ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

АПН УКРАЇНИ

ГУМЕНЮК ВІРА ВАСИЛІВНА

УДК 371:007(477)

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ

ЗАГАЛЬНООСВІТНІМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Маслов Валентин Іванович,

Центральний інститут

післядипломної педагогічної

освіти АПН України, завідувач кафедри

менеджменту освіти

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Пікельна Валерія Семенівна,

Криворізький державний

педагогічний університет,

кафедра педагогіки і методики трудового

та професійного навчання, професор

кандидат педагогічних наук,

Калініна Людмила Миколаївна,

Інститут педагогіки АПН України,

завідувач лабораторії управління

освітніми закладами

Провідна установа: Національний педагогічний

університет ім. М.П. Драгоманова,

кафедра теорії та історії педагогіки,

Міністерства освіти і науки України, м.Київ

Захист відбудеться 31 травня 2001р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 52-А, корпус 3, аудиторія 20.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат розісланий 30 квітня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С.Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначається потребами розвитку теорії та удосконалення практики управління педагогічними системами в епоху інформаційного суспільства і зумовлена важливими завданнями, які ставлять перед системою освіти і, зокрема загальноосвітніми навчальними закладами, Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепція 12-річної загальної середньої освіти. Лейтмотивом цих державних документів є ідея реформування освітньої системи, одним з важливіших напрямків якої є радикальна перебудова управлiння навчально-виховними закладами, органічна інтеграція науки і освіти, активне використання новiтнiх теоретичних розробок та здобутків.

Основною характерною рисою сучасного наукового управління в будь-якій галузі є вивчення, розуміння та регулювання інформаційних процесів, які відбуваються в тому чи іншому об'єкті, адже управління за своєю сутністю – це процес переробки інформації: взаємодія його підсистем являє собою інформаційний обмін. Від уміння керівників організувати своєчасне надходження інформації, її обробку, збереження, раціональне використання залежить якість та ефективність управлінських рішень.

Питання інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами знайшли відображення в працях вітчизняних і зарубіжних науковців. У дослідженні піднятої проблеми особливо важливими є наукові роботи В.І.Бондаря, Л.І.Даниленко, Г.В.Єльникової, Ю.А.Конаржевського, В.І.Маслова, О.А. Орлова, Н.М. Островерхової, В.С.Пікельної, В.С.Татьянченко, Т.І. Шамової щодо систематизації управлінської інформації; В.Ю. Бикова, В.Ю.Бодрякова, Н.О.Вербицької, В.І.Журавльова, О.А. Орлова, В.Д. Руденко, Ю.В. Чернова щодо впорядкування збору, обробки, збереження організаційно-управлінських даних; С.І.Архангельського, І.Є.Булах, Г.А. Дмитренка, Ю.Я.Табакова, Л.І.Фішмана з питань забезпечення зворотного зв‘язку в педагогічних системах.

Значущими в контексті даного наукового пошуку є ідеї Ю.Васильєва, А.Є Капто, М.Л.Портнова, П.В. Худомінського з проблеми оптимізації роботи з організаційно-управлінською інформацією; В.В.Васильєва, Н.Г.Протасової, В.А.Сластьоніна щодо визначення інформаційних джерел; В.Ю.Мілітарьова, Є.П.Смірнова, А.Л.Столяревської, А.В.Фінькова з питань формування інформаційної культури педагогів; В.П. Беспалька, В.В.Васильєва, О.М.Галуса, П.І.Карташова з проблеми забезпечення інформаційних потреб педагогічних кадрів.

Цінність вищезазначених досліджень полягає в тому, що вони складають підгрунтя для подальшого вивчення та розвитку теорії і технології інформаційного забезпечення управління педагогічними системами.

Проте, незважаючи на плідність запропонованих у перелічених наукових працях ідей та технологій, спеціальні дослідження щодо створення системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом вітчизняною педагогічною наукою ще тільки починаються. Водночас реальний стан вирішення даної проблеми вимагає пошуку нових підходів до її розв’язання.

Складність інформаційної ситуації в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами полягає в тому, що на даному етапі її розвитку накопичено величезний масив інформації, причому, інформація багатоманітна, різного ступеню репрезентативності, з нерівноцінною аргументацією і значною надлишковістю. Потоки інформації частіше функціонують стихійно, ніж організовано під впливом керівників чи працівників інформаційних служб. При цьому відсутнє єдине теоретичне підгрунтя та уніфікована технологія структуризації інформаційних потоків та елементів процесу управління, що породжує наукові і практичні проблеми, знижує ефективність керівництва навчальними закладами.

Викладене вище обумовило вибір теми дисертаційного дослідження: "Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом".

Дослідження виконано згідно з тематикою, передбаченою планом науково-дослідної роботи Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, реєстраційний № 0199U004225. Тему дослідження зареєстровано Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 4 червня 1998р).

Об’єкт дослідження - система управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Предмет дослідження - теорія та технологія інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Мета дослідження полягає у розробці науково обгрунтованої, експериментально перевіреної системи цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом на основі диференціації інформаційних потоків.

В основу дослідження покладено припущення про те, що розробка теоретично обгрунтованої диференціації та систематизації інформаційних потоків, які функціонують в педагогічних системах, дасть змогу визначити і конкретизувати структуру та зміст інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом, що, в свою чергу, дозволить розробити модель цільового інформування як оптимальний варіант класифікованої інформації, яка є умовою підвищення ефективності наукового управління загальноосвітніми навчальними закладами.

У відповідності з поставленою метою визначено основні завдання дослідження, а саме:

1. Здійснити аналіз стану теоретичної розробки проблеми інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами.

2. Проаналізувати якість інформаційного забезпечення практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх закладів України.

3. Розробити та науково обгрунтувати систему диференціації інформаційних потоків і на цій основі визначити структуру та конкретизувати зміст моделі цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами.

4.Провести експериментальну апробацію моделі цільового інформаційного забезпечення в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами.

5.Розробити методичні рекомендації щодо використання моделі цільового інформаційного забезпечення.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення про діалектичний взаємозв'язок, взаємообумовленість явищ і процесів соціально-педагогічної дійсності; теорія пізнання, яка розглядає наукові уявлення про те, що суб’єкт, який пізнає, з усього нескінченного різноманіття інформації повинен виділяти чітко визначену сукупність фактів і явищ, висновки з аналізу яких можуть бути використані в його діяльності; вихідні положення теорії систем та теорії інформації; принцип діяльнісного та системного підходу до підвищення ефективності управлінської праці; концепції вітчизняних і зарубіжних учених щодо соціального управління та педагогічного менеджменту; головні положення щодо розвитку загальної середньої освіти в Україні, викладені в Конституції України, Законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХ1 століття).

Теоретичною основою дослідження є: загальні положення теорії управління (М.Альберт, В.Г. Афанасьєв, М.Вундвок, Б.А. Гаєвський, М. Мескон, А. Моррісей, Ф.Хедоурі) та менеджменту (Б.Н. Андрушків, Г.А. Дмитренко, В.Т. Жигалов, О.Є. Кузьмін, В.П. Симонов, Ф.І.Хміль, Л.М. Шимановська); сучасні дослідження проблем управління педагогічними системами (В.І. Бондар, Л.І. Даниленко, Г.В. Єльникова, Л.М.Калініна, В.І.Маслов, О.А. Орлов, В.С. Пікельна, Т.І. Шамова); вихідні позиції досліджень філософських, методологічних проблем інформації, зокрема соціальної ( А.К. Айламазян, В.Г. Афанасьєв, Д.І. Блюменау, Н.І. Жуков, Ф.М.Звежинський, М.С. Каган, В.С. Лутай, Ч.Мідоу, А.П.Суханов, А.Д. Урсул, А.І. Чорний); дослідження педагогічних та соціологічних питань безперервної освіти дорослих (Б.С. Гершунський, В.В Олійник, Н.Г Протасова, В.І. Пуцов); дослідження проблем системного підходу, зокрема до аналізу педагогічних явищ (В.П. Беспалько, М.С. Каган, Н.В. Кузьміна, М.Н. Скаткін); основні положення методології педагогіки та методики наукового дослідження (Ю.К.Бабанський, Г.В. Воробйов, В.І. Загвязинський, А.І. Піскунов, М.Н. Скаткін).

З метою всебічного пізнання предмета дослідження та розв’язання поставлених завдань використано комплекс загальнонаукових теоретичних і емпіричних методів, а саме: проблемно-цільовий, системно-структурний аналіз наукової літератури дав змогу показати розвиток педагогічної думки з досліджуваної проблеми, всебічно відобразити всі складові компоненти інформаційного забезпечення; порівняльний аналіз допоміг відстежити взаємозалежність рівня інформаційної культури керівників та стану інформаційного забезпечення їх діяльності; експлоративний прогноз дозволив окреслити майбутній стан проблеми, виходячи із аналізу попередніх тенденцій її розвитку; діагностичні методи (анкетування 540 керівників шкіл, бесіди, спостереження) сприяли вивченню практичного стану проблеми; метод педагогічного моделювання послугував розробці моделі цільового інформаційного забезпечення; констатуючий і формуючий експеримент дав можливість перевірити припущення, сформульоване в дослідженні; статистичні методи забезпечили достовірну обробку результатів експерименту.

Експериментальна база та етапи дослідження, яке здійснювалось протягом 1997-2000 рр.

На першому етапі (1997-1998 р.р.) основну увагу було зосереджено на вивченні та аналізі наукової і організаційно-методичної літератури з теми дослідження; зібрано та систематизовано матеріали щодо стану інформаційного забезпечення управління в загальноосвітніх закладах; обгрунтовано методику експерименту.

На другому етапі (1998-1999 р.р.) вироблено систему диференціації інформаційних потоків, які функціонують в педагогічних системах; побудовано модель цільового інформаційного забезпечення; систематизовано зміст інформації відповідно до цілей та суб’єктів управління; розроблено програму та навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації керівників з питань інформаційного забезпечення управління школою; визначено об’єкти експерименту; проведено констатуючий експеримент.

На третьому етапі (1999-2000р.р.) здійснено формуючий експеримент, у процесі якого апробовано модель цільового інформування і перевірено сформульоване в дослідженні припущення; проведено порівняння даних констатуючого та формуючого експериментів, визначено ефективність діяльності керівників, обумовленої застосуванням моделі; теоретично і методично узагальнено результати педагогічного дослідження; вироблено рекомендації щодо впровадження моделі та засоби оптимізації інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом; оприлюднено основні положення та висновки дослідження.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практику роботи 28 загальноосвітніх навчальних закладів Хмельницької області та в систему підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти в Хмельницькому ОІУВ.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає у створенні теоретично обгрунтованої системи цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом на основі диференціації інформаційних потоків, які функціонують в педагогічних системах; у визначенні та обгрунтуванні структурних компонентів, принципів інформаційного забезпечення та критеріїв його ефективності; в авторській розробці та обгрунтуванні понять "інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом ", "інформаційні потоки в педагогічних системах".

Практичне значення одержаних результатів визначається розробкою технології побудови системи цільового інформаційного забезпечення, виокресленням засобів оптимізації інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом, що можуть бути використані в практичній діяльності керівників шкіл, у самоосвітній роботі педагогів; створенням авторської програми навчального курсу “Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом”, яка може бути використана в системі післядипломної освіти педагогічних працівників, у педагогічних вузах та роботі рай(міськ)відділів освіти з керівниками і резервом керівних кадрів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена адекватним застосуванням методології теорії систем та інформації; комплексним використанням теоретичних та емпіричних методів дослідження; експериментальною перевіркою припущення, висновків та рекомендацій; застосуванням методик і методів дослідження, відповідних меті, завданням та логіці розв’язання проблеми; всебічним аналізом науковими методами експериментальних даних.

Апробація основних положень, висновків, результатів дослідження здійснювалася шляхом доповідей на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи" (м. Київ, 1999р.), "Сільська школа: проблеми, пошуки, перспективи" (м.Черкаси, 2000), “Освітня система сільського регіону: проблеми та перспективи розвитку” (м. Біла Церква, 2000); Міжнародних науково-практичних конференціях: "Створення, планування, організація програмно-цільової діяльності педагогічного колективу" (Сімферополь,1998), "Організаційно-педагогічні основи ефективності управління функціонуванням школи" (Сімферополь, 2000); на звітних науково-практичних конференціях (Київ, 2000); під час науково-практичних семінарів керівних кадрів освіти, курсів підвищення кваліфікації керівників шкіл у Хмельницькому ОІУВ. Результати дослідження доповідалися та отримали схвалення на засіданнях кафедри менеджменту освіти ЦІППО та засіданні науково-методичної ради Хмельницького ОІУВ.

Публікації. Основні теоретичні положення, поточні результати та висновки відображено в трьох одноосібних наукових статтях у журналах, п‘яти статтях до науково-практичних конференцій, науково-методичному посібнику.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (202 найменування), 4 додатків. Загальний обсяг дисертації 220 сторінок. Робота проілюстрована 8 рисунками та 8 таблицями на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано припущення, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість дослідження, висвітлені його методологія та методи, а також шляхи і форми апробації.

ПЕРШИЙ РОЗДІЛ "Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом як проблема педагогічної теорії і практики" містить аналіз та узагальнення наукових основ проблеми інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом і якісного стану інформаційного забезпечення в процесі практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх закладів України.

Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом розуміється нами як спеціально організована система збору, обробки, збереження та наступного використання чітко визначеного комплексу інформації, яка відображає і забезпечує реалізацію цілей та завдань управління.

Вивчення та узагальнення теоретичних засад інформаційного забезпечення управління педагогічними системами дозволяє стверджувати, що, незважаючи на небагаточисельність досліджень цієї проблеми, основні аспекти її розкриті досить грунтовно і широко. Виявлено особливості і роль інформації в управлінні педагогічними системами, визначено та конкретизовано інформаційні джерела, обгрунтовано значення та забезпечення зворотного зв‘язку в інформаційній діяльності суб‘єктів управління, розкрито шляхи надходження інформації до керівників педагогічних систем, всебічно розроблено класифікацію інформації, виокреслено та охарактеризовано методи і засоби збору, обробки, збереження даних, обгрунтовано основні теоретичні засади систематизації управлінської інформації.

Відомі підходи до створення системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами грунтуються на принципі класифікації інформації за різними підставами, зокрема: періодичність надходження інформації (В.С.Татьянченко), основні напрямки діяльності керівника школи (В.І.Маслов, Г.В.Єльникова, Т.І.Шамова, Т.К.Чемкарьова), функції управління, структура управлінської системи, джерела надходження інформації (А.Є.Капто), дані про стан функціонування основних підсистем загальноосвітнього закладу (Л.І.Даниленко, Ю.А.Конаржевський, А.О.Орлов, Н.М.Островерхова), цілі навчально-виховного процесу (Ю.В.Чернов), критерії оцінки діяльності загальноосвітньої школи (А.Г.Рудзіте).

Водночас, учені та практики зазначають, що розробка теоретичних засад діяльності керівника щодо організації дієвої наукової системи інформаційного забезпечення тільки починається. Потребують чіткого визначення та обгрунтування структурні компоненти, принципи та критерії ефективності інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Важливою та малодослідженою залишається проблема розкриття значення, ролі, механізму формування, типізації інформаційних потоків в організації інформаційного забезпечення, які в управлінні педагогічними системами є джерелом фактичних даних для побудови системи інформаційного забезпечення, для вивчення взаємодії та взаємозв‘язків між суб‘єктами управління.

Вимагає оновлення змістовий аспект інформаційної бази даних керівників шкіл, приведення її у відповідність з сучасними вимогами, які стоять перед освітніми установами, щоб вони стали не формальним набором інформації, а дієвим інструментом удосконалення всього процесу управління.

Спостерігається недостатність науково-педагогічної та методичної літератури з питань формування і підвищення інформаційної культури керівників освітніх установ, яка в епоху переходу людства до інформаційного суспільства є необхідною для становлення їх професійної культури.

У вітчизняній педагогічній науці поки що немає жодної монографії з досліджуваної нами проблеми, а з наукових доробок радянського періоду можна назвати лише монографію В.В.Васильєва. Це пояснюється, вірогідно, тим, що педагогічно-управлінська інформація порівняно новий вид науково-практичної діяльності в галузі освіти.

Відстеження стану інформаційного забезпечення в процесі практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх закладів здійснювалось у відповідності з такими показниками: наявність систематизованого змісту інформації, її типізація; відповідність змісту інформації цілям, завданням, вимогам до якості управління (питома семантична ємкість інформації); наявність чітко визначеного комплексу об‘єктів зворотного зв‘язку та своєчасне надходження зворотної інформації; цілеспрямоване формування інформаційних потоків; комплексність використання методів збору інформації; раціональні витрати бюджету робочого часу суб‘єктами управління при досягненні максимально можливих для конкретних умов результатів.

Аналіз теоретичних джерел і отриманих даних дозволив якісний стан інформаційного забезпечення практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів умовно поділити на три рівні: 1 - емпіричний, коли робота з інформацією грунтується на основі досвіду та інтуїції без опори на чіткі положення науки; 2 - науковий, коли вона здійснюється у відповідності з обгрунтованими теоретичними засадами; 3 – оптимальний, коли науковий підхід до побудови системи інформаційного забезпечення поєднується з використанням компютерних технологій в управлінській діяльності (рис.1):

Рис.1. Гістограма якісного стану інформаційного забезпечення

практичної управлінської діяльності керівників шкіл

Існуючі емпіричні моделі інформаційного забезпечення не повною мірою відповідають завданням озброєння керівників шкіл стратегічною інформацією, не завжди розкривають механізм отримання тактичної та оперативної зворотної інформації, що стверджує необхідність пошуку єдиної теоретичної основи, загальних методичних підходів для побудови системи інформування, яка вдовольняла б потреби керівників як в тактичній, так і в стратегічній інформації на основі якісної організації зворотних зв'язків.

Результати вивчення стану інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами вказують на необхідність його подальшого удосконалення (табл. 1). Таблиця 1

Зведені дані результатів анкетування керівників загальноосвітніх закладів

щодо стану інформаційного забезпечення управління школою (фрагмент)

Категорія керівників

та їх кількість | Питання, що стосуються стану

інформаційного забезпечення | % керівників, які від-

повіли на питання

Керівники сільських

шкіл - 421

Керівники міських шкіл - 119 | Наявність у школі дієвої системи

інформаційного забезпечення

- так

- ні

- ведеться робота щодо створення |

2,9

8,7

88,4

Наявність чітко визначеного змісту управлінської інформації

- так

- частково

- не визначились з відповіддю |

44

52

4

Наявність чітко виокреслених обєктів зворотного звязку

- так

- частково

- ні

- не визначились з відповіддю |

31

61

3

5

Надходження інформації щодо реалізації цілей управління

- регулярно

- епізодично

- не аналізував |

47

39

14

Облік нереалізованих управлінських рішень

- обліковував

- ні

- не відповіли |

62,2

27,9

9,9

Використання компютера в управлінській діяльності

- так

- частково

- ні |

4

22

74

Всього: 540 | Самооцінка рівня забезпеченості інформацією управлінської діяльності

- високий

- вище середнього

- середній

- низький

- утрудняються відповісти |

0,7

12,3

37

36

14

Типовими недоліками в організації інформаційного забезпечення визначено: 1) неусвідомленість, невизначеність цілей управління; 2) недостатня розробка змісту управлінської інформації; 3) незнання, неврахування, інколи свідоме ігнорування фундаментальних принципів побудови та функціонування системи інформаційного забезпечення; 4) невпорядковане функціонування інформаційних потоків; 5) відсутність горизонтальної та вертикальної обробки інформації з різним ступенем узагальнення даних; 6) нерозробленість структурних - вертикальних та горизонтальних - звязків в організації інформаційного забезпечення.

Відтак необхідність пошуку нових наукових способів ведення інформаційної діяльності визначається такими причинами: 1) загальною тенденцією невпинного зростання інформації та удосконалення діяльності керівників; 2) необхідністю подолання стихійності та недоліків в організації інформаційного забезпечення; 3) потребою модернізації змісту управлінської інформації; 4) пошуком ефективних засобів оптимізації інформаційної діяльності керівників освітніх установ.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ дослідження – “ Теоретичне обгрунтування системи цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом” - визначено теоретичні засади побудови системи цільового інформаційного забезпечення на основі диференціації інформаційних потоків, які функціонують в педагогічних системах.

Головним інструментом у побудові системи цільового інформаційного забезпечення розглядається цілеспрямоване формування інформаційних потоків, які є основним видом системоутворюючих зв‘язків процесу управління і дозволяють побачити специфіку закономірностей управлінської діяльності як інформаційної системи.

З огляду на відсутність у науковій та довідковій літературі тлумачення поняття “інформаційні потоки в педагогічних системах”, ми даємо йому таке визначення: ”Інформаційні потоки – це організований рух інформації, структурованої на підставі змістовно-цільового взаємозв‘язку та впорядкованості, спрямованої від джерела до суб‘єкта-користувача”.

Обгрунтовано значення та роль інформаційних потоків в педагогічній системі, виділено основні їх властивості, розроблено систему диференціації потоків інформації в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом, їх типізацію та показники ефективного використання такої системи в організації інформаційного забезпечення управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Основними компонентами розробленої системи диференціації інформаційних потоків є цілі управління (управління навчально-виховним процесом, педагогічне керівництво вихованням громадян України, адміністративно-управлінська діяльність, керівництво професійно-творчим розвитком вчителів, господарсько - фінансова сфера), які визначають зміст необхідної прямої і зворотної інформації, та субєкти управління (керівники, педагоги, учні), які є основними джерелами та користувачами внутрішньошкільної інформації.

Сутність даної системи полягає у формуванні інформаційних потоків на підставі змістовно-цільового взаємозвязку даних, спрямованих від субєкта-джерела до субєкта-користувача. Запропонований підхід до диференціації інформаційних потоків дає підставу говорити, що їх типізація носить трьохмірний характер: ціль – суб‘єкт–джерело – суб‘єкт-користувач.

Показниками ефективного використання системи диференціації інформаційних потоків визначено: максимально можливе залучення учасників навчально-виховного процесу до збору, обробки, передачі інформації щодо реалізації цілей та завдань педагогічної системи, що, в свою чергу, забезпечить підвищення рівня патисипативного управління; своєчасне надходження обробленої інформації на відповідний рівень управління; мінімізація витрат часу керівником на одержання необхідної інформації.

Розроблена диференціація інформаційних потоків за змістом даних відповідно до цілей та суб‘єктів управління є основою для побудови системи цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом, що в теоретичному плані забезпечує регламентацію інформаційних потоків не лише за спрямуванням, а й за об‘ємом, періодичністю, терміном надходження тощо, а в практичному плані - дозволяє зрозуміти оптимальні умови використання кожного виду інформації, її максимальні можливості, цінність для управління.

У дослідженні система цільового інформаційного забезпечення представлена у вигляді моделі. Завдання моделі полягає у забезпеченні суб‘єктів управління необхідною інформацією для реалізації визначених цілей.

З метою розкриття головних рис, тенденцій і специфіки функціонування моделі цільового інформаційного забезпечення визначено й обгрунтовано основні принципи, які розглядаються у тісному зв‘язку з загальними принципами соціального управління та освітнього менеджменту. Ці принципи умовно поділено на дві групи: методологічні та організаційні. На методологічному рівні модель інформаційного забезпечення управління характеризується принципами соціально-економічної детермінованості, системності, науковості, відкритості, конкретності, комплексності; на організаційному рівні - принципами відповідності цілям управління, правової пріоритетності і законності, міри, повноти та інтегрального аналізу інформації, інформаційної достатності, зворотного зв‘язку, диференційованості інформаційних потоків.

Зазначені принципи передбачають: врахування об‘єктивних закономірностей розвитку загальноосвітніх навчальних закладів, об‘єктивізацію управлінської інформації; необхідність виявлення взаємозалежності компонентів, особливостей інформаційного обміну між частинами в цілісному утворенні, бачення поряд із взаємозв‘язками елементів у самій системі характер її зв‘язків із зовнішнім середовищем; виділення найсуттєвіших складових у комплексі основних інформаційних потоків; узгодженість інформаційних даних з чинним законодавством України і нормативними відомчими документами; необхідність наповнення інформаційних блоків даними для забезпечення та реалізації тактичних і стратегічних цілей; можливість удосконалення моделі, елективність та динамічність щодо її корекції.

Теоретичною основою моделі є системний підхід до управління, а головним системоутворюючим чинником - цілі, оскільки саме вони визначають зміст та раціональний варіант відбору необхідної зовнішньої та внутрішньошкільної інформації.

Модель цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім закладом враховує структуру управління, сукупність існуючих між її елементами взаємозв‘язків і взаємозалежностей, спрямованих на реалізацію цілей та завдань педагогічної системи.

Основними структурними компонентами моделі визначено: цілі, суб‘єкти управління, зміст інформації, об‘єкти зворотних зв‘язків, строки та форми збору, виходу і збереження інформації. Приведений комплекс елементів ми розглядаємо як систему, тому що його характеризує: наявність певної сукупності елементів, які відкривають шлях до пізнання суті моделі; внутрішня організація елементів, кожен з яких актуалізує свої субстратні властивості у взаємодії з іншими складовими; цілісність та єдність елементів, оскільки взяті самі по собі без зв‘язку і залежності один від одного, вони не мають сенсу або володіють лише потенційними можливостями; особливий взаємозв‘язок, що забезпечує динамічну рівновагу; зв‘язок з середовищем.

Системний характер інформаційного забезпечення визначає, таким чином, чітку методологічну основу побудови всієї роботи керівника з інформацією, що відображає сутність загальноосвітнього навчального закладу та використовується в управлінні.

Модель носить інтегрально-диференціальний характер. В ній враховано рух прямої та зворотної інформації як між керівниками, педагогічним колективом та колективом учнів, що породжує інтегральні інформаційні можливості системи, так і за багаточисельними диференціальними лініями по вертикалі (керівник, педагог, учень).

При розробці моделі виокреслено зміст інформації, яка згрупована в п‘ять блоків відповідно до цілей управління. Визначено відповідальних за збір та обробку даних, строки збору за місяцями, форми виходу прийнятого управлінського рішення, в які закладено дії щодо збору та аналізу інформації. Сама інформація збирається з допомогою ряду форм і методів, що забезпечують об‘єктивне відображення існуючого різноманіття в цьому процесі. Збір даних здійснюється так, щоб регулярно наповнювати блоки необхідною інформацією.

Умовою ефективного використання моделі цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім закладом є послідовне виконання таких дій: визначення цілей; виокреслення змісту управлінської інформації; визначення джерел інформації; формування інформаційних потоків; призначення відповідальних за збір, обробку, збереження та передачу інформації; класифікація даних; визначення строків та форм виходу інформації.

Таким чином, окреслені засади побудови системи цільового інформаційного забезпечення дають можливість оптимально систематизувати всю необхідну для управління і про управління школою інформацію, уникнувши труднощів у впорядкуванні даних, пов‘язаних не лише з багатоструктурністю інформаційних потоків, але і динамічністю та швидкою плинністю інформації про результати навчання, виховання, розвитку школярів. Зміст інформації поступово перетворюється в логічні структури інформаційних потоків, виключається їх повторюваність чи нестача.

У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ – “Експериментальна апробація та технологія впровадження моделі цільового інформування в управлінську діяльність керівників загальноосвітніх навчальних закладів” - розкрито безпосередню організацію дослідження ефективності впровадження моделі, його результати та науково-методичні рекомендації щодо використання моделі цільового інформаційного забезпечення в управлінській діяльності керівників.

Метою педагогічного експерименту є перевірка припущення про те, що розроблена на основі диференціації та систематизації інформаційних потоків модель цільового інформаційного забезпечення є оптимальним варіантом класифікованої управлінської інформації та, відповідно, умовою підвищення ефективності наукового управління загальноосвітнім навчальним закладом. Щоб довести це гіпотетичне твердження, педагогічний експеримент було організовано у п‘ять етапів: підготовчий, констатуючий, формуючий, порівняльний, узагальнюючий.

На підготовчому етапі було обгрунтовано мету та завдання дослідження, складено план експериментальної роботи, розроблено систему диференціації потоків інформації, створено модель цільового інформаційного забезпечення, визначено об‘єкти дослідження та критерії оцінки їх діяльності.

На етапі констатуючого експерименту вивчався якісний стан інформаційного забезпечення в процесі практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, проводилась діагностика рівня інформаційної культури керівників та його впливу на рівень інформаційної забезпеченості управлінської діяльності. На основі отриманих даних визначено реальний стан означеної проблеми. Саме на цьому етапі для забезпечення ефективної підготовки керівників до наукової організації роботи з інформацією, підвищення їх інформаційної культури було створено авторську програму відповідного навчального курсу. Здебільшого керівники експериментальних закладів пройшли підготовку за означеною програмою та використали в процесі пропедевтичної діяльності запропоновані матеріали.

На етапі формуючого експерименту здійснювалося впровадження моделі цільового інформаційного забезпечення в управлінську діяльність керівників загальноосвітніх закладів та відстежувалась ефективність її використання. Для діагностики впливу моделі на підвищення рівня інформаційного забезпечення розроблено факторно-критеріальну карту, в основі якої лежать кваліметричні методи. Для відстеження впливу моделі на удосконалення діяльності суб‘єктів управління вивчалися витрати ними бюджету робочого часу за методикою Ю.В.Чернова.

На порівняльному етапі здійснено співвіднесення стану інформаційного забезпечення на "вході" та на "виході" впровадження моделі. Оскільки класичний експеримент будується на порівнянні експериментальної та контрольної груп, то у нашому випадку школи, в яких велася експериментальна робота, виступали як контрольні (за параметрами, врахованими на "вході", тобто перед початком роботи) і як експериментальні (за параметрами, врахованими на "виході", тобто в кінці експерименту). Це дало можливість підвести підсумки, опираючись на порівняння двох станів в різні періоди діяльності шляхом моніторингу діяльності. При цьому одержані результати оброблялися методами математичної статистики. Основним методом обрано метод групових експертних оцінок. Загальні показники вхідного та вихідного рівнів інформаційного забезпечення подано у матриці (табл.3):

Таблиця 3

Матриця загальних оцінок за наслідками вхідного та вихідного обстеження

Показники

Школи | Наявність сис-тематизованого змісту інформа-ції | Відповідність змісту інфор-мації цілям | Цілеспрямова-не формування інформаційних потоків | Варіативність

використання

методів збору

інформації | Раціональне використання часу суб‘єктами управління | Рівень ІЗ управління школою

“вхід” | “вихід” | "вхід" | “вихід” | "вхід" | “вихід” | "вхід" | “вихід” | "вхід" | “вихід” | "вхід" | “вихід”

Шепетівське

НВО № 1 | 3,9 | 4,4 | 4,1 | 4,4 | 2,5 | 3,7 | 2,9 | 3,8 | 2,6 | 4,2 | 3,2 | 4,1

Калюсицьке

НВО"д/с-шк" | 1,9 | 2,6 | 1,2 | 3,0 | 0,8 | 2,1 | 1,6 | 2,9 | 1,0 | 1,4 | 1,3 | 2,4

Славутська

зош № 4 | 2,0 | 2,6 | 1,4 | 2,9 | 1,0 | 1,8 | 1,6 | 2,8 | 1,0 | 1,4 | 1,4 | 2,3

Сусловецька

зош 1-111ст. | 2,6 | 3,5 | 3,2 | 3,9 | 2,4 | 3,4 | 3,1 | 4,0 | 1,7 | 2,7 | 2,6 | 3,5

Бохнянська

зош 1-11 ст. | 2,8 | 3,9 | 2,1 | 4,0 | 1,9 | 3,5 | 2,3 | 4,1 | 1,9 | 3,5 | 2,2 | 3,8

Кам.-Поділ.

зош № 14 | 2,2 | 3,4 | 3,0 | 4,1 | 2,5 | 3,0 | 2,9 | 2,9 | 1,4 | 2,6 | 2,4 | 3,2

Отримані дані використані для порівняння рівнів інформаційного забезпечення в кожній з експериментальних шкіл і результати відображені за допомогою стовпчикових діаграм (рис. 2):

Рис. 2. Діаграма якісних змін рівня інформаційного забезпечення

управління експериментальними школами

На узагальнюючому етапі було підведено підсумки експерименту, які підтвердили попередні висновки про ефективність застосування моделі, розроблено методичні рекомендації щодо технології її використання, визначено основні засоби оптимізації інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Поділ діяльності на окремі операції та процедури за умови глибокого розуміння природи і специфіки інформаційних процесів в управлінні загальноосвітніми закладами дозволив створити технологію побудови системи інформаційного забезпечення, яка зводиться до такого алгоритму: адаптація; вибір моделі інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом; створення умов для її впровадження та функціонування; конструювання системи інформаційного забезпечення (визначення цілей; окреслення змісту управлінської інформації; визначення джерел інформації; формування інформаційних потоків; призначення відповідальних за збір, обробку і передачу інформації; класифікація даних; визначення строків та форм виходу інформації); виявлення і аналіз можливих негативних і позитивних факторів у ході використання моделі, корекція; оцінка ефективності системи інформаційного забезпечення.

Основними засобами оптимізації інформаційного забезпечення визначено: розробка конкретних завдань для всіх суб‘єктів управління, що дає можливість узгодити їх управлінську взаємодію в рамках спільних завдань та підвищити рівень патисипативного управління, розробка структурних (як вертикальних, так і горизонтальних) організованих інформаційних зв‘язків і залежностей, диференціація інформаційних потоків за цілями та суб‘єктами управління, комплексне використання методів збору інформації, впровадження комп‘ютерних технологій в управлінську діяльність.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів теоретичної та дослідницько-експериментальної роботи дає підстави для таких висновків:

1. Пропоновані у науковій літературі теоретичні основи інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами за умов застосування їх у практиці сприяють до деякої міри систематизації управлінської інформації, впорядкуванню її збору, обробки, збереження, визначенню інформаційних джерел та каналів надходження інформації до суб‘єктів педагогічної системи. Водночас наявні теоретичні засади недостатньо розкривають проблему моделювання та створення у загальноосвітньому закладі дієвої наукової системи інформаційного забезпечення, яка відображала б цілі та завдання управління і сприяла їх реалізації.

2. Практичний стан досліджуваної проблеми поряд з незначним позитивним досвідом її розв‘язання вказує на переважаючий емпіричний рівень інформаційної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що підтверджує актуальність даного питання та необхідність його подальшого удосконалення.

3. Обгрунтовані теоретичні засади диференціації інформаційних потоків, їх типізація та показники ефективного використання в організації інформаційного забезпечення дозволили конкретизувати структуру і зміст моделі цільового інформаційного забезпечення, яка є оптимальним варіантом класифікованої інформації і, відповідно, важливою умовою підвищення ефективності наукового управління загальноосвітнім навчальним закладом.

4. Побудова та функціонування моделі цільового інформаційного забезпечення грунтується на відповідних методологічних і організаційних принципах, які розкривають головні її риси, тенденції та специфіку організації, а ефективність використання моделі визначається за допомогою розроблених критеріїв.

5. Створена та експериментально апробована модель цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом передбачає побудову системи інформування на основі цільового підходу до управління та диференціації інформаційних потоків, які функціонують у педагогічній системі і є основним видом системоутворюючих зв‘язків процесу управління.

6. Отримані якісні результати впровадження моделі підтвердили доцільність її використання для підвищення рівня інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом та оптимізації інформаційної діяльності керівників. Експеримент показав, що основні засади наукового проектування моделі, структурування управлінської внутрішньошкільної інформації можуть бути корисними у теоретичному та методичному планах щодо роботи керівників з зовнішньою інформацією, а також для конструювання своєї власної моделі інформаційного забезпечення.

7. Здійснення теоретико-експериментального дослідження дало змогу розробити науково-методичні рекомендації щодо побудови системи цільового інформаційного забезпечення на основі уніфікованої технології структуризації інформаційних потоків та інформаційних елементів процесу управління в загальноосвітніх навчальних закладах.

Водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми і виводить на нові теоретичні і практичні питання, які вимагають розв‘язання. Серед них: особливості побудови систем інформаційного забезпечення в загальноосвітніх закладах різного типу; формування інформаційної культури керівників освітніх установ; психолого-педагогічні проблеми комп‘ютеризації управління педагогічними системами; дослідження внутрішніх механізмів переробки інформації суб‘єктами управління, їх довільної орієнтовної діяльності.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях автора:

1.Гуменюк В.В. Інформаційне забезпечення управління навчально-виховним процесом: Науково-методичний посібник. – Хмельницький: ОІУВ, 1997.- 79 с.

2.Гуменюк В.В. Організація інформаційної системи управління навчально-виховним процесом // Освіта і управління.- 1999.-Том 3. -№2.-С. 48-56.

3. Гуменюк В.В. Інформаційне забезпечення управління освітнім закладом //Рідна школа. - 2000. - № 2. – С. 29-31.

4. Гуменюк В.В. Інформаційні аспекти педагогічного керівництва вихованням школярів // Рідна школа.-2000.- № 4 – С.34-36.

5. Гуменюк В.В. Система целевого информирования - необходимое условие эффективного управления общеобразовательной школой // В.С.Сапрыкин. Создание, планирование, организация программно-целевой деятельности педагогического коллектива. Метод. рекомендации.- Симферополь, 1998. - С. 59 - 61.

6. Гуменюк В.В. Оптимізація інформаційного забезпечення процесу управління школою // Освітня система сільського регіону: проблеми та перспективи розвитку. Збірник наукових праць. – К., 2000. – С. 72 –75.

7. Гуменюк В.В. Робота керівника з інформацією: від стихійності до системи //Сільська школа: проблеми, пошуки, перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 10-13 травня 2000. – Черкаси: ОІПОПП, 2000. - С. 76-78.

8. Гуменюк В.В. Информационные потоки и информационное взаимодействие в педагогических системах. //В.С.Сапрыкин. Организационно-педагогические основы еффективности управления функционированием школы. Методические рекомендации /По материалам международной конференции/. - Симферополь, 2000. - С. 40-43.

9. Гуменюк В.В. Інформація - основа управління. // Майбуття.- 1999.- № 13-14.- С. 1.

10. Гуменюк В.В. Інформаційне забезпечення процесу управління школою //Директор школи.- 2001. - .№4. - С.6.

АНОТАЦІЯ

Гуменюк В.В. Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01-загальна педагогіка та історія педагогіки. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2001.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі створення науково обгрунтованої системи цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом як оптимального варіанту класифікованої інформації, що є умовою підвищення ефективності наукового управління педагогічною системою. В роботі обгрунтовується можливість побудови системи інформаційного забезпечення на основі цільового підходу до управління та диференціації інформаційних потоків, які функціонують в загальноосвітніх навчальних закладах.

Розроблено теоретичні основи диференціації та систематизації інформаційних потоків, їх типізація, показники ефективного використання і на цій основі визначено та конкретизовано структуру та зміст моделі цільового інформаційного забезпечення управління школою.

Розкрито сутність інформаційного забезпечення, визначено та обгрунтовано структуру, принципи та критерії ефективності моделі цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом, здійснено її експериментальну перевірку. Для відстеження впливу моделі на підвищення рівня інформаційного забезпечення розроблено факторно-критеріальну карту, в основі якої лежать методи кваліметрії.

В ході дослідження доведено доцільність використання моделі цільового інформування управління загальноосвітнім навчальним закладом для підвищення рівня інформаційного забезпечення та оптимізації інформаційної діяльності керівників. Запропоновано рекомендації щодо технології використання даної моделі.

Ключові слова: управління, інформація, цільове інформаційне забезпечення, інформаційні потоки, об‘єкти зворотного зв‘язку, патисипативне управління.

АННОТАЦИЯ

Гуменюк В.В. Информационное обеспечение управления общеобразовательным учебным заведением. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики.-Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена проблеме создания научно обоснованной системы целевого информационного обеспечения управления общеобразовательным учебным заведением как оптимального варианта классифицированной информации, которая является важным условием повышения эффективности научного управления педагогической системой.

Анализ отечественной и зарубежной литературы свидетельствует о том, что научно обоснованная работа с информацией, которая является основным ресурсом и предметом труда руководителей, служит основой эффективной управленческой деятельности. В научных трудах раскрываются основные подходы к систематизации управленческой информации на принципе её классификации по различным показателям.

В то же время педагогическая наука и практика подтверждает актуальность проблемы создания научной системы информационного обеспечения управления общеобразовательным учебным заведением, типизации управленческой информации, определения и обоснования принципов информационного обеспечения, разработки критериев его эффективности.

Сложность информационной ситуации в управлении педагогическими системами состоит в том, что на современном этапе её развития, нагроможден большой массив информации, причем, информация многообразная, разного уровня репрезентативности, с неравноценной аргументацией и значительной избыточностью. Потоки информации чаще функционируют стихийно, чем организованно под влиянием руководителей или работников информационных служб. При этом отсутствует единое структурное представление всех информационных элементов процесса управления.

В роботе уделяется внимание одному из дальнейших этапов развития теории и практики