КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРІЦБЕРГ Роман Якович

УДК 811.111.2 282.4

ДИВЕРГЕНЦІЯ ТА КОНВЕРГЕНЦІЯ РЕГІОНАЛЬНИХ

ВАРІАНТІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філологічних наук

КИЇВ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови Київського державного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України

Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор

Почепцов Георгій Георгійович

Київський державний лінгвістичний університет, кафедра граматики та історії англійської мови,

професор-консультант

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент

Зацний Юрій Антонович

Запорізький державний університет,

кафедра теорії і практики перекладу,

завідувач кафедри

доктор філологічних наук, професор

Скороходько Едуард Федорович

Український інститут лінгвістики та менеджменту,

ректор

доктор філологічних наук, доцент

Шевченко Ірина Семенівна

Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна, кафедра перекладу

та англійської мови, професор

Провідна установа: Одеський національний університет

ім. І.І. Мечникова, кафедра лексикології

та стилістики англійської мови,

Міністерство освіти і науки України,

м. Одеса

Захист відбудеться “ 12 ” квітня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03680 Київ 150, вул. Велика Васильківська, 73)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету

Автореферат розісланий 10 березня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А. Калита

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертація виконана в руслі регіональних, соціолінгвістичних та культурологічних досліджень і присвячена вивченню особливої мовної ситуації, за якої система мови утворюється, за визначенням О.Д. Швейцера, сукупністю варіантів або мікросистем, що її складають. Дослідження виконано на матеріалі регіональних форм англійської мови, її американського (далі — АмА), британського (далі — БА) та австралійського (далі — АвА) варіантів, при цьому одержані результати можуть бути екстрапольовані й на інші негомогенні мови, які реалізуються, як відзначає Д. Брозович, у своїх регіональних формах на іспанську, французьку, німецьку, португальську.

Проблеми теорії регіональної варіативності англійської мови та типології реалізації негомогенних мов у формах літературних варіантів привертають увагу багатьох науковців. Ряд дослідників (Д. Крістал, В.М. Жирмунський, О.Д. Швейцер та ін.) відзначають, що розвиток негомогенної мови визначається процесами диференціації та інтеграції регіональних форм, її складників. Проте ці процеси не були достатньо висвітлені в сучасній лінгвістичній науці. Це стосується проблем: визначення ролі регіональної варіативності як найважливішого виду диференціації мови, відношень між територіальними та соціальними факторами, що зумовлюють варіативність мови, встановлення ступеня гомогенності регіональних варіантів і висвітлення динаміки формування літературних норм американського й австралійського філіальних (тобто вторинних, утворених пізніше на основі британської мікросистеми) варіантів, а також виявлення особливостей диференціації й інтеграції регіональних різновидів англійської мови.

Таким чином, актуальність обраної теми визначається загальною спрямованістю сучасного мовознавства на поглиблене пізнання багатогранних взаємовідносин мови та суспільства, на розкриття динамізму мовних змін і розвитку мови, у тому числі через взаємодію її регіональних варіантів. У зв’язку з цим актуальним є виявлення дивергентних і конвергентних тенденцій взаємодії основних регіональних мікросистем англійської мови британського, американського та австралійського варіантів шляхом комплексного аналізу регіонально маркованих одиниць різних мовних рівнів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану комплексної теми “Типологія і функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної і лексичної систем германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти” (затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 27.01.1997 р.).

Метою роботи є встановлення особливостей диференціації й інтеграції регіональних варіантів англійської мови американського, британського й австралійського через виявлення регіонально маркованих елементів даних мікросистем у синхронії та діахронії.

Мета роботи передбачає вирішення таких завдань:

1) визначити роль регіональної варіативності як найважливішого виду мовної диференціації;

2) встановити основні етапи розвитку регіоналістики в США та виділити найактуальніші проблеми регіональної варіативності за межами США;

3) висунути нові підходи до рішення ключових проблем регіональної варіативності: класифікації регіонально маркованих одиниць, встановлення ступеня гомогенності регіональних варіантів, виявлення специфіки формування діалектних ареалів США в діахронії;

4) розкрити особливості дивергенції американського та британського варіантів шляхом дослідження різниці плану змісту і плану вираження елементів лексико-семантичного, частково фразеологічного рівнів;

5) систематизувати морфологічні та синтаксичні відмінності узусу американського і британського варіантів англійської мови;

6) визначити особливості вживання територіально обмеженої та застарілої британської лексики в літературних американському й австралійському варіантах;

7) розкрити особливості конвергентних процесів між регіональними варіантами англійської мови: британським, американським, австралійським;

8) встановити характеристики екзоглосних (міжмовних) відносин у процесі мовних контактів шляхом дослідження іншомовних запозичень в американському й австралійському варіантах;

9) визначити хронологію й особливості формування американської літературної норми шляхом вивчення історичних факторів, аналізу літературних і публіцистичних джерел американських авторів XVII-XIX ст.

Об’єктом дослідження є процеси диференціації та інтеграції регіональних варіантів у системі англійської мови: американського, британського, австралійського.

Предметом дослідження є лексико-семантичні та, частково, фразеологічні, морфологічні і синтаксичні розрізнювальні елементи вказаних варіантів.

Матеріалом дослідження є корпус лексичних (далі — ЛО) та фразеологічних одиниць (далі — ФО), виділених автором на основі лексикографічних і текстових джерел США, Великої Британії, Австралії і представлених у додатках до дисертації загальним масивом близько 12 000 одиниць. Лексикографічні джерела складають Oxford English Dictionary (Oxford), Webster’s Third New Dictionary (Webster), The Random House Dictionary (Random House), The Australian National Dictionary, а також спеціальні словники. Обсяг проаналізованих текстових джерел становить близько 11 000 сторінок.

Методи дослідження мають комплексний характер: використовується метод кореляції мовних та соціальних явищ, порівняльно-зіставний і структурні методи, метод компонентного аналізу, а також метод аналізу лексики за семантичними полями. Дослідження аналогів американського і британського варіантів здійснювалося за допомогою порівняльно-зіставного методу та методу аналізу лексики за семантичними полями. Дослідження дивергентів проводилося методом компонентного анализу та структурними методами. При дослідженні територіально обмеженої та застарілої британської лексики в літературних АмА і АвА, а також при розгляді екзоглосних відносин у цих варіантах були застосовані порівняльно-зіставний метод, а також прийоми вибірки й апроксимації. Структурні методи і метод кореляції мовних та соціальних явищ використовувалися при визначенні особливостей формування американської літературної норми в XVII-XIX ст.

Наукова новизна дослідження полягає у виявленні дивергентних тенденцій лексико-семантичних та, частково, фразеологічних, морфологічних і синтаксичних елементів американського, британського й австралійського варіантів, які охоплюють основний словниковий фонд англійської мови. Новим у роботі є визначення особливостей уживання територіально обмеженої та застарілої британської лексики в літературних американському та австралійському варіантах, а також опис незбалансованих відносин між американською, британською та австралійською мікросистемами англійської мови з перевагою американського варіанту. Вперше в дослідженні пропонується функціональний підхід до регіонально маркованих одиниць, який дозволяє встановити зв’язок їх системних та функціональних характеристик, розкриваються різні типи міжмовних відносин в американському й австралійському варіантах: багатополюсний та біполярний. Новим у дисертації є визначення періоду завершення формування американської літературної норми (в 1880-х рр.) і виявлення особливостей цього процесу в діахронії.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що дослідження проблем диференціації й інтеграції варіантів англійської мови сприяє подальшій розробці теоретичних питань регіоналістики та соціолінгвістики. Це стосується проблем мовної ситуації та мовної політики, стандартизації й кодифікації регіональних форм, функціонального розшарування літературної мови, виділення розрізнювальних ознак варіантів на різних рівнях та їх взаємовпливу. Основою подальших досліджень є виділені в дисертації окремі універсальні характеристики регіональної варіативності на матеріалі англійської мови: особливості вживання певної частини територіально обмеженої і застарілої британської лексики в літературних американському й австралійському філіальних варіантах; опис різних типів екзоглосної ситуації та виділення її мовних характеристик в американській і австралійській мікросистемах; зміни, які вносяться до класифікації діалектних ареалів США та висвітлення особливостей їх формування в діахронії; уточнення положення про ступінь гомогенності регіональних варіантів англійської мови.

Практичне значення роботи. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в курсах загального мовознавства (розділ “Типологія мови”), лексикології (розділи “Фразеологічні одиниці”, “Семантика”, “Словотвір”, “Регіональні варіанти англійської мови”), історії англійської мови (розділ “Історія англійської мови за межами Великої Британії”), стилістики (розділ “Стилістична класифікація словникового складу англійської мови”), спецкурсах із соціолінгвістики, регіоналістики та лексикографії. Фактичний матеріал і додатки до дисертації становлять основу словника регіонально маркованих одиниць: американізмів, бритицизмів, австралізмів.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи були представлені на 4 міжнародних конференціях: “Людина: мова, культура, пізнання” (Кривий Ріг, 1995 р.), “Інтеграція України у світове співтовариство” (Київ, 1998 р.), “Наукова спадщина професора Ю.О. Жлуктенка і сучасне мовознавство” (Київ, 2000 р.), ЛІНГВАПАКС (Київ, 2000 р.); на 9 всесоюзних конференціях: “Актуальные направления современной лингвистики” (Москва, 1989 р.), “Закономерности развития и взаимодействия национальных языков и литератур” (Казань, 1989 р.), “Всесоюзная конференция по лингвистической типологии” (Москва, 1990 р.), Степановські читання “Национально-культурная специфика речевого поведения” (Москва, 1990 р.), “Восьмая конференция молодых ученых” (Ленінград, 1990 р.), “Семантика единиц языка и речи” (Уфа, 1990 р.), “Всесоюзная конференция по лингвистической типологии” (Москва, 1991 р.), “Философия, язык, культура” (Мінськ, 1991 р.), “Научно-технический перевод и информационное обеспечение научно-технического прогресса” (Воронеж, 1991 р.); на 7 республіканських та міжвузовських конференціях: “Функционально-семантические исследования языковых единиц и вопросы методики преподавания иностранных языков в вузе” (Гродно, 1990 р.), “Вчитель і суспільство: досвід, проблеми, пошуки” (Ізмаіл, 1990 р.), “Удосконалення навчально-виховного процесу в школі та педвузі” (Кривий Ріг, 1990 р.), “Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських та слов’янських мов” (Київ, 1990 р.), “Науково-практична конференція з порівняльного термінознавства” (Миколаїв, 1991 р.), “Лінгвістика: взаємодія концепцій та парадигм” (Харків, 1991 р.), “Питання удосконалення навчання (іноземної) мови як засобу міжнаціонального спілкування” (Харків, 1991 р.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено в монографії, 21 статті у фахових наукових виданнях та 14 тезах.

Структура дисертації. Дисертація складається зі списку прийнятих у роботі скорочень, вступу, 3-х розділів, висновків, бібліографії та шістьох додатків. Загальний обсяг роботи 853 сторінки.

У вступі об?рунтовується доцільність проведення дослідження, викладаються мета і завдання роботи. Розкриваються актуальність, наукова новизна, теоретичне і практичне значення дослідження, формулюються положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Регіональна варіативність в сучасній англійській мові” підкреслюється роль регіональної варіативності як найважливішого виду мовної диференціації, висувається функціональний підхід до регіонально маркованих одиниць, вноситься зміна до класифікації діалектних ареалів США та пропонується сценарій їх розвитку в діахронії, уточнюється положення про ступінь гомогенності регіональних варіантів англійської мови. У цьому розділі описуються основні етапи розвитку регіоналістики в США, висвітлюються проблеми регіональних досліджень за межами США.

Другий розділ “Диференціація й інтеграція регіональних мікросистем: американської, британської, австралійської” присвячений порівняльному аналізу розрізнювальних елементів лексико-семантичного, частково, фразеологічного, морфологічного та синтаксичного рівнів АмА та БА: аналогового й дивергентного протиставлення, особливостей узусу. У цьому розділі розглядається вживання територіально обмеженої та застарілої британської лексики в літературних АмА та АвА, а також взаємовпливи між американським, британським та австралійським варіантами.

У третьому розділі “Диференційні особливості американського й австралійського філіальних варіантів англійської мови” досліджуються характеристики АмА та АвА: формування американської літературної норми в XVII-XIX ст., порівнюються екзоглосні ситуації в США й Австралії. В основній частині дисертації містяться 3 рисунки і 13 графіків.

У висновках роботи підсумовуються результати праці та накреслюються шляхи подальших досліджень.

Список використаних джерел нараховує 372 назви.

Додатки до роботи складаються з 6 частин загальним обсягом 434 сторінок. У додатку А представлено корпус аналогів АмА та БА, у додатку Б корпус дивергентів. У додатку В наводиться корпус британских архаїзмів і діалектизмів у літературному АмА, у додатку Д корпус британських діалектизмів і архаїзмів у літературному АвА. У додатку Ж наведено іншомовні запозичення в АмА, в додатку З іншомовні запозичення в АвА.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Регіональна варіативність англійської мови характеризується, як відзначали О.Д. Швейцер, Д. Крістал, О.І. Чередниченко та ін., двома тенденціями: дивергенцією та конвергенцією. З одного боку, різниця зовнішнього фону зумовлює особливості, властиві різним регіональним формам, які утворюють опозиції розрізнювальних елементів на всіх рівнях. З іншого, внаслідок належності до єдиної комунікативної системи мови, завдяки тісним і різноманітним зв’язкам між регіональними формами, впливу засобів масової інформації, має місце зближення варіантів мови, їх конвергенція. Дивергентні та конвергентні процеси визначають значною мірою внутрішні суперечності в системі негомогенної мови і динаміку її розвитку.

Дивергенція та конвергенція різних структурних рівнів мови неоднакові. Фонологічні особливості регіональних варіантів охоплюють порівняно незначний процент фонемного складу. Граматичні структури також не виявляють значних дивергентних та конвергентних явищ, їх регіонально марковані елементи знаходяться на периферії порівнюваних мікросистем. Лексико-семантичні та фразеологічні марковані елементи регіональних варіантів повною мірою виявляють свої особливості і підлягають взаємовпливам. Вони нерідко безпосередньо відображають різницю зовнішніх факторів, досить вагомі в системі мови, в багатьох випадках спрямовані від периферії до центру системи, мають високу частоту вживання.

У першому розділі “Регіональна варіативність у сучасній англійській мові” розглядаються проблеми теорії регіональної варіативності англійського мови. Одна із них стосується співвідношення між територіальними, соціальними, та функціонально-стилістичними диференціаціями в системі мови. В окремих працях, особливо в іспанській та німецькій лінгвістиці (Г.В. Степанов, Н.М. Семенюк), має місце протиставлення територіальних та соціальних форм. У дисертації об?рунтовується інший підхід, який також має чимало прихильників (У. Лабов, У. Вольфрам, Дж. Ділард): тісний зв’язок мовних ознак, зумовлених територіальними та соціальними факторами. Тут звертається увага на ті зміни в системі мови, які відбуваються в певних географічних і соціальних умовах. Соціолінгвістична методика широко використовується в дослідженнях У. Лабова, У. Вольфрама, О.Д. Швейцера. У дисертації характеризуються основні етапи розвитку регіоналістики в США за більш, ніж 200-річний період. Регіоналістика як наука бере свій початок у Сполучених Штатах Америки в кінці XVIII ст., коли після оголошення незалежності країни виникає інтерес до національних форм англійської мови. Найзначніший внесок у розвиток регіоналістики в США належить Н. Уебстеру, який виступав за відхід від пуризму в мові, передбачав майбутній розвиток американської національної форми і зміни в англійській мові США, які відображають особливості зовнішнього фону. Перший етап розвитку регіоналістики в США, відзначений ідеєю національної мови й літератури, закінчується на початку XIX ст.

Другий етап, який характеризується інтересом до національних форм мови, переважно лексико-семантичних і фразеологічних явищ, починається в 1806 р. виходом першого видання словника Н. Уебстера. Відмінна риса цього періоду поява численних словників американізмів, автори яких реєструють ЛО та ФО, які вживаються в американському варіанті, і пропонують їх різноманітні класифікації, нерідко поєднуючи фактичний матеріал зі спробами наукового осмислення тих змін, яких зазнала англійська мова США. У 1816 р. виходить словник американізмів Дж. Пікерінга, у 1848 р. перше з чотирьох видань словника Д. Бартлета, у 1889 р. словник Д. Фаулера, у 1902 р. словник С. Клапін, у 1912 р. словник Р. Торнтона.

Наступний етап розвитку регіоналістики в США починається в 1919 р. першим виданням праці Г. Менкена “American Language”. Він характеризується передусім розробкою таких проблем американського варіанта англійської мови, як: еволюція варіанта, американський сленг, порівняння характеристик американського та британського варіантів, класифікація діалектних ареалів США тощо. До найзначніших праць цього напрямку належать монографії Дж. Крепа, А. Маркварда, Ч. Лерда, Р. Макдевіда та ін.

З 60-х рр. XX ст. зростає кількість робіт, присвячених окремим питанням регіональної варіативності англійської мови США. Диференційний підхід до багатьох проблем характеризує останній етап розвитку регіональних досліджень у США. Праці Г. Курата, К Карвера, Ф. Кесіді, Г. Алена та ін. присвячені територіальним особливостям АмА: класифікаціям ареальних зон та їх відмінним ознакам. Різні аспекти соціально-етнічного діалекту Black English, зокрема його походження та характеристики, розглядаються в монографіях Дж. Діларда, К. Меджора, Л. Тернера та ін. Порівняння відмінних ознак АмА і БА висвітлюється в роботах Е. Партриджа, А. Маркварда і Р. Кверка, Н. Моса, Н. Шура та ін. Праці У. Лабова, Дж. Фішмана, Р. Фазольда та ін. присвячені диференціації АмА, зумовленої соціолінгвістичними факторами. Монографії С Флекснера, Р. Спіерса характеризують спеціальні підмови, сленг.

Огляд 180 досліджень з регіональної варіативності за межами США дозволив визначити корпус спільних проблем формування і функціонування регіональних варіантів англійської мови та серії специфічних питань, пов’язаних з характеристикою окремих її регіональних форм. У Великій Британії лінгвісти приділяють значну увагу класифікації діалектних зон, виділенню розрізнювальних ознак ареалів на всіх мовних рівнях. Англійська мова Ірландії та Північної Ірландії має незначну кількість регіональних маркерів і підлягає значному впливу британського варіанта. Англійська мова Шотландії має комплексні відмінні характеристики на всіх рівнях, проте ця регіональна форма вживається переважно в галузях релігії, освіти, права. Співвідношення американських і британських розрізнювальних ознак, комбінація яких значною мірою визначає специфіку англійської мови Австралії та Нової Зеландії, залишається відкритим питанням через нестабільність австралійської літературної норми.

Англійська мови Канади як регіональна форма англійської мови знаходиться під значним впливом її американського варіанту. У Східній Африці, де відзначено сильний вплив британської моделі, англійська мова має більш стандартизований характер. У Західній Африці, навпаки, англійська мова менш уніфікована. У цілому на африканському континенті відзначено багато перехідних форм (креольські мови, піджини), спостерігається сильний британський вплив на регіональні форми і їх взаємні нашарування, тому виділення тут національних варіантів англійської мови та їх розрізнювальних ознак утруднено.

У дослідженнях з англійської мови Індії та Південно-Східної Азії характеризується співвідношення національних та міжнаціональних форм, зокрема, Б. Качру обґрунтовує існування єдиного південноазіатського варіанта англійської мови, який функціонує в Індії, Пакістані, Шрі Ланка, Непалі, Сінгапурі, Малайзії. У цілому проблеми дивергенції та конвергенції займають центральне місце в дослідженнях із регіональної варіативності англійської мови.

У працях Д. Крістала, У. Вольфрама, Е. Денді теоретичні положення щодо регіональної варіативності розробляються незалежно від її видів, нерідко діалектні форми англійської мови ототожнюються з літературними варіантами, а відмінні характеристики останніх залишаються нерозкритими. Специфіка літературних регіональних форм англійськох мови зумовлюється не лише складними відношеннями між нормами британського метропольного варіанта та американського й австралійського філіальних варіантів, але й різними соціально-історичними умовами їх функціонування.

У дисертації уточнюються, зокрема, визначення дихотомічного характеру негомогенної мови (Д. Брозович) та терміна “національний варіант” О.Д. Швейцера. Національний та регіональний варіанти мови не завжди тотожні. Така тотожність часто справедлива для тих країн, де англійська має статус першої, рідної мови, а стандартизована міжнаціональна форма, наприклад, південноазіатський, східноафриканський варіанти, на територіях країн, де англійська має відмінний від рідної (першої) мови статус. Термін “британський варіант” також суперечливий, враховуючи неясність статусу англійської мови Шотландії та Ірландії.

Проблема визначення регіонально маркованих одиниць (“американізм”, “бритицизм”, “австралізм” тощо) має універсальне значення і для систем інших негомогенних мов. У дисертації простежується історія підходів і класифікацій американізмів за 200 років. Термін “американізм” був створений Дж. Візерспуном у 1781 р. (“уживання фраз або термінів, відмінних від аналогічних у Великій Британії”). Класифікації американізмів Д. Пікерінга (1816 р.), У. Фаулера (1850 р.), Д. Бартлета (1858 р.), Д. Фармера (1889 р.), С. Клапін (1902 р.) будувалися на різних принципах (тематичному, словотворчому, стилістичному). Загальний недолік цих кодифікацій — відсутність єдиних засадничих критеріїв цих класифікацій лексем та фразеологізмів.

У дисертації доводиться деяка методологічна обмеженість тих поширених порівняльно-аналітичних процедур, за якими лексико-семантичні особливості регіональних варіантів (АмА і БА) зводяться до протиставлення форми і змісту, а назви специфічних реалій США і Великої Британії (перший випадок лінгвістичного нуля, за визначенням О.Д. Швейцера) та лексеми, що заповнюють безеквівалентні смислові лакуни (другий випадок), виключаються з корпусу дослідницьких об’єктів. Евристична парадигма дивергентних параметрів між АмА, БА та АвА, розроблена на діалектному матеріалі, не може бути механічно транспонована на інтерпретацію регіональних варіантів англійської мови.

Крім таких розрізнювальних елементів, як американізми, бритицизми тощо, в кожній регіональній мікросистемі містяться регіонально марковані елементи інших варіантів, специфічний набір яких визначає особливості кожного із варіантів окремо. В австралійській мікросистемі, як відзначав Дж. Тернер, поряд з австралізмами вживається значна кількість бритицизмів та американізмів. В американському варіанті, за свідченням Г. Менкена, Дж. Креппа, поряд з американізмами вживаються деякі територіально обмежені та застаріли бритицизми, окремі канадізми та австралізми. У британському варіанті вживаються американізми, деякі австралізми.

Тенденція поширення частини територіально обмеженої та застарілої лексики метрополії в філіальних варіантах яскраво виражена при регіональній варіативності на матеріалі різних мов: французької (у Канаді), іспанської (у Латинській Америці), німецької (в Австрії та Швейцарії). І в англійській мові британські діалектизми та архаїзми вживаються в літературній англійській мові Америки, Австралії, Індії, Канади, хоча склад їх у англійській мові цих регіонів різний. Таким чином, поширення певної частини територіально обмеженої та застарілої лексики метропольного варіанта в філіальних мікросистемах є універсальною ознакою регіональної варіативності будь-якої негомогенної мови.

У дисертації об?рунтовується функціональний підхід до регіонально маркованих лексичних і фразеологічних одиниць. Суть його полягає в тому, що будь-яка територіально маркована одиниця негомогенної мови виконує одну з чотирьох функцій. По-перше, така лексема (фразеологізм) може інакше виражати поняття відносно іншого (інших) варіанта (варіантів), бути аналогом, за визначенням О.Д. Швейцера. Наприклад, американізм apartment “квартира” аналог бритицизму flat, а австралізм shanghai “рогатка” аналог американізму slingshot та бритицизму catapult. Аналогова функція є найзначнішою, а ЛО та ФО, які її виконують, належать до розрізнювальних елементів регіональної мікросистеми, виступаючи її специфічними маркерами. Друга функція умовно визначена в дисертації як “синонімічна”. При цьому регіонально маркована одиниця дублює інтенсіонал (обов’язкові ознаки) значення, яке часто виражається загальновживаною англійською ЛО, доповнюючи його імплікаціонал (імовірні ознаки) іншими маркерами, нерідко стилістичними, а також маркерами частоти вживання. Наприклад, американізм dissolvement “розлучення” вживається в юридичній мові і є синонімом загальноанглійської лексеми divorce.

Ще дві функції кваліфікуються як прояви лінгвістичного нуля. Першу з них виконують ЛО та ФО, які позначають предмети та явища, специфічні для регіону будь-якої мікросистеми: реалії фауни і флори, політики, освіти та ін. Наприклад, слово Chancellor означає “лорд-канцлер Британії” (у США відсутня ця посада). При розгляді цієї функції важливі кількісні показники, зокрема, чисельна перевага певних тематичних груп над іншими у різних регіонах, наприклад, вівчарства в Австралії, спортивної лексики (бейсбола) в Америці, мисливської лексики (полювання) у Великій Британії. Функцію другого випадку лінгвістичного нуля виконують одиниці, референти яких присутні в усіх мікросистемах, але їх позначення лише в окремих із них. Наприклад, поняття “газета, що виходить напередодні дати номеру” виражено американізмом bulldog (edition), у Великій Британії не виявлено аналога цьому поняттю. Наявність одиниць, які виконують цю функцію, притаманна варіантам мови, її літературним різновидам і характеризує достатню ступінь “зрілості” цих форм на відміну від нелітературних (діалектних) форм. У мовному плані такі одиниці можуть бути фразеологізмами, запозиченнями, семантичними (окремі регіонально марковані значення слів) та лексичними (слова, регіонально марковані в усіх значеннях) американізмами (бритицизмами, австралізмами тощо). Функціональний підхід до регіонально маркованих одиниць дозволяє простежити важливі аспекти варіативності негомогенної мови: динаміку її розвитку і змін, взаємовплив регіональних форм.

Ступінь однорідності регіональних мікросистем англійської мови висока чи низька ступінь варіативності мовних одиниць різних рівнів у межах кожного із варіантів по різному реалізуєьтся в АмА, БА та АвА. Австралійський варіант, за свідоцтвом Дж. Тернера, має відносно гомогенний характер. Це зумовлено такими факторами, як порівняно недавнє освоєння країни, тісні зв’язки з Британією, перевага міського населення. Навпаки, яскраво виражена гетерогенність, територіальна варіативність британського варіанта добре відома. У працях з англійської діалектології П. Траджіла, Д. Брука діалект означається як специфічна комбінація слів, граматичних форм, особливостей вимови, але на практиці класифікації англійських діалектів ґрунтуються виключно на фонологічних критеріях. Між тим, лексична, морфологічна та синтаксична варіативність виявляє дистрибуцію відмінну від дистрибуції фонологічної. Наприклад, поняття “головний біль” skullache вживається в Північній та Східній Англії, різних діалектних зонах за поширеною класифікацією П. Траджіла.

Американський варіант має більш складну структуру порівняно з британським. У АмА між літературною мовою та діалектами існують наддіалектні ареали, до складу яких входять декілька діалектів чи діалектних груп. Ці ареальні форми поширені на значних територіях Півдня, Півночі, Заходу країни. Класифікація американських наддіалектних ареалів та вибір критерію варіативності різняться в американській діалектології. Класифікація Г. Менкена ґрунтується на фонологічних ознаках і включає шість ареалів. Традиційна класифікація Г. Курата базується на лексичних ізоглосах його Атласу, при цьому всі діалектні групи розподілені на три ареали: Північ, Південь та Середній район (Midland). В останні роки в американській діалектології поширився підхід К. Карвера, згідно з яким головна відмінність пролягає між діалектами Півночі та Півдня. Діалекти Середнього району при цьому входять до складу південних, а західні визначаються як продовження північних діалектів. Межі діалектних областей, за класифікацією К. Карвера, краще узгоджуються з “культурними регіонами”, територіями США, які сформувалися на властивих кожному з них історичних, географічних, економічних принципах, але не зовсім збігаються з ними.

Для оцінки поширення ареальної американської лексики в дисертації проведено окреме дослідження. Із словника Random House було виділено усі ареально марковані одиниці. Найбільша їх кількість припадає на територію Заходу, далі слідують ареали Півдня, Сходу, Південного Заходу країни. Значно менше лексем припадає на Південний Схід. Незначна кількість ЛО поширена в Новій Англії. Таким чином, результати аналізу, з одного боку, узгоджуються з концепцією К. Карвера: лексеми, поширені в Середньому ареалі, складають лише 3,7 % загальної кількості одиниць, у багатьох випадках відзначено вживання лексем одночасно на території Півдня та Середнього району, що свідчить про бінарне протиставлення діалектів Півдня та Півночі, Середній район при цьому тяжіє до Півдня. З іншого боку, звертає на себе увагу те, що поширення ареальної лексики має відмінний від цієї концепції характер. Відзначена велика питома вага лексем східного ареалу США, який не виділяється окремо й охоплює території Півночі та Півдня. Крім цього, значна кількість лексем, поширених виключно в ареалах Заходу і Південного Заходу країни (відповідно 20,8 % і 15 %), і низька питома вага одиниць, поширених виключно на Півночі країни (2,7 %), очевидно не вписуються в ці класифікації: перші два ареали мають достатній набір розрізнювальних елементів, щоб розглядатися окремо від ареалу Півночі.

Порівнюючи ступені варіативності американського та британського варіантів, вчені XVIII-XIX ст. Дж. Візерспун, Е. Дуайт, Д. Пікерінг та ін. відзначали більшу однорідність американського варіанта, поясняючи це історичними причинами, зокрема уніфікуючим впливом мови метрополії. У дисертації уточнюється цей аспект, підкреслюється, що теза про більшу гомогенність АмА справедлива стосовно лише на його граматичні та фонологічні диференційні елементи. Уніфікація останніх, зокрема, зумовлюється поширенням середньозахідного типу вимови, який складає основу американської літературної норми. Разом із тим на лексико-семантичному рівні в АмА, як і в БА, відзначено значну варіативність форм.

Проблема “койнеїзації”, вирівнювання діалектних різниць американського варіанта в кінці XVIII - на початку XIX ст., також залишається невирішеною: коли і з якою інтенсивністю йшов цей процес і як пізніше відбувалося формування сучасних діалектних ареалів США. Існують різні точки зору щодо розподілу США на “культурні регіони” в ранній, колоніальний період. Одні автори (Р. Гастіл) виділяють релігійну Нову Англію, промисловий Середньоатлантичний район та сільськогосподарський Південь. Інші (Р. Лінджман) лише міську Північ та поселенський Південь. Але погляди сходяться в одному: рух на Захід відбувався двома потоками: південним та північним. Каталізатором цього переселення великої кількості людей стала сільськогосподарська криза 1837 р., коли міграція досягла максимуму. Хоча офіційно рух на Захід було завершено до 1890 р., цей ареал був мало заселений ще на початку XX ст. Пік імміграції до США припадає на 1820-1920 рр., коли до країни прибули 37 мільйонів людей. Таким чином, розмежування діалектних ареалів, пов’язане з формуванням “культурних регіонів” США (за різними даними від 6 до 13), могло мати місце після піку міграційних й імміграційних процесів та завершення освоєння земель Заходу.

У дисертації визначаються і етапи процесу формування сучасних діалектних ареалів США: 1) у ранній період до Війни за Незалежність у 1770-х рр. відбувається основний розподіл між Півднем та Північчю країни; 2) після утворення США до 1840-х рр. фіксується певна койнеїзація АмА, нивелювання його діалектних відмінностей, зумовлене різними за своєю природою чинниками, зокрема уніфікуючим впливом метрополії, зародженням американської літературної традиції, а також високою соціально-територіальною мобільністю населення; 3) після 1840 р. до початку XX ст. відбувається поступове формування сучасних діалектних ареалів США.

У другому розділі “Диференціація та інтеграція регіональних мікросистем: американської, британської, австралійської” досліджуються розрізнювальні лексико-семантичні, частково фразеологічні, морфологічні та синтаксичні елементи цих варіантів і їх взаємовплив.

Аналогові протиставлення АмА і БА належать до найважливіших конститутивного типу розходжень у системі англійської мови. Матеріалом для дослідження слугував корпус аналогів (близько 3 000 одиниць), виділений автором на основі найавторитетніших лексикографічних видань (словники Oxford, Webster, Random House), шляхом текстового аналізу і зведений в додатки до дисертації. За обсягом матеріалу та широтою дослідження ця спроба перша в регіоналістиці.

Щодо утворення аналогів серед американізмів переважають складні слова, побудовані за моделлю n + n = n з двома простими основами (jungle-gym “шведська стінка”), відносно продуктивні іншомовні запозичення. Серед британських аналогів складні слова менш продуктивні, значна їх кількість припадає на моделі adj + n = n та gerund + n = n (cooking stove “плита”). Слова, утворені афіксацією, та фразеологізми більш численні серед бритицизмів (josser “грубіян”). Семантичні бритицизми-аналоги також більш поширені, ніж американізми (parting “проділ у волоссі”). Кількість постпозитивних та конверсійних утворень, скорочень приблизно однакова серед аналогів двох варіантів.

У дисертації виділено два типи аналогових протиставлень “аналоги першого рівня” та “аналоги другого рівня”. Перший тип включає ЛО і ФО, єдині способи виразу відповідних понять у американському і британському варіантах (city editor - news editor “редактор місцевих новин”). Аналоги “другого рівня”, на які припадає близько 13 % матеріалу, дублюють поняття, основними виразами яких є загальноанглійські лексеми і фразеологізми (“звільнити з роботи когось”: загальноанглійські to fire, to sack, поруч з американізмом to give the gate та бритицизмом to give the chuck).

Урахування особливої соціолінгвістичної характеристики цих двох варіантів є суттєвим у тих випадках аналогових протиставлень, коли визначаються співвідносні соціально-політичні реалії двох країн, що маніфестуються серіями певних тематичних номінацій: назви військових звань, суспільно-політична лексика, назви компаній, товариств, інші спеціальні назви (congressional district “виборча ділянка в Конгрес США” - parliamentary borough “виборча дільниця в нижню палату Парламенту”)

Семантико-стилістичні особливості аналогових опозицій АмА і БА часто кореспондуються з ареальним поширенням ЛО. Наприклад, поняття “сендвіч” у США має різні назви залежно від місцевості: hoagies (Філадельфія), grinders (Бостон), torpedo (Каліфорнія), Cuban sandwich (Майамі), wedgies (Род-Айленд), hero sandwich (Нью-Йорк), poor boy (Новий Орлеан), sub, submarine (Вашингтон, район метрополії), Garibaldi sandwich (Вісконсин), причому за кулінарною технологією склад сендвіча також різний. Єдиний британський еквівалент ploughman’s lunch є назвою сендвіча, приготовленого з хліба з сиром. Поняття “страхування” виражено в США словом insurance незалежно від його виду. У Великій Британії в офіційних назвах більшості компаній, що займаються страхуванням життя, вживається слово assurance, але у розмовному мовленні переважає перша лексема (сполучення семантичних та стилістичних особливостей).

У дисертації розглянуто аналогові ланцюжки, за визначенням О.Д. Швейцера, у яких члени аналогових пар міняються місцями при позначенні різних понять. Аналогові ланцюжки демонструють різні варіанти маркованості. Перший варіант через односторонню локальну маркованість є несиметричним, власне таким, коли член аналогової пари одного варіанта вживається в іншому при спеціалізації поняття, наприклад, mail - post “пошта”: перший член, американізм, фіксується у Великій Британії в офіційно-діловій мові, у сполученнях (mail-train) і в значенні “закордонна пошта”. Частіше спостерігається спряження аналогових членів при двох різних поняттях: “кошик для сміття” garbage-can - dust-bin, другий член, бритицизм, має специфічне американське значення “місце забуття”. У БА відсутня назва цього поняття. Цей випадок передається логічною формулою: поняття А в мікросистемі 1 означається X, у мікросистемі 2 Y, поняття Б у мікросистемі 1 означається Y, у мікросистемі 2 його назва взагалі відсутня. В одній мікросистемі має місце спряження форми та змісту понять.

Двостороння локальна маркованість відзначена наявністю двох і більше понять зі спряженими аналоговими членами. Симетричний тип включає члени аналогових пар, які міняються місцями при означенні різних понять: “чотирикутник з двома паралельними сторонами” trapezoid, АмА - trapezium БА, “чотирикутник без паралельних сторін” trapezium, АмА - trapezoid, БА (логічна формула: поняття А в мікросистемі 1 означено X, у мікросистемі 2 Y, поняття Б у мікросистемі 1 означено Y, у мікросистемі 2 X). Несиметричний тип є більш складним і характеризується комплексним спряженням змісту понять та форми їх виразу в двох мікросистемах. Наприклад (АмА - БА): 1) “місце для догляду за маленькими дітьми” daycare center - crиche; 2) “сцена, що зображує народження Христа” crиche - crib; 3) “дитяче ліжко” crib - cot; 4) “похідне ліжко” cot - camp bed. Логічна формула цього випадку: поняття А в мікросистемі 1 виражається X, у мікросистемі 2 Y, поняття Б у мікросистемі 1 Y, у мікросистемі 2 Z, поняття В у мікросистемі 1 Z, у мікросистемі 2 V, поняття Г у мікросистемі 1 V, у мікросистемі 2 W.

У стилістичному плані більшість членів аналогових протиставлень, 81 %, належать до нейтрального шару, 8,9 % до розмовного, 8,7 % до сленгу (ducks, АмА - brief, БА “квиток на видовище”). За тематикою позначуваних понять члени аналогових протиставлень належать до сфер суспільного життя. Найпродуктивніші тематичні групи: назви побутових речей (shades, АмА - blinds, БА “штори”), транспортна лексика (baggage-check - luggage-ticket “багажна квитанція”), засоби масової інформації (head-liner - top-liner “сенсація”), бізнесова лексика (to certify - to cross “завіряти чек в банку”), політична лексика (canvasser - scrutinizer “той, хто рахує голоси виборців”), кулінарія (corn-starch - corn-flour “кукурудзяна мука”), військова галузь (about face! - about turn! “кругом”), освіта (grade “клас”), спорт та ін. Це означає відсутність будь-якого тематичного обмеження, яке накладається на аналогові протиставлення АмА та БА.

В окремих випадках (7,9 % БА та 7,5 % АмА) спостерігається варіативність вираження аналогових членів. Наприклад, поняття “метереологічне та довідкове бюро” виражається в першому варіанті аналоговими членами speaking clock, talking clock, у другому time and weather number, weather number. Розширення сфери вживання аналогів більш властиво американізмам, які проникають у БА (20 % усіх ЛО), ніж навпаки (12,2 % усіх бритицизмів-аналогів). Це свідчить про те, що британська мікросистема є більш відкритою для американізмів, ніж американська для бритицизмів. У цілому повні аналогові різниці переважають над частковими.

Дивергентні протиставлення АмА та БА з двосторонньою локальною маркованістю, розглянуті в дисертації, характеризуються різницею плану змісту понять (різні регіонально марковані значення) при тотожності форми. Ці протиставлення, поряд з аналогами, належать до найважливіших розрізнювальних ознак двох варіантів і мало досліджені в регіоналістиці: С. Флекснер, Ж. Форгю, Г. Галінскі та ін. у своїх працях обмежуються лише окремими прикладами. Корпус дивергентів було виділено в дослідженні та зведено в додаток до дисертації. Він нараховує 1190 слів, лексико-семантичні варіанти яких становлять 2219 американізмів та 1853 бритицизми, що свідчить про значні відмінності плану змісту між двома варіантами при тотожності форми. У дисертації було розглянуто характеристики дивергентів: семантичні, стилістичні, інвентарні, функціональні.

132 бритицизми-дивергенти з двосторонньою локальною маркованістю (7,1 % їх кількості) виконують аналогову функцію. 323 значення припадає на специфічні британські реалії, референти яких відсутні в США (перший випадок лінгвістичного нуля) 17,4 % дивергентів. До найпродуктивніших груп належать назви, які стосуються освіти (13 % лексем, readership “посада старшого викладача”), політики (8,2 %, tack “додаток до парламентського закону”), бізнесу (6,4 %), релігії (4,3 %), права (4,2%). 388 бритицизмів-дивергентів