Чернівецький державний університет

імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

Широкова-Мурараш Ольга Генадіївна

Дитяча праця у промисловості Англії першої половини ХІХ століття

УДК: 942.0 “18”

07.00.02-Всесвітня історія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Чернівці-2000

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії та міжнародних відносин Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

Провідна організація: |

доктор історичних наук, професор

Шаповалов Вітольд Вікторович,

Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича.

доктор історичних наук, професор

Сич Олександр Іванович,

Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича.

кандидат історичних наук, доцент

Дьомін Олег Борисович,

Одеський державний університет імені Іллі Мечникова.

Київський Національний університет імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться “27” жовтня 2000 року о 10 години на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому державному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м.Чернівці , вул. вул. Кафедральна, 2, корп. 14, ауд.18)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича (м.Чернівці, вул. Лесі Українки, 23)

Автореферат розісланий 26 вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент Карпо В.Л.

І. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Промисловий переворот в Англії, пік якого припадає на першу половину ХІХ століття, супроводжувався масштабними зрушеннями у сфері матеріального виробництва, різким зростанням продуктивних можливостей суспільства, важливими політичними та соціальними змінами, які докорінно змінили обличчя Англії і перетворили її з аграрної на передову індустріальну державу. Одним із важливих соціально-економічних наслідків промислового перевороту було погіршення становища робітничого класу та створення умов для масового використання праці дітей на промислових підприємствах.

Як самостійна частина продуктивних сил Англії дитяча праця відіграла надзвичайно важливу роль у становленні основних галузей англійської промисловості. На першому етапі індустріалізації діти-учні з робітних будинків та парафіяльних притулків послужили головним джерелом постачання дешевої робочої сили на фабрики текстильної промисловості, які переважно використовували енергію водяного двигуна і були розташовані головним чином у сільській місцевості. Масове впровадження у виробництво парового двигуна створило необхідні передумови для активного переміщення виробництва ближче до міст, які на той час перетворилися у місця концентрації значної кількості робочої сили, однак результатом цього процесу стало не скорочення, а навпаки, зростання масштабів використання праці малолітніх робітників у фабричному виробництві. У вугільній промисловості діти стали вирішальним фактором, який спростив розробку пластів невеликої товщини, забезпечивши транспортування добутого вугілля всередині шахт та подачу його на поверхню.

Масовий характер використання дітей на виробництві та жахливі умови праці (робочий день тривалістю від 12 до 14 годин, ранній вік початку трудової діяльності на фабриках, сувора фабрична дисципліна, жорстокості з боку адміністрації та старших робітників, високі показники травмування дітей на виробництві, розповсюдженість нещасних випадків, мізерна заробітна плата) згубно впливали на стан здоров’я малолітніх робітників і приводили до непоправних наслідків (збільшення кількості калік та інвалідів серед дітей, зниження загального рівня їх освіти та виховання, руйнування традиційних сімейних стосунків тощо). Негативні явища, пов’язані з застосуванням дитячої праці на фабриках та шахтах Англії, стали предметом рішучого осуду сучасників цих подій та більшості істориків як минулої доби, так і сьогоднішнього дня. Найбільш прогресивні представники середнього класу очолили рух за обмеження використання дитячої праці у промисловості і домагалися створення спеціальних парламентських комісій для ретельного вивчення умов праці дітей та підлітків у різних галузях виробництва Англії. Зібрані комісіями матеріали розкрили перед англійським суспільством жахливе становище дітей у фабричному виробництві і підштовхнули його до усвідомлення необхідності невідкладних заходів, направлених на обмеження дитячої праці.

Соціальні зміни у суспільному житті Англії взагалі і, зокрема, розширення масштабів застосування дитячої праці у промисловому виробництві як наслідок промислового перевороту ігнорувалися деякою частиною західних істориків, які зводили його зміст лише до певних технічних та економічних змін. У своїх працях ці вчені відводять незаслужено мало місця питанням, пов’язаним з масовим використанням дитячої праці на фабриках та шахтах Англії, незважаючи на те, що впродовж тривалого часу ці проблеми перебували в центрі уваги англійської громадськості. Крім того, використання праці дітей та підлітків у виробництві послужило причиною виникнення громадського руху за законодавче обмеження дитячої праці і стало одним з факторів, який сприяв поляризації політичних сил Англії у першій половині ХІХ століття. Результатом тривалої боротьби прогресивної громадськості за покращення становища дітей на виробництві було прийняття законів, які послужили основою першого у світі фабричного законодавства.

Важливість даної теми обумовлена ще й тим, що проблема дитячої праці не втратила своєї гостроти та актуальності на сучасному етапі, оскільки рівень дитячої зайнятості у багатьох країнах світу залишається досить високим, а умови, у яких доводиться працювати дітям, – шкідливими для їх здоров’я та розвитку. У збірнику основних положень та висновків, зроблених Комітетом по вивченню сучасного стану дитячої зайнятості, опублікованому у 1988 році, звертається увага на те, що заробітна плата дітей та підлітків здебільшого не залежить від кількості відпрацьованих годин і в переважній кількості випадків є набагато нижчою, ніж заробітна плата інших вікових категорій робітників. Таким чином, основні риси, які характеризували дитячу працю у першій половині ХІХ століття, притаманні цьому явищу і сьогодні. Діти і сьогодні залишаються найменш захищеною та найдешевшою частиною робітників. У зв’язку з цим питання, пов’язані з історією використання праці дітей у промисловому виробництві, вимагають ретельної уваги дослідників.

Актуальність теми також підтверджується недостатньою науковою розробкою проблем, які стосуються використання дитячої праці на виробництві, як у роботах зарубіжних та радянських істориків, так і в сучасній українській історіографії. На даний час у вітчизняній і зарубіжній літературі немає спеціальних праць, присвячених дослідженню обраної автором дисертації теми.

Зв’язок роботи з науковими темами та програмами. Дисертація виконана у рамках науково-дослідної теми “Питання соціально-економічної і політичної історії країн Європи і Північної Америки у новий та новітній час”, що розробляється кафедрою всесвітньої історії та міжнародних відносин Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича.

Мета і задачі дослідження полягають у тому, щоб на основі комплексного вивчення та критичного аналізу наявних джерел і літератури показати причини, масштаби та наслідки застосування дитячої праці в англійській промисловості першої половини ХІХ століття як соціально-економічного наслідку промислового перевороту.

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

·

·

розглянути умови та характер праці дітей у окремих галузях промислового виробництва Англії та проаналізувати їх вплив на здоров’я, мораль та загальний розвиток дітей;

·

Об’єкт дослідження: соціально-економічні та політичні наслідки промислового перевороту в Англії.

Предмет дослідження: дитяча праця в англійській промисловості першої половини ХІХ століття, її причини, масштаби, умови, наслідки та законодавче регулювання.

Методологічну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання та положення про діалектичний взаємозв’язок і взаємозумовленість явищ у суспільстві. Під час роботи над дисертацією автор керувався принципами об’єктивності, доказовості, системності та конкретно-історичним підходом до висвітлення досліджуваної проблеми. При вирішенні поставлених завдань використовувався проблемно-хронологічний метод.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в українській історіографії комплексним науковим дослідженням проблеми використання дитячої праці в англійський промисловості першої половини ХІХ століття.

У дисертації зокрема:

·

висвітлені основні проблемні питання стосовно рівня, змісту та характеру дитячої зайнятості;

розглянуто умови праці дітей та її наслідки у різних галузях англійської промисловості (вік, тривалість робочого дня, характер та види виконуваної роботи, рівень заробітної плати тощо) на основі нових даних, які до цього не використовувалися в історичній літературі;

визначено роль та частку дитячої заробітної плати у сімейному бюджеті;

висвітлено протилежні точки зору представників різних верств англійського суспільства та членів уряду на проблеми дитячої зайнятості у промисловості;

встановлено основні етапи руху за обмеження дитячої праці та визначено його політичну спрямованість;

здійснено критичний аналіз та доведено обмеженість прийнятих англійським парламентом законів, які були направлені на регулювання праці дітей у промисловості.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що, по-перше, автором було зроблено спробу на рівні сучасної історичної науки заповнити прогалину у вивченні такої важливої наукової проблеми, як експлуатація дитячої праці у промисловості Англії першої половини ХІХ століття; по-друге, розробка теми дає змогу поглибити вивчення деяких аспектів соціально-економічної і політичної історії Англії; по-третє, фактичний матеріал, положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані у загальних працях з історії Англії, промислового перевороту, робітничого класу та робітничого руху, а також в учбовому процесі у вузах при підготовці лекцій та при проведенні семінарських та практичних занять.

Апробація результатів дисертації. Робота пройшла апробацію на спеціальному засіданні кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича, окремі її положення викладені в доповідях автора на науково-практичних конференціях: “Молодь та актуальні проблеми історичної науки” (Чернівці, 1989), “Актуальні проблеми дослідження та викладання нової історії країн Західної Європи та Америки” (Одеса, 1992), “Природа, феноменологія та динаміка конфліктів у сучасному світі” ( Чернівці, 1995).

Публікації. Основний зміст дисертації розкрито в п’яти статтях у фахових наукових виданнях історичного факультету Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича та Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на 12 параграфів, та висновків (разом 188 стор.), списку джерел (202 позиції) та додатків (12 таблиць, 14 малюнків). Повний обсяг дисертації - 204 с.

ІІ. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, характеризується ступінь наукового опрацювання проблеми, формулюються мета, завдання, об’єкт, предмет дослідження, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів. Вказується апробація результатів дослідження.

Перший розділ - “Історіографія проблеми та джерела” присвячено історіографічному аналізу існуючих досліджень з питань використання дитячої праці у промисловості Англії, розгляду різноманітних підходів істориків щодо вивчення цієї проблеми та характеристики використаних джерел з теми.

Питання, пов’язані з промисловим переворотом та його наслідками, завжди були в центрі уваги британської історичної науки, однак серед істориків немає повної одностайності в оцінці соціальних наслідків цього історичного явища. На думку багатьох представників англійської історичної науки, негативним соціальним наслідком промислового перевороту слід насамперед вважати створення умов для масштабного використання та нещадної експлуатації праці дітей.

Протягом ХІХ - на початку ХХ століття англійські історики розглядали проблеми промислового перевороту з “традиційної” та “нетрадиційної” точки зору. Прихильники “традиційних” поглядів (до яких ми відносимо Дж.Тревельяна, А.Тойнбі, Т.Роджерса, П.Манту, а також Г.Гіббінса, подружжя Дж.Хемонд та Б.Хемонд, Сіднея та Беатрису Вебб та інші) вважали, що швидкий прогрес усіх галузей англійської економіки не тільки не супроводжувався жодними позитивними змінами в житті трудящих, а навпаки, сприяв погіршенню їхнього становища, породивши цілу низку нових проблем, однією з яких стала жорстока експлуатація дітей на фабриках і заводах Англії. Така точка зору протягом тривалого часу (до початку ХХ століття) займала панівні позиції в англійській історичній науці.

Табір “нетрадиційних” істориків, які зазвичай заперечували факт погіршення становища робітників в результаті запровадження машин і переходу до фабричного виробництва, був дуже нечисленним. Представниками цієї меншості є насамперед А.Юр та К.Тейлор, який у 1842 році у своїй праці “Записки про подорож по промислових районах Ланкашира” змалював фабрикантів справжніми добродійниками робітників.

У 20-30 роках ХХ століття під впливом робіт Дж.Клепема, Т.Ештона, Р.Хартуелла та інших історики сформували два протилежних табори: “песимістів” та “оптимістів”. “Песимісти”, до яких залучаються представники марксистського напрямку, а також такі історики, як Е.Томпсон, А. Бріггз, Д.Морган, Г.Перкін, Б. Інгліс та інші, дотримуюся традиційної точки зору про погіршення становища робітничого класу у роки промислового перевороту і висувають на передній план негативні наслідки промислової революції. Вони послідовно відстоюють тезу про те, що в ході індустріалізації створювались умови для масштабного використання та жорстокої експлуатації дитячої праці. “Оптимісти” (до яких можна віднести Дж.Клепема, Т.Ештона, У.Корта, У.Хатта, М.Флінна, І.Пінчбека, почасти П.Матіаса та деяких інших вчених) виступали проти інтерпретації дитячої праці як масового явища, породженого індустріальною революцією, і вважали його спадщиною доіндустрального періоду. Визнаючи негативні сторони експлуатації дітей у промисловості, вони доводили їх неминучий та економічно виправданий характер. Основні погляди “оптимістів” викладено у працях лідера цього напрямку Р.Хартуела, який приходить до висновку, що аргументи тих, хто виступає з критикою та осудом застосування дитячої праці, ґрунтуються переважно на моральних, а не на економічних судженнях.

У британській історіографії дитячої праці по-різному оцінюється роль та наслідки фабричного законодавства. Традиційна точка зору зводиться до високої оцінки дій уряду, результатом яких стало своєчасне прийняття фабричних законів, які сприяли швидкому витісненню дитячої праці працею дорослих робітників. Існує також альтернативна точка зору, прибічники якої вважають, що істотне зниження рівня дитячої зайнятості на фабриках мало об’єктивний характер і було спричинене значним ускладненням технологічних операцій.

Якщо в літературі кінця ХІХ - початку ХХ ст. позиція істориків стосовно проблеми використання дитячої праці в Англії в період промислового перевороту є чіткою й визначеною, і всі вони погоджуються з окремими положеннями “традиційного” напрямку, то зміст значної частини сучасної історичної літератури з досліджуваного питання визначається гострою полемікою між представниками різних точок зору. Визначено основні моменти, навколо яких розгортаються дискусії. Це насамперед питання про те, чи слід вважати дитячу працю специфічним наслідком промислової революції, чи трактувати її як закономірний результат економічного розвитку країни. Досі не втрачають своєї дискусійної гостроти питання про масштаби застосування дитячої праці в Англії на початку XIX століття, особливо про те, чи збільшилися вони при переході суспільства від доіндустріального до фабричного виробництва.

У дослідженнях 70-90 років ХХ століття англійськими істориками піднімаються проблеми, які не знайшли відображення у традиційній історичній літературі, зокрема питання про роль та розмір внеску працюючих дітей у бюджет сім’ї.

Стислий огляд основних течій англійської історіографії з питань використання дитячої праці в роки промислового перевороту свідчить про те, що історики, які належали до різних напрямків, розглядають промислову революцію та її наслідки під різними кутами зору і дають суперечливі пояснення суті та причин цього явища. У цілому автори сучасних історичних праць погоджуються з основними висновками “песимістів” про посилення “експлуатації маленьких дітей” у роки індустріалізації, неухильне зростання масштабів дитячої зайнятості та значне зниження віку, в якому діти починали регулярну трудову діяльність на виробництві.

Серед робіт радянських, російських та українських істориків немає спеціальних досліджень з питань застосування праці дітей у промисловості Англії протягом першої половині ХІХ століття. Окремі аспекти цього питання знайшли відображення у працях радянських істориків Н.А.Єрофєєва, А.Б.Рєзнікова, та К.Н.Татарінової, присвячених історії промислового перевороту в Англії.

Здійснений історіографічний аналіз літератури, присвяченої досліджуваній у дисертації проблемі, свідчить про те, що питання, пов’язані з використанням праці дітей у промисловості Англії першої половини ХІХ століття, не знайшли достатнього висвітлення в історичній літературі.

Джерельною базою роботи є комплекс документів та статистичних матеріалів з економічної історії Англії першої половини ХІХ століття, з питань промислового перевороту та використання дитячої праці в Англії у згаданий період.

Найважливішим джерелом дослідження є доповіді та звіти парламентських та королівських комісій за 1816, 1832, 1833-1834, 1842 та 1843-44 роки, які зазвичай створювалися після подання до парламенту чергового проекту закону про обмеження дитячої праці для того, щоб вивчити становище дітей у окремих галузях англійської промисловості. Результатом діяльності кожної комісії було обговорення або прийняття нового закону.

Величезне практичне значення та цінність зібраних членами комісій матеріалів полягає в тому, що вони дозволяють висвітлити питання про використання праці дітей в англійській промисловості з урахуванням протилежних точок зору: дітей та їх батьків з одного боку та фабрикантів та наглядачів з іншого.

Незважаючи на те, що парламентські документи є основним історичним джерелом для вивчення питання про застосування праці дітей, на якому ґрунтувалась вся класична історична література, окремі історики критично оцінюють представлений в них матеріал. Найбільшу кількість суперечок викликають висновки першої парламентської комісії 1832 року та другої комісії 1833 року. Автор дисертації намагався використати дані обох згаданих комісій, опираючись на найбільш типові випадки для того, щоб відтворити правдиву та об’єктивну картину умов життя і праці зайнятих на виробництві дітей.

Іншу групу джерел складають збірники документів з історії Англії та промислового перевороту, які містять уривки листів, спогадів, виступів, праць філантропів та істориків того часу, різноманітні свідчення та документальні матеріали про умови праці дітей та дорослих робітників, а також уривки матеріалів парламентських комісій, які розглядали питання дитячої зайнятості у промисловості. Їх висока історична цінність підтверджується тим, що упорядники не обмежують свій відбір загальнодоступними матеріалами, запозиченими з доповідей парламентських комісій, і подають багато документів інших комісій, які були створені для вивчення стану здоров’я міської частини населення, умов проживання нижчих верств населення у містах тощо.

Збірник “Уривки Британської історичної статистики” містить важливі статистичні дані про кількість дітей та підлітків, зайнятих регулярною виробничою діяльністю у різних галузях легкої промисловості Англії в період від 1835 до 1856 року.

Вивчені джерела дозволяють глибше і повніше проілюструвати умови праці, становище та чисельність працюючих дітей, а також основні етапи боротьби за законодавче обмеження їх використання у виробництві.

У другому розділі “Причини та масштаби використання дитячої праці в англійській промисловості першої половини ХІХ століття” на основі аналізу документів з історії промислового перевороту та статистичних даних досліджується рівень та масштаби дитячої зайнятості в основних галузях промисловості Англії у першій половині ХІХ століття. Для досягнення поставленої мети в межах розділу автором проведено аналіз соціально-економічного становища Англії в цей період, виявлено основні причини використання праці дітей та підлітків у промисловості Англії, встановлено рівень та масштаби дитячої зайнятості, проаналізовано відмінності у використанні праці хлопчиків та дівчаток. Головна увага приділяється найважливішим галузям англійської промисловості, а саме: текстильній, вугільній та гірничодобувній, оскільки саме в них було зосереджено основну частину робітничого класу, а частка дітей серед загальної маси робітників була найвищою.

Промисловий переворот в Англії характеризувався низкою специфічних рис. Головна з них полягала в тому, що всі процеси промислової революції протікали порівняно швидко і були яскраво вираженими. Вже на початку ХІХ століття масштабне використання машин стало фактором, який значно прискорив економічний розвиток та процвітання країни. Впровадження машин у виробництво мало не тільки економічні, але й соціальні наслідки і в цілому призвело до падіння життєвого рівня нижчих верств населення.

Масштабні зрушення у сфері матеріального виробництва наклали яскравий відбиток на ідеологію та світогляд суспільства. Формується філософсько-економічна доктрина нового класу – буржуазії, яка завдяки ідеологам Д. Локку, Т. Мальтусу, Д. Рікардо, І. Бентаму висувала на передній план переваги індивідуалістичного способу життя, виправдовувала ідею вільного підприємництва та зміни, які були притаманні промисловому перевороту. Зародження та розвиток викладених вище ідей свідчили про формування та укріплення позицій нового класу власників – буржуазії. На противагу йому з розорених селян та ремісників формується новий клас виробників – пролетаріат. Виникнення даних двох класів та подальша глибока соціальна стратифікація суспільства стали одним з найважливіших соціальних наслідків промислового перевороту. Вплив промислового перевороту на становище робітничого класу був сильним та неоднозначним, що перш за все пов’язано з погіршенням рівня їх життя, яке проявилося у поступовому зниженні номінальної заробітної плати та різкому скороченні реальних доходів населення. Все це, поряд з ростом та розширенням виробництва, призвело до істотних змін у структурі робітничого класу і створило передумови масового використання праці жінок та дітей у фабричному виробництві.

Експлуатація праці дітей існувала в доіндустріальну епоху в надомному виробництві та сільському господарстві, тому не слід вважати її принципово новим явищем, безпосереднім породженням фабричного виробництва. Принципово новим явищем у роки промислового перевороту стала зміна характеру та інтенсивності дитячої праці, різке розширення сфер та масштабів її використання, зміна умов праці та життя малолітніх робітників.

Масштабне застосування дитячої праці у промисловості Англії у першій половині ХІХ століття було цілком закономірним і спричинювалося такими обставинами:

1. Використання парових машин вимагало виконання великої кількості допоміжних операцій, які не були пов’язані з застосуванням значної фізичної сили, не вимагали високої кваліфікації і могли успішно виконуватися дітьми та підлітками.

2. Однією з головних причин, які спонукали підприємців широко використовувати працю дітей, була її дешевизна у порівнянні з працею дорослих робітників, що відкривало перед фабрикантами шлях для одержання додаткових прибутків.

3. Фізіологічні та психічні особливості дітей перетворили їх у вигідних для капіталістів робітників. Діти виявилися напрочуд вправними при з’єднанні розірваних ниток, заправці шпульки ткацького станка та виконанні інших операцій. Крім того, діти були найбільш беззахисною та покірною частиною робітників, яка беззаперечно підкорялася жорстоким вимогам фабричного виробництва.

4. Загальне погіршення становища робітничого класу у період промислової революції призвело до нездатності дорослого населення власною працею забезпечити існування своїх сімей. Єдиним шляхом врятування сім’ї від голодної смерті у багатьох випадках стало працевлаштування дітей на фабриках та шахтах.

Аналіз широкого історичного матеріалу дозволяє зробити висновок, що промисловий переворот супроводжувався різким посиленням експлуатації дитячої праці у всіх галузях виробництва. Найбільшого розповсюдження застосування праці дітей набуло у текстильній та вугільній промисловості. Це можна пояснити тим, що, з одного боку, ці дві галузі займали провідні позиції в англійській промисловості, а з іншого боку тим, що технологічний процес у текстильній та вугільній промисловості включав велику кількість допоміжних операцій, які з успіхом могли виконуватися дітьми.

Діти вікової категорії від 11 до 16 років становили найбільш численну групу текстильних робітників на початку 1830-х років, коли рівень дитячої зайнятості неухильно зростав. До 1840 року доля дитячої праці у текстильній промисловості складала від 40% до 50% всієї робочої сили, а в 30-х роках ХІХ століття поширення дитячої праці стало ознакою практично всіх галузей промисловості.

Промислова революція призвела до зростання масштабів використання та посилення експлуатації дитячої праці не тільки у фабричному виробництві, але й у гірничодобувній та вугільній промисловості, яка за масштабами використання дитячої праці посідала друге місце після текстильної. Діти та підлітки, зайняті регулярною працею на шахтах та металургійних заводах Англії, складали високий відсоток серед загального числа робітників. Порівнюючи ці показники з аналогічними показниками у текстильній промисловості, можна дійти до висновку, що у вугільній промисловості рівень дитячої зайнятості був дещо нижчим і коливався у межах від 30% до 40%.

Радикальні зміни масштабів та характеру застосування дитячої праці слід віднести до періоду з 1817 до 1839 року, який нерідко визначається як пік промислової революції. Після 1840 року масове впровадження у виробництво автоматичних прядильних станків різко зменшує попит на дитячу працю. Важливу роль у перегрупуванні сил на ринку праці на користь дорослих робітників зіграло запровадження фабричного законодавства, а також зміни у ставленні англійського суспільства до проблеми використання дитячої праці.

У третьому розділі дисертації “Умови праці та життя дітей, зайнятих у промисловому виробництві” висвітлюються питання про умови праці дітей у різних галузях фабричного виробництва та вугільної промисловості (вік, у якому вони приймались на роботу, тривалість та розпорядок їх робочого дня, види робіт, які виконувалися дітьми, виробнича дисципліна та ставлення до них, а також заробітна плата та розмір внеску дитячої праці у бюджет сім’ї). На основі фактичного матеріалу з’ясовуються наслідки важкої праці на здоров’я, мораль та розвиток зайнятих на виробництві дітей.

Самий факт існування в доіндустріальну епоху праці дітей як звичного явища свідчить про те, що тогочасне суспільство було морально підготовленим для сприйняття дітей не тільки як допоміжної робочої сили у надомному виробництві та у сільському господарстві, але і як самостійної частини продуктивних сил суспільства.

Перехід від домашнього виробництва до фабричного не був раптовим і здійснювався переважно двома шляхами: через систему “учнівства”, яка використовувала працю дітей з робітних будинків та парафіяльних притулків, та через сімейну організацію фабричної праці на ранньому етапі індустріалізації, коли на фабрику зазвичай влаштовувалась вся сім’я: батько працював за станком, а діти виконували допоміжні операції. У зв’язку з тим, що фабрики раннього періоду промислового перевороту розташовувались у сільській місцевості, виникали серйозні труднощі у забезпеченні їх робочою силою. Тому на початковому етапі становлення фабричної системи діти з робітних будинків та сирітських притулків були важливим джерелом дешевої робочої сили.

Внаслідок дії закону 1802 року, наступних законів, а головним чином у зв’язку з масовим переходом виробництва на використання сили парового двигуна було створено умови для поступового витіснення праці “учнів” та “підмайстрів” з виробництва і заміни її працею “вільних” дітей. До 1840 року система “учнівства” остаточно припиняє своє існування.

Масове впровадження у виробництво парового двигуна призвело до різкого зростання кількості фабрик у містах, що вимагало великої кількості додаткових робочих рук. Знижуючи заробітну плату дорослих робітників та відмовляючи їм у працевлаштуванні, фабриканти свідомо змушували їх віддавати своїх дітей на фабрики.

У зв’язку з падінням рівня заробітної плати дорослих робітників, зростанням безробіття та поглибленням загального зубожіння простого народу було створено передумови для збільшення загальної чисельності працюючих дітей та значного зниження мінімальної вікової межі початку трудової діяльності малолітніх робітників. В окремих випадках діти починали трудову діяльність у 5-6 літньому віці. Основна маса дітей поступала на фабрики у віці 8-9 років. Показники віку, в якому діти приступали до роботи на шахтах, у цілому збігаються з аналогічними показниками початку регулярної трудової діяльності у фабричному виробництві. Тривалість робочого дня дітей дорівнювала тривалості робочого дня дорослої частини робітників, а в окремих випадках перевищувала її. У цілому на підприємствах практикувався 12-14 годинний робочий день. За працю, яка не тільки за тривалістю, але й за інтенсивністю не поступалася праці дорослих робітників, діти одержували заробітну плату у декілька разів меншу ніж їх батьки. На відміну від зарплати дорослих робітників, рівень якої з 1812 по 1850 рік в цілому знизився, заробітна плата дітей характеризувалась відносною стабільністю через свій мінімальний розмір (від 1,5 шилінгів у наймолодшому віці до 5 шилінгів у підлітковому віці). Незважаючи на такий низький рівень заробітної плати, дитячий внесок мав велике значення для бюджету сім’ї. Розмір дитячого внеску складав від ? до ? частини сімейного бюджету у залежності від кількості працюючих дітей.

У переважній більшості випадків діти займались монотонною, виснажливою працею в антисанітарних умовах при повній відсутності елементарних вимог техніки безпеки. Важке становище дітей ускладнювалося жорстоким ставленням до них наглядачів та майстрів, суворою дисципліною, системою штрафів і тілесних покарань. Результатом виснажливої напруженої праці дітей у шкідливих умовах виробництва був високий рівень розповсюдження нещасних випадків на виробництві, розвиток у дітей професійних хронічних захворювань, передчасна втрата працездатності, падіння рівня моралі та освіти.

Факти численних зловживань, виявлених у ході вивчення становища дітей у промисловому виробництві Англії першої половини ХІХ століття, свідчили про необхідність невідкладного законодавчого втручання у справи промисловості та прийняття законів, направлених на обмеження дитячої праці, поліпшення умов, у яких трудилися діти, та встановлення державного контролю за діями промисловців.

У четвертому розділі “Фабричне законодавство та його вплив на використання дитячої праці в Англії у першій половині ХІХ століття” розглядаються основні етапи руху за обмеження використання дитячої та підліткової праці в англійській промисловості, який відіграв важливу, якщо не вирішальну роль у прийнятті фабричних законів; висвітлюється політична ситуація, що сприяла вирішенню у парламенті питання про законодавче регулювання дитячої праці, аналізуються зміст і характер прийнятих законів.

Історія запровадження фабричного законодавства є безпосереднім відображенням складних економічних, соціальних та політичних процесів, які відбувалися в Англії у першій половині ХІХ століття. Фабричне законодавство було зумовлене низкою об’єктивних та суб’єктивних причин. Самі промисловці не могли не визнати згубного впливу непомірно важких умов фабричної праці на дітей та підлітків, яскравим доказом якого було різке зростання кількості покалічених та важкохворих дітей. У зв’язку з цим у капіталістів виникала занепокоєність можливістю використання праці цього покоління робітників у майбутньому. Медичні свідчення, зібрані парламентськими та урядовими комісіями, переконували у справедливості таких побоювань. Зазначалось, що у багатьох випадках працездатність робітників, які починали трудитися на фабриках у ранньому дитячому віці, повністю або частково втрачалась, коли вони досягали віку 25-30 років. Перед членами парламенту вимальовувалась безрадісна перспектива фізичного виродження декількох поколінь робітників. Було зрозуміло, що існування фабричної системи у тому вигляді, в якому вона сформувалась на першій стадії промислового перевороту, вступало у протиріччя з можливістю стабільного розвитку країни у майбутньому.

Сприятливий грунт для формування фабричного законодавства створювало загострення політичної боротьби за владу між землевласницькою аристократією та крупною промисловою буржуазією. Мало або зовсім не зацікавлені у розвитку фабричного виробництва аристократи, об’єднані у партію торі, виражали невдоволення практикою використання дитячої праці. Цей факт свідчив про політичний характер боротьби за обмеження використання праці дітей у промисловості.

На межі ХVIII - XIX століть англійське суспільство виявилося непідготовленим до проведення реформ, направлених на покращення становища зайнятих у фабричному виробництві дітей. Незважаючи на те, що боротьба філантропів не призвела до істотного скорочення дитячої праці у промисловому виробництві, вона мали певний вплив на суспільну свідомість і значно прискорила прийняття перших законодавчих актів, під захист яких потрапили діти з робітних будинків та сирітських притулків.

Наступний етап боротьби за прийняття фабричного законодавства започаткував англійський соціаліст-утопіст Роберт Оуен. У результаті його діяльності було прийнято важливий закон, який поклав початок законодавчому обмеженню праці всіх категорій зайнятих на виробництві дітей. Справу Р.Оуена продовжили Р.Остлер, М.Садлер та лорд Ешлі, ідеї яких викликали рішучий опір власників фабрик. Фабриканти обґрунтовували свої позиції тим, що скорочення тривалості робочого дня для дітей неминуче поставить їх перед необхідністю повної реорганізації основних технологічних процесів і завдасть значних матеріальних збитків.

Важливу роль у зародженні та формуванні фабричного законодавства зіграло посилення активності народних мас, яке вилилося у чартиський рух. У ході цієї боротьби було створено передумови для прийняття закону про 10-ти годинний робочий день.

На час прийняття законодавчих актів 1833, 1842 та 1844 років спостерігаються певні зрушення у формуванні нового світогляду англійського суспільства. Важливою ознакою нового мислення стає турбота про покращення умов праці робітників та їх дітей, які були головною продуктивною силою суспільства, гарантом стабільного росту економіки у майбутньому. Для крупних фабрикантів фабричне законодавство обіцяло неабиякі вигоди. Запровадження та неухильне виконання фабричних законів в усіх галузях промисловості привело б до послаблення конкурентоспроможності дрібних виробників. Крім цього, активне впровадження у виробництво складніших та досконаліших машин вимагало від робітників вищої кваліфікації і сприяло скороченню дешевої дитячої праці.

У цілому промислове законодавство першої половини ХІХ століття було запізнілим і мало обмежений характер. Недосконалість, нечіткість та двозначність багатьох статей законів створювали сприятливий грунт для численних порушень. Реальне скорочення масштабів використання дитячої та підліткової праці у промисловості Англії було зумовлене не тільки введенням фабричного законодавства, але значною мірою і економічними причинами, пов’язаними з впровадженням нового покоління машин у виробництво.

З часом основні положення фабричного законодавства (десятигодинний робочий день та заходи, направлені на забезпечення безпеки праці) торкнулися й дорослих робітників.

У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження, які зводяться до наступних положень.

Одним із головних соціально-економічних наслідків промислової революції було масштабне використання та жорстока експлуатація праці дітей практично в усіх найбільш важливих галузях англійського промислового виробництва.

Незважаючи на існування цілої низки різноманітних підходів до висвітлення питань, пов’язаних з використанням дитячої праці у промисловості Англії у досліджуваний період, в цілому підтверджується традиційна точка зору про зростання загального рівня зайнятості дітей протягом першої половини ХІХ століття.

У ході промислової революції суттєвих змін зазнав зміст дитячої праці. Праця дітей втратила свою допоміжну роль, яку вона мала у доіндустріальний період, набула більш масового та регулярного характеру, перетворилася на самостійну частину продуктивних сил Англії і вступила на ринку праці у гостру конкурентну боротьбу з працею дорослих робітників.

Промислова революція створила умови для підвищення попиту на дитячу працю. У 1820-1835 роках праця дітей набула широкого розповсюдження практично в усіх основних галузях англійської промисловості. Основними причинами, які викликали масове використання праці дітей у промисловості Англії у першій половині ХІХ століття, були: значне погіршення становища робітничого класу, внаслідок якого заробіток глави сім’ї виявився недостатнім для забезпечення рівня прожиткового мінімуму сім’ї; дешевизна дитячої праці у порівнянні з працею дорослих робітників; спрощення технологічних процесів у виробництві, які не вимагали застосування значної фізичної сили та високої кваліфікації; особливості фізіології та психіки дитячого організму, завдяки яким діти легко оволодівали необхідними виробничими операціями і перетворювались на найбільш покірну частину робітників; збіг тимчасового підвищення попиту на робочу силу з існуванням доіндустріального сприйняття дитячої праці як природного та звичного явища.

Найвищими показниками рівня дитячої зайнятості характеризувались текстильна, більшість галузей легкої промисловості та частково вугільна промисловість. На фабриках та шахтах Англії впродовж досліджуваного історичного періоду дітям доводилося напружено працювати у надзвичайно важких та шкідливих умовах, які відрізнялися тривалим робочим днем, низькою оплатою праці, жорстоким ставленням до працюючих дітей, відсутністю елементарних санітарних умов та вимог техніки безпеки. Наслідками цього стали значне зростання кількості нещасних випадків на виробництві, висока розповсюдженість важких захворювань, передчасна втрата працездатності та зростання показників рівня смертності, а також зниження рівня освіти та моралі дітей.

Занепокоєння передової частини англійського суспільства зловживаннями дитячою працею стало однією з причин зародження руху за обмеження використання та поліпшення умов праці дітей в англійській промисловості. Результатом цього було прийняття перших законів, направлених на регулювання дитячої праці, які послужили базою першого у світі фабричного законодавства.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

1.Широкова О.Г. Некоторые аспекты промышленного переворота в Британской историографии // Питання нової та новітньої історії країн Європи і Північної Америки: Збірник наукових статей. Випуск 2. – Чернівці: ЧДУ, 1993. - С.259-269.

2.Широкова О.Г. Умови праці та життя дітей у промисловості Англії в першій половині ХІХ століття // Питання історії нового та новітнього часу: Збірник наукових статей. Випуск 6. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – С.209-222.

3.Широкова О.Г. Законодавче регулювання дитячої праці в промисловості Англії у першій половині ХІХ століття // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Випуск ІХ. – Тернопіль. – 1999. – С.133-138.

4.Широкова О.Г. Проблема дитячої праці у промисловості Англії першої половини ХІХ століття у Британський історіографії // Питання історії нового та новітнього часу: Збірник наукових статей. Випуск 7. – Чернівці: ЧДУ, 2000. – С.102-113.

5.Широкова О.Г. Використання дитячої праці у вугільній промисловості Англії (перша половина ХІХ століття) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Випуск Х. – Тернопіль. – 2000. – С.207-211.

6.Широкова О.Г. К вопросу о причинах и масштабах использования детского труда в промышленности Англии в первой половине ХІХ века // Молодёжь и актуальные проблемы исторической науки: Тезисы общественно-политических чтений, посвященных 70-летию комсомола Украины. – Черновцы, 1989. – С.218-219.

7.Широкова О.Г. Современная Британская историография промышленного переворота в Англии // Актуальные проблемы исследования и преподавания новой истории стран Западной Европы и Америки. – Одесса, 1992. – С.76-79.

8.Широкова О.Г. Возникновение