ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Гнатюка

Капітанець Олександр Миколайович

УДК 371.3+378.147

ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА МЕНЕДЖЕРІВ

У ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тернопіль - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному технічному університеті.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Шкодін Михайло Михайлович, Вінницький державний технічний університет, кафедра педагогіки, соціології та політології, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Гуревич Роман Семенович, Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського, м. Вінниця, педагогічно-індустріальний факультет, декан;

кандидат педагогічних наук, доцент Васильєв Володимир Васильович, Дніпропетровський національний університет, м. Дніпропетровськ, кафедра роботи і кадрового менеджменту, завідувач кафедри.

Провідна установа: Львівський науково-практичний центр інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Львів.

Захист відбудеться “ 28 ” вересня 2001 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01. в Тернопільському державному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

Автореферат розісланий “ 27 ” серпня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М.Чайка

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Для підготовки нової генерації управлінців-менеджерів, здатних виконати складні завдання розвитку соціально-економічної трансформації українського суспільства та побудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави, особливої актуальності набуває проблема єдності професіоналізму і гуманізації освіти. Гуманітарна освіта відіграє важливу роль у підготовці управлінців якісно нового рівня, від яких значною мірою залежить поступ України у ХХІ століття: як швидко і якою ціною ми здолаємо негаразди перехідного періоду і побудуємо соціальну, правову, демократичну державу і громадське суспільство. Оновлення змісту освіти становить основу стратегічних завдань, визначених Державною національною програмою “Освіта” (“Україна ХХІ століття”).

Підготовка менеджерів до підприємницької діяльності зумовлює низку актуальних педагогічних завдань, які потребують наукового обґрунтування. Проблема дослідження випливає із суперечностей між практикою і теорією підприємницької діяльності. Істотно змінюються функції керівників виробництва і установ невиробничої сфери. Сьогодні важливим є не тільки впровадження новітніх технологій, а й наявність творчого вміння розв’язувати проблеми управління персоналом, досягнення порозуміння з працівниками, забезпечення високої ефективності організації праці. Суттєво розширює сферу діяльності нижчого управлінського персоналу, який в умовах жорсткості конкуренції відіграє важливу роль у зниженні собівартості і збільшенні обсягів випуску високоякісної продукції.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження свідчить, що окремі її аспекти вивчалися вченими: питання педагогіка професійної освіти (С.Я.Батишев, А.П.Бєляєва, Р.С.Гуревич, М.І.Махмутов, Н.Г.Ничкало і ін.); основи наступності в системі професійної освіти (В.С.Ледньов, В.І.Бондар, О.М.Бєляєв, С.У.Гончаренко, А.І.Дьомін, В.С.Заслуженюк, В.М.Мадзігон, Н.Г.Ничкало і ін.); структурування знань у змісті освіти (Л.Я.Зоріна, В.С.Ледньов, М.М.Скаткін, А.М.Сохор, П.Херст і ін.); професійна спрямованість навчання (Л.П.Вороніна, О.С.Дубинчук, І.Д.Зверєв, Н.А.Лошкарьова, В.Н.Максимова, В.І.Паламарчук, Л.В.Савельєва, Н.В.Федорова, Л.Д.Хромова, М.Ф.Борисенко і ін.).

Підґрунтям для нашого дослідження послужили наукові положення теорій менеджменту і управління: М.Мескон, Б.А.Гаєвський, М.С.Дороніна, В.П.Казміренко, О.В.Киричук, В.С.Лозниця, І.Д.Ладанов, С.В.Платонов, Н.В.Туленко, О.В.Шегеда, Г.В.Щокін і ін..

Разом з тим, аналіз наукових праць показав, що поза увагою дослідників залишилися питання теоретичних та методичних основ педагогічної підготовки менеджерів. Не була предметом системного дослідження структура і зміст. Це стосується і питання основних чинників, шляхів і педагогічних умов реалізації педагогічної підготовки менеджерів у вищих технічних закладах освіти.

Таким чином, соціальна значущість цілеспрямованої педагогічної підготовки менеджерів з урахуванням специфіки їх професійної діяльності, недостатній рівень дослідженості цієї проблеми у педагогічній науці обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Педагогічна підготовка менеджерів у вищих технічних навчальних закладах”.

Зв’язок теми роботи з науковими напрямами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт Вінницького державного технічного університету при розробці теми: “Стратегія пошуку оптимального співвідношення лабораторного практикуму та наукових досліджень в навчальному процесі інженерних спеціальностей” (№ держреєстрації 0101 U 000022).

Об’єкт дослідження – педагогічна підготовка менеджерів.

Предмет дослідження – зміст та дидактичні умови реалізації педагогічної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах.

Мета дослідження полягає в теоретичній розробці та експериментальній перевірці ефективності змісту та дидактичних умов реалізації педагогічної підготовки менеджерів в умовах вищого технічного навчального закладу.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що педагогічна підготовка менеджерів суттєво підвищить якість їх професійної підготовки загалом, якщо вона буде спрямована на реалізацію мотиваційної, організаційної, комунікативної функції менеджера, а її зміст представлятиме систему професійно спрямованих понять і уявлень про педагогічні основи управління колективом і міжособистісними стосунками у ньому, про комунікативну діяльність як основу спілкування і управління, виховний вплив менеджера на працівників.

Відповідно до мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан розробки проблеми підготовки менеджерів у психологічній і педагогічній літературі та її реалізації на практиці.

2. Розробити зміст і структуру педагогічної підготовки менеджерів.

3. Здійснити психолого-педагогічне обґрунтування вибору методів і засобів, адекватних змісту педагогічної підготовки менеджерів

4. Експериментально перевіряти ефективність змісту і дидактичних умов реалізації педагогічної підготовки менеджерів.

Методологічною основою дослідження були наукові положення теорії пізнання й управління про взаємозв’язки професійного і гуманістичного розвитку особистості, її активну роль в процесі оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками; про діяльність як усвідомлену форму творчого ставлення до професії.

Для розв’язування поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження:

аналіз наукової літератури з психології, педагогіки та менеджменту; методи порівняння та систематизації теоретичних і експериментальних даних теоретичного моделювання;

спостереження, опитування, експертні оцінки, педагогічний експеримент та методи математичної статистики;

Для визначення змісту педагогічної підготовки менеджера аналізувались педагогічні функції його професійної діяльності. З цією метою використовувався комплекс взаємопов’язаних соціологічних та педагогічних методів дослідження (розділ І, 1.2); дидактичний аналіз і синтез змісту навчального матеріалу, поняттєво-аналітичний метод, змістовно-комунікативний метод (розділ І, 1.3).

Дослідження проводилось протягом 1996-2001 р.р. та охоплювало декілька етапів.

На першому етапі (1996-1997 р.р.) вивчався стан проблеми в науковій літературі та на практиці. Було уточнено основні напрямки дослідження, сформульовано гіпотезу і завдання дослідження, визначено програму та методику дослідження.

На другому етапі (1997-2000 р.р.) проводився педагогічний експеримент, уточнювалсь зміст і дидактичні умови педагогічної підготовки менеджерів.

На третьому етапі (2000-2001р.р.) здійснювалось теоретичне і науково-методичне узагальнення даних, одержаних під час експериментальної роботи, завершилось оформлення результатів дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено зміст і структуру педагогічної підготовки менеджера, яка представляє собою систему професійно спрямованих понять і уявлень про основи діяльності колективу і міжособистісні стосунки у ньому, особливості комунікативної дії та її роль у спілкуванні з людьми, виховний вплив на інших працівників та споживачів – об’єктів професійної діяльності менеджера. Дістали подальшого розвитку концептуальні положення щодо професійної підготовки менеджерів, зокрема, визначено їх функції педагогічного спрямування: мотиваційна, управлінська, аналітична, комунікативна, виховна, контрольна; обґрунтовано дидактичні умови реалізації педагогічної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах (забезпечення логічних міжпредметних зв’язків курсу “Основи педагогіки” з дисциплінами гуманітарного циклу, професійна спрямованість педагогічної підготовки, активізація пізнавально-педагогічної діяльності й ін.).

Практичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому представлено систему наукових педагогічних понять і знань, необхідних у професійній діяльності менеджерів, а також комплекс методів і засобів, адекватних її змісту. Розроблено навчальну програму “Основи педагогіки” та методичні прийоми і засоби розвитку логічного і творчого педагогічного мислення студентів. Опубліковано методичні рекомендації щодо професійної спрямованості педагогічної підготовки менеджерів.

Навчальна програма з основ педагогіки та методичні рекомендації для її реалізації впроваджені у навчально-виховний процес Хмельницького інституту економіки та підприємництва і Вінницького державного технічного університету.

Вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується опорою на новітні досягнення педагогічної та психологічної наук, застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, якісною та кількісною обробкою результатів дослідження.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації та результати досліджень доповідались і отримали схвалення на всеукраїнській науково-методичній конференції “Сучасні проблеми реформування економіки України” (Київ, 1998); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми інвестиційного менеджменту” (Київ, 1999); всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманітарна освіта у контексті регіональних проблем: досвід і перспективи” (Херсон, 2000); міжнародній науковій конференції “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2000); ХХХ науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу Вінницького державного технічного університету (Вінниця, 2001).

Публікації: За темою дисертації опубліковано 6 одноосібних статей у фахових виданнях, тези, методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, три розділи, список використаних джерел. Робота має загальний обсяг 190 сторінок, з яких – 8 рисунків, 10 таблиць, список використаних джерел із 251 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, розкрито її актуальність, визначені об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення дослідження, обґрунтовано вірогідність його результатів.

У першому розділі – “Професійна спрямованість педагогічної підготовки менеджерів як педагогічна проблема” – проаналізовано стан підготовки менеджерів у теорії і практиці, педагогічні функції професійної діяльності менеджера, визначено її цілі і завдання, обґрунтовано методи і чинники, які визначають педагогічну підготовку менеджерів.

В процесі дослідження констатовано, що менеджмент є загальносвітовим явищем і визначає перспективу розвитку суспільства, науки і техніки. Характерною передумовою такого розвитку є підготовка нової генерації управлінців-менеджерів. Базовими теоріями менеджменту є концепції Ф.Тейлера, А.Файоля, Г.Емерсона, Д.Мак-Грегора, Л.Урвика, Ф.Герцберга, Е.Мейо, А.Маслоу, Дж.Гелбрейта, Р.Лайкерта, Р. Блейка, Дж. Мутона, П. Дракера, Л.Алена, Г.Хікса, Р. Джулета, Е.Дейла й ін.

Вивчення стану підготовки менеджерів показало, що сьогодні в Україні інтенсивно формуються нові виробничі відносини на основі принципів соціальної ринкової економіки, які докорінно змінюють характер, принципи та процес управління колективом кожної організації. Успіх ринкових перетворень багато в чому залежатиме від того, на яких засадах управління вони будуть базуватись.

У працях українських учених-управлінців чітко простежується єдність поглядів на те, що потрібно формувати свою, українську модель менеджменту, не запозичувати механічно досвід закордонного менеджменту, а відбирати з нього ті елементи, які можуть ефективно використовуватися в Україні у теперішній перехідний період і в майбутньому.

Аналіз професійної діяльності менеджера засвідчує, що в ній суттєво зростає роль людського фактора, відбуваються якісні зміни в характері і змісті управлінських функцій. Професійна підготовка менеджера визначається, з одного боку, структурою його професійної діяльності (послідовністю виконуваних управлінських функцій), а з іншого – професійно-педагогічними функціями, в яких ця діяльність реалізується.

Основними професійно-педагогічними функціями в професійній діяльності менеджера є: мотиваційна – формування інтересу до роботи і цілеспрямованість у членів колективу; управлінська – організація взаємодії цілого колективу чи його складових (окремих груп); аналітична – аналіз педагогічних ситуацій, прийняття оптимальних рішень і втілення їх в практику; комунікативна – розвиток комунікативних умінь; виховна – становлення і розвиток колективу організації; контрольна – педагогічно-корективний контроль діяльності колективу організації чи її підсистеми. Професійно-педагогічні функції менеджера визначають основні компоненти його професійної діяльності.

В процесі аналізу навчального процесу у вищих технічних навчальних закладах нами виявлено, що для сучасного педагогічної підготовки менеджерів все ще залишається нерозв’язаним завдання забезпечення відповідності змісту і способів навчальної діяльності студентів тим особливостям професійної діяльності, які характерні для сучасних соціально-економічних умов.

Зміст педагогічної підготовки менеджера повинен будуватися адекватно його професійній діяльності. Основними чинниками, що визначають професійну спрямованість педагогічної підготовки менеджерів є: зміст фахової діяльності і конкретних дій менеджера; повнота предметної області фахової підготовки спеціаліста; предметна структура педагогічних наукових знань; інваріантно-особистісний чинник; диференціація змісту педагогічної підготовки фахівця.

Проведене дослідження дало можливість визначити основні педагогічні умови реалізації змісту педагогічної підготовки менеджерів. Основними із них є: виявлення можливостей профілювання змісту професійної педагогіки, адекватної професійній діяльності менеджера; визначення місця педагогічної дисципліни в структурі навчального плану як важливої умови забезпечення зв’язку курсу “Основи педагогіки” з дисциплінами гуманітарного циклу; удосконалення логічних схем побудови педагогічної дисципліни з урахуванням необхідності розвитку найважливіших понять у процесі професійної підготовки менеджерів; застосування навчальних завдань для активізації пізнавально-педагогічної діяльності студентів.

Для формування змісту педагогічної підготовки менеджерів важливу роль відіграє визначення вимог до його відбору. Ці вимоги повинні забезпечувати точність, достовірність відтворення, доказовість, логічну структуру навчального матеріалу з педагогічної підготовки фахівців. Результати дослідження показали, що такими основними вимогами є: системний підхід до відбору і побудови змісту педагогічної підготовки; ретельне врахування базових педагогічних знань, отриманих менеджером до початку професійного навчання; відповідність змісту меті і завданням педагогічної підготовки спеціаліста, її професійній спрямованості; відповідність педагогічного навчального матеріалу тенденціям розвитку професійної діяльності менеджера; раціональне співвідношення базової та професійної частин змісту педагогічної підготовки фахівця.

Результати дослідження свідчать, що включення до змісту педагогічної підготовки навчального матеріалу, спрямованого на поглиблене вивчення професійно значущих теорій та понять, не порушує загальної логіки навчальної дисципліни і є ефективним засобом здійснення професійної спрямованості педагогічної підготовки менеджера.

Однією з педагогічних умов реалізації змісту педагогічної підготовки є підбір професійно значущого навчального матеріалу. Особливе значення в реалізації навчального матеріалу має розв’язування педагогічних творчих завдань із професійним змістом, в умові яких “прихована” наукова закономірність, виражена через фактичний матеріал, що має професійний характер. Серед вимог до таких завдань ми виділили дві найважливіші: педагогічне завдання повинно мати навчальну цінність, тобто відповідати певній темі педагогічної підготовки; об’єктивно відображати зміст професійної діяльності.

В результаті проведеного теоретичного дослідження нами визначено основні педагогічні цілі, що віддзеркалюють професійну спрямованість педагогічної підготовки майбутніх менеджерів. Основними є такі: формування основ науково-педагогічного світогляду; забезпечення належного рівня педагогічної підготовки, що відповідає професії; формування професійно-педагогічна мобільність менеджера; розвиток логічного і творчого педагогічного мислення; виховання творчої активності і професійної стійкості.

Отже, зростаюча роль людського фактора в професійній діяльності менеджера, якісні зміни, які відбуваються в характері і змісті управління колективом, зумовлюють необхідність розробки нового змісту професійно спрямованої педагогічної підготовки, застосування методів і засобів навчання, адекватних цьому змістові.

У другому розділі “Основні шляхи та умови реалізації педагогічної підготовки менеджерів” – представлено зміст і структуру педагогічної підготовки, що має професійну спрямованість; обґрунтовано психолого-педагогічні основи навчання менеджерів; охарактеризовано особливості застосування методів і засобів навчання, адекватних змісту професійної підготовки менеджерів; виявлено напрямки реалізації професійно-педагогічна спрямованість процесу навчання і розвитку логічного та творчого мислення у студентів.

Для обґрунтування змісту педагогічної підготовки здійснено його дидактичний аналіз. У процесі аналізу виділено і структуровано систему основних педагогічних понять, визначено їх логічну послідовність у навчальній програмі, взаємозв’язок з відповідними професійними знаннями менеджерів.

Система педагогічних понять і знань включає підсистему наукових знань про педагогічні основи мотивації (професійний інтерес); підсистему наукових знань про педагогічні основи управління і взаємодії в колективі; підсистему наукових знань про педагогічний аналіз інформації, її оцінку і прийняття рішень; підсистему наукових знань про комунікаційний процес; підсистему наукових знань про розвиток і контроль колективу організації.

Зміст педагогічної підготовки спрямований на формування системи узагальнених професійно-педагогічних знань; вироблення професійно-педагогічних умінь і навичок; розвиток логічного і творчого мислення.

У навчальній програмі “Основи психології та педагогіки” відображено зміст педагогічної підготовки студентів, . який ґрунтується на функціональному принципі. Останній віддзеркалює вплив професійних функцій на структуру і зміст педагогічної підготовки.

В дисертаційній роботі обґрунтовано психолого-педагогічні основи професійної підготовки менеджерів, проаналізовано методи і засоби навчання, визначено сукупність їх прийомів, характерних для професійної діяльності, що пов’язана з процесом управління в сучасних соціально-економічних умовах. При цьому ми виходили з того, що метод навчання повинен бути обумовлений характером змісту навчального матеріалу (форми вираження закономірностей і зв'язків, логіка побудови тощо). Він повинен забезпечувати досягнення мети і завдань професійної підготовки, враховуючи психологічні основи професійного навчання, сприяти проведенню навчальних занять на високому науково-методичному рівні, навчальній взаємодії викладача і студентів як суб’єктів педагогічного процесу.

При відборі методів і засобів навчання ми враховували те, що вони повинні підпорядковуватись найважливіших педагогічних умов реалізації педагогічної підготовки менеджера, оскільки зміст і форми професійної діяльності підвищують роль розумового (і, насамперед, інтелектуального) компонента його професійної підготовки. Професійна діяльність менеджера характеризується рисами аналізу та пошуку, вона потребує від нього глибоких знань і творчості в оцінці ситуацій і прийнятті рішень. При цьому важливе місце займає процес розв’язання різних професійних інтелектуальних завдань, що вимагає формування у майбутніх менеджерів професійного педагогічного мислення. Це мислення базується на умінні розкривати і вирішувати суперечності, відображати їх у фактах, проблемах, гіпотезах, обґрунтуваннях аспектів теорій менеджменту, у всій логіці їхньої професійної діяльності.

До основних факторів, що визначають вибір і застосування методів навчання для оптимізації навчального процесу, належать: дидактичні цілі; особливості змісту навчального матеріалу для формування безпосередньо професійно-педагогічних умінь і навичок; психолого-педагогічні особливості навчання, які визначаються на підставі вивчення необхідних співвідношень інтелектуальних і практичних дій майбутніх менеджерів у процесі їхньої професійної діяльності; раціональне застосування методів навчання, яке забезпечує формування динамічних зв’язків між образними, логічними і дієвими компонентами мислення. З цією метою ми використовували метод вирішення алгоритмічних педагогічних завдань і ділові ігри.

У дисертаційній роботі розкрито технологію застосування педагогічних задач, алгоритмів і дидактичних ігор для розвитку логічного і творчого педагогічного мислення у майбутніх менеджерів, а також для пошуку оптимальних управлінських рішень у їх професійній діяльності.

У третьому розділі дисертації – “Експериментальна перевірка ефективності педагогічної підготовки менеджерів для їх професійної діяльності” – розкрито суть педагогічного експерименту та проаналізовано його результати.

Педагогічний експеримент проводився із студентами Хмельницького інституту економіки і підприємництва та Вінницького технічного університету з 1996 року по 2001 рік. Експериментом було охоплено 259 студентів, з них 128 чоловік – експериментальні групи і 131 чоловік – контрольні групи.

Основною метою експерименту була перевірка ефективності розробленої нами програми педагогічної підготовки менеджерів і педагогічних умов її реалізації в навчально-виховному процесі.

Для якісної і кількісної оцінки ефективності запропонованої технології навчання ми використали критерії і показники оцінки ефективності занять, запропоновані В.П.Беспалько, Л.В.Беспалько.

Найбільш загальним показником результативності навчального заняття є якість засвоєння знань, умінь і навичок студентами, їх здатність виконувати завдання, детерміновані цілями і задачами вивчення дисципліни “Основи педагогіки”. Коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу (k) обчислювався за результатами опитування, вирішення проблемних педагогічних задач, виконання педагогічних алгоритмічних завдань. Показниками якості засвоєння навчального матеріалу нами були визначені: повнота; науковість; міцність засвоєння; дієвість знань.

Коефіцієнт міцності засвоєння навчального матеріалу визначався відношенням обсягу навчального матеріалу, який залишився в пам’яті студентів після його вивчення, до обсягу матеріалу, викладеного студентам за час навчання. В процесі експериментального дослідження використали також підхід до оцінки міцності знань, умінь і навичок, який характеризує відношення середнього балу, отриманого в процесі навчання до середнього балу оцінки, одержаної студентом за підсумкову контрольну роботу. Коефіцієнт трудомісткості визначався відношенням часу, витраченого студентами на вивчення теми, до часу, відведеного на її засвоєння за навчальним планом.

Вірогідність результатів оцінки ефективності навчання досягалася застосуванням сучасних методів контролю знань, які характеризувались масовістю, інформативністю, адекватністю тощо. Для підсилення інформативності контролю знань застосовувались алгоритми педагогічних завдань, які допомагали визначати кількість помилок. З кожної теми навчальної дисципліни визначались конкретні знання, уміння і навички, які були обов’язковими для оволодіння.

Повнота знань з конкретної теми визначалася відношенням кількості правильних відповідей на завдання, які потребують відтворення професійних педагогічних фактів та властивостей елементів педагогічної системи до загальної кількості педагогічних фактів та властивостей педагогічної системи, що перевірялась.

Для оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу були взяті наступні показники:

1. Коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу. Він є відношення навчального матеріалу, засвоєного студентами протягом визначеного часу, до навчального матеріалу, поданого студентам протягом цього часу.

2. Швидкість засвоєння навчального матеріалу, або співвідношення коефіцієнта засвоєння навчального матеріалу і часу засвоєння навчального матеріалу.

3. Рівень (ступінь) засвоєння навчального матеріалу.

4. Коефіцієнт міцності засвоєння навчального матеріалу.

Дидактична ефективність навчально-виховного процесу нами оцінювалась шляхом реалізації основних вимог до контролю знань, умінь і навичок. Інформативність контролю підсилюється використанням педагогічних алгоритмічних завдань, які дозволили ідентифікувати кількість помилок при виконанні завдань, і відповідей, що характеризують рівень підготовки фахівця. Для цього якісний сукупний рівень професійно-педагогічної підготовки менеджера організації ми визначили у вигляді логічної функціональної залежності:

, де

С- сукупний рівень педагогічної підготовки менеджера;

х – логічні зміни, які відображають ті чи інші педагогічні знання, уміння і навички менеджера. А саме:

х1 – володіння уміннями і навичками професійного мислення;

х2 – оволодіння та оперування педагогічними поняттями;

х3 – відтворення педагогічних операцій аналізу і синтезу;

х4 – володіння уміннями і навичками оцінювати, розкривати смисл і значимість професійно важливої педагогічної інформації (ситуації);

х5 – володіння уміннями і навичками виділяти проблемні педагогічні ситуації та шляхи їх розв’язання;

х6 – уміння і навички висувати гіпотези для прийняття рішень;

х7 – володіння уміннями і навичками приймати раціональні професійно важливі педагогічні рішення;

х8 – володіння уміннями і навичками спілкуватись за системою зворотних зв’язків;

а – коефіцієнт відповідного володіння знаннями, уміннями і навичками;

n – загальна кількість професійно-педагогічних якостей, які складають сукупний рівень педагогічної підготовки менеджера.

Критерій ефективності навчання визначався відношенням кількості помилок при виконанні біжучих завдань (Е0) до кількості помилок, допущених студентом при виконанні контрольного завдання (Ек). Коефіцієнт “згасання” помилок визначався за формулою

Оцінку рівня сформованості умінь і навичок ми визначали відношенням числа, яке характеризує структуру складності графової моделі завдання (S) до часу розв’язання педагогічного завдання (t): Ксф = S/t

Для оперативного контролю якості навчання ми здійснювали передбачення можливих значень відносної частоти (W) засвоєних чи незасвоєних елементів знань студентів.

З цією метою ми будували надійний інтервал для відносної частоти, який відповідає надійному рівню .

Визначений комплекс критеріїв дозволив нам всебічно і глибоко проаналізувати результати експериментального дослідження.

При опрацюванні даних експериментального дослідження ми використали непараметричні методи перевірки гіпотез. Критерій узгодження використали для перевірки гіпотез відносно медіан і середніх значень. Медіанний критерій – для перевірки нульової гіпотези.

Дані про засвоєння елементів професійно вагомих педагогічних знань представлені в табл.1.

Таблиця 1

Результати виконання контрольних завдань студентами

Значення M | Експериментальна група | Контрольна група | Сума | > M = 7 | 91 | 48 | 139 | < M = 7 | 37 | 83 | 120 | Всього | 128 | 131 | 259 |

Медіана ознаки контрольної групи M1= 6, а експериментальної – M2= 8 .

Проаналізуємо результати контролю залишкових професійно-педагогічних знань студентів (табл.2).

Таблиця 2

Результати контролю залишкових професійно-педагогічних знань студентів

Основні елементи професійно-педагогічних знань | Бінарна оцінка | Експеримен-тальна група | Контрольна група | Сума балів | Професійно-педагогічне мислення | 0 | m1=10 | m2=17 | 27 | 1 | n1-m1=118 | n2-m2=114 | 232 | Оволодіння та оперування професійно-педагогічними поняттями | 0 | m1=13 | m2=18 | 31 | 1 | n1-m1=115 | n2-m2=113 | 228 | Відтворення педагогічних операцій аналізу і синтезу | 0 | m1=28 | m2=39 | 67 | 1 | n1-m1=100 | n2-m2=92 | 192 | Оцінка, розкриття смислу і значимості педагогічної ситуації | 0 | m1=8 | m2=30 | 38 | 1 | n1-m1=120 | n2-m2=101 | 221 | Основні елементи професійно-педагогічних знань | Бінарна оцінка | Експеримен--тальна група | Контрольна група | Сума балів | Виділення проблемної педагогічної ситуації | 0 | m1=15 | m2=39 | 54 | 1 | n1-m1=113 | n2-m2=92 | 205 | Висунення гіпотез для прийняття рішень | 0 | m1=18 | m2=47 | 65 | 1 | n1-m1=110 | n2-m2=84 | 194 | Прийняття раціональних професійно-педагогічних рішень | 0 | m1=8 | m2=47 | 55 | 1 | n1-m1=120 | n2-m2=84 | 204 | Процес комунікації (спілкування) | 0 | m1=51 | m2=50 | 101 | 1 | n1-m1=77 | n2-m2=81 | 158 | Педагогічно-суміжні знання | 0 | m1=13 | m2=19 | 32 | 1 | n1-m1=115 | n2-m2=113 | 228 | Допоміжно-професійні знання | 0 | m1=23 | m2=30 | 53 | 1 | n1-m1=105 | n2-m2=101 | 206 | ВСЬОГО | 1280 | 1310 | 2590 | де: n1 і n2 – загальна кількість елементів знань, відповідно експериментальної та контрольної груп; m1 і m2 – відповідно, незасвоєних елементів знань.

Відносну частоту W2 залишкових професійно-педагогічних знань студентів ми обчислювали за формулою

Далі використали критерій за модифікованою формулою:

.

В результаті розрахунків = 4,057

Теоретичне значення при = 0,05 та кількості ступенів вільності k= 1 рівне 3,841.

Таким чином, оскільки 3,8414,057, то за результатами дослідження підтверджується нульова гіпотеза про ефективність експериментального процесу навчання.

Зведені експериментальні дані рівня розвитку творчих педагогічних умінь і навичок представлені в табл. 3.

Таблиця 3

Групи | Усього студентівРівні творчих умінь і навичок | Перший | Другий | Третій | Четвертий | К-ть студентів | % | К-ть студентів | % | К-ть студентів | % | К-ть студентів | % | Експериментальні | 128 | 9 | 7 | 20 | 16 | 54 | 42 | 45 | 35 | Контрольні | 131 | 17 | 13 | 42 | 32 | 40 | 30 | 32 | 25 |

Аналіз результатів розвитку творчих умінь і навичок показує, що третій рівень засвоїли 54 студенти експериментальних груп, що складає 42%, а контрольних груп – 40 студентів, що складає 30%, четвертий рівень засвоїли 45 студентів експериментальних груп, що складає 35%, а контрольних – 32 студенти, що складає 25%.

Таким чином, необхідні третій і четвертий рівні засвоїли 99 студентів експериментальних груп, що складає – 77%, а контрольних – 72 студенти, що складає 55%. Різниця рівня творчих умінь і навичок між студентами експериментальних і контрольних груп – 22%, що підтверджує ефективність спрямованої педагогічної підготовки майбутніх менеджерів.

Результати засвоєння навчального матеріалу в експериментальних і контрольних групах чітко показаний на гістограмі (рис.1), що також свідчить про ефективність педагогічної підготовки менеджерів в експериментальних групах.

Де: – контрольні групи

– експериментальні групи

Рис. 1. Гістограма приросту рівня засвоєння навчального матеріалу студентами.

Таким чином, кількісний і якісний аналіз результатів формуючого експерименту підтвердив гіпотезу дослідження і довів педагогічну доцільність розробленої, теоретично і експериментально обґрунтованої системи педагогічної підготовки менеджерів.

ВИСНОВКИ

1. Теоретико-педагогічний аналіз свідчить, що в професійній діяльності менеджера суттєву роль відіграє людський фактор, відбуваються якісні зміни в характері і змісті його управлінських функцій. Професійна діяльність менеджера характеризується, з одного боку, професійною структурою, послідовним виконанням управлінських функцій і, з іншого – педагогічними функціями, в яких реалізується дана діяльність. Основними педагогічними функціями в професійній діяльності менеджера є: формування інтересу і цілеспрямованості у членів колективу; організація взаємодії в колективі організації чи її підсистемі; аналіз педагогічних ситуацій, прийняття оптимальних рішень і втілення їх у практику; розвиток професійно-комунікаційних умінь; становлення і виховання колективу організації; контроль діяльності колективу організації чи її підсистеми. Педагогічні функції менеджера визначають основні компоненти його професійної діяльності.

В процесі аналізу практики підготовки менеджерів нами виявлено, що способи навчальної діяльності студентів у сучасному педагогічному процесі не відповідають тим способам професійної діяльності, які функціонують в реальних соціально-економічних умовах.

2. Проведене дослідження дало можливість визначити та науково обґрунтувати зміст педагогічної підготовки менеджерів, що представляє систему професійно спрямованих педагогічних понять і знань, яка містить: підсистему наукових знань про педагогічні основи мотивації (професійний інтерес); підсистему наукових знань про педагогічні основи управління і взаємодії в колективі; підсистему наукових знань про педагогічний аналіз інформації, її оцінку і прийняття рішень; підсистему наукових знань про комунікаційний процес; підсистему наукових знань про виховання, розвиток і контроль діяльності колективу організації.

3. Зміст педагогічної підготовки менеджера повинен формуватися на засадах професійної спрямованості, адекватно його професійно-педагогічній діяльності. Основними чинниками, що визначають професійну спрямованість педагогічної підготовки менеджерів є: характер фахової діяльності і дій менеджера; повнота предметної області фахової педагогічної підготовки спеціалістів; предметна структура педагогічних наукових знань; інваріантно-особистісний чинник; диференціація змісту педагогічної підготовки менеджера. Запропонований зміст професійно-педагогічної підготовки відображений у програмі “Основи педагогіки”.

4. Аналіз діяльності сучасного менеджера свідчить про підвищення ролі інтелектуального компонента. Діяльність менеджера характеризується аналітично-синтетичними та пошуковими рисами. Вона потребує від нього глибоких знань і творчості в оцінці стану ситуацій і прийнятті рішень. При цьому важливе місце займає процес вирішення різних педагогічних інтелектуальних завдань, що вимагають творчого педагогічного мислення. Результати проведеного дослідження свідчать про високу ефективність застосування педагогічних задач, алгоритмів і дидактичних ігор для активізації навчально-пізнавального процесу і розвитку творчого педагогічного мислення у майбутніх менеджерів.

5. Проведене дослідження дало можливість визначити основні дидактичні умови реалізації змісту педагогічної підготовки менеджерів. Основними із них є: виявлення можливостей для профілювання змісту професійної педагогіки, адекватних професійній діяльності менеджера; визначення місця “Основ педагогіки” в структурі навчального плану як важливої умови забезпечення зв’язку педагогічної науки з професійним навчанням менеджерів; удосконалення логічних схем побудови педагогічної дисципліни з урахуванням необхідності розвитку найважливіших понять у процесі професійної підготовки менеджерів; підбір професійно значущого навчального матеріалу. Особливого значення в системі навчального матеріалу набуває розв’язування педагогічних завдань із менеджменту, у змісті яких “прихована” наукова закономірність, що виражена через фактичний матеріал професійного характеру. Серед вимог до формування таких завдань необхідно виділити дві найважливіші: навчальна цінність, тобто відповідати певній темі педагогічної підготовки; об’єктивне відображення змісту педагогічної діяльності менеджера; активізація процесу засвоєння і застосування педагогічних знань і вмінь у професійній діяльності менеджерів.

6. В експериментальній системі педагогічної підготовки навчання і виховання розглядались як єдиний процес, у якому в тісній співдружності брали участь два суб’єкти: студент і викладач. Виховання здійснювалося через засвоєння змісту педагогічної підготовки, методи і засоби його практичної реалізації. В досліджені була підтверджена висунута гіпотеза про ефективність професійної спрямованості педагогічної підготовки менеджерів у вищих технічних навчальних закладах.

7. Вирішення поставлених у дослідженні завдань буде сприяти розв’язанню важливих проблем теорії і практики педагогічної підготовки в професійному становленні майбутніх менеджерів на сучасному етапі соціально-економічного розвитку країни. Водночас, дослідження визначає перспективний напрямок актуалізації проблем професійної підготовки менеджерів для інших галузей господарства і промисловості.

Основний зміст дисертації відображений у таких публікаціях:

1. Капітанець О.М. Професійна спрямованість педагогічної підготовки менеджерів. (Методичні рекомендації для вищих технічних навчальних закладів).– Хмельницький: ХІЕП, 2001.– 36с. – 1,5 авт. др. арк.

2. Капітанець О.М. Визначальні чинники змісту і структури професійно-педагогічної підготовки менеджерів //Наукові записки. – Тернопіль: ТДПУ. – 2000. – № 1. – С. 120-122. – 0,3 авт. др. арк.

3. Капітанець О.М. Шляхи й умови професійної спрямованості педагогічної підготовки менеджерів //Наукові записки. – Тернопіль: ТДПУ. – 2000. - № 2. – С. 123-128. – 0,5 авт. др. арк.

4. Капітанець О.М. Розвиток професійно-педагогічної творчості у майбутніх менеджерів //Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Методологія, теорія, досвід, проблеми. Збірники наукових праць. – Київ-Вінниця: АПН України, ВДПІ. – 2000. – С. 365-368. – 0,3 авт. др. арк.

5. Капітанець О.М. Вибір і застосування методів професійно-педагогічної підготовки менеджерів //Наукові записки. – Тернопіль: ТДПУ. – 2000. - № 5. – С. 114-118. – 0,4 авт. др. арк.

6. Капітанець О.М. Розвиток професійно-педагогічного мислення у майбутніх менеджерів //Наукові записки. – Тернопіль: ТДПУ. – 2000. - № 6. – С. 47-51. – 0,5 авт. др. арк.

7. Капітанець О.М. Стиль спілкування: аспекти особистісного підходу //Наукові записки. – Тернопіль: ТДПУ. – 2000. - № 8. – С. 116-118. – 0,2 авт. др. арк.

8. Капітанець О.М. Вища освіта недержавної форми власності на Хмельниччині: стан, проблеми, перспективи. / Підприємництво на Хмельниччині; Історія й сучасність. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Хмельницький, 1998, С.260-265.–0,27 авт. др. арк.

Капітанець О.М. Педагогічна підготовка менеджерів у вищих технічних навчальних закладах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Тернопільський державний педагогічний університет, Тернопіль, 2001.

Дисертаційне дослідження присвячено професійній спрямованості педагогічної підготовки менеджера організації.

В результаті проведеного дослідження виявлені педагогічні функції в професійній діяльності менеджера; обґрунтовано чинники, що визначають професійну спрямованість педагогічної підготовки менеджерів; визначено структура і зміст професійно-педагогічної підготовки і науково обґрунтовані адекватні йому методи і засоби навчання. Розроблено методику виховання логічного і творчого професійно-педагогічного мислення у майбутніх менеджерів. Науково обґрунтовано дидактичні умови реалізації змісту педагогічної підготовки менеджерів.

Ключові слова: менеджер, педагогічна підготовка, функції, зміст, структура, методика, професійна спрямованість.

Капитанец А.Н. Педагогическая подготовка менеджеров в высших технических учебных заведениях. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Тернопольский государственный педагогический университет, Тернополь, 2001.

Диссертационное исследование посвящено профессиональной направленности педагогической подготовки менеджера организации.

В результате проведенного исследования выявлены педагогические функции в профессиональной деятельности менеджера; обоснованы факторы, определяющие профессиональную направленность педагогической подготовки менеджеров; определены структура и содержание педагогической подготовки и научно обоснованы адекватные ему методы и средства обучения. Разработана методика воспитания логического и творческого профессионально-педагогического мышления у будущих менеджеров. Научно обоснованы дидактические условия реализации содержания педагогической подготовки менеджеров.

Основными факторами, определяющими профессиональную направленность педагоги-ческой подготовки менеджера являются: содержание профессиональной деятельности и действий менеджера; полнота предметной области профессиональной педагогической подготовки менеджеров; предметная структура педагогических научных знаний; инвариантно-личностный фактор; дифференциация содержания педагогической подготовки менеджера.

Разработана структура и содержание профессионально-педагогических понятий и знаний, которая включает: подсистему научных знаний о педагогических основах мотивации (профессиональный интерес); подсистему научных знаний о педагогических основах управления и взаимодействия в коллективе; подсистему научных знаний о педагогическом анализе информации, ее оценку и принятие решений; подсистему научных знаний о коммуникационном процессе; подсистему научных знаний о воспитании, развитии и контроле деятельности коллектива организации.

Обоснована целесообразность использования педагогических задач и алгоритмических заданий по развитию логического и творческого профессионально-педагогического мышления.

Определены основные пути и условия осуществления профессиональной направленности педагогической подготовки менеджеров, среди которых: выявление возможностей профилирования содержания профессиональной подготовки, адекватной профессиональной деятельности менеджера; определение места педагогической дисциплины “Основы педагогики” в структуре учебного плана как важного условия обеспечения связи педагогической науки с профессиональным обучением менеджеров; усовершенствование логических схем построения педагогической дисциплины с учетом необходимости развития важнейших понятий в процессе профессиональной подготовки менеджеров.

Результаты исследования свидетельствуют, что введение в содержание педагогической подготовки учебного материала, направленного на углубленное изучение профессионально значимых теорий и понятий, как такого, что не нарушает общей логики учебной дисциплины, есть эффективным средством осуществления профессиональной подготовки менеджера. Особое значение в системе учебных занятий приобретает решение творческих педагогических задач с профессиональным содержанием, в условии которых скрыта научная закономерность, выраженная через фактический материал профессионального характера.

Отбор методов, методических приемов, средств обучения, которые активизируют процесс усвоения и применение профессионально-педагогических знаний и умений – один из важнейших путей осуществления профессиональной направленности педагогической подготовки менеджеров.

Воплощение рассмотренных путей в практику педагогической подготовки менеджеров должно базироваться как на общедидактических, так и на специфических принципах.

Ключевые слова: менеджер, профессиональная направленность, профессиональная педагогическая подготовка, логическое мышление, творческое мышление.

Kapitanetz O.M. Professional direction of the pedagogical training of the managers. – Manuscript.

Thesis for scientific degree of the candidate of pedagogical science on speciality 13.00.04 – theory and methodology of the professional education. – Ternopil State Pedagogical University, Ternopil, 2001.

Thesis research is based on professional direction of the pedagogical training of the manager of organization.

As the result of the conducted investigation the professional-pedagogical functions in the professional activity of a manager were revealed; the grounded factors for defining the professional direction of the pedagogical training of the managers; the structure and the context of the professional-pedagogical training as well as the scientific adecvate methods and the ways of learning were defined.

The methodology of logical and creative professional-pedagogical thinking of the future managers was elaborated. Scientific ways and conditions of the professional direction of the pedagogical managers training were well founded.

Key words: manager, professional direction, professional-pedagogical training logical thinking, creative thinking.