ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

імені С.З. ГЖИЦЬКОГО

КОС'ЯНЧУК

Ніна Іванівна

УДК: 619:614.31:637.5:636.4.084

ВПЛИВ ЛІЗИН-ПРОТЕЇНОВИХ ДОБАВОК НА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ,

ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ М'ЯСА СВИНЕЙ

16.00.06 – ветеринарна санітарія та гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторіях: ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринництва і неінфекційних хвороб сільськогосподарських тварин та ветеринарної санітарії Інституту ветеринарної медицини УААН

Науковий керівник: - доктор біологічних наук, професор

Шаблій Віктор Якович

-кандидат біологічних наук Троценко Борис Леонідович, Інститут

ветеринарної медицини УААН, завідуючий лабораторією неінфекційних

хвороб сільськогосподарських тварин та ветеринарної санітарії

Офіційні опоненти: - доктор ветеринарних наук, професор, заслужений працівник народної

освіти України Береза Іван Григорович, Львівська державна академія

ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького, завідувач кафедри

технології м'яса і м'ясних виробів;

·

Інститут біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України, ( м. Київ).

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет

( кафедра ветеринарно-санітарної експертизи і патанатомії ),

Міністерство аграрної політики України.

Захист відбудеться 15.11.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у ЛьвівськІй державній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50

Автореферат розісланий 14.10.2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук, доцент П.І. Головач

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В даний час тваринництво України переживає складний період спаду виробництва продуктів, що обумовлено економічною кризою всіх галузей господарства. Вийти із критичної ситуації, в якій опинилась держава з виробництвом м’яса в найближчий період можливо за рахунок інтенсивного відродження галузі свинарства. В загальному обсязі виробництва м'яса свинина повинна становити не менше 40% (В. Топіха і інші, 2001).

Враховуючи науково обгрунтовані норми харчування, в Україні, щорічно необхідно виробляти в усіх категоріях господарств 1,6-1,8 млн. тон свинини, яка є цінним джерелом біологічно повноцінних та висококалорійних поживних речовин (А.В. Аганин, И.Г. Береза, Ю.И. Бойков и др., 1993; Е.В. Коряжков, 1985; М.С. Кучер, І.С. Іванчук, 1993).

Продуктивність свиней на 15-25% залежить від породності тварин та рівня селекційно-племінної роботи в стаді, на 10-15% - від умов утримання і на 65-70% від наявності кормів, їх якості та технології згодовування (В. Рибалко, 1998). Проблема раціональної, збалансованої годівлі тварин залишаєтся актуальною і на перспективу, особливо це стосується протеїнового живлення. Дефіцит в раціоні свиней за протеїном становить 35-40%, енергії – 25-35%, макро- і мікроелементами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами – до 45%, що призводить до істотного зниження продуктивності (А. Поліщук., С. Смислов, 1996). В даний час комбікормові заводи не забезпечують тваринницькі господарства повноцінними кормами. Нестача кормів, їх низька якість спричиняють глибокі порушення усіх видів обміну речовин та ослаблення захисних механізмів проти патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів, відхід молодняка і зниження його продуктивності (М. Павленко, В. Ковалюшко, В. Гротевич, 1996).

З метою збільшення виробництва свинини застосовують амінокислоти, вітаміни, макро- і мікроелементи, ферменти та інші біологічно активні речовини, які прискорюють ріст і підвищують продуктивність свиней (Л. Голев, В.Клименко, Л. Бояринцев и др, 1998, А. Карунский, Е. Кишлалы, 1998, В. Матяев, С. Максимов, 1998, Хельгер Занн, Т. Ложкина, 1998). Кормові добавки та премікси впливають на біологічні властивості м’яса, ветеринарно-санітарні характеристики, змінюють його харчову якість та біологічну цінність, яка залежить не тільки від його амінокислотного складу, але й від асиміляції його в організмі. Тому важливим значенням було і залишається вивчення впливу лізин-протеїнових, білково-мінеральних добавок, амінокислот та інших біологічно активних речовин на перебіг імунобіологічних процесів в організмі свиней і якість м'ясних продуктів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота є частиною комплексних досліджень з державних тематик: “Розробити прискорені методи ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою тварин і визначення якості м'ясних виробів” (реєстраційний номер: 02.24.01. ИА 01011484Р); , “Розробити і впровадити нові методи і засоби терапії та профілактики порушень білкового, мінерального, вітамінного і енергетичного обміну речовин у свиней різних вікових груп” (реєстраційний номер: 0.4.13. № 0197 ИО 12746).

Мета і задачі дослідження. Метою наукових досліджень було з'ясування впливу лізин-протеїнових добавок на організм свиней та ветеринарно-санітарну оцінку отриманної м'ясної

продукції.

Відповідно до вказаної мети були поставлені такі завдання:

1. перевірити токсичність кормових добавок з використанням тест-оранізму Тетрахімена піріформіс;

2. провести хімічний аналіз кормових добавок;

3. з'ясувати вплив кормових добавок на природну резистентність та м'ясну продуктивність свиней;

4. дати ветеринарно-санітарну та біологічну оцінку одержаної продукції від тварин, яким згодовували різні кормові добавки;

5. обгрунтувати економічну ефективність застосування кормових добавок в раціонах свиней.

Об'єкт дослідження. Кормовий концентрат лізину “Ліпрот” (РАД – регламентна азотвмістка добавка) (Україна), білково-мінеральна добавка (Україна), премікс “Pig” (Франція) та азотвмістка кормова добавка, виготовлена з шкіряних відходів (АДШВ) (Україна), а також кров, м'язова тканина, внутрішні органи свиней та щурів.

Предмет дослідження. Ветеринарно-санітарна та біологічна оцінка одержаної продукції від свиней при згодовуванні кормових добавок та вплив їх на продуктивність, імунобіологічну реактивність та резистентність свиней.

Методи дослідження. Гематологічні (кров свиней і щурів), біохімічні (сироватка крові свиней і щурів), імунологічні (кров свиней), хіміко-токсикологічні (м'ясо свиней і щурів), органолептичні (м'ясо свиней). Крім цього проведено біологічну оцінку м'яса свиней.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведена комплексна ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою свиней, яким згодовували кормовий концентрат лізин (РАД), білково-мінеральну добавку, премікс "Pig" і азотвмістку кормову добавку (АДШВ). Проведені органолептичні, хімічні, та токсикологічні дослідження, вивчена біологічна цінність свинини. Встановлена активуюча дія добавок на клітинні та гуморальні фактори неспецифічної резистентності організму тварин. Балансування раціонів свиней на відгодівлі лізин-протеїновими добавками знижує вміст жиру в м'язовій тканині , що в перспективі , може бути одним із шляхів отримання помірно пісної свинини.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень поглиблюють сучасні уявлення про вплив лізин-протеїнових добавок на імунну систему та продуктивність тварин. Підвищення рівня неспецифічної резистентності сприяє прискоренню процесів росту і розвитку молодняка. Результати досліджень, що викладені у дисертаційній роботі, ввійшли до методичних рекомендацій: “Мінерол та добавки на його основі в годівлі сільськогосподарських тварин.”, які розглянуті і схвалені вченою радою зооінженерного факультету Національного аграрного університету 6.12.2000р. (протокол №5). Згодовування лізин-протеїнових добавок сприяє підвищенню обмінних процесів в організмі свиней та покращенню харчової і біологічної цінності м'яса.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведені наукові та виробничі досліди, лабораторні дослідження крові і ветеринарно-санітарна оцінка м'яса свиней при згодовуванні лізин-протеїнових добавок. Питання, що стосуються ветеринарної санітарії та експертизи досліджувались під керівництвом доктора біологічних наук професора В.Я. Шаблія. За участю і сприянням доктора сільськогосподарських наук Л.Н. Борисенко, обгрунтована схема застосування кормових добавок і проведено дослідження щодо впливу хрому на організм свиней.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на українській конференції молодих вчених "Сучасні проблеми ветеринарної медицини" (Київ, 1994), міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми" (Харьків, 1997), науково-практичній конференції молодих вчених "Наукові досягнення в галузі ветеринарної медицини" (Харьків, 1997), міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва" (Львів,

1997) , розширеному засіданні вченої ради Інституту ветеринарної медицини УААН (Київ, 2000).

Публікації результатів. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, з них 3 статті у фахових виданнях , в яких висвітлені основні положення і результати досліджень.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, експериментальної частини, обговорення результатів дослідженнь, висновків, практичних рекомендацій виробництву, списку літератури, додатків. Текст викладений на 144 сторінках комп'ютерного набору, містить 35 таблиць і 9 рисунків. Список літератури включає 277 джерел, з них 71 іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріал та методи досліджень. Робота виконана в лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринництва і неінфекційних хвороб сільськогосподарських тварин та ветеринарної санітарії Інституту ветеринарної медицини УААН в 1993-2000 роках. Ряд досліджень проводились також в Центральній Державній лабораторії ветеринарної медицини в хіміко-токсикологічному відділі і Інституті геохімії і фізики мінералів АНУ.

Проведено 2 науково-господарські досліди на відгодівлі свиней в умовах свинокомплексу “Трубіжський” Київської області та експериментальній базі Інституту ветеринарної медицини с. Пилиповичі Бородянського району Київської області.

Предметом досліджень були: кормовий концентрат лізину Ліпрот-РАД – регламентна азотвмістка добавка; Ліпрот-АДШВ – азотвмістка добавка з шкіряних відходів; білково-мінеральна добавка на основі Ліпрот-РАД та модифікованого монтморилоніту (“Мінерол”); вітамінно-мінеральний премікс “Pig”; тест-об'єкт Тетрахімена піріформіс, білі щурі, раціони, кров, м'ясо та внутрішні органи свиней.

В серії дослідів вивчали вплив кормових добавок на продуктивність, природну резистентність тварин; на харчову і біологічну цінність отриманої продукції та ветеринарно-санітарні показники продуктів забою.

Відповідно до поставленої мети дослідження проводились з слідуючих напрямків:

·

· склад мінеральних елементів кормових добавок - методом атомно-абсорбційної електрофотометрії (атомно-абсорбційний спектроскоп АА-3) в ультрафіолетовому діапазоні (спектофотометр ИИ-12020) та вольтамперометричним методом (полярограф Р-1100);

· амінокислотний склад корму, кормових добавок і м'язової тканини визначали методом елюювання з іонообмінних смол на аналізаторі ВС-200 (ФРН) та HITACHI (Японія);

· токсичну дію добавок – екпрес-методом з використанням в якості тест-об'єкта інфузорію Тетрахімена піріформіс відповідно з “Методическими рекомендациями по ускоренному способу определения токсичности корма” (В.Я. Шаблий, Т.А. Атражева, Ю.А. Колос и др., 1990).

Вплив кормових добавок на гематологічні показники свиней вивчали за допомогою морфологічних, біохімічних та імунологічних методів дослідження: кількість гемоглобіну і еритроцитів на фотоелектроколориметрі ФЕК-56М, лейкоцитів - підрахунком в камері Горяєва, лейкоцитарну формулу – підрахунком кількості та співвідношення лейкоцитів в мазках крові за допомогою мікроскопу МБИ-15. Загальну кількість білка визначали рефрактометрично, білкові фракції - турбодіметричним методом із застосуванням ФЕК-56М (И. П. Кондрахин и др., 1985), лізоцимну активність сироватки крові – фотоколориметричним методом в модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ (Ю. М. Марков із співавт., 1969) з використанням тест-культури Micrococcus lysodeikticus, штам 265; бактерицидну активність сироватки крові – методом фотонефелометрії в модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ (тест-культура Echerichia coli, штам 026); фагоцитарну активність лейкоцитів крові – за методикою В.Ю. Чумаченка (1975) з використанням тест-культури Staphylococcus aureus, штам 209-Р. При оцінці фагоцитозу визначали фагоцитарну активність, індекс фагоцитозу та абсолютний фагоцитоз.

По закінченню досліджень провели контрольний забій (3 голови свиней з кожної групи). Туші поросят було піддано ветеринарно-санітарній експертизі згідно з вимогами ”Правил ветеринарно-санитарного осмотра убойных животных и ветеринарно-санитарной экспертизы мясных продуктов” (1988). Проби м'яса та внутрішніх органів для бактеріологічного дослідження відбирали згідно з ГОСТом 21237-75 “Мясо. Методы бактериологического анализа” (1976). Органолептичні показники м'яса характеризували за ГОСТом 7269-79 “Мясо. Методы отбора образцов и оргалептические методы определения свежести” (1980). Визначення рН екстракту м'яса (1:10) проводили рН-метром ЛПУ-01, вологоємкість – прес-методом Грау-Гамма в модифікації В.І. Воловінської і Б.Н. Кельман (1962).

Хімічний склад м'яса визначали за загальноприйнятими методиками: вміст вологи - висушуванням при температурі 105°C; загального білка - за методикою К'єльдаля; жиру – за методикою Сокслета; вміст золи – шляхом спалювання в муфельній печі при температурі 600°C (А..Т. Мысык., С. М. Белова, 1986); кальцію – згідно ГОСТу 26570–85 “Методы определения кальция” (1985); фосфору – відповідно ГОСТу 26657-85 “Методы определения фосфора“ (1985); міді, свинцю, кадмію, хрому в м'ясі свиней визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі ААS-30, миш'яку за ГОСТом 26930-86 “Метод определения мышьяка” (1986). Підготовка проб до мінералізації проводилась за ГОСТом 26929-86 “Подготовка проб. Минерализация для определения токсичных элементов” (1986). Біологічну цінність м'яса визначали мікробіологічним методом з використанням інфузорії Тетрахімена піріформіс згідно методики, розробленої В.Я. Шаблієм (1981) “Методические рекомендации по определению биологической ценности сельскохозяйственных продуктов” , а також біологічним методом на білих щурах.

Статистичну обробку цифрового матеріалу проводили за методом Н.А. Плохинського (1961). Різницю між двома величинами вважали вірогідною при Р<0,05; 0,01; 0,001.

Схема досліду, характеристика умов годівлі. В радгоспі “Трубіжський” Київської області проведено дослідження з метою визначення ефективності згодовування свиням на відгодівлі білково-мінеральної добавки, розробленої науково-виробничим МП “Гобор”, вітаміно-мінерального преміксу “Pig” фірми “Рон-Пуленк” та Ліпрот–РАД Трипільського біохімічного заводу, що на Київщині.

За принципом аналогів було підібрано 4 групи підсвинків з врахуванням віку, живої маси, статі, стану здоров'я. Раціони свиней збалансовані згідно деталізованих норм годівлі (М.Т. Ноздрин, 1991). В зрівняльний період (2 тижні) тварини всіх груп отримували загальноприйнятий раціон 2 рази в день. Для більш повної оцінки поживності корму проведено аналіз амінокислотного складу комбікорму. В основний період тваринам дослідних груп, крім основного раціону, додатково згодовували: другій – премікс “Pig”, третій – білково-мінеральну добавку, четвертій – Ліпрот-РАД протягом 30 днів (табл. 1).

Таблиця 1

Схема першого досліду

Група Кількість голів Доза і застосування препаратів

1 – Контрольна 27 Основний раціон (ОР)

2 – Дослідна 29 ОР + 0,25% премікс “Pig”

3 – Дослідна 29 ОР + 2% Ліпрот-РАД + 0,5% Мінерол

4 – Дослідна 26 ОР + 2% Ліпрот-РАД

В другому досліді вивчали вплив кормової добавки, виготовленої з шкіряних відходів, Ліпрот-АДШВ і регламентної азотвмісткої добавки Ліпрот-РАД для контролю і порівняльної оцінки. За принципом аналогів підібрано три групи підсвинків, по 10 голів в кожній, живою масою 40,0-43,0 кг. Тваринам згодовували загальноприйнятий раціон. Контрольна група додатково отримувала 2% Ліпрот-РАД, друга дослідна – еквівалентну за масою кількість 2% Ліпрот-АДШВ, а третя дослідна - надлишок (6%) Ліпрот-АДШВ. Добавки задавали протягом 8 місяців (табл. 2). Поїдання заданого корму тваринами всіх груп було повним і склало в зрівняльний період 1,5 кг на добу, а в основний – 2,8 кг.

Таблиця 2

Схема другого досліду

Групи Кількість голів Характер годівлі

1 – Контрольна 10 Основний раціон (ОР) + 2% Ліпрот-РАД

2 – Дослідна 10 ОР + 2% Ліпрот-АДШВ

3 – Дослідна 10 ОР + 6% Ліпрот-АДШВ

Характеристика кормових добавок. Одним з необхідних компонентів раціону для свиней – є незамінна амінокислота лізин, отримана методом мікробіологічного синтезу. Аналіз складу і поживності раціону в радгоспі “Трубіжський” показав, що в раціоні тварин невистачає лізину. Нами проведено балансування раціонів шляхом введення лізин-протеїнових добавок, а для диференційної оцінки паралельно згодовували вітамінно-мінеральний премікс “Pig”. Застосування кормової добавки Ліпрот-РАД і Ліпрот-АДШВ обумовлене вмістом в них до 80% білка, який містить необхідні для годівлі сільськогосподарських тварин амінокислоти.

З метою визначення кормової цінності концентрату лізину, виготовленого Трипільським біохімічним заводом, провели хімічний, мінеральний і амінокислотний аналіз добавок: регламентної азотвмісткої добавки РАД ТУ У 011688648.004-93 і азотвмісткої добавки з шкіряних відходів АДШВ ТУУ 46.5.554-200 (табл. 3) .

Таблиця 3

Хімічний склад дослідних партій ліпроту, %.

Найменування препарату Протеїн Жир Волога Зола

Ліпрот-РАД 25,5+1,6 0,55+0,09 10,4+1,8 11,9+0,6

Ліпрот-АДШВ 26,0+1,6 0,49+0,08 10,1+2,4 11,8+0,2

При порівняльному вивченні амінокислотного складу дослідних добавок Ліпрот-АДШВ і Ліпрот-РАД встановлено, що в їх склад входить повний набір незамінних і замінних амінокислот. Але Ліпрот-АДШВ має більшу кількість лізину – на 6,2 %; аспарагіну – 9,6 %; серину – 11,0%; глутаміну – 15,0%; проліну – 20,0%; аланіну – 25,0 %; лейцину – 7,6 %; метіоніну – 5,8% і майже у 2 рази більшу кількість цістину. Сума незамінних амінокислот складає в Ліпрот-АДШВ – 44,8%, а в Ліпрот-РАД - 40,9%, що вказує на їх високу біологічну цінність. При вивченні мінерального складу особливу увагу звертали на вміст важких металів - миш'яку, ртуті, кадмію, свинцю. Наявність токсичних елементів, таких як кадмій (1,4-1,6 мг/кг) і ртуть (0,0036-0,0058 мг/кг) не перевищує допустимої норми, а миш'як і свинець взагалі відсутні. За кількістю складових елементів, крім хрому, Ліпрот-АДШВ не відрізняється від Ліпрот-РАД. Кількість хрому в Ліпрот-АДШВ в 2,5 рази більша, порівняно з традиційним продуктом Ліпрот-РАД. Тому, значний інтерес становить вивчення впливу кормового концентрату лізину з використанням азотвмісткої добавки з шкіряних відходів в дослідах на свинях.

Комплексна білково-мінеральна добавка містить в своєму складі Ліпрот-РАД та модифікований монтморилоніт – мінерол (ТУ У 46-004856-1-93). Мінерол, який має адсорбційну здатність, був введений для підвищення ефективності використання кормового концентрату лізину, а також для забезпечення його лікувально-профілактичних властивостей.

Премікс “Pig” містить в своєму складі повний набір вітамінів та мікроелементів.

Нешкідливість лізин-протеїнових добавок до Тетрахімени піріформіс. Кількість і якість продукції тваринництва знижується при попаданні в організм тварин токсичних речовин з кормом. Тому, перш ніж згодовувати свиням лізин-протеїнові добавки, провели дослідження їх на нешкідливість з використанням інфузорії Тетрахімена піріформіс. Ефект біопроби враховували в краплі на предметному склі, під мікроскопом. Оцінку результатів проводили через 0,5, 3 і 24 години згідно з 5-ти бальною шкалю. На фоні контролю ріст інфузорій був густий, загибель і морфологічні зміни відсутні. Обидва види Ліпроту мають оцінку один бал, що вказує на повну іх нешкідливість. Отже, дані добавки можуть застосовуватись без обмежень.

Гематологічні показники у свиней при згодовуванні кормових добавок. Склад крові

змінюється, як кількісно, так і якісно, залежно від внутрішніх процесів, що при цьому відбуваються. Одним із основних критеріїв стану гематологічних показників є вміст гемоглобіну в крові. Застосування кормових добавок в першому досліді викликало зростання вмісту гемоглобіну в

другій групі свиней на 12,8%; в третій – 14,1% і четвертій – 14,5%, а еритроцитів, відповідно на 7,6, 15,5, 8,3%. Загальна кількість лейкоцитів зменшилась у третій і четвертій групі відповідно на 9,8 і 13,3%, порівняно з контролем.

Дані другого досліду підтвердили позитивний вплив азотвмісткої добавки Ліпрот-АДШВ на фізіологічний стан тварин. При згодовуванні Ліпрот-РАД і АДШВ результати гематологічних досліджень показали, що збільшення дози добавки в раціоні свиней на відгодівлі не має негативного впливу на фізіологічний стан тварин, а навпаки покращує його. Так, кількість гемоглобіну збільшилась у третій групі на 3,5% (Р<0,05), а кількість еритроцитів відповідно на 2,0 і 4,8% (Р<0,05) порівняно з контролем. Кількість лейкоцитів збільшилась у другій групі на 6,1%, в третій – 4,8%.

У лейкограмі свиней першого досліду кількість лімфоцитів, сегментоядерних нейтрофілів, еозинофілів збільшилась, а паличкоядерних і юних нейтрофілів зменшилась, що вказує на високу реактивність організму.

Аналізуючи лейкограму свиней другого досліду, слід зазначити, що застосування добавки Ліпрот-АДШВ та Ліпрот-РАД не викликає істотних змін в організмі свиней. Кількість базофілів, юних та паличкоядерних нейтрофілів знаходилась у межах норми.

Зміни в гематологічних показниках обумовлені вмістом мікроелементів і амінокислот в раціоні дослідних тварин, що стимулює синтез гемоглобіну та продукцію еритроцитів. На синтез гемоглобіну впливає забезпеченність тварин протеїном, залізом, кобальтом і міддю, які входять до складу лізин-протеїнових добавок.

Гуморальні фактори неспецифічної резистентності свиней. Згодовування кормових добавок в першому досліді сприяло статистично вірогідному зростанню лізоцимної активності сироватки крові у всіх дослідних групах на 5,7-7,2% і бактерицидної активності сироватки крові на 6,2-8,9% порівняно з контролем. Найефективнішим було доповнення раціонів білково-мінеральною добавкою, що забезпечило збільшення бактерицидної активності сироватки крові на 8,9% (Р<0,001) і лізоцимної активності сироватки на 7,2% (Р<0,001), відповідно контролю.

Загальна кількість білка сироватки крові збільшилась в дослідних групах: в другій на 11,4%; в третій на 12,6% і четвертій на 9,2%, а кількість альбумінів, відповідно, на 10,7; 18,0; 17,3% порівняно з контрольною групою. Рівень b-глобулінів був нижчим у всіх дослідних групах порівняно з контролем (Р<0,001). Також виявлено незначну тенденцію до підвищення рівня a-глобулінової фракції в третій і четвертій групах і g-глобулінової фракції в другій групі (Р<0,01).

Застосування азотвмісткої добавки Ліпрот-АДШВ збільшує кількість білка в другій і третій групі , порівняно з Ліпрот-РАД на 5,0 і 8,0% (Р<0,05), альбумінів відповідно на 1,2% (Р>0,05) і 1,7% (Р<0,05), та знижує кількість b-глобулінів на 1,9 і 1,7% (Р>0,05). Бактерицидна активність сироватки крові контрольної групи була меншою відповідно на 3,0% (Р>0,05) і 3,5% (Р<0,05), а лізоцимна – відповідно на 4,3 і 5,8% (Р<0,05), порівняно з тваринами дослідних груп. Аналізуючи результати другого досліду слід зазначити, що збільшення дози добавки Ліпрот-АДШВ до 6% від сухої речовини підвищує рівень білка в сироватці крові і кількість альбумінів.

Отже, згодовування лізин-протеїнових добавок активуює обмінні процеси в організмі свиней і сприяє статистично вірогідному росту показників бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові.

Фагоцитарна активність нейтрофілів крові свиней. Результати досліджень свідчать про те, що ФА нейтрофілів крові свиней в першому досліді становила у другій групі – 65,0+0,67%, третій – 66,3+0,40, четвертій – 63,4+1,0, що відповідно на 6,6% (Р<0,01), 7,9% (Р<0,01) і 5,0% (Р<0,05) більше порівняно з контролем. Абсолютний фагоцитоз нейтрофілів крові складає: 36,6+0,74 тис. мкрб. кл. в другій групі, 37,2+0,45 тис. мкрб. кл. в третій і 36,0+0,73 тис. мкрб. кл. в четвертій групі, а в контрольній – 33,5+0,48 тис. мкрб. кл. Різниця – вірогідна. Показники інтенсивності фагоцитозу тварин дослідних груп перевищували показники контрольної групи на 21,5-25,0%, але поглинальна активність нейтрофілів зросла інтенсивніше у третій групі на 25,0% (Р<0,001),а в четвертій на 22,0% (Р<0,01).Дані другого досліду свідчать, що ФА лейкоцитів у другій і третій дослідних групах збільшилась на 1,9 та 4,1%, а інтенсивність фагоцитозу в третій групі на 7,6% порівняно з контролем. Це призводило до підвищення показника абсолютного фагоцитозу лейкоцитів, відповідно, на 2,2-12,9% (Р>0,05).

Проведеними дослідженнями встановлено стимулюючий вплив добавок на стан природної резистентності організму тварин.

Вплив кормових добавок на продуктивність і забійні показники свиней. У всіх дослідних групах виявлено збільшення забійного виходу м'яса по відношенню до контролю. Так, у другій групі забійний вихід зріс на 2,1%, у третій – на 2,8%, у четвертій – на 1,6%. Зростання забійного виходу було статистично вірогідним у всіх дослідних групах (Р<0,05; Р<0,01; Р<0,001).

Найвища жива маса була у групах, де застосовували білково-мінеральну добавку - 63,8+0,15 г і Ліпрот – 67,3+0,20 г (рис. 1).

Середньодобовий приріст був також більший у всіх дослідних групах порівняно з контролем, відповідно, на 58,0; 75,0; 54,0 г.

Порівнюючи лізин-протеїнові добавки з преміксом “Pig”, можна сказати, що за продуктивністю і забійними показниками тварин він поступається білково-мінеральній добавці. Але премікс “Pig” має статистично вірогідну перевагу над Ліпрот-РАД за приростом живої маси і забійним виходом. Отже, як лізин-протеїнові добавки, так і премікс “Pig” покращують продуктивність і забійні показники свиней. В другому досліді в кінці зрівняльного періоду середня жива маса підсвинків контрольної і дослідних груп суттєво не відрізнялась. Починаючи з шостого місяця відгодівлі, спостерігається рівномірне підвищення маси тіла тварин при введенні в раціон 6% Ліпрот-АДШВ.

Вірогідна різниця між контрольною і дослідними групами відмічалась з восьмого місяця відгодівлі. На кінець досліду жива маса тварин вірогідно збільшилась у другій і третій групах, порівняно з контролем, відповідно на 2,87 і 6,48% (Р<0,05), а приріст живої маси за дослідний

Рис. 1. Продуктивність свиней.

період збільшився на 3,3 і 5,8 кг. Середньодобовий приріст був більший в дослідних групах відповідно на 22,0 і 52,0 г.

Збільшення дози добавки до 6% в раціонах свиней вплинуло на підвищення м'ясності туш.

Так, маса туш була більша від контрольної у тварин другої групи - на 7,9% (Р>0,05), а третьої –11,79% (Р<0,05). Забійний вихід туші відповідно більший на 2,7% в другій (Р>0,05), на 2,8% в третій (Р<0,05). Вміст внутрішнього жиру в дослідних групах знизився, порівняно з контролем на 2,2% (Р<0,01) і 7,7% (Р<0,05). Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями у тварин другої групи складає 31,6 мм, а третьої – 28,3 мм, що на 1,2 і 11,3% менше, ніж у контролі. Суттєвої різниці між забійним виходом субпродуктів в дослідних групах не встановлено.

Введення в раціон свиней до 6% Ліпрот-АДШВ не викликає змін в будові і структурі внутрішніх органів свиней. Дія амінокислот і мінеральних речовин, які входять в склад Ліпрот- АДШВ, сприяє більш інтенсивному росту і розвитку організму тварин, в результаті чого підвищується середньодобовий приріст і забійний вихід туші.

Ветеринарно-санітарні та харчові якості свинини при згодовуванні кормових добавок

Органолептична оцінка м'яса свиней. Органолептичні дослідження проводились через 24 години, при цьому встановлено, що всі туші дослідних і контрольної груп були вкриті кірочкою підсихання, колір м'яса блідо-рожевий, м'язи на розрізі не залишають вологої плями на фільтрувальному папері. Консистенція м'яса у всіх досліджуваних тушах була цупкою, ямка при натискуванні виповнювалась швидко, м'ясний сік – прозорий, запах при варінні специфічний, притаманний свинячому м'ясу. Бульон прозорий і ароматний. Дегустаційна оцінка виявила ідентичність аромату, смаку, консистенції, соковитості м'яса тварин в контрольній і дослідних групах.

При бактеріологічному дослідженні м'язів, лімфатичних вузлів і паренхіматозних органів

дослідних тварин умовно патогенної і патогенної мікрофлори не виявлено.

Процеси дозрівання м'яса при його зберіганні у значній мірі детерміновані інтенсивністю перетворення вуглеводів шляхом гліколізу. Після добового зберігання свинини (при знижених температурах 0 - +2°С) величина рН у м'ясі свиней другої і третьої груп мала тенденцію до зниження відносно даних контрольної групи. У тварин четвертої групи величина рН на 2,5% збільшилась порівняно з контролем. Через десять діб зберігання м'яса величина рН підвищилась у всіх групах тварин. Найвищого рівня цей показник досягав у другій групі, де він становив 5,75+0,01 одиниць, а в третій та четветій групі показники суттєво не відрізнялись від контролю. М'ясо свиней дослідних груп, особливо третьої ї четвертої, виявилось більш стійким при зберіганні.

Аналізуючи дані другого досліду, слід зазначити, що за органолептичними показниками м'ясо і підшкірний жир тварин дослідних груп, яким згодовували Ліпрот-АДШВ, суттєво не відрізнялись від контролю і були доброякісними. Дегустаційна оцінка м'яса і м'ясного бульону контрольної і дослідних груп виявила ідентичність показників аромату і смаку. Показники ніжності і соковитості м'яса були кращими в другій і третій групах порівняно з пробами контрольної групи (Р>0,05). Печінка тварин дослідних груп мала більш ніжний смак.

Величина рН м'яса дослідних і контрольної груп становила 5,55+0,4 – 5,65+0,03 од. Вологоємкість м'яса вірогідної різниці не мала та знаходилась в межах 55,4+0,4 – 55,7+0,3%. Отже, введення в раціон свиней азотвмісткої добавки Ліпрот-АДШВ покращує санітарну і харчову цінність м'яса.

Згодовування свиням лізин-протеїнових добавок і премікса “Pig” сприяє отриманню доброякісної продукції та покращенню кулінарних властивостей м'яса.

Хімічний склад найдовшого м'яза спини при згодовуванні свиням кормових добавок. Поживна цінність м'яса залежить від органолептичних показників, його хімічного складу та ступеня засвоювання. Так, кількість жиру в 3-й і 4-й групах знизилась відповідно на 4,5% і 18,8% (Р<0,01) порівняно з контролем (табл.4).

Із зменшенням вмісту жиру в м'ясі збільшувався вміст протеїну, який становив у другій групі – 21,65+0,11, третій – 22,16+0,3, четвертій – 21,92+0,03, що відповідно на 3,5%, 6,0% і 5,0% більше ніж у контролі.

Вміст води в м'язовій тканині дослідних груп тварин був більший у третій групі на 1,2%, четвертій – 1,3% порівняно з показниками контрольної групи.

Відмічалось збільшення фосфору в м'ясі другої групи – на 7,2%, третьої – на 6,2%, четвертої – на 4,6%, кальцію, відповідно – на 11,2%, 6,7% і 10,6% і підвищення вмісту протеїну в м'ясі.

Показники, які характеризують загальну харчову цінність свинини, є співвідношення хімічних компонентів м'яса – коефіцієнт Ферера. Найбільший коефіцієнт Ферера був у третій і четвертій

групах, яким згодовували білково-мінеральну добавку і Ліпрот-РАД.

В другому досліді вміст води в м'язовій тканині дослідних груп був більший на 0,8-2,2% порівняно з контролем. Кількість жиру в другій та третій групах знизилась на 0,62 і 0,69% (Р<0,05), а вміст протеїну, який покращує біологічну цінність м'яса, збільшився на 0,7-1,4% порівняно з контролем. Отже, у свиней, які отримували добавку Ліпрот АДШВ, вміст жиру в м'язовій тканині знизився, порівняно з Ліпрот-РАД на 0,62-0,69%, що в перспективі може бути одним із шляхів отримання помірно пісної свинини. Підгодівля лізин-протеїновими добавками не тільки підвищує м'ясну продуктивність і резистентність свиней, але й покращує хімічний склад м'язової тканини.

Таблиця 4

Вплив кормових добавок на хімічний склад м'яса свиней, n = 3

Показник Групи тварин

1 2 3 4

Волога, % 70,1+0,1 70,62+0,12 * 70,8+0,07** 70,9+0,03**

Суха речовина, % 29,9+0,10 29,38+0,12* 29,19+0,1** 29,1+0,30**

Протеїн, % 20,91+0,13 21,64+0,11* 22,16+0,30* 21,92+0,03*

Жир, % 8,2+0,05 8,03+0,12 7,85+0,06* 6,9+0,15**

Зола, % 1,18+0,06 1,27+0,03 1,29+0,03 1,26+0,01

Кальцій, мг/100 г 7,5+0,24 8,34+0,03* 8,0+0,06 8,3+0,07*

Фосфор, мг/100г 194,0+1,0 208,0+1,8** 206,0+1,2** 203,0+2,4*

Коефіцієнт Ферера – співвідношення: Вода/Протеїн 3,35 3,26 3,20 3,23

Вода/Жир 8,50 8,79 9,00 10,23

Протеїн/Жир 2,55 2,69 2,82 3,17

Амінокислотний склад білків м'язової тканини при згодовуванні кормових добавок Ліпрот-РАД і Ліпрот-АДШВ. Одним з показників, які характеризують біологічну цінність м'яса, є амінокислотний склад білків м'язової тканини. Отримані дані свідчать, що білок м'яса всіх груп містить повний набір амінокислот.

Одним з показників, які характеризують харчову цінність м'яса є відношення суми незамінних амінокислот до суми замінних. В м'ясі свиней, яким згодовували Ліпрот-РАД, він складав 0,76 %, а в Ліпрот-АДШВ, в залежності від кількості згодованої добавки – 0,71 і 0,72%.

Визначаючи амінокислотні скори для ізолейцину, лейцину, лізину, метіоніну, суми фенілаланіну та тірозину, триптофану та валіну, ми встановили в білку м'яса всіх груп три лімітуючі амінокислоти – ізолейцин (скор 93-95), метіонін (скор 80-88), валін (скор 82, 84) (табл. 5).

Для визначення якості харчових білків використовують коефіцієнт різниці амінокислотного скору, або КРАС (%). Біологічна цінність м'яса дослідних груп мала виражену тенденцію до підвищення показника КРАС в другій і третій групах на 6,7 і 4,3 %.

Біологічна цінність потенційна (БЦп) показує можливість використання незамінних

амінокислот харчового білка на пластичні потреби організму. В наших дослідженнях БЦп збільшилась в другій групі на 10,6%, а в третій – на 6,8% порівняно з контролем. Отже, проведені дослідження показали, що застосування добавок Ліпрот-РАД і Ліпрот-АДШВ на відгодівлі свиней не має негативного впливу на якість м'яса і сприяє підвищенню його біологічної цінності.

Таблиця 5.

Вплив кормових добавок на амінокислотний скор білків м'яса свиней

Назва незамінних амінокислот Вміст амінокислот в 1 г м'яса, мг

Стандарт 1 група 2 група 3 група

мг % до стандарту мг % до стандарту мг % до стандарту

Ізолейцин 40 37 93,0 38 95,0 38 95,0

Лейцин 70 90 128,0 88 125,0 86 123,0

Лізин 55 81 147,0 72 130,0 81 147,0

Метіонін+цистін 35 28 80,0 31 88,0 30 86,0

Фенілаланін+тірозин 60 90 150,0 80 133,0 90 150,0

Треонін 40 50 125,0 52 130,0 50 125,0

Тріптофан 10 13 130,0 13 130,0 11 110,0

Валін 50 42 84,0 42 84,0 41 82,0

КРАС 37,0 30,3 32,7

БЦп 63,0 69,7 67,3

Вміст важких металів в м'ясі свиней яким згодовували кормові добавки. Серед забруднювачів зовнішнього середовища важкі метали і їх сполуки утворюють значну групу токсикантів. До цієї групи належать свинець, цинк, мідь, ртуть, кадмій, миш'як. В наших дослідженнях рівень вмісту важких металів і миш'яку в м'ясі тварин в першому досліді, при

згодовуванні добавок, не відрізнявся від контролю.Тоді як в м'ясі свиней на відгодівлі, яким згодовували Ліпрот-АДШВ виявлено зменшення кадмію в другій та третій групах на 12,5 і 28,6%, але збільшення вмісту свинцю відповідно на 21,2 і 39%, цинку – на 2,3 і 9,5%, міді – на 9,0 і 22,50% і миш'яку – на 26,9 і 33,6% порівняно з першою групою.

Враховуючи тривалість згодовування добавок, досліджували накопичення хрому у м'ясі і печінці свиней дослідних груп, яким згодовували Ліпрот-РАД і АДШВ. Нами встановлено, що в Ліпрот-АДШВ кількість хрому в два рази більша, порівнянно з Ліпрот-РАД.

Але, як відомо, трьохвалентний хром засвоюється організмом свиней не більше ніж на 0,86% від прийнятого з кормом, тоді як 98,6% його виводиться із організму з фекаліями і 0,57% з сечею. Слід зазначити, що в одному кілограмі корму з добавкою 2% Ліпрот-АДШВ міститься 0,025 мг хрому, а з 6% - 0,075 мг. Незважаючи на збільшення відсотка добавки Ліпрота-АДШВ в раціоні свиней до 6%, кількість хрому в м'ясі складає 3,95+0,50 мг/кг (Р<0,01) і в печінці – 9,76+0,70 мг/кг (Р<0,001), а при згодовуванні Ліпрот РАД – відповідно 2,4+0,10 мг/кг і 2,74+0,20 мг/кг.

Порівнюючи отримані дані, щодо вмісту важких металів і хрому в м'ясі свиней з допустимим

рівнем свинцю, кадмію, цинку і міді, слід зазначити, що воно є доброякісним і може використовуватись у харчових цілях. З погляду гігієни зола зразків м'яса свиней знаходилась в кількостях нижче ГДК (гранично допустима концентрація), які встановлені для м'ясопродуктів (Сан-Пін 42-123-4086-86).

Біологічна цінність м'яса дослідних тварин. Для більш повної оцінки м'яса свиней, яким згодовували кормові добавки, визначали біологічну цінність м'яса порівняно з білком курячого яйця.

М'ясо тварин дослідних груп, порівняно з контрольною, мало більшу біологічну цінність: у другій групі – на 14,6%; в третій – на 28,7%; в четвертій – на 15,7%. Найбільшу біологічну цінність мало м'ясо третьої групи, тваринам якої згодовували білково-мінеральну добавку. Про відсутність токсичної дії добавок можна судити за біологічною цінністю печінки і нирок. Біологічна цінність печінки в другій групі була більшою на 35,2%; в третій - на 29,55% і в четвертій - на 23,8% порівняно з контролем. Найбільшу біологічну цінність мали нирки другої групи тварин, що на 2,2% більша від контролю, а нирки четвертої групи за біологічною цінністю не відрізнялись від контрольної групи.

Біологічна цінність м'яса свиней, яким згодовували Ліпрот-РАД і АДШВ більша у другій групі на 2,6% (Р<0,01) і 5,8% в третій групі (Р<0,001) порівняно з контролем.

Біологічна цінність печінки і нирок третої групи вірогідно збільшилась відповідно на 5,3% (Р<0,01) і 7,8% (Р<0,001). На основі наших досліджень можна стверджувати, що введення в раціони свиней білково-мінеральних, вітамінних, лізин-протеїнових добавок, в зазначених дозах, дає змогу отримати повноцінну продукцію.

Визначення КЕБ і загального стану організму щурів. Біологічну цінність м'яса визначали також на ростучих білих щурах – самцях, яким згодовували м'ясо від дослідних свиней: перша група щурів отримувала м'ясо свиней контрольної групи, друга – м'ясо свиней другої групи (премікс “Pig”), третя – третьої групи (білково-мінеральна добавка) і четверта – четвертої групи (Ліпрот-РАД).

Після закінчення досліду жива маса щурів складала в другій групі – 84,8+0,98 г, в третій – 93,1+0,83 г (Р<0,001), в четвертій – 86,7+0,59 г (Р<0,05), а в контролі – 82,7+0,73 г. За показниками приросту живої маси щурів і кількості згодованого білка за весь дослідний період вираховували коефіцієнт ефективності білка (КЕБ). Так, КЕБ м'яса свиней другої групи складав 1,84+0,5, третьої – 2,14+0,36 і четвертої – 1,88+0,7, що відповідно на 6,5, 26,6 і 11,2% більше, ніж у контролі.

Середньодобовий приріст щурів дослідних груп був також більший порівняно з контрольною групою відповідно на 2,8; 10,0; 3,5 г. Різниця була статистично вірогідною в третій і четвертій групах тварин(Р<0,001; Р<0,01). В