У ході цих досліджень були проінтервьюровані керівники різних рівнів, у тому числі і керівники компаній, що володіють різним рівнем кваліфікації і досвідом роботи з комп'ютерами. Оскільки ці компанії відрізняються по сферах застосування комп'ютерів, те нема сенсу намагатися сформулювати критерії оцінки їхньої роботи. Успіх у застосуванні комп'ютерних технологій не пов'язаний однозначно з рівнем витрат на них. Деякі компанії вважають подібні витрати невиправданими; інші, навпаки, роблять великі витрати, використовуючи в роботі новітнє програмне забезпечення. Наприклад, керівництво ТОВ „Тур-сервіс” приділяє серйозну увагу впровадженню і розвитку сучасних систем і технологій, але при цьому керівники цієї фірми не прагнуть використовувати в роботі всі останні нововведення програмного забезпечення, а намагаються вибирати найбільш прийнятний варіант. При роботі з клієнтами, наприклад, ТОВ „Тур-сервіс” використовує інформаційну базу готелів з осені 1996 р. Вона охоплює практично всі країни світу. Турист може вибрати той чи інший готель у залежності від своїх побажань і фінансових можливостей. Одночасно з цим надається цілий спектр додаткових послуг, що враховує індивідуальні побажання клієнтів (від зустрічі в аеропорті з російськомовним гідом і трансфером, наданням машини будь-якого класу із шофером до проведення екскурсій по всьому обраному маршруті). Керівництво фірми вважає, що ця програма проста і зручна в роботі, виконує всі необхідні функції, тому в даний момент вона не вимагає заміни на більш нову.

Більшість компаній вже успішно комп’ютеризували основну частину їхнього рутинного діловодства і форму ведення бухгалтерського обліку. Багато керівників турфірм відзначають, що комп'ютери вплинули на ключові дії компаній. Багато компаній просунулися до комп'ютеризації технологічних операцій.

Як приклад пошлемося на досвід київської турфірми „Рвб-тур”, що використовує у своїй діяльності спеціалізований програмний продукт для турфірм, що називається Voyage Offіce Pro. Це найбільш повна з існуючих комп'ютерних програм - версія опису процесу діловодства і бухгалтерії для роботи туристських фірм. Програма необхідна як найбільш сучасний інструмент організації і ведення роботи з клієнтами і партнерами фірми, а також для одержання статистичних і аналітичних даних діяльності туристської фірми. При роботі з програмою можна використовувати наступні режими:

Робота з клієнтом: підбор туру зі списку „пакетів послуг”, підбор і калькуляція індивідуального туру для клієнта, бронювання пакета послуг, укладання і ведення договорів і додаткових документів, статистика оплат клієнта.

Робота з партнерами: купівля послуг - готелю, авіакомпанії і т.д. ; автоматичне формування прайс-листів фірми на підставі умов контракту з постачальниками послуг; система продажу "пакета послуг" фірмам-агентам; підготовка стандартних і індивідуальних "пакетів послуг" для кожного партнера, контроль надходження заявок і оплати від агентів; використання декількох методик при розрахунках (передоплата, оплата по факті і т.д. ).

Опис: маршрутів, готелів, наданих послуги т.д..

Ведення баз даних фірм: повний облік інформації про партнерів чи клієнтів (анкети, договори, заявки туристів, реквізити партнерів і т.д. ).

Калькуляція турів: проводиться з урахуванням усіх нюансів (сезонних знижок, доплат, особливих умов і т.д. ).

Одержання аналітичних звітів про роботу фірми: заповнюваність і прибутковість рейсів, напрямків і т.д. ; загальна прибутковість роботи фірми.

Здається, саме невміння пристосуватися до тих чи інших умов спонукує керівництво турфірм купувати новітнє програмне забезпечення, тим самим збільшуючи інвестиції на комп'ютеризацію. Що ж відбувається не так? Розглядаючи нинішній розвиток комп'ютеризації, можна стверджувати, що основна її ціль - скорочення загальних і адміністративних витрат. Однак для більшості компаній це з'явилося результатом зменшення доходів. Багато керівників почали усвідомлювати, що прийшов час для зміни стратегії впровадження комп'ютерів. "Як я можу продовжувати інвестувати проекти по комп'ютеризації, коли я не бачу прибутку від останніх нововведень?" - задаються питанням багато керівників туристських компаній [33, 36].

Типовий фінансовий план, як правило, враховує основну частину витрат на комп'ютерні потреби, але оскільки організаційна структура, штатний розклад і умови оплати комп'ютерного персоналу значно відрізняються в різних компаніях, то спроби сформулювати стандартні критерії для включення витрат на комп'ютеризацію до кошторису компанії, здатні привести до неефективних результатів. Та кількість засобів, що кожна конкретна компанія виділяє на впровадження комп'ютерних систем, ніколи не буде виявлено шляхом дослідження середньостатистичних даних чи статей витрат конкуруючих фірм. Обсяг засобів може бути визначений тільки з урахуванням конкретної ситуації, стратегії і ресурсів компанії, включаючи глибину і багатогранність її досвіду в області комп'ютеризації.

Для туристських компаній на вітчизняному ринку комп'ютерні витрати є досить постійною величиною в розподілі витрат. Приблизно 35 % від загальних комп'ютерних витрат витрачається на устаткування; 30 - на оплату персоналу; 15 - на адаптацію програмного забезпечення і підтримку його в робочому стані. Залишок у 20 % витрачається на розвиток нового програмного забезпечення і на навчання персоналу роботі з ним. Ці засоби піддаються оперативному контролю з боку менеджерів. Вплив інвестицій на майбутнє компанії величезний: фактично в них лежить ключ до стратегічних успіхів чи невдач в області комп'ютеризації. Якщо керівники не виділяють ці засоби в окрему статтю і не розуміють природу ресурсів, що вони інвестують, розвиток комп'ютеризації не буде мати чітких цілей і позиція компанії на ринку буде легко уразлива.

Якщо говорити більш конкретно, проблема управління процесом комп'ютеризації в тім виді, у якому вона постає перед керівниками туристських компаній сьогодні, полягає скоріше в правильному виборі напрямку розвитку, ніж в оцінці поточної ефективності.

Раніше прогрес в області комп'ютеризації був обмежений в основному удосконаленням бухгалтерського обліку, і для керівництва фірм, здавалося, не мало сенсу „загружати” себе