Обгрунтування тами дисертації Коваля О
МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ, ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ, МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ
КОВАЛЬ ОЛЕКСАНДР ПИЛИПОВИЧ
УДК 336.711:336.76
Менеджмент діяльності банку на фондовому ринку
Спеціальність:
08.06.02 – “ПІДПРИЄМНИЦТВО, МЕНЕДЖМЕНТ ТА МАРКЕТИНГ”
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ-2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Європейському університеті
фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу
Науковий керівник: | кандидат економічних наук
Лисенков Юрій Михайлович,
ВАТ “Державний ощадний банк України,
начальник управління операцій
на фондовому ринку
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, доцент
Козьменко Сергій Миколайович, Українська академія банківської справи,
завідувач кафедри управління та зовнішньоекономічної діяльності
кандидат економічних наук
Новикова Іннола Вікторівна, ТОВ “Український промисловий банк”,
начальник відділу кореспондентських відносин
Провідна установа:
Інститут економічного прогнозування НАН України, м. Київ
Захист відбудеться 17 січня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.063.01. Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу за адресою: 03115, м. Київ, бульвар акад. Вернадського, 16-в
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу
Автореферат розісланий 15 грудня 2001 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради |
Луцій О.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Банківська система України як один з найбільш динамічних секторів економіки є основою формування фінансово-кредитних відносин, виступає найважливішим суб’єктом фінансового ринку. Стабільність і надійність банківської системи багато в чому визначають ефективність фінансової системи держави та інвестиційні процеси в економіці. Тому проблема наукового обгрунтування всіх аспектів менеджменту діяльності банку, зокрема на фондовому ринку, була й залишається одним з найважливіших завдань економічної науки.
Сучасний український фондовий ринок заново почав формуватися з 90-х років ХХ ст. після тривалої перерви (понад 70 років), що зумовило недостатність національного досвіду у вирішенні нагальних проблем функціонування його суб’єктів. Протягом багатьох десятків років планова економіка відкидала найменші можливості використання механізмів ринку цінних паперів у процесі перерозподілу грошових коштів у державі. Внаслідок цього нинішні кризові явища в українській економіці, розбалансованість ринку державних цінних паперів, низький рівень корпоративної культури суспільства формують адекватне становище на грошовому ринку країни. Це ставить перед комерційними банками завдання, пов’язані з суттєвим переглядом політики, стратегії і тактики проведення операцій на фондовому ринку.
Загальний рівень наукової розробки практико-методичних питань менеджменту діяльності банку на фондовому ринку можна охарактеризувати як епізодичний та неповний. Оскільки фондовий ринок України у своєму розвитку значно відстає від світового, розробки зарубіжних спеціалістів не завжди можуть бути прямо перенесені на вітчизняний грунт. Разом з тим українськими вченими досі не проведено предметних глибоких досліджень, які б містили системний аналіз новітніх надбань концептуальних основ банківського менеджменту на фондовому ринку.
Водночас досягнення в сучасних умовах сталого прибуткового функціонування банку вимагає ефективних, науково обгрунтованих управлінських рішень. Це ставить перед економічною наукою низку складних проблем, які потребують наукового осмислення та практичного вирішення. Аналіз проведених досліджень проблем менеджменту діяльності банку на фондовому ринку дозволяє зробити висновок, що окремі з них, зокрема, організаційна структура банку як суб’єкта фондового ринку та методологічне забезпечення ризик-менеджменту, розроблені недостатньо. Особливу увагу необхідно приділити питанню підвищення ефективності банківської діяльності за допомогою операцій з цінними паперами.
Актуальність цих проблем і недостатній рівень їх вивчення в умовах переходу України до ринкових відносин істотно посилили важливість розробки концептуальних підходів до їх вирішення та наукового обгрунтування висновків.
Віддаючи належне здобуткам вітчизняних учених у цій галузі, варто зауважити, що на цей час існує об’єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень та їх практичної апробації з метою підвищення рівня ефективності менеджменту діяльності банку на фондовому ринку. Саме ця необхідність зумовлює актуальність наукової роботи, визначає мету і основні завдання дисертації.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Напрямок досліджень дисертаційної роботи обраний відповідно до завдань “Програми розвитку фондового ринку України на 2001-2005 роки”, Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18 червня 1991 року, Закону України “Про банки та банківську діяльність” від 12 липня 2000 року. Дисертація є складовою науково-дослідної роботи “Економічні проблеми теорії і практики менеджменту сталого розвитку економічних систем”, яка виконується Інститутом системних досліджень Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу (номер державної реєстрації № 0101V007350).
Об’єктом дослідження є особливості менеджменту діяльності банку на фондовому ринку, зумовлені двоєдиною природою банку як фінансово-кредитної установи та суб’єкта фондового ринку.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних проблем організаційного і пруденційного забезпечення менеджменту діяльності банку на фондовому ринку.
Методи дослідження. Як основний метод дослідження у дисертаційній роботі використано системний підхід. Для вирішення поставлених у роботі завдань застосовано методи: перехід від абстрактного до конкретного і від конкретного до абстрактного, поєднання аналізу та синтезу, діалектичного та логічного підходів до дослідження економічних явищ, експертних оцінок та інші.
Метою дослідження є розробка на основі аналізу діяльності комерційних банків теоретичних та методичних підходів до підвищення рівня ефективності менеджменту на фондовому ринку, а також науково обгрунтованих практичних рекомендацій стосовно організаційного та пруденційного забезпечення управління портфелем цінних паперів.
Задачі дослідження:
·
розробити критеріальні ознаки та дослідити структуру видів діяльності з цінними паперами як предмета менеджменту діяльності банку на фондовому ринку;
·
визначити місце, роль та особливості діяльності банку на фондовому ринку, що зумовлені економічною природою цього сегменту ринку та специфікою банку як суб’єкта підприємництва у фінансово-кредитній сфері;
·
обгрунтувати критерії та розробити оптимальну організаційну структура банку, яка забезпечує комплексний уніфікований підхід до здійснення банком активних операцій на фондовому ринку;
·
уточнити теоретичні аспекти поняття “ризик” стосовно фондового ринку, розробити авторську класифікацію банківських фондових ризиків та сформулювати методи їх обмеження;
·
розробити універсальний алгоритм віднесення цінного папера до одного з портфелів банку з використанням параметрів, які характеризують ризик-менеджмент банку на фондовому ринку;
·
розробити методику визначення активності ринку цінного папера та обгрунтувати пропозиції до ряду нормативних актів Національного банку України з метою адекватного тлумачення підстав для здійснення заходів щодо його резервування;
·
виявити передумови та обгрунтувати методику оптимізації резервних вимог по відшкодуванню можливих збитків від операцій з цінними паперами для цілей ризик-менеджменту банку на фондовому ринку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше проведено комплексне економічне дослідження менеджменту діяльності банку на фондовому ринку з точки зору його розвитку та вдосконалення. Найбільш вагомі результати, які можуть бути кваліфіковані як нові, полягають у наступному:
·
розроблено критеріальні ознаки та виявлено структуру видів діяльності з цінними паперами як предмета менеджменту діяльності банку на фондовому ринку. Структура наведена у вертикально підпорядкованому чотирьохланцюговому форматі, в основі якого лежить поняття “операція”, як будь-яка дія, або ряд дій, об’єднаних спільною метою, які призводять до зміни власника або передачі хоча б однієї з правомочностей власника;
·
визначено місце, роль та особливості діяльності банку на фондовому ринку, що зумовлені економічною природою фондового ринку та специфікою банку як суб’єкта підприємництва у фінансово-кредитній сфері. Виявлено п’ять організаційно-регламентуючих особливостей, які дозволяють обгрунтувати напрями подальшого вдосконалення менеджменту діяльності банку на фондовому ринку;
·
обгрунтовано вибір критеріїв та розроблено оптимальну організаційну структуру банку, яка забезпечує комплексний уніфікований підхід до здійснення банком активних операцій на фінансовому ринку. Запропонована структура дозволяє органічно інтегрувати менеджмент діяльності на фондовому ринку в загальну структуру банківського менеджменту та забезпечити функціонування єдиного механізму здійснення активно-пасивних операцій;
·
уточнено теоретичні аспекти поняття “ризик” стосовно фондового ринку, наведено авторську класифікацію банківських фондових ризиків та сформульовано методи їх обмеження. Розроблена класифікація чітко розмежовує ризики на такі, що обумовлені економічною природою діяльності на фондовому ринку, та такі, що обумовлені нормативно-договірними обмеженнями. Застосування такого підходу дозволяє банкам гранично чітко визначитися щодо заходів по знешкодженню ризиків;
·
параметри, що характеризують ризик-менеджмент на фондовому ринку та використовуються в міжнародній практиці, вперше проекціюються автором на сучасний фондовий ринок України. З використанням цих параметрів розроблено універсальний алгоритм віднесення цінного папера до одного з портфелів банку. Алгоритм складається з п’яти етапів та базується на п’яти критеріях, а саме: ступінь залежності емітента від акціонера; намір банку щодо цінного папера; можливість дотримуватись первинного наміру; стан ринку цінного папера та критерій часу;
·
розроблено методику визначення активності ринку цінного папера та обгрунтовано пропозиції до ряду нормативних актів Національного банку України з метою адекватного тлумачення підстав для здійснення заходів щодо його резервування. Методика базується на особливостях процедури котирування та укладання угод на торговельно-інформаційних майданчиках, а також неорганізованому ринку;
·
виявлено передумови та обгрунтовано методику оптимізації резервних вимог по відшкодуванню можливих збитків від операцій з цінними паперами для цілей ризик-менеджменту банку на фондовому ринку. Методика базується на визначених автором процедурних особливостях, які повинні використовуватися банками для оптимізації розміру резерву та полягає в проведенні варіантного аналізу за такими параметрами, як термін знаходження групи у портфелі, кількість звітних періодів, можливість (доцільність) позапланової переоцінки та належність групи цінних паперів до певного портфеля.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Результати наукової роботи впроваджено у практику здійснення ризик-менеджменту відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”. Внутрішні нормативні документи, які містяться в додатках до дисертації (“Тимчасове положення про ведення справ емітентів, цінні папери яких є у портфелі банку”, “Тимчасове положення про порядок та систему оцінки емітентів”, “Тимчасове положення про порядок розрахунку, формування та використання резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами”), затверджені Ощадбанком, використовуються відповідними структурними підрозділами банку для оцінки стану ринку конкретного цінного папера, розрахунку його ринкової вартості та визначення суми резерву.
Отримані автором результати лягли в основу сформульованих та поданих Ощадбанком в Асоціацію українських банків пропозицій по проекту змін до Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 30.12.99р. №629.
Висновки, зроблені в розділі 3 дослідження, є складовою частиною Облікової політики Ощадбанку на 2000 та 2001 роки.
Апробація результатів дисертації. Найважливіші висновки та результати дослідження були представлені та доповідались на науково-практичній конференції “Управління ризиками та внутрішній аудит – секрети майстерності” (Київ, 24.11. 2000 р.)
Рекомендації автора з питань ризик-менеджменту доповідалися на засіданнях інвестиційного комітету Ощадбанку з питань формування резервів під активні операції банку (Київ, 2000).
Теоретичні положення та практичні рекомендації застосовувались у навчальному процесі в Українській фінансово-банківській школі при Київському національному економічному університеті на курсах підвищення кваліфікації працівників банків, які займаються цінними паперами (Київ, 23-27.04.2001).
Результати дослідження, що включені до дисертації, оприлюднено та апробовано у доповідях дисертанта на 11 семінарах для працівників українських банків на тему “Вексель в банку: податки, бухгалтерський облік, формування резервів та вплив на економічні нормативи”, які протягом 2000-2001 рр. проводилися загальнодержавним інформаційно-аналітичним журналом “Вісник фондового ринку” (м.Київ).
Інформаційна база дисертації. Інформаційною базою дисертації є законодавчо-нормативна база, що регулює діяльність суб’єктів фондового ринку, статистичні дані Держкомстату України, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, матеріали Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), Національного банку України (НБУ), Першої фондової торговельної системи (ПФТС), Професійної асоціації реєстраторів та депозитаріїв (ПАРД), Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), а також інформація, зібрана автором самостійно безпосередньо у Національному банку України, Ощадбанку, інших комерційних банках та мережі Інтернет.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, додатків. Повний обсяг дисертації - 249 стор., в тому числі основного тексту - 184 стор. В дисертації міститься 22 таблиці, 20 рисунків, 6 діаграм, 4 додатки. Список використаних джерел нараховує 143 найменування.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в 13 публікаціях, в тому числі: 2 брошурах та 11 статтях, з яких 3 – у фахових виданнях.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання, наукову новизну та практичне значення результатів дослідження.
У першому розділі “Сутність та особливості менеджменту банку на фондовому ринку” розкрито та узагальнено цілі та задачі менеджменту діяльності банку на фондовому ринку як складової частини загальнобанківського менеджменту, проаналізовано та систематизовано склад і структуру операцій з цінними паперами як предмета менеджменту банку на фондовому ринку, обгрунтовано теоретико-методологічні напрями його вдосконалення.
В цій частині роботи на підставі аналізу робіт провідних вітчизняних та зарубіжних вчених досліджується семантика терміна “менеджмент”, обгрунтовується необхідність розгляду менеджменту банку на фондовому ринку як окремої, самостійної наукової проблеми та дається авторське визначення терміна “менеджмент діяльності банку на фондовому ринку” як процесу прийняття та реалізації управлінських рішень при здійсненні діяльності на фондовому ринку, спрямованих на досягнення цілей, що стоять перед банком.
При розгляді філософських категорій “ціль” та “задача”, виходячи з їх діалектичної єдності, розкрито співвідношення цих категорій як загального і часткового для ефективного менеджменту банку на фондовому та інших сегментах фінансового ринку.
Визначення менеджменту діяльності банку на фондовому ринку як складової частини загальнобанківського менеджменту дає змогу сформулювати його ціль як забезпеченнч ефективного застосування фінансових інструментів фондового ринку для забезпечення прибуткової діяльності банку.
Виходячи із запропонованого трактування, задача менеджменту діяльності банку на фондовому ринку може бути представлена чотирма складовими (див. рис. 1):
·
оптимізація переліку та структури операцій, які безпосередньо забезпечують прибутковість банку шляхом ефективного застосування фінансових інструментів на одному із сегментів фінансового ринку, а саме – фондовому;
·
ресурсна підтримка діяльності банку на інших сегментах фінансового ринку;
·
мінімізація ризиків здійснення активних операцій на інших сегментах фінансового ринку;
·
гарантійне забезпечення зобов’язань банку за власними активно-пасивними операціями або господарськими операціями третіх осіб.
У процесі дослідження розроблено критеріальні ознаки та досліджено структуру видів діяльності з цінними паперами як предмета менеджменту банку на фондовому ринку. Двоєдина природа банку зумовлює його універсалізм на фондовому ринку. Це засвідчує різноманітність видів його діяльності на цьому ринку:
·
торгівля цінними паперами;
·
депозитарна діяльність зберігача;
·
управління цінними паперами;
·
ведення реєстрів власників цінних паперів;
·
кредитна діяльність з застосуванням цінних паперів;
·
діяльність по наданню зобов’язань за борговими цінними паперами;
·
емісійна діяльність.
Цей перелік повністю коригує з переліком задач менеджменту діяльності банку на фондовому ринку та повною мірою забезпечує їх виконання. Структура представлена у вертикально підпорядкованому чотирьохланцюговому форматі: вид діяльності – тип діяльності – група операцій – операція.
У першому розділі також розкрито сутність економічного та адміністративного забезпечення як базових шляхів підвищення рівня ефективності менеджменту діяльності банку на фондовому ринку та обгрунтовано теоретико-методичні напрями їх вдосконалення.
Складовими економічних методів є податкове регулювання, лімітування, розподілення повноважень, резервування та пруденційний контроль. Складовими адміністративних методів є структурування, координація, регламентування.
Звідси темою подальших розділів дослідження є структурування як один з адміністративних методів та резервування як один з економічних методів.
У другому розділі “Аналіз тенденцій розвитку фондового ринку України та оптимізація організаційного забезпечення менеджменту діяльності банку” визначено та сформульовано основні тенденції, які характеризують особливості розвитку фондового ринку України на етапі становлення, проаналізовано особливості діяльності банку як суб’єкта підприємництва на фондовому ринку та обгрунтовано методичні засади побудови оптимальної організаційної структури банку.
Банк є єдиним суб’єктом фондового ринку, який має право здійснювати всі види діяльності, за винятком організації торгівлі (див. табл. 1). Універсалізм, властивий господарській діяльності банку, зумовлює те, що менеджмент банку на фондовому ринку порівняно з небанківськими установами – професійними учасниками фондового ринку має п’ять особливостей:
Такими особливостями є:
1. Наявність додаткового контролюючого органу.
2. Додаткові вимоги по ліцензуванню.
3. Додатково розгалужена система економічних нормативів.
4.
Додаткові вимоги по резервуванню.
5. Додаткові організаційні вимоги.
Детальний аналіз наведених вище особливостей дозволяє зробити такі висновки:
1. Чотири з п’яти наведених особливостей банківського менеджменту притаманні всій системі банківського менеджменту. В той же час додаткові організаційні вимоги є специфічними, характерними виключно для менеджменту банку на фондовому ринку.
2. Наявність додаткових організаційних вимог робить структурну побудову банку фактором, що спричинює особливості банківського менеджменту на фондовому ринку.
Для досягнення цілей дослідження автором використано метод експертного опитування. Аналізу підлягали відповіді 49 респондентів, які представляли 36 банків з 6 регіонів України. На підставі комплексного аналізу відповідей респондентів були обгрунтовані критерії оптимізації організаційної структури банку.
Таблиця 1
Порівняльна характеристика можливостей суб’єктів
підприємницької діяльності по здійсненню видів діяльності на фондовому ринку |
Види діяльності на фондовому ринку
Суб’єкти фондового ринку | Торгівля | Депозитарна | Розрахунково – клірингова | Управління цінними паперами | Ведення реєстру | Організація торгівлі | Кредитна | Надання зобов’язань | Емісійна
Банк | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ?
Підприємство – суб’єкт господарської діяльності | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ?
Торговець цінними паперами | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ?
Реєстратор | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ?
Депозитарій | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ?
Інвестиційний фонд | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ?
Фондова біржа | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ?
Торгівельно – інформаційна система | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ?
Значення символів: (?) - діяльність здійснюється в повному обсязі;
(?) – діяльність здійснюється в неповному обсязі;
(?) – діяльність не здійснюється.
Дослідженням встановлено, що оптимізацію структурної побудови банківської системи слід здійснювати, виходячи з трьох основних критеріїв:
·
якість на всіх етапах операції з цінними паперами зокрема та активно-пасивних операцій в цілому (в першу чергу - на етапі прийняття управлінського рішення);
·
оперативність підготовки, виконання та контролю виконання управлінського рішення;
·
зниження витрат банку на здійснення всіх видів активно-пасивних операцій, у тому числі і з цінними паперами.
Виходячи з наведених критеріїв, автором змодельовано оптимальну організаційну структуру банку, яка забезпечує комплексний уніфікований підхід до здійснення активних операцій фондовому ринку (див. рис. 2). Схема побудови банку передбачає наявність трьох структурних підрозділів, які, залежно від функціонального призначення можуть бути пойменовані як фронт-, міддл- та бек-офіс. При цьому юридичний та фінансовий департаменти є підтримкою міддл-офіс, а операційний та контрольно-ревізійний
департаменти є підтримкою бек-офіс. Але, відповідно до вимог чинного законодавства бек-офіс операцій з цінними паперами повинен бути виділений в окремий структурний підрозділ.
У третьому розділі “Розробка методологічного забезпечення ризик-менеджменту як складової частини менеджменту діяльності банку на фондовому ринку” подано багатомірну класифікацію та оцінку ризиків, які супроводжують діяльність банку на фондовому ринку, обгрунтовано алгоритм визначення параметрів інвестиційного портфеля банку з точки зору ризик-менеджменту, розроблено методику визначення якісних характеристик цінного папера для цілей ризик-менеджменту та методику оптимізації резервних вимог по відшкодуванню можливих збитків від операцій з цінними паперами для цілей ризик-менеджменту.
На основі проведеного аналізу розроблено авторську багатомірну класифікацію фондових ризиків. Уточнено теоретичні аспекти поняття “ризик” стосовно фондового ринку, а також охарактеризовано окремі види ризиків. Як первинна класифікаційна ознака автором використовується характер ризиків, тобто причина грошових втрат.
Слід зазначити, що наведена класифікація (див. рис. 3) є загальною, тобто охоплює всі ризики, які зустрічаються на фондовому ринку.
Також автором виділено шість найбільш загальних ознак, які класифікують ризики, так би мовити, у різних площинах, тобто роблять класифікацію багатомірною. Цей перелік не є вичерпним. Його можна доповнити практично безмежно, виходячи з особливих, специфічних цілей, які виникають перед дослідником при вирішенні конкретної задачі.
Вперше у вітчизняній практиці параметри, що характеризують ризик-менеджмент на фондовому ринку та використовуються у міжнародній практиці, проецируються автором стосовно сучасного фондового ринку України. З використанням цих параметрів розроблений універсальний алгоритм віднесення цінного паперу до одного з портфелів банку (див. рис. 4). Алгоритм вміщує в себе п’ять етапів, які базуються на п’яти критеріях, а саме:
·
ступінь залежності емітента від акціонера;
·
намір банку щодо цінного паперу;
·
можливість банку дотримуватись первинного наміру;
·
стан ринку цінного паперу;
·
критерій часу (термін знаходження в портфелі).
В третьому розділі також розроблено методику визначення активності ринку цінного папера як одного з вищезгаданих критеріїв та обгрунтовано пропозиції до ряду нормативних актів Національного банку України з метою адекватного тлумачення підстав для проведення заходів щодо його резервування. Методика базується на оцінці чотирьох факторів, наведених
у нормативних документах НБУ. Автор адаптує ці фактори до нагальних потреб банків – суб’єктів фондового ринку.
Наприкінці третього розділу автором визначаються передумови та подається методика оптимізації резервних вимог по відшкодуванню можливих збитків від операцій з цінними паперами для цілей ризик-менеджменту банку на фондовому ринку. Методика базується на виявлених автором процедурних особливостях та полягає у проведенні варіантного аналізу.
ВИСНОВКИ
Результати дисертаційного дослідження дають змогу узагальнити такі висновки методологічного, теоретико-концептуального і науково-практичного спрямування:
1. Ціль менеджменту банку на фондовому ринку полягає в ефективному застосуванні фінансових інструментів фондового ринку для забезпечення прибуткової діяльності банку як суб’єкта господарювання. Виходячи з діалектичної єдності категорій “ціль” та “задача”, а також специфіки банківських операцій, автором обгрунтовано, що поряд з безпосереднім
забезпеченням прибутковості банку шляхом застосування фондових інструментів задачами менеджменту банку на фондовому ринку є:
·
ресурсна підтримка діяльності банку на інших сегментах фінансового ринку (залучення вільних грошових коштів через емісію власних боргових зобов’язань та збільшення статутного фонду шляхом продажу акцій власного випуску);
·
мінімізація ризиків здійснення активних операцій банку через використання похідних цінних паперів (ф’ючерсні контракти, опціони) з відповідним базовим активом;
·
гарантійне забезпечення зобов’язань банку через авалювання векселів або видачу позавексельних гарантій.
2. До цього часу відсутнє єдине трактування банківських операцій з цінними паперами. Чинна законодавчо-нормативна база наводить містить класифікації видів діяльності на фондовому ринку, які мають фрагментарний, фігурально кажучи, вузьковідомчий характер. Відсутні також роботи вітчизняних спеціалістів з цієї тематики. Автор у дедуктивно-підпорядкованому чотирьохланцюжковому форматі наводить склад банківських операцій по кожному із семи видів діяльності на ринку цінних паперів, а саме:
·
торгівля цінними паперами;
·
депозитарна діяльність зберігача цінних паперів;
·
управління цінними паперами;
·
ведення реєстрів власників цінних паперів;
·
кредитна діяльність із застосуванням цінних паперів;
·
діяльність по наданню зобов’язань за цінними паперами;
·
емісійна діяльність.
3. Порівняльний аналіз можливостей суб’єктів підприємництва по здійсненню видів діяльності на фондовому ринку дає підстави стверджувати, що банк є на цьому ринку найбільш універсальною установою. Такий універсалізм зумовлює те, що менеджмент банку на фондовому ринку порівняно з небанківськими установами має п’ять особливостей, а саме: наявність додаткового контролюючого органу, додаткові вимоги по ліцензуванню, додатково
розгалужена системи економічних нормативів, додаткові вимоги по резервуванню та додаткові організаційні вимоги.
Саме остання особливість (наявність додаткових організаційних вимог) диктує необхідність детальної розробки структурної побудови банків та її адаптації до потреб менеджменту на фондовому ринку.
4. Аналіз існуючої банківської структури, проведений автором за допомогою методу експертного опитування, дозволяє стверджувати, що переважна більшість українських банків
побудована за функціональним принципом. Така побудова спричинює наявність широкого кола вад, основними серед яких є: відсутність чіткого та якісного розподілу повноважень, неминучість конфліктів між підрозділами, “непрозорість” виконання банківських операцій, ускладнення інформаційного обміну між структурними підрозділами тощо.
Інакше кажучи, організаційна банківська структура з точки зору банківського менеджменту є недостатньо досконалою та підлягає реформуванню. Впровадження нових організаційних структур передбачає докорінні зміни всіх складових банківського менеджменту, в першу чергу – менеджменту на фондовому ринку. Дослідження загалом підтверджує припущення про те, що сучасні умови господарювання вимагають від банків рішучих кроків щодо реформування своєї організаційної структури.
Експертне опитування засвідчило, що як критерії оптимальності структурної побудови банку можуть бути використані такі:
·
якість проведення активно-пасивних операцій банку на всіх етапах;
·
оперативність підготовки, виконання та контролю виконання управлінських рішень;
·
зниження витрат банку на здійснення всіх видів активно-пасивних операцій.
5. Аналіз результатів опитування довів, що виходячи з вищенаведених критеріїв, у банках як базову доцільно використовувати дивізіонну структуру управління з урахуванням особливостей, що накладаються чинним законодавством та програмними цілями кожного окремого банку. Саме дивізіонна структура дає змогу органічно “вплести” менеджмент банку на фондовому ринку в загальну структуру банківського менеджменту.
Впровадження дивізіонного принципу побудови підрозділів, які здійснюють активно-пасивні операції на фінансовому ринку, забезпечує такі функціональні переваги: відсутність “відомчого” конфлікту інтересів між структурними підрозділами, “прозорість” банку при визначенні фінансового стану, здатність до адаптації, оперативність у прийнятті управлінських рішень, мінімізація витрат.
6. Однією з центральних наукових проблем у сфері банківської діяльності на фондовому ринку автор виділяє ризик-менеджмент. Актуальність цього питання зумовлена його абсолютною новизною, недосконалістю нормативної бази, нерозробленістю у профільній літературі та відсутністю практичних навичок банківського персоналу.
Детальний аналіз нормативної бази з питань процедури резервування окреслив низку методологічних проблем, які потребують невідкладного вирішення. До них належать:
·
розробка алгоритму визначення параметрів інвестиційного портфеля для цілей ризик-менеджменту банку на фондовому ринку;
·
розробка методики визначення активності ринку цінного папера для цілей ризик-менеджменту;
·
розробка методики оптимізації резервних вимог по відшкодуванню можливих збитків від операцій з цінними паперами для цілей ризик-менеджменту банку на фондовому ринку.
7. Автором окреслено методологічні засади та розроблено алгоритми прийняття рішення про віднесення цінного паперу до портфеля банку.
Вперше параметри, що характеризують ризик-менеджмент на фондовому ринку та використовуються у міжнародній практиці, проекціюються автором на сучасний фондовий ринок України: уточнено теоретичні аспекти понять “активність ринку цінних паперів”, “спроможність утримувати цінні папери”, “намір банку відносно цінних паперів”. З використанням цих параметрів розроблено універсальний алгоритм віднесення цінного папера до одного з портфелів банку. Цей алгоритм базується на п’яти критеріях:
·
ступінь залежності емітента від акціонера;
·
намір банку щодо цінного папера;
·
можливість банку дотримуватися первинного наміру;
·
стан ринку цінного папера;
·
критерій часу.
8. Гострота проблеми виконання банками вимог Національного банку України щодо формування резервів за активними операціями в цілому, та за операціями з цінними паперами зокрема, зумовлює її особливий статус для менеджменту банку на фондовому ринку. З метою практичного вирішення цієї проблеми автором запропоновано конкретні заходи, а саме розроблено методики визначення активності ринку цінного папера та оптимізації резервних вимог на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами.
Практичне застосування цих методик може забезпечити для банку виконання чинних вимог Національного банку України та вимог ризик-менеджменту з мінімальним відверненням грошового ресурсу, тобто матиме позитивний вплив на фінансовий результат діяльності.
Загальні тенденції розвитку фінансового ринку України вимагають від вітчизняних банків нетрадиційних підходів до розробки та впровадження ризик-менеджменту. На жаль, через суперечливість чинного законодавства сьогодні неможливо достатньо чітко окреслити конкретні шляхи здійснення таких заходів. Можна лише припустити, що переважним їх спрямуванням залишатиметься розвиток системи резервування можливих збитків від операцій з цінними паперами.
Запропоновані в дисертації заходи здатні значною мірою оптимізувати механізм впровадження банківського менеджменту та забезпечити ефективне функціонування банківських установ на фондовому ринку України.
ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ,
Брошури:
1. Лысенков Ю.М., Коваль А.Ф., Соловьев В.В., Крисан А.В. Подготовка и проведение общего собрания акционеров. - К.: Вісник фондового ринку, 1999.-64 с. (2,4 обл.-вид. арк.)
Особистий внесок автора: проаналізовано особливості та розроблено практичні рекомендації з регламентування корпоративного менеджменту акціонерного товариства.
2. Коваль А.Ф. Органы управления акционерного общества: регламенты деятельности. - К.: Вісник фондового ринку, 1999. -64с. (2,4 обл.-вид. арк.)
Статті у наукових фахових виданнях:
3. Лисенков Ю.М., Коваль О.П. Визначення активності ринку при розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами // Вісник Національного банку України. –2000. -№ 5. -с. 50-54.
Особистий внесок автора: розроблено методику визначення активності ринку конкретного цінного папера з урахуванням особливостей стану і перспектив розвитку фондового ринку в цілому.
4. Лисенков Ю.М., Коваль О.П. Операції з цінними паперами у банку: методичні засади формування системи аналітичних рахунків // Вісник Національного банку України. -2000. -№ 8. - с. 52-55.
Особистий внесок автора: концептуально визначено принципи побудови системи аналітичних рахунків та побудовано алгоритм віднесення цінного папера до конкретного портфеля банку.
5. Лисенков Ю.М., Коваль О.П. Оптимізація розміру резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами // Вісник Національного банку України. –2001. -№ 3. - с. 33-37.
Особистий внесок автора: визначено процедурні особливості, які можуть бути використані банком для оптимізації розміру резерву та розроблено концепцію варіантного аналізу.
Статті в інших виданнях:
6. Коваль А., Иванов С.. Аккредитив как одна из надежных форм расчетов на фондовом рынке // Рынок капитала. –1998. -№ 9. -с. 19-21.
Особистий внесок автора: розроблено схему виконання угоди купівлі-продажу цінних паперів з використанням акредитива як форми розрахунків.
7. Иванов С.И., Коваль А.Ф. Еще один шаг к цивилизованному рынку // Фондовый рынок. –1998. -№18. -с. 11-12.
Особистий внесок автора: обгрунтовано доцільність та визначено методичні засади використання депозитарної системи для ефективного розвитку фондового ринку.
8. Коваль А. Кумулятивное голосование как способ обеспечения прав мелких акционеров // Рынок капитала. –1999. -№ 8. -с. 23-25.
9. Коваль А. Изменение уставного фонда акционерного общества: особенности принятия решения // Рынок капитала. –1999. -№ 9-10. -с. 25-28.
10. Коваль А. Выбор способов голосования // Рынок капитала. –1999. -№ 13. -с.30-32.
11. Коваль А. Контрольный пакет акций и власть в акционерном обществе: иллюзия или реальность? // Рынок капитала. –1999. -№ 13. -с. 32-34.
12. Коваль А. Количественные методы в практике корпоративного управления // Рынок капитала. –1999. -№ 15-16. -с. 24-30.
13. Коваль А., Иванов С. Казначейский вексель: выпуск и порядок применения // Рынок капитала. –1999. -№ 20. -с. 16-19.
Особистий внесок автора: проаналізовано схему викупу кредиторської та погашення дебіторської заборгованості держави з використанням казначейського векселя.
.
АНОТАЦІЯ
Коваль О.П. Менеджмент діяльності банку на фондовому ринку. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02. – підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. Київ, 2002.
У дисертації розкрито та узагальнено цілі та задачі менеджменту діяльності банку на фондовому ринку як складової частини загальнобанківського менеджменту, проаналізовано та систематизовано склад і структуру операцій з цінними паперами як предмета менеджменту банку на фондовому ринку, обгрунтовано теоретико-методологічні напрями його вдосконалення.
Визначено та сформульовано основні тенденції, що характеризують особливості розвитку фондового ринку України на етапі становлення, проаналізовано особливості діяльності банку як суб’єкта підприємництва на фондовому ринку та обгрунтовано методичні засади побудови оптимальної організаційної структури банку.
Розроблено багатомірну класифікацію та дано ризиків, що супроводжують діяльність банку на фондовому ринку, обгрунтовано алгоритм визначення параметрів інвестиційного портфеля банку з точки зору ризик-менеджменту. Розроблено методику визначення якісних характеристик цінного папера для цілей ризик-менеджменту та методику оптимізації резервних вимог по відшкодуванню можливих збитків від операцій з цінними паперами для цілей ризик-менеджменту.
Ключові слова: менеджмент, фондовий ринок, функціональна та дивізіонна структура, активний ринок, ризик-менеджмент, резервування.
АННОТАЦИЯ
Коваль А. Ф. Менеджмент деятельности банка на фондовом рынке. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02. – предпринимательство, менеджмент, маркетинг. – Европейский университет финансов, информационных систем, менеджмента и бизнеса. Киев, 2002.
В диссертации раскрыты и обобщены цели и задачи менеджмента деятельности банка на фондовом рынке как составной части общебанковского менеджмента, проанализированы и систематизированы состав и структура операций с ценными бумагами как предмета менеджмента банка на фондовом рынке, обоснованы теоретико-методологические направления его усовершенствования.
Сформулировано авторское определение термина “менеджмент деятельности банка на фондовом рынке” как процесса принятия и реализации управленческих решений при осуществлении деятельности на фондовом рынке, направленных на достижение стоящих перед банком целей.
Исходя их предложенной трактовки цели, задача менеджмента деятельности банка на фондовом рынке может быть представлена четырьмя составными частями: оптимизация перечня и структуры операций, непосредственно обеспечивающих прибыльность банка путем эффективного использования финансовых инструментов на фондовом рынке; ресурсная поддержка деятельности банка на иных сегментах финансового рынка; минимизация рисков осуществления активных операций на иных сегментах финансового рынка; гарантийное обеспечение обязательств по собственным активно-пассивным операциям или хозяйственным операциям третьих лиц.
Выявлены и сформулированы основные тенденции, характеризующие особенности развития фондового рынка Украины на этапе становления, проанализированы особенности деятельности банка как субъекта предпринимательства на фондовом рынке и обоснованы методические принципы построения оптимальной организационной структуры банка.
Оптимальная схема построения банка обеспечивает комплексный унифицированный подход к осуществлению активных операций на фондовом и иных сегментах финансового рынка. Она предполагает наличие трех структурных подразделений, которые исходя из их функционального предназначения, могут быть поименованы как фронт-, миддл- и бэк-оффис. При этом юридический и финансовый департаменты обеспечивают поддержку функций миддл-офиса, а операционный и контрольно-ревизионный департаменты обеспечивают поддержку функций бэк-оффиса. В соответствии с требованиями действующего законодательства бэк-оффис операций с ценными бумагами должен быть выделен в отдельное структурное подразделение.
Создана многомерная классификация и оценены риски, сопровождающие деятельность банка на фондовом рынке, обоснован алгоритм определения параметров инвестиционного портфеля банка с точки зрения риск-менеджмента Разработана методика определения качественных характеристик ценной бумаги для целей риск-менеджмента и методика оптимизации резервных требований по компенсации возможных убытков от операций с ценными бумагами для целей риск-менеджмента.
С использованием параметров, характеризующих риск-менеджмент на фондовом рынке и использующихся в международной практике, разработан универсальный алгоритм отнесения ценной бумаги к одному из портфелей банка. Алгоритм состоит из пяти этапов, базирующихся на таких критериях, как: степень зависимости эмитента от акционера, намерения банка относительно ценной бумаги, наличие у банка возможности придерживаться первичного намерения, состояние рынка ценной бумаги, временной критерий.
В работе определены предпосылки и разработана методика оптимизации резервных требований по компенсации возможных убытков от операций с ценными бумагами для целей риск-менеджмента банка на фондовом рынке. Методика базируется на выявленных автором процедурных особенностях и состоит в проведении вариантного анализа.
Ключевые слова: менеджмент, фондовый рынок, функциональная и дивизионная структура, активный рынок, риск-менеджмент, резервирование.
ANNOTATION
Koval O.P. Management of the bank activity on the fund market. Manuscript.
Thesis for acquiring the degree of candidate of economic sciences, speciality 08.06.02.-entrepreneuring, management and marketing – European university of finances, information systems, management and business. Kiev, 2002.
The thesis defines aims and tasks of management of the bank activity on the fund market as a constituent of the general bank management; analyses and systematises the set and structure of
valuable papers operations as the subject of management of the bank on the fund market and theoretic – methodological trends of the fund market’s improvement.
The main trends that characterise the peculiarities of the Ukrainian fund market development on its establishment stage are found out and formulated; the peculiarities of the activity of the bank as the subject of entrepreneuring on the fund market are analysed; methodological grounds of creating the optimal organising structure of the bank are substantiated.
Many – sided classification is elaborated and risks accompanying the bank activity on the fund market are estimated; the algorithm of determining the parameter of the bank investing portfolio from the risk–management point of view is grounded; methods of defining qualitative characteristics of a valuable paper and methods of optimisation of reserve demands for compensation of potential losses from valuable papers operations for the purposes of the risk – management are elaborated.
Key – words: management, fund market, functional and divisional structure, active market, risk–management, reservation.
