Харківський зооветеринарний інститут

ХАРЕНКО Микола Іванович

УДК 619:636.4.082.42

ПРИЧИНИ І ФОРМИ НЕПЛІДНОСТІ СВИНЕЙ

ТА МЕТОДИ ІХ ПРОФІЛАКТИКИ

16.00.07 - ветеринарне акушерство

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий консультант: доктор ветеринарних наук, професор

Хомин Степан Петрович,

Львівська державна академія ветеринарної

медицини імені С.З.Гжицького,

зав. кафедрою акушерства і штучного осіменіння

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, член-кор.УААН Косенко Михайло Васильович, директор Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок

доктор ветеринарних наук, професор Мороз Іван Герасимович, Луганський державний аграрний університет, професор кафедри анатомії і фізіології сільськогосподарських тварин

доктор ветеринарних наук, доцент Завірюха Володимир Іванович, Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, професор кафедри хірургії

Провідна установа: Національний аграрний університет, кафедра акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Міністерства АП України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 19 жовтня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.070.01 при Харківському зооветеринарному інституті за адресою: Харківська область, Дергачівський район, п/в Мала Данилівка, ХЗВІ

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського зооветеринарного інституту

за адресою: Харківська область, Дергачівський район, п/в Мала Данилівка, ХЗВІ

Автореферат розісланий 14 вересня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент Савенко М.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У вирішенні м’ясної проблеми України важлива роль відводиться свинарству, яке є скороспілою галуззю тваринництва і має велике значення у забезпеченні населення м’ясом і м’ясними продуктами. Питома вага свинини у загальному виробництві м’яса в Україні становить близько 40%. Високі темпи розвитку свинарства в нашій державі можливі при збільшенні поголів’я свиней, підвищенні їх продуктивності та широкому впровадженні передової технології, яка базується на вдосконалених біотехнологічних методах, що відповідають сучасному рівню науково-технічного прогресу і досягненням практики.

Сучасна технологія ведення свинарства та розроблені ефективні біотехнологічні методи дозволяють раціонально використовувати засоби виробництва, знижувати собівартість продукції, значно покращувати умови праці. До цього слід додати, що розроблені та удосконалені біотехнологічні методи, якими користуються при розмноженні свиней, з успіхом будуть застосовуватися і в системі фермерських господарств, на які зорієнтоване близьке майбутнє аграрного сектору України. / Квасницький О.В., 1972; Коваленко В.Ф., 1985; Мороз І.Г., 1965; Сердюк С.І., 1977 та інші /.

Подальша інтенсифікація галузі свинарства передбачає максимальне використання біологічних особливостей свиней шляхом вдосконалення біотехнологічних методів їх розмноження, що можливе тільки при чіткому поєднанні технології та біологічних особливостей тварин / Квасницький О.В., 1972; Мартиненко Н.А., 1971 /.

Особливо актуальними й до кінця не вивченими залишаються питання профілактики неплідності та малоплідності, підвищення інтенсивності використання самок і самців, а також питання впливу різного рівня годівлі в період вирощування на розвиток, формування та становлення відтворної функції / Мисик М.Т. та ін., 1977; Почерняєв Ф.К.,1967; Дорошков В.Б., 1976; Черкасова А.В. та ін., 1972; Косенко М.В.,1995/.

Відновлення, стимуляція та синхронізація відтворної функції як свиноматок, так і кнурів - це ланки системи профілактики і ліквідації неплідності та підвищення багатоплідності. Цю роботу треба проводити після чіткого аназізу результатів комплексної акушерської і гінекологічної диспансеризації тварин на підставі показань і протипоказань, правильно визначивши засоби, препарати, їх дозу та кратність застосування, але при умові чіткого ведення обліку основних показників відтворення стада / Михайлов М.М., 1973; Полянцев М.І., Тариченко І.І., 1969; Яблонський В.А., Хом’як І.Й., 1983; Журбенко А.І. та ін., 1983 /

Тепер з успіхом застосовують для інтенсифікації відтворної функції у самок і самців вітамінні, нейротропні й гормональні препарати, а останнім часом у практиці акушерства і біотехнології розмноження, в тому числі й у свинарстві, почали використовувати простагландини і тканинні препарати тваринного та рослинного походження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства та хірургії з питань розробки системи комплексних заходів профілактики неплідності, яловості та малоплідності свиней, яка є одним з розділів тематичного плану науково-дослідної роботи Сумського державного аграрного університету ( реєстр № 41/1 ).

Враховуючи сучасний стан у розвитку свинарства в Україні, невирішеними проблемами залишаються: малоплідність і неплідність свиноматок та плідників, недоодержання відповідної кількості опоросів за рік як від основних, так і перевірюваних свиноматок, низька резистентність організму отриманого приплоду та ряд інших питань, які потребують досконалого вирішення з науковим обгрунтуванням та розробкою практичних рекомендацій, спрямованих на інтенсифікацію розвитку свинарства та збільшення кількості поголів’я тварин і продукції галузі в цілому.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було комплексне вирішення проблеми вдосконалення технології відтворення свиней у спецгоспах і промислових комплексах Сумської та інших областей України шляхом розробки заходів профілактики неплідності та інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурів-плідників із застосуванням біотехнологічних засобів регуляції їх статевої функції.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- порівняти особливості відтворення свиней при різних технологіях виробництва свинини;

- обгрунтувати перевагу ритмічної технології роботи спецгоспу з організацією внутрішньо-господарського пункту штучного осіменіння перед існуючими формами парування свиноматок;

- визначити і порівняти основні показники спермопродукції кнурів-плідників різних порід при різних технологіях їх утримання та використання;

- розробити критерій визначення причин і форм неплідності основних і перевірюваних свиноматок з урахуванням технології утримання тварин;

- встановити ефективність застосування окремих гормональних, вітамінних та нейротропних препаратів, а також синтетичних простагландинів при неплідності основних і перевірюваних свиноматок;

- провести виробничу апробацію біостимуляторів, виготовлених з тканин плаценти людини, за показниками впливу на відтворну функцію свиноматок і кнурів-плідників та визначити характер змін основних біохімічних показників крові і тестостерону після їх застосування;

- провести виробничу перевірку кормового препарату мікробіологічного каротину / КПМК / по впливу його на функцію органів розмноження свиноматок промислового комплексу;

- розробити пропозиції та рекомендації для практики ветеринарної медицини з питань профілактики та інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурів-плідників.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблені критерії визначення причин і форм неплідності основних і перевірюваних свиноматок, в порівняному аспекті встановлені особливості відтворення свиней при різних технологіях їх утримання, та встановлені закономірності впливу технології утримання й використання на якість сперми кнурів-плідників, що має вирішальне значення у профілактиці неплідності та малопліддя свиноматок і покращенні селекційно-племінної роботи у свинарстві.

Науково обгрунтована економічна перевага організації внутрішньогосподарського пункту штучного осіменіння свиноматок перед існуючою системою транспортування сперми з племпідприємств, розроблена схема руху поголів’я свиней у спецгоспі при ритмічній технології роботи, а також форми помісячного та річного ведення обліку показників відтворення.

Удосколено, обгрунтовано та впроваджено у виробництво методи стимуляції фолікулогенезу й синхронізації статевої циклічності у свиноматок шляхом застосування вітамінних, гормональних і нейротропних препаратів, а також синтетичних простагландинів при інтенсивній технології у свинарстві.

Проведено виробничу апробацію тканинних препаратів, виготовлених з дитячої плаценти та пуповини людини для підвищення відтворної здатності свиноматок і кнурів-плідників. Вивчено на сучасному рівні характер змін основних біохімічних показників крові та рівня тестостерону при застосуванні тканинних препаратів.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі матеріалів наукових досліджень встановлено основні форми неплідності свиноматок, розроблено заходи їх профілактики та обгрунтовано ритмічну технологію відтворення свиней у спецгоспах з організацією внутрішньогосподарських пунктів штучного осіменіння.

Для спецгоспів і промислових комплексів розроблено практичні критерії визначення основних форм неплідності свиноматок, які допоможуть своєчасно виявити причини неплідності маточного поголів’я і відразу застосувати заходи профілактики й ліквідації неплідності та малоплідності свиноматок.

Визначені показники сперми кнурів-плідників різних порід стануть основою для практиків свинарства при комплектації основного стада плідників з урахуванням пори року і конкретних умов спецгоспу чи промислового комплексу та чіткого ведення селекційно-племінної роботи.

Одержані результати досліджень при інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурів-плідників із застосуванням вітамінних, гормональних і нейротропних препаратів, а також синтетичих простагландинів і тканинних препаратів, які запропоновані для практики ветеринарної медицини, а також методики і способи їх застосування з метою профілактики та ліквідації неплідності і малоплідності стануть основою інтенсифікації галузі свинарства в спецгоспі, товарній фермі, фермерському господарстві чи промисловому комплексі.

На основі одержаних результатів досліджень щодо застосування біостимуляторів, виготовлених з тканин людини - “Хоріоцен”, “Умбіліцен” та ПДЕ, на базі виробничого відділу обласної інфекційної лікарні ЕКОБІНФ / м.Суми / для практичної ветеринарної медицини освоєно виробництво цих препаратів / Ліцензія № 000089 від 01.10.97 року, ТТУ 46.15.250-97, ТТУ 46.15.251-97, ТТУ 46.15.252-97/.

Основні положення та пропозиції дисертації викладені у: 1. Методичних рекомендаціях по ліквідації і профілактиці аліментарної неплідності великої рогатої худоби і свиней, обумовлених А-вітамінною недостачею. Суми, 1983.-16с. 2.Методичних рекомендаціях з організації відтворення стада і штучного осіменіння свиней у промислових комплексах і спецгоспах Сумської області. Суми, 1985.-115с. 3. Методичних рекомендаціях з технології виробництва свинини у спеціалізованих господарствах області. Суми, 1986, -88 с. 4. Методичних рекомендаціях з відновлення, стимуляції і синхронізації відтворної функції самок і плідників сільськогосподарських тварин. Суми, 1994.-34 с. 5. Книзі “Біотехнологія розмноження свиней”. К. “Ветінформ”, 1996.-216с. 6. Монографії “Біотехнологія розмноження свиней”. Суми, “Козацький Вал”, 1998, 221с.

Матеріали дисертації включені до навчального плану й робочої програми кафедри акушерства і хірургії Сумського ДАУ та кафедр акушерства і штучного осіменіння Білоцерківського ДАУ і Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького при викладенні курсу “Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин” студентам факультету ветеринарної медицини і зооінженерного факультету, а також до навчального плану щорічної перепідготовки спеціалістів ветеринарного та зооінженерного профілю Сумської області.

Результати досліджень упроваджені й використовуються у 29 спецгоспах Сумської області, в індустріальному комплексі “Кремінський” Луганської області, а також у фермерських господарствах з виробництва свинини Сумської області.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто розроблено напрями щодо удосконалення технології відтворення свиней при різних технологіях утримання свиней, з питань діагностики і профілактики різних форм неплідності самок і самців, інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурів-плідників із застосуванням вітамінних, гормональних та нейротропних препаратів, а також синтетичих простагландинів і тканинних препаратів. На захист виносяться наукові дані, одержані здобувачем протягом 23 років з проблем фізіології і патології відтворення свиней у спецгоспах і промислових комплексах України, які включають питання вдосконалення технологічних процесів при розмноженні свиней, розпізнавання, діагностики та профілактики різних форм неплідності й малоплідності свиноматок, інтенсифікації функції розмноження самок і самців, що складає основу інтенсифікації галузі свинарства України в цілому. В опублікованих наукових працях із співавторами всі ідеї та розробки за темою дисертації належать здобувачу особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені та схвалені на Всесоюзних і республіканських конференціях з питань акушерства, гінекології і біотехнології розмноження / Харків, 1978, 1979; Суми, 1989; Казань, 1989; Воронеж, 1994/ та науково-практичних конференціях / Суми, 1985, 1986, 1988, 1995, 1997, 1998, 1999, 2000; Брянськ, 1987; Б.Церква, 1995, 1998; Полтава, 2000; Київ, 2000; Львів, 1999, 2000/.

Публікації. Наукові результати опубліковано у 35 наукових працях, з яких 4 рекомендації, одна книжка і одна монографія. З опублікованих праць: особистих - 17, у співавторстві - 18. Видано у фахових виданнях 21 праця.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 369 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 1 рисунком, 46 таблицями і включає: вступ, огляд літератури, результати власних досліджень та їх обговорення, висновки, пропозиції виробництву та список літератури, що містить 639 джерел, у тому числі 134 іноземних. У додатках наведено 6 документів.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Вибір напрямів досліджень. Напрям проведених досліджень здобувача є продовженням його науково-дослідної роботи після виконання й захисту ним кандидатської дисертації і спеціалізації в галузі акушерства, гінекології та біотехнології розмноження свиней з основних проблем відтворення, які вирішує практична ветеринарна медицина.

Матеріали і методи досліджень. Матеріалом для наукових досліджень служили основні і перевірювані свиноматки великої білої породи та кнурі-плідники великої білої породи, ландрас, дюрок, ПМ-І і великої чорної породи, які належали господарствам Сумської, Харківської, Полтавської, Дніпропетровської та Луганської областей України. Дослідження проводили у 1975-1998 роках. Вивчення основних показників відтворення свиней, причин та форм неплідності і розробка критеріїв визначення форм неплідності ( за класифікацією А.П.Студєнцова) свиноматок проводили у спецгоспах ім. К.Маркса та ім.Ф.Енгельса Сумської області та “Дружба” Полтавської області, а також у промисловому комплексі “Кремінський” /108-тисячнику/ Луганської області на 10000 основних і перевірюваних свиноматках, а вивчення ефективності штучного осіменіння свиноматок при ритмічній технології роботи спецгоспу з організацією внутрішньогосподарського пункту – у 29 спецгоспах зони обслуговування Білопільського, Кролевецького та Роменського племпідприємств Сумської області.

Вивчення показників сперми кнурів-плідників різних порід проводили в умовах промислового комплексу “Кремінський” / ВБ - 14; ландрас - 31; дюрок -12 / та спецгоспу ім.К.Маркса Сумської області / ВБ - 7 і ПМ - 3 /.

За основу критеріїв визначення форм неплідності свиноматок у спецгоспах і промисловому комплексі брали показники та причини бракування основних і перевірюваних свиноматок. Для визначення причин і форм неплідності використано 3076 основних і 1919 перевірюваних свиноматок, які були вибракувані з різних причин.

Характер морфологічних змін у статевих органах свиноматок при різних формах неплідності вивчили на секції, враховуючи при цьому: наявність запальних процесів, вад розвитку, наявність фолікулів, жовтих тіл, кіст та інших патологічних змін в яєчниках та інших органах статевої системи, підтверджуючи діагноз даними анамнезу та біохімічних досліджень крові. Діагностичному забою було піддано 120 свиноматок.

Імунну форму неплідності підтверджували використовуючи спермоаглютинаційну пробу за В.Діковим і К.Братановим ( 1967 ), в основі якої лежить реакція аглютинації. Реакцію вважали позитивною, коли титр спермоантитіл у сироватці крові свиноматок становив 1:128, 1:256 і вище, сумнівною - за наявності аглютинації сперміїв у розрідженні 1:64 і менше. Негативною - якщо в полі зору мікроскопа були поодинокі спермії без ознак аглютинації.

Ефективність стимуляції та синхронізації відтворної функції свиноматок вивчали шляхом використання різних схем, доз, шляхів введення, кратності й інтервалів введення вітамінних / тривітамін, вітамін А, тетравіт, тривіт /, гормональних / окситоцин, фолікулін, ХГ, синестрол, СЖК /, нейротропних препаратів / прозерин /, а також синтетичних простагландинів / естрофан, естуфалан, суперфан /. Препарати вводили як в комплексі, так і в чистому вигляді 1115 неплідним свиноматкам, з яких 909 основних і 206 перевірюваних.

Дослід з перевірки впливу КПМК / кормовий препарат мікробіологічного каротину / на відтворну здатність тварин був проведений на 6000 основних і перевірюваних свиноматках у промисловому комплексі “Кремінський”. Препарат згодували у вигляді додатку до основного раціону з розрахунку на добу від 17 до 66 грам з урахуванням фізіологічного стану тварин, та живої маси свиноматки. Контролем були показники відтворення свиней за попередній рік на цьому ж комплексі.

Апробацію тканинних препаратів “Хоріоцену”, “Умбіліцену” і ПДЕ, виготовлених підприємством ЕКОБІНФ /м.Суми /, проводили в спецгоспах Сумської області. Застосовували препарати в різних дозах, в різну пору року та з різним інтервалом і кратністю введення 35 основним і 60 перевірюваним свиноматкам та 58 кнурам-плідникам.

У сироватці крові дослідних тварин визначали вміст глюкози, кальцію, холестерину, тригліцеридів, загального білку, -амілази, лужної фосфатази, -гідроксибутирату дегідрогенази, - глутамілотранферази, креатинкінази.

Дослідження проводили на базі виробничого відділу Сумської обласної інфекційної лікарні ЕКОБІНФ з використанням апарату “Kobas-Amira” австрійської фірми “Kobas” та реактивів фірми “Carmay” і “Roche”.

Окремі біохімічні показники крові свиноматок визначали в Кролевецькій районній лабораторії ветеринарної медицини Сумської області: загальний білок - рефрактометрично, загальний кальцій - комплекснометричним методом, неорганічний фосфор - по Бригсу в модифікації А.Т. Усовича /1976/, лужний резерв - дифузійним методом за І.П.Кондрахіним /1985/.

Визначення вмісту тестостерану в плазмі крові кнурів-плідників проводили в радіоімунологічній лабораторії Всеросійського науково-дослідного ветеринарного інституту паталогії, фармакології і терапії /м.Воронеж/, із застосуванням радіодіагностичних наборів реагентів виробництва ХОП і БОХ АН БРСР, детектованих У125 на автоматизованих гама-лічильних РІА-300 фірми LKB. Розрахунки виконували за стандартною кривою, а також на комп’ютері “Електроніка” 15ВСМ5.

Економічний ефект від застосування різних препаратів для підвищення відтворної функції свиноматок і плідників визначали за методами Ф.Ф.Білоусова із співавторами /1982/ та МСГ СРСР /Ветеринарія - 1984. №1.-с73-79/, а статистичну обробку одержаних результатів проводили на мікрокалькуляторі МК-52 за І.А.Ойвіним /1960/.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІХ АНАЛІЗ

Особливості відтворення свиней при різних технологіях виробництва свинини

Динаміка основних показнмків відтворення свиней у промисловому комплексі і спецгоспі

Порівняльні показники відтворення свиноматок у спецгоспі та промисловому комплексі наведені в таблицях 1 і 2, з яких видно, що вони не є ідентичними в спецгоспі та промисловому комплексі і мають свої особливості. У промисловому комплексі ритм проявлення статевих циклів у свиноматок був більш рівномірний, ніж у спецгоспі. Так, у зимову пору року в промисловому комплексі осіміняли 25-26% свиноматок. Максимальна різниця прояву статевої циклічності у свиноматок в інші пори року склала 3 і 2% /Р<0,05/ у 1990 і 1991 роках відповідно. У спецгоспі взимку було осіменено відповідно 18 і 21% свиноматок, навесні кількість осіменених свиноматок збільшилася на 8 і 6 % /Р<0,001/, влітку - на 7 і 3% /Р<0,001/, а восени - на 12 і 6% /Р<0,001/ відповідно. Що стосується перегулів, то в промисловому комплексі цей показник коливався від 22,5 до 28% у 1990 році і від 24,3 до 26% у 1991 році, а в спецгоспі - від 16,7 до 34,6% і від 21,3 до 33,7% у 1988 і 1989 роках відповідно. Рівномірність прояву статевих циклів у свиноматок в промисловому комплексі пояснюється більш чіткою та ритмічною технологією роботи, більш повноцінною та стабільною годівлею маточного поголів’я і плідників, а також більш удосконаленою системою селекційно-племінної роботи й проведенням комплексних заходів по інтенсифікації відтворної здатності свиноматок і кнурів-плідників

Ритміка статевих циклів у свиноматок спецгоспу більшою мірою залежить від аліментарних і кліматичних факторів, а також від системи технологічних умов, які не завжди відповідали санітарно-гігієнічним вимогам.

Динаміка опоросів і заплідненості свиноматок після родів у промисловому комплексі та спецгоспі теж мала свої особливості. Як видно з таблиці 2, заплідненість свиноматок у промисловому комплексі була вищою 9 і 13% відповідно, а пори року суттєво не впливали на ці показники. Так, різниця показників заплідненості на промисловому комплексі у 1990 році склала 5,3% /Р<0,01 /, а у 1991 році - 8,9% /Р<0,001/, тоді як у спецгоспі - 32,3 і 38,3% /Р<0,001/ відповідно. Різниця одержання опоросів від свиноматок промислового комплексу склала відповідно 5,3% /Р<0.01/ і 2,2% /Р<0,01/, а в спецгоспі - 13,3% /Р<0,001/ і 10% /Р<0,001/. Різниця показників опоросів і заплідненості свиноматок у промисловому комплексі та спецгоспі також пояснюється вищезгаданими причинами, які впливають на ритміку статевої циклічності.

Таблиця 1

Динаміка ритму статевої циклічності свиноматок

Пора

року | Спецгосп Промисловий комплекс

1988 | 1989 | 1990 | 1991

Осіме-нено

к-ть/% | Перегули

к-ть/% | Осіме-нено

к-ть/% | Перегули

к-ть/% | Осіме-нено

к-ть/% | Перегули

к-ть/% | Осіме-нено

к-ть/% | Перегули

к-ть/%

Зима | 428

18.30.9 | 102

21.1 1,1 | 496

21.11.1 | 115

21.3±1,1 | 5702

24.9±0.6 | 1347

22.51.1 | 5313

25.7±0,6 | 1247

24.5±1.2

Весна | 611

26.11,3 | 81

16.7±0,9 | 643

27.3±1.4 | 117

21.7±1,0 | 6477

28.2±0.6 | 1682

28.0±1.1 | 5341

25.8±0.6 | 1324

26.0±1.2

Літо | 595

25.4±1.3 | 134

27.6±1,3 | 572

24.4±1.2 | 126

23.3±1,2 | 4986

21.7±0.6 | 1555

25.9±1.1 | 5206

25.1±0.6 | 1286

25.2±1.2

Осінь | 707

30.2±1.5 | 168

34.6±1.7 | 638

27.2±1.4 | 182

33.7±1.7 | 5776

25.2±0.6 | 1416

23.6±1.1 | 4846

23.4±0.6 | 1242

24.3±1.2

За рік | 2341

100.0 | 485

20.7±1.1 | 2349

100.0 | 540

23.0±1.2 | 22941

100.0 | 6000

26.2±0.6 | 20706

100.0 | 5099

24.6±0.6

Таблиця 2

Динаміка опоросів і заплідненості свиноматок

Пора

року | Спецгосп Промисловий комплекс

1988 | 1989 | 1990 | 1991

Заплід-нилось

к-ть/% | Одержа-но опоросів

к-ть/% | Заплід-нилось

к-ть/% | Одержа-но опоросів

к-ть/% | Заплід-нилось

к-ть/% | Одержа-но опоросів

к-ть/% | Заплід-нилось

к-ть/% | Одержа-но опоросів

к-ть/%

Зима | 326

57.42.5 | 322

26.7+1.4 | 381

78.42.1 | 358

28.8±1.4 | 3381

59.3±0.8 | 2701

21.80.8 | 3666

69.0±0,8 | 3464

24.3±0.7

Весна | 530

42.22.2 | 236

19.6±0.9 | 526

55.5±2.2 | 322

25.9±1.3 | 4177

64.5±0.7 | 3303

26.6±0.8 | 4064

76.1±0.7 | 3761

26.2±0.7

Літо | 461

71.1±2.1 | 396

32.9±1.4 | 446

62.6±2.3 | 329

26.5±1.4 | 3431

63.3±0.8 | 3359

27.1±0.8 | 4055

77.9±0.7 | 3706

25.9±0.7

Осінь | 539

38.8±2.1 | 251

20.8±1.1 | 456

40.1±2.3 | 234

18.8±1.0 | 3419

59.2±0.8 | 3035

24.5±0.9 | 3604

69.0±0.8 | 3441

23.6±0.7

За рік | 1856

52.7±1.2 | 1205

100.0 | 1809

57.9±1.3 | 1243

100.0 | 14408

61.7±0.4 | 12398

100.0 | 15383

72.9±0.4 | 14372

100.0

Економічна ефективність різних форм організації

штучного осіменіння свиноматок

Вивчивши виробничі умови 29 спецгоспів з виробництва свинини Сумської області, а також враховуючи те, що штучне осіменіння свиноматок у цих спецгоспах проводиться завезеною спермою кращих кнурів-плідників з Білопільського, Кролевецького та Роменського племпідприємств і визначивши причини і форми неплідності свиноматок, із січня місяця 1983 року спецгосп ім. К.Маркса Кролевецького району ми перевели на ритмічну технологію внутрішньогосподарського штучного осіменіння свиноматок.

У спецгоспі була складена технологічна схема руху поголів’я та розроблена форма обліку помісячного і річних показників відтворення свиней.

Результати проведеної роботи наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Ефективність впровадження внутрішньогосподарського

штучного осіменіння свиноматок

Показники | 1982 | 1983 | 1984

Використано плідників

/гол./ | 56 | 20 | 12

Осіменено свиноматок

/гол./ | 1430 | 1416 | 1659

% заплідненості

Р | 69.7±1.2

- | 71.1±1.2

<0.001 | 81.0±1.0

< 0.001

Вихід поросят на опорос

Р | 5.79±0.11

- | 6.16±0.15

< 0.001 | 7.00±0.18

< 0.001

Одержано поросят від основної свиноматки в рік

Р | 11.22±0.20

- | 13.68±0.24

< 0.001 | 14.82±0.36

<0.001

Одержано живих поросят всього | 5778 | 6907 | 7886

З наведених у таблиці 3 даних видно, що кількість кнурів зменшилася з 56 в 1982 році до 20 в 1983 і 12 в 1984 році, а витрати на їх утримання з 22,4 тис.карбованців в 1982 році до 4,8 тис. карбованців у 1984 році. Навантаження на одного плідника виросло з 25 до 139 свиноматок за рік.

Враховуючи, що ціна осіменіння свиноматки при природному паруванні складала близько 18 карбованців, а при штучному - 5 карбованців, витрати на проведення штучного осіменіння зменшилися з 21,6 тис.карбованців до 6 тис., що дало за останні два роки економічний ефект у 31,2 тис. карбованців, а загальний економічний ефект за 2 роки від організації внутрішньогосподарського пункту осіменіння свиноматок склав 63,2 тис. карбованців.

За цей час помітно зросла інтенсивність використання свиноматок / з 1,08 опоросів до 1,45 - Р<0,001/, збільшився вихід поросят на опорос / з 5,79 до 7,0 - Р<0,001/ і показник виходу поросят на основну свиноматку за рік / від 11,22 до 14,82 - Р<0,001/, зменшилась кількість перегулів і абортів. Показник заплідненості свиноматок зріс з 69,7% до 81,0% /Р<0,001/, а кількість одержаних живих поросят з 5778 у 1982 році до 7886 у 1984 році.

Вплив технології утримання кнурів - плідників на показники сперми

Відомо, що 50% успіху в досягненні максимальних показників заплідненості свиноматок і ефективності штучного осіменіння залежить від якісних показників сперми кнурів-плідників, на які мають вплив порода, вік, режим використання, умови утримання й годівлі плідників, а також пори року та техніка одержання сперми.

Враховуючи всі ці фактори, у своїй роботі ми визначили та порівняли показники спермопродукції кнурів-плідників різних порід, які утримуються в умовах промислового комплексу та спецгоспу з урахуванням пори року. Роботу виконували в цеху відтворення промислової зони радгоспу - комбінату “Кремінський” Луганської області та спецгоспі ім. К.Маркса Кролевецького району Сумської області.

Результати досліджень наведені в таблиці 4, з даних якої видно, що в спецгоспі кращі показники спермопродукції були одержані від плідників ВБ породи. Так, в середньому за місяць від одного плідника одержали від 9,60,3 еякулятів в осінню пору року до 10,2 0,3 еякулятів влітку, а від одного плідника породи ПМ-І від 9,30,5 еякулятів взимку до 10,30,6 восени. Об’єм еякуляту в плідників ВБ породи коливався від 293,110,6 мл влітку до 312,58,8 мл восени, а у плідників породи ПМ-І - від 292,811,4 мл влітку до 323,018,8 мл взимку.

У промисловому комплексі за місяць в середньому одержували від одного плідника породи ландрас від 5,50,3 еякулятів влітку до 7,80,1 еякулятів восени при об’ємі еякуляту від 213,69,4 мл восени до 237,314,3 мл навесні. Від одного плідника ВБ породи - відповідно від 4,80,2 еякулятів взимку до 6,60,2 еякулятів восени при об’ємі еякуляту від 160,56,4 мл взимку до 183,516,6 мл восени, а від одного плідника породи дюрок - від 5,2±0,3 еякулятів восени до 7,9±0,2 еякулятів навесні при об’ємі еякуляту від 123,6±5,9 мл восени до 141,6±12,7 мл навесні.

Враховуючи технологію утримання кнурів, слід зазначити, що інтенсивність використання плідників як у спецгоспі, так і в промисловому комплексі залишаються стабільними незалежно від їх породи, але в спецгоспі плідники використовуються більш інтенсивно. Проте у промисловому комплексі показники об’єму еякуляту плідників були нижчими, ніж у кнурів спецгоспу, і це, звичайно, позначилося на економічних показниках використання плідників.

Таблиця 4

Показники спермопродукції кнурів-плідників

Пора

року | К-ть

плідни-ків | С п е ц г о с п | К о м п л е к с

Порода | Одержа-но еяку-

лятів всього | Одержа-но еяку-

лятів від 1 плід-

ника | Об’єм еякуляту /мл/ | К-ть

плід-

ників

/гол./ | Поро-

да | Одер-жано еяку-лятів

всього | Одер-жано еякуля-тів від

1 плід | Об’єм

еяку-ляту

/ мл/

Зима | 7

3 | ВБ

ПМ-І | 194

74 | 9.7±0.3

9.3±0.5 | 307.0±3.3

323.0±16.1 | 31

14

12 | Л

ВБ

Д | 433

157

149 | 5.6±0.2

4.8±0.2

5.3±0.2 | 217.9±5.1

160.5±6.4

124.7±4.2

Весна | 7

3 | ВБ

ПМ-І | 211

74 | 10.0±0.3

9.3±0.5 | 312.5±8.8

298.9±5.3 | 31

14

12 | Л

ВБ

Д | 438

179

134 | 5.6±0.1

5.0±0.2

5.2±0.3 | 237.3 ±14.3

183.5±16.3

141.6±12.7

Літо | 7

3 | ВБ

ПМ-І | 215

60 | 10.2±0.3

10.0±0.6 | 293.1±10.6

292.8±11.4 | 31

14

12 | Л

ВБ

Д | 453

213

166 | 5.5±0.1

5.3±0.2

6.1±0.3 | 228.3±5.3

163.4±3.5

130.6±1.7

Осінь | 7

3 | ВБ

ПМ-І | 183

62 | 9.6±0.3

10.30.6 | 302.7±1.0

299.8±4.4 | 31

14

12 | Л

ВБ

Д | 677

277

261 | 7.8±0.1

6.6±0.2

7.9±0.2 | 213.6±9.4

162.3±4.6

123.6±5.3

За рік | 7

3 | ВБ

ПМ-І | 803

270 | 9.9±0.1

9.6±0.2 | 303.7±6.8

304.2±9.9 | 31

14

12 | Л

ВБ

Д | 2001

826

710 | 6.2±0.1

5.5±0.1

6.2±0.1 | 223.0±8.5

166.9±7.4

128.9±6.0

Необхідність використання вищезгаданих порід кнурів-плідників як в спецгоспах, так і в промисловому комплексі була обумовлена плановим проведенням селекційно-племінної роботи та кращими показниками мікроскопічної оцінки сперми.

Критерій визначення форм неплідності свиноматок

За основу критерію визначення форм неплідності свиноматок в спецгоспах і промисловиму комплексі були взяті показники та причини бракування основних і перевірюваних свиноматок. При цьому ми враховували дані анамнезу, клінічних, патологоанатомічних, імунологічних та біохімічних досліджень, результати яких наведені у таблицях 5,6.

Таблиця 5

Причини і форми неплідності основних свиноматок

Спецгосп промис-ловий комплекс | Всього вибракувано свиноматок, гол./% | П Р И Ч И Н И ( гол,/%)

Відсут-ність матер., інстинкту | Вік | Травми загального походжен-ня | Травми стате-

вих органів | Після пологові захворю-вання | Затяж-

на відсут -ність охоти | Ожиріння | Схуднення | Малоплід-ність | Мертво-на-роджува-ність | Багато-разові і безрезуль-татні осіменіння

“Дружба” /10тис./ | 205

35.8 | 7 .

3.44.2

7 .

3.44.2 | 27 .

13.22.4

27

13.22.4 | 13 .

6.31.7 | 7 .

3.41.3

50 .

24.43.0 | 30 .

14.62.5 |

21 .

10.22.1 | 11 .

15.41.6

32 .

15.62.5 | 0

0 | 16 .

7.81.9

25 .

12.22.3 | 9 .

4.41.4 | 17 .

8.31.9

17 .

8.31.9

ім. К.Маркса /10 тис./ | 194

32.3 | 7 .

3.61.3

7 .

3.61.3 | 28 .

14.42.5

28 .

14.42.5 | 30 .

15.52.6 | 5

2.61.1

49

25.3+_3.1 | 14 .

7.21.9 |

40 .

20.62.9

50 .

25.73.1 | 10 .

5.21.6 |

0

0 | 8 .

4.11.4

10 .

5.21.6 | 2 .

1.00.7 |

24 .

12.42.4

24 .

12.42.4

ім. Ф.Енгельса /10тис./ | 52

8.5 | 0

0 | 12 .

23.15.8

12 .

23.15.8 | 8 .

15.45.0 |

0

0

10 .

19.25.5 | 2 .

3.82.7 | 9 .

17.35.2 | 2 .

3.82.7

12 .

23.15.9 | 1 .

1.91.9 | 3 .

5.83.2

3 .

5.83.2 | 0

0 | 10 .

19.25.4

10 .

19.25.4

“Кремінський” /108 тис./ | 2625

62.8 | 0

0 | 76 .

2.90.3

76 .

2.90.3 | 462 .

17.61.7 | 12 .

0.50.1

639 .

24.30.8 | 165 .

6.30.5 | 207 .

7.90.5 | 162 .

6.20.5

390 .

14.90.7 | 21 .

0.80.2 | 601 .

22.90.8

735 .

28.00. | 134 .

5.10.4

9 | 320 .

12.20.6

320 .

12.20.6

Форма неплідності | Природ-жена | Стареча | С и м п то м а т ич н а | А л і м ен т а р на | Штучно-набута | Імунна

513 .

16.70.7 | 24 .

0.80.2 | 211 .

6.90.5 | 277 .

9.00.5 | 186 .

6.00.4 | 22 .

0.70.2 | 628 .

20.40.7 | 145 .

4.70.4

Всього | 3076

29.3 | 14 .

0.50.13 | 143 .

4.60.4 | 748 .

24.30.8 | 484 .

15.70.7 | 773 .

25.10.8 |

371 .

12.10.6

Таблица 6

Причини і форми неплідності перевірюваних свиноматок

Спецгосп промис-ловий комплекс | Всього вибраковано свиноматок, гол./% | П Р И Ч И Н И ( гол,/%)

Відсут-ність материн-ського, інстинкту | Природ-жені вади статевого апарату | Травми загального поход-ження | Після пологові захворю-вання | Затяжна відсутність охоти | Ожиріння | Низька жива маса | Малоплідність | Мертвонароджува-ність

“Дружба” /10тис./ | 148

37.9 | 4 .

2.71.3 | 16 .

10.83.0 | 11 .

7.42.1 | 18 .

12.22.6 | 31 .

20.93.3 | 3 .

2.01.1 | 2 .

1.41.1 | 14 .

9.52.4 | 7 .

4.73.0

20/13.52.8 | 29/19.63.3 | 36/24.33.5 | 21/14.22.9

ім. К.Маркса /10 тис./ | 39

10.0 | 2 .

5.12.2 | 11 .

28.25.0 | 4 .

10.33.1 | 7 .

17.94.1 | 5 .

12.85.0 | 0

0 | 0

0 | 1 .

2.62.5 | 0

0

13/33.47.5 | 11/28.27.2 | 5/12.85.3 | 1/2.62.4

ім.Ф.Енге-льса /10тис./ | 177

35.4 | 2 .

1.11.1 | 4 .

2.31.1 | 8 .

4.52.0 | 12 .

6.81.9 | 134 .

75.73.2 | 3 .

.71.3 | 3 .

1.70.9 | 8 .

4.51.6 | 0

0

6/3.41.4 | 20/11.32.4 | 140/79.23.1 | 8/4.51.6

“Кремін-ський” /108 тис./ | 1555

37.2 | 6 .

0.40.1 | 24 .

1.51.1 | 161 .

10.40.8 | 200 .

12.90.9 | 127 .

8.20.7 | 63 .

4.10.5 | 12 .

0.80.2 | 317 .

20.41.0 | 121 .

7.80.7

30/1.90.3 | 361/23.21.1 | 202/13.00.9 | 438/28.21.1

Форма неплідності | Природжена | Симптоматична | Аліментарна | Штучнонабута

14 .

0.70.1 | 55 .

2.91.1 | 184 .

9.60.5 | 237 .

12.40.8 | 297 .

15.50.8 | 69 .

3.60.4 | 17 .

0.90.2 | 340 .

17.70.9 | 128 .

6.70.6

Всього | 1919

35.0 | 69 .

3.91.1 | 421 .

21.90.9 |

383 .

19.90.3 |

468 .

24.41.0

Основними причинами бракування основних свиноматок на промисловому комплексі були: штучно набута неплідність - 28%; симптоматична - 24,3%; аліментарна - 14,2%; імунна - 12,2%; стареча - 2,9%; природжена - 0,5%, а перевірюваних – штучно набута неплідність - 28,2%; симптоматична - 23,2%; аліментарна - 13%; природжена - 1,9%.

Основні причини бракування основних свиноматок в спецгоспах: стареча неплідність - 13,2-23,1%; імунна - від 8,3% до 19,2% та штучно набута - від 5,2% до 12,1%, а перевірюваних свинок – природжена - 3,4-33,4%; симптоматична - 11,2-28,2%; аліментарна -12,8-79,2% та штучно набута - 2,6-14,2%.

Морфологічні зміни у статевих органах неплідних основних свиноматок після 2-5 опоросу характеризувалися: при старечій неплідності – атрофія яєчників (50%), атрофія матки (20%) та склероз яєчників (30%); при симптоматичній неплідності – сальпінгіти (20%), травми вульви (33%), цервіцит (13,3%), вагініт (13,3%) та кісти яєчників (20%); при аліментарній неплідності – атрофія яєчників (46,7%), атрофія матки (13,3%), гіпофункція яєчників (29,9%), кісти бахроми (6,7%) та кісти яєчників (13,3%).

У більшості неплідних основних свиноматок спостерігалась анафродизія. При симптоматичній неплідності крім цього діагнозували травми вульви та післяродові ускладнення (33,3%).

У перевірюваних свиноматок морфологічні зміни у статевих органах не були виявлені тільки при штучно набутій неплідності після першого опоросу, у 90% самок при природженій, у 50% - при симптоматичній. При аліментарній формі неплідності у статевих органах перевірюваних свиноматок реєстрували: атрофію яєчників (50%), полікістоз матки (10%), гіпофункцію яєчників (20%) та гіпотрофію матки (20%). Морфологічні зміни у статевих органах перевірюваних свиноматок при природженій неплідності проявлялися в 10% випадків гіпоплазією одного яєчника, а при симптоматичній – ендометритом (10%), вагінітом (30%) та кістами шейки матки (10%).

При симптоматичній і аліментарній неплідності перевірюваних свиноматок протягом 2 місяців після відлучення поросят статеві цикли були відсутні (анафродизія), яка була наслідком післяродових захворювань у переважної більшості тварин.

Порівняльна оцінка ефективності застосування вітамінних, гормональних

і нейротропних препаратів та синтетичних простагландинів для відновлення, стимуляції

і синхронізації статевої функції у свиноматок

Інтенсифікація відтворної функції основних свиноматок з використанням гормонально-вітамінних препаратів в умовах спецгоспу в залежності від пори року

Стимулюючу дію вітамінних і гормональних препаратів вивчали на чотирьох групах неплідних основних свиноматок великої білої породи в спецгоспі “Комуніст” Дніпропетровської області ( степова зона України) .

З даних таблиці 7 видно, що найкращі результати у 1978 році були одержані в групі свиноматок, яким застосовували тривітамін у комплексі з вітаміном А. Так, за 10 діб проявили статеву циклічність 100% свиноматок при 80,0±3,5% заплідненості від першого осіменіння і середньому строці приходу в охоту 9,4 доби та індексу заплідненості 1,2. У групі свиноматок, яким вводили СЖК в комплексі з ХГ, за 10 діб проявили статеву циклічність 80,0±4,5 % свиноматок при 65,0±4,1 % заплідненості від першого осіменіння. У 1979 році аналогічні досліди дали такі результати: 100% і 93,34,4 при комплексному застосуванні тривітаміну і вітаміну А та 98,82,8 і 86,34,2 % при комплексному введенні СЖК і ХГ, але середні строки приходу в охоту свиноматок скоротилися до 3,2 і 4,8 доби проти 9,4 і 11,75 доби відповідно.

Крім цього, ми провели виробниче випробовування комплексного застосування тривітаміну і вітаміну А на 90 тваринах і встановили, що середній строк прояву статевої циклічності склав 3,27 дні. Всі дослідні тварини прийшли в охоту й були осіменені протягом 10 діб, з яких запліднилися від першого осіменіння 90,0±8,3% тварин, а індекс заплідненості становив 1,14. На підставі одержаних результатів ми дійшли висновку, що найкоротший строк приходу свиноматок в охоту після відлучення поросят і найвища їх заплідненість відмічаються взимку і восени. Отже, стимулюючи статеву функцію, препарати слід застосовувати навесні і влітку, дія яких направлена на прискорення фолікулогенезу та підвищення проліферації епітелію ендометрія, що сприяє кращому процесу імплантації зигот і збільшенню багатоплідності свиноматок.

Стимуляція і синхронізація відтворної функції основних і перевірюваних

свиноматок з використанням гормональних, вітамінних і нейротропних

препаратів та простагландинів в умовах спецгоспу

Досліди проведено на основних і перевірюваних свиноматках у спецгоспі ім.К.Маркса Сумської області( зона Полісся України). Всього було в дослідних і контрольних групах 202 свиноматки великої білої породи (таблиця 8).

Таблиця 7.

Вплив вітамінних і гормональних препаратів на статеву функцію

основних свиноматок (середньорічні показники) |

1978 | 1979

Запліднення від осіменіння | Запліднення від осіменіння

Методика і порядок застосування препаратів. |

Кількість … тварин . в .. групах | Середній … строк приходу … в… охоту

(дні) | % … приходу тварин … в … охоту

за 10 діб | 1-го | 2-го | 3-го | Всього | Індекс

заплідненості | Кількість …. тварин в… групах | Середній … строк приходу… в … охоту

(дні) | % ….. приходу