Компонентами ритмічної організації є глави, частини, книги. Епіграфи до кожної частини відображають розвиток їх сюжетів.

Романи трилогії тісно поєднані концепційним замислом. Загальна кульмінація збігається з патріотичним піднесенням сил слов’янського народу й поширюється на всю третю частину.

У трилогії органічно поєднується концентричний тип сюжету з елементами хронологічного. Відкритий фінал є своєрідною зав’язкою нового сюжету. Часову тривимірність забезпечують ретроспекції та часова перспектива, а межі теперішнього у майбутнє розмикає міфологічний час. Послідовність протікання сюжетного часу в трилогії порушується перенесенням дії в інші художні площини – онірично-міфологічний дискурс, уведенням позафабульних чинників – пейзажів, інтер’єрів, портретних штрихів, авторських відступів, історичних коментарів, фольклорних вкраплень, також спрямованих на реалізацію авторських інтенцій.

Авторський стиль трилогії містить значний корпус лексико-фразеологічних одиниць, які допомогли змоделювати колорит народів VІ – VІІ ст. н. е., відтворити їхні етнічні риси, психологічні особливості. Характерною рисою ідіостилю Д. Міщенка є тонке виявлення літературно-естетичного чуття автора, численні порівняння, епітети-прикладки в стилі народнопоетичної традиції, літописна речитативна ритмомелодика, які посилюють емоційний заряд слова, образність, асоціативність, увиразнення, художню вартість творів.

Завдяки високій художній майстерності інтерпретації особливостей політики, культури, вірувань історичного періоду наших пращурів трилогія Д.Міщенка “Синьоока Тивер”, “Лихі літа ойкумени”, “Розплата” посідає почесне місце серед інших творів української літератури періоду 70 – 80-х рр. ХХ ст.

Основні положення дисертації викладені в публікаціях:

1. Домалега І. М. Відтворення світосприйняття слов’ян VІ – VІІ ст. в історичній трилогії Д. Міщенка (“Синьоока Тивер”, “Лихі літа ойкумени”, “Розплата”) // Вісн. Запорізьк. нац. ун-ту. Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2005. – № 3 – С. – 45.

2. Домалега І. М. Образи слов’янських князів – носіїв єдності й гуманності в історичній трилогії Д. Міщенка // Нова філологія. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. – Вип. 24. – С. – 180.

3. Домалега І. М. Структуротвірні елементи сюжету й композиції трилогії Д.Міщенка “Синьоока Тивер”, “Лихі літа ойкумени”, “Розплата” // Вісн. Запорізьк. нац. ун-ту. Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. – № 1. – С. – 74.

4. Домалега І. М. Лексико-фразеологічні одиниці як складові ідіостилю Д.Міщенка (за історичною трилогією “Синьоока Тивер”, “Лихі літа ойкумени”, “Розплата” // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2006. – № . – С. – 53.

5. Домалега І. М., Стадніченко О. О. Специфіка баталістики в історичній трилогії Д.Міщенка “Синьоока Тивер”, “Лихі літа ойкумени”, “Розплата” // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2006. – №. 74. – С. – 65. (Домалега І. – 1 стор., Стадніченко О. – 1 стор.).

6. Домалега І. М. Особливості поетики Д. Міщенка (за трилогією “Синьоока Тивер”, “Лихі літа ойкумени”, “Розплата”) // Вісн. Запорізьк. нац. ун-ту. Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2007. – № 1. – С. – 57.

7. Домалега І. М. Авторська інтерпретація історичних подій VІ – VІІ ст. у трилогії Д. Міщенка (“Синьоока Тивер”, “Лихі літа ойкумени”, “Розплата”) // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – К., 2007. – № 1 – 2. – С. – 140.

Додаткові публікації:

1. Домалега І. М. Відображення домінант культури слов’ян VІ – VІІ ст. в історичній трилогії Д. Міщенка // Теоретичні та практичні питання культурології. – Мелітополь, 2006. – № 22. – С. 233 – 237.

2. Домалега І. М. Жінки історичної трилогії Д. Міщенка (“Синьоока Тивер”, “Лихі літа ойкумени”, “Розплата”) – берегині духовних цінностей // Духовність українства ХХІ століття: Зб. наук. праць / Ред. кол. О. Барно, Ю. Білодід та ін. – Кіровоград, 2006. – Вип. 10. – С.119 – 123.

АНОТАЦІЯ

Домалега І. М. Жанрово-стильові особливості історичної трилогії Д. Міщенка про добу VІ – VІІ ст. н. е. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01. – українська література. – Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. –Кіровоград, 2007.

Дисертація є системним дослідженням найважливіших жанрових і стильових особливостей історико-художньої трилогії Д. Міщенка “Синьоока Тивер”, “Лихі літа ойкумени”, “Розплата”. Розглянуто художній синтез реалізму й романтизму, епопеїчну структуру романів, специфіку поєднання історичного фактажу й авторського вимислу.

З’ясовані провідні засоби втілення авторської ідеї, за допомогою яких Д. Міщенко синтезував неповторну художню цілісність моделювання життя стародавніх слов’ян у VІ – VІІ ст. н.е. Проаналізовано особливості створення галереї персонажів: диференційованих образів правителів – слов’янських князів, візантійських імператорів та аварських ханів, жіночих характерів і типів; етнопсихологічних рис їхніх народів і родин. Досліджені сюжетотвірні (моделювання конфліктів, зачини й кінцівки, відкритий фінал тощо) й позафабульні чинники (пейзажі, інтер’єри, портретні штрихи, історичні коментарі, фольклорні вкраплення тощо) та особливості письменницького мовного ідіостилю, сповненого національним колоритом праукраїнців.

Ключові слова: жанр, історична трилогія, інтерпретація, міфологічний світогляд, фольклорна традиція, персонаж, ідіостиль, композиція, лексика, тропіка.

АННОТАЦИЯ

Домалега И. Н. Жанрово-стилевые особенности исторической трилогии Д. Мищенкo об эпохе VІ – VІІ ст. н. э. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01. – украинская литература. – Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко. – Кировоград, 2007.

Диссертация является системным исследованием важнейших жанровых и стилевых особенностей исторически-художественной трилогии Д. Мищенко “Синеокая Тиверь”, “Лихолетье ойкумены”, “Расплата”. Определены основные средства воплощения авторской идеи: создание галереи персонажей, сюжетообразующие и внефабульные составляющие, ритмическая организация трилогии, языковой идиостиль прозаика, с помощью которых Д. Мищенко синтезировал неповторимую художественную целостность моделирования жизни древних славян в VІ – VІІ ст. н.э.

В первом разделе “Теоретические аспекты жанрово-стилевой специфики исторического романа и основы национальной концептуальности трилогии Д.Мищенко” проанализированы художественные основы развития исторического эпоса, тенденции структурирования смысловых и формообразующих элементов исторических романов, роль фольклорно-мифологических мотивов в моделировании характеров и духа изображаемой эпохи. Рассмотрены художественный синтез реализма и романтизма, эпопеическая структура романов, специфика корреляции исторического фактажа и авторского вымысла.

Во втором разделе “Художественные версии человеческого в обществе и общественного в человеке” исследуются функции персонажей, отмеченные социальным и национально-политическим самовыражением. Образы правителей воплощают ведущие ментальные, интеллектуальные, волевые черты и духовные ценности своего народа, дают автору возможность доказать идею решающей роли руководителя в судьбе страны.

Женские образы, выражающие историческую энергию и мудрость, природный талант славянского народа, жертвенную преданность женщины-матери, хранительницы семейного очага, что предопределено сохранением архаических элементов в культуре, Д.Мищенко моделирует со свойственным только ему, как художнику, пиететом.

Масштабные баталии трилогии проникнуты гуманизмом и непревзойдённой жаждой свободы. Одной из главных идей является художественное воссоздание миролюбия славян, высокого почитания семьи и предков.

В третьем разделе “Структурообразующие элементы сюжета и композиции” очерчены ведущие средства построения художественного мира трилогии в соответствии с авторской идеологической концепцией. Панорамность, структурированность составных частей, сюжетная разветвлённость, информационная насыщенность, проекция на современность свойственны композиции трилогии.

В романах органически соединены концентрический тип сюжета и элементы хронологического. Открытый финал является своеобразной завязкой нового сюжета. Писатель подчеркивает взаимосвязь и взаимообусловленность фактов в непрерывной цепи исторического развития. Общая кульминация совпадает с патриотическим подъёмом сил славянского народа и распространяется на всю третью часть.

Временную трехмерность обеспечивают ретроспекции и временная перспектива, а границы настоящего в будущее размыкает мифологическое время. Последовательность течения сюжетного времени в трилогии нарушается перенесением действий в другие художественные площади – онирически-мифологический дискурс, введением внефабульных, направленных на реализацию авторских интенций.

Идиостиль Д. Мищенко характеризуется наличием значительного корпуса лексико-фразеологических единиц, сравнений, эпитетов в стиле народнопоэтических традиций, летописной речитативной ритмомелодики, которые усиливают эмоциональный заряд слова, образность, ассоциативность, поднимают художественную ценность произведений.

Трилогия выделяется ритмомелодикой, присущей жанру сказаний, легенд, которой автор достиг, используя фольклористические речевые приёмы: повторы, тавтологические выражения. Широко применён приём аллитерации. Динамику батальных сцен отражено нанизыванием глагольных форм, использованием неполных, нераспространённых предложений.

О высоком мастерстве поэтизации текста свидетельствует и приём развёртывания тропов, особенно если троп заложен в заглавии и развёртывается на протяжении целой книги.

Ключевые слова: жанр, историческая трилогия, интерпретация, мифологическое мировоззрение, фольклорная традиция, персонаж, идиостиль, композиция, лексика, тропика.

SUMMARY

Domalega I.Genre-stylistic Peculiarities Historical Trilogy by D.сhenko about Epoch VІ – VІІ ст. н. е.

Thesis for a Candidate of Philology degree in speciality 10.01.01. – Ukrainian Literature. – Kirovograd State Pedagogical Universitety named after Volodymyr Vynnychenko. – Kirovograd, 2007.

A manuscript is defend, in which the most important genre and stylistic peculiarities historical trilogy by D.сhenkо ‘Blue-eyed Tyver’, ‘Bad Times for the Native Land’, ‘Atonement’ have been analysed. It has been considered the аrtistic сonfluence of realism and romanticism, еpical structure of novels, specific of combination of historical facts and author fiction.

Leading facilities of embodiment of author idea are determined, by which D. synthesized unique artistic integrity about life of ancient slavs in the VІ – VІІ centuries. Peculiarities creation of palette of characters: differentiated appearances of rulers – slavonic princes, byzantine emperors and avar’s khans, womanish characters and types; ethnopsicological rice of their families and people.

The components of subject (design of conflicts, beginnings and endings, opened finale and other) and outside of plot constituents (landscape, interiors, portrait strokes, historical comments, folk-lore disseminations) and individual language of writer’s style, full of by the national colour of Ukrainian ancestors have been explored.

Key words: genre, historical trilogy, interpretation, mythological world view, folk tradition, character, ideostyle, composition, vocabulary, tropic.