ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
львівська ДЕРЖАВНА академія ветеринарної медицини
ім. С.З. Гжицького
Юрчишин Володимир Адамович
УДК 636.57:636.084
Продуктивність та особливості метаболічних процесів у несучих курей залежно від джерела протеїну і жиру в раціоні
06.02.02. – годівля тварин і технологія кормів
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
сільськогосподарських наук
Львів – 2000
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Львівському державному аграрному університеті
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор,
ВОВК Стах Осипович
Львівський державний аграрний університет,
завідувач кафедри тваринництва
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
ВУДМАСКА Василь Юрійович
Інститут землеробства і тваринництва західного
регіону УААН
завідувач лабораторії годівлі тварин і технології
кормів
доктор сільськогосподарських наук, професор
СВЕЖЕНЦОВ Анатолій Іванович
Дніпропетровський аграрний університет
завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських
тварин
Провідна установа: Харківський інститут птахівництва УААН
Захист відбудеться “20” грудня 2000 р. о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівській державній академії ветеринарної медицини
ім. С.З. Гжицького за адресою:
79010, м.Львів-10, вул.Пекарська, 50
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького
Автореферат розісланий “18” листопада 2000 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент Півторак Я.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Відомо, що затрати на корми у яєчному птахівництві становлять біля 70% від усіх інших затрат [Архипов А. В. 1996; Черных Р.Н. 1997; Крюков В.1997]. Тому проблема підвищення ефективності використання кормових засобів у промисловому птахівництві яєчного напрямку продуктивності становить значний науково-практичний інтерес [Столярчук П.З.1989; Батюжевський Ю.Н. 1990; Harms, 1993; Свеженцов А.И. 1999].
Особливо це стосується підвищення ефективності використання у раціонах годівлі несучої птиці таких цінних рослинних кормів, як продукти переробки насіння олійних культур, які характеризуються високим вмістом високоякісного протеїну і жиру, порівняно з іншими зерновими кормами [Atteh J. 1987; Roth-Marer, 1988; Крюков В. 1997].
Оскільки, в останні роки значно зросло використання у раціонах живлення різних вікових і продуктивних груп птиці продуктів переробки насіння сої, соняшника і канолових сортів ріпака [Van der Klis J. 1997; Черных Р.Н. 1997; Артемов И.В. 1997; Dougals М. 1999], а ряд науково-практичних аспектів цієї проблеми вивчений недостатньо або не з’ясований зовсім, тому досить актуальними є дослідження, скеровані на вивчення впливу джерела протеїну й жиру в раціонах несучих курей, за рахунок використання добавок борошна, макухи, шротів та олії, отриманих із насіння вказаних культур на перебіг метаболічних процесів, яєчну продуктивність і якість яєць в залежності від віку птиці, інтенсивності яйцекладки, вмісту енергії, вітамінів і мінеральних речовин у раціоні та ряду інших факторів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною плану науково-дослідних робіт кафедри тваринництва Львівського державного аграрного університету на 1996-1998 роки за темою: “Розробити та впровадити нові кормові добавки з підвищеним вмістом протеїну та енергії на основі продуктів переробки насіння ріпака та жирів у годівлі тварин”, затвердженою Міністерством агропромислового комплексу України № держреєстрації 0195 U 022507.
Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було дослідження продуктивної і метаболічної дії джерела протеїну і жиру за рахунок використання продуктів переробки насіння соняшника і ріпака вітчизняних сортів, при використанні їх добавок у раціонах живлення несучих курей.
У завдання роботи входило дослідження:
-
впливу заміни в раціоні курей 10% соняшникового шроту у складі комбікорму соняшниковою або ріпаковою макухою та їх сумішшю на ряд параметрів білкового, вуглеводного і ліпідного обміну в хімусі тонкого кишечника й крові птиці, її яєчну продуктивність і якість яєць, затрати кормів, собівартість яєць та рівень рентабельності;
-
впливу заміни у раціоні курей 4% тваринного жиру в складі комбікорму соняшниковою або ріпаковою олією та їх сумішшю на вміст жирних кислот у ліпідах хімусу тонкого кишечника й плазми крові птиці, її яєчну продуктивність і якість яєць;
-
метаболічної активності мікрофлори сліпих кишок курей у пік яєчної продуктивності та впливу соєвого, соняшникового й ріпакового борошна на продукцію летких жирних кислот, метану і аміаку у вказаному відділі кишечника;
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексні дослідження впливу згодовування птиці у складі комбікорму соняшникової і ріпакової макух та олій із насіння вітчизняних сортів на перебіг метаболічних процесів, яєчну продуктивність і якість яєць. Також вивченно метаболічну активність мікрофлори сліпих кишок несучих курей в умовах інкубації на продукцію летких жирних кислот, метану і аміаку.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати розширюють і поглиблюють сучасні уявлення про метаболічну і продуктивну дію продуктів переробки насіння сої, соняшника і ріпака при використанні їх, як добавок у раціонах несучих курей.
На основі одержаних результатів рекомендується, для покращення перебігу обмінних процесів, підвищення яєчної продуктивності й поліпшення якості яєць у курей у пік яйцекладки вводити у склад комбікорму до 10% за поживністю соняшникову або ріпакову макухи чи їх суміш (1:1), а також заміняти 4% тваринного жиру соняшниковою або ріпаковою олією чи їх сумішшю (1:1).
Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто підготував обгрунтування теми дисертації, провів підбір і опрацювання літератури за темою дисертаційної роботи, розробив методичні підходи до вирішення поставлених завдань, освоїв необхідні методи досліджень, виконав експериментальну частину роботи, провів аналіз одержаних результатів, написав і підготовив до захисту дисертаційну роботу.
Апробація роботи. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на:
-
Науково-практичних конференціях аспірантів та викладачів Львівського державного аграрного університету (м.Дубляни, 1997 – 2000);
-
Щорічних зборах європейської асоціації продукції тваринництва (Відень, Австрія 1997);
-
Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини та технологій продуктів тваринництва” (Львів 1997);
-
Міжнародній конференції “Біологічні основи живлення с/г тварин” (Львів 1998);
-
Міжнародній науково-практичній конференції присвяченій пам’яті професора Є.Храпливого (Львів 1999).
Публікації результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, включаючи 7 статей.
Структура та об’єм дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву і списку використаних джерел літератури. Обсяг дисертації – 140 сторінок, у тому числі 25 таблиць і 4 рисунки. Список використаних джерел літератури охоплює 325 публікацій, у тому числі 254 зарубіжних.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
З метою виконання запланованих досліджень було проведено 2 науково-виробничі і два лабораторні досліди на поголів’ї несучих курей породи білий легорн кросу “Беларусь-9” та несучих індичках бронзової породи. Досліди проводилися на базі відкритого акціонерного товариства (ВАТ) Жовківський племптахорепродуктор Львівської області, кафедри тваринництва Львівського державного аграрного університету та лабораторії живлення тварин Чеської академії наук.
Для забезпечення протеїнового і ліпідного живлення курей в дослідженнях використовували соняшникову та ріпакову макуху, а в якості жирових добавок – соняшникову і ріпакову олію. Соєве, соняшникове і ріпакове борошно використовували в дослідженнях для вивчення їх впливу на метаболічну активність мікрофлори сліпих кишок несучих курей та індичок в умовах інкубації.
Перший дослід, з вивчення впливу джерела рослинного протеїну і жиру в раціоні курей на яєчну продуктивність, якість яєць та перебіг метаболічних процесів було проведено на чотирьох групах несучих курей-аналогів по 500 голів у кожній. Починаючи з 210 – денного віку, перша (контрольна) група курей отримувала впродовж дослідного періоду, який тривав 90 днів, повнораціонний комбікорм. У раціоні птиці дослідних груп 10% соняшникового шроту у складі комбікорму заміняли соняшниковою макухою насіння сорту “Старт” (2 група); ріпаковою макухою насіння сорту “Тисменницький” (3 група) та сумішшю 5% соняшникової і 5% ріпакової макух вищевказаних сортів (4 група). Впродовж дослідного періоду проводили щоденний облік яєчної продуктивності, оцінювали якість яєць за масою білка, жовтка і шкарлупи [Сметнев С.И. 1978], індексом форми [Мосякин В.М. 1996], коефіцієнтом рефракції, рН білка і жовтка [Мелехин К.П. 1977]; економічну ефективність використання вказаних кормових добавок у раціонах курей [Мертенс В.П., 1985]. Разом з тим визначали жирнокислотний склад ліпідів жовтка яєць методом газорідинної хроматографії [Немировський В.І. 1989 ], вміст загальних ліпідів у жовтку – ваговим методом [Folch J. 1949]. У кінці досліду, по досягненні птицею 300 денного віку, по 5 курей з кожної групи забивали і відбирали змішану артеріо-венозну кров із шийних судин та вмістиме тонкого кишечника для біохімічних досліджень. В плазмі крові курей визначали вміст загального білку за допомогою рефрактометра РЛУ-2, співвідношення білкових фракцій по Ілкову і Ніколову [Головач В.Н. 1968], концентрацію азоту вільних амінокислот нінгідриновим методом [Muting D. 1963] та вміст глюкози ортотолуїдиновим методом [Hultman E. 1959].
Амінокислотний профіль гідролізату білків плазми крові і вмістимого кишечника курей визначали за допомогою автоматичного аналізатора амінокислот ААА – 390 [Moope С. 1963].
У плазмі крові курей визначали також концентрацію загальних ліпідів та їх йодне число, а також вміст ліпоїдного фосфору й концентрацію загального холестерину [Folch I. 1949].
У цільній крові визначали вміст гемоглобіну – гемоглобін-ціанідним методом та кількість еритроцитів – фотометричним методом [Науменко В.В. 1993].
У другому досліді вивчався вплив джерела рослинного жиру в раціоні курей на їх яєчну продуктивність, якість яєць та жирнокислотний спектр вмістимого тонкого кишечника і ліпідів крові. З цією метою проведено дослід на чотирьох групах курей по 500 голів у кожній. Впродовж періоду із 240 до 300 денного віку птиця першої (контрольної) групи отримувала повнораціонний комбікорм. У комбікормі дослідних груп курей 4% тваринного жиру заміняли соняшниковою олією насіння сорту “Старт” (2-га група); ріпаковою олією насіння сорту “Тисменницький” (3-тя група) та сумішшю 2% соняшникової і 2% ріпакової олій вищевказаних сортів (4-та група). У кінці досліду, по досягненні птицею 300 – денного віку, по 5 курей з кожної групи забивали і у зразках змішаної артеріо-венозної крові і вмістимого тонкого відділу кишечника визначали жирнокислотний склад ліпідів методом газорідинної хроматографії [Курко В.И. 1965].
З метою дослідження метаболічної активності мікрофлори сліпих кишок несучих індичок і курей та особливостей впливу соєвого, соняшникового і ріпакового борошна на вказані процеси було проведено два лабораторні досліди в умовах інкубації вмістимого. Експерименти проводились шляхом інкубації свіжоотриманого вмістимого сліпих кишок після забою птиці. Контрольні зразки вмістимого сліпих кишок інкубували впродовж 24 годин у водяній ванні в газовому середовищі, насиченому СО2, при температурі 41,5 єС у герметично закритих флаконах, в буфері, виготовленому за методикою Мс Dougal. До дослідних зразків вмістимого другої, третьої і четвертої груп додавали відповідно соєве, соняшникове і ріпакове борошно. По закінченні інкубації у контрольних і дослідних зразках визначали кількість утвореного ферментативного газу за допомогою визначення тиску газів на стінки посудини, вміст метану при допомозі газорідинного хроматографа та концентрацію водневих іонів (рН) за допомогою скляного електрода. Крім цього, у зразках вмістимого контрольної і дослідних груп визначали вміст летких жирних кислот шляхом їх титрації розчином їдкого калію після парової дистиляції в апараті Маркгама, молярну концентрацію за допомогою газорідинного хроматографа Хром – 5 [Немировський В.І. 1989] та продукцію аміаку колориметрично, кольоровою реакцією з реактивом Неслера [Алікаєв В.А. 1953]. Отримані цифрові дані опрацьовували статистично [Ойвин И.А, 1960].
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Яєчна продуктивність та якість яєць курей
В результаті проведення науково-виробничого досліду нами встановлено, що заміна 10% соняшникового шроту у складі комбікорму для курей-несучок у пік яєчної продуктивності соняшниковою чи ріпаковою макухою або їх сумішшю на 3,4 – 7,7 % підвищує несучість курей (таблиця 1, І дослід) та суттєво покращує якість яєць (таблиця 2), у
Таблиця 1.
Несучість піддослідних курей
Група | Кількість знесених яєць за період досліду, шт. |
%
І дослід | ІІ дослід | І дослід | ІІ дослід
1(контроль)
2
3
4 | 34200
35363
36218
36833 | 22800
23484
23416
23461 | 100,0
103,4
105,9
107,7 | 100
103,0
102,7
102,9
порівнянні із птицею, яка отримувала комбікорм без вказаних компонентів.
Використання у складі комбікорму для курей рослинних олій як окремо, так і їх суміші суттєво підвищує як яєчну продуктивність птиці, так і показники якості яєць (див. табл. 1, 2, ІІ дослід).
Зокрема, яєчна продуктивність у курей 2-, 3- і 4-ї дослідних груп була відповідно на 3,0; 2,7 і 2,9 % вищою, ніж у птиці контрольної групи. Разом з тим спостерігалось достовірне збільшення маси яєць та їх білка і жовтка у несучих курей дослідних груп.
Таблиця 2.
Показники якості яєць ( М ± м, n = 5 )
Показник | Г р у п а к у р е й
1(контроль) | 2 | 3 | 4
І дослід
Маса яйця, г | 58,95±0,39 | 60,54±0,33* | 61,01±0,37** | 61,43±0,40**
Маса білка, г | 36,16±0,25 | 36,97±0,19* | 37,21±0,29* | 37,42±0,27**
Маса жовтка, г | 16,49±0,18 | 17,16±0,21* | 17,29±0,19* | 17,46±0,23*
Маса шкарлупи,г | 6,30±0,05 | 6,41±0,08 | 6,51±0,06* | 6,55±0,09*
Індекс форми яєць | 77,04±1,03 | 77,08±1,09 | 77,51±0,98 | 77,71±1,12
Міцність яєчної шкарлупи, г/мм? | 1,020±0,07 | 1,023±0,06 | 1,018±0,05 | 1,019±0,04
РН білка | 9,35±0,15 | 9,33±0,09 | 9,40±0,08 | 9,49±0,06
РН жовтка | 6,39±0,07 | 6,45±0,05 | 6,47±0,03 | 6,50±0,05
Загальні ліпіди, % | 22,75±0,42 | 24,21±0,47* | 25,01±0,45** | 24,72±0,39**
ІІ дослід
Маса яйця, г | 59,15±0,37 | 60,80±0,41* | 60,63±0,40* | 60,69±0,35*
Маса білка, г | 36,27±0,17 | 37,25±0,22* | 37,03±0,21* | 37,09±0,21*
Маса жовтка, г | 16,41±0,11 | 16,97±0,09* | 17,03±0,05* | 17,00±0,11*
Маса шкарлупи, г | 6,47±0,09 | 6,58±0,10 | 6,57±0,10 | 6,60±0,09
Індекс форми | 76,88±0,95 | 77,01±0,71 | 77,35±0,65 | 77,49±0,78
Міцність яєчної шкарлупи, мг/ммІ | 1,023±0,09 | 1,030±0,10 | 1,045±0,07 | 1,038±0,06
рН білка | 9,41±0,17 | 9,37±0,10 | 9,48±0,06 | 9,51±0,05
рН жовтка | 6,42±0,07 | 6,46±0,04 | 6,48±0,03 | 6,49±0,02
Примітка. Вірогідність відмінностей ( * - р<0,05; ** - p<0,01; *** - p<0,001 )
Рівень метаболітів у крові курей
З наведених в таблиці 3 даних видно, що заміна 10% соняшникового шроту у складі комбікорму соняшниковою чи ріпаковою макухою або їх сумішшю веде до підвищення рівня азоту вільних амінокислот і загального білку у плазмі крові курей дослідних груп у порівнянні з контрольною (Р < 0,05). Разом з тим, у зразках крові дослідних груп курей, порівняно з контрольною, нами встановлено також збільшення вмісту альбумінів (Р < 0,05). Враховуючи те, що альбуміни є пластичним матеріалом для синтезу тканинних білків і компонентів яєць та виконують роль резервних білків в організмі птиці [Капланський С.Я. 1962], підвищення вмісту останніх у крові дослідних груп курей може свідчити про покращення субстратного забезпечення процесів синтезу як білків органів і тканин, так і білкових компонентів яєць.
Зменшення концентрації глюкози у крові дослідних груп курей, у порівнянні з контрольною (Р < 0,01), очевидно, пояснюється посиленим використанням її у енергетичних процесах органів і тканин птиці.
Використання соняшникової і ріпакової макух у раціоні для курей дослідних груп приводить до незначного зниження рівня загальних ліпідів у їх крові (таблиця 3), що, очевидно, пояснюється більш інтенсивним використанням їх в процесах синтезу компонентів яєць.
Таблиця 3.
Показники крові піддослідних курей
( М ± м, n = 5 ).
Показник | Г р у п а к у р е й
1(контроль) | 2 | 3 | 4
Глюкоза, (ммоль/л.) | 7,75±0,11 | 7,07±0,15 ** | 7,18±0,11 ** | 7,11±0,1 **
Амінний азот (мг,%) | 3,65±0,12 | 3,99±0,05 * | 4,05±0,07 * | 4,08±0,09 *
Загальний білок, % | 5,38±0,07 | 5,72±0,08 * | 5,75±0,05 ** | 5,73±0,07 **
Альбуміни, % | 35,17±0,20 | 36,13±0,30 * | 37,14±0,61 * | 36,39±0,38 *
- глобуліни, % | 22,95±3,05 | 23,45±3,1 | 23,18±2,91 | 23,88±2,21
- глобуліни, % | 21,48±2,70 | 21,89±2,50 | 19,75±2,11 | 21,00±2,21
- глобуліни, % | 20,11±0,45 | 18,29±1,01 | 19,52±0,90 | 18,47±0,71
Аналіз приведених в таблиці 4 цифрових даних показує, що для всіх дослідних груп птиці, у порівнянні з контрольною, має місце закономірність, яка полягає у збільшенні йодного числа ліпідів плазми крові (Р < 0,05), що пояснюється підвищенням рівня ненасичених жирних кислот у складі останніх під впливом добавок соняшникової і ріпакової макух до раціону курей.
Відмічено також достовірне зменшення концентрації загального холестерину у крові курей дослідних груп, особливо в групах з найвищою несучістю ( Р < 0,001 ).
Таблиця 4.
Концентрація деяких ліпідних показників у плазмі крові птиці
( М ± м, n = 5 )
Показник | Г р у п а к у р е й
1(контроль) | 2 | 3 | 4
Концентрація за-гальн.ліпід,мг/% | 242,7 ± 27,5 | 241,0 ± 19,6 | 240,7 ± 21,7 | 240,2 ± 23,9
Йодне число за-гальних ліпідів | 105,7 ± 0,84 | 109,1 ± 0,95* | 108,7 ± 0,98* | 113,7 ± 1,59**
Концент.ліпоїдно-го фосфору,мг/% | 5,14 ± 0,28 | 5,12 ± 0,31 | 5,10 ± 0,36 | 5,11 ± 0,38
Загальний холес-терин, мг/% | 65,3 ± 0,30 | 64,1 ± 0,20* | 63,8 ± 0,19** | 62,9 ± 0,31***
Амінокислотний профіль білків плазми крові та вмістимого кишечника курей
Згодовування несучій птиці впродовж дослідного періоду раціону, який містить у своєму складі ріпакову чи соняшникову макуху, а також їх суміш, приводить до збільшення як окремих амінокислот у хімусі тонкого відділу кишечника, так і загального їх рівня. Зокрема, у вмістимому вказаного відділу кишечника курей усіх дослідних груп відмічено збільшення в середньому на 8 – 11 % таких амінокислот як гліцин, валін, ізолейцин, лейцин і фенілаланін, у порівнянні з птицею контрольної групи (Р < 0,05). Зміни у кількісному співвідношенні інших досліджуваних амінокислот відносно несуттєві. Приведені дані свідчать про покращення фону незамінних і замінних амінокислот хімусу тонкого кишечника курей під впливом заміни 10% соняшникового шроту у складі комбікорму високопротеїновими рослинними добавками.
Дані, приведені в таблиці 5, свідчать про те, що використання у складі раціону для курей соняшникової чи ріпакової макухи або їх суміші достовірно підвищує у плазмі крові рівень таких амінокислот, як гліцин, валін, ізолейцин, лейцин і фенілаланін ( Р<0,05 ), що вказує на
позитивний вплив вказаних кормів на амінокислотне забезпечення процесів синтезу тканинних білків у курей та білкових компонентів яєць.
Таблиця 5.
Амінокислотний склад плазми крові піддослідних курей,
мг/мл ( М ± м, n = 5 )
Амінокислота | Г р у п а к у р е й
1(контроль) | 2 | 3 | 4
Аспарагінова | 10,47 ± 0,18 | 9,49 ± 0,30* | 9,39 ± 0,38* | 9,41 ± 0,31*
Треонін | 7,91 ± 0,65 | 7,60 ± 0,61 | 8,40 ± 0,57 | 8,05 ± 0,49
Серин | 5,90 ± 0,17 | 5,05 ± 0,11** | 4,97 ± 0,17** | 5,00 ± 0,29*
Глутамінова | 11,20 ± 0,15 | 10,60 ± 0,08** | 10,41 ± 0,21 | 10,38 ± 0,11**
Гліцин | 3,78 ± 0,09 | 4,23 ± 0,09** | 4,11 ± 0,08* | 4,15 ± 0,07*
Аланін | 2,95 ± 0,11 | 2,44 ± 0,13* | 3,71±0,14** | 2,89 ± 0,17
Валін | 5,42 ± 0,27 | 6,51 ± 0,29* | 6,75 ± 0,31* | 6,42 ± 0,26*
Ізолейцин | 2,59 ± 0,06 | 2,80 ± 0,04* | 3,04 ± 0,15* | 2,91 ± 0,08
Лейцин | 7,52 ± 0,62 | 9,90 ± 0,79* | 9,03 ± 0,17* | 9,15 ± 0,31*
Тирозин | 4,47 ± 0,54 | 4,40 ± 0,41 | 4,42 ± 0,22 | 4,27 ± 0,21
Фенілаланін | 3,61 ± 0,07 | 3,93 ± 0,08 | 3,79 ± 0,03* | 3,63 ± 0,30
Лізин | 9,47 ± 0,87 | 8,70 ± 0,79 | 9,93 ± 0,80 | 9,39 ± 0,85
Гістидин | 3,78 ± 0,27 | 3,50 ± 0,21 | 3,41 ± 0,19 | 3,27 ± 0,31
Аргінін | 5,25 ± 0,48 | 6,05 ± 0,55 | 5,38 ± 0,61 | 5,81 ± 0,38
С У М А | 84,32 ± 9,51 | 85,20 ± 9,90 | 86,74 ± 10,18 | 84,73 ± 9,81
Жирнокислотний спектр ліпідів вмістимого кишечника, плазми крові та жовтка яєць курей
В результаті проведених досліджень на курях-несучках нами встановлено суттєвий вплив заміни 4 % тваринного жиру у складі комбікорму за поживністю соняшниковою або ріпаковою олією і, особливо їх сумішшю, на жирнокислотний спектр ліпідів хімусу тонкого кишечника і плазми крові курей.
Нами, зокрема, показано помітне зменшення рівня насичених і збільшення вмісту ненасичених, особливо, олеїнової, лінолевої та ліноленової жирних кислот у складі ліпідів плазми крові курей дослідних груп, у порівнянні з контрольною (таблиця 6).
Крім цього, нами показано, що заміна 10% соняшникового шроту у складі комбікорму соняшниковою чи ріпаковою макухою, чи їх сумішшю впливає на жирнокислотний склад ліпідів жовтка яєць. Проведеними
Таблиця 6.
Жирнокислотний спектр ліпідів плазми крові курей, %
( М ± м, n = 5 )
Жирна кислота | Шифр жирної к-ти | Г р у п а к у р е й
1(контр.) | 2 | 3 | 4
Миристинова | 14 : 0 | 0,21±0,03 | 0,25±0,03 | 0,14±0,02 | 0,22±0,02
Пальмітинова | 16 : 0 | 14,93±1,15 | 17,50±1,12 | 16,38±1,21 | 15,91±1,25
Пальмітоолеїнова | 16 : 1 | 3,16±0,27 | 3,82±0,21 | 3,51±0,42 | 2,84±0,37
Стеаринова | 18 : 0 | 10,95±1,18 | 6,05±0,85** | 9,28±0,97 | 6,15±0,77**
Олеїнова | 18 : 1 | 34,53±2,15 | 43,59±2,95* | 37,29±3,05 | 47,83±2,95**
Лінолева | 18 : 2 | 16,84±0,38 | 19,18±0,25* | 18,04±0,21* | 17,54±0,07*
Ліноленова | 18 : 3 | 0,53±0,07 | 1,55±0,17*** | 1,49±0,18** | 0,96±0,14*
Гадалеїнова | 20 : 1 | 0,25±0,05 | 0,50±0,06* | 0,26±0,03 | 0,31±0,03
Ейкозадиєнова | 20 : 2 | 0,32±0,04 | 0,14±0,02** | 0,26±0,02 | 0,14±0,01**
Ейкозатриєнова | 20 : 3 | 0,59±0,07 | 0,27±0,02** | 0,55±0,07 | 0,21±0,03**
Ейкозатетраєнова | 20 : 4 | 6,59±0,75 | 2,60±0,61** | 3,00±0,58** | 2,14±0,42***
Ейкозапентаєнова | 20 : 5 | 0,10±0,01 | 0,08±0,01 | 0,14±0,02 | 0,06±0,01*
Ерукова | 22 : 1 | 0,18±0,02 | 0,10±0,01** | 0,24±0,03 | 0,11±0,02*
Докозатетраєнова | 22 : 4 | 1,28±0,11 | 0,26±0,03*** | 0,97±0,09 | 0,48±0,05***
Докозапентаєнова | 22 : 5 | 3,81±0,17 | 0,72±0,09*** | 2,34±0,21*** | 0,94±0,11***
Докозагексаєнова | 22 : 6 | 3,63±0,17 | 2,44±0,15*** | 4,03±0,71 | 2,95±0,17*
Нервонова | 24 : 1 | 1,34±0,11 | 0,59±0,12** | 1,64±0,17 | 0,96±0,08*
Церотинова | 26 : 0 | 0,76±0,07 | 0,18±0,03*** | 0,44±0,06** | 0,25±0,04***
Н А С И Ч Е Н І | 26,85 | 23,98 | 26,24 | 22,53
Н Е Н А С И Ч Е Н І | 73,15 | 76,02 | 73,76 | 77,47
в тому числі
мононенасичені
поліненасичені |
39,46
33,69 |
48,60
27,42 |
42,94
30,82 |
52,05
25,42
дослідженнями встановлено збільшення олеїнової та лінолевої жирних кислот у складі ліпідів жовтка яєць дослідних груп, у порівнянні з контрольною (таблиця 7). Жирні кислоти ліпідів жовтка курей в основному представлені олеїновою, пальмітиновою, лінолевою і стеариновою кислотами, на їх долю припадає до 90% від усієї кількості виявлених жирних кислот. Суттєве збільшення вмісту лінолевої кислоти у складі ліпідів жовтка яєць дослідних груп курей, яка є попередником синтезу простагландинів, простациклінів і тромбоксанів, є досить бажаним у плані покращення біологічної цінності яєць [Nielsen Н. 1998].
Таблиця 7.
Жирнокислотний склад ліпідів жовтка яєць
піддослідних курей, ( М ± м, n = 5 )
Жирна кислота | Шифр жирної к-ти | Г р у п а к у р е й
1(контр.) | 2 | 3 | 4
Миристинова | 14 : 0 | 0,24±0,02 | 0,12±0,04* | 0,16±0,02* | 0,19±0,02
Пальмітинова | 16 : 0 | 22,38±0,04 | 18,41±0,53*** | 19,29±0,48*** | 19,11±0,87**
Пальмітоолеїнова | 16 : 1 | 3,51±0,31 | 3,60±0,39 | 2,85±0,41 | 3,42±0,31
Стеаринова | 18 : 0 | 8,98±0,27 | 9,05±0,38 | 8,09±0,40 | 8,14±0,29
Олеїнова | 18 : 1 | 48,56±0,48 | 50,01±0,40* | 52,57±0,60*** | 50,74±0,53*
Лінолева | 18 : 2 | 13,21±0,11 | 16,17±0,20*** | 15,01±0,28*** | 16,07±0,37***
Арахінова | 20 : 0 | 0,08±0,02 | 0,07±0,02 | 0,04±0,02 | 0,06±0,01***
Гадалеїнова | 20 : 1 | 0,29±0,02 | 0,21±0,02* | 0,15±0,02** | 0,13±0,01***
Ейкозадиєнова | 20 : 2 | 0,07±0,01 | 0,06±0,01 | 0,07±0,01 | 0,07±0,01
Ейкозапентаєнова | 20 : 5 | 0,19±0,02 | 0,18±0,02 | 0,15±0,02 | 0,12±0,02*
Бегенова | 22 : 0 | 0,21±0,02 | 0,15±0,03** | 0,19±0,02 | 0,20±0,03
Докозатетраєнова | 22 : 4 | 0,05±0,01 | 0,07±0,01 | 0,04±0,01 | 0,05±0,01
Докозапентаєнова | 22 : 5 | 0,11±0,02 | 0,08±0,01 | 0,12±0,01 | 0,10±0,01
Лігноцеринова | 24 : 0 | 1,27±0,08 | 1,00±0,07* | 0,46±0,11*** | 0,77±0,08**
Метаболічна активність мікрофлори сліпих кишок несучих індичок і курей в умовах in vitro
Проведеними дослідженнями з вивчення особливостей впливу поживних речовин, наявних у соєвому, соняшниковому і ріпаковому борошні, на метаболічну активність симбіотичної мікрофлори сліпих кишок індичок встановлено, що вказані кормові добавки, особливо соєве борошно, помітно стимулюють продукцію ферментативного газу, метану і ЛЖК.
В результаті проведених досліджень з вивчення впливу поживних речовин соєвого, соняшникового і ріпакового борошна на концентрацію летких жирних кислот у вмістимому сліпих кишок курей-несучок та динаміку їх змін в процесі 24-годинної інкубації встановлено, що сумарна їх концентрація у дослідних зразках збільшується у 1,6 – 2,5
рази, в порівнянні з контролем (рис. 1). Особливо стимулює продукцію летких жирних кислот соєве борошно, що вказує на підвищення ферментації вуглеводних компонентів мікроорганізмами, наявними у цьому відділі товстого кишечника, під впливом поживних речовин цієї олійної культури.
Економічна ефективність результатів досліджень
Проведеними дослідженнями встановлено, що використання соняшникової чи ріпакової макухи та їх суміші у складі комбікорму для курей дослідних груп зменшує затрати кормів на виробництво 1 кг яйцемаси відповідно на 6,0; 9,0 і 11,0 %, у порівнянні з птицею контрольної групи (таблиця 8, І дослід).
Згодовування вищевказаних кормових добавок покращує показники економічної ефективності виробництва яєць (див. табл. 9, І дослід), зокрема, зменшується собівартість 1000 яєць та збільшується рівень рентабельності відповідно на 4,3; 7,4 і 9,0 % у курей дослідних груп, в порівнянні з контрольною.
Заміна 4% тваринного жиру у складі комбікорму для несучих курей соняшниковою, ріпаковою олією чи їх сумішшю 1:1 зменшує затрати кормів на виробництво 1 кг яйцемаси (див. табл. 8, ІІ дослід) відповідно на 5.7; 5.1 і 5.1 % у 2-; 3- і 4-й дослідних групах та приводить до зменшення собівартості 1000 яєць, 1 кг яйцемаси і збільшення рівня рентабельності на 6.8 – 9.4 % у порівнянні з контролем.
Таблиця 8.
Економічна ефективність використання досліджуваних комбікормів в раціонах курей І дослід ІІ дослід
Показник | Варіант експерименту
1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4
Початкове поголів’я, гол | 500 | 500 | 500 | 500 | 500 | 500 | 500 | 500
Збереженість птиці, % | 93,4 | 92,8 | 92,4 | 93,2 | 93,8 | 94,8 | 93,6 | 94,0
Одержано яєць: всього, шт | 34200 | 35363 | 36218 | 36833 | 22800 | 23484 | 23416 | 23461
На початкову несучку, шт | 68,4 | 70,7 | 72,4 | 73,7 | 45,6 | 47,0 | 46,8 | 46,9
На середню несучку, шт | 70,7 | 73,4 | 75,3 | 76,3 | 47,1 | 48,4 | 48,4 | 48,4
Витрати корму: всього, кг | 5439,4 | 5422,5 | 5411,3 | 5433,8 | 3197,7 | 3201,0 | 3194,4 | 3201,0
В т.ч. на 1000 яєць, кг | 159,0 | 153,3 | 149,4 | 147,5 | 140,25 | 136,31 | 136,42 | 136,44
На кг яйцемаси | 2,68 | 2,52 | 2,44 | 2,38 | 2,45 | 2,31 | 2,32 | 2,32
Те ж до контролю, % | 100,0 | 94,0 | 91,0 | 89,0 | 100,0 | 94,3 | 94,9 | 94,9
Всього витрат, грн | 5004,1 | 4991,0 | 4982,2 | 4999,8 | 3065,8 | 2939,4 | 2988,1 | 2992,6
У т.ч. вартість кормів | 4242,7 | 4229,6 | 4220,8 | 4238,4 | 2558,2 | 2560,8 | 2555,5 | 2560,8
Собівартість 1000 яєць, грн | 146,3 | 141,1 | 137,6 | 135,7 | 134,46 | 125,16 | 127,61 | 124,57
Собівартість 1 кг яйцемаси, грн | 2,48 | 2,33 | 2,25 | 2,21 | 2,27 | 2,06 | 2,10 | 2,05
Виручка від реалізації, грн | 5814,0 | 6011,7 | 6157,1 | 6261,6 | 3876,0 | 3992,3 | 3980,7 | 3988,4
Чистий прибуток, грн
Те ж до контролю, % | 809,9
- | 1020,7
210,8 | 1174,9
365,0 | 1261,8
451,9 | 810,2
- | 1052,9
242,7 | 992,6
182,4 | 995,8
185,6
Рентабельність, % | 16,2 | 20,5 | 23,6 | 25,2 | 26,4 | 35,8 | 33,2 | 33,3
Примітка. Розрахунки в цінах жовтня 1998 року
В цілому, підсумовуючи дані, отримані в науково-виробничих дослідах, слід сказати, що заміна 10% соняшникового шроту у повнораціонному комбікормі для несучих курей соняшниковою чи ріпаковою макухою та їх сумішшю, та заміна 4% тваринного жиру рослинними оліями із вищевказаних культур позитивно впливає на перебіг метаболічних процесів у організмі курей, підвищує яєчну продуктивність та покращує якість яєць.
ВИСНОВКИ
1.
Використання у складі комбікорму для несучих курей продуктів переробки насіння соняшнику і ріпаку (борошна, макухи і олії) підвищує яєчну продуктивність і покращує якість яєць та позитивно впливає на перебіг метаболічних процесів у організмі птиці.
2.
Згодовування птиці у пік яєчної продуктивності комбікорму, в якому 10% соняшникового шроту замінено соняшниковою або ріпаковою макухою, або їх сумішшю 1:1, підвищує яєчну продуктивність відповідно на 3,4; 5,9 і 7,7% та збільшує рівень лінолевої кислоти у складі ліпідів жовтка яєць відповідно на 22,4; 13,6 і 21,6%.
3.
Використання в раціонах курей у пік яєчної продуктивності комбікорму, в якому 10% соняшникового шроту замінено соняшниковою або ріпаковою макухою, або їх сумішшю, збільшує відповідно масу яєць на 2,6; 3,5 і 4,2%; масу яєчного білка на 2,2; 2,9 і 3,5%; масу яєчного жовтка на 4,0; 4,9 і 5,9%; масу шкарлупи на 1,7; 3,3; та 4,0%.
4.
Заміна 4% тваринного жиру у складі комбікорму за поживністю соняшниковою або ріпаковою олією, або їх сумішшю 1:1 підвищує яєчну продуктивність на 2,7 – 3,0% та покращує якість яєць, а також збільшує вміст лінолевої і ліноленової жирних кислот у складі ліпідів хімусу тонкого кишечника і плазми крові курей відповідно на 10,2 і 79,9%.
5.
Заміна у складі комбікорму 10% соняшникового шроту соняшниковою та ріпаковою макухою або їх сумішшю підвищує рівень білків та знижує вміст глюкози і ліпідів у плазмі крові несучих курей.
6.
Використання комбікорму, із соняшниковою та ріпаковою макухами або їх сумішшю, збільшує рівень гліцину, валіну, ізолейцину, лейцину, фенілаланіну і аргініну як у хімусі дванадцятипалої кишки, так і у плазмі крові піддослідної птиці.
7.
Введення соєвого, соняшникового або ріпакового борошна до інкубату вмістимого сліпих кишок несучих індичок підвищує продукцію летких жирних кислот відповідно в 2,34; 1,46; 1,61; метану в 2,37; 1,72; 1,79; ферментативного газу в 3,70; 2,70 і 2,74 рази.
8.
Введення соєвого, соняшникового та ріпакового борошна до інкубату вмістимого сліпих кишок несучих курей збільшує сумарну продукцію летких жирних кислот і аміаку відповідно на 304% та 155%.
9.
Введення до складу комбікорму курей у пік яєчної продуктивності взамін 10% соняшникового шроту соняшникової та ріпакової макухи або їх суміші зменшує затрати кормів на виробництво 1 кг яйцемаси відповідно на 6,0; 9,0 і 11,0%, а використання олій з цих культур взамін 4% тваринного жиру у складі комбікорму зменшує затрати корму відповідно на 5.7; 5.1 і 5.1 %.
10.
Згодовування у пік яєчної продуктивності птиці комбікорму, в складі якого 10% соняшникового шроту замінено соняшниковою та ріпаковою макухою або їх сумішшю, знижує собівартість 1000 шт яєць відповідно на 3,6; 6,0 і 7,3% і підвищує рівень рентабельності відповідно на 4,3; 7,4 і 9,0%.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. З метою оптимізації перебігу метаболічних процесів у організмі курей та підвищення яєчної продуктивності й покращення якості яєць, рекомендується використовувати у живленні птиці, в період піку яєчної продуктивності повнораціонний комбікорм із введеням до його складу за поживністю 10% соняшникової чи ріпакової макухи або їх суміші у співвідношенні 1:1.
2. З метою покращення ліпідного обміну у курей та підвищення яєчної продуктивності й поліпшення якості яєць рекомендується використовувати в період піку яєчної продуктивності повнораціонний комбікорм із заміною у його складі 4% тваринного жиру соняшниковою або ріпаковою олією, чи їх сумішшю 1:1 із насіння вказаних сортів.
СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Юрчишин В.А., Вовк С.О., Мароунек М. Метаболічна активність мікрофлори сліпих кишок курей в умовах інкубації //Науково-технічний бюллетень інституту фізіології і біохімії тварин. – Львів, випуск 19(1). 1997. с.95-97. (Дисертант виконав екпериментальну частину,статистичну обробку результатів та їх аналіз).
2.
Marounek M., Skrivan M., Jurcisin V.A. Enzymatic determination of starch in the hen caecal contents //Book of Abstracts of the 48th Annual Meeting of the European Association for Annimal Production. Vienna, Austria. – 1997. р.129. (Дисертант виконав екпериментальну частину,статистичну обробку результатів та їх аналіз).
3.
Юрчишин В.А., Вовк С.О., Мароунек М. Продукція летких жирних кислот у сліпій кишці індичок під впливом добавок соєвої і ріпакової муки //Зб. матеріалів міжнарод. науково-практичної конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва. м.Львів. – 1997. с.578-580. (Дисертант виконав екпериментальну частину,статистичну обробку результатів та їх аналіз).
4.
Юрчишин В.А., Вовк С.О. Продукти переробки насіння ріпаку в раціонах курей //Тваринництво України. – 1998. №5. с.22-23.
5.
Юрчишин В.А., Мароунек М. Продукція летких жирних кислот і газів у вмісті сліпих кишок індичок під впливом ріпакового та соєвого борошна //Вісник ЛДАУ Агрономія №3. – 1998. с.98-101. (Дисертант виконав екпериментальну частину,статистичну обробку результатів та їх аналіз).
6.
Юрчишин В.А., Вовк С.О. Жирнокислотний склад ліпідів крові та яєчна продуктивність курей залежно від джерела і рівня рослинниї олії у раціоні //Зб. матеріалів міжнародної конференції “Біологічні основи живлення с/г тварин”, вересень 1998. м.Львів. (Дисертант виконав екпериментальну частину,статистичну обробку результатів та їх аналіз).
7.
Юрчишин В.А., Вовк С.О. Яєчна продуктивність і жирнокислотний спектр ліпідів крові та вмісту кишечника курей при використанні в раціоні добавок канолового ріпакового борошна і макухи //Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. 4 книга. – Львів, 1998. с.315-316. (Дисертант виконав екпериментальну частину,статистичну обробку результатів та їх аналіз).
8.
Юрчишин В.А., Вовк С.О. Амінокислотний склад хімусу тонкого кишечника і плазми крові та яєчна продуктивність курей залежно від рівня і джерела протеїну в раціоні //Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З.Гжицького. – Львів. – 1999. випуск 3 част. 1. с.105-106. (Дисертант виконав екпериментальну частину,статистичну обробку результатів та їх аналіз).
9.
Юрчишин В.А. Яєчна продуктивність курей залежно від рівня рослинного протеїну в раціоні //Тези міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті професора Є.Храпливого “Теорія і практика розвитку АПК”. – Львів. – 1999. с.280.
10.
Вовк С.О., Юрчишин В.А. Високопротеїнові рослинні добавки у раціонах яйценосних курей //Вісник аграрної науки. – 1999. - №9. с.29-31.
Юрчишин В.А. Продуктивність та особливості метаболічних процесів у несучих курей залежно від джерела протеїну і жиру в раціоні.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів. – Львівська академія ветеринарної медицини, Львів 2000.
У дисертації представлено результати досліджень з впливу джерела протеїну і жиру в раціоні за рахунок використання у складі комбікорму для несучих курей продуктів переробки насіння соняшника та ріпака (борошна, макухи і олії) вітчизняних сортів на перебіг обмінних процесів в організмі та яєчну продуктивність птиці.
Встановлено, що заміна 10% соняшникового шроту у складі комбікорму для курей у пік яєчної продуктивності соняшниковою або ріпаковою макухою чи їх сумішшю позитивно впливає на перебіг метаболічних процесів в організмі, суттєво підвищує яєчну продуктивність і покращує якість яєць. Показано також, що заміна 4% тваринного
