УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ СВИНАРСТВА УААН

ЛОМАКО Дмитро Володимирович

УДК 636.4.082

ВИВЧЕННЯ ОЗНАК ВІДТВОРЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ СВИНОМАТОК ПРИ ЧИСТОПОРОДНОМУ РОЗВЕДЕННІ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Полтава, 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі розведення та генетики Інституту свинарства УААН

Науковий керiвник - доктор сільськогосподарських наук,

професор, член-кореспондент УААН,

БЕРЕЗОВСЬКИЙ Микола Давидович

Інститут свинарства УААН,

зав. відділом розведення та генетики

Офiцiйнi опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, професор Войналович Сергій Антонович, Кримський державний аграрний університет, Міністерство АПК України, завідувач кафедри тваринництва.

- кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Голуб Неліна Дмитрівна, Полтавський державний сільськогосподарський інститут, доцент кафедри спеціального тваринництва

Провiдна установа - Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра розведення, Міністерство АПК України, м.Одеса

Захист відбудеться "17" березня 2000 р.

о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.351.01 при Інституті свинарства УААН, за адресою: 36006, м. Полтава, вул.Шведська Могила.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту свинарства УААН, за адресою: 36006, м. Полтава, вул.Шведська Могила

Автореферат розісланий "7" лютого 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради,

кандидат біологічних наук О.І.Підтереба

Актуальність теми досліджень. Світова практика і вітчизняний досвід переконують у тому, що проблему забезпечення продуктами харчування, зокрема м'ясом, практично неможливо розв'язати без інтенсивного розвитку всіх галузей тваринництва і особливо свинарства [Рибалко В.П., 1996].

Виробництво свинини у світі постійно зростає, так у 1995 році було вироблено 77 млн.т, а її частка у м'ясному балансі виросла до 42,4%, в тому числі в Европі до 49% [Мисик А.Т., 1996].

Актуальність теми полягає у тому, що однією з головних передумов високої рентабельності галузі свинарства є якомога більший вихід ділових поросят від кожної свиноматки за рік (не менше 15 поросят) [Інгліш П., 1981]. Рівень багатоплідності маточного поголів’я в Україні (понад 78,4% якого складають свиноматки великої білої породи) дозволяє уже тепер одержувати більше двадцяти ділових поросят від кожної свиноматки за рік, при умові високої збереженості підсисних поросят. Однак саме значний відхід молодняка (близько 40% народженого) призводить до недоотримання свинини та подорожчання її виробництва. У громадському секторі одержують при відлученні лише 5,5…6 поросят від свиноматки [Рибалко В.П., 1993].

Всебічного аналізу та покращення потребують і інші ознаки відтворювальної здатності свиноматок, зокрема такі як вирівняність гнізд, технологічність вим’я і т.д., оскільки вони мають безпосередній вплив на кількість та якість молодняка отриманого від свиноматок.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною науково-дослідних робіт відділу розведення та генетики Інституту свинарства УААН і виконувалася згідно теми 01, розділ 01.01 "Розробити нові методичні підходи по збереженню високого рівня продукутивності свиней внутріпородних типів великої білої породи - УВБ-1 та УВБ-2 та ефективного використання їх в системі гібридизації". Термін виконання: 1996 - 2000 рік.

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було ретельне вичення та аналіз всіх ознак відтворювальної здатності свиноматок при чистопородному розведенні і поданні конкретних пропозицій для виробництва більшої кількості добре розвинених ділових поросят. У зв’язку з цим були поставлені такі завдання: вивчити рівень продуктивності свиноматок за всіма ознаками відтворювальної здатності свиноматок; рівень кореляційних зв’язків між цими ознаками; вплив живої маси поросят при народженні на їх життєздатність та подальший ріст і розвиток; вплив вирівняності гнізд на збереженість поросят при відлученні; вплив живої маси поросят при народженні на їх репродуктивну здатність; молекулярно-генетичні та імуногенетичні особливості поросят з різною живою масою при народженні; економічну ефективність найкращих поєднань кнурів та свиноматок з різною живою масою при народженні.

Наукова новизна. Вперше на свинях УВБ-1 було вивчено ефективність різних поєднань батьківських пар в залежності від живої маси свиноматки і кнура при народженні, а також проаналізовано вплив вирівняності гнізд на збереженість підсисних поросят, виведено формулу для визначення вирівняності гнізд, визначено коефіцієнт успадкування за цим важливим показником відтворювальної здатності. На практиці здійснена апробація методу RAPD-PCR аналізу для пошуку молекулярних ДНК-маркерів великоплідності свиней. Запропоновано новий оціночний індекс для визначення відтворювальної здатності свиноматок материнських генотипів.

Практична цінність роботи. Одержані результати досліджень є передумовою підвищення відтворювальної здатності свиноматок, зокрема збереженості підсисних поросят, кількості ділових поросят та їх живої маси при відлученні, що може позитивно вплинути на виробництво свинини вцілому.

Протестовані і відібрані тварини, що характеризуються підвищеною великоплідністю, вирівняністю гнізд та іншими ознаками можуть бути вихідними формами для виведення нової високопродуктивної лінії чи родини у великій білій породі свиней.

Значну практичну цінність має універсальна формула для визначення вирівняності гнізд, а також новий оціночний індекс, який дозволяє покращувати рівень всіх ознак відтворювальної здатності свиноматок.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на науковій конференції “Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин” (м.Київ, 1996), виробничій раді племзаводу “Степне” (вересень, 1997), вченій раді Інституту свинарства УААН (лютий, 1998 р.). В повному об’ємі результати дисертаційних досліджень доповідались і обговорювались на розширеному засіданні відділу розведення та генетики Інституту свинарства УААН (жовтень, 1999) і отримали позитивну оцінку.

Декларація особистої участі автора. Практична частина роботи виконана особисто автором, а розробка теоретичної частини складає близько 90%. Уточнення теоретичних положень проведено науковим керівником доктором сільськогосподарських наук, член-кореспондентом УААН, професором Березовським М.Д.

Публікації матеріалів досліджень. За темою дисертації опубліковано 4 статті.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, основної частини з трьох розділів, висновків, пропозицій виробництву та списку використаних джерел. Робота викладена на 155 сторінках машинописного тексту і має 32 таблиці та 15 рисунків. Список використаних джерел налічує 218 найменувань, з них 85 на іноземних мовах.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-виробничі дослідження проведені протягом 1995-1997 років в умовах племзаводу “Степне” Полтавської області та лабораторіях селекції і генетики ІС УААН.

В дослідах було використано близько 1200 голів чистопородних свиней великої білої породи (УВБ-1) різних статево-вікових груп.

Свині племзаводу “Степне”, який був базовим при створенні внутріпородного типу УВБ-1 мали високі материнські якості. Утримання та годівля свинопоголів’я були на високому рівні, що відповідає всім зоотехнічним нормам. Для годівлі тварин використовували корми власного виробництва. Раціони були збалансовані за всіма основними показниками і відповідали науково-обгрунтованим нормам. Все це було хорошою основою для проведення досліджень на високому рівні.

Експерименти проводили у два етапи. На першому етапі відібрані основні свиноматки (2-й – 4-й опорос), які представляли усі 5 родин племзаводу, були спаровані з кнурами усих 10 ліній цього племзаводу. Від цих свиноматок був одержаний і вирощений приплід на якому вивчалися усі ознаки відтворювальної здатності свиноматок.

Особливу увагу було звернуто на вивчення великоплідності, вирівняності гнізда та кількості сосків у свиноматок як показників, що мало вивчалися.

Окремим пунктом наших досліджень було вивчення впливу маси поросят при народженні (великоплідність поросят) на їх життєздатність та подальший ріст і розвиток.

Визначали абсолютний і відносний приріст поросят різної живої маси у різні періоди росту за методикою Майонота, Броді. Для цього всі новонароджені поросята від піддослідної групи були умовно розподілені на 8 груп в залежності від їх живої маси при народженні. Зважування тварин проводили в 1, 2, 4, 7, 9 місяців та перед паруваням.

У 6-7 місячному віці у піддослідних тварин проводилася прижиттєва оцінка товщини шпику (на рівні 6-7 грудних хребців), а також визначали вік досягнення живої маси 100 кг.

Метою другого етапу було дослідження впливу підбору вихідних батьківських форм на їх продуктивність. Для виконання цього експерименту відібрали 24 свинки та 8 кнурців, що були оцінені як великі при народженні, та 24 свинки і 8 кнурів, які були оцінені як малі при народженні.

Відібрані тварини були сформовані у групи за принципом груп-аналогів з метою використання їх в реципрокному паруванні згідно методичних рекомендацій [Рибалко В.П., 1996] та схеми досліду (табл. 1).

Після парування свинок утримували в аналогічних умовах годівлі і догляду. Опороси відбувалися згідно технології, прийнятої у господарстві.

Продуктивність маток оцінювали за всіма ознаками відтворювальної здатності.

Таблиця 1.

Схема досліду. |

Свиноматки | Кнури

Піддос-лідні групи | Кількість свинок у групі, голів | Розподілення за масою при народженні | Кількість кнурів у групі, голів | Розподілення за живою масою при народженні

1 | 10-12 | В | 3-4 | В

2 | 10-12 | В | 3-4 | М

3 | 10-12 | М | 3-4 | В

4 | 10-12 | М | 3-4 | М

На основі одержаних даних були зроблені висновки стосовно ефективності різних поєднань у залежності від живої маси батьків при народженні.

Молекулярно-генетичну характеристику тварин різних ліній та родин, а також різної живої маси при народженні проводили шляхом використання молекулярно-генетичних маркерів, вивчення генних часток, рівнів гетерозиготності та генетичної подібності свиней, комп’ютерної програми “GELSTAR” [Nei M., Li W-H., 1996].

Імуногенетичні дослідження груп крові піддослідних тварин здіснювали за методикою Тихонова В.Н. та стандартної комп’ютерної програми “BIOSUS-1” (David L., 1979).

Результати досліджень оброблені методами варіаційної статистики по Плохинському Н.А., Меркур’євой Е.К., Лакіну Г.Ф. Біометрична обробка основної частини матеріалу здійснена на персональному комп’ютері ІВМ АТ-486 та програмованому мікрокалькуляторі МК-61, за допомогою пакету прикладних програм. Вірогідність отриманих величин визначали за допомогою критеріїв Стьюдента при чотирьох рівнях значимості (0,1; 0.05; 0.01; 0.001). Коефіцієнти успадкування визначали шляхом обрахування подвійної регресії батьків і їх потомства.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

За результатами опоросів були оцінені всі основні ознаки відтворювальної здатності свиноматок (див. табл.2). Дані цієї таблиці свідчать, що основні свиноматки племзаводу "Степне", які належать до внутріпородного материнського типу УВБ-1, характеризуються виключно високою багатоплідністю, але інші ознаки відтворювальної здатності свиноматок потребують суттєвого поліпшення. Це в першу чергу стосується збереженості поросят у підсисний період, вирівняності гнізд при народженні та інші.

Таблиця 2

Показники відтворювальної здатності відібраних свиноматок

Показники | Статистичні величини

продуктивності | М | ±m | Cv,%

Багатоплідність, гол. | 12,09 | 0,50 | 3,25 | 26,88

Великоплідність, кг | 1,24 | 0,03 | 0,17 | 13,56

Маса гнізда при народженні, кг | 14,75 | 0,52 | 3,39 | 23,01

Вирівняність гнізд, Cv,% | 15,47 | 0,93 | 6,10 | 39,44

Молочність, кг | 53,98 | 1,10 | 7,20 | 13,33

Кількість поросят при відлученні, гол. | 9,67 | 0,24 | 1,57 | 16,22

Збереженість поросят, % | 79,98 | 2,34 | 15,37 | 18,46

Середня жива маса поросят при відлученні, кг | 16,62 | 0,23 | 1,48 | 8,91

Маса гнізда при відлученні, кг | 160,2 | 3,95 | 23,91 | 14,92

Вирівняність гнізд при відлученні, % | 13,89 | 0,68 | 4,47 | 32,29

Кількість сосків у свиноматок, шт | 12,77 | 0,16 | 1,04 | 8,17

Багатоплідність має високий позитивний кореляційний зв’язок перш за все з кількістю поросят та масою гнізда при відлученні, але з багатьма іншими ознаками кореляційний зв’язок високий і від’ємний табл.3.

Наявність у стаді значної кількості свиноматок з багатоплідністю віз 13 до 20 поросят за опорос, а також високий коефіцієнт варіації цього показника (див. табл. 2), вказує на подальшу перспективу підвищення багатоплідності свиноматок цього племзаводу. Але якщо не враховувати негативного впливу багатоплідності на такі важливі ознаки як великоплідність, збереженість поросят, середня жива маса поросят при відлученні і покращувати лише багатоплідність, то суттєвого підвищення продуктивності свиноматок досягти дуже важко.

Великоплідність. Середня великоплідність свиноматок піддослідної групи була досить високою і склала 1.24±0,026 кг, =0,169, Cv = 13,56%. Прослідковувалася чітка закономірність, а саме: чим більше поросят у гнізді, тим менша їх маса при народженні, хоча трапляються і винятки.

В зоотехнії є і такий показник як великоплідність поросят, хоча його часто помилково ототожнюють з великоплідністю маток, що вносить плутанину у селекційну роботу [Доброхотов Г.Н., 1974.]. Так при аналізі індивідуальної живої маси поросят при народженні було з’ясовано, що великоплідність поросят має набагато вищу мінливість. Жива маса поросят у піддослідних тварин змінювалася від 0,49 до 1,855 кг, Сv = 20,8%. За швидкістю росту, а також життєздатністю піддослідних поросят можна розділити на дві групи. Перша група - це поросята живою масою до 1120 г. Поросята цієї групи характеризуються малою живою масою при народженні, низькою життєздатністю та абсолютними приростами. Поросята другої групи живою масою при народженні понад 1120 г навпаки характеризуються високою збереженістю (понад 92%), та рівнем росту (див. табл.3).

Таблиця 3.

Кореляційні зв’язки між різними ознаками відтворювальної здатності свиноматок |

Бага-то-плід-ність | Вели-ко-плід-ність | Маса

гнізда при народ-женні | Вирівня-ність гнізд при народ-женні (1/Cv) | Молоч-ність | Кіль-кість поросят при відлу-ченні | Збереже-ність поросят | Середня жива маса поросят при відлученні | Маса

гнізда при відлучен-ні | Вирівня-ність гнізд при відлу-ченні

(1/Cv) |

Кількість сосків

Багато-плідність | 1 | -0.53 | 0.87 | -0.37 | 0.48 | 0.64 | -0.78 | -0.51 | 0.45 | -0.24 | 0.53

Велико-плідність | -0.53 | 1 | -0.05 | 0.50 | 0.05 | -0.05 | 0.73 | 0.59 | 0.23 | 0.54 | -0.11

Маса

гнізда при народ-женні | 0.87 | -0.05 | 1 | 0.16 | 0.61 | 0.75 | -0.5 | -0.31 | 0.66 | -0.01 | 0.55

Вирівня-ність гнізд при народ-женні (1/Cv) | -.037 | 0.50 | -0.16 | 1 | 0.2 | 0.18 | 0.64 | 0.28 | 0.33 | 0.75 | -0.19

Молоч-ність | 0.48 | 0.05 | 0.61 | 0.2 | 1 | 0.8 | 0.0 | 0.26 | 0.71 | 0.26 | 0.55

Кількість поросят при відлученні | 0.64 | -0.05 | 0.75 | 0.18 | 0.8 | 1 | 0.06 | 0.39 | 0.87 | 0.21 | 0.68

Збереже-ність поросят | -0.78 | 0.73 | -0.5 | 0.64 | 0.0 | 0.06 | 1 | 0.45 | 0.14 | 0.54 | 0.15

Середня жива маса поросят при відлученні | -0.51 | 0.59 | -0.31 | 0.28 | 0.26 | -0.39 | 0.45 | 1 | 0.1 | 0.39 | -0.27

Маса

гнізда при відлученні | 0.45 | 0.23 | 0.66 | 0.33 | 0.71 | 0.87 | 0.14 | 0.1 | 1 | 0.4 | 0.60

Вирівня-ність гнізд при відлученні

(1/Cv) | -0.24 | 0.54 | -0.01 | 0.75 | 0.26 | 0.21 | 0.54 | 0.39 | 0.4 | 1 | 0.19

Виявлена і така закономірність: чим вища маса поросят при народженні, тим вища їх жива маса і в подальші періоди росту.

В перший місяць життя абсолютні прирости були більш високі у важких при народженні поросят, відносні прирости навпаки були більш високими у дрібних поросят, тобто інтенсивність росту дрібних поросят вища ніж у великих при народженні; має місце так званий компенсаційний ріст більш дрібних при народженні поросят. Але ця різниця у живій масі (у абсолютному виразі) з часом не тільки не зменшується, а навпаки, - збільшується.

Таблиця 4.

Вплив живої маси поросят при народженні на

їх збереженість та швидкість росту

Показники | Групи поросят в залежності від живої маси при народженні

I | II | III | IY | Y | YI | YII | YIII

Маса поросят при народженні, г | до 520 | 521-720 | 721-920 | 921-1120 | 1121-1320 | 1321-1520 | 1521-1720 | 1721 і >

Кількість поросят при народженні, гол | 1 | 18 | 41 | 120 | 169 | 118 | 43 | 10

Кількість поросят при відлученні, гол. | - | - | 20 | 88 | 157 | 106 | 40 | 10

Загинуло поросят,гол. | 1 | 18 | 21 | 32 | 12 | 12 | 3 | -

Смертність поросят,% | 100 | 100 | 51,2 | 26,6 | 7,1 | 10,2 | 6,9 | -

Усереднений показник,% | 40 | 7,9

Маса поросят при відлученні, кг | - | - | 13,6 | 15,8 | 17,1 | 18,3 | 19,6 | 20,7

Подібна динаміка росту поросят різної живої маси при народженні спостерігалася і в подальшому.

Малі при народженні поросята у двомісячному віці мали середню живу масу 15,0±0,85 кг, а великі при народженні - 18,2±0,92 кг. Різниця у живій масі при відлученні у поросят цих двох груп склала 3,2 кг; t = 2,554, p<0,01. Живої маси 100 кг малі при народженні свинки досягали у середньому за 252,4±9,93 дня, а великі на 37,7 дня раніше (214,7±7,17 днів), t=3,08, p<0,01. Середня товщина шпику над 6...7 грудним хребцем у малих при народженні свинок у середньому дорівнювала 27,62±1,12 мм, а у великих 25,23±0,74 мм, або на 2,39 мм менше; t=1,78, p<0,05.

За період від народження до досягнення живої маси 100 кг середньодобові прирости свинок I групи склали 392,2±18,87 г, а II групи 459,45±23,58 г. У великих при народженні свинок середньодобові прирости були вищими на 67,2 г, t=2,225, р<0,05.

Вплив великоплідності поросят на їх репродуктивні якості. Вивчали репродуктивні якості свиноматок різних поєднань у залежності від живої маси кнурів і свиноматок при народженні. Одержані результати наведені в табл. 5.

Аналіз даних табл. 5. свідчить про те, що найбільш вдалим було поєднання великих при народженні маток та малих при народженні кнурів (група II). Не погані результати одержані при поєднанні великих свиноматок та великих при народженні кнурів (група I). У порівнянні з середніми показниками по всіх чотирьох групах - свиноматки II групи мали перевагу за багатоплідністю на 0.75 поросят на опорос, t=1,84, p<0.05; за великоплідністю на 50 г, t=2,146,p<0,025; за масою гнізда при народженні на 1,51 кг, t=2,07, p<0.05, але поступалися за вирівняністю гнізда на 1,71%, хоча різниця не вірогідна t=1,02. Свиноматки цієї групи переважали інші поєднання за кількістю поросят при відлученні на 0,78 поросят t=1,835, р<0,05; за збереженістю поросят на 0,66%; за середньою живою масою при відлученні на 0,33 кг t=0,55 - різниця не вірогідна; за масою гнізда при відлученні на 15,54 кг t=3,089, р<0,005.

Аналізуючи продуктивність великих при народженні свиноматок (I та II група) з продуктивністю малих при народженні свиноматок (III та IY група) було иявлено перевагу перших за багатоплідністю на 0,3 голів, за великоплідністю на 194 г, масою гнізда при народженні на 2,22 кг, молочністю на 6,2 кг, кількістю поросят при відлученні на 0.75 голів, збереженістю поросят на 4,63%, середньою живою масою поросят при відлученні на 1,37 кг, масою гнізда при відлученні на 24,17 кг. Окрім багатоплідності, за всіма іншими перерахованими показниками різниця вірогідна.

Коефіцієнт успадкування великоплідності через подвійний коефіцієнт прямолінійної регресії склав h2 = 2Rд/м = 0,34.

Дисперсійний аналіз впливу свиноматок та кнурів на живу масу їх нащадків, виявився значно вищий з боку свиноматок - 30,7%, ніж з боку кнурів - 19,4%.

Вирівняність гнізд. Розподіл варіант живої маси поросят при народженні (як і будь-якої іншої біологічної ознаки) носить не хаотичний характер, а має ряд закономірностей (рис.1.)

В попередньому розділі з’ясовано, як важливо при опоросах одержувати якомога менше поросят з живою масою нижче 1120 г. Враховуючи закони біології, можна зменшити кількість малих при народженні поросят шляхом збільшення середньої їх великоплідності. Але в силу кореляційних зв’язків це може призвести до зменшення багатоплідності, що не бажано.

Тому зменшувати кількість дрібних поросят слід не стільки шляхом збільшення середньої великоплідності поросят, скільки зменшенням коефіцієнта варіації цього показника. Іншими словами, більш доцільно досягти зменешення кількості малих поросят при народженні шляхом покращення вирівняності гнізд (рис.1).

Нажаль вирівняність гнізд, як ознака відтворювальної здатності свиноматок, вивчена дуже мало і в селекції, зокрема материнських форм, практично не використовується. Підтвердженням цього є той факт, що не існує чіткої методики визначення вирівняності гнізд.

Таблиця 5.

Репродуктивні якості свиноматок різних поєднань.

Гру пи тва-рин - | Ва- ріанти поєд-нань | Бага- топлід- ність,

голів | Вели- коплід-ність, г | Маса гнізда при народ-женні, кг | Вирів- няність гнізда

Сv,% | Молоч- ність, кг | Кількість поросят при відлучен-ні, голів | Збереже-ність поросят за підсисний період, % | Середня жива маса поросят при відлучен-ні, голів | Маса гнізда при відлученні, кг

I | ВхВ | 9,5 ±0,27 | 1415*** ±25,24 | 13,40* ±0,28 | 8,59* ±0,95 | 58,9 ±1,85 | 9,2

±0,25 | 97,07

±2,02 | 18,68

±0,43* | 171,2

±3,23*

II | ВхМ | 10,7* ±0,37 | 1329* ±11,69 | 14,21** ±0,47 | 12,20 ±1,53 | 59,1* ±1,24 | 10,0

±0,39* | 93,77

±2,99 | 17,97

±0,55 | 178,1

±4,05***

III | МхВ | 9,4 ±0,40 | 1212* ±30,68 | 11,35** ±0,44 | 11,56 ±0,98 | 52,0* ±1,76 | 8,6

±0,27 | 92,25

±2,95 | 17,41

±0,20 | 150,6

±4,22*

IY | МхМ | 10,2 ±0,25 | 1162** ±31,28 | 11,83* ±0,35 | 10,09 ±1,58 | 53,6 ±1,48 | 9,1

±0,35 | 89,33

±2,98 | 16,51

±0,27** | 150,4

±6,54

У серед-ньому | 9,95 ±0,18 | 1279 ±20,16 | 12,70 ±0,26 | 10,51 ±0,63 | 55,9 ±0,92 | 9,22

±0,17 | 93,11

±1,40 | 17,64

±0,23 | 162,56

±2,99

* - р< 0,05; ** - р< 0,01; *** - р< 0,001

Рисунок 1. Графічне зображення розподілу поросят за живою масою при народженні.

Вирівняність гнізд можна виражати через коефіцієнт варіації (Сv), але цей коефіцієнт швидше характеризує невирівняність гнізд. Крім того, для визначення Сv живої маси поросят при народженні необхідна відповідна обчислювальна техніка, що є певною проблемою в практичній роботі.

Дослідним шляхом була виведена проста, але на наш погляд надійна формула для визначення вирівняності гнізд:

Х

ВГ = 3,1 ---------, де

хmax - xmin

ВГ - вирівняність гнізда;

3,1 - постійний коефіцієнт;

х - середня жива маса поросят у гнізді при народженні (великоплідність свиноматок);

хmax - жива маса найважчого у гнізді поросяти;

xmin - жива маса найлегшого у гнізді поросяти.

За цією формулою можна досить точно вирахувати фактичну вирівняність гнізд. Як бачимо для цього не потрібно робити великих розрахунків, а сам метод не потребує значних затрат праці.

Не дивлячись на простоту запропонованого нами методу, точність з визначення вирівняності гнізд досить висока. Коефіцієнт кореляції між (Cv)та (ВГ)r = -0,89 - -0,90. Цю формулу з успіхом може використовувати кожен зоотехнік-селекціонер. Формулу описано в рацпропозиції.

Виявлений досить високий коефіцієнт успадкування даної ознаки h2 = 0,41 (між свиноматками та їх дочками), що вказує на високу генетичну детермінованість вирівняності гнізд.

Кількість сосків та технологічність вим’я свиноматок.

Багатососковість не вважається ознакою відтворювальної здатності свиноматок, однак це один з факторів, який суттєво впливає на їх продуктивність. В наших дослідженнях було встановлено, що кількість сосків у свиноматок має високі позитивні коефіцієнти кореляції з такими важливими ознаками репродуктивної здатності свиноматок як багатоплідність (r=0,53), маса гнізда при народженні (r=0,55); молочність (r=0,55); кількість поросят при відлученні (r-0,68), а також збереженість поросят у підсисний період (r=0,15), маса гнізда при відлученні (r=0.19) (див.табл.3).

При аналізі продуктивності свиноматок з різною кількістю сосків, були одержані слідуючі результати (табл. 6).

Таблиця 6.

Репродуктивні якості свиноматок з різною кількістю сосків

Кількість нормально розвинених сосків у сви-номаток, шт | Частота з якою зустрі-чається ознака,% | Багато-плід-ність, гол. | Молоч-ність, кг | Кількість поросят при відлученні, гол. | Середня жива маса поросят при відлученні, кг | Маса гнізда при відлучен-ні, кг

12 | 58,14 | 11,12 ±0,59 | 51,45** ±1,13 | 8,84** ±0,26 | 16,98 ±0,31 | 149,36** ±4,01

13 | 13,95 | 12,50 ±0,76 | 55,08 ±1,78 | 10,00 ±0,37 | 16,25 ±0,40 | 162,63 ±7,90

14 і більше | 27,91 | 13,92 ±1,08 | 60,18 ±1,46 | 11,25**** ±0,30 | 16,05 ±0,39 | 182,63*** ±7,90

У середньому | 12,09 ±0,50 | 53,98 ±1,10 | 9,67 ±0,24 | 16,62 ±0,23 | 160,20 ±3,66

* - р < 0,1; ** - р< 0,05; *** - р<0,01; **** - р<0,001;

Якщо порівнювати продуктивність дванадцятисоскових свиноматок і свиноматок з 14 і більше сосками, то свиноматки з більшою кількістю сосків мали перевагу за багатоплідністю на 2,8 поросят за опорос, t = 2,276, p<0,025; за молочністю на 8,73, t = 4,72, р<0,005; за кількістю поросят при відлученні на 2,41 поросят, t=6,07; p<0,0005; за масою гнізда при відлученні на 33,24 кг, t=5,037; p<0,0005, різниця за всіма показниками високовірогідна. Але багатососкові свиноматки значно поступалися за середньою живою масою поросят при відлученні на 0,93 кг, t=1,867; p<0,05 різниця вірогідна. Продуктивність свиноматок з 13 нормально розвинутими сосками носила проміжний характер.

Було також встановлено збільшення довжини вим’я свиноматок з 58,7±1,78 см у 12-соскових, до 71,3±3,31 см у 16-соскових свиноматок, а також збільшення довжини тулуба у останніх. Нажаль, свиноматок з 14 і більше сосками у стаді лише близько 27,9%. З огляду на одержані дані, а також враховуючи досить високий коефіцієнт успадкування даної ознаки (по кнурах h2 = 0,514, по матках h2 = 0,403, у середньому h2 = 0,459) доцільно проводити селекцію на підвищення багатососковості свиноматок.

Оціночний індекс для материнських генотипів. З огляду на одержані результати досліджень вважаємо, що найбільш ефективним методом оцінки та підбору тварин внутріпородного материнського типу УВБ-1 у подальшому буде індексна селекція, при якій тварини одержуватимуть комплексну оцінку за всіма ознаками відтворювальної здатності. Бажано, щоб кожен з компонентів оціночного індекса мав більш-менш однакову питому вагу.

Пропонований нами індекс має такий вигляд:

Z W

Р= n0 +BГ + 2n60 + 10m0 +m60 + --- + ---, де

5 10

n0 i n60 - кількість поросят при народженні та при відлученні;

ВГ - вирівняність гнізд свиноматок ВГ = 3,1X/Xmax-Xmin

m0 i m60 - середня жива маса поросят при народженні та при відлученні;

Z - збереженість поросят у підсисний період;

W60 - маса гнізда при відлученні.

Цей індекс дозволяє досягти у провідній групі стада високий селекційний диференціал не лише за багатоплідністю (+0,55) але і за великоплідністю (+76 г), вирівняністю гнізда (+1,85%), збереженістю поросят (5,38%), кількістю поросят при відлученні (+1,12 голів), середньою масою поросят при відлученні (+0,34 кг) і масою гнізда при відлученні (+21,7 кг). Спеціально розроблена комп’ютерна програма дозволяє дуже швидко і легко визначати селекційну цінність тварин.

Молекулярно-генетичні та імуногенетичні дослідження.

Рівень покращення економічно важливих показників у сільськогоспо-дарських тварин в останні десятиріччя значно знизився і у середньому дорівнює декільком відсоткам [Smith C., 1988].

Останні досягнення молекулярної біології подають надію на підвищення ефективності селекції свійських тварин. Разом з тим методи молекулярної біології ні в якому разі не зможуть замінити традиційні методи селекції, навпаки, їх потрібно об’єднати для досягнення максимального покращення генетичної цінності популяцій сільськогосподарських тварин [Lande R., 1990].

Були проаналізовані амплікони ДНК свиней великої білої породи (УВБ-1) методом RAPD-PCR аналізу різних ліній і родин та різної живої маси при народженні. На основі проведених лабораторних досліджень, які обраховані за допомогою комп’ютерної програми “GELSTAR” (1996) ми виявили, що для тварин з різною живою масою при народженні характерна різна частота зустрічання детекторних смуг, що відповідають фрагментам ДНК певної довжини (табл.7).

Це підтверджує те, що великоплідність у свиней певною мірою генетично детермінована ознака.

На основі одержаних коефіцієнтів генетичної подібності, за допомогою комп’ютерної програми “TREES” була побудована дендрограма генетичної подібності різних ліній та родин свиней племзаводу “Степне” (рис.2).

Одержана дендрограма допоможе одержувати прогнозований ефект внутріпородного гетерозису при поєднанні найбільш віддалених одна від одної ліній та родин.

Таблиця 7.

Частота зустрічання детекторних смуг у тварин

з різною живою масою при народженні

N смуги | Довжина фрагмента | Частота смуги у поросят з різною масою при народженні

ДНК п.н. | малі | середні | великі | вцілому

0 | 350 | - | 0,333 | - | 0,111

1 | 480 | 0,250 | 0,444 | 0,600 | 0,444

2 | 510 | - | 0,222 | - | 0,074

3 | 530 | 0,125 | 0,222 | - | 0,111

4 | 590 | 0,500 | 0,333 | 0,900 | 0,593

5 | 650 | - | - | 0,400 | 0,148

6 | 680 | 0,250 | 0,222 | 0,900 | 0,482

7 | 770 | - | 0,111 | 0,500 | 0,222

8 | 810 | 0,125 | 0,222 | 0,900 | 0,444

9 | 880 | - | 0,222 | 0,100 | 0,111

10 | 1100 | 1,000 | 1,000 | 1,000 | 1,000

11 | 1190 | 0,375 | 0,667 | 0,500 | 0,5185

12 | 1280 | 0,125 | 0,111 | - | 0,074

13 | 1460 | - | 0,333 | 0,100 | 0,148

14 | 1740 | - | 0,556 | 0,100 | 0,222

15 | 1860 | 0,250 | 0,8889 | 0,400 | 0,519

16 | 2390 | 0,625 | 0,8889 | 0,600 | 0,704

17 | 2550 | 0,250 | 0,222 | 0,300 | 0,259

Рисунок 2. Дендрограма генетичної подібності між різними лініями та родинами свиней племзаводу "Степне" (розрахована на основі PARD-PCR аналізу)

Дендрограма генетичної подібності між лініями та родинами свиней племзаводу “Степне”, розрахована на основі аналізу груп крові (еритроцитарних антигенів), за допомогою тієї ж комп’ютерної програми “TREES” виявилася багато в чому подібною до попередньої дендрограми (рис.3).

Рисунок 3. Дендрограма генетичної подібності між лініями та родинами свиней племзаводу “Степне”, розрахована на основі аналізу груп крові (еритроцитарних антигенів).

Це вказує на те, що ці два методи дослідження геному тварин до певної міри взаємозамінні і можуть доповнювати один одного.

Економічна ефективність. Найвищий економічний ефект отримано при поєднанні великих при народженні свиноматок та малих при народженні кнурів (група II), найгірший – при поєднанні малих маток і великих кнурів (група III).

Порівняння рентабельності одержання поросят у II та III групах показало, що при поєднанні великих свиноматок з малими при народженні кнурами рентабельність вища на 11,37%, а чистий прибуток на 111,4 грн. порівняно з поєднанням малих маток з великими при народженні кнурами. Таким чином, економічний ефект склав близько 222,8 грн. від кожної свиноматки на рік.

Загальні витрати були найбільшими у I та II групах, відповідно на 17,69 та 22,98 грн у порівнянні з середнім, але разом з цим і вартість одержаної продукції була вищою у порівнянні з середнім відповідно на 47,4 та 85,52 грн. У цих двох групах були найнижчими затрати кормових одиниць на 1 кг приросту поросят відповідно на 0,17 та 0,33 к.од.

Тому у I та II піддослідних групах у розрахунку на одну свиноматку було одержано чистого прибутку більше, відповідно на 29,62 та 62,45 грн у порівнянні з середнім по всіх групах.

Рентабельність знову ж таки була найвищою у I та II групах відповідно 22,53 та 25,94%, що на 2,96 та 6,35% вище ніж у середньому по всіх піддослідних групах.

В И С Н О В К И

Одержані результати досліджень, їх аналіз та статистична обробка дала можливість зробити такі висновки:

1. Свиноматки внутріпородного материнського типу УВБ-1 мають досить високу багатоплідність, однак низька збереженість приплоду у підсисний період не дозволяє одержувати потенційно можливу кількість ділових поросят.

2. Низька збереженість характерна для поросят з живою масою при народженні до 1120 г (збереженість таких поросят не перевершує 60%), тоді як збереженість більш великих поросят при народженні (1121 г і більше) у підсисний період склала 92,1%.

3. Середня жива маса малих при народженні поросят (до 1120 г) у двомісячному віці становить лише 15 кг. Така значна затримка в рості повністю не компенсується протягом усього періоду вирощування, хоча прослідковується компенсаторний ріст малих при народженні поросят.

4. Оскільки між багато- та великоплідністю існує високий від’ємний кореляційний зв’язок (r = -0,53), зменшувати кількість дрібних при народженні поросят більш ефективно шляхом підвищення вирівняності гнізд свиноматок.

5. Запропонована нова формула для визначення вирівняності гнізд свиноматок дозволяє з високою точністю, без особливих затрат праці та великих математичних розрахунків визначати цей важливий показник репродуктивних якостей.

6. Свиноматки з великою кількістю сосків (14 і більше) відрізнялися значно вищою молочністю (+8,63 кг), кількістю порсят при відлученні (+2,36 голів), масою гнізда при відлученні (+33,24 кг) і т.д. Це, у поєднанні з досить високим коефіцієнтом успадкування цієї ознаки (h2 = 0,46), вказує на необхідність та можливість ведення селекції на підвищення багатососковості свиноматок.

7. З огляду на одержані результати досліджень, найбільш ефективно проводити відбір та підбір тварин за допомогою нового оціночного індексу для материнських генотипів, який включає більшість ознак відтворювальної здатності свиноматок.

8. Найбільш вдалими є поєднання великих при народженні свиноматок та малих при народженні кнурів з багатоплідних гнізд. Таке поєднання сприяє підвищенню багатоплідності на 0,75 поросят за опорос, великоплідності на 50 г, виходу ділових поросят на 0,78 голів, середньої маси поросят при відлученні на 330 г і маси гнізда при відлученні на 15,54 кг.

Економічний ефект від такого варіанту поєднання складає близько 222,8 грн в розрахунку на одну свиноматку за рік.

9. Використання молекулярно-генетиних досліджень, в даному випадку техніки RAPD, підтвердило значну генетичну детермінованість великоплідності свиней, а також можливість при більш глибоких дослідженнях вести маркерну селекцію за цією ознакою.

10. Використання техніки RAPD сприяє оцінці ліній та родин на генному рівні, що в певній мірі можна використовувати для обгрунтування кращих поєднань при чистопородному розведенні.

11. Значна подібність дендрограм одержаних методами RAPD-PCR та аналізу груп крові вказують на певну взаємозамінність цих двох методів дослідження геному тварин.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Враховуючи високий позитивний коефіцієнт кореляції між вирівняністю гнізд та збереженістю підсисних поросят (r=0,64), а також порівняно високий коефіцієнт успадкування цієї ознаки (h2 = 0,41), вважаємо за доцільне у племінних господарствах проводити селекційну роботу на покращення вирівняності гнізд свиноматок. Для цього пропонується використовувати наведену формулу для визначення вирівняності гнізд.

2. Для комплексної оцінки селекційної цінності свиноматок доцільно використовувати новий оціночний індекс, який забезпечує досягнення значного селекційного диференціалу не тільки за багатоплідністю, але також і за іншими ознаками відтворювальної здатності свиноматок.

3. З огляду на значну перевагу за продуктивністю свиноматок з 14 і більше сосками над свиноматками з меншою кількістю сосків, бажано також вести селекцію на підвищення багатососковості маточного поголів’я.

Основні положення дисертації викладені в слідуючих роботах:

1. Березовський М.Д., Ломако Д.В. Підтримання високого рівня продуктивності у свиней нових внутрішньопородних типів. // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин. Збірник матеріалів науково-виробничої конференції 29-30 травня 1996 року. - К. - 1996.- С.206.

2. Березовский Н., Ломако Д. Крупноплодность свиней внутрипородного типа УКБ-1 // Свиноводство.- М. - 1997.- N3.- С.15-19.

3. Ломако Д. Важливий показник в селекції свиней материнських форм // Тваринництво України.- 1998.- N5.- С.19-20.

4. Ломако Д.В. Вплив вирівняності гнізд на збереженість поросят у підсисний період // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту.- N5.- 1999.- С.74-75.

Ломако Д.В. Вивчення ознак відтворювальної здітності свиноматок при чистопородному розведенні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин.- Інститут свинарства УААН, Полтава, 2000.

Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню ознак відтворювальної здатності свиноматок при чистопородному розведенні і розробки пропозицій для одержання більшої кількості відлучених поросят від кожної свиноматки за рік.

Встановлено, що свиноматки великої білої породи української селекції, внутріпородного материнського типу УВБ-1, маючи високу багатоплідність потребують значного покращання інших ознак відтворювальної здатності. Зокрема таких, як вирівняність гнізд, збереженість поросят у підсисний період, середня жива маса поросят при відлученні, кількість поросят при відлученні, а також збільшення кількості сосків у свиноматок.

В результаті проведених досліджень виявлено вплив живої маси поросят при народженні на їх збереженість, швидкість росту та репродуктивні якості. Визначено, що найбільш вдалим є поєднання великих при народженні свино-маток та малих при народженні