АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

ФОЛОМЄЄВА НАТАЛІЯ АРКАДІЇВНА

УДК 37.036+373.67

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЕСТЕТИЧНОГО

ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ВІКОМ 5-10 РОКІВ ЗАСОБАМИ

МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

13.00.07 – Теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка, Міністерство освіти і науки України, м. Суми

Науковий керівник: доктор філософських наук, доцент

Щербина-Яковлєва Олена Юхимівна,

Українська академія банківської справи,

професор, завідувач кафедри соціально-

гуманітарних дисциплін

Офіційні опоненти: доктор філософських наук,

академік АПН України

Зязюн Іван Андрійович,

директор Інституту педагогіки і

психології професійної освіти АПН України

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Масол Людмила Михайлівна,

Інститут проблем виховання АПН

України, завідувач лабораторією

естетичного виховання

Провідна установа: Полтавський державний педагогічний

університет ім. В.Г.Короленка,

кафедра дошкільного виховання

Міністерство освіти і науки України,

м. Полтава

Захист відбудеться І 17 І квітня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем виховання АПН (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розіслано 15 березня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.П.Пустовіт

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та ступінь дослідженності проблеми. Розвиток національної системи освіти в Україні як необхідний елемент розбудови самостійної держави вимагає вдосконалення існуючих форм і методів виховного впливу на особистість дитини дошкільного і молодшого шкільного віку. Як визначено в Законі України ІПро освітуІ, виховні та навчальні заклади повинні забезпечити саме з цього віку пріоритетний розвиток високої моральності художньо-естетичних цінностей та смаків.

У цьому зв'язку розвиток нових теоретичних та практичних підходів до обгрунтування сучасної системи естетичного виховання дітей має незаперечне значення для успішного вирішення цих завдань. Актуальним є уточнення місця і ролі музики як засобу впливу на емоційний розвиток підростаючої особистості, з'ясування принципів організації процесу естетичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку засобами музичного мистецтва, обгрунтування необхідних методів трансформації цього напряму виховання.

Поглиблене й неперервне естетичне виховання засобами музики у формі ігрової драматизованої дії, свята, пов'язаного з художніми образами української самобутньої культури, національними звичаями й традиціями за умов створення цілісного соціально-педагогічного осередка, у якому музика є необхідним елементом навколишнього середовища і активним виховним чинником, а музично-естетична діяльність постає однією з провідних форм діяльності дитини в певному віці, повинно стати новим підходом, який забезпечує формування всебічно розвинутої особистості.

Психолого-педагогічна наука має певний доробок у розв'язанні цієї проблеми. Так, загально-теоретичні проблеми культурного розвитку людини та його естетичної складової висвітлюються в працях Б.Ананьєва, Л.Виготського, О.Бондаренко, І.Зязюна, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна, В.Сластьоніна, М.Кагана, А.Канарського, Л.Левчук, В.Донія, Л.Сохань, О.Щербини-Яковлєвої. У працях авторів у галузі естетики й мистецтвознавства досліджуються питання, пов'язані з уточненням сутності естетичного виховання, його принципів і завдань, єдності з працею, природою, побутом, навчанням; зв'язки його з моральним, загальнокультурним розвитком особистості, фізичним, екологічним вихованням; впливу естетичного виховання на формування особистості, засвоєння нею художньої культури, оволодіння алгоритмами художньої творчості (В.Верховинець, А.Дрьомов, М.Лейзеров, Ю.Лукін, Л.Масол, Б.Неменський, М.Овсянников, Л.Предтечинська, Л.Столович, С.Уланова, Г.Шевченко, Е.Шудря, Б.Юсов, Н.Ястребова).

В сучасній філософській, психологічній, педагогічній а також в мистецтвознавській літературі частково висвітлено форми і методи естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, а також визначено коло проблем, які стосуються його значення і функцій у формуванні особистості людини, розвитку позитивних типів особистості, зв'язку з іншими напрямами виховання (М.Лазарєв, Л.Подимова, В.Лозова, А.Алексюк, В.Мазепа, В.Передерій, М.Євтух, В.Постовий, Б.Кобзар, О.Кононко, Л.Артемова).

Ідеї, які обгрунтовують необхідність вдосконалення початкового естетичного виховання засобами музичного мистецтва, містить спадщина класиків музичної педагогіки – О.Апраксіної, А.Артоболєвської, Б.Асаф'єва, Л.Баренбойма, Н.Ветлугіної, Д.Кабалевського, К.Стеценка, М.Шафнера, С. і В.Шацьких, Б.Яворського.

Актуальним для розробки сучасних форм роботи з дошкільниками і молодшими школярами є вивчення систем естетичного виховання дітей засобами музики, розроблених в ХХ ст. відомими зарубіжними музикантами і педагогами: Б.Бартоком, З.Кодаї, К.Орфом, П.Хауве, М.Шаффером.

Потребує поглиблення теоретичне дослідження сутності інноваційних педагогічних технологій естетичного виховання засобами музичного мистецтва, з'ясування їх якісної відмінності від традиційних технологій музичного виховання в масовій школі.

Зазначимо, що в контексті використання педагогічної технології, побудованої на єдності української самобутньої культури, фольклорного свята, дитячої гри, процес естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва ще не досліджений.

Враховуючи актуальність і важливість порушеної проблеми для практичної виховної роботи з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку з одного боку, і недостатнє її науково-теоретичне обгрунтування з іншого, автором обрана тема експериментального дослідження:ІПедагогічні технології естетичного виховання дітей віком 5-10 років засобами музичного мистецтваІ.

Об'єкт дослідження – процес естетичного виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку засобами музичного мистецтва.

Предмет дослідження – педагогічні технологіі естетичного виховання засобами музичного мистецтва та їх вплив на рівень естетичної вихованості та розвитку особистості дитини віком 5-10 років.

Мета дослідження – теоретично обгрунтувати наявність педагогічних переваг інноваційних технологій естетичного виховання засобами музичного мистецтва у навчальних закладах нового типу у порівнянні з традиційними технологіями музичного виховання в масовій школі; експериментально перевірити і впровадити в процес виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку авторську технологію і модель оптимальної організації системи естетичного виховання засобами музики в навчально-виховному комплексі ІДитячий садок мистецтв № 9 ІВеснянкаІ – прогімназія естетичного профілюІ.

Гіпотеза дослідження грунтувалася на припущенні, що інноваційні технології естетичного виховання засобами музичного мистецтва, які використовувались деякими вітчизняними та зарубіжними педагогами (і звичайно оцінюються як ІінноваційніІ), якісно відрізняються від традиційних технологій музичного виховання, які використовуються в масових дошкільних закладах і початковій школі; за умов впровадження у навчально-виховний процес дитячого садка та початкової школи двох різних типів технологій формуються два різні типи особистості.

У відповідності до головної мети дослідження визначені основні завдання:

1. На основі аналізу науково-теоретичної літератури з'ясувати специфіку ІінноваційнихІ і ІтрадиційнихІ технологій музично-естетичного виховання та реальний зміст процесів музично-естетичного виховання у навчально-виховних закладах.

2. Розробити авторську гуманістично орієнтовану технологію естетичного виховання засобами музичного мистецтва, побудовану у формі драматизованої дитячої гри-свята.

3. Обгрунтувати основні методологічні принципи практичного створення моделі оптимально функціонуючої системи естетичного виховання дітей 5-10 років засобами музичного мистецтва.

4. Здійснити еспериментальну перевірку авторської педагогічної технології та вивчення її виховного та розвиваючого впливу на особистість дитини, в процесі її впровадження в роботу навчально-виховного закладу нового типу.

5. З'ясувати емпіричні критерії та індикатори для вимірювання педагогічної ефективності технологій естетичного виховання засобами музичного мистецтва.

Методологічною основою дослідження виступають: теоретичні положення про діалектичну єдність процесів виховання та розвитку особистості, взаємодетермінацію нейрофізиологічних, психічних, соціальних і культурних факторів у формуванні людини; про гуманізацію, інтенсифікацію та індивідуалізацію, як сутність сучасного оновлення виховних технологій; про значний виховуючий потенціал української самобутньої національної культури.

Дослідження проводилось на основі універсальних методологічних принципів розвитку природних та суспільних явищ, зв'язку причин та наслідків, переходу кількісних змін в якісні, наступності та неперервності розвитку, системності та ідей структурного, генетичного і функціонального підходів.

Теоретичну основу дослідження склали основні положення Конституції України, Закону України ІПро освітуІ, Державної національної програми ІОсвітаІ (Україна ХХІ століття), Концепції національного виховання, проекти Концепції національного художнього виховання дітей, учнівської та студентської молоді в умовах відродження української національної культури, праці провідних вітчизняних та зарубіжних філософів, психологів, педагогів, спеціалістів з естетики, мистецтвознавства, в яких досліджуються проблеми музично-естетичного виховання та педагогічних технологій.

Основними методами дослідження є теоретичний та порівняльний аналіз та синтез філософських, естетичних, психологічних, педагогічних концепцій, методики соціально-психологічного та статистичного обстеження. Автором проводилось вивчення та аналіз практичного досвіду вчителів музики та музичних керівників дошкільних закладів; констатація творчих проявів шляхом спостереження при виконанні учнями окремих творчих завдань; дослідно-експериментальна педагогічна робота з метою перевірки ефективності впливу ігрової та драматизованої діяльності на розвиток музично-творчих здібностей учнів; використання емпіричних методів педагогічного спостереження, співбесіди та анкетування, аналіз письмових робіт учнів, педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий); вивчення документації; метод статистичної обробки експериментальних даних.

Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійсню-валась в три етапи.

Перший етап (1989-1991 рр.) полягав у теоретичному осмисленні проблеми дисертаційного дослідження, існуючих практичних форм роботи з музично-естетичного виховання, розроблялась теоретична концепція дослідження, програма і методика експериментальної роботи, здійснено констатуюче експериментальне дослідження.

На другому етапі (1991-1999 рр.) теоретично обгрунтовувалась та експериментально опрацьовувалась технологія музично-естетичного виховання дітей, орієнтована на гуманізацію, інтенсифікацію та індивідуалізацію педагогічного процесу, його наближення до психічних особливостей дитини, активізацію творчих здібностей, реалізацію принципу неперервності. Перевірялась ефективність розробленої технології в порівнянні з дітьми з контрольних груп дитячого садка та класів початкової школи, де естетичне виховання здійснювалося на традиційних засадах.

На третьому етапі (1999-2000 рр.) здійснювалось теоретичне узагальнення результатів дисертаційного дослідження. Він включає до себе аналіз і узагальнення науково-теоретичної інформації й результатів педагогічного експерименту, порівняння даних експериментальних і контрольних груп і класів. На основі здійсненого узагальнення підведені підсумки і сформульовані висновки, що підтверджують вихідну гіпотезу дослідження.

Експериментальною базою дослідження стали музично-естетична студія Палацу Культури Відкритого Акціонерного товариства - ІСумське Науково-виробниче об'єднання ім.М.В.ФрунзеІ і НВК ІДитячий садок мистецтв № 9 ІВеснянкаІ - прогімназія естетичного профілю ІВАТ СНВО ім. М.В.Фрунзе" міста Суми (Ліцензія – серія ДОД-П № 190287. Свідоцтво про державну реєстрацію №416-р від 05.10.1995 року), на основі яких створено творчу лабораторію, яка вивчає проблеми розвитку музично-творчих здібностей дітей та НВК № 10 міста Суми.

Усього дослідженням було охоплено 400 дітей. Серед них вихованців експериментальних груп дитячих садків 110 осіб, контрольних груп 100 осіб; учнів молодших класів експериментальних 110 осіб і контрольних класів 80 осіб.

Наукова новизна дослідження полягає:

- у з'ясуванні якісних відмінностей інноваційних технологій естетичного виховання засобами музичного мистецтва у порівнянні з традиційними технологіями музичного виховання;

- в обгрунтуванні положення про пріоритетну роль музики як діючого розвивально чинника і випливаючий із цього особливий статус естетичного виховання засобами музики.

- в обгрунтуванні нової технології музично-естетичного виховання, яка побудована на принципах синтезу мистецтва і гри, життя і свята, фольклору і сучасного мистецтва, поєднанні музично-творчої, музично-естетичної, музично-драматичної діяльності; на вимозі наступності в роботі з дітьми різних вікових груп; на прагненні до виявлення максимальної творчої самоактивності дітей; активної фольклорно-художньої діяльності дітей в різноманітних її формах тощо;

- в виділенні методологічних принципів створення моделі оптимальної системи естетичного виховання засобами музичного мистецтва;

- в обгрунтуванні та експериментальному підтвердженні ефективності естетичного виховання дітей за умов використання нової технології виховання засобами музики, що виявляється за допомогою таких критеріїв, як сформованість інтересу до музики, мистецтва, музичних здібностей, загально-життєвої активністі, прагнення до творчості, комунікативності та комунікабельністі, оптимістичного світовідчуття, національної самосвідомісті, що в цілому є ознаками конструктивного типу особистості.

Теоретичне значення дослідження полягає:

- у розширенні понять теорії виховання про дієвість інноваційних технологій естетичного виховання засобами музичного мистецтва в розвитку особистості дітей 5-10 років;

- в доведенні положення про пріоритетну роль музичного мистецтва в системі засобів виховання особистості дитини;

- в розробці принципу наступності засобів форм і методів педагогічної діяльності у процесі музично-естетичного виховання дітей різних вікових груп (5-7 і 7-10 років);

- в обгрунтуванні необхідності створення соціально-педагогічної системи музично-естетичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку засобами музичного мистецтва в навчально-виховних закладах нового типу.

Практичне значення дослідження полягає в розробці практичної моделі оптимальної організації естетичного виховання в системі Ідошкільний заклад – початкова школаІ. Розроблено комплекс сценаріїв виховних заходів та методичних вказівок для вчителів початкових шкіл та вихователів дитячих садків. Розроблено спецкурс ІІнноваційні технології в музично-естетичному вихованні дітейІ для студентів музично-педагогічних факультетів педагогічного училища, коледжу та університету, який може бути використаний іншими педагогами, а також програма курсу для молодших класів початкової школи естетичного профілю з предмету ІФольклор рідного краюІ. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у діяльності організаторів соціально-педагогічної та виховної роботи, музичних керівників дошкільних закладів, вчителів музики початкових класів, студентів-практикантів музично-педагогічних факультетів педагогічних університетів, а також у палацах культури методистами дитячих відділів при підготовці різноманітних виховних заходів.

Особистий внесок здобувача полягає у обгрунтуванні пріоритетної ролі музично-естетичного виховання, розробці його гуманістично орієнтованої технології, теоретичному визначенні та експериментальній апробації виховної системи, спрямованої на особистістний розвиток дитини, на основі поєднання гри та свята, розробці та практичній реалізації спецкурсів, сценаріїв та методичних рекомендацій для вчителів і вихователів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується сучасним методологічним підходом до з'ясування проблеми, використанням комплексу теоретичних й емпіричних методів дослідження, адекватних його об'єкту, предмету і завданням, одержаними результатами дослідно-експериментальної роботи з вивчення виховної ефективності авторської технології музично-естетичного виховання, поєднанням їх кількісного й якісного аналізу.

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися безпосередньо в процесі навчально-виховної роботи дисертанта в комплексі закладів з естетичного виховання дітей; в читанні спецкурсів ІІнноваційні технології в музично-естетичному вихованні дітейІ і ІФольклор рідного краюІ, проведенні дитячих свят за авторськими сценаріями. Головні положення та результати дослідження оприлюднювались автором на конференціях:ІСучасна освіта і проблеми виховання особистостіІ(Суми,1994), ІКультура педагогічного спілкування як фактор гуманітаризації сучасної освітиІ (Суми,1996), ІПедагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективиІ (Суми,1998), ІРозвиток творчої особистості в умовах навчальних закладів нового типуІ (Суми,1998), ІМузичний ландшафт України: регіони, школи, індивідуальностіІ (Суми,1999).

Публікації. Результати проведеного дослідження опубліковано в 22 наукових працях, з яких 21 написані без співавторів, у тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях, 3 посібника, 7 статей у збірниках наукових праць, 8 виданих тез доповідей на науково-практичних конференціях.

На захист виносяться:

1. Концептуальне положення щодо пріоритетності музично-естетичного виховання особистості, яке сприяє її почуттєвому, інтеллектуальному, комунікативному розвитку.

2. Інноваційна технологія естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, яка побудована на принципі створення цілісної соціально-педагогічної системи виховних чинників та наступності педагогічної діяльності.

3. Модель оптимально функціонуючої системи естетичного виховання дітей 5-10 років засобами музичного мистецтва як така, що побудована на принципах гуманістичної орієнтованості, інтенсифікації, неперервності, індивідуалізації виховної діяльності.

4. Закономірності формування естетичного виховання дітей віком 5-10 років засобами музичного мистецтва.

Структура дисертації і послідовність викладення матеріалу відображають логіку дослідження проблеми, поставлену мету і завдання. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (346 найменувань, з них 21 іноземною мовою), 2 таблиць та 15 додатків.

Дисертаційна робота викладена на 192 сторінках основного друкованого тексту. (Загальний обсяг роботи – 242 с.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, визначається предмет і об'єкт дослідження, формулюється його мета і завдання, розкрито джерелознавчу базу, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, особистий внесок дослідника, достовірність та форми апробації і застосування отриманих результатів, основні положення, що виносяться на захист, обгрунтовано структуру дисертації, подається огляд літератури.

У першому розділі - ІЕстетичне виховання дітей віком 5-10 років засобами музичного мистецтваІ - досліджено зміст та етимологію понять ІвихованняІ, Іестетичне вихованняІ, Іхудожнє вихованняІ, Імузичне вихованняІ та Іестетичне виховання засобами музичного мистецтваІ. Обгрунтовано положення про ієрархічне співвідношення обсягу понять, Іестетичне вихованняІ, Іхудожнє вихованняІ і Імузичне вихованняІ. Вони відносяться одне до одного як загальне, особливе і одиничне. Але поняття Іестетичне виховання засобами музичного мистецтваІ не є формою художнього виховання і не тотожнє Імузичному вихованнюІ. Помилковим також є з'ясування його як часткової форми естетичного виховання. Воно віддзеркалює процес якісно специфічний, в якому забезпечується повноцінний психофізіологічний розвиток людини, створюється емоційний та почуттєвий базис для сприйняття інших формуючих впливів. Розглянуто музичне мистецтво як засіб естетичного виховання. Досліджуються механізми психо-фізиологічного впливу музики на людину. Доведено, що музичний звук відтворює людські емоції і сам їх формує, причому вплив слухового сприйняття на формування психіки є онтогенетично раннім і глибоким. Народжена дитина володіє здібністю і потребою у вираженні своїх емоцій за допомогою звуку. Її подальший розвиток залежить від успішності і глибини навчання культурному звуковираженню емоцій. Дія звуку як об'єктивного фізичного процесу на організм не вичерпується збудженням слухомовного апарату. Звук чинить цілісний і всебічний вплив на живу систему, стимулює елекромеханічні і біохімічні реакції. Вплив звуку є найбільш глибоким і різнобічним і виконує функції керування процесами і становищами організму. Цей вплив може бути як корисним, підпорядковуючим, так і шкідливим, дезорганізуючим фізіологічні, нервові та психічні процеси.

Розглядаються теоретичні підходи, в яких вивчається формуючий вплив музики на людину, узагальнюються та доповнюються існуючі концепції. Формулюється ідея про те, що естетичне виховання загалом, зокрема естетичне виховання засобами музичного мистецтва, є найважливішою формою впливу на людину.

Естетичне має свої об'єктивні основи в існуванні синергетичних структур. За законами синергетики розвиваються складні нелінейні багаторівневі системи. Від співвідношення їх елементів порядку і невпорядкованості, рівноваги і нерівноваги, гармонії і дисгармонії залежить можливість їх подальшого розвитку. Людина сприймає як естетичні будь-які структури з визначеними синергетичними властивостями: такі, що потенційно надають можливість для кращого самозбереження, саморозвитку, самоактивності людини; такі, що мають у собі ознаки можливих кращих форм існування речей у майбутньому. Естетична потреба людини – це прагнення до виявлення в навколишньому світі синергетичних систем і зазнання радощів від їх існування.

Внаслідок естетичного виховання людина осягає систему естетичних потреб, а також здатність до естетичного сприйняття і діяльності за законами краси. В естетично вихованої людини розвиваються синергетичні якості її особистості: прагнення до впорядкування оточуючого середовища, до створення умов для розвитку і вдосконалення всього існуючого, до створення культурних цінностей. Ці якості людини, притаманні їй оптимістична оцінка природнього і соціального буття, впевненість у своїх творчих можливостях, визначаються автором як конструктивність особистості.

Конструктивність є типологічною ознакою особистості. Вона є також інтегративною властивістю, яка формується і виявляється в розвитку багатьох психічних і особистісних властивостей індивіда. Формування конструктивного типу особистості є головною метою, завданням будь-якої гуманістичної системи виховання людини.

Доводиться, що система методологічних принципів організації та створення оптимальної моделі естетичного виховання дітей віком 5-10 років засобами музичного мистецтва повинна включати до себе ідею пріоритету естетичного виховання, зокрема музичного, його базової ролі по відношенню до таких видів виховання, як інтелектуальне, моральне, трудове, фізичне, які традиційно вважаються головними. Вони є тільки найбільш складними, інтегруючими, але ніяк не можуть розглядатися як первісні. Стверджується наявність об'єктивних індикаторів і вимірюваності результатів естетичного виховання засобами музичного мистецтва; необхідність наступності та послідовності у використанні форм і методів виховної діяльності в роботі з дітьми різних вікових стадій.

У другому розділі - ІПедагогічні технології естетичного виховання дітей віком 5-10 років засобами музичного мистецтваІ - подано характеристику сучасних прогресивних методичних розробок вітчизняних і зарубіжних авторів. Розглянуто технології музично-естетичного виховання В.Шацької, Н.Ветлугіної, А.Артоболевської, С.Шоломович, Д.Кабалевського, З.Кодаї, Б.Бартока, К.Орфа, П.Хауве, М.Лисенка, К.Стеценка, М.Леонтовича та інших.

В результаті аналізу особливостей розглянутих технологій ми дійшли висновку: якісно специфічними рисами відомих технологій естетичного виховання засобами музичного мистецтва є включення музики до буденної життєдіяльності, ІвживанняІ в музику, навчання музиці з раннього віку, синтез музичної та інших видів естетичної діяльності, відмови від ІурочноїІ форми занять, поєднання різних видів музичної діяльності та творчості, орієнтація на всебічний розвиток особистості в процесі музично-естетичного виховання. Органічний синтез буденності і свята, праці і творчості, навчання і гри містять у собі звичаї і традиції української народної культури, літературно-поетичний і музичний фольклор, народні ігри й свята. Характеризується досвід опанування невичерпним багатством української самобутньої культури, пошуку в ньому ІтехнологійІ найбільш глибокого та нестандартного впливу на дітей. В результаті багаторічної практичної і теоретичної роботи автор дійшов висновку, що притаманна українській народній культурі єдність пісні та танцю, поетики та драматизації, ігрового та трудового начал, героїки, комізму та іронії з високої моральністю та одухотворенням всього існуючого у природі, суспільстві, людських стосунках є найкращим джерелом для формування сучасного типу людини, наділеної самоповагою, національною самосвідомостю та глибокою повагою до усіх інших народів і їх культур.

Охарактеризовано ті риси, які в цілому відрізняють вітчизняні та зарубіжні технології виховання дітей засобами музичного мистецтва: гуманізація, інтенсифікація, індивідуалізація, неперервність, орієнтація на розвиток конструктивного світосприймання особистості дитини.

Гуманізація виховання виявляється як його головна мета: формування всебічно розвинутої людини, здатної до благополучного існування у сучасному світі.

Інтенсифікація розуміється як створення цілісної системи активного цілеспрямованого музично-естетичного впливу на дитину де музика є не випадковим елементом навколишнього середовища, а, навпаки, свідомо використовується як провідний, домінуючий фактор формування психіки.

Індивідуалізація музично-естетичного виховання реалізується як підбір форм навчання, його темпів, окремих завдань, орієнтованих на кожну дитину з урахуванням її психічних особливостей, рівня розвитку здібностей тощо.

Характеризуються головні риси досліджуваної автором інноваційної технології естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва в школах нового типу, студіях та дошкільних закладах, яка побудована на принципах синтезу мистецтва і гри, життя і свята, поєднання музично-творчої, музично-естетичної, музично-драматичної діяльності, а також послідовності і наступності форм і методів та опори на творчу самоактивність дітей.

Авторська педагогічна технологія включає характеристику:

·

· процесу виховання, який включає роботу з дітьми 2-х вікових груп;

· мети виховання, визначеної як формування різнобічно і гармонійно розвинутого, конструктивно орієнтованого типу особистості;

· завдань виховання – розвиток естетичних почуттів, потреб, свідомості, смаку, здібності судження, любові до мистецтва, зокрема української самобутньої культури, творчих прагнень, вмінь та навичок музично-естетичної діяльності, тощо;

· методів виховання – практичних музичних занять, ІскритогоІ навчання, співбесід-роз'яснень, вирішення індивідуальних естетичних завдань;

· форм виховання, якими є фольклорне свято, розвага, гра;

· засобів виховання, зокрема розвиток ігрової та музично-сценічної діяльності, активну художню і організаційну роботу при підготовці святкових заходів - контакт з різними видами мистецтва за умови пріоритету музики, спілкування з педагогами в процесі навчання, спілкування з природою, створення естетичного середовища, у якому музика є його головним і необхідним елементом, система індивідуальних завдань, залучення схильних до цього дітей в роботу фольклорного театра, музично-естетичної та хорової студії, студії естрадного вокалу, дитячого оркестру, тощо.

Особливостями авторської технології музично-естетичного виховання є виявлення максимальної творчої самоактивності дітей і педагогів, неможливість пасивної присутності і споглядацької позиції в педагогічному процесі; тісний контакт педагога з кожною дитиною, знання її психології та рівня розвитку, індивідуальна орієнтація творчих завдань; створення ефективного соціально-педагогічного мікросередовища діяльності, доброзичливість до кожної дитини, виключення поділу дітей на ІобдарованихІ і ІнеобдарованихІ, створення умов для успішного гармонійного формування у відповідності з рівнем розвитку кожної дитини, виключення негативних оцінок діяльності та особистості дитини, відсутність примусу, використання тільки морально-психологічних форм заохочення до діяльності.

У третьому розділі - ІДослідно-експериментальна робота з формування особистості дітей 5-10 років в процесі впровадження авторської технології естетичного виховання засобами музичного мистецтваІ - простежено перебіг експерименту та результати аналізу матеріалів, що отримані в його процесі. Проведено педагогічний експеримент, в процесі якого досліджувався взаємозв'язок зміни виховних технологій і рівня розвитку інтересу до мистецтва, музичних здібностей, загальної активності, комунікативності, прагнення до творчості, національної самосвідомості, загальної конструктивної орієнтованості у відношенні до світу і себе. Відстежено вплив виховної роботи в експериментальних умовах у порівнянні з традиційним виховним процесом у дитячому садку і початковій школі на формування у дітей зазначених якостей.

Дослідно-експериментальна робота з формування особистості дітей віком 5-10 років у процесі застосування нової технології музично-естетичного виховання є комплексним лонгітюдним дослідженням, яке містить у собі багаторазові спостереження за дітьми, опитування, тестування, тощо. Констатуючий та формуючий експерименти проводились у ході традиційного виховного процесу позашкільних дитячих закладів і школи, за умови трансформації лише технології естетичного виховання. Тобто експеримент може бути визначено як ІприроднійІ. Вихідну гипотезу підтверджено в ході експерименту.

Узагальнені значення результатів вимірювання формуючого впливу технологій естетичного виховання засобами музичного мистецтва на розвиток особистісних якостей дітей молодшого шкільного віку подано у таблиці 1. (Показано тільки інтегративні значення, які відносяться до випукників 3го класу).

Таблиця 1

Ефективність технологій естетичного виховання

дітей засобами музичного мистецтва (в %)

Критерії ефективності технології Інноваційна технологія Традиційна технологія

1. Розвиток інтересу до музики (на рівні ІмаксимальнийІ) 85-90 25-30

2. Розвиток музичних здібностей (на рівні ІвідмінноІ) 8-22,7 3-15

3. Розвиток загальной життєвої активності (на рівні ІвисокаІ) 37,5 – 55,5 20-33,3

4. Розвиток комунікабельності (на рівни ІвисокаІ) 25,2-43,8 22-33,3

5. Розвиток оптимістичного світовідчуття (на рівні ІстійкеІ) 77,8 70

6. Розвиток національної самосвідомості (на рівні ІглибокаІ) 44-48 32,5-40

7. Загальна коструктивна орієнтованість (на рівні ІвисокаІ) 66,7-81,3 60-65

Обгрунтовується необхідність подальшого поглиблення зв'язків естетичного виховання засобами музичного мистецтва з іншими напрямами виховної роботи. Естетичне виховання засобами музичного мистецтва, функціонуючи в єдності з іншими напрямами та формами виховання, є їхньою основою, яка створює психо-емоційне підгрунття, забезпечує розвиток вихідних чуттєво-пізнавальних, інтелектуальних, вольових, комунікаційних здібностей.

Орієнтована на виховання гуманного, творчого, оптимістичного типу людини, інноваційна технологія естетичного вихованння засобами музичного мистецтва сприяє формуванню конструктивного типу особистості у дітей в віці 5-10 років. Нова педагогічна технологія, що здатна дати дитині повноцінний музично-естетичний розвиток, є умовою її успішного соціокультурного формування, творчого ставлення до життя і навіть, в певному розумінні, забезпечує її духовне і фізичне здоров'я.

Запропонована автором нова технологія естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, апробована у процесі дисертаційного дослідження, може бути використана іншими педагогами-практиками в дошкільних закладах, вчителями музики початкових класів, методистами дитячих відділів палаців культури, студентами-практикантами музично-педагогічних факультетів педагогічних університетів.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Інноваційні технології естетичного виховання засобами музичного мистецтва у навчальних закладах нового типу у порівнянні з традиційними технологіями музичного виховання в школі мають значні педагогічні переваги: вища їх ефективність формування провідних рис особистості та конструктивно-орієнтованого типу особистості, в цілому.

2. Співвідношення понять ІвихованняІ, Іестетичне вихованняІ, Іхудожнє вихованняІ, Імузичне вихованняІ, Іестетичне виховання засобами музичного мистецтваІ не є цілком ієрархічним. Естетичне виховання засобами музичного мистецтва є особливим і специфічним за змістом, внутрішнім смислом та цілями напрямом педагогічної діяльності. Воно не є тотожнім музичному вихованню і не є також частковим напрямом художнього чи естетичного виховання. Естетичне виховання засобами музичного мистецтва є суттєвим фактором цілісного формування людини, що сприяє розвитку конструктивних рис особистості: прагнення до впорядкування оточуючого середовища, творчого потенціалу.

3. Загальними рисами інноваційних технологій естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва є гуманізація, інтенсифікація, індивідуалізація, синтез ігрових та навчальних форм діяльності, орієнтованість на формування оптимістичного, конструктивного ставлення до інших людей, себе, свого життя, створення складної соціально-педагогічної системи співробітництва дітей, педагогів, батьків; використання групових та індивідуальних, родинних та шкільних форм виховання.

4. Авторська технологія естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва характеризується такими основними рисами:

а) Робота побудована на інтеграції позакласної студійної роботи педагогів з дітьми, виховної діяльності батьків і самовиховання дітей, що створює складну соціально-педагогічну систему.

б) Процес виховання поєднує в собі роботу з дітьми 2-х вікових груп: 5-7 і 7-10 років, здійснюється наступність в визначенні мети, завдань, методів, форм і засобів педагогічної діяльності.

в) Завдання виховної діяльності орієнтовані на розвиток у дітей здібностей, естетичного почуття, сприйняття, здібностей до творчих форм діяльності, любові до мистецтва.

г) Формами виховання є організація та проведення свят та ігор дітьми спільно з педагогами та за участю батьків.

д) Методами виховання є практичне знайомство з музикою (слухання, гра, хоровий та сольний спів), ІскритеІ навчання, співбесіди при підготовці свят та розваг, вирішення естетичних завдань в ході спілкування з педагогами.

е) Методами організації та стимулювання діяльності дітей є розвиток особистої зацікавленості кожної дитини до мистецтва і до кожного окремого виду роботи, індивідуально-творчих здібностей, стимулювання всебічного розвитку, формування позитивної Я-концепції, відмова від примусу, індивідуальний підбір форм діяльності, використання тільки неформальних оцінок діяльності.

5. Методологічні принципи організації оптимальної моделі естетичного виховання в системі І дошкільний заклад – початкова школаІ включають в себе відсутність неконтрольованих форм роботи з дітьми, забезпечення теоретичного обгрунтування вибіру напрямів, форм, методів роботи, змісту її етапів, єдність наукового підходу, забезпечення наступності, створення інтегрованого педагогічного колективу; робота з дітьми, не відібраними за рівнем творчої обдарованості; створення соціально-педагогічної системи Інавчальний заклад – діти – батькиІ; перетворення естетичного виховання на пріоритетну форму виховної роботи, а музики – на необхідний елемент середовища в системі життєдіяльності дитини; розвиток різноманітних форм творчої активності дітей в їх інтегрованості з музично-естетичною діяльністю.

6. Українська художня культура дає невичерпне підгрунття для розвитку сучасних технологій естетичного виховання засобами музичного мистецтва дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Музична мова, танцювальна пластика, драматичні традиції, поетична мова сприяють формуванню типу індивідуальності, емоційно відкритої до мистецтва, мови, історії.

7. Критеріями підвищення естетичної вихованості та розвитку особистості дітей 5-10 років є інтерес до музики, мистецтва, музичні здібності, загальна життєва активність, прагнення до творчості в усіх видах діяльності, комунікативність, комунікабельність, загальна оптимістична, конструктивна орієнтованість у ставленні до світу. Індикаторами, за якими вимірюються ці показники, є самооцінка дітей, експертна оцінка з боку педагогів, оцінка батьками рівня розвитку психічних рис та здібностей особистості за спеціальними вимірювальними шкалами. Доведено, що технологія естетичного виховання засобами музичного мистецтва, яка розроблена та експериментально перевірена в дослідженні, сприяє формуванню і закріпленню цих показників.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

І. Посібники

1. Фоломєєва Н.А. Формування музично-творчих здібностей молодших школярів //Методичні рекомендації вчителям загальноосвітніх шкіл та студентам музично-педагогічного факультету.-Суми:Мрія,1992.-27с.

2. Фоломєєва Н.А., Паненко Г.Л. Хрестоматія українських пісень, ігор та хороводів (для дітей 6-9 років). Суми:Мрія,1996.-44с.

3. Фоломєєва Н.А. Казка та реальність (ч.І) //Науково-методичний посібник.-Суми:Мрія, 1999.-72с.

ІІ. Наукові статті

4. Фоломєєва Н.А. Від формування творчої особистості майбутнього вчителя музики до творчої активності молодших школярів //Сучасна освіта і проблеми виховання творчої особистості.-Суми:СДПУ,1994.-с.299-305.

5. Фоломєєва Н.А. Дитячий фольклор і проблеми засвоєння дітьми молодшого шкільного віку основних елементів національної духовної культури //Педагогічна Сумщина.- Суми:СДПУ,1996.N1.-с.16-20.

6. Фоломєєва Н.А. Дитячий фольклор - найперша доступна дитині форма спілкування та духовності //Культура педагогічного спілкування як фактор гуманітаризації сучасної освіти.- Суми:СДПУ,1996.-с.270.

7. Фоломєєва Н.А. Формування музичної культури як невід'ємної частини духовної культури молодших школярів //Розвиток творчої особистості в умовах закладів нового типу.- Суми,1998.-с.34-35.

8. Фоломєєва Н.А. Виховний потенціал дитячого музичного фольклору //Педагогічні науки.-Суми:СДПУ,1998.-с.110-118.

9. Фоломєєва Н.А. Розвиток естетичних компонентів світовідношення дитини та проблема неперервного виховання //Філософські науки.-Суми:СДПУ,1998.-с.71-79.

10. Фоломєєва Н.А. Мова дитячого музичного фольклору у становленні світовідчуття та світогляду //Лінгво – філософські аспекти гуманітарної освіти.- Суми:СДПУ, 1998.-с.127-132.

11. Фоломєєва Н.А. Дитячий музичний фольклор як засіб естетичного виховання //Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи.- Суми:СДПУ,1998.-с.77-80.

12. Фоломєєва Н.А. Інноваційні технології в музично-естетичному вихованні дітей в навчальних закладах нового типу Сумщини //Педагогічні науки.- Суми:СДПУ,1999.-с.356-362.

13. Фоломєєва Н.А. Впровадження інноваційних технологій в музично-естетичне виховання дітей в навчальних закладах нового типу Сумщини //Музичний ландшафт України: регіони, школи, індивідуальності.-Суми:СДПУ,1999.

14. Фоломєєва Н.А. Педагогічні технології естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва в навчальних закладах нового типу Сумщини. //Педагогічні науки.- Суми:СДПУ,2000.-с.447-453.

ІІІ. Тези доповідей на науково-теоретичних і практичних конференціях

15. Фоломєєва Н.А. Розвиток творчої активності першокласників на уроках музики в загальоосвітній школі //Дні науки.- Суми:СДПУ,1993.-с.19.

16. Фоломєєва Н.А. Наступність у розвитку творчої активності дітей 6-7 років// Дні науки.-Суми:СДПУ,1994.-с.66.

17. Фоломєєва Н.А. Дитячий фольклор як провідний фактор засвоєння дітьми молодшого шкільного віку основних елементів національної духовної культури //Дні науки.-Суми:СДПУ,1995.-с.65.

18. Фоломєєва Н.А. Дієвість системи музично-виховної роботи з молодшими школярами по формуванню в них основних елементів національної духовної культури //Дні науки.-Суми:СДПУ,1996.-с.68.

19. Фоломєєва Н.А. Виховний потенціал дитячого музичного фольклору //Дні науки.-Суми:СДПУ,1997.-с.69.

20. Фоломєєва Н.А. Впровадження інноваційних технологій в музично-естетичне виховання молодших школярів //Дні науки.-Суми:СДПУ,1999.-с.68.

21. Фоломєєва Н.А. Досвід впровадження інноваційних технологій в музично-естетичному вихованні молодших школярів в навчальних закладах нового типу Сумщини //Дні науки.-Суми:СДПУ, 2000.-с.74.

22. Фоломєєва Н.А. Авторська педагогічна технологія естетичного виховання дітей 5-10 років засобами музичного мистецтва //Дні науки.-Суми:СДПУ,2001.-с.83.

Анотація

Фоломєєва Н.А. Педагогічні технології естетичного виховання дітей віком 5-10 років засобами музичного мистецтва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України, Київ, 2001.

В дисертації на теоретичному та практичному матеріалі обгрунтовується ідея про естетичне виховання дітей засобами музичного мистецтва як вихідну форму і основу цілісного формування особистості людини. Процес оновлення технологій масового естетичного виховання засобами музичного мистецтва розглядається як необхідна умова досягнення соціально-гуманістичної мети формування людини на сучасному етапі розвитку суспільства: розвитку активності, здатності до творчого, оптимістичного, конструктивного ставлення до світу й себе.

Аргументується думка про те, що оновлення технологій музично-естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва підвищує єфективність їх інтелектуального, морального, трудового, фізичного навчання і виховання, забезпечує розвиток творчого ставлення до життя, здатності подолати проблемні ситуації.

Запропонована нова технологія естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, яка апробована у процесі дисертаційного дослідження.

Ключові слова: естетичне виховання засобами музичного мистецтва, технологія виховання, конструктивне світовідношення, гуманізація виховання, наступність, творча самоактивність, базисний характер естетичного виховання засобами музичного мистецтва.

Аннотация

Фоломеева Н.А. Педагогические технологии эстетического воспитания детей 5-10 лет средствами музыкального искусства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания Академии педагогических наук Украини, Киев, 2001.

В диссертации на теоретическом и практическом материале обосновывается идея о роли эстетического воспитания детей средствами музыкального искусства в качестве исходной формы и базисной основы целостного формирования личности. Процесс обновления технологий массового эстетического воспитания средствами музыкального искусства рассматривается как необходимое условие реализации основной социально-гуманистической цели формирования человека на современном этапе, развития активности, способности к творческому, оптимистическому, упорядочивающему, конструктивному отношению к миру, национального самосознания.

Аргументируется мысль об эффективности синтеза теории музыкально-эстетического воспитания средствами музыкального искусства теории воспитания в целом с методологическими концепциями, развиваемыми в рамках философии, культурологии, философской антропологии, социальной философии, в особенности идеями синергетики; целесообразность обогащения системы понятий теории воспитания такими категориями, как ІмироотношениеІ, Іконструктивное мироотношениеІ, Іконструктивный тип личностиІ.

Обосновывается положение об объективной необходимости качественного обновления устаревших технологий музыкально-эстетического воспитания детей, пересмотра их содержания, приоритетов, целей, форм использования, поскольку они были и продолжают быть ориентированы на специфический Ісоциальный заказІ - минимальную по затратам эстетическую подготовку будущих Ітрудовых ресурсовІ. Обновление технологии в соответствии с требованиями времени состоит в её интенсификации, гуманизации, индивидуализации, переориентации на развитие музыкально-творческих способностей, элементов национальной духовной культуры. В таком трансформированном виде эстетическое воспитание средствами музыкального искусства становится исходной основой развития личности в целом.

В качестве приоритетов процесса обновления технологии музыкально-эстетического воспитания средствами музыкального искусства рассматриваются синтез жизни и игры, искусства и праздника, ориентация на творческую самоактивность ребенка, опора на музыкальный фольклор и традиции национальной самобытной культуры.

Развивается идея о том, что эстетическое воспитание средствами музыкального искусства, существуя в системном единстве с другими направлениями и формами воспитания, является их исходной основой, создающей психоэмоциональные предпосылки полноценного воспитания, обеспечивает развитие фундаментальных чувственно-познавательных, интеллектуальных, волевых, коммуникативных, деятельностных способностей; позитивного, оптимистического мироощущения, упорядочивающего, ориентированного на созидание прекрасного, доброго и разумного, конструктивного мироотношения.

Доказывается, на основе обобщения опыта практической работы, что обновленная, ориентированная на формирование оптимистического, конструктивного типа человека технология музыкально-эстетического воспитания детей средствами музыкального искусства повышает эффективность интеллектуального, морального, трудового, физического обучения и воспитания ребенка. Утверждается тезис о том, что воспитание ребенка в соответствии с обновленной технологией, которая способна дать ему полноценное музыкально-эстетическое развитие, является условием его успешного интеллектуального и морального усовершенствования, творческого отношения к жизни и любому виду труда.

Предложена новая технология эстетического воспитания детей средствами музыкального искусства, апробированная автором в процессе проведения диссертационного исследования.

Ключевые слова: эстетическое воспитание средствами музыкального искусства, технология воспитания, гуманизация воспитания, конструктивное мироотношение, преемственность форм воспитания, творческая самоактивность, базисный характер эстетического воспитания средствами музыкального искусства.

Annotation

Folomeyeva Natalia. The pedagogical technologies of aesthetical Edication of children of 5-10 etars old by means of Musical art. - Manuscripte.

Thesis on the competition of the candidate's dergee by speciality 13.00.07 – Theory and methods of education. The Institute of problem of