числі зі здійсненням сканування, а також вибіркове поширення інформації та інформування про нові надходження й бібліотечно-інформаційні новини виконуються за допомогою електронної пошти або спеціалізованих програм. Даний сервіс також є цілком доступними до виконання сучасною бібліотекою. Однак ці послуги здебільшого вже є платними, а тому їх впровадження має бути не лише обґрунтованим і затребуваним, а й бути цікавим і привабливим (як в інформаційному, так і в ціновому аспектах) для певних категорій, груп чи навіть окремих користувачів. Саме така вибірковість і гнучкість з боку бібліотеки відіграють вирішальну роль в успішності запропонованих послуг. У даному випадку існування шаблонів у підходах, прейскурантів цін не повинно обмежувати уяву користувача і бібліотекаря.
Дослідники, які вивчають розвиток електронної доставки документів (ЕДД) у бібліотеках Росії, відзначають, що останнім часом ми є свідками змін парадигми бібліотечної діяльності, змін функціональних механізмів бібліотеки, оскільки відбувається формування нової стратегії глобального доступу до інформаційних ресурсів незалежно від їх місцезнаходження. І бібліотеки шукають своє місце в новому глобальному електронно-інформаційному середовищі. ЕДД, без сумніву, є важливою складовою цієї стратегії [14, с. 142].
Вивчаючи досвід електронної доставки документів у Німеччині, В. Вібке зазначає, що традиційна доставка літератури через МБА забирає кілька тижнів, тобто термін виконання замовлення настільки довгий, що врешті-решт узагалі може відпасти необхідність у самому замовленому документі. Спочатку з запровадженням ЕДД у Німеччині лише бібліотекарі могли приймати замовлення й шукати документи в електронному каталозі бібліотек чи різноманітних базах даних (БД), проте пізніше БД стали доступні через Інтернет, і користувачі отримали змогу самостійно шукати й замовляти необхідні їм документи [5, с. 203].
Один з перших проектів системи ЕДД в Україні був реалізований у 1997-1999 рр. за програмою INTAS (Міжнародної асоціації сприяння співробітництву з науковцями країн СНД) НБУВ і Національним науковим центром (ННЦ) «Харківський фізико-технічний інститут», у рамках якого з найбільших бібліотек Західної Європи відбувалося безкоштовне отримання ксерокопій наукових статей згідно з запитами користувачів науково-дослідних установ країни. НБУВ була визначена координатором приймання замовлень від установ і організацій із Західної України, ННЦ - зі Східної України. Замовлення здійснювались в електронній формі в режимі онлайн, пізніше - через електронну пошту [3, с. 50].
Підсумовуючи викладене вище, можемо стверджувати, що необхідною передумовою та інформаційно-ресурсною базою для розвитку сервісів дистанційного обслуговування, у тому числі ЕДД, є електронна бібліотека (ЕБ) - сукупність різноманітних БД, у тому числі повнотекстових, які створюються конкретною бібліотекою чи до яких остання має доступ.
Досліджуючи досвід створення та особливості і умови функціонування ЕБ за кордоном, В. Андреєв констатує: «Бібліотеки спрямували свої зусилля на надання доступу до електронних документів і ресурсів Інтернет, як до тих, що є у власних фондах, так і до тих, що доступні з інших бібліотек чи інформаційних центрів телекомунікаційними каналами» [1, с. 9], тобто мова йде про формування ЕБ та єдиного інформаційного середовища - спочатку місцевого, регіонального, національного і, нарешті, міжнародного чи світового. Важливе місце в оперативно- му задоволенні інформаційних потреб користувачів, а також фундаментальної складової формування ЕБ належить бурхливому розвитку електронних газет і журналів [21].
Також потрібно підкреслити, що важливим аспектом функціонування ЕДД є встановлення й дотримання всіма учасниками певного бібліотечно-інформаційного середовища єдиних правил, стандартів і механізмів представлення документів, передавання даних тощо. Тому що лише такий підхід надасть можливість повною мірою реалізувати потенціал та переваги даного сервісу.
На кінець 2009 р. послуги з ЕДД надавали, зокрема, такі провідні вітчизняні бібліотеки: Одеська національна ордена Дружби народів наукова бібліотека ім. М. Горького, Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Тернопільська та Дніпропетровська ОУНБ, Запорізька ОУНБ ім. О. М. Горького та Донецька ОУНБ ім. Н. К. Круп- ської, а також Наукова бібліотека Східноукраїнського університету ім. Володимира Даля.
Також важливою складовою ЕДД є можливість дистанційного замовлення документів. Таку послугу на власних веб-сайтах наразі пропонують, зокрема, НБУД, Херсонська ОУНБ ім. Олеся Гончара, Публічна бібліотека ім. Лесі Українки м. Київ, Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Науково-технічна бібліотека ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Започаткування повноцінного функціонування бібліотечного форуму, а також проведення інтернет-семінарів, конференцій та інших заходів може дозволити собі лише велика бібліотека. У даному випадку варто говорити не так про технічну підтримку таких проектів, як про якісне, різноманітне й цікаве їх наповнення. Адже зрозуміло, що популярність бібліотечних форумів, мабуть, ніколи не зможе зрівнятися з аналогічними розважальними та комерційними інтернет-проектами. Більше того, повноцінна діяльність великої кількості бібліотечних форумів також неможлива. А відтак, доцільно організувати такі форуми в кількох провідних бібліотеках у різних регіонах країни, а учасниками й співорганізаторами зможуть бути багато інших бібліотек та інших інституцій. Різноманітному наповненню таких форумів потрібно приділяти багато уваги, адже ефективність проведених в їх межах заходів (семінари, конференції, методичні та організаційно-управлінські наради, обговорення актуальних питань бібліотечно-інформаційного законодавства тощо), при добре організованій роботі, зможе в багато разів перевищувати аналогічні заходи, що проводяться бібліотеками традиційним способом фізичного зібрання учасників.
Список використаних джерел
Андреев В. А. Электронные библиотеки: опыт создания за рубежом / В. А. Андреев // Науч. и техн. б-ки. -
