Система документації - це сукупність взаємопов'язаних типів документів, що відповідають єдиним правилам та вимогам і містять тематичну інформацію щодо укладання й виконання Державного бюджету України, планування видатків, ведення бухгалтерського обліку і складання звітності бюджетних установ, складання звітності державних підприємств і господарських організацій з використанням комп'ютерної техніки. У АСФР виокремлюють три типи документів залежно від їх функціонального призначення: управлінські документи, що містять інформацію, потрібну для розв'язування конкретних управлінських задач на різноманітних рівнях фінансової системи; уніфіковані форми документів (УФД) з інструкціями щодо їх заповнення, що слугують основою для створення управлінських документів; організаційно-методичні документи, котрі регламентують процедуру розроблення уніфікованих форм документів за єдиними вимогами та правилами.

Управлінські документи АСФР являють собою певну сукупність фінансових, планових, звітно-статистичних, розрахунково-грошових та інших подібного типу документів, сформованих на основі уніфікованої системи документації (УСД), що містять необхідний і достатній набір показників для реалізації завдань АСФР. Управлінські документи класифікуються на основі єдиної методики побудови уніфікованих систем документації і регламентації обігу інформації між рівнями АСФР та іншими автоматизованими інформаційними системами.

Уніфіковані форми вхідних і вихідних документів утворюють масиви, скомплектовані залежно від мети їх використання, належності до конкретного класу задач, до підсистеми або до всіх задач кожного структурного рівня АСФР. Масиви уніфікованих форм документів можуть складатися з окремих форм або бути зброшуровані в альбоми. Слід зауважити, що до масивів уніфікованих форм документів включаються лише ті форми, які затверджені в установленому порядку (державна або відомча реєстрація). З масивів уніфікованих форм документів можна, при необхідності, виділити форми документів, затверджені Міністерством фінансів України, та форми, затверджені іншими міністерствами і відомствами.

Організаційно-методичні документи, що складають третій тип документів уніфікованої системи документації АСФР, регламентують розроблення уніфікованих форм документів, їхню реєстрацію та ведення на всіх рівнях АСФР. Використання цих документів забезпечує єдину методологію створення уніфікованої системи документації АСФР. До її складу включено державні стандарти, положення, інструкції, розроблені й чинні на сьогодні, а також ті, які щойно розробляються (класифікатор фінансової документації, переліки форм вхідних і вихідних документів і т. ін.).

Автоматизована система ведення класифікаторів (АСВК) призначена для централізованого створення й ведення масивів кодових позначень і текстів всіх категорій класифікаторів, що входять у Єдину систему класифікації і кодування показників АСФР, з метою їх використання для інформаційно-довідкового обслуговування абонентів і забезпечення різноманітних етапів технологічного процесу оброблення даних в АСФР.

На сьогодні більшість практичних задач АСФР виконується підсистемою "Зведені розрахунки бюджету", серед яких "Зведення балансів прибутків і видатків господарських органів та розробка аналітичних таблиць до бюджету", "Укладання розпису прибутків і видатків бюджету", "Укладання звітності про виконання бюджету" тощо. Логічним продовженням цих робіт є розрахунки, здійснювані функціональним блоком "Облік, контроль і звітність" в частині автоматизації комплексу задач "Бухгалтерський облік виконання бюджету".

Розв'язування задачі "Облік асигнувань державного бюджету" побудоване так, щоб масиви вихідних документів формуються автоматично в міру заповнення бази даних під час розв'язування задач функціональних блоків "Планування і прогнозування", "Зміна плану", "Складання розпису прибутків і видатків державного бюджету" і "Облік змін і складання уточненого розпису прибутків і видатків державного бюджету". Уточнення до бази даних можуть вноситися за допомогою клавіатури з одночасним відображенням на дисплеї. Розв'язування задачі має оперативний характер і виконується в міру надходження змін.

Розв'язування задачі "Облік відкритих кредитів по міністерствах і відомствах" дозволяє користувачеві в діалоговому режимі облікувати відкриті кредити по міністерствах і відомствах у рамках кодів бюджетної класифікації.

Розв'язування задачі "Облік асигнувань державного бюджету" передбачає автоматичне формування масивів вихідних документів в міру заповнення бази даних під час розв'язування задач функціональних блоків "Планування і прогнозування", "Зміна плану", "Складання розпису прибутків і видатків державного бюджету" і "Облік змін і складання уточненого розпису прибутків і видатків державного бюджету". Тут також передбачена можливість уточнення бази даних, що може вноситися за допомогою клавіатури з одночасним відображенням на дисплеї.

Інформаційна система державної податкової служби України.

Податкова служба є однією із головних складових податкової системи України, представляє собою сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків та інших платежів до державного і місцевого бюджетів і складається з Головної державної податкової адміністрації (ДНА) України, податкових адміністрацій областей, районів, міст і районів у містах.

АІС податкової служби є трирівневою розподіленою системою, що передбачає оброблення даних в районних державних податкових інспекціях (ДПІ), обласних ДНА, ДПА України та обмін інформацією між ними.

ДШ районного рівня здійснюють збір, реєстрацію й оброблення інформації про платників податків та платежі в бюджет.

ДПА області узагальнює, аналізує інформацію, яку надсилають їй районні ДПІ і надсилає її у ДПА вищого рівня.

На підставі цієї інформації органи законодавчої та виконавчої влади мають змогу оцінювати виконання доходної частини бюджету України, а також робити висновки про те, як працюють закони, що регламентують сплату того чи іншого податку.

Основні джерела надходження інформації в податкову службу: платник податків, фінансові відділи держадміністрації, банки, підрозділи Державного казначейства України: платники у встановлений термін подають в податкові органи відповідні звітні документи про господарську діяльність, а банки, казначейства та фінвідділи - інформацію про надходження податків і платежів до бюджету, відкриття чи закриття рахунків платників тощо.

Для чіткого розмежування податкових надходжень у класифікації визначено розділи, на які відповідно зараховуються види податків та платежів: платежі, що об'єднані в одну групу; платежі від окремих груп платників. Водночас більшість розділів бюджетної класифікації поділяються на параграфи, що відповідають окремим податкам, установленим на конкретні види продукції (товарів), категоріям платників або видам податків та інших обов'язкових платежів. Вказівки про порядок зарахування конкретних податків та платежів на визначені розділи, параграфи й види бюджетів містяться в законодавчих та інших нормативних актах, що регулюють порядок нарахування й сплати цих платежів.

Для забезпечення правильного зарахування податків та інших платежів податкові органи подають до кредитних установ перелік платників, перелік сплачуваних ними платежів із вказівкою, до якого бюджету і на які підрозділи бюджетної класифікації вони мають зарахуватися. Для ведення обліку розроблено ряд форм облікової документації та звітності.

За податками з юридичних осіб у податкових органах щороку відкриваються особові рахунки по діючих підприємствах - з початку року; по щойно організованих - із моменту прийняття їх на облік як платників; по підприємствах, які з будь-яких причин не стали на облік у податкових органах, - з часу нарахування та сплати податків. Особові рахунки відкриваються на кожне підприємство і за кожним видом податків окремо.

В особовому рахунку конкретного платника щодо кожного строку сплати платежів зазначається дата, сума платежу, що відповідає сумі, вказаній у поданій підприємством довідці про розміри авансових платежів. В особовому рахунку робляться також записи про доплати і додатково нараховані суми платежів у ході камеральних і документальних перевірок. Щодо кожного строку сплати в особовому рахунку зазначаються суми платежів, що фактично надійшли, виходячи з чого за цим рахунком виводиться допущена підприємством недоїмка і переплата. Недоїмка і переплата показуються також на початок і кінець року.

За несвоєчасну сплату нарахованих податків та інших обов'язкових платежів в усіх особових рахунках платника нараховується пеня, яка відповідає встановленому законодавством розміру за кожен день прострочки платежу, а також вказуються суми нарахованої пені.

Записи в особових рахунках дозволяють визначити обсяг податків та інших обов'язкових платежів, що надійшли. Податкова адміністрація повинна мати також зведені дані про платежі, що надійшли від усіх платників. З цією метою в кожній податковій адміністрації складається зведений реєстр надходжень платежів до бюджету. Такий реєстр ведеться за видами податків та іншими обов'язковими платежами згідно з підрозділами класифікації прибутків і витрат бюджетів.

Записи до реєстру виконуються щодня загальними підсумками за день на підставі документів банків про фактично зараховані до бюджету або виплачені (повернуті) з бюджету за цей день суми. Потім в окремих графах реєстру на кожне перше число місяця вказуються надходження за відніманням суми повернень та виплат, наростаючим підсумком з початку кварталу і з початку року.

За підсумками зведених реєстрів кожна податкова адміністрація, на обліку якої перебувають платники податків, складає звіти про суми податків, що фактично надійшли, а також звіти про недоїмку. Звіти відправляються вищестоящим податковим органам для обліку надходжень платежів і недоїмок в цілому по місту, області, а також в цілому по державі.

Низовою ланкою ДПА є районна податкова адміністрація, функції якої визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Загальна характеристика ЛІС "Податки".

Інформаційна система ДПАУ ґрунтується на трьох основних елементах: Перший - центральна база даних податкових органів, включає в себе:

- державні реєстри платників податків юридичних і фізичних осіб;

- реєстри платників ПДВ;

- реєстри прибуткових та неприбуткових організацій, нерезидентів.

Другий — це корпоративна інформаційна телекомунікаційна мережа, яка дає можливість податковим органам використовувати інформацію ЦБД та