КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГАЛІЦИН Володимир Костянтинович

УДК 330.46

МОДЕЛІ ТА ТЕХНОЛОГІЇ

СИСТЕМ МОНІТОРИНГУ В ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.03.02 - економіко-математичне моделювання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі інформаційного менеджменту Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор

Суслов Олег Павлович,

Державний науково-дослідний інститут інформатизації і моделювання економіки,

провідний науковий співробітник відділу моделювання програмно-цільового управління, аналізу і прогнозування співробітництва з зарубіжними країнами (м. Київ)

Офіційні опоненти: академік НАН України, доктор економічних наук, професор

Бакаєв Олександр Олександрович,

Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України,

радник директора

доктор економічних наук, професор

Ткаченко Іван Семенович,

Тернопільська академія народного господарства,

завідувач кафедри економіко-математичних методів і моделей

доктор економічних наук, професор

Діордіца Станіслав Григорович,

Одеський державний економічний університет,

завідувач кафедри обчислювальної техніки та інформаційних систем в економіці

Провідна установа - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем економічної стратегії, прогнозування та регулювання економіки

Захист відбудеться " 7 " лютого 2002 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м.Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд.317.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м.Київ, проспект Перемоги, 54/1.

Автореферат розіслано " 3 " січня 2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, професор О.Д.Шарапов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні відбувається поряд із структурною перебудовою економіки, спрямованою на стабілізацію і подальший підйом виробництва, вдосконалення організаційних форм управління і його механізму. Створюються нові технологічні напрямки, організаційні структури, відбувається становлення ринкових механізмів. Випередженими темпами розвиваються наукомісткі напрямки виробництва, значну частину яких визначають сучасні інформаційні технології, що самі по собі досить складні і динамічні. В цих умовах інформаційні технології, неодмінно використовувані у всіх новаціях і відіграючи в них основну роль, також повинні удосконалюватися і забезпечувати більш високі результати ефективності функціонування економіки. У цьому напрямку підвищення ефективності досягається використанням новітніх досягнень техніки, технології, засобів зв'язку, інформаційних і програмних систем, а також організаційних форм їх застосування. Все це, у першу чергу, відноситься до вдосконалювання функцій менеджменту. На більш високому рівні повинні діяти системи програмно-цільового, стратегічного й оперативного управління, оптимізації, контролю й обліку, моніторингу.

В умовах становлення незалежності України і переходу до ринкової економіки відбуваються докорінні зміни інформаційної системи країни, форм і методів інформаційного забезпечення управління на всіх рівнях. Система інформаційної підтримки управління являє собою складну і не завжди взаємозв'язану сукупність інститутів по збору, зберіганню, аналізу і передачі інформації.

Світ зараз знаходиться на перехідному етапі від індустріального до інформаційного суспільства. Зростаючими темпами здійснюється розвиток світових процесів. Щоб не відстати від світового прогресу керівним органам різних рівнів потрібна повна і всебічна інформація про перебіг подій і тенденції розвитку суспільних процесів. В усіх розвинених державах велика увага приділяється постійному розвитку систем інформаційного забезпечення управління. Розроблені і впроваджені комплексні потужні програми та системи інформування, функціонують глобальні інформаційні мережі. Активно використовуються геоінформаційні системи, збільшується обсяг і швидкість обміну інформацією.

Сучасна ситуація в країні вимагає перебудови засад інформаційної діяльності та, перш за все, створення систем моніторингу і відповідної бази, яка забезпечить управління повною, об'єктивною і актуальною інформацією для компетентного всебічно зваженого підходу до підготовки і прийняття рішень будь-якого рівня.

Перехід від галузевих принципів управління до функціональних, зміна цілей, задач і функцій міністерств і відомств, органів управління на місцях - все це потребує переосмислення, доповнення і коригування основних напрямків, задач і функцій інформаційно-аналітичної діяльності. Для ефективного виконання своїх функцій органи управління будь-якого рівня в будь-який момент часу повинні мати в своєму розпорядженні достовірну і вичерпну інформацію про соціально-економічний стан об'єкту управління (підприємства, галузі, регіону, економіки загалом). Нині інформація, необхідна для прийняття управлінських рішень, розподілена по відомчих, галузевих і територіальних (регіональних) системах, не збирається і не накопичується централізовано в потрібному обсязі для оперативного комплексного аналізу в інтересах органів управління усіх рівнів. Нині типовою є ситуація, коли органи управління усіх рівнів забезпечуються інформацією низької якості і в недостатній кількості. Разом з тим, аналіз динаміки і прогнозування зміни соціально-економічних показників надзвичайно важливі для обгрунтування управлінських рішень. Актуальність задачі моніторингу та інформаційно-аналітичної підтримки рішень органів управління всіх рівнів незмірно зростає в даний момент, коли здійснюється стратегія економічного і соціального розвитку України згідно з Посланням Президента України до Верховної Ради України “Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки”.

Термін “моніторинг” для позначення цілеспрямованого спостереження за одним або більш об'єктами деякої системи в просторі і в часі з'явився тільки в ХХ столітті, хоча цілі, принципи і методи моніторингу використовувалися з тих пір, як у практику ввійшов термін “управління”. Цей факт можна пояснити тією обставиною, що функції моніторингу були “вбудовані” в процес управління і розчинялися у терміні “інформаційна система”. Система моніторингу та інформаційна система поняття не тотожні. Система моніторингу більш специфічна і виконує цілком визначені функції. Моніторинг (від латинського monitor - нагадуючий, наглядаючий) - це безупинне спостереження за економічними (або будь-якими іншими) об'єктами, аналіз їх діяльності як складова частина управління. Таким чином, у широкому понятті моніторинг є функція управління (теж у широкому понятті). В той же час слід відзначити підвищення рівня інтелектуалізації систем моніторингу, коли на них покладаються інформаційно-аналітичні функції, обробка інформації, наукове супроводження, спрямовані на поширення інформаційної бази для розробки пропозицій щодо вдосконалення механізму державного регулювання економічного розвитку, стратегії і тактики реформування.

Системи моніторингу, аналізу і прогнозування соціально-економічного розвитку економічних об'єктів призначені для накопичення, зберігання, всебічного аналізу різної структурованої інформації і прогнозування територіальних і галузевих соціально - економічних процесів. Предметна область інформаційно-аналітичних ресурсів систем орієнтована на підтримку прийняття управлінських рішень на всіх рівнях.

В існуючій практиці частіше за все використовуються тільки елементи моніторингу. При цьому не виконуються принципи СМ, розрахункові значення критеріїв оцінки їх роботи, технологія і структура, що робить моніторинг малоефективним. В системах моніторингу треба враховувати вимоги до формування інформаційних потоків, визначення характеру, частоти надходження, обсяги інформації, уявлення про те, яка інформація необхідна для підготовки прийняття рішень.

Системи моніторингу в якості найважливішої складової управління економічними об'єктами практично не освітлені у літературі. Можна лише посилатися на окремі роботи А. Е. Когута, В. Ф. Комарова, Н. А. Кравченко, В. Д. Маркова, Г. Н. Черкашина, А. Ю. Шевякова, в яких вирішуються лише деякі питання організації моніторингу.

Система моніторингу має цілком визначену мету, алгоритм функціонування, принципи побудови, критерії оцінки, методи і технології. Тому необхідно вважати доцільною розробку як теоретичних так і прикладних аспектів створення та функціонування систем моніторингу. Ці обставини і визначають актуальність дисертації.

З огляду на викладене актуальним є теоретико-методологічне оформлення моніторингу у вигляді найважливішої функції управління економічними об'єктами та розвиток такого нового наукового напряму, яким є моделювання систем моніторингу в економіці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено в рамках Державної науково-технічної програми України з пріоритетного напрямку НТП “Інформатика, автоматизація та приладобудування" (підпрограма 6.2 – Перспективні інформаційні технології для інтелектуалізації процесів прийняття рішень і керування в технічних, біологічних і соціальних системах).

Дисертація виконана у відповідності з планом науково-дослідної роботи кафедри інформаційного менеджменту Київського національного економічного університету за темою "Проблеми інформатизації суспільства в ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0197U004165). Особисто автором у виконанні цієї теми досліджена сукупність методологічних, теоретичних та науково-методичних засад побудови та функціонування систем моніторингу в економіці.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка методологічних принципів, теоретичних положень та науково-методичних засад створення та функціонування систем моніторингу в економіці на базі економіко-математичного моделювання та новітніх інформаційних технологій.

Мета роботи зумовила необхідність вирішення задач, спрямованих на створення нового наукового напряму “Моделювання систем моніторингу в економіці”.

В процесі реалізації поставленої мети вирішено такі завдання:

розроблена концепція, принципи, форми і засоби наукового дослідження, побудови і функціонування систем моніторингу в економіці;

дана оцінка інформаційного середовища системи моніторингу як оболонки її функціонування;

визначено сутність і науково-методичні засади моніторингу;

для можливості обгрунтованого вибору типу моделі та алгоритму функціонування систем моніторингу розроблено їх класифікацію за змістовними та формальними ознаками;

з метою узагальненого визначення контурів, структури та складу систем моніторингу в економіці розроблено технологію їх побудови, інформаційно-технологічну схему функціонування та моделі обгрунтування їх характеристик і параметрів;

для обгрунтування узгодженості вибору типу системи моніторингу відповідно до поставленої мети сформульовано критерії та розроблено моделі і алгоритми оцінки якості її функціонування;

досліджено методи обробки та зберігання інформації в системах моніторингу, зважаючи на необхідність отримання максимальної ефективності зазначених процесів;

визначено сутність, причини і види економічного ризику об'єктів моніторингу та розроблено методи управління ним;

враховано особливості розподілених динамічних систем моніторингу, здійснено виокремлене моделювання і алгоритмізацію їх функціонування;

визначено ефективність функціонування систем моніторингу різних економічних об'єктів і процесів (контролінг, управління банківською діяльністю, реструктуризація підприємства, маркетингові дослідження).

Об'єктом дослідження є спектр проблем побудови та функціонування сучасних систем моніторингу в економіці.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи, моделі і методи створення та функціонування систем моніторингу в економіці.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали закономірності і принципи управління економічними об'єктами.

Теоретичним фундаментом дослідження є праці провідних вчених в галузі теорії управління, системного аналізу, теорії ймовірностей, математичної статистики, теорії інформації, функціонального аналізу, ризикології, методи штучного інтелекту, інформатизації процесів управління.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

сформульовані концептуальні положення, методологічні принципи та теоретичні основи побудови систем моніторингу в економіці;

розроблена інформаційно-технологічна схема функціонування систем моніторингу в економіці;

розроблена предметно - об'єктно - функціональна класифікація систем моніторингу, використання якої забезпечує вибір адекватної моделі та ефективного алгоритму функціонування систем моніторингу;

розроблена блочно-етапна технологія побудови систем моніторингу;

розроблені моделі обгрунтування складу і структури системи моніторингу, що забезпечують формування циклів надходження інформації, її прийому і перетворення, накопичення і видачу споживачам;

сформульовані критерії та розроблені моделі оцінки якості систем моніторингу, які дозволяють обгрунтовано вибрати тип системи моніторингу згідно з поставленою метою, та алгоритми їх розрахунку;

узагальнені сутність, причини виникнення та види економічного ризику стосовно систем моніторингу;

розроблені методи і технологія ущільнення записів інформації, що зберігаються в системі моніторингу;

здійснено моделювання процесу функціонування особливого класу систем моніторингу - розподілених та розроблені спеціальні алгоритми розрахунку їх параметрів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації моделі, методи та алгоритми дослідження, створення і функціонування систем моніторингу досить універсальні і типові, через що можуть бути використані для економічних систем різних рівнів управління.

Результати дослідження використані в практичній діяльності:

Асоціації “Нафтогазбудінформатика” при розробці стратегії функціонування та розвитку нафтогазового комплексу України і концепції перетворення ВАТ “Укрнафта” у вертикально інтегровану нафтову компанію (довідка №87-01 від 11 вересня 2001 р.);

Українського державного підприємства “Укрінтеравтосервіс” при організації та управлінні перевезеннями вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, а також при здійсненні моніторингу цих перевезень (довідка №4/28-04-1063 від 18 вересня 2001 р.);

Українського центру післяприватизаційної підтримки підприємств при розробці планів і програм реструктуризації (довідка №164 від 18 вересня 2001 р.);

Компанії “Експобюро” при реалізації великомасштабних маркетингових програм та в проведенні маркетингових статистичних досліджень (довідка №43 від 19 січня 2001 р.);

Акціонерного комерційного банку “ТК КРЕДИТ” при вдосконаленні менеджменту банку і розробці систем управління та планування його діяльності (довідка №11/960-1 від 14 вересня 2001 р.);

Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНЕКО Менеджмент” при проведенні моніторингових досліджень та прогнозуванні показників виробничо-господарської діяльності підприємств електроенергетичної галузі України (довідка №12/1 від 12 березня 2001 року).

Крім того, основні наукові положення, що містяться в дисертації, використовуються в навчальному процесі Київського національного економічного університету (довідка №01/20-1144 від 17 вересня 2001 року) та в інституті “АПРОДОКС” на кафедрі автоматизація проектування динамічних процесів та систем (довідка №1550/191 від 11.06.2001 року).

Більшість отриманих результатів є основою для подальших наукових досліджень, створення навчальних програм вузів і методичного забезпечення навчального процесу стосовно створення і функціонування систем моніторингу для підготовки фахівців.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертації докладалися і обговорювалися на:

міжреспубліканському науково-практичному семінарі “Проблемы создания АСОД административного района” (Рига, 1980);

республіканському семінарі “Новые технологические процессы и информационное обеспечение организации междугородних перевозок грузов”. (Харків, 1990);

міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (Ялта, 2000);

міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, 2000);

міжнародній науково-практичній конференції “Ризикологія в економіці та підприємництві” (Київ, 2001);

міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” (Ірпінь, 2001);

міжнародній науково-практичній конференції “Системний аналіз та інформаційні технології” (Київ, 2001).

Публікації. З теми дисертації опубліковано 41 наукову працю, в яких автору належить 45,35 друк.арк.; серед них 3 монографії, у тому числі індивідуальна монографія “Системи моніторингу” обсягом 13,5 друк.арк., дві монографії у співавторстві (автору належить 5,5 друк.арк.), навчальний посібник з грифом Міністерства освіти і науки України (автору належить 10,4 друк.арк.), 20 статей в фахових наукових журналах (автору належить 7,4 друк.арк.), 17 статей в інших виданнях (автору належить 8,55 друк.арк.).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, восьми розділів, висновків та списку використаних джерел із 167 найменувань, викладених на 389 сторінках друкованого тексту, включаючи 13 таблиць на 13 сторінках і 38 рисунків на 39 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, об'єкт, предмет дослідження, а також визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

Розділ 1. Сутність і задачі моніторингу в управлінні економічними системами. Дослідження наукових проблем створення систем моніторингу в економіці передбачає необхідність детального аналізу і оцінки економічної системи, оскільки вона виступає і об'єктом і інформаційним середовищем функціонування моніторингу. Виконаний аналіз сучасного соціально-економічного становища України дозволяє зробити висновок про те, що поруч з поглибленою розробкою та виконанням заходів, спрямованих на реалізацію економічних реформ в Україні, необхідно розширювати і посилювати державний механізм зворотного зв'язку системи управління розвитком і функціонуванням економічних об'єктів, тобто здійснювати постійне спостереження і дійовий контроль як за виконанням економічних реформ, зв'язаних з ними державних, галузевих, регіональних програм, так і за найважливішими поточними показниками і визначальними реквізитами діяльності економічних об'єктів (процесів, подій, явищ) як основи для прийняття управлінських рішень щодо досягнення поставленої мети і отримання кінцевих результатів.

Саме цей механізм із зазначеними функціями і являє собою з погляду автора систему моніторингу в економіці. Загальна схема системи моніторингу наведена на рис. 1.

Рис. 1. Схема системи моніторингу

Моніторинг - це найважливіший атрибут процесів управління, зв'язаний із вирішенням питань дослідження деякої проблеми, спостереженням за ситуацією плину і розвитку деякого процесу. Коли задача моніторингу зрозуміла, його організація принципових складностей не складає: виділяються внутрішня і зовнішня сфери, сприятливі і негативні чинники, визначаються джерела інформації і вимоги до неї і організується спостереження за ситуацією.

На практиці частіше за все доводиться мати справу з недостатньо визначеними ситуаціями. Проблемні області, в яких виникають такі ситуації, характеризуються наступними особливостями: великою динамічністю зміни ситуації, складністю з'ясування задачі дослідження, неповторністю кожної події в процесі, суперечливістю вихідної інформації, інтуітивністю критеріїв оцінки подій і рішень, хаотичністю поведінки (важкопередбаченістю) об'єкта дослідження і т.п. До таких проблем, зокрема, відносяться: попередження кризових фінансово-економічних явищ, оцінка можливих наслідків прийнятих політичних рішень, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку подій, об'єктів, що характеризуються конфліктним перебігом, змістовний контроль і оцінка ефективності виконання планів і програм, порушення діяльності великих виробничих корпорацій і багато чого іншого. У розглянутих проблемах для організації моніторингу необхідно застосовувати деяку методичну структуризацію дій, що підказує інформаційна практика, а саме:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Методологія створення системи моніторингу в економіці як важливої функціональної підсистеми процесу управління повинна спиратися на її всебічне визначення, формування місця системи моніторингу (СМ) у вирішенні проблем створення розвинутої ринкової економіки в Україні, визначення функцій, принципів створення і функціонування СМ. Тому СМ повинна бути обгрунтована як самостійний науковий напрям у якості основної функціональної підсистеми в системі управління економічними об'єктами.

До основних методологічних положень, яким повинні задовольняти системи моніторингу в економіці, відносяться такі:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Реалізація розглянутих положень здійснюється з використанням цілого ряду економіко-математичних моделей і методів системного аналізу, комбінаторного аналізу, теорії штучного інтелекту, теорії диференціальних рівнянь, теорії імовірностей і математичної статистики, теорії інформації.

Одним із важливих і необхідних етапів процесу моделювання систем моніторингу в економіці є розробка їх типологічної класифікації. Запропонована в роботі класифікація (рис. 2) є предметно-об'єктно-функціональною. Вона не є строго ієрархічною класифікацією, що допускає перетинання класів, але має її властивість: кожний підклас має попередній клас, що може бути не один (як у строго ієрархічній класифікації), проте відношення підпорядкованості виражається цілком чітко. Наведена класифікація дає уявлення про розмаїтність об'єктних областей, масштабів і дисциплін моніторингу. Її використання забезпечує вибір адекватної моделі та ефективного алгоритму функціонування систем моніторингу.

Специфіка економічних об'єктів накладає умови не тільки на визначення економічного моніторингу, але і на визначення його проблем, становлення його теорії і принципів модельних досліджень. При цьому повинні бути враховані наступні основні положення.

1.

2.

3.

4.

5.

Рис. 2. Класифікація систем моніторингу

Вирішення економічних проблем повинно підтримуватися моделями, діючими в рамках СМ і дозволяючими описувати функціонування системи моніторингу. Тому в межах системних досліджень необхідно розвивати топологічні, інформаційні, структурні, прогнозні моделі, а також вирішувати проблеми передачі, збереження й обробки інформації.

Розділ 2. Засади і технологія створення систем моніторингу. В розділі розглянуті принципи, структурно-технологічні проблеми створення систем моніторингу, алгоритми їх функціонування та їх структурні моделі.

Принципами створення систем моніторингу є: цільова спрямованість і конкретність при виборі ВВ; об’єктивність даних моніторингу; безперервність моніторингу; мінімалізація числа використовуваних ВВ і витрат на моніторинг; орієнтація на певну об’єктну область; керованість СМ; забезпечення повноти і своєчасності подання інформації; чіткість подання інформації; мінімалізація ризику помилковості даних (надійність); максимальне задоволення інформаційних запитів споживача; обслуговування СМ внутрішнього, посередницького і зов-нішнього середовища; забезпечення конфіденційності інформації (захист даних від несанкціонованого доступу); наявність засобів і алгоритмів обробки інформації за запитом споживача.

Склад системи моніторингу визначається її функціональним призначенням, сферою застосування, переліком задач, що підлягають вирішенню. та покладені на неї функції обробки інформації, що визначені користувачем. Склад СМ характеризується блоками, наведеними на рис. 3.

Рис. 3. Склад СМ, що забезпечує її функції та властивості

Під структурою СМ розуміється спосіб встановлення взаємодії джерел інформації, БУСМ, об'єкта моніторингу (ОМ) і блоків, наведених на рис. 3. В основу побудови і структурування СМ покладені правила можливості ієрархічної побудови структури, єдності структурного і змістовного формування центрів збирання первинної інформації і пунктів її обробки на кожному рівні, єдності видів забезпечення на всіх рівнях, наявності мережі обміну даними між локальними елементами структури СМ.

З метою подолання труднощів, що виникають при проектуванні і побудові системи моніторингу масштабного об'єкта, для якого реалізуються складні задачі, розроблено спеціальні моделі, які призначені для обгрунтування структури і складу СМ.

Алгоритм функціонування СМ (рис. 4) розробляється згідно з її складом і структурою, комплексом задач, що підлягають реалізації, її параметрами і часовими характеристиками та процедурами, наведеними на рис. 3.

Рис. 4. Схема алгоритму функціонування СМ

Наведений алгоритм має типову структуру, яка забезпечує приймання, обробку інформації по всій структурі і видачу результативної інформації споживачеві. Конкретна схема алгоритму визначається для об'єкту, що досліджується, і конкретного типу системи моніторингу.

Сформульовані основні проблеми і напрямки розробки технології створення систем моніторингу, розроблено схему проектування і класифікацію технології побудови СМ, визначена специфіка розробки технології побудови СМ масштабних розподілених об'єктів.

Розділ 3. Моделі оцінки якості функціонування системи моніторингу. Розгляд функції моніторингу як однієї з основних функцій управління економічними об'єктами вимагає наявності критеріїв оцінки якості функціонування СМ.

Аналіз призначення систем моніторингу, областей їх застосування і конкретних реалізацій дає змогу визначити часткові критерії оцінки, що характеризують інформаційні аспекти функціонування СМ, а саме: точність, дискретність і форму подання інформації, функції СМ з обробки інформації, рівень ризику в комплексі “СМ - об'єкт моніторингу”, вартість реалізації і функціонування СМ, чисельність обслуговуючого персоналу. Згортка цих критеріїв являє собою узагальнений критерій. Вона здійснюється шляхом приведення часткових критеріїв до спільної системи обчислення за допомогою вагових коефіцієнтів, що визначаються експертним шляхом в кожній СМ. Для узгодження часткових критеріїв і визначення ефективності СМ в якості універсального критерія оцінки СМ запропонована інформаційна міра, для визначення якої розроблена спеціальна теоретико-інформаційна модель.

Для оцінки точності моніторингової інформації запропоновано використовувати теоретико-інформаційні та статистичні оцінки. Виходячи з необхідності забезпечення точності моніторингової інформації, що поступає протягом циклу роботи СМ, обгрунтовано величину і виведено залежності для розрахунку достатньої її дискретності.

Розділ 4. Оцінка економічного ризику в системах моніторингу. При оцінюванні економічного ризику розглядається оцінка ризику функціонування об'єкта моніторингу та оцінка ризику, зумовленого фактом функціонування власно системи моніторингу. Визначені причини і розроблена класифікація економічних ризиків, що виникають на об'єкті моніторингу. Основними причинами ризику є притаманні економіці категорії невизначеності і конфліктності. Конкретизація і деталізація причин виникнення ризику досягається при моделюванні та оцінюванні функціонування конкретної системи в її реальному оточенні.

Вибір критерію оцінки ризику в системі моніторингу здійснюється з урахуванням класифікаційних причин його виникнення (рис. 5).

Рис. 5. Класифікація причин виникнення ризику СМ

З використанням часткових класифікацій, що не залежать від виду і сфери діяльності (масштаби і розміри ризику; аспекти виникнення; ступінь ризиконасиченості; тип ризику; час прийняття ризикованих рішень; число осіб, що беруть участь у ризикованих операціях; невизначеність моменту виникнення; регулярніс-ть виникнення), побудована ієрархічна класифікація ризиків.

Розроблені економіко-математичні методи управління економічним ризиком, що виникає на об'єкті моніторингу, та алгоритм прогнозування його виникнення.

Встановлено, що робота системи моніторингу принципово не змінює оцінки рівня ризику, отже її функціонування не вносить додаткового ризику для комплексу “об'єкт моніторингу - система моніторингу”.

Розділ 5. Методи обробки інформації в системах моніторингу. Враховуючи інформаційний характер моніторингових систем, досліджені їх інформаційні аспекти. Зокрема, розроблені алгоритми прогнозування змін контрольованих системою моніторингу вимірюваних величин на основі розрахунків за ретроспективними даними, що в ній накопичуються. Для отримання прогнозів при відсутності репрезентативних статистичних сукупностей пропонується використання експертних методів прогнозування.

Визначені можливості використання експертних систем для реалізації функцій обробки інформації засобами СМ. Розглянуто особливості реалізації діагностичних експертних систем і систем підтримки прийняття рішень. Визначені характеристики основних базових блоків таких експертних систем.

Розділ 6. Моделювання та алгоритмізація функціонування розподілених систем моніторингу. Розподілені системи моніторингу створюються для великомасштабних об'єктів, які характеризуються складною структурою і великою кількістю внутрішніх і зовнішніх зв'язків, значною динамічністю, високою потужністю інформаційних потоків, що циркулюють в їх інформаційній мережі.

Визначення параметрів розподіленої системи моніторингу здійснюється за допомогою розробленої в дисертації теоретико-інформаційної моделі, яка являє собою комплекс взаємозв'язаних моделей мережі динамічних об'єктів і системи моніторингу.

При моделюванні розподіленої системи моніторингу оцінкою її якості обрано теоретико-інформаційний критерій. Адитивність цього критерію і можливість урахування цінності інформації дозволяють досліджувати основні параметри й обгрунтовувати вимоги до критеріїв оцінки якості системи моніторингу великомасштабних динамічних об’єктів. Типовим прикладом такого об'єкту є транспортна система країни, на прикладі якої в роботі здійснюється створення динамічної розподіленої системи моніторингу.

За допомогою теоретико-інформаційної моделі визначені основні параметри технології роботи системи моніторингу, формати опису траєкторій транспортних засобів у її пам'яті і вихідних даних, що надаються користувачу. Зроблено оцінку складності системи моніторингу, шляхи реалізації, визначені орієнтовані оцінки вартості її побудови. Показано, що для значного зниження вартості побудови системи моніторингу необхідно вирішити проблему стиснення записів інформації в пам’яті запам’ятовуючих пристроїв у термінальних полюсах інформаційної системи СМ.

Модельні дослідження дозволили обгрунтувати вимоги до дискретності моніторингу транспортної мережі, до відстані між її полюсами, а також сформулювати алгоритм розрахунку необхідної точності визначення її координат. У розрахунках використано метод інформаційної подібності.

З використанням створеної розподіленої системи моніторингу розроблено алгоритм визначення основних параметрів системи управління транспортними засобами.

Розділ 7. Технологія зберігання інформації в системах моніторингу. При побудові масштабних і територіально-розподілених систем моніторингу виникає необхідність побудови інформаційної мережі, в якій функції передачі і збереження інформації мають значну вагу. У цих умовах важливе значення має проблема ущільнення записів. В роботі обгрунтовані методи ущільнення записів інформації. Основними напрямами, що забезпечують ущільнення записів інформації є: наявність статистичної надлишковості текстів і використання раціональних форматів представлення алфавітно-цифрових текстів. У цих умовах знаходять застосування для ущільнення записів методи статистичного кодування, організаційні і комбінаторні методи. В галузі застосування комбінаторних методів, найменш розроблених, в роботі запропоновані нові комбінаторні алгоритми ущільнення запису інформації. До них відносяться: три модифікації алгоритмів ущільнення упорядкованих послідовностей, метод накладення і метод часткового кодування. У розроблених модифікаціях методів ущільнення упорядкованих масивів найбільш ефективні поліпшений і комбінований алгоритми. Алгоритми досить прості, конструктивні і мають високу швидкодію (лінійні щодо числа записів) і значно перевершують за швидкодією відомі статистичні алгоритми. Ефективність алгоритмів змінюється в широких межах, для досить великих за числом записів послідовностей вони забезпечують ущільнення послідовностей у 4-7 разів. Найбільшу універсальність має комбінований алгоритм. Запропоновано метод накладення, що забезпечує ущільнення довільних алфавітно-цифрових текстів. Особливо ефективний цей алгоритм для ущільнення коротких послідовностей, збережених на мікросхемах, які типові для встановлення в полюсах інформаційної мережі. Метод часткового кодування є типовим для збереження масивів економічної інформації в системі організаційного управління, де він забезпечує достатню ефективність (ущільнення у 2-3 рази) при високій швидкодії. Розроблена методика порівняльної оцінки ефективності запропонованих алгоритмів і вибору одного з них для конкретних пропозицій, а також методика оцінки економічної ефективності запропонованих методів ущільнення.

Розділ 8. Системи моніторингу у вирішенні прикладних економічних задач. Розділ присвячено ілюстрації можливостей і ефективності використання одержаних в дисертації теоретичних результатів в процесі створення і функціонування систем моніторингу конкретних економічних об'єктів, що відрізняються за своєю сутністю, зокрема: контролінгу, управління банківською діяльністю, реструктуризації підприємства, маркетингу.

Метод економічного контролінгу базується на використанні алгоритму моніторингу і дозволяє оцінювати і контролювати різні аспекти діяльності економічного об'єкта, отримувати інформацію для прийняття рішень щодо його розвитку і функціонування.

Діяльність банківської системи й успішне функціонування комерційних банків мають вирішальне значення в забезпеченні успішного функціонування економічних об'єктів в умовах ринкової економіки. Одним з основних заходів контролю діяльності комерційних банків і підтримки їх ефективності є контроль виконання і підтримки рівня основних економічних параметрів, визначених НБУ. Ця задача вирішується методом неперервного моніторингу економічних нормативів комерційних банків. Розроблено алгоритм вирішення цієї задачі, реалізований засобами експертної системи. Експертна система, яка забезпечує менеджмент комерційного банку, вирішує засобами моніторингу найважливіші задачі підтримки ефективності банку, у тому числі забезпечення необхідного рівня ліквідності шляхом узгодження основних параметрів, що характеризують активні і пасивні операції банку. Для вирішення цих задач розроблено алгоритм, реалізований засобами експертної системи.

Реструктуризація підприємства - це найважливіша сфера діяльності з адаптації вітчизняних підприємств до умов ринкової економіки. При розробці програми реструктуризації, її реалізації і подальшої роботи підприємству необхідно постійно аналізувати характеристики своєї діяльності, навколишнього середовища, партнерів, конкурентів, ринкових умов. Це можливо тільки при використанні методів і засобів моніторингу. У роботі обгрунтована необхідність використання моніторингу при реструктуризації, наведені основні характеристики об'єкта моніторингу, що підлягає спостереженню в умовах динаміки функціонування об'єкта, середовища, ринку.

Маркетингові дослідження в ринкових умовах необхідні для забезпечення діяльності економічного об'єкта, а служба маркетингу в його менеджменті - необхідний атрибут. Маркетинг, заснований на обробці інформації про діяльність економічного об'єкта, ринку, середовища існування економічного об’єкта, вимагає постійного аналізу всіх умов і прогнозу змін ситуації на ринку. Ця задача також вирішується на основі неперервного моніторингу об'єктів маркетингу, аналізу і прогнозування маркетингової інформації. У роботі показані шляхи формування об'єкта моніторингу і фрагмент реалізації алгоритму маркетингових досліджень на економічному об'єкті, проведених засобами експертної системи.

Контроль економічної ефективності функціонування економічного об'єкта доцільно виконувати засобами системи моніторингу, яка забезпечує безперервність контролю.

Можливість використання одержаних результатів при створенні систем моніторингу для економічних об'єктів, які суттєво відрізняються за своєю сутністю, принципами побудови і функціонування, характером взаємозв'язків між їх елементами, свідчить про типовість теоретичних розробок і науково-методичних засад, здійснених при дослідженні і вирішенні нової наукової проблеми - моделювання систем моніторингу в економіці.

ВИСНОВКИ

Нагальна потреба в формуванні і реалізації систем моніторингу в економіці зумовлена необхідністю підвищення наукового рівня і практичної дійовості контролю і аналізу функціонування економічних об'єктів, а також суттєвого зростання ефективності управління процесами досягнення сформульованих цілей.

Дисертація містить постановку та теоретичне розв'язання нової наукової проблеми - моделювання моніторингу в економіці. Робота являє собою сукупність методологічних, теоретичних та науково-методичних засад побудови та функціонування таких систем. Принципи та методи їх розробки засновані на сполученні в єдину струнку систему особливостей і переваг закономірностей управління економічними об'єктами і процесами, економіко-математичного і інформаційного моделювання.

В межах цієї проблеми отримані такі результати дослідження.

1.

2.

3.

4.

Алгоритм роботи системи моніторингу має типову структуру, що забезпечує надходження інформації, її прийом і обробку, видачу споживачу в заданій формі. Конкретний склад і опис алгоритму моніторингу визначаються в повному обсязі для конкретних СМ.

Обгрунтування структури, складу й алгоритму роботи СМ виконується в рамках розробленої технологічної схеми-моделі проектування систем моніторингу.

5.

6.

7.