/ ойконімів слід передусім ураховувати мотиваційні ознаки як гідронімів, так і ойконімів. Для гідронімів характерне означення об’єктів за кольором води, її температурою, характером течії, характером місцевості тощо. Для ойконімів важливими теж є певні топографічні ознаки: характер ґрунту (Глинне, Крем’янець, Рудники, Граніт), місце розташування об’єкта (Завалля, Міжгір’я, Підгайці, Підлісне). Але найважливішими ознаками для найменувань населених пунктів є належність їх певним особам, що виражається посесивними формантами -jь, -ів, -ин, пізніше - -івк(а), -щин(а), -их(а) та ін., а також наявність множинних форм, які спричинені найменуваннями, які дали назви поселенням.
11. Враховуючи ці ознаки в однойменних гідронімах / ойконімах типу с. Ковалівка - р. Ковалівка, с. Ангелівка - р. Ангелівка, с. Деренівка - р. Деренівка, с. Боложівка - р. Боложівка; с. Боричівка - потч. Боричівка, с. Бернадівка - потч. Бернадівка, ми схильні вважати первинними ойконіми, оскільки твірними основами тут є антропоніми Коваль, Ангел, Дерень, Болож, а формант -івк(а) виражає належність поселення, не річки, певній особі. Однойменні гідроніми виникли, отже, внаслідок трансонімізації назв поселень на назви річок. Тому гідроніми є дериватами другого рівня словотворення. Що стосується однойменних найменувань типу Млинівка, то первинність гідрооб’єктів є однозначною, адже ця назва виникла від апелятива млинівка - “канал, яким іде вода з річки до млина” (СУМ, IV, 767). Щодо назв типу Вербівка, Вишнівка, то, найімовірніше, вони теж є відгідронімного походження: так первісно було названо гідрооб’єкти, що протікали через вербові чи вишневі зарості. Первинними, таким чином, тут виступають гідроніми, а не ойконіми.
12. Велику групу гідронімів Західної України становлять назви, що виникли внаслідок словотвірної розбудови топооснов. Досить продуктивною, наприклад, є гідронімна модель на -ськ, -цьк: с. Літятин - потч. Литятинський, с. Дарахів - потч. Дарахівський, с. Остап’є - потч. Остапський, с. Бертники - потч. Бертницький та ін. Наведені приклади свідчать про незаперечну первинність ойконімів і вторинність гідронімних лексем, до того ж словотвірна структура гідронімів теж свідчить про їх вторинність.
13. На основі вивчення словотвірних моделей контактних гідро- й ойколексем ономастикону Західної України можна вважати, що в цьому ре?іоні найпоширенішими є такі типи словотвірних моделей: 1) “гідронімно-ойконімна модель на -к(а)” (м. Коломия - р. Коломийка, с. Буглів - р. Буглівка, с. Кам’янка - р. Кам’янка); 2) “гідронімно-ойконімна модель на -ськ, -цьк” (с. Літятин - потч .Литятинський, с. Дарахів - потч. Дарахівський, с. Остап’є - потч. Остапський, с. Радич - пот. Радицький, с. Бертники - пот. Бертницький); 3) “гідронімно-ойконімна модель на -івка” (с. Ангелівка - р. Ангелівка, с. Боложівка - р. Боложівка, с. Боричівка - потч. Боричівка); 4) “гідронімно-ойконімна модель на -ів, -ин” (с. Бабухів - пот. Бабухів, с.Острів - пот. Острів, с. Бабин - пот. Бабин, с. Химчин - пот. Химчин); 5) “гідронімно-ойконімна модель на -ець” (с. Сеньків - пот. Сеньковець, с. Ракове - пот. Раковець, с. Тітківці - пот. Тітковець); 6) “гідронімно-ойконімна модель на -иця” (с. Бережниця - пот. Бережниця, с. Брусниця - пот. Брусниця, с. Сушиця - пот. Сушиця); 7) “гідронімно-ойконімна модель на -ава” (с. Боржава - р. Боржава, м. Іршава - р. Іршава, с. Полтва - р. Полтва) та ін.
14. Аналіз найпродуктивніших словотвірних типів гідро-ойколексем свідчить:
·
Гідро- й ойкоономастикон Західної України сформувався на слов’янському мовному ґрунті з незначними чужомовними вкрапленнями.
· Формування гідронімної і ойконімної систем ре?іону є наслідком назвотворчих процесів протягом багатьох століть, а хронологія утворень значною мірою пов’язана з етимоном назви, що відповідає лексико-семантичній класифікації, котра передбачає виявлення апелятивної чи пропріальної основи з певною семантикою.
· Словотвірний імпульс встановлюється на основі семантики базових назв, словотвірної структури лексеми, принципів і способів номінації.
Основні положення викладені в таких публікаціях:
1. Юрків М.М. Гідронімно-ойконімний паралелізм в українській ономастиці. - Тернопіль: Богдан, 2000. - 130 с.
2. Юрків М.М. Найпродуктивніші словотвірні типи гідронімів Тернопільщини, співвідносних з ойконімами // Актуальні проблеми українського словотвору. - Івано-Франківськ, 1995. - С. 154-155.
3. Юрків М.М. Гідроніми і ойконіми як об’єкт наукових досліджень // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. В.Гнатюка. - Тернопіль, 1998. - С. 59-63.
4. Юрків М.М. Особливості творення контактних гідро- й ойколексем // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім.В.Гнатюка. - Тернопіль, 1999. - С. 155-160.
5. Юрків М.М. Проблема ймовірнісності в гідронімних дослідженнях // Українська мова і література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку. - Тернопіль, 1999. - С. 135-137.
Юрків М.М. Гідронімно-ойконімні паралелі в західноукраїнському ономастиконі. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2000.
У дисертації запропоновано цілісний опис контактних гідро-ойконімних назв Західної України. Джерелами опису стали власні записи, ономастичні довідники та публікації в галузі гідронімії та ойконімії.
У роботі розглядаються різні підходи до вивчення гідронімів і ойконімів в історичному аспекті, вказується на особливості їх вивчення.
На основі ґрунтовного аналізу фактичного матеріалу (картотека складає понад 900 одиниць) з’ясовані типи відношень, взаємозв’язки, найпродуктивніші гідронімно-ойконімні моделі західноукраїнського ономастикону.
У дисертації простежено формування гідронімної й ойконімної систем реґіону, зв’язок між визначенням словотвірної моделі і семантики базової основи, мотиви пропріальної номінації гідро- й ойколексем, визначено найпродуктивніші слотворчі гідронімно-ойконімні моделі в західноукраїнському ономастиконі, укладено покажчик аналізованих генетично споріднених гідронімів і ойконімів.
Ключові слова: ономастика, гідронімно-ойконімні паралелі, словотвірна модель, генетично споріднені гідроніми і ойконіми, контактні гідроніми і ойконіми, тополексема, топонімічний формант, трансонімізація, онімізація апелятивів.
Юркив М.М. Гидронимно-ойконимные параллели в западноукраинском ономастиконе. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина. - Харьков, 2000.
В работе предлагаются разные подходы к изучению гидронимов и ойконимов в историческом аспекте, указываются особенности их исследования. Впервые рассматривается явление гидронимно-ойконимного параллелизма на основе изучения названий сел и контактных с ними рек и потоков Волынской, Ивано-Франковской, Львовской, Ровенской и Тернопольской областей Украины.
В диссертации предложено целостное описание контактных гидро-ойконимных названий Западной Украины. Источниками описания стали собственные записи, ономастические справочники и публикации в области гидронимии и ойконимии.
В работе впервые разработаны теоретические основы взаимодействия контактных гидронимов и ойконимов в разных аспектах: типы взаимодействий, принципы и способы номинации генетически родственных гидронимов и ойконимов, установлены особенности их образования, критерии определения первичности / вторичности.
На основе тщательного анализа фактического материала (картотека составляет свыше 900 единиц) выяснены типы отношений, взаимосвязи, самые продуктивные гидронимно-ойконимные модели западноукраинского ономасти-кона. В диссертации прослежено формирование гидронимной и ойконимной систем региона, связь между определением словообразовательной модели и семантики базовой основы, мотивы проприальной номинации гидро- и ойколексем; составлено указатель анализируемых генетически родственных гидронимов и ойконимов.
Ключевые слова: ономастика, гидронимно-ойконимные параллели, словообразовательная модель, генетически родственные гидронимы и ойконимы, контактные гидронимы и ойконимы, тополексема, топонимический формант, трансонимизация, онимизация апелятивов.
Yurkiv M.M. “Hydronym-oikonym parallels in the Western Ukrainian Onomastykon”. - Manuscript.
A dissertation to acquire a Candidate of Science Degree in the speciality 10.02.01 - The Ukrainian Language. - Kharkiv State University, Kharkiv, 2000.
The dissertation presents a complete description of the hydro-oikonym names of the Western Ukraine. Personal investigations, reference books on onomastics and publications in the field of hydronymia and oikonymia were used as the sources of the description.
The research paper deals with different approaches to the investigation of hydronyms, oikonyms and the material in the historic aspect. The peculiarities of the investigation thereof are highlighted.
Based on a thorough analysis of the real material (the card index contains over 900 items) the relation types, the correlation, the most productive hydronym-oikonym models of the Western Ukrainian onomastykon were ascertained. The dissertation investigates the formation of the hydronym and oikonym systems of the area, the connection between the definition of the word-formation model and the semantics of the basic stem, as well as the motives of the proper nomination of the hydro- and oikolexemes. Besides, the most productive word-forming hydronym-oikonym models were defined. A list of the genetically related hydronyms and oikonyms under analysis was formed.
Key words: onomastics, hydronym-oikonym parallels, word-formation model, genetically related hydronyms and oikonyms, topolexeme, toponimic formant, contiguous hydro-oikonyms, onimization of appellatives.
Підписано до друку 14.09.2000 р. Формат 60/84/16. Папір друк. №1.
Друк. офсет. Умовн. арк.1,3. Зам. № 300.
Наклад 110 прим.
Редакційно-видавничий відділ
Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка
м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.
