імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ШУГАН Тетяна Богданівна

УДК 612.821.3.014.4:371.73

ВПЛИВ РІЗНИХ ТИПІВ ПОГОДИ НА РОЗУМОВУ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ СТУДЕНТІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Тернопільському державному педагогічному університеті

імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

ВАДЗЮК Степан Несторович

Тернопільська державна медична академія імені І.Я. Горбачевського,

завідувач кафедри нормальної фізіології

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

МАКАРЧУ Микола Юхимович

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри фізіології людини і тварин

доктор медичних наук, професор

СЕРЕДЕНКО Михайло, Михайлович

Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України,

завідувач відділу по вивченню гіпоксичних станів

Провідна установа:

Інститут геронтології АМН України, м. Київ

Захист відбудеться " 22 " січня 2001 року о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ – 33, вул. Володимирська, 64, біологічних факультет, ауд. 215)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ – 33, вул. Володимирська, 58)

Автореферат розісланий " 22 " грудня 2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Давидовська Т.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Умови сучасного життя характеризуються все більшим зростання частки осіб зайнятих в інтелектуальній сфері, а навантаження на діяльність нервової системи постійно збільшуються, приводячи до того, що питання якісної переробки великої кількості інформації є вкрай важливим на сьогоднішній день в різних сферах людської діяльності. Дотепер в фізіології, яка присвячена вивченню розумової працездатності людини, здебільшого увага зосереджувалась на вивченні змін розумової працездатності в екстремальних умовах існування Шахназаров А.С. та ін. 1997; Медведев В.І., 1998 та ін., проте значно більша частина населення проживає в помірних широтах, для яких характерні свої особливості Бокша В.Г., 1989; Бардов В.Г., 1990; Григор’єв І.І. 1993, 1995, 1998; Овчарова В.Ф., 1991. Серед багатьох чинників, які впливають на розумову працездатність людини, неабияке місце належить факторам зовнішнього середовища, зокрема погодним. Саме тому актуальним є з'ясування того, як змінюється розумова працездатність людини за різних типів погоди і якими способами її можна покращити.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно зведеного плану НДР кафедри нормальної фізіології Тернопільської медичної академії імені І.Я. Горбачевського в рамках наукової теми “Вплив метеофакторів, фізичних вправ та фенольних сполук на резистентність організму, фізичний розвиток та працездатність” номер держ-реєстрації 0195 V0233936.

Мета і задачі дослідження. Встановити характер впливу комплексу погодних факторів різних метеорологічних ситуацій на розумову працездатність осіб залежно від їх рухової активності.

Для досягнення цієї мети вирішувалися основні задачі:

1.

2.

3.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлені особливості впливу рухової активності на сенсомоторні реакції, сприйняття, увагу, пам'ять, мислення та психоемоційний стан студентів у дні з різними типами погоди. Виявлено характер змін цих показників залежно від рівня нейротизму. Встановлено, що розумова працездатність в емоційно неврівноважених людей найбільше коливається під впливом несприятливих метеофакторів. Вивчено особливості розумової працездатності студентів із врахуванням їх успішності за різних погодних умов. Найсуттєвіші зміни за несприятливої погоди простежуються в осіб, які вчаться на “задовільно”. Досліджено стан розумової працездатності в юнаків, які займаються в секціях футболу, плавання, лижних гонок та греко-римської боротьби за неоднакових метеоситуацій. Виявлено, що особи, спортивні тренування яких спрямовані на розвиток витривалості, краще справляються з тестами для оцінки розумової працездатності за несприятливих погодних умов. Встановлено залежність між психофізіологічними показниками і спортивним стажем та кількістю тренувальних годин на тиждень за різної погоди. Виявлено, що з ростом спортивного стажу покращуються показники розумової діяльності людини, і найзначніше зростання їх спостерігається після 2-х років регулярних занять у секціях. Найоптимальнішою тривалістю спортивних занять для підвищення розумової працездатності за несприятливого типу погоди є 6-10 годин на тиждень.

Практичне значення одержаних результатів полягає в корекції розумової працездатності засобами фізичного виховання і спорту; розробці шляхів підвищення сенсомоторної діяльності, покращенні сприйняття, уваги, пам'яті, мислення та психоемоційного стану за різних метеорологічних ситуацій.

Отримані в дисертаційному дослідженні дані про індивідуальні особливості розумової діяльності за неоднакових типів погоди необхідні для встановлення закономірностей взаємозв'язку вищої нервової діяльності людини зі змінами погодних умов і поглиблення знань про вплив метеофакторів на показники розумової діяльності.

Для передбачення можливих відхилень у розумовій працездатності, викликаних змінами погоди, рекомендується визначати рівень нейротизму особи та враховувати середній бал їх успішності в навчанні, оскільки, встановлено, що емоційно нестійкі люди та особи з низькою успішністю найбільше реагують на коливання метеофакторів.

Наші дослідження показали, що на фоні несприятливих погодних умов у навчальний процес слід включати більше образної інформації, так як вона краще запам’ятовується порівняно з вербально-логічною.

Результати дисертаційної роботи можуть застосовуватися для професійного відбору працівників, діяльність яких вимагає значних інтелектуальних навантажень, а також для підвищення розумової працездатності будь-яких контингентів людей.

Виявлені особливості розумової працездатності за неоднакових погодних умов можуть бути використані в навчальному процесі з фізіології, гігієни, валеології, психології в закладах різного типу.

Результати наукового дослідження впроваджені у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, Одеській та Івано-Франківській державних медичних академіях, Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.

Особистий внесок здобувача в розробку наукових результатів, що виносяться на захист полягає у виконанні всього обсягу експериментальної частини дисертації, підборі та обробці літературних даних, а також аналізі та інтерпретації отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації здійснювалася на загально-факуль-тет-ських науково-практичних конференціях у Тернопільському державному педагогічно-му університеті (1997-1999 рр.), на Х підсумковій конференції в Тернопільській державній медичній академії (1997 р.), на третій Всеукраїнській науко-во-практичної конференції “Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України” (Кіровоград, 1997), Всеукраїнській науковій конференції “Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти” (Тернопіль, 1997), другій науково-практичній міжнародній конференції “Адаптаційні можливості дітей та молоді” (Одеса, 1998) та на XL зїзді фізіологів України (Донецьк, 1998).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 1 мо-но-графії, 4 статтях у фахових виданнях і 5 тезах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, характеристики методик і організації обстежень, чотирьох розділів власних досліджень, обговорення отри-маних результатів, висновків, списку використаних джерел, який складається з 198 наймену-вань і 11 додатків. Робота містить 23 таблиці та ілюстрована 9 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

В обстеженні розумової працездатності за різних типів погоди взяли участь 52 студенти факультету фізичного виховання Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (особи з високою руховою активністю, треновані) та 52 студенти інших факультетів цього ж університету, які не займалися в спортивних секціях, не тренувалися індивідуально і не затрачали багато часу на ходьбу протягом доби (особи з низькою руховою активністю, нетреновані). Всі особи були чоловічої статі. За картками медичного огляду їх можна було віднести до групи практично здорових людей. Вік обстежуваних становив 17 - 20 років. Тестування проводилися вранці з 9 до 12 години — період найвищої працездатності людини [Антропова М.В., 1994].

Для формування сприятливої установки обстежуваних на виконання тестових завдань, їм попередньо пояснювали суть і значення обстежень, а безпосередньо перед обстеженням проводилося опитування кожного індивіда про його поточний фізіологічний статус (чи не вживав напередодні різних збуджуючих речовин, чи достатнім був сон, чи немає причин, які відволікають і заважають включитися в експеримент).

Обстеження проводилися в місті Тернополі, для якого характерні: І – сприятливий, ІІ – помірно-несприятливий і ІІІ – несприятливий для організму людини типи погоди [Григор’єв І.І., 1993]. Дослідження здійснювалися в дні з сприятливою (І тип) і несприятливою (ІІІ тип) погодою.

І тип погоди характеризується малоградієнтним баричним полем біля поверхні землі і по висотах тропосфери, відсутністю фронтальних зон, струменевих течій, висотних переносів. Вертикальні рухи повітряних мас по висоті не виражені — до 5-10 мбар за 12 год. Стійкий нормальний хід метеоелементів. Зміни атмосферного тиску за три години — не більше 1 мбар. Зміни температури за 12 годин (дня, ночі) — до 5-10 0 С, відносної вологості — до 5-15 %. Вітер слабкий. Відсутня динаміка числових показників іонізації повітря. Змі-ни вагового вмісту кисню в атмосферному повітрі коливаються від 0 до 5 г/м3 за 12-24 години. При стійкій стратифікації повітряної маси спостерігаються хмарність, слабкі опади, адвективні тумани.

ІІІ тип погоди характеризується проходження основ-них фрон-тальних розді-лів зі швидкою зміною повітряних мас; роз-витком циклонічної діяльності з великими перепадами значень метеоелементів; вираженим баричним полем; циклонами зі значним нахилом вертикальної осі. При зміні різних за фізичними властивостями повітряних мас, виникають фронтальні зони зі значними перепадами температур в межах 10-20 0 С на 1000 км. Наявні добре виражені ділянки динамічних змін тиску. Характерні стру-меневі течії (середні переноси) зі швид-кістю до 50-100 км/год. Верти-кальні рухи повітряних мас сягають 40-80 мбар за 12 год. Слабо або середньо виражені зміни електричного поля землі. Помірні магнітні коливання в тропосфері. Неcтійкий хід метеоелементів. Очікувані зміни атмосферного тискуни — до 2-5 мбар за три години. Зміни температури повітря за 12 годин — до 10-20 0 С, відносної вологості — до 20-40 %. Вітер силою більше 6 балів. Сильні опади з грозовими дощами. Виражені коливання іонів різного знаку та змі-ни вагового вмісту кисню в атмосферному повітрі до 10-20 г/м3.

Дані про тип погоди бралися кожного дня зі зведень метеостанції міста.

Рухову активність особи встановлювали за результатами обстежень індивідуального розпорядку дня.

Для оцінки розумової працездатності застосовували:

-

-

-

-

-

-

-

У встановленні особливостей розумової працездатності важливе значення мають природні задатки кожної людини та індивідуальні риси її вищої нервової діяльності. Саме тому для інтерпретації отриманих даних всіх обстежуваних було поділено за середнім балом успішності в навчанні і за рівнем нейротизму. Останній визначали за широко відомим і адаптованим до наших умов опитувальником Айзенка Райгородський Д.Я., 1990.

Статистичну обробку результатів здійснювали за критерієм Стьюдента.

Результати досліджень та їх обговорення

Проведені нами обстеження показали, що тип погоди є одним із комплексних факторів, який здатний впливати на розумову працездатність людини. Як видно з табл. 1, у всіх обстежуваних незалежно від рівня їх рухової активності, відбуваються зміни розумової працездатності із зміною типу погоди. Проте ступінь таких змін у фізично тренованих людей є значно меншим, ніж у нетренованих.

Аналізуючи латентні періоди простих сенсомоторних реакцій, виявилося, що їх тривалість не зазнавала суттєвих змін за різних типів погоди, але ускладнені сенсомоторні завдання, здійснення яких було пов’язане з аналітико-синтетичною діяльністю мозку і визначалося рухливістю процесів збудження і гальмування, в осіб із низьким руховим режимом характеризувалися значними негативними зрушеннями за несприятливих умов.

Результати роботи за коректурною пробою показали, що точність її вико-нан-ня залишається на високому рівні за обох типів погоди, проте продуктивність падає як у нетренованих, так і в тренованих осіб за ІІІ типу погоди. Стійкість уваги є більш чутливою до змін типів погоди в студентів із низькою руховою активністю. Обсяг уваги залишається на високому рівні за будь-якої погоди в обох обстежених групах, так само як і перемикання, проте в останньому показнику за ІІІ типу погоди студенти факультету фізичного виховання мали суттєві переваги над юнаками з низькою руховою активністю.

Таблиця 1

Зміни тривалості сенсомоторних реакцій, уваги і сприйняття в тренованих (т)

і нетренованих (н) юнаків за різних типів погоди (nт = 52, nн = 52)

Показники | Тип погоди

сприятливий (І) | несприятливий (ІІІ)

Оцінка тривалості сенсомоторних реакцій (СМР)

Тривалість простих

СМР, мс | т | 126,671,23 | 129,671,25

н | 128,081,33 | 131,501,14

Тривалість складних | т | 396,212,17 | 399,732,08****

СМР, мс | н | 396,313,42 | 409,502,82**

Оцінка уваги за “Коректурною пробою”

Точність, бали | т | 20,730,38 | 20,120,39

н | 20,330,39 | 19,710,42

Продуктивність,

бали | т | 20,270,36 | 19,040,29*

н | 19,900,35 | 18,670,42*

Стійкість уваги,

бали | т | 40,960,55 | 39,150,41*

н | 40,230,42 | 38,370,50**

Оцінка уваги за цифровими таблицями

Обсяг уваги, бали | т | 144,192,66 | 148,292,86

н | 149,352,63 | 154,932,44

Перемикання уваги,

бали | т | 207,130,96 | 205,561,05***

н | 205,871,01 | 202,540,91

Оцінка сприйняття за методикою “Годинники”

Кількість проглянутих

годинників | т | 31,500,95 | 28,600,91*

н | 30,381,00 | 26,540,97**

Кількість помилок | т | 1,480,21 | 1,960,23***

н | 1,730,27 | 2,850,34*

Примітки:

1.

2.

3.

4.

Вивчаючи особливості сприйняття простору за методикою “Годинники” виявилося, що з погіршенням метеоситуацій зменшується кількість проглянутих годинників, як в нетренованих, так і в тренованих осіб. Відмінності існують лише в ступені вірогідності. А от кількість зроблених помилок суттєво зростає лише в осіб із низькою руховою активністю. Крім цього за несприятливих умов треновані юнаки робили значно менше помилок, ніж нетреновані.

Проведені нами обстеження показали, що коливання метеофакторів здатні впливати на обсяг короткотривалої зорової пам’яті людини. Найбільше потер-пає вербально-логічна пам’ять (рис. 1), результати якої погіршилися в обох гру-пах обстежених, тоді як в образній пам’яті суттєвих змін зафіксовано не було. Це наводить на думку про те, що за несприятливих умов краще обробляється інформація правою півкулею мозку, або ж свідчить про те, що тимчасові нервові зв’язки першосигнального характеру, які мають простішу будову, легше формуються за несприятливих погодних умов. Також виявилося, що в тренованих юнаків запам’ятовування геометричних фігур є значно кращим, ніж у нетренованих як за І, так і за ІІІ типів погоди, що підтверджує думку В.Г. Хас-нуліна про те, що серед осіб, які регулярно займаються спортом у 1,5 рази частіше зустрічаються люди з функціональною активністю правої півкулі.

Рис.1. Зміни короткотривалої зорової пам’яті у фізично тренованих і нетренованих юнаків за сприятливого (І) та несприятливого (ІІІ) типів погоди.

Примітки:

1. * – Р0,05 порівняно з І типом погоди.

2. ** – Р0,05 порівняно з нетренованими юнаками.

3. *** – Р0,01 порівняно з нетренованими юнаками.

Оцінка процесів мислення за методикою “Виключення слів” суттєвих змін не з’ясувала, а у пробі Крепеліна значно зростала лише кількість зроблених помилок нетренованими юнаками за ІІІ типу погоди порівняно з І типом.

Психічний стан людини також зазнає значних змін за несприятливої погоди, особливо в нетренованих юнаків. У них погіршуються психічна активність, інтерес, емоційний тонус, комфортність, зростає напруження. У тренованих студентів вагомі зміни простежуються лише в зростанні напруження за ІІІ типу погоди. Всі решта характеристики мали лише тенденцію до спаду.

Загально відомо, що поганий психоемоційний стан, що виникає через зміну нейрогуморальної регуляції, може сприяти зниженню розумової працездатності людини, а регулярні фізичні навантаження формують цінні зміни в психічній сфері людини, позитивно діючи на загальний емоційний тонус, створюючи стійкий настрій, який є сприятливим фоном для розумової діяльності.

Проведені нами обстеження виявили суттєву залежність розумової працездатності практично здорових людей від генетично обумовлених психічних особливостей, які акумулю-ються в понятті “нейротизм” (табл. 2). За автором двохфакторної моделі особис-тості Г. Айзенком слово “нейротизм” спів-звучне з тривогою і проявляється як емоційна нестійкість, напруженість, емоційна збуд-ливість, депресивність. Ця властивість пов’язана зі швидкістю вироблення умовних рефлексів, їх міцністю і балансом процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі.

Таблиця 2

Зміни розумової працездатності в тренованих (т) і нетренованих (н) юнаків із різним

рівнем нейротизму за сприятливого (І) і несприятливого (ІІІ) типів погоди

Отримані дані показують, що індивіди з вираженою емоційною нестійкістю (з високим рівнем нейротизму) характеризуються найзначнішими коливаннями в психічній діяльності за несприятливих умов. У фізично тренованих людей із високим рівнем нейротизму різкі зміни погодних компонентів також викликають найбільші коливання в інтелектуальній сфері, але в порівнянні з особами, які мають низький руховий режим їх показники були кращими.

При співставленні результатів, отриманих за ІІІ типу погоди, порівняно з І ти-пом у нетренованих осіб із високим рівнем нейротизму суттєво погіршуються три-валість складних сенсомоторних реакцій, точність і продуктивність роботи з корек-турною пробою, стійкість і перемикання уваги, сприйняття просторових об’єктів за методикою “Годинники”, вербально-логічна пам’ять і психо-емоційний стан. За такого ж співставлення в тренованих емоційно нестійких осіб вірогідно знижуються продуктивність виконання коректурної проби, стійкість уваги і вербально-логічна пам’ять. При співставленні показників отриманих за ІІІ і І типів погоди в юнаків із середнім і низьким рівнем нейротизму в обох, виділених за руховою активністю групах, суттєві зміни не простежуються, хоч тенденція до погіршення за несприятливої погоди існує.

Порівнюючи дані, отримані в емоційно нестійких фізично тренованих студен-тів із емоційно нестійкими фізично нетренованими юнаками за ІІІ типу погоди вагомо вищі результати перших були зафіксовані в тривалості складних сенсомоторних реакцій, точності виконання коректурної проби і перемиканні уваги. За аналогічного співставлення в осіб із середнім рівнем нейротизму вірогідно кращі показники в тренованих осіб були у вербально-логічній і образній пам’яті, в осіб із низьким рівнем нейротизму — в тривалості складних сенсомоторних реакцій.

Відомо, що ефективність навчання корелює з рівнем інтелектуального розвитку, індивідуальними особливостями пам’яті, уваги [Чайченко Г.М. та ін., 1991, 1996]. Тому вивчаючи особливості розумової працездатності людини за різних погодних умов слід враховувати вихідний рівень їх розумових здібностей. У своїх обстеженнях ми розподілили всіх студентів на 3 групи: з високою, середньою та низькою успішністю. Як видно з табл. 3 за несприят-ливих умов порівняно з сприятливими найзначніше погіршення результатів спостерігалося в нетренованих осіб, які вчаться на “задовільно”. У них вагомо підвищувалася тривалість складних сенсомоторних реакцій, знижувалися продуктивність виконання коректурної проби, стійкість уваги, сприйняття просторових об’єктів за методикою “Годинники”.

Таблиця 3

Зміни розумової працездатності в тренованих (т) і нетренованих (н) юнаків з різною

успішністю в навчанні за сприятливого (І) і несприятливого (ІІІ) типів погоди

Порівнюючи тренованих і нетренованих юнаків суттєво кращі результати пер-ших найчастіше за несприятливих умов спостерігалися в осіб із низькою та середньою успішністю. Для осіб з високою успішністю була характерна така ж тенденція. Важливо підкреслити й те, що в нетренованих юнаків, які мали високу успішність виявився дуже низький психоемоційний стан за ІІІ типу погоди, що насторо-жує, адже подальша робота в таких умовах може призвести до спаду працездатності.

Специфіка тренувань у спортивних секціях спрямована на розвиток тих чи інших фізичних якостей індивіда. При вдалому поєднанні різних вправ і правильній організації тренувань можна досягти максимального ефекту, який розширює резервні можливості організму і підвищує стійкість його до несприятливих зовнішніх факторів. У наших обстеженнях взяли участь плавці, лижники, борці і футболісти. Найкращими для підтримки високої розумової працездатності за несприятливих умов виявилися два перших види спорту, тобто ті, які в основному спрямовані на розвиток витривалості.

Одним із фізіологічних механізмів, який забезпечує ефективність розумової ді-яльності є постачання необхідної кількості кисню до активно діючої центральної нервової системи [Seals D.R., 1990]. Несприятливий тип погоди завжди супроводжується різкими змінами кисню. І це призводить до розвитку гальмівних процесів в корі головного мозку. Тому підвищення загальних функціональних можливостей організму шляхом постійних тренувань до гіпоксії позитивно позначається на рівні розумової працездатності за несприятливого типу погоди.

Підвищення показників розумової працездатності спостерігається із ростом спортивного стажу. Особливо якісний стрибок помітний після 2-х років занять у секціях. Протягом такого ж терміну занять фізичним вихованням, як відомоз наукових джерел [Ішмухаметов І.Б., 1997], суттєво покращуються показники серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, які, очевидно, забезпечують підвищення функціональних можливостей мозку.

Одним із важливих компонентів правильної організації тренувань є ефективна кількість навантажень у тижневому циклі. За нашими даними 6-10 годин занять у секціях на тиждень є тією найоптимальнішою тривалістю, яка повинна затрачатися на заняття спортом для підтримки високого рівня розумової працездатності за несприятливих погодних умов. Менше ніж 6-ти і більше ніж 10-годинні тижневі тренування не дають позитивного ефекту.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

АНОТАЦІЇ

Шуган Т.Б. Вплив різних типів погоди на розумову працездатність студентів залежно від їх рухової активності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

Дисертація розкриває питання змін розумової працездатності у фізично тренованих і нетренованих практично здорових молодих осіб за різних типів погоди. Встановлено, що несприятливий тип погоди, для якого властивий різкий стрибкоподібний хід метеоелементів, зумовлює суттєві негативні зрушення в процесах сприйняття, уваги, пам’яті, мислення та психоемоційному стані людини. Значну увагу приділено індивідуальним рисам особи, які акумулюються в понятті “нейротизм”. Встановлено, що розумова працездатність емоційно нестійких людей за несприятливих погодних умов зазнає найзначніших коливань. Така ж ситуація простежується в осіб із низьким рівнем успішності в навчанні. Регулярні тренування в спортивних секціях мають позитивний вплив на покращення розумової працездатності за несприятливих метеорологічних ситуацій. Особливо ефективними показали себе заняття спрямовані на розвиток витривалості. Позитивно позначаються на розумовій працездатності за несприятливих погодних умов ріст спортивного стажу і оптимальна тривалість спортивних занять у тижневому циклі, яка за нашими даними коливається в межах 6-10 годин.

Ключові слова: розумова працездатність, тип погоди, рухова активність, нейротизм, успішність в навчанні.

Шуган Т.Б. Влияние различных типов погоды на умственную работоспособность студентов в зависимости от их двигательной активности. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 – физиология человека и животных. – Ки-ев-ский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

Диссертация раскрывает вопросы изменения умственной работоспособности в физически тренированных и нетренированных молодых людей при разных типах погоды. Установлено, что самая высшая умственная работо-способность наблюдается при благоприятном (І) типе погоды, для которого характерен ровный ход метеорологических факторов, а неблагоприятный (ІІІ) тип погоды, который отличается резкими скачкообразными изменениями метеоэлементов, обуславливает существенные изменения в сторону ухудшения умственной работоспособности. У физически нетренированных студентов при ІІІ типе погоды по сравнению с І типом доверительно ухудшаются: латентные периоды сложных сенсомоторных реакций, продуктивность работы с корректурными таблицами, устойчивость внимания, продуктивность и качество восприятия пространственных объектов, вербально-логическая память, качество арифметического счета, ухудшается психо-эмоциональное состояние. У физически тренированных юношей — продук-тив-ность работы с корректурной пробой, устойчивость внимания, продуктивность восприятия пространственных объектов, вербально-логическая память.

При неблагоприятном типе погоды существенно лучшие показатели наблюдаются у физически тренированных людей по сравнению с нетренированными в латентных периодах сложных сенсомоторных реакций, переключении внимания, качестве восприятия пространственных объектов и образной памяти. Это свидетельствует о благоприятном влиянии занятий физическими упражнениями на улучшение умственной работоспособности в периоды с резкими изменениями погодных условий.

Значительное место в диссертации уделено индивидуальным особенностям личности, которые определяются понятием “нейротизм”. Установлено, что люди отличающиеся эмоциональной неуравновешенностью при неблагоприятных погодных условиях имеют наихудшие результа-ты при выполнении психологических тестов. Показано, что при ІІІ типа погоды по сравнению с І типом у нетренированных юношей с высоким уровнем нейротизма доверительно ухудшается длительность сложных сенсомоторных реакций, точность и продуктивность работы с корректурными таблицами, устойчивость и переклю-чение внимания, восприятие пространственных объектов, вербально-логическая память и психо-эмоци-ональное состояние. Аналогическое сравнение в эмоционально неустойчивых тренированных молодых людей свиде-тель-ствует о снижении у них продуктивности работы с корректурными таблицами, устойчивости внимания и вербально-логической памяти. Показатели полученные при І и ІІІ типах погоды в юношей со средним и низким уровнями нейротизма независимо от их двигательной активности значительно не изменялись, но тенденция к ухудшению при неблагоприятной погоде существовала.

Значительное влияние оказывает неблагоприятная погода и на умственную работоспособность студентов, которые имеют низкую успеваемость в учебе, особенно среди нетренированных. У них доверительно ухудшаются латентные периоды сложных сенсомоторных реакций, продуктивность работы с кор-ректур-ными таблицами, устойчивость внимания, восприятие простран-ственных объектов. У тренированных юношей с низкой успеваемостью аналогическое сопоставление значительных изменений не констатировало. У студентов со сред-ним уровнем успеваемости и низкой двигательной активностью ухудшаются — устой-чивость и переключение внимания, продуктивность восприятия пространственных объектов; в юношей с такой же успеваемостью и высокой двигательной актив-ностью — устойчивость внимания, продуктивность работы с корректурными таблицами и восприятие пространственных объектов. В студентов-отличников значительные изменения при ІІІ типе погоды по сравнению с І проявились только в нетренированных юношей в переключении внимания. Что касается психоэмо-ци-онального состояния, то в юношей с низкой двигательной активностью и высокой успеваемостью при неблагоприятной погоде оно оказалось наихудшим. Это при дальнейшей работе может привести к снижению умственной работоспособности.

Систематические занятия в спортивных секциях улучшают умственную ра-бо--то-способность, особенно четко это прослеживается в периоды с резкими из-ме-не-ни-ями метеоусловий. Наилучшими показали себя занятия, в которых уде--ляется значительное внимание развитию выносливости.

При неблагоприятных погодных условиях положительный эффект на умственную работоспособность оказывает увеличение спортивного стажа. Особенно яркий скачек характерен после 2-х лет систематических занятий в спортивных секциях. Что касается оптимальной длительности тренировок в недельном цикле, то за нашими данными она колеблется между 6 и 10 часами.

Ключевые слова: умственная работоспособность, тип погоды, двигательная активность, нейротизм, успеваемость в учебе.

Shuhan T.B. Influence of different weather types on mental students capacity dependency on their impellent activity. – Manuscript.

Dissertation for scientific degree candidate the biological sciences 03.00.13 – man and animal physiology. – Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2000.

The dissertation deals with the changes of mental capacity into physically trained and untrained practically healthy young persons during different weather types. It is determined that an inauspicious weather type with sharp saltatory meteoelements motion foreordains essential negative displacements in perception processes, attention, memory, thinking and psychoemotional man state. Considerable attention spared to individual person features, which accumulate in notion “neurotism”. It is determined that a mental capacity of emotionally unsteady people during inauspicious weather conditions experiences the most considerable oscillations. Such situation traces into persons with low success in learning. Regular training in sporting sections carry positive weight on grow prettier mental capacity during inauspicious meteorological situations. Lessons directed on endurance development are of special effectiveness. The growth of sporting length of service and optimum duration of sporting lessons in weekly cycle, which according to our data vacillates within the pale of 6-10 hours positively mark on mental capacity during inauspicious weather conditions.

Key words: mental capacity, weather type, impellent activity, neurotism, success in learning.