Міністерство освіти і науки України

Національна Гірнича академія України

Білоцерківець Володимир Вікторович

УДК 336.2:330.1.101

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА ТА ЇЇ РОЛЬ В РОЗВИТКУ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

08.01.01 - Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ-2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політичної економії Національної металургійної академії України (м. Дніпропетровськ), Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Тарасевич Віктор Миколайович, Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри політичної економії.

Офіційні опоненти:

-

-

Провідна установа:

Інститут економіки Національної академії наук України (м. Київ), відділ теоретичних проблем регулювання економіки.

Захист відбудеться “ 23 ” березня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.08.080.01 у Національній гірничій академії України Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 19, кім. 1/102.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної гірничої академії України Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 19.

Автореферат розісланий “ 21 ” лютого 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Грідін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми дослідження. Розбудова незалежної держави, її становлення як розвинутої європейської країни, добробут українського народу невід’ємно пов’язані із забезпеченням сталого економічного зростання, зміцненням національного товарного виробництва. Отриманий Україною в спадок від СРСР виробничий потенціал являв собою фрагмент загальнорадянського виробництва, значна частина котрого не мала перспектив щодо подальшого розвитку. В умовах ринкових перетворень відкритої форми набули притаманні йому негативні явища на зразок патерналізму, значної псевдозайнятості, неефективності організації та іммобільності виробничого процесу, які гальмуюче вплинули на економічний розвиток.

Зрозуміло, це вимагає кардинальних змін в діяльності державних інституцій, як запоруки прискорення процесів послідовної трансформації життєздатних фрагментів в національне виробництво. І найпридатнішими серед можливих засобів державного впливу на таке перетворення на поточний момент видаються методи фіскального регулювання.

Незважаючи на широке коло досліджень впливу фіскальних регуляторів на розвиток виробництва, відкритими залишаються питання щодо чіткого визначення ролі фіскальної політики в розв’язанні проблеми становлення національного товарного виробництва, цільові напрямки її проведення, особливості реалізації, комплексна оптимізація фіскальних заходів до потреб прискореного його розвитку.

Особлива актуальність проблеми, її практична значимість і недостатня наукова розробленість визначили вибір теми дисертаційної роботи та обумовили постановку мети та завдань даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження виконувалися у межах науково-дослідницької теми кафедри політичної економії Національної металургійної академії України Проблеми теорії та практики перехідної економіки України (номер державної реєстрації 0100U000751). Особистий внесок автора полягає в розробленні рекомендацій щодо вдосконалення інструментарію вітчизняної фіскальної політики.

Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні ролі фіскальної політики в розвитку національного товарного виробництва України та визначенні напрямів оптимізації змісту її податкового і видаткового компонентів.

Досягнення мети дослідження здійснюється через розв’язання наступних наукових завдань:

-

- визначення сутності фіскальної політики як економічної категорії та змісту її складових частин;

- виявлення особливостей проведення фіскальної політики в перехідних економіках;

- розробка та аналіз економіко-математичної моделі агрегативної оптимізації змісту фіскальної політики;

- з’ясування напрямів вдосконалення структури оподаткування відповідно до потреб національного товарного виробництва;

- обґрунтування практичних рекомендацій щодо специфіки застосування фіскально-видаткового інструментарію в умовах ринкових перетворень в Україні.

Об’єктом дослідження є процеси фіскального регулювання в умовах ринкової трансформації в Україні.

Предмет дослідження – економічні відносини між державою та суб’єктами господарювання стосовно фіскальних вилучень та видатків та їх впливу на національне товарне виробництво.

Методологія дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становили фундаментальні положення загальної економічної теорії, сучасні теорії перехідної економіки, державних фінансів та інші. В процесі дослідження були використані дані і висновки монографічних досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів та періодичних видань стосовно теоретичних та практичних проблем фіскальної політики, її регулюючої ролі в розвитку національного виробництва.

Інструментарій дослідження складається з таких загальнонаукових методів: системно-холістичного (системно-цілісного) – при визначенні сутності фіскальної політики та її компонетів; абстрагування – при аналізі характеристик національного виробництва та формалізації параметрів його реагування на фіскальні втручання; економіко-математичного моделювання – при агрегативній оптимізації фіскальної політики.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти державних органів України, статистичні матеріали Національного банку України, опрацьовані статистичні дані з оригінальних зарубіжних джерел, а також публікації в спеціальних виданнях та засобах масової інформації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні теоретико-методологічних засад фіскальної політики та її впливу на розвиток національного товарного виробництва, що знайшло відображення в отриманні наступних нових наукових положень:

- обґрунтовані, на базі застосування системно-холістичного методу дослідження, наступні поняття: а)властивість таксації (податкових фіскальних надходжень), яка притаманна будь-якому державному податковому стягненню, за умов його законодавчого підґрунтя і попередньо не визначеної мети використання; б)властивість спендування (податкоутвореної частини фіскальних видатків) – характерна для частини державних видатків, кошти на яку одержані шляхом застосування таксаційних заходів; в)фіскальна політика – цілісна сукупність державних заходів, кожному з яких притаманні взаємопов’язані властивості таксації та спендування;

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження визначається тим, що одержані теоретичні результати і висновки можуть бути використані у законотворчої діяльності та роботі органів центральної виконавчої влади та місцевого самоврядування при розробці заходів, спрямованих на оптимізацію змісту фіскальної політики в якісному і кількісному вимірі відповідно до потреб розвитку національного товарного виробництва України. Ряд пропозицій автора, поданих до Управління економіки Дніпропетровської обласної державної адміністрації, навчальних закладів України були використані:

- при розробці програми соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області “Дніпропетровщина-2010”, затвердженої рішенням обласної ради від 24.11.1999 №179-9/ХХІІІ, де були враховані запропоновані автором рекомендації щодо визначення сприятливих для розвитку національного товарного виробництва напрямів державних видатків на місцевому рівні та стимулювання зростання обсягів виробництва товарів кінцевого споживання (довідка № 1/12-669 від 03.10.2000);

- при викладанні економічних дисциплін в Національній металургійній академії України (довідка № 01-09/744 від 05.10.2000), Дніпропетровському філіалі Української академії державного управління при Президентові України (довідка № 280 від 20.09.2000). Зокрема, вони знайшли відображення у лекційному матеріалі та робочих програмах курсів “Бюджетний процес і управління державними фінансами”, “Макроекономіка, “Мікроекономіка і державний сектор”, “Основи економічних теорій”, “Мікроекономіка, “Проблеми теорії та практики перехідної економіки”, “Бюджетна система”.

Апробація результатів дисертації здійснювалася на III міжнародній Кондратьовській конференції (м. Кострома, 1998), на міжвузівському науково-методичному семінарі “Проблеми трансформації економіки і формування соціально-економічної моделі України” (м. Дніпропетровськ, 1996), на науково-методичній конференції “Економіка, управління і інформатика”, присвяченої 60-річчю інженерно-економічного факультету Державної металургійної академії України, на відкритій науково-практичній конференції, присвяченої 100-річчю Державної металургійної академії України (м. Дніпропетровськ, 1998), а також на засіданнях і наукових семінарах кафедри політичної економії Національної металургійної академії України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, в тому числі: одна монографія, 4 статті у фахових збірниках наукових праць, 4 статті у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій та науково-методичних семінарів, навчально-методична розробка. Найголовніші положення дисертаційного дослідження опубліковані в виданнях, затверджених ВАК. Загальний обсяг частки дисертанта в опублікованих працях становить 11.25 обл.-вид. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Крім того, подано чотири додатки. Робота викладена на 204 сторінках та містить 12 таблиць, 14 рисунків, список використаних джерел із 188 найменувань на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі – “Сутність і зміст фіскальної політики” розкриті онтологічні та гносеологічні засади дослідження фіскальної політики та її ролі в розвитку національного товарного виробництва, визначена сутність фіскальної політики та зміст її проявів-компонентів, проаналізовано специфіку умов її реалізації в перехідній економіці.

У першому підрозділі “Еволюція теорії та практики фіскального регулювання” подано дослідження історичного розвитку теоретичних засад фіскального втручання держави до економічних процесів та практики його реалізації.

Розгляд етапів еволюції теорії фіскальної політики (чи досить близьких за змістом категорій) як інструмента впливу на рух національного виробництва у межах різних шкіл та напрямів вітчизняної та зарубіжної економічної науки, особливостей розгортання процесів становлення національного виробництва в Україні та ролі, що грає в ньому фіскальна політика надали можливість визначити основні орієнтири даного дослідження, які знайшли відображення у структурі роботи. Проведений аналіз дозволив визначити недоречність використання без проведення значних корекцій в Україні накопиченого західною традицією теоретичного багажу, бо він розроблявся за умов, що істотно відмінні від наявних у національній перехідній економіці. Малопродуктивним є і спирання на традиції радянського зразка, оскільки вони проводилися за умов мінімізації ролі податкових надходжень, за умов велетенського планового виробництва, що навряд чи допоможе в розробці теоретичних засад, коли цільові орієнтири уряд може лише рекомендуючи пропонувати, а від загальнорадянського виробництва залишилися лише деякі вельми покраяні фрагменти.

Периферійність українського виробництва, його значна монозалежність, технологічна уривчастість, з одного боку, та глибока структурна криза, - з іншого, є вагомими перепонами на шляху використання рецептів західної фіскальної науки – перше фіксує відсутність достатнього підґрунтя для активного держвтручання на засаді кейнсіанських рецептів, друге наголошує на неефективності неокласичних методів для подолання стагнаційних явищ.

У другому підрозділі “Методи дослідження фіскальної політики” на основі аналізу онтологічних та гносеологічних підвалин фіскальної політики та її ролі в процесах розвитку національного товарного виробництва обґрунтовано вибір в якості базового, конституючого саме дослідження методу динаміко-стохастичної форми системно-холістичного методу. Цей підхід, базуючись на загальному фундаменті діалектичного методу, та виступаючи як його окремий випадок надає можливість, з одного боку, забезпечити цілісність сприйняття сукупності змістовних елементів фіскальної політики, а, з іншого боку, дозволити здійснити необхідний аналіз її агрегованих складових, множин її елементів. Діалектичне поєднання холістичного і системного підходів дозволяє адекватно відобразити в теоретичному викладі процеси, що відбуваються в рамках фіскальної політики. Включення ж динаміко-стохастичного компоненту забезпечує необхідне врахування в дослідженні якісно та перманентно мінливих умов перехідної економіки України. Застосування такого метода стає запорукою вірного в сутнісному плані сприйняття фіскальної політики як цілісності, що, в свою чергу, надає можливість побудувати логічно струнку та несуперечливу термінологічну базу дослідження; дозволяє зрозуміти внутрішню природу фіскальної політики, з’ясувати характер наявних зв’язків поміж її компонентами-проявами, окреслити їх межі та критерії виділення.

У третьому підрозділі “Концептуальні основи і зміст фіскальної політики” викладені головні результати вивчення сутності фіскальної політики і змістовного її наповнення.

Широке розмаїття поглядів щодо сутності фіскальної політики за відсутності чітко детермінованих глибинних критеріїв вичленування цього поняття ставить задачу його однозначного визначення, що має забезпечити чітке розмежування надходжень та витрат фіскального і нефіскального характеру, меж їх взаємозаміни тощо. Лише розуміння сутності фіскальної політики як єдності зовнішніх виявів цілісного дозволяє визначити цю політику як сукупність державних заходів, кожному з котрих одночасно притаманними є взаємопов’язані властивості таксації та державного спендування, які можна охарактеризувати наступним чином:

- властивість таксації - притаманна будь-якому державному податковому стягненню, за умов його законодавчого підґрунтя і попередньо не визначеної мети використання;

- властивість спендування – характерна для частини державних видатків, кошти на яку одержані шляхом застосування таксаційних заходів.

Відповідно до цього, розглянута згідно системно-холістичного підходу фіскальна політика є цілісною сукупністю податково-видаткових заходів, що мають подвійну природу, та впроваджуються державою з метою досягнення певних результатів в процесі виконання нею власних функцій. З іншого боку, як економічна категорія, фіскальні відносини представляють собою відносини, що склалися між державою та суб'єктами економічної діяльності в процесі реалізації перерозподілу створеного (чи, який буде створений у майбутньому) валового продукту шляхом застосування податково-видаткових заходів.

Аналізуючи можливості застосування в умовах України механізму прив’язок державних надходжень і державних витрат слід визнати, що тотальна прив’язка фіскальних вилучень до реалізації конкретних видаткових проектів є малоперспективною. Але недоцільна і абсолютизація відчуження платника податків від процесу витрачання державою отриманих коштів, оскільки мотивує платників податків до ухилення від їх сплати. Сам факт фіскального втручання держави в господарчі процеси створює передумови спотворення процесів відтворення, оскільки воно має своїм наслідком деформацію умов реалізації суспільного продукту. Відсоткова нетотожність втрат на сплату зобов’язань до бюджету по часткам суспільного продукту, взагалі, (втрати по вартості спожитих засобів виробництва (c) не тотожні втратам по змінному капіталу (v) й не тотожні втратам по вартості додаткового продукту (m)) та по підрозділам (наявні умови надають більші можливості для переходу в тіньовий сектор виробництва предметів споживання та менші для виробництва засобів виробництва, відповідно до чого порівняні втрати останнього є значнішими) призводить до перекривлення пропорцій між підрозділами, створює перепони реалізації продукції національного виробництва, стимулює розгорнення процесів його занепаду. Відчувається нагальна необхідність в створенні механізмів протидії витрачанню державними інституціями отриманих коштів без врахування інтересів платників, як запорука підвищення і ефективності державних проектів, і зростання мотивації у ринкових агентів до сплати податків. Тому є сенс застосувати практику встановлення певних коефіцієнтів стосовно сплачених сум податків, згідно до яких платник міг би розраховувати на відповідну участь в процесі прийняття рішень щодо витрачання вилучених у нього коштів. Ця участь мала б проявлятися в самостійному виборі суб'єктом напрямків витрат визначеної частки цих коштів в рамках державних програм.

У четвертому підрозділі “Особливості застосування фіскальних важелів у перехідній економіці” реалізується аналіз специфіки проявів дії фіскальних важелів і механізмів в умовах ринкових перетворень.

Вивчення особливостей перехідної економіки України дозволило виявити її не цілком ринковий характер, поширеність фактору патерналізму, значний ступень монополізації виробництва. Така обставина обумовлює певне перекривлення класичних цілей суб’єктів господарювання, притаманних агентам ринкового середовища, їх деформації за умов доповнення класичного набору додатковими, “псевдоринковими”, патерналістичними елементами, з одного боку, та гальмування формування дієвих ринкових механізмів з боку недосконалих конкурентів, з іншого.

На основі аналізу специфіки перехідної економіки України в якості напрямків проведення необхідних змін в фіскальній політиці за доцільне визнано модифікувати методики оцінки реально отримуваних доходів та запровадити заходи щодо мінімізації обсягів одержуваних трудівниками позаоподатковуваних благ (різниця між ціною продажу товару зовнішнім покупцям та робітникам підприємства повинна включатися до доходу, що підлягає оподаткуванню); застосувати міри, що мають стимулювати перехід прихованого безробіття до відкритих форм (введення паушальних податків на кількість зайнятих на підприємстві) з наступним скороченням відкритого; задіяти механізми, що мають сприяти приведенню зарплати у відповідність до економічних реалій та скороченню термінів затримки її сплати (введення спеціального податку чи штрафу на заробітну плату); активно використовувати заходи, які мають зменшити привабливість розгорнення процесів монополізації в національному виробництві (скорочення ставок непрямих податків і, найперше, податку на додану вартість).

У другому розділі “Вдосконалення фіскального інструментарію в умовах становлення національного товарного виробництва” піддано дослідженню специфіку реалізації фіскальних заходів в Україні та визначені напрями можливого їх вдосконалення.

У першому підрозділі цього розділу “Агрегативна оптимізація фіскальної політики” проведено аналіз варіантів оптимізації змісту фіскальної політики як сукупності двох агрегованих компонентів – таксаційного та спендаційного. Побудова економіко-математичної моделі агрегативної оптимізації фіскальної політики – так званої, “моделі відгуку” обсягу національного виробництва (Yp) на коливання в обсязі фіскальних вилучень (T) й фіскальних видатків (G), подальше її розвинення до (1), посилене введенням обмеження (2) дозволяє дійти висновків щодо напрямів оптимізації фіскальної політики.

(1),

де MPC - гранична схильність до споживання,

Kng - коефіцієнт національних державних видатків, розрахований як співвідношення державних видатків на продукцію національних виробників до загального обсягу державних видатків,

Gta - розмір трансакційних (непродуктивних) держвитрат,

Knp - коефіцієнт динаміки національних приватних витрат, розрахований за аналогією з Kng,

Gc – обсяг державних видатків без урахування виграшу (програшу) від значення реальних відсотків по отриманим кредитам,

Ri - реальний відсоток по кредитах у рік і,

C - обсяг отриманого урядом кредиту,

Pi - сума відсотків по заборгованостям, що держава зобов'язана повернути в рік і,

Yi - обсяг ВВП у період і в цінах базисного року,

Yi-1 - обсяг ВВП у період і-1 в цінах базисного року,

Gn – природній темп економічного зростання,

Y0 – обсяг ВВП у базисному році.

(2),

де TD – обсяг податкових стягнень,

t - консолідована податкова ставка,

B- податкова база (обсяг виробництва),

m – певний коефіцієнт, що уособлює у собі дію низки факторів, що впливають на динаміку обсягу випуску продукції внаслідок змін у стимулах до виробництва.

Виходячи зі створеної моделі, слід припустити, що скорочення консолідованої податкової ставки до 20-23% ВВП за незмінності інших чинників є необхідною умовою для переходу до етапу стабільного економічного зростання. Стабільна позитивна динаміка національного виробництва та зменшення ризикованості ведення бізнесу, в свою чергу, буде спонукати зростання коефіцієнту m, що дозволить дещо підвищити загальну ставку оподаткування (так, при цілком можливому m=1.3 до 23-25%). Такий висновок слідує з розрахунків динаміки ВВП (податкової бази) відповідно до (2), тобто , фактичні результати котрих наведені у табл.1.

Таблиця 1.

Залежність динаміки ВВП від питомої ваги податкових вилучень

Частка податкових вилучень | Динаміка ВВП (%)

(% від ВВП) | Показник m=1.27 | Показник m=1.3

30 | -3,47 | -1,20

29 | -2,61 | -0,31

28 | -1,75 | 0,57

27 | -0,87 | 1,47

26 | -0,00 | 2,37

25 | 0,89 | 3,27

24 | 1,78 | 4,19

23 | 2,69 | 5,11

22 | 3,60 | 6,05

21 | 4,52 | 6,99

20 | 5,45 | 7,94

Аналіз результатів моделі дозволяє дійти висновку, щодо необхідності переорієнтації інструментарію впливу фіскальної політики на процеси розвитку національного виробництва з видаткових методів на методи податкові (тобто впливу посередством поступового скорочення консолідованої ставки оподаткування, а не впливу шляхом зростання державних видатків), як більш привабливі відповідно до . Вигляд останньої нерівності обумовлений тим фактом, що, як відомо, MPC та Gta в Україні дорівнюють: MPC=0.7-0.75, Gta=0.5-0.7 та припущенням (яке дуже наближене до дійсності), що та . Зазначена переорієнтація, за висновками моделі, має супроводжуватися загальним скороченням частки ВВП, що виключається посередством таксаційних заходів з господарчої діяльності ринкових агентів.

З іншого боку, розгляд, відповідно до моделі, державних витрат не в номінальній, а реальній формі свідчить на користь застосування державою позик фіскального характеру для отримання додаткових коштів для реалізації спендаційних заходів, оскільки у неї існує можливість отримувати цілком реальний виграш від різниць між реальним і номінальним відсотками по отриманим кредитам та від реалізації додаткових потенційних можливостей, що надає статус держави, на зразок наявності можливості викупити власні зобов’язання за посередництва найнятих ринкових агентів за суми відчутно менші, аніж довелося б сплатити за умов виконання стандартної процедури їх викупу.

У другому підрозділі “Податкове регулювання зростання національного виробництва” досліджено напрямки оптимізації структури податкових вилучень відповідно до потреб національного товарного виробництва.

Аналіз таксаційного компоненту фіскальної політики обумовив розрізнення понять: а)податкової політики в широкому розумінні (ППш); б)податкової політики у вузькому розумінні (ППв) - як сукупності елементів податкової політики в широкому розумінні, яким притаманна властивість таксації та водночас вони є елементами фіскальної політики (див. рис. 1); в)таксаційної податкової політики (ППт), яка буде включати до себе елементи ППв та елементів таксаційного компонента фіскальної політики, що не є одночасно частиною ППш. Відповідно до цього заходи, завдяки яким бюджет отримує платежі за використання природних ресурсів чи плату за землю, є часткою ППш, але не часткою ППв, а прикладом елементів ППт, що не входять до складу ППш, виступають надходження від емісійного податку.

Рис. 1. Співвідношення між фіскальною політикою, ППш, ППв та ППт.

Аналіз змісту таксаційної податкової політики дозволяє визначити агреговані угрупування її елементів відповідно до наступних класифікаційних ознак:

1)об'єкта (майновий, дохідний, споживання);

2)форми (пряма, непряма);

3)розпорядження (міждержавний, державний, регіональний, місцевий);

4)правового оформлення (легітимний, нелегітимний);

5)динаміки (прогресивний, пропорційний, регресивний, що мають виділятися відповідно до значення коефіцієнта еластичності).

Для визначення переваг застосування в якості обєкту оподаткування доходу чи споживання розглянемо рис. 2, де подано графічне відображення певної ситуації на ринку, за якої пропозиція певног продукту A врівноважується з попитом на нього, ціна на цей продукт дорівнює Z (P=Z), а обсяг реалізації Q (Q=Q'). Розглянемо два випадки впливу державних інституції на цю стаціонарну ситуацію: шляхом введення податку (застосування податку на споживання – випадок (1) та випадок (2) – при оподаткуванні доходу).

Рис. 2. Введення державою податків на доход та на споживання.

Припустимо, що D-D'=c' (що є граничний випадок) і c=c’=Tw, де Tw - розмір податкових вилучень (ставка податку на споживання вища чи принаймні не нижча ставки податку на доход). Тоді можливі ситуації на ринку можна поранжувати в порядку скорочення величини наявних переваг для діючих на ньому агентів таким чином:

(3).

Вірність першої частини нерівності випливає із співвідношень EZD=k1*(E”Z”D'), EZD=k1*(E'Z'), EZS=k2*(E”Z”S), EZS=k2*(E'Z'S'), де k1,k2 - є коефіцієнти подоби, причому k10 та k20. Таким чином, доказ вірності і як з погляду споживача, так і постачальника приводить до висновку, що обсяги споживчої ренти та ренти постачальника до введення податків були в абсолютному вимірі більшими чи принаймні не меншими за відповідні обсяги після здійснення зазначених заходів: EZD E”Z”D', EZD E'Z' (рента споживача), EZS E”Z”S, EZS E'Z'S' (рента постачальника). Доказ другої частини нерівності (3), лежить трохи в іншій площині, бо в даному випадку відбувається не абсолютне, але відносне скорочення вигод споживача (покупця) і постачальника (продавця). Справді, E”Z”D'=E'Z' і E”Z”S=E'Z'S', але відомо, що:

.

Тобто, ренти споживача і постачальника у відносному вимірі при виборі об'єктом оподаткування доходу є більшими чи принаймні рівними стосовно таких рент при виборі об'єктом споживання, при рівному в обох випадках їх абсолютному скороченні. За таких умов позитивний характер впливу на національне товарне виробництво факту позитивної динаміки (у порівнянні з негативною) відносних реальних вигод одержуваних його учасниками навряд чи вимагає спеціальних доказів.

Водночас, безперечна перевага порівняльних реальних вигод, одержуваних покупцем та продавцем при оподаткуванні доходу, обумовлює переваги для них вибору об'єктом оподаткування доходу, але нічого не говорить про прямі вигоди держави. Втім, в аспекті розвитку національного товарного виробництва цікавість, в першу чергу, викликає динаміка саме обсягів виробництва, вигоди ж держави від використання тих чи інших елементів ППт є лише вираженням інструментального потенціалу, наявного у останньої для досягнення цією динамікою позитивного характеру. Якщо ж припустити, що з погляду переваг для держави відмінність між ситуаціями (1) та (2) можна представити відношенням байдужості , то вже перевага (2) щодо (1) для двох суб'єктів за незмінних інших умов обумовлює загальну перевагу (2):

,

де f1 - функція переваг споживача (покупця),

f2 - функція переваг постачальника (продавця),

f3 - функція переваг держави.

Таким чином, проведений аналіз довів, що застосування в якості обєкта оподаткування доходу є більш привабливим, аніж використання в якості цього обєкту споживання навіть, якщо врахувати в дослідженні роль держави.

Здійснене дослідження агрегованих угрупувань елементів податкової політики на предмет визначення переваг застосування кожного з них в умовах становлення національного товарного виробництва дозволяє запропонувати відповідний варіант ранжування їх за доцільністю практичного використання (див. табл. 2).

Таблиця 2.

Ранжування застосування податків відповідно до їх переваг для національного товарного виробництва в умовах перехідного періоду

Група | 1-ий ранг | 2-ий ранг | 3-ий ранг

Об'єкта | 1)На доход;

2)На виробниче майно | 1)На споживання;

2)На невиробниче майно | -

Форми | Прямої | Непрямої | -

Розпорядження | - | - | -

Законності | Легітимні | Нелегітимні | -

Динаміки | Прогресивні | Пропорційні | Регресивні

Аналіз, здійснений відповідно до розподілу можливих форм оподаткування за п’ятьма ознаками показав, що домінуючими податками в податковій системі мають бути прямі податки на доход та виробниче майно легітимного характеру та прогресивні за ставкою. Тому, чітко просліджується необхідність переорієнтації податкової політики з використання податків непрямих, на споживання та нелегітимних на залучення податкових механізмів першого рангу. Завданням відповідних державних інститутів має стати поступова трансформація прийнятої системи податкових важелів в більш ефективну, яка має сприяти прискореному становленню національного товарного виробництва та створити необхідні стимули стабільного та тривалого його зростання згідно до існуючих потреб сучасного українського суспільства.

Третій підрозділ “Оптимізація структури і напрямків державних видатків” присвячена дослідженню внутрішнього змісту цього компонента фіскальної політики, співвідношень між певними сукупностями його елементів, їх ролі в розвитку національного товаропродукуючого виробництва України.

Аналіз видаткового компоненту фіскальної політики дозволяє виділити в його складі наступні агреговані сукупності:

1)трансформаційні видатки, як видатки, безпосередньою метою котрих є досягнення кількісних чи якісних змін в пропозиції продуктів національного товарного виробництва;

2)трансфертні, як видатки, безпосередньою метою котрих є досягнення кількісних чи якісних змін в попиті на продукти національного товарного виробництва;

3)трансакційні - видатки, що безпосередньо спрямовуються на забезпечення непродукуючого виконання відповідними урядовими інститутами покладених на них функцій

4)квазівидатків (псевдовидатків) - до них відносяться всі видатки, спрямовані на скорочення розриву між кількісними обсягами таксаційної і спендаційної складових фіскальної політики.

Висновком аналізу напрямів оптимізації політики державних видатків є визначення переваг використання політики державних витрат, за якої при мінімізації трансакційних витрат буде зростати обсяг трансформаційних витрат і скорочуватися трансфертних. В умовах України рецепти ортодоксальної версії теорії активного дефіциту малопридатні до застосування, оскільки ряд чинників, а, зокрема, той факт, що вітчизняна економіка є малою економікою і державні видатки в значній мірі вимушено зорієнтовані на придбання товарів ненаціонального (чи не цілковито національного) виробництва, незаперечно свідчать про безперспективність заходів, націлених на досягнення мультиплікативного зростання національного виробництва шляхом відповідного зростання державних видатків, оскільки передбачуване зростання буде розпорошене на всю світову економіку.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

В дисертації, яка є завершеною науковою роботою, поставлена і вирішена актуальна наукова задача, що полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні ролі фіскальної політики в розвитку національного товарного виробництва України та визначенні напрямів оптимізації змісту її податкового і видаткового компонентів. Основні наукові і практичні результати роботи сформульовані у наступних висновках:

1.Застосування системно-холістичного підходу дозволило виявити, що фіскальна політика представляє собою цілісну сукупність податкових і видаткових заходів, що мають подвійну природу, оскільки кожен фіскальний податок має відповідати властивості таксації та кожен фіскальний видаток – властивості спендування, і впроваджуються державою з метою досягнення певних результатів в процесі виконання нею власних функцій. При цьому виявлена відмінність податкової політики, як такої, що включає відповідно до властивості таксації додаткові елементи та позбавлена низки елементів першої. З іншого боку, з’ясовано, що як економічна категорія, фіскальні відносини є відносини, що склалися між державою та суб'єктами економічної діяльності в процесі реалізації перерозподілу створеного (чи, який буде створений у майбутньому) валового продукту шляхом застосування податково-видаткових заходів.

2.Національному виробництву притаманні не цілком ринкові риси, що спричинює до певного перекривлення класичних цілей суб’єктів ринкового господарювання, їх деформації за умов доповнення ортодоксального набору додатковими елементами, з одного боку, та низька мотивація у суб’єктів господарювання до сплати податків, з іншого. Специфіка економіки України потребує змін в існуючому базовому наборі податково-видаткового інструментарію шляхом модифікації методик оцінки отримуваних доходів та заходів щодо мінімізації одержання суб’єктами позаоподатковуваних благ; забезпечення скорочення прихованого безробіття; послаблення фактору патерналізму та застосування механізмів прив’язки частини отриманих державою надходжень до державних видатків у формі участі платника податків у виборі напрямів використання частини його податкових платежів.

3.Аналіз результатів удосконаленої економіко-математичної моделі агрегативної оптимізації фіскальної політики доводить необхідність в умовах перехідної економіки України поступового скорочення консолідованої ставки оподаткування при одночасній незмінності чи скороченні державних видатків. Розрахунки показують, що для забезпечення стабільного зростання обсягів національного товарного виробництва потрібне тимчасове скорочення цієї ставки до 20-23% та подальше встановлення її на рівні 23-25%.

4.Оцінка відносних значень рент споживача та виробника дозволяє визначити переваги використання конкретних об’єктів оподаткування, відповідно до чого, з’ясовано, що найпривабливішим для національного товарного виробництва буде застосування прогресивних за ставкою прямих податків, в якості об’єктів котрих виступає доход.

5.В умовах України є недоцільним застосування рецептів ортодоксальної версії теорії активного дефіциту, оскільки малий обсяг вітчизняної економіки форсовано спрямовує державні видатки в значній мірі на придбання товарів ненаціонального виробництва. Відповідно до цього, наслідком збільшення державних видатків не буде мультиплікативне зростання національного виробництва, бо значну частину витрачених коштів отримають іноземні виробники, що призведе до економічного зростання поза межами України. Виходячи з цього, необхідною є часткова заміна трансфертних видатків трансформаційними з одночасним зростанням тієї їх складової, яка спрямована на якісні зміни у сукупному попиті та сукупній пропозиції відповідно до потреб зростання національного товарного виробництва.

СПИСОК опублікованих праць за темою дисертації

1.Білоцерківець В.В. Міжнародні зв’язки національної фіскальної політики: безоплатне фінансування державних витрат за рахунок іноземних кредиторів // Збірник праць вчених. Вип. 25. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2000. - № 25. – С.73-74.

2.Білоцерківець В.В. Деякі заперечення щодо переходу до системи “прив’язок” надходжень-витрат в національній фіскальній політиці // Вісник Сумського державного університету (Серія “Економіка”). – 2000. - № 1. – С.207-210.

3.Білоцерківець В.В. Теоретичні засади оптимізації системи оподаткування // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу і аспірантів. Вип. 4. – Київ: Академія муніципального управління, 2000. – С.192-197.

4.Білоцерківець В.В. Національна фіскальна політика як складова частина світової фіскальної політики // Збірник праць вчених. Вип. 27. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2000. - № 27. – С. 82-83.

5.Белоцерковец В.В. Налог на добавленную стоимость: фактор монополизации по вертикали // Сборник материалов научно-методической конференции “Экономика, управление и информатика”, посвященный 60-летию инженерно-экономического факультета академии. – Днепропетровск: Государственная металлургическая академия Украины, 1995. – С. 56-57.

6.Белоцерковец В.В. Сравнительное исследование зарубежного опыта решения проблем НДС // Материалы научно-методического семинара “Проблемы трансформации экономики и формирование социально-экономической модели Украины” - Днепропетровск: Дніпропетровський державний університет, 1997. – С. 6-10.

7.Белоцерковец В.В. Фискальная политика: взгляд холиста. – Днепропетровск: Сич, 1998. – 288 с.

8.Белоцерковец В.В. Динамика социума и фактор фискальной политики // Социокультурная динамика в период становления постиндустриального общества: закономерности, противоречия, приоритеты: Материалы к III Международной Кондратьевской конференции. – Москва: Международный фонд Н.Д.Кондратьева, 1998. – С. 321-324.

9.Белоцерковец В.В. Спендационный компонент фискальной политики: агрегативная оптимизация и проблема декомпозиции // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми перехідної економіки України”, присвяченої 100-річчю Державної металургійної академії України. – Дніпропетровськ: Січ, 1998. – С. 115-119.

10.Макроекономіка. Опорний конспект лекцій / За ред. В.М. Тарасевича. Авт.кол.: Кузьменко С.В., Летуча О.В., Маценко А.А., Тарасевич В.М., Татарко Д.С., Білоцерківець В.В. – Дніпропетровськ: Державна металургійна академія України, 1999. – 86 с.

Особистий внесок здобувача в публікаціях, виконаних у співавторстві:

[10] - тема 6, матеріали щодо фіскальних методів впливу на національне виробництво, сприяння економічному зростанню.

АНОТАЦІЯ

Білоцерківець В.В. Фіскальна політика та її роль в розвитку національного товарного виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. – Національна гірнича академія України, Дніпропетровськ, 2001.

В дисертаційній роботі здійснений варіант системного дослідження фіскальної політики та її ролі в розвитку національного товарного виробництва. Обґрунтована сутність фіскальної політики як цілісної сукупності державних заходів, кожному з яких притаманні взаємопов’язані властивості таксації та спендування. Визначено рівень доцільності використання в рамках національної фіскальної політики механізмів прив’язки надходжень-витрат. Доведені на базі економіко-математичної моделі агрегативної оптимізації фіскальної політики переваги для розвитку національного товарного виробництва скорочення податків порівняно зі збільшенням державних видатків. Запропоновано авторську методику визначення переваг вибору об’єкту оподаткування на базі оцінки відносних значень рент споживача та виробника, побудовано матрицю рангів привабливості податків та визначені напрями оптимізації структури оподаткування.

Ключові слова: фіскальна політика, властивість таксації, властивість спендування, національне товарне виробництво.

АННОТАЦИЯ

Белоцерковец В.В. Фискальная политика и ее роль в развитии национального товарного производства. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория. – Национальная горная академия Украины, Днепропетровск, 2001.

В диссертационной работе осуществлен вариант системного исследования фискальной политики и ее роли в развитии национального товарного производства. Обоснована сущность фискальной политики как целостной совокупности государственных мероприятий, каждому из которых присущи взаимосвязанные свойства таксации и спендирования. При этом, свойство таксации присуще любому государственному мероприятию, приводящему к изъятию определенного объема экономических благ из сферы хозяйственной деятельности субъектов национальной экономики в принудительном порядке без эквивалентного возмещения в пользу государства. Такое изъятие легитимно и не имеет предварительно определенной цели использования. Свойство государственного спендирования есть неотъемлемый признак любого мероприятия, связанного с расходами определенного объема благ, принадлежащих государству и аккумулированных путем осуществления правительством действий, отвечающих свойству таксации, в пользу субъектов национальной экономики. Такие расходы не нацелены на получение эквивалентного возмещения или прибыли, легитимны и не имеют заблаговременно определенных конкретных источников покрытия.

Выяснена целесообразность использования в рамках национальной фискальной политики механизмов привязки поступлений-затрат и конкретизированы формы ее реализации. Определена иерархическая структура целевого набора фискальной политики, направленного на форсирование процессов становления национального товарного производства и его дальнейшего стабильного развития в долгосрочном периоде.

Доказаны путем адаптации экономико-математической модели поверхности отклика к современным экономическим реалиям преимущества для развития национального товарного производства сокращения консолидированной налоговой ставки по сравнению с возрастанием государственных расходов. Предложена авторская методика определения преимуществ объекта налогообложения на базе оценки относительных значений ренты потребителя и производителя, с помощью которой построена матрица рангов предпочтительности использования налогов и определены направления оптимизации структуры отечественной системы налогообложения.

Получили дальнейшее развитие представления относительно вариантов проведения межгосударственных трансакций в рамках фискальной политики. Предложены рекомендации относительно усовершенствования фискального регулирования развития национального товарного производства.

Ключевые слова: фискальная политика, свойство таксации, свойство спендирования, национальное товарное производство.

THE SUMMARY

Bilotserkovets W.V. The fiscal policy and its role in development of national commodity production. - The manuscript.

The thesis for obtain the degree of Candidate of economic science. The specialty code is 08.01.01 (economic theory). National Mining University of Ukraine, Dniepropetrovsk, 2001.

In this dissertation the version of systematical research of fiscal policy and its role in the development of production is performed. Fiscal policy is the total of state institutes, each of them has the peculiarity of the taxation and the spending. The level of using of national fiscal police was noted and its mechanism an fastening of taxes and of expenses and the forms of its realization were concretized. By the adaptation of economics-mathematics model of response to the modern economics was said about the development in the area of the national commodity production with the taxation of fiscal policy. At was proposed the author method for the determinations of benefits of the choice for