МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Національний медичний університет

ім. О. О. Богомольця

РЕШЕТІЛОВА Наталія Борисівна

УДК 611.728.37

РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ ТРЕТЬОГО ШЛУНОЧКА ГОЛОВНОГО МОЗКУ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

14.03.01 – Нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Буковинській державній медичній академії МОЗ України, м. Чернівці.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Круцяк Володимир Миколайович,

Буковинська державна медична академія,

завідувач кафедри анатомії людини

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Дюбенко Кузьма Антонович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, професор кафедри нормальної анатомії;

доктор медичних наук, професор Левицький Володимир Андрійович, Івано-Франківська медична академія, доцент кафедри анатомії людини

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет, кафедра анатомії людини

Захист відбудеться 01.03.2001 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.06. Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (03057, Україна, м. Київ-57, проспект Перемоги, 34, морфологічний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 3).

Автореферат розісланий 25.01.2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Грабовий О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивчення особливостей внутрішньоутробного розвитку окремих органів та організму в цілому є важливою морфологічною основою для проведення експериментальних досліджень на тваринах при вивченні дії різноманітних факторів, які мають вплив на ембріогенез, а також призводять до зміни нормального ходу онтогенезу людини (Круцяк В.Н. и др., 1991).

Про необхідність подальшого розширення і поглиблення досліджень, спрямованих на з'ясування закономірностей пре- і постнатального розвитку людини, про практичне і теоретичне значення ембріотопографічних досліджень наголошувалося на ІІ Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Луганськ, 1998).

А.Г. Кнорре (1969) в своїх дослідженнях зазначав, що процес розвитку людини після народження вивчений і описаний достатньо повно, але дані про внутрішньоутробний розвиток ще далекі від повноти і не достатньо систематизовані.

На даний час, у зв'язку із збільшенням кількості природжених аномалій розвитку, значно зросла роль прикладної морфології, яка з'ясовує причини і механізми їх виникнення. Дослідження в цій галузі є основою для розробки та обгрунтування методів антенатальної профілактики та хірургічної корекції природженої патології. Впровадження в лабораторіях світу штучного запліднення і пересадки ембріонів (Брусиловський А.И., 1991, Троценко Б.В., 1996), скринінгу ембріонального матеріалу, ультразвукового дослідження розвитку плода (Кальная Т.В., 1990) та інші сучасні дослідження медичної ембріології дають змогу проводити антенатальну діагностику відхилень від нормального розвитку (Демидов В.Н., 1983, 1988) та хірургічну корекцію деяких дефектів плода людини.

Морфологічна своєрідність та складна функція третього шлуночка головного мозку викликає практичний інтерес до вивчення процесів його розвитку та топографо-анатомічних взаємовідношень з суміжними структурами. За останнє десятиріччя ми не зустрічали наукових праць, присвячених комплексному вивченню особливостей розвитку та становлення топографії третього шлуночка головного мозку протягом раннього періоду онтогенезу людини. В літературі є незначна кількість відомостей щодо окремих періодів розвитку третього шлуночка мозку (Боголепова И.Н., 1968, 1974, Иваненко М.Г., 1984, Туркевич Н.Г., 1973). Більшість з цих досліджень проводилася на ембріонах тварин (Блинков С.М., 1973, Гальцова З.В., 1996, Угрюмов М.В., 1981). Наведені в літературі дані не дають повного уявлення про динаміку становлення топографії третього шлуночка головного мозку в пренатальному періоді онтогенезу людини та у новонароджених.

Таким чином, актуальність даної теми пояснюється необхідністю комплексного дослідження особливостей розвитку і становлення топографії третього шлуночка головного мозку, динаміки його синтопічної кореляції в пренатальному періоді онтогенезу людини. Це має важливе значення для з'ясування морфологічних передумов та часу можливого виникнення природжених вад з метою розробки нових, більш раціональних методів хірургічної корекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукових розробок кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії за проблемою “Вивчення розвитку та становлення топографії органів та систем в пренатальному періоді онтогенезу людини з метою виявлення критичних періодів можливого виникнення природжених вад та варіантів будови з наступним морфологічним обгрунтуванням їх антенатальної корекції та профілактики” ( № держреєстрації 01.97V001514, шифр ІН 07.00.000.95). Автор дисертації є співвиконавцем вище згаданої теми.

Мета і завдання дослідження. З'ясувати особливості розвитку третього шлуночка головного мозку людини та становлення його топографічних взаємовідношень з суміжними органами і утвореннями в ранньому періоді онтогенезу людини.

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

1. Дослідити особливості морфогенезу третього шлуночка головного мозку у зародків, передплодів, плодів людини та новонароджених.

2. Простежити динаміку змін форми та розмірів третього шлуночка головного мозку впродовж внутрішньоутробного розвитку плода та у новонароджених.

3. Вивчити топографо-анатомічні взаємовідношення третього шлуночка головного мозку з суміжними утвореннями на різних стадіях пренатального періоду онтогенезу.

4. З'ясувати морфологічні передумови і час можливого виникнення деяких природжених вад третього шлуночка головного мозку.

Об'єкт дослідження: третій шлуночок головного мозку людини протягом пренатального розвитку плода та у новонароджених.

Предмет дослідження: морфогенез третього шлуночка головного мозку людини.

Методи дослідження: вивчення морфогенезу третього шлуночка головного мозку людини проводилося за допомогою комплексу сучасних методів дослідження, який включає виготовлення та дослідження серій послідовних гістологічних топографоанатомічних зрізів, макро- і мікроскопію із звичайним та тонким препаруванням під контролем мікроскопу МБС-10, а також виготовлення, вивчення графічних та пластичних реконструкційних моделей.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за допомогою сучасних адекватних морфологічних методів проведено комплексне дослідження особливостей розвитку та становлення топографії третього шлуночка головного мозку в ранньому періоді онтогенезу людини. Простежено динаміку змін форми та розмірів третього шлуночка у різні періоди внутрішньоутробного життя.

З'ясовані та описані топографо-анатомічні взаємовідношення закладки третього шлуночка з суміжними структурами протягом всього пренатального розвитку та в період новонародженості.

Виявлені морфологічні передумови можливого виникнення деяких природжених вад третього шлуночка.

Уточнені та доповнені дані літератури щодо закономірностей топографії третього шлуночка.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження поглиблюють та доповнюють відомості про нормогенез і становлення топографії третього шлуночка людини.

Результати дисертаційної роботи можуть стати базою для подальшого вивчення розвитку та ембріотопографії лікворних просторів на спеціально відібраному матеріалі від матерів з певною клінічною патологією.

Дані про особливості топографії третього шлуночка головного мозку у плодів і новонароджених є морфологічною основою для удосконалення існуючих та розробки нових способів хірургічної корекції його природжених вад.

Результати дослідження можуть бути використані при виданні монографій, навчальних посібників і підручників з ембріології, анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії, дитячої хірургії, нейрохірургії в розділах, які стосуються розвитку та становлення топографії третього шлуночка в ранньому періоді онтогенезу людини.

Результати наукової роботи впроваджені в курс лекцій і практичних занять кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії, нейрохірургії і курсу дитячої хірургії Буковинської державної медичної академії, кафедри нормальної анатомії Тернопільської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Автором самостійно проаналізовано наукову літературу, виконано морфологічні дослідження, проведено аналіз і узагальнення одержаних результатів, сформульовано висновки та оформлені всі розділи дисертації. Статистичну обробку даних проведено за допомогою комп'ютерної програми “Excel”. Також підготовлені наукові дані до публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на:

· ІІ Українсько-Шведському симпозіумі “Актуальні питання реабілітації хворих в ортопедії та кардіології (2 доповіді)”;

· підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 1997; 1998; 1999);

· засіданні Чернівецького обласного наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (Чернівці, 1999).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові роботи, 3 з них у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена державною мовою на 148 сторінках і складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури. Робота ілюстрована 48 рисунками, 10 графічними та пластичними реконструкціями, 7 таблицями. Бібліографічний показчик містить 184 джерел, з них – 48 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведено на 129 препаратах зародків, передплодів, плодів і новонароджених людини. Матеріал для дослідження одержували із акушерсько-гінекологічних закладів міста Чернівці. Крім цього, для проведення дослідження були використані окремі серії послідовних гістологічних зрізів з музею кафедри анатомії людини Буковинської державної медичної академії. Препарати плодів вагою 500,0 г і більше, а також трупи новонароджених вивчали безпосередньо в обласному патологоанатомічному відділенні.

Вік об'єктів дослідження визначали за таблицями А.А. Заварзина (1939), Б.М. Пэттена (1959), А.Г. Кнорре (1967), а також за рекомендаціями Б.П. Хватова і Ю.Н. Шаповалова (1969), А.І. Брусиловського і Л.С. Георгиевской (1985), Г.Г. Автандиловой (1990) на підставі вимірювання тім'яно-куприкової довжини (ТКД).

За пропозицією Б. Ромейса вимірювання зародків та передплодів перших 2-х місяців внутрішньоутробного розвитку виконували після одноденного фіксування в 5-6% розчині нейтрального формальдегіду. Це дозволило фіксувати їх форму, яка є нестабільною внаслідок драглистої консистенції тіла, і уникнути небажаних похибок при визначенні віку досліджуваного об'єкту.

Препарати плодів та новонароджених спочатку фіксували у 10-12% розчині формальдегіду протягом 2-3 тижнів, потім їх вимірювали, після чого зберігали у 3-5% розчині формальдегіду.

Для виконання визначених завдань застосовано комплекс сучасних морфологічних методів дослідження, серед яких виготовлення і мікроскопія серій послідовних гістологічних і топографо-анатомічних зрізів, макроскопія, звичайне та тонке препарування під контролем мікроскопа МБС-10, виготовлення графічних та пластичних реконструкційних моделей.

Виготовлення серійних гістологічних зрізів з парафінових блоків товщиною 15 мкм проводили в одній із трьох взаємно перпендикулярних площин – сагітальній, фронтальній і горизонтальній. Серійні зрізи фарбували гематоксиліном і еозином і заключали у канадський бальзам. Морфометричні дослідження проводили за допомогою окуляр-мікрометра і морфометричної лінійки.

З метою вивчення форми, топографії та взаємовідношення третього шлуночка з суміжними структурами на ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку були виготовлені графічні та пластичні реконструкції за методом С.И. Лебедкина (1914) в модифікації М.Г. Туркевича (1967).

Всі цифрові дані оброблені варіаційно-статистичним методом дослідження.

Результати дослідження та їх обговорення. В процесі дослідження встановлено, що у зародків 5,0 мм ТКД (наприкінці 4-го тижня ембріонального розвитку) головний мозок складається з трьох мозкових пухирів. Нервова трубка розширена в ділянці переднього та заднього пухирів та звужена у ділянці згину середнього пухиря. Тобто, в цей період утворюється зачаток шлуночкової системи, яка має вигляд порожнини цих пухирів. Сполучення між майбутнім третім та бічними шлуночками дуже обширне, тому на цьому етапі можна вважати їх однією суцільною порожниною. Вона і утворює порожнину переднього мозкового пухиря.

У зв'язку з інтенсивним зростанням вентральної стінки мозкових пухирів утворюється вентральна мозкова складка. У ембріонів 5-го тижня вона коротка і проходить майже горизонтально.

Внаслідок нерівномірного росту окремих частин трубки її головний кінець, який спочатку був майже прямим, утворює ряд вигинів. В першу чергу виникає тім'яний вигин. Він повернутий опуклістю назовні та його вершина утворює тім'яний горб, добре помітний із дорсального боку. Внаслідок утворення згину, передній мозок розташований під кутом до заднього. В той самий час, у зародків 5,0 мм ТКД, утворюється шийний згин. Він розміщується на межі між спинним та головним мозком.

Паралельно виникає шийний горб, добре помітний у зародків раннього періоду розвитку. Дещо пізніше, у ембріонів 5,5 мм ТКД, на ділянці ромбоподібного мозку виникає мостовий вигин. Його опукла частина, на відміну від відповідних частин тім'яного та шийного вигинів, направлена вентрально і не помітна із зовнішньої сторони.

У зародка 6,0 мм ТКД (5-й тиждень пренатального розвитку) головний мозок складається з 5-и мозкових пухирів. Із переднього пухиря розвиваються закладки кінцевого (telencephalon) та проміжного мозку (diencephalon). На зовнішній боковій стінці переднього мозкового пухиря починає утворюватися очна ямка, яка відокремлюється від решти пухиря борозною. Місце формування очної ямки є першим та головним орієнтиром поділу переднього мозкового пухиря на кінцевий та проміжний мозок. Задній мозковий пухир мостовим вигином поділяється на закладку моста мозку і мозочка (metecephalon) та довгастий мозок (myelecephalon). Задній мозковий пухир відокремлюється від середнього вузькою перетинкою (isthmus rhombencephali).

Кожен із цих пухирів у процесі подальшого розвитку дає початок певній частині головного мозку.

Але, внаслідок збільшення вентральної мозкової складки у поперечному розмірі, звужується порожнина цих пухирів. В цей період передній мозок досягає найбільшої ширини та опускається ще нижче. Він складає нижню стінку вентральної мозкової складки, в кінці якої передній мозок майже прилягає до ромбоподібного. Останній, в свою чергу, складає верхню стінку цієї зморшки.

Тобто, на цей період, можна говорити про утворення третього шлуночка як порожнини проміжного мозкового пухиря, а також утворення міжшлуночкових отворів, які сполучають третій та бічні шлуночки. І хоча ці отвори дуже великі, між третім та бічними шлуночками може бути проведена певна межа.

В середньому мозковому пухирі не відбуваються такі яскраво виражені зміни. Але його порожнина тісно пов'язана з порожнинами суміжних пухирів, і в подальшому вона перетвориться у водопровід мозку.

Порожнина третього шлуночка у зародків цього віку має келихоподібну форму, внаслідок потовщення бокових стінок проміжного мозку. Ці потовщення є початком утворення таламуса.

Найбільший поперечний розмір третього шлуночка на цьому етапі ембріонального розвитку досягає 0,2±0,05 мм, а повздовжній – 1,4±0,15 мм.

На вентральній стінці проміжного мозку виділяються закладка лійки та гіпофізу. Всі частини гіпофізу розташовані в турецькому сідлі. У зародків починає формуватися нейрогіпофіз, і, в силу цього, гіпофіз росте вгору, в напрямку основи вентральної мозкової складки. Закладка задньої долі гіпофіза підростає до зачатку передньої долі, яка має вигляд вузької тонкої трубки.

У зародків 7,4 мм ТКД, наприкінці 5-го тижня пренатального онтогенезу, внаслідок інтенсивного росту, головний мозок опускається ще нижче та майже торкається своїм переднім краєм тіла ембріона. Передній мозковий пухир значно збільшується за розміром та, відповідно, ускладнюється його будова. Він знаходиться на рівні серця і легень зародка. Очне яблуко виходить за межі стінки переднього мозкового пухиря і досягає бокової поверхні голови ембріона.

В цей період на місці закладки закутка лійки з'являється заглибина. Також, відбувається потовщення стінки проміжного мозку на місці майбутнього зорового перехрестя і витончення стінки на ділянці зорового закутка.

Третій шлуночок, на цьому етапі ембріонального розвитку, за формою нагадує еліпс, максимальний поперечний розмір якого становить 0,3±0,06 мм, а повздовжній – 1,6±0,15 мм.

Пластинка покрівлі проміжного мозку має форму дещо опуклого жолоба, який розташований у сагітальному напрямку. Товщина покрівлі в середньому становить 5,0±1,05 мкм. Її довжина досягає 2,0±0,48 мм. В своїй передній частині покрівля значно ширша і простягається на

0,5±0,11 мм, а в задній – 0,1±0,02 мм.

Наприкінці 5-го тижня відбувається зближення інтрасубкраніальних частин гіпофізу, за рахунок чого нижня стінка порожнини третього шлуночка мозку дещо вирівнюється.

Таким чином, 5-й тиждень можна вважати критичним у розвитку головного мозку зародка, тому що на цьому етапі відбуваються складні процеси у розвитку мозку, зокрема проміжного. А саме, розподіл переднього мозкового пухиря на кінцевий та проміжний мозок, формування третього шлуночка та його сполучень – міжшлуночкових отворів та водопроводу мозку, утворення гіпофізу та ускладнення його будови.

Протягом 6-го тижня ембріонального розвитку вентральна мозкова складка значно зменшується у діаметрі, тому частини головного мозку досить щільно прилягають одна до одної. Ширина цієї складки становить приблизно 200,0 мкм, а глибина досягає 1,0 мм. Стінки переднього мозку ущільнюються, утворюючи зморшкуватість, яка виражена краще зі сторони базальної стінки.

В розвитку середнього мозкового пухиря відбуваються менш помітні зміни у порівнянні з іншими мозковими пухирями. Широка порожнина середнього мозку звужується, внаслідок потовщення її вентральної та бокової стінок, і поступово перетворюється на водопровід мозку.

Однією з особливостей цього етапу розвитку зародка є зміна конфігурації вигинів нервової трубки. Щодо потиличного вигину, то він набуває вигляду дуги, яка своєю опуклістю звернена дорсально та виступає із загального вигину спинного мозку. Вигин спинного мозку має майже ту саму форму, ступінь та напрямок кривизни, що й потиличний вигин, тому між цими вигинами не існує різкої межі.

Порожнина третього шлуночка в цей період розвитку звужується і, внаслідок цього, вона починає набувати ромбоподібної форми. Поперечний розмір шлуночка досягає 0,4±0,05 мм, а повздовжній – 2,2±0,47 мм. Міжшлуночкові отвори зменшуються в діаметрі.

Протягом цього тижня товщина пластинки покрівлі збільшується. В середньому вона досягає 7,0±1,82 мкм. Довжина пластинки становить 3,0±0,57 мм, її ширина в передній частині сягає 0,6±0,12 мм, а в задній – 0,1±0,02 мм.

Судини, які розвиваються на зовнішній поверхні покрівлі, пересувають її вперед, і, таким чином, формують пальцеподібний відросток, направлений в порожнину третього шлуночка. Цей відросток, утворений розтягнутою пластинкою покрівлі, разом з капілярами, які з ним пов'язані, формують судинне сплетення третього шлуночка.

В процесі ускладнення будови шлуночка, а саме протягом утворення судинного сплетення, можуть відбутися порушення, які приведуть до виникнення вад на подальших етапах розвитку ембріона. Саме тому ми вважаємо, що цей період (6-й тиждень ембріонального розвитку) можна також віднести до критичних.

На протязі 7-го тижня ембріогенезу внаслідок сильного згинання мозкової трубки передній мозок підходить дуже близько до вентральної поверхні ромбоподібного мозку. Відстань між ними досягає 0,3 мм, а глибина вентральної мозкової складки 1,3 мм.

На цьому етапі розвитку третій шлуночок за формою дуже подібний до ромба. Його довжина досягає 3,0±0,54 мм, а ширина – 0,5±0,08 мм.

Товщина пластинки покрівлі, на цьому етапі розвитку, досягає 10,0±1,70 мкм, а довжина – 4,0±0,80 мм. Ширина в передній частині становить 0,64±0,14 мм, а в задній – 0,33±0,03 мм.

В цей час, в середній частині покрівлі проміжного мозку, позаду судинного сплетення, з'являється закладка шишкоподібної залози у вигляді невеликого випинання. Пізніше стінки шишкоподібної залози стають товщими, а її порожнина практично зникає. В подальшому розвитку шишкоподібна залоза поступово “зсувається” дорсально і на 4-му місяці розвитку є складовою частиною задньої стінки третього шлуночка.

Безпосередньо після шишкоподібної залози починає розвиватися задня спайка мозку.

Період закладки шишкоподібної залози дуже важливий в розвитку складових частин проміжного мозку та в формуванні однієї зі стінок третього шлуночка. Тому, 7-й тиждень розвитку також можна вважати критичним, бо в цей період відбуваються зміни, які пізніше призводять до виникнення вад розвитку шишкоподібної залози.

На 8-му тижні ембріонального розвитку форма третього шлуночка майже не змінюється. Довжина його порожнини досягає 3,7±0,65 мм, а ширина становить 0,59±0,10 мм.

Чітко розрізняється гіпоталамус, який, у медіолатеральному напрямку, поділяється на три зони: зону матрикса, міграційний шар та крайову зону.

Розміри пластинки покрівлі на протязі цього тижня зростають і досягають: товщина – 15,0±1,8 мкм; довжина – 5,0±0,72 мм; ширина в передній частині – 0,7±0,17 мм, а в задній – 0,5±0,12 мм.

Протягом 9-го тижня ембріонального розвитку третій шлуночок має витягнуту ромбоподібну форму. У передплода 31,0 мм ТКД довжина третього шлуночка становить 4,9±0,70 мм, а ширина – 0,8±0,16 мм.

Покрівля проміжного мозку має вигляд сагітально розташованого жолоба з опуклістю, спрямованою назовні. Краї цього жолоба похилі. Товщина покрівлі дорівнює 16,0±2,11 мкм, довжина – 6,0±1,26 мм, ширина в передньому відділі – 0,8±0,12 мм, а в задньому – 0,6±0,09 мм.

Зовнішня поверхня мозкової частини покрівлі гладка, а внутрішня – зморшкувата.

В цей період біля закладки шишкоподібної залози утворюються дві зморшки, які простягаються у сагітальному напрямку та звернені у порожнину шлуночка. Своїми передніми кінцями ці зморшки заходять у міжшлуночкові отвори, де зливаються з коренями судинних сплетень бічних шлуночків. Обидві межові мембрани мозкової частини покрівлі добре виражені. Зовнішній (мезенхімний) шар щільно прилягає до мозкового і заходить в зморшки. Він пронизаний великою кількістю кровоносних судин.

На 10-му тижні пренатального онтогенезу третій шлуночок на фронтальних зрізах має ромбоподібну форму. Його довжина досягає 5,2±0,75 мм, а ширина – 1,0±0,21 мм.

Покрівля проміжного мозку за формою майже не змінюється. Товщина пластинки покрівлі дорівнює 16,5±3,45 мкм, довжина – 7,5±1,5 мм, ширина в передній частині – 1,2±0,25 мм, а в задній – 0,63±0,14 мм.

Протягом 11-го тижня ембріонального розвитку значно збільшуються розміри головного мозку, особливо, його передньої частини. Форма третього шлуночка витягується, але залишається ромбоподібною. Довжина шлуночка становить 5,4±0,81 мм, а ширина – 1,2±0,23 мм.

В свою чергу, на цьому етапі розвитку, збільшується вигин пластинки покрівлі проміжного мозку і зростають її загальні розміри. Товщина пластинки покрівлі становить 17,8±4,27 мкм, довжина – 8,2±1,72 мм, ширина в передній частині складає 1,5±0,36 мм, а в задній – 0,7±0,17 мм.

Внутрішня мозкова мембрана мозкового шару покрівлі добре виражена і безпосередньо наближається до порожнини шлуночка. Зовнішня межова мембрана теж добре виражена. Вона, на відміну від внутрішньої мембрани, відокремлена від мозкового шару протоплазматичною зоною. Протоплазматична зона на цьому етапі розвитку визначається набагато краще, ніж на попередніх.

На 12-му тижні внутрішньоутробного розвитку довжина третього шлуночка досягає 5,7±0,84 мм, а ширина – 1,6±0,24 мм. В його просвіті значно збільшуються розміри судинного сплетення.

Розміри пластинки покрівлі також зростають. Її товщина досягає 19,1±3,82 мкм, довжина – 9,3±1,95 мм, ширина в передній частині становить 2,0±0,44 мм, а в задній – 0,80±0,17 мм.

В цей період в гіпоталамусі різко звужується зона матрикса, але її межі залишаються чіткими. Міграційний шар гіпоталамуса збільшується за розмірами. Він зливається із крайовою зоною.

Наприкінці передплодового періоду розвитку центри подушок таламусів значно збільшуються. Потовщення таламусів викликає значне зменшення ширини просвіту третього шлуночка. У своїй центральній частині подушки таламусів з'єднуються між собою міжталамічним злипанням і, таким чином, частково перегороджують порожнину третього шлуночка. В міжталамічне злипання вростає сіра речовина дорсальних частин подушок таламусів.

На 13-му тижні внутрішньоутробного розвитку присутні закладки майже всіх структур стінок третього шлуночка. Форма шлуночка залишається ромбоподібною. Довжина шлуночка досягає 6,2±0,58 мм, а ширина становить 2,45±0,25 мм.

На цій стадії розвитку покрівля проміжного мозку представлена тонкою пластинкою, ширина якої коливається від 2,0±0,42 – у передньому відділі до 0,8±0,17 мм – у задньому. Довжина пластинки досягає 10,0±1,5 мм, а товщина – 20,0±3,0 мкм.

Пластинка покрівлі складається з мозкового та мезенхімного шарів. У мезенхімному шарі багато судин, які входять у зморшки, але лише зрідка досягають їх вершин. Найбільші судини тягнуться вздовж латеральних країв покрівлі, біля коренів зморшок. Всі зморшки, утворені покрівлею, витягнуті у сагітальному напрямку. Зморшки, які розташовані медіально, значно нижчі за латеральні (їх висота не перевищує 0,04±0,007 мм). Зморшки у задніх відділах покрівлі щільно вкривають всю її поверхню. Їх висота становить 0,2±0,03 мм. Порівняно із попередніми спостереженнями, значно ускладнюється будова цих зморшок. Вони розгалужуються на більш дрібні, вторинні, зморшки. Декілька зморшок мають спільну основу.

На 14-му тижні форма третього шлуночка майже не змінюється, але його розміри продовжують збільшуватися. Довжина досягає 6,7±0,93 мм, а ширина – 3,3±0,69 мм.

В цей період розвитку товщина пластинки покрівлі становить 30,0±4,2 мкм, а довжина – 15,0±2,1 мм. Її ширина в передній частині досягає 3,4±0,51 мм, а в задній – 1,2±1,98 мм. Зовнішня поверхня покрівлі рівна, а внутрішня має складний рельєф із-за великої кількості зморшок, витягнутих у сагітальному напрямку. Ці зморшки виступають у порожнину третього шлуночка. Верхів'я зморшок вкриті вторинними ускладненнями у вигляді невеликих горбків. Вони найкраще виражені у задньому відділі покрівлі, де їх висота становить 0,3±0,04 мм. У передньому відділі висота зморшок коливається від 0,06±0,01 мм у середніх відділах до 0,15±0,03 мм у латеральних відділах.

На 15-му тижні розвитку форма третього шлуночка майже не змінюється, але зростають його розміри. Так, довжина третього шлуночка досягає 7,1±1,27 мм, а ширина – 3,6±0,51 мм.

Довжина пластинки покрівлі становить 18,0±2,52 мм, ширина у передньому відділі – 3,7±0,59 мм, а у задньому – 1,5±0,22 мм. Загальна товщина покрівлі становить 0,06±0,06 мкм.

У передніх відділах зморшки покривають всю внутрішню поверхню епітеліальної пластинки, товщина якої досягає 14,0±2,1 мм, але вкрита вона ними нерівномірно. На відстані 2,5±0,5 мм від міжшлуночкових отворів зморшки зникають і з'являються біля надшишкоподібної заглибини. Присередні зморшки мають більш коротку основу порівняно з латеральними, які починаються від міжшлуночкових отворів, де зливаються з судинним сплетенням бічних шлуночків. Середня товщина зморшок біля вільного краю становить 0,075±0,045 мм.

На цьому етапі розвитку мозку гіпоталамус зазнає подальшого розвитку. Різко змінюється його будова у медіолатеральному напрямку. Зона матрикса майже зовсім зникає та перетворюється у вузьку, чітко відокремлену стрічку, яка розташована вздовж стінки третього шлуночка. Розміри гіпоталамуса значно збільшуються, особливо у медіолатеральному напрямку. Міграційний шар гіпоталамуса втрачає свою відокремленість і розповсюджується латерально по всьому гіпоталамусу.

У плодів на 16-му тижні розвитку форма третього шлуночка залишається ромбоподібною. Довжина третього шлуночка досягає 7,5±1,42 мм, а ширина – 3,8±0,68 мм.

Покрівля проміжного мозку різко вигнута назовні. Він має вигляд високого, сагітально розташованого валика з невеликою борозною, яка простягається вздовж нього по середній лінії. У передній частині цей валик нижче. Довжина покрівлі становить 19,0±2,66 мм, ширина у передній частині – 3,9±0,62 мм, у задній – 1,7±0,27 мм. Загальна товщина покрівлі становить 0,08±0,08 мм. Висота зморшок у середніх відділах досягає 0,25±0,05 мм, а висота латеральних зморшок коливається від 0,55±0,11 мм – у передньому відділі до 0,9±0,19 мм – у задньому.

На 5-му місяці розвитку форма третього шлуночка залишається ромбоподібною з максимальним поперечним розміром 4,7±0,97 мм та довжиною – 8,6±1,82 мм.

Всі шари покрівлі стають чітко диференційованими. Зморшки у передньому відділі вкривають всю поверхню і досягають висоти 1,0±0,19 мм. Ці зморшки витягнуті у сагітальному напрямку та вкриті вторинними ускладненнями у вигляді невисоких ворсинок, які мають потовщені верхівки. В ділянці міжшлуночкових отворів зморшки зливаються з судинним сплетенням бічних шлуночків. Потовщення вільного краю цих зморшок дорівнює 25,0±5,0 мкм.

У напрямку назад розміри та кількість зморшок поступово зменшуються. До того ж, медіальні зморшки зменшуються швидше ніж латеральні. Останні стають значно менше, і на них сильно розростаються ворсинки.

Протягом 6-го місяця внутрішньоутробного розвитку розміри третього шлуночка продовжують поступово зростати. Його довжина становить від 9,6±1,63 мм на 21-му тижні розвитку до 12,6±2,14 мм наприкінці 24-го тижня, а ширина – від 5,6±1,0 мм на 21-му тижні до 6,8±1,22 мм наприкінці 24-го тижня розвитку.

Товщина епітеліальної пластинки зростає у гладких відділах до 28,0±4,76 мкм, а у відділах, вкритих ворсинкам, до – 30,0±5,1 мкм.

В цьому віці в гіпоталамусі в основному закінчується топографічне диференціювання. Всі гіпоталамічні ядра відокремлені та в загальних рисах сформовані.

Впродовж 7-го місяця пренатального розвитку розміри шлуночка коливаються у таких межах: довжина – від 13,2±2,37 мм до 15,0±2,7 мм, а ширина – від 7,2±1,22 мм до 8,4±1,43 мм.

В цей період майже закінчується формування зорового закутка, лійкового закутка, гіпофізу, шишкоподібної залози та інших структур, суміжних з третім шлуночком. На сагітальному зрізі можна чітко розрізнити сполучення між третім та четвертим шлуночками – водопровід мозку. На цій стадії розвитку завершується топографічне диференціювання гіпоталамуса, тобто, всі ядра відокремлені, та, в загальних рисах, їх формування закінчилось.

У плодів, наприкінці 7-го місяця розвитку, конфігурація третього шлуночка на фронтальному зрізі має вигляд ромба, максимальний поперечний розмір якого становить 8,4±1,43 мм, а довжина – 15,0±2,7 мм. Медіальна поверхня подушки таламуса має значну кривизну.

На цій стадії внутрішньоутробного розвитку плід має порожнини, які дуже подібні шлуночковій системі дорослої людини. Індивідуальна варіабельність шлуночків мозку спостерігається з середини плодового періоду.

На 8-му місяці пренатального онтогенезу конфігурація порожнини третього шлуночка ромбоподібна. Максимальна ширина шлуночка коливається від 8,8±1,41 мм – на 29-му тижні до 10,0±1,7 мм – на 32-му тижні, а довжина від 15,4±2,62 мм до 17,0±2,72 мм відповідно.

В цей період відбувається зміна будови судинного сплетення: зморшки стають тоншими, їх кількість та загальна секретуюча поверхня зростають. Це пов'язано із згасанням трофічної функції лікворної системи, яка завершується через деякий час після народження дитини.

Протягом 9-го місяця розвитку довжина третього шлуночка досягає 18,33±2,93 мм, а ширина – 10,41±1,64 мм. Товщина епітеліальної пластинки покрівлі становить 43,86±8,58 мкм.

Головний мозок новонародженого відносно великий і становить 12-13% маси тіла. Він відносно короткий і широкий. Довжина його півкуль дорівнює 11,5±1,5 см, ширина – 4,0±1,0 см, а висота – 6,5±1,0 см.

Шлуночки у новонародженого відносно загальних розмірів мозку ширші, ніж у дорослої людини. Довжина третього шлуночка дорівнює, в середньому, 21,0±1,0 мм, а ширина – 11,75±0,75 мм. Контур третього шлуночка має форму неправильного еліпса, в якому чітко виражені шишкоподібний, лійковий та зоровий закутки.

У новонароджених товщина епітеліальної пластинки покрівлі дорівнює 18,0±2,0 мкм. Строма зморшок багата на судини, діаметр яких становить 38,0±2,0 мкм. Судинно-епітеліальне сплетення третього шлуночка спрямоване вперед і вниз. Біля міжшлуночкових отворів воно роздвоюється, кожна його гілка продовжується вперед і вниз та занурюється в отвір між третім та відповідним бічним шлуночком. Судинно-епітеліальна покрівля третього шлуночка складається з верхнього та нижнього листків. Верхній листок затуляє трикутний простір, утворений ніжками мозкового склепіння. Нижній листок безпосередньо зростається з епендимою в ділянці покрівлі третього шлуночка. Верхній та нижній листки судинно-епітеліального сплетення переходять один в другий біля переднього краю сплетення, утворюючи крайову перехідну зморшку. Біля заднього краю судинно-епітеліального сплетення третього шлуночка верхній та нижній листки розходяться.

Таким чином, у зародків та передплодів як довжина, так і ширина порожнини третього шлуночка зростають поступово. Темпи збільшення розмірів довжини дещо випереджають відповідні темпи зростання ширини порожнини шлуночка. Починаючи з 4-го місяця, довжина та ширина порожнини третього шлуночка зростають більш інтенсивно і майже з однаковою швидкістю. На 5-му тижні пренатального онтогенезу ширина порожнини третього шлуночка становить приблизно сьому частину від розмірів довжини. На 12-му тижні вона становить майже чверть, а на момент народження ширина третього шлуночка вже лише в половину менша за довжину. Довжина шлуночка за весь період внутрішньоутробного розвитку зростає майже на 20,0 мм, а ширина – на 11,5 мм. Максимальний розмір порожнини третього шлуночка на момент народження становить 21,0±3,12 мм в довжину та 11,75±1,83 мм в ширину.

Отже, на протязі пренатального онтогенезу поступово формуються стінки третього шлуночка та його сполучення, змінюється форма (від келихоподібної, ромбоподібної до еліпсоподібної), з'являються закутки і поступово збільшуються розміри порожнини шлуночка.

Тобто, на момент народження дитини топографоанатомічні особливості третього шлуночка головного мозку майже відповідають дефінітивній формі будови третього шлуночка. Але формування шлуночка ще не завершене і знаходиться в процесі подальшого диференціювання.

Висновки

1. Морфологічна своєрідність та складна функція третього шлуночка головного мозку викликає практичний інтерес до вивчення процесів його розвитку: формування стінок, зміни форми та розмірів на різних стадіях пренатального онтогенезу. Актуальність проблеми визначає пріоритетність проведеного дослідження.

2. Відмежування проміжного мозку (первинна закладка) відбувається на 5-му тижні внутрішньоутробного розвитку (у зародків 7,0-8,0 мм ТКД). Внаслідок інтенсивного росту головного мозку і утворення вентральної мозкової складки проміжний мозок зберігає форму пухиря, а його вентральна поверхня направлена дорсально.

3. Первинна закладка третього шлуночка являє собою вузьку щілину (у зародків 5-го тижня). На протязі пренатального онтогенезу змінюється конфігурація його форми від овальної (наприкінці зародкового періода) і ромбовидної (у передплодному періоді) до неправильної еліпсоїдної (у новонароджених).

4. В ембріональному періоді відбувається поступове формування стінок третього шлуночка: утворення покрівлі (на 5-му тижні внутрішньоутробного розвитку), зміна її товщини від 5,0 мкм (у зародків 8,0 мм ТКД) до 19,1 мкм (у передплодів 67,0 мм ТКД); розвиток зорових пагорбів (на 5-му тижні раннього періоду онтогенезу); диференціювання структур гіпоталамуса і поява шишкоподібної залози (на 7-му тижні пренатального онтогенезу). Диференціювання стінок третього шлуночка головного мозку продовжується на протязі всього плідного періоду. У новонароджених будова порожнини третього шлуночка близька до дефінітивної форми розвитку.

5. Розміри шлуночка змінюються нерівномірно: в зародковому періоді привалює збільшення довжини над шириною в 7 разів, в передплідному в 4 рази, у новонароджених в 2 рази. Міжшлуночкові отвори починають формуватися з 5-го тижня ембріонального розвитку: спочатку вони відносно широкі, в кінці зародкового періоду поступово звужуються і набувають дефінітивної форми у новонароджених.

6. Судинне сплетення третього шлуночка утворюється на 6-му тижні внутрішньоутробного розвитку у вигляді пальцеподібного відростку мозкової частини даху, що виступає у порожнину шлуночка. На 9-му тижні пренатального онтогенезу судинне сплетення представлене двома невеликими зморшками, які простягнуті у сагітальному напрямку і звернуті у порожнину шлуночка. На 15-16 тижнях кількість зморшок збільшується, ззовні вони вкриваються горбиками, а в кінці плодового періоду – невисокими ворсинками.

7. В становленні порожнини третього шлуночка відмічені періоди, в які можуть виникнути різні вади розвитку: 5-й тиждень, коли відбувається розподіл переднього мозкового пухиря, формування міжшлуночкових отворів та гіпофізу, початок утворення закутків; 6-й тиждень, коли утворюється судинне сплетення; 7-й тиждень, коли відбувається закладка шишкоподібної залози та диференціювання структур гіпоталамуса.

8. Особливості становлення ембріотопографії третього шлуночка головного мозку людини дають можливість вдосконалити існуючі та розробити нові адекватні оперативні прийоми при нейрохірургічних втручаннях; допомагають при проведенні ультразвукового обстеження вагітної, при комп'ютерній томографії, ядерно-магнітному резонансі та інших дослідженнях головного мозку; а також можуть використовуватись в навчальному процесі.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ,

ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Решетілова Н.Б. Вади розвитку третього шлуночка мозку в пренатальному періоді онтогенезу людини //Науковий вісник Ужгородського університету - серія “Медицина”.-1999.- Вип. 7.- С.45-50.

2. Решетілова Н.Б. Розвиток судинного сплетення третього шлуночка мозку в пренатальному періоді онтогенезу людини та деяких тварин //Буковинський медичний вісник. – 1999 – Т.3, №1.- С. 206-210.

3. Решетілова Н.Б. Розвиток та становлення топографії третього шлуночка головного мозку в зародковому та передплідному періодах онтогенезу людини // Буковинський медичний вісник. – 1999. – Т.3, №2. – С. 189-192.

4. Решетілова Н.Б. Розвиток та становлення топографії судинного сплетення третього шлуночка головного мозку людини // Морфологія лімфатичних та кровоносних судин. Мат. наук. конф. присвяченої 100-річчю з дня народження О.І. Свиридова. – 2000. – С. 56.

АНОТАЦІЯ

Решетілова Н.Б. Розвиток та становлення топографії третього шлуночка головного мозку в ранньому періоді онтогенезу людини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2000.

Дисертація містить дані про комплексне дослідження третього шлуночка головного мозку людини впродовж всього пренатального періоду онтогенезу. Встановлено особливості розвитку третього шлуночка та оточуючих його структур. Описані особливості його будови і взаємовідношення з суміжними структурами. Досліджено особливості розвитку судинного сплетення третього шлуночка головного мозку. Визначені критичні періоди розвитку у формуванні третього шлуночка головного мозку людини. Одержані дані можуть бути основою для модифікації існуючих та розробки нових методів антенатальної профілактики і постнатальної хірургічної корекції природжених вад та захворювань головного мозку у новонароджених та дітей раннього віку.

Ключові слова: третій шлуночок, ембріогенез, судинне сплетення, людина.

Аннотация

Решетилова Н.Б. Развитие и становление топографии третьего желудочка головного мозга в раннем периоде онтогенеза человека. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 2000.

Исследование проведено на 129 трупах зародышей, предплодов, плодов и новорожденных человека. В динамике изучены особенности развития и становление топографии третьего желудочка головного мозга на протяжении всего пренатального периода онтогенеза человека. Исследования проведены с помощью комплекса современных морфологических методов: изготовления серийных последовательных гистологических и топографо-анатомических срезов, микро- и макроскопии, обычного и тонкого препарирования под контролем микроскопа МБС-10, изготовления и изучения графических и пластических реконструкционных моделей.

Установлено, что начало формообразования третьего желудочка, как полости промежуточного мозга, происходит на 5-й неделе внутриутробного развития. Полость желудочка имеет бокаловидную форму, вследствие утолщения боковых стенок промежуточного мозга, которые являются началом образования зрительных бугров. Поперечный размер желудочка достигает 0,25 мм, а продольный – 1,55 мм. На этой стадии выделяются закладки гипофиза и воронки. В конце этой недели (у зародышей 7,4 мм ТКД) образуется утолщение стенки промежуточного мозга в области зрительного перекреста и истончение в области зрительного кармана. Крыша промежуточного мозга имеет вид сагитально расположенного выпуклого желоба. На 7-й неделе развития длина третьего желудочка достигает 3,0 мм, а ширина