роботі захо-дів забезпечить і вже забезпечує реальну допомогу у формуванні протизатратноого (на одиницю вироблюваної продукціії) механізму інтенсифікації зерновиробництва в Донецькій області шляхом створення ринкової мотиваційної структури на основі реформування відносин власності.

Пропоновані методичні рекомендації щодо проведення конкретних етапів реформування сільськогосподарських підприємств, забезпечення ефективного управління ресурсами зернової галузі впроваджені у виробництво на рівні первинних суб’єктів агробізнесу та схвалені агро-підприємцями.

Екологічно чиста інтенсифікація зернового господарства на основі місцевих ресурсів забез-печить підвищення ефективності виробництва без значних капітальних вкладень і створить реальні можливості для розширеного відтворення родючості грунтів і збереження здоров’я людей, що для умов Донбасу є надзвичайно актуальним.

Пропонована модель організаційно-економічного забезпечення конкурентоздатного підприємництва може використовуватись як основна складова частина бізнес-плану сільсько-господарського підприємства, а також у навчальному процесі сільськогосподарських учбових закладів.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що наводяться в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. На основі комплексного дослідження проблем зерновиробництва на регіональному рівні обгрунтовано напрямки інтенсифікації виробництва через реформування відносин власності. Запропоновано альтернативний варіант ефективного управління виробничими ресурсами на рівні первинних суб’єктів аграрного ринку.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на науково-виробничій конференції Харківського державного аграрного університету в 1995 р., міжнародній науково-практичній конференції в м. Орел Російської Федерації в 1999 р., на нарадах консультан-тів Міжнародної Фінансової Корпорації в 1997-1998 рр.

На протязі 1997-2000 рр. автором надавалась технічна допомога в реорганізації КСП “Олександрівське”, ім.Шевченка, “Надія”, ім.Свердлова, “Черкаське”, “Криничанське” Слов’ян-ського, КСП “Нива” та агрофірми “Колос” Костянтинівського районів.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у семи наукових працях загальним обсягом 2,6 ум.-друк.арк.

Обсяг дисертаційної роботи. Робота викладена на 169 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 32 таблицями та 8 рисунками, містить 8 додатків і список використаних джерел в кількості 180 найменувань.

Структура дисертаційної роботи.

Вступ.

Розділ 1.Концептуальні підходи до теорії інтенсифікації в сучасних умовах. 1.1.Інтенсифі-кація сільськогосподарського виробництва в умовах становлення та розвитку ринкових відносин. 1.2.Мотивація праці як головний фактор інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

Розділ 2.Сучасний стан інтенсифікації зернового господарства Донецької області. 2.1.Місце Донецької області в ринку зерна України. 2.2.Тенденції зміни якості землі – головного фактору інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. 2.3.Тенденції інтенсифікації уречевленої праці в зерновому господарстві. 2.4.Рівень мотивації до праці в зерновому господарстві області.

Розділ 3.Основні напрямки інтенсифікації виробництва зерна в Донецькій області. 3.1.Адаптація сільськогосподарських підприємств до ринкових умов – основа протизатратної (на одиницю вироблюваної продукції) інтенсифікації виробництва зерна. 3.2.Перспективи екологічно чистої інтенсифікації виробництва зерна.3.3.Організаційно-економічне забезпечення конкуренто-здатного функціонування суб’єктів агробізнесу.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, формулюються завдання дослідження, визначаються його предмет, об’єкти, методологічна основа та методи, відображаються наукова новизна та практична цінність дослідження, апробація та реалізація його результатів.

У першому розділі “Концептуальні підходи до теорії інтенсифікації в сучасних умовах” розглядаються основні етапи розвитку наукової думки щодо теорії інтенсифікації сільськогоспо-дарського виробництва, обгрунтовуються концептуальні основи її розвитку в умовах становлення та розвитку ринкового механізму господарювання, доводиться необхідність побудови суттєво нової мотиваційної структури в сільськогосподарському виробництві, як провідного фактора його інтенсифікації, яка б ефективно функціонувала в сучасних умовах.

Розвиток теорії інтенсифікації сільськогосподарського виробництва позначився двома концепціями: затратною і результатною. В затратній концепції рівень інтенсивності виробництва визначається рівнем концентрації капіталу на одиницю земельної площі. Результатна ж концепція пояснює інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва збільшенням виходу продукції в розрахунку на ту ж земельну площу. Така концепція інтенсифікації в більшій мірі відповідає сучасним умовам розвитку сільськогосподарського виробництва, але потребує подаль-шого удосконалення.

Необхідність удосконалення теорії інтенсифікації в сучасних умовах обумовлюється перш за все особливостями ринкової економіки, в основі якої лежить аксіома “за все потрібно платити, а за некомпетентні рішення та прорахунки - дуже дорого”. Очевидно, що в ринкових умовах госпо-дарювання процес інтенсифікації зерновиробництва слід розглядати не з позицій використання властивостей ресурсів, а з точки зору одержання максимального зиску від них.

Використовувані матеріальні ресурси принесуть максималний зиск лише при ефективному поєднанні всіх факторів виробництва, що забезпечується цілеспрямованою діяльністю людини, причому людини як сильновмотивованого виробничого ресурсу. Особливо актуальними в Україні є зовнішні мотиваційні стимули, прояв яких в значній мірі залежить від відносин власності в сільському господарстві і особливо земельних відносин.

У другому розділі “Сучасний стан інтенсифікації зернового господарства Донецької області” розглянуто динаміку виробництва зерна в області, проаналізовано основні показники його ефективності, зроблено оцінку рівня використання основних факторів інтенсифікації зерно-виробництва.

В сучасних умовах склалася досить складна ситуація на зерновому ринку області. Майже щорічно область змушена ввозити до 40 % продовольчого та 50 % фуражного зерна. При цьому, як правило, завезена з інших областей України зернова сировина значно дорожча за місцеву і суттєво поступається за якістю.

Основу зернового господарства областi складають озима пшениця, ярий ячмiнь i кукурудза на зерно. Починаючи з 1991 р., виробництво зерна в областi має тенденцiю до зниження. Прове-дені нами дослiдження вказують на те, що урожайнiсть зернових культур знижувалася за кожний з восьми останнiх рокiв в середньому на 1,2 ц/га (Yx=31,7-1,2х). Розвиток галузі характеризується значною амплітудою коливань урожайності по роках. Досить істотними є коливання і між республіканським та обласним рівнями урожайності (табл.1). За аналізований період співвідно-шення показників по п’ятирічках становить 1 : 0,99-1,24.

Таблиця 1

Динаміка основних показників розвитку зернового

господарства (по всіх категоріях господарств, у вазі після доробки) |

Україна | Донецька область | Співвід- | Частка області ,%

Роки | Посівна площа, тис. га | Урожай-ність, ц/га | Валовий збір, тис. т | Посівна площа, тис. га | Урожай-ність, ц/га | Валовий збір, тис. т | ношення

урожай-

ності |

у площі посіву | у валовому виробниц-тві

1956-1960 | 15747 | 15,2 | 23936 | 641 | 18,9 | 1210 | 1 : 1,24 | 4,1 | 5,1

1961-1965 | 16770 | 17,5 | 29348 | 759 | 18,7 | 1421 | 1 : 1,07 | 4,5 | 4,8

1966-1970 | 15590 | 21,4 | 33362 | 717 | 21,3 | 1525 | 1 : 0,99 | 4,6 | 4,6

1971-1975 | 16199 | 24,7 | 40012 | 768 | 24,5 | 1879 | 1 : 0,99 | 4,7 | 4,7

1976-1980 | 16533 | 26,1 | 43151 | 745 | 26,5 | 1976 | 1 : 1,02 | 4,5 | 4,6

1981-1985 | 16186 | 24,3 | 39331 | 730 | 24,7 | 1801 | 1 : 1,02 | 4,5 | 4,6

1986-1990 | 15525 | 31,8 | 49398 | 727 | 31,7 | 2304 | 1 : 0,99 | 4,7 | 4,7

1991-1995 | 13983 | 27,5 | 38453 | 620 | 28,4 | 1758 | 1 : 1,03 | 4,4 | 4,6

1996-1998 | 13502 | 21,7 | 29303 | 597 | 22,4 | 1340 | 1 : 1,03 | 4,4 | 4,6

Ще більша строкатість у рівнях урожайності зернових культур проявляється в розрізі адміністративних районів та окремих сільськогосподарських підприємств. Особливо звертають на себе увагу найбільш сприятливі райони (розміщені на півночі області), які були предметом нашого дослідження. Так, Краснолиманський район за урожайністю зернових займає одне з останніх місць: в 13 підприємствах (92,9 %) з 14 вона не перевищує 25 ц/га. Те ж можна сказати і про Слов’янський район, де 17 підприємств (77,3 %) з 22 мали урожайність не вище 25 ц/га (два з них– не вище 15 ц/га).

Протягом багатьох років матеріально-технічних засобів інтенсифікації зерновиробництва залучалися без урахування природно-екологічних, а тим більше організаційно-економічних умов регіонів та окремих підприємств. В результаті характерною ознакою галузі є сповільнені темпи росту урожайності (особливо в останні роки), зниження ефективності виробництва зерна. Підтвердженням тому служить значна строкатість в рівнях показників ефективності виробництва зерна по окремих регіонах і сільськогосподарських підприємствах (табл.2). Амплітуда коливань урожайності складає 1 : 4,37; виробничих витрат на 1 га – 1 : 2,91; прямих затрат праці на 1 га – 1 : 3,64, а на 1 ц–1 : 5,17; собівартості 1 ц зерна – 1 : 2,59.

Такі диспропорції в розвитку галузі викликані в першу чергу відсутністю належного науко-вого обгрунтування здійснюваних заходів, їх безсистемністю та неузгодженістю. Переважно хіміко-техногенний підхід до інтенсифікації сільськогосподарського виробництва призвів до випереджаючого зростання витрат матеріально-технічних, трудових, енергетичних ресурсів в роз- рахунку на одиницю додаткової продукції, що є основною ознакою затратного механізму госпо-дарювання.

Таблиця 2

Амплітуда коливань найважливіших показників ефективності виробництва зерна (без кукурудзи) в підприємствах північної зони Донецької області. В середньому за 1996-1998 рр. |

В середньому | Амплітуда коливань | Співвідношення

Показники | по зоні | мінімум | максимум | показників

Площа посіву зернових (без кукурудзи) в розрахунку на 1 підприємство, га |

837 |

175 |

1497 |

1 : 8,55

Виробничі витрати на 1 га, грн. | 289,62 | 146,27 | 424,94 | 1 : 2,91

Урожайність, ц/га | 24,1 | 10,8 | 47,2 | 1 : 4,37

Прямі затрати праці, люд.-год.: на 1 га | 28,4 | 11,3 | 41,1 | 1 : 3,64

на 1 ц | 1,18 | 0,42 | 2,17 | 1 : 5,17

Собівартість 1 ц зерна, грн. | 12,23 | 7,52 | 19,48 | 1 : 2,59

Оплата 1 люд.-год., грн. | 1,08 | 0,47 | 2,25 | 1 : 4,79

Оплатомісткість продукції, грн. | 1,27 | 0,49 | 2,54 | 1 : 5,18

Значні відмінності в рівні собівартості 1 ц зерна в досліджуваних підприємствах в більшій мірі пов’язані з величиною виробничих витрат на 1 га, ніж з урожайністю (табл.3). Зі зниженням виробничих витрат на 1 га собівартість продукції в усіх групах значно знижується. Проведені нами розрахунки свідчать про те, що при збільшенні виробничих витрат на 1 % собівартість 1 ц зерна підвищується на 0,94 %, а підвищення урожайності на 1 % знижує собівартість 1 ц зерна на 0,62 %. Отже, при формуванні собівартості 1 ц зерна в досліджуваних підприємствах вирішальне значення мають виробничі витрати на 1 га посіву, що є характерним для затратного механізму господарювання.

Таблиця 3

Залежність собівартості 1 ц зерна (без кукурудзи) від урожайності та розміру виробничих

витрат на 1 га в підприємствах північної зони Донецької області. В середньому за 1996-1998 рр.

Групи підприємств по | Собівартість 1 ц зерна (без кукурудзи) по підгрупах за розміром виробничих витрат на 1 га, грн.

урожайності зернових

(без кукурудзи), ц/га | до 220

(175) | 221-280

(251) | 281-340

(467) | вище 340

(467) | В середньому по групах (290)

До 19,0 (17,1) | 10,03 | 14,86 | 18,62 | - | 13,69

19,1-24,0 (21,3) | 7,92 | 12,44 | 13,85 | 18,06 | 12,50

24,1-29,0 (25,8) | 7,68 | 10,45 | 12,23 | 20,12 | 12,00

Вище 29,0 (33,0) | - | 6,64 | 9,79 | 15,55 | 11,44

В середньому (24,1) | 8,38 | 11,18 | 12,19 | 17,45 | 12,23

Зростання продуктивності праці в зерновиробництві досягнуто за рахунок зниження витрат ручної праці. Це пов’язано з тим, що в розвитку галузі переважають такі процеси, коли приріст вартості уречевленої праці перевищує економію живої. Тепер кожна одиниця засобів виробництва та виробничих послуг промислового походження обходиться сільському господарству все дорожче. Зростаючі темпи росту матеріальних витрат не компенсуються зростанням продуктив-ності праці.

У третьому розділі “Основні напрямки інтенсифікації виробництва зерна в Донецькій області” розроблені концептуальні основи та конкретні пропозиції щодо підвищення ефектив-ності зерновиробництва на рівні конкретного регіону в умовах становлення та розвитку ринкового механізму господарювання.

Підвищення ефективності зерновиробництва, як і будь-якої галузі сільського господарства, в першу чергу пов’язане з адаптацією первинних суб’єктів агробізнесу до ринкових умов господа-рювання. Але ж в сучасних умовах ринкові організаційно-правові форми підприємницької діяль-ності створюються з використанням не завжди кращих механізмів реорганізаційного процесу та інколи не у повній відповідності до чинного законодавства України.

Реорганізація не повинна здійснюватися формально, бо це не дасть бажаних результатів. Необхідно, щоб в процесі реорганізації КСП брали безпосередню участь всі без винятку його члени, проявляючи при цьому свої бажання і враховуючи свої можливості. Тільки при такому підході можна досягти поставленої мети – перейти до ефективно діючих підприємницьких струк-тур. Створення таких структур забезпечить перехід від стимулювання виключно у формі оплати праці до стимулювання у формі доходу. Джерелами доходів мають стати доходи як від праці, так і від уречевленого капіталу – дивіденди на акції, майнові та земельні паї тощо. Доходи на власність сприятимуть підвищенню авторитету та ролі власника в розвитку ініціативи, підприємництва та відповідальності, формуванню надійного механізму мотивації до праці. Головним змістом діяль-ності агробізнесових структур повинно бути формування такого мотиваційного механізму, який би забезпечував належні стимули до високопродуктивної праці та максимальної віддачі викори-станих матеріальних і фінансових ресурсів. З цього приводу науковий і практичний інтерес представляє Донецька модель реорганізації КСП.

Організаційно-правові форми підприємництва, створені в процесі реорганізаціїї КСП за Донецькою моделлю функціонують у сфері агробізнесу досить незначний проміжок часу. Але ж ефективність їх господарювання вселяє оптимізм (табл.4). В досліджуваних районах станом на 1 січня 1998 р. налічувалося 65 КСП і 26 господарських товариств, які створені шляхом реорганізації. Урожайність зернових у КСП становила 23,3 ц/га, тоді як в господарських товариствах - 24,3 ц/га. Звичайно, це не значна прибавка врожаю, але ж в господарських товариствах при більш високих виробничих витратах на 1 га (303,24 грн. проти 298,18 грн.) собівартість 1 ц зерна нижча на 2,6 % - 12,69 грн. Саме цей факт свідчить про ефективніше використання ресурсів в господарських товариствах. Звертає на себе увагу більш низька оплатомісткість продукції в господарських товариствах в порівнянні з КСП, хоч оплата однієх людино-години тут вища на 2,8 %. Така комбінація показників викликана більш високою продуктивністю праці в господарських товариствах - 0,92 ц/люд.год, проти 0,82 ц/люд.-год, проти 0,82 ц/люд.-год.

Таблиця 4

Порівняльна ефективність виробництва зерна (без кукурудзи) в

підприємствах північної зони Донецької області. В середньому за 1997-1998 рр.

Показники | Господар-ські товариства | Колективні сільсько-господарські підпри-ємства |

В середньому

по зоні

Кількість підприємств | 26 | 65 | 91

Урожайність, ц/га | 24,3 | 23,3 | 23,8

Площа зернових (без кукурудзи)

на 1 підприємство, га |

475 |

1005 |

884

Виробничі витрати на 1 га, грн. | 303,24 | 298,18 | 301,16

в тому числі оплата праці | 29,19 | 30,73 | 30,15

Питома вага оплати праці

в структурі собівартості, % |

9,6 |

10,3 |

10,0

Затрати праці на 1 га, люд.год. | 26,3 | 28,5 | 27,5

Виробництво зерна на 1 люд.год., ц | 0,92 | 0,82 | 0,87

Собівартість 1 ц зерна, грн. | 12,69 | 13,02 | 12,88

Оплата 1 люд.-год., грн. | 1,11 | 1,08 | 1,10

Оплатомісткість продукції, грн. | 1,20 | 1,32 | 1,27

Автором розроблені конкретні пропозиції щодо удосконалення моделі в реальних умовах її використання. Так, внесено корективи при розподілі кредиторської заборгованості в процесі реорганізації між правонаступниками КСП, розроблена методика коригування майнових паїв членів КСП на коефіцієнт покриття балансу з метою досягнення рівних стартових умов на стадії виходу із КСП.

Основні положення Донецької моделі сьогодні успішно використовуються при реалізації Указу Президента України від 3.12.99р. № 1529/99 “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”.

На сучасному етапі одним з найбільш економічно ефективних та екологічно безпечних напрямів інтенсифікації виробництва зерна є широке використання гумусного добрива (біогумусу). Це сприяє не тільки підвищенню загальної ефективності виробництва. Використання біогумусу та біотехнології для його отримання забезпечить безвідхідність і екологічну чистоту сільськогосподарського виробництва.

На підприємстві “Гермес” (м. Краматорськ Донецької області) в 1996 р. завдяки ідеї використання особливих властивостей біогумусу для лікування хвороб листкової частини рослин вперше в Україні був вироблений гумісол. Новий препарат як лікувальний засіб та як стимулятор росту в рослинництві при незначних матеріальних витратах і відсутності негативного впливу дозволяє кожному сілськогосподарському виробникові одержати значний економічний ефект.

Особливо привабливим є комбіноване використання біогумусу та гумісолу. Починаючи з 1999 р. технологія комплексного використання цих засобів проходить апробацію у фермерському господарстві “Донбас-2” Слов’янського району Донецької області. Не зважаючи на досить посушливі погодні умови 1999 р., урожайність озимої пшениці на площі 250 га склала 35ц/га.

Не можна вести підприємницьку діяльность без чіткого економічного розрахунку та бачення перспективи, що обумовлює впровадження поряд із традиційною системою обліку та планування, більш простіших форм впливу на ефективність господарювання.

Ринковим умовам господарювання найповніше відповідає система планування і обліку за типом “gross margin - грос марджин”, що визначається як різниця між вартістю валової продукції та змінними витратами; при цьому розрахунки виконуються по кожному виду сільськогоспо-дарської продукції.

Впровадження такої системи обліку та планування в першу чергу дає можливість розпо-діляти загальну ефективність виробництва на техніко-економічну та організаційну. Грос марджин використовується для визначення техніко-економічної ефективності, тобто раціональності використання матеріально-технічних ресурсів (насіння, добрив і т.ін.) для виробництва продукції. Постійні витрати (машини і обладнання, вартість робочої сили, витрати на утримання і ремонт будівель і т.ін.) свідчать про організаційну ефективність виробництва. Вони не використовуються при розрахунку грос марджину галузі, оскільки їх важко з точністю віднести на конкретну галузь виробництва. Проте ці витрати мають значний вплив на кінцевий результат діяльності підприємства, а їх конкретне наповнення залежить від якості управління підприємством.

Завершальним етапом запропонованого механізму організаційно-економічного забезпе-чення конкурентоздатного функціонування первинних суб’єктів агробізнесу є розробка бюджету руху коштів, що дозволяє підприємцю точніше знати, скільки робочого капіталу йому потрібно на конкретному проміжку часу для ефективного ведення справи.

ВИСНОВКИ

1. Становлення та розвиток ринкового механізму господарювання в зерновому господарстві України, на жаль, характеризується переважно затратним процесом інтенсифікації. Це обумовлено в першу чергу відчуженням виробників продукції від засобів виробництва та результатів власної праці, що призвело до втрати мотивів зацікавленості людей у високопродуктивній праці і є першо-причиною функціонування затратного механізму господарювання.

2. В ринкових умовах господарювання процес інтенсифікації зерновиробництва слід роз-глядати не з позицій використання властивостей ресурсів, а з точки зору одержання максималь-ного зиску від них.

3. Багатоплановість проблеми підвищення ефективності функціонування галузі зерновироб-ництва в умовах становлення та розвитку ринкових відносин обумовлює в першу чергу фор-мування протизатратного (на одиницю вироблюваної продукції) механізму господарювання. Основою формування такого механізму може бути лише комплексний підхід до інтенсифікації як до цілісної системи організаційно-економічних, екологічних, технологічних, соціальних та інших заходів. Комплексний підхід до інтенсифікації зернової галузі в першу чергу повинен бути зорієнтований на формування протизатратного (на одиницю вироблюваної продукції) механізму господарювання на рівні первинних зерновиробних суб’єктів агробізнесу.

4. Ключовим аспектом розширеного відтворення родючості грунтів в умовах Донбасу є широке застосування вермикультури для виробництва біогумусу та гумісолу. Комплексне вико-ристання цих засобів при вирощуванні озимої пшениці дає можливість уже в перший рік освоєння біотехнології додатково одержати біля 250 грн. прибутку з 1 га.

5. Аналіз мотиваційної структури в зерновому господарстві Донецької області свідчить про слабовмотивованість сільськогосподарської робочої сили. Якщо внутрішні спонукальні мотиви, хоч і в слабовираженій формі, позитивно впливають на ефективність виробництва, то зовнішні мотиваційні стимули практично не працюють. Соціально орієнтована економіка в першу чергу характеризується зміщенням центру ваги у площину людського фактора. Інтенсифікація сільсько-господарського виробництва – це не самоціль. В центрі цього процесу повинна бути людина.

6. В сучасних умовах суттєво нову зовнішню мотиваційну структури в зерновиробництві можна створити лише через реформування відносин власності в сільському господарстві і особливо земельних відносин, що приведе в дію і внутрішні мотиваційні стимули людини. Товаро-виробники-власники мають більш широкий спектр стимулів до ефективного господарювання: доходи у формі оплати праці, дивіденди від акцій, орендні платежі за використання майнових та земельних паїв тощо.

7. Вивчення досвіду роботи постприватизаційних сільськогосподарських підприємств Донецької області дало змогу зробити висновок про те, що суттєвих змін в ефективності зерно-виробництва не спостерігається. Але в ряді підприємств, де проведено не формальне, а реальне реформування відносин власності, створено відносно ефективний механізм господарювання.

8. Аналіз реорганізаційних процесів в сільському господарстві Донецької області дає можливість визначити суттєві переваги та недоліки різних варіантів створення ринкових агро-бізнесових структур зернового напрямку. Обгрунтовано найбільш соціально-справедливий меха-нізм реорганізації сільськогосподарських підприємств з урахуванням їх первісної організаційно-правової форми.

9. Донецька модель приватизації землі та реорганізації КСП є найбільш прийнятним варіантом здійснення основного етапу аграрної реформи, що підтверджується її широким розпов-сюдженням в межах України. Але ця модель не позбавлена недоліків. В зв’язку з цим обгрунто-вано конкретні пропозиції щодо удосконалення деяких аспектів моделі.

10. Основні положення Донецької моделі приватизації землі та реорганізації КСП за умови їх удосконалення можуть бути використані і використовуються при реалізації Указу Президента України від 3.12.99р. № 1529/99 “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”

11. Впровадження методики планування і обліку за типом “грос марджин – валова маржа” забезпечить конкурентоспроможне функціонування первинних зерновиробних суб’єктів агро-бізнесу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Дзюба М. Аграрна реформа в Донецькій області: аналіз вітчизняних та зарубіжних методик // Економіка. Фінанси. Право. - 1998. - №12. - С.26-27.

2. Дзюба М.О. Земельна реформа в Донецькій області // Вісник ХДАУ. Економіка АПК і природокористування - 1997. - №1. - С.89-91.

3. Дзюба М. Основні способи реорганізації сільськогосподарських підприємств Донеччи-ни.(Проект приватизації землі і реорганізаціїї КСП) // Регіональна економіка. - 1999. - №1. - С.221-223.

4. Дзюба М.О. Особливості інтенсифікації виробництва зерна в північних районах Донець-кої області в умовах ринку // Вісник ХДАУ. Економіка АПК і природокористування - 1998. - № 3.- С.86-90.

5. Дзюба М.О. Перспективи екологічно чистої інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в Донбасі // Вісник ХДАУ. Економіка АПК і природокористування - 1998. - №3. - С.90-94.

6. Дзюба М. Реорганізація вимагає індивідуального підходу // Регіон: проблеми і перспективи. - 1999. - № 1. - С.19-21.

7. Дзюба М.О., Павлик І.І., Українчук А.І. Основи підприємництва і управлінської діяль-ності // Програма для вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів. – К.: НМК. 1996. – 19 с. (Авторскі 70 %).

АНОТАЦІЇ

Дзюба М.О. Інтенсифікація виробництва зерна в умовах становлення та розвитку ринкових відносин (на матеріалах Донецької області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК. – Харківський державний аграрний універ-ситет ім. В.В.Докучаєва. – Харків. - 2000.

В дисертаційній роботі проведено аналіз інтенсифікації зерновиробництва Донецької області в умовах становлення та розвитку ринкових відносин. Розроблено рекомендації та пропо-зиції щодо формування і ефективного розвитку протизатратного (на одиницю вироблюваної продукції) механізму господарювання в галузі за рахунок створення організаційно-правових форм підприємництва ринкового типу, впровадження технології комплексного використання біогумусу та гумісолу. Розроблено альтернативний механізм організаційно-економічного забезпечення конкурентоздатного функціонування суб’єктів аграрного підприємництва. Основні результати дисертаційної роботи впроваджені у виробництво на рівні первинних суб’єктів агробізнесу Арте-мівського, Костянтинівського, Олександрівського та Слов’янського районів Донецької області.

Ключові слова: зерновиробництво, інтенсифікація, мотивація, ринок, конкурентоспромож-ність, реорганізація, приватна власність, екологія, ефективність.

Дзюба Н.А. Интенсификация производства зерна в условиях становления и развития рыночных отношений (на материалах Донецкой области).-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специаль-ности 08.07.02 – Экономика сельского хозяйства и АПК. – Харьковский государственный аграр-ный университет им. В.В.Докучаева. – Харьков. -2000.

В диссертационной работе проведен анализ интенсификации зернопроизводства Донецкой области в условиях становления и развития рыночных отношений. Даны рекомендации и предло-жения по формированию и эффективному развитию противозатратного (на единицу производимой продукции) механизма хозяйствования в отрасли за счет образования организационно-правовых форм предпринимательства рыночного типа, внедрения технологии комплексного использования биогумуса и гумисола. Разработан альтернативный механизм организационно-экономического обеспечения конкурентоспособного функционирования субъектов аграрного предприниматель-ства.

В развитии теории интенсификации сельскохозяйственного производства определились две концепции – затратная и результативная. В затратной концепции уровень интенсивности произ-водства определяется уровнем концентрации капитала на единицу земельной площади. Интенсив-ное развитие сельскохозяйственного производства с точки зрения результативной концепции объясняется увеличением выхода продукции с той же земельной площади. Такая концепция интенсификации в большей степени отвечает современным условиям развития сельскохозяй-ственного производства, но недостаточно полно согласуется с уровнем развития производи-тельных сил и производственных отношений. Усовершенствование теории интенсификации в современных условиях связано с особенностями рыночной экономики, в основе которой лежит аксиома “за все нужно платить, а за некомпетентные решения и просчеты - очень дорого”. Автор исходит из того, что в рыночной экономике процесс интенсификации возможен только тогда, когда в достаточной степени используются не свойства производственных ресурсов, а выгоды от их использования.

В последние годы функционирование зерновой отрасли характеризуется резким спадом эффективности хозяйствования. В 1998 г. объем производства зерна в Украине приблизительно равнялся уровню 1913 и 1940 гг. Развитие отрасли на современном этапе отброшено на тридцать лет назад. Казалось бы, относительно дорогие материально-технические ресурсы должны исполь-зоваться эффективно. Но на практике не преодолевается, а усиливается затратный механизм интенсификации отрасли. Это приводит к росту затрат ресурсов на единицу произведенной про-дукции. Более того, дополнительные вложения часто приводят к снижению выхода продукции на единицу площади и других ресурсов.

На основе системного подхода к изучению проблемы даны рекомендации и предложения по формированию эффективного рыночного организационно-экономического механизма развития зерновой отрасли. Особое внимание уделено построению мотивационной структуры рыночного типа в отрасли на основе реформирования отношений собственности на землю и имущество. Рекомендации по усовершенствованию моделей реформирования сельскохозяйственных предприятий в адаптированные к рыночным условиям хозяйствования субъекты агробизнеса могут быть использованы при реализации Указа Президента Украины от 3.12.99г. № 1529/99 “О неотложных мерах по ускорению реформирования аграрного сектора экономики”. Экологически чистая интенсификация зернового хозяйства на основе местных ресурсов обеспечит повышение эффективности производства без значительных капитальных вложений и создаст реальные возможности для расширенного воспроизводства плодородия почвы и сохранения здоровья людей, что в условиях Донбасса является чрезвычайно актуальным. Разработанная автором модель организационно-экономического обеспечения конкурентоспособного предприниматель-ства является основной составной частью бизнес-плана сельскохозяйственного предприятия.

Основные результаты диссертационной работы внедрены в производство на уровне первич-ных субъектов агробизнеса Александровского, Артемовского, Константиновского и Славянского районов Донецкой области.

Ключевые слова: зернопроизводство, интенсификация, мотивация, рынок, конкурентоспо-собность, реорганизация, частная собственность, экология, эффективность.

Dziuba M.O. The intensification of grain production during the economic transition phase (on materials of Donetsk Oblast). – Manuscript.

The thesis is delivered for a scientific degree of a Candidate of Economic sciences, Specialty 08.07.02 – Economy of agriculture and AIC. – Kharkiv V.V. Doku-chayev State Agrarian University. – Kharkiv. - 2000.

The thesis gives the analysis of the intensification of grain production during the economic transition phase in Donetsk Oblast. The recommendations and proposals have been developed as to establishment and effective development of cost-reducing (per unit of produce produced) mechanism of farming due to setting up legal forms of market-type entrepreneurship, introduction in practice of the technology of complex use of biohumus and humisol. The alternative mechanism of the organisational - economical provision of competitive functioning of subjects of agrarian entrepreneurship has been developed. The main results of the thesis have been introduced in the production at level of primary agribusinesses of Artemivsk, Kostyantynivka, Oleksandrivka and Slovyansk raions of Donetsk oblast.

Key words: grain production, intensification, motivation, market, competition, restructuring,