В останні роки активно розвивається нова американська концепція "САНДАЛС" з бездоганним рівнем сервісу, включенням у вартість туру всіх можливих послуг. Клуби, що здійснюють цю концепцію, зосереджені у Карибському басейні та на Багамських островах.

Дослідження британських спеціалістів довели, що при об'єднанні готелів у ланцюги доходність у розрахунку на один номер набагато вища, ніж у незалежних готелів.

Одна з концепцій нового туристичного продукту "транспорт-помешкання" грунтується на ідеї забезпечення можливостей для масового туризму за ціною, нижчою від пропозицій готелів. Наприклад, німецька туристична компанія "Антон Готтен" надає можливість комбінувати подорож на автомобільному транспорті з забезпеченням орендованого приміщення. Орієнтація готелю на обрану концепцію повинна бути послідовною і постійною, фахівці застерігають, що політика "зигзагу" у цій справі не може зробити підприємство прибутковим [103, с. 108-113].

Отже основними напрямами вдосконалення маркетингової політики готельних підприємств з метою нівелювання сезонних факторів можна вважати: спеціалізацію пропозиції на наданні послуг високої якості; сегментацію ринку і спеціалізацію готелів на невеликих сегментах; пошук незаповнених ринкових ніш; диверсифікацію готельних послуг, зокрема у напрямі розширення асортименту додаткових послуг; відповідність усіх сфер діяльності готелів певній обраній концепції; кооперацію готелів з метою об'єднаного виконання спільних функцій.

Висновки до Розділу І.

Багато авторів розглядають поняття “готель” як похідне від латинського “hospitalis”, що означає “гостинний”. З приводу походження цього терміна сьогодні існують і інші думки. Одна з розповсюджених точок зору зводиться до того, що англійське слово “hospitality” (гостинність) походить від старофранцузського “hospice” (хоспіс), що означає “приймальний будинок для мандрівників”.

Готель – це підприємство, що надає людям, що знаходяться поза домівкою, комплекс послуг, найважливішими серед яких (комплексотворюючими) в однаковій мірі є послуга розміщення і харчування.

Показник забезпеченості готелями визначається кількістю готельних місць на 1000 жителів. Нормативним показником вважається 10 готельних місць на 1000 жителів. По Україні такий показник становить 2,3 готельних місця на 1000 жителів, по Києву – 6 готельних місць (для порівняння: у Москві – 9,3 готельних місця; у Санкт-Петербурзі – 6,4; у Парижі – 38,4; у Відні – 25,6).

В умовах змінного ринкового середовища питанням прогнозування попиту на такий специфічний товар як туристичні послуги, та послуги готельного господарства в розвинутих країнах Заходу приділяється достатньо багато уваги. Зважаючи на те, що в Україні туристична галузь по суті з’явилась тільки в 90-х роках ХХ ст., то, відповідно, власних напрацювань в цій галузі

Світова практика виробила низку моделей, які використовуються для забезпечення прогнозування туристичного потоку, та нівелювання фактору сезонного впливу. Кожна з них пристосована для потреб окремої країни, проте останнім часом ряд провідних західних консалтингових фірм проводять дослідження щодо уніфікації світового досвіду і напрацювання дієвих моделей, які можна було б застосовувати у практичній роботі не тільки в окремих країнах, а й в цілих регіонах. Результатом такої роботи стала модельна система „Євростиль”. Вона дозволяє спрогнозувати туристичний потік і, відповідно, напрацювати маркетингову стратегію розвитку готельного бізнесу.

Основними напрямами вдосконалення маркетингової політики готельних підприємств з метою нівелювання сезонних факторів можна вважати: спеціалізацію пропозиції на наданні послуг високої якості; сегментацію ринку і спеціалізацію готелів на невеликих сегментах; пошук незаповнених ринкових ніш; диверсифікацію готельних послуг, зокрема у напрямі розширення асортименту додаткових послуг; відповідність усіх сфер діяльності готелів певній обраній концепції; кооперацію готелів з метою об'єднаного виконання спільних функцій.

РОЗДІЛ 2. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ НА ПРИКЛАДІ ПП «КАРЕ»

2.1. Аналіз становлення ринку готельних послуг

В Україні туристична індустрія перебуває в стадії свого становлення як самостійний сектор економіки. Станом на 1 січня 2009 р. країну відвідало 17,6 млн. іноземних громадян. Послуги з виїзного туризму надано 16,4 млн. громадян. Обсяг в'їзного туризму зріс на 12,8 % порівняно з минулим роком, стрімко скорочується кількість одноденних відвідувачів.

Для будь-якої держави необхідно мати належний рівень розвитку готельного господарства, адже він сприяє пожвавленню усіх суспільно-економічних контактів та зв’язків, посилює економічний потенціал регіонів, піднімає рейтинг держави, окремих її міст у світовому співтоваристві і навпаки нестача готелів гальмує всі ці процеси.

Хоча готельне господарство дає досить швидке повернення вкладених коштів, в Україні воно розвивається недостатньо швидкими темпами. Протягом 1999–2002 рр. доходи готельного господарства складали щорічно близько 0,3 % валової доданої вартості всіх галузей економіки України, у 2003 р. цей показник дещо збільшився і склав – 0,4 %, у 2004 р.-2008 р. – близько 0,5 %.

Починаючи з 1995 р. зберігалася тенденція скорочення числа підприємств готельного господарства через збитковість, надання в оренду іншим підприємствам тощо. З 2005 р. ситуація змінилась на краще, намітилась тенденція на збільшення підприємств готельного господарства. Так, на території України у 2008 р. функціонувало вже 1232 підприємства готельного господарства, у т.ч. 788 готелів, 17 мотелів, 8 готельно-офісних центрів, 6 кемпінгів, 35 молодіжних баз та гірських притулків, 235 гуртожитків для приїжджих та 143 інших місця для короткотермінового проживання. Порівняно з 2007 р. їх кількість збільшилась на 40 одиниць, або на 3,4 %. Це відбулося, в основному, за рахунок створення нових готелів, розширення кола звітуючих непрофільних підприємств, які мають на своєму балансі молодіжні турбази та гірські притулки та інші місця для короткотермінового розміщення, або тих підприємств, що у