Інститут аграрної економіки

Української академії аграрних наук

УДК 631. 157 (477.75)

КИСЕЛЬОВ Василь Олексійович

МЕНЕДЖМЕНТ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

В УМОВАХ РИНКУ

(аспекти формування керівника-підприємця)

Спеціальність 08.06.02 – підприємництво, менеджмент,

маркетинг

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті аграрної економіки УААН.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, академік УААН, професор, заслужений діяч науки і техніки України

САБЛУК Петро Трохимович

директор Інституту аграрної економіки УААН

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук,

ГУДЗИНСЬКИЙ Олексій Дмитрович

Національний аграрний університет

професор кафедри менеджменту і маркетингу

кандидат економічних наук

БУЛАВКО Олексій Гаврилович

провідний науковий працівник відділу аграрної і соціальної політики Інституту аграрної економіки УААН

Провідна установа: | Інститут економіки НАН України

Захист відбудеться 26 червня 2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту аграрної економіки, м. Київ 127, вул. Героїв оборони, 10, 2-й поверх.

Автореферат розісланий 25 травня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор МАЛІК М.Й.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В Україні протягом десятиріччя послідовно здійснюється аграрна реформа, спрямована на перехід агропромислового виробництва до ринкової економіки, на подолання відчуження працівників сільського господарства від землі, засобів виробництва і результатів праці. Її основною метою є перебудова соціально-економічних відносин на селі, створення нових організаційно-правових господарських структур на засадах приватної власності.

В нинішніх умовах освоєння ринкових відносин, розвитку підприємницької діяльності особливого значення набуває сучасний менеджмент, вивчення його теорії і практики в аграрному секторі економіки, що спричиняє необхідність широкого застосування нових форм і методів управління виробничою діяльністю в підприємницьких структурах. Ринкова економіка ставить значно вищі вимоги до кваліфікаційного рівня керівників і фахівців, ніж планова адміністративна система господарювання. Тому основним завданням менеджменту є створення умов для формування сучасних високопрофесійних управлінських кадрів, компетентних у вирішенні складних економічних, соціальних, правових і технологічних проблем ринкового виробництва. Цим зумовлюється необхідність здійснення безперервного процесу теоретичного й практичного навчання керівників нового типу.

Постійне удосконалення управлінської діяльності належить до важливіших засобів забезпечення конкурентоспроможного високоефективного виробництва товарів, які користуються попитом на ринку. Отже, менеджмент, управлінська діяльність керівників на сучасному етапі спрямовується на досягнення підприємствами високих кінцевих результатів при зниженні виробничих витрат. Тому вивченню соціально-економічної сутності управлінської праці, її змісту та удосконаленню керування працівниками присвячено немало наукових публікацій ряду вітчизняних економістів, зокрема, Антоненка Л.А., Бєсєдіна М.О., Гаврилова А.Г., Зінов’єва Ф.В., Юрчишина В.В. та ін. Значну увагу дослідженню проблем формування кадрового потенціалу, механізмів його ефективної реалізації, визначення величини людського фактора як капіталу фахівця приділяли науковці Андріанова В.В., Зінов’єва І.Ф., Черемісіна С.Г., а створенню ресурсного потенціалу та розробці методики його оцінки – Радченко В.В., Новиков Ю.Н., Шиян В.Й. та інші.

Вивчення змісту, мотивації і стимулювання праці керівників були предметом досліджень Бугуцького О.А., Завадського Й.С., Заславської Т.І., Павлова В.Н., Калиниченка І.Л. та деяких інших. Проте в умовах переходу до ринкової економіки, формування нових організаційно-правових господарських структур ринкового типу, розвитку підприємницької діяльності, проблема створення нової управлінської системи підготовки сучасних керівників агропромислового виробництва залишається поки що малодослідженою, що слугувало основою для вибору теми дисертаційної роботи та обгрунтування її актуальності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене в контексті виконання Інститутом аграрної економіки УААН науково-технічної програми на 1996-2000 роки “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови” (номер державної реєстрації 0196V16299).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обгрунтування організаційних форм і методів удосконалення діяльності керівників сільськогосподарських формувань в умовах переходу до ринкової економіки.

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені наступні завдання:

·

·

·

·

·

Пре-д-мет і об’єкт ди-сер-та-цій-но-го до-слі-джен-ня. Пре-д-ме-том до-слі-джен-ня є потенціал керівників та сутність його реалізації в умовах реформування агропромислового виробництва. Об’єкт дослідження – керівники сільськогосподарських формувань Автономної Республіки Крим.

Методологія та методика дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, основні положення сучасної економічної теорії ринкової економіки, загальноекономічні принципи і методи системного підходу щодо вивчення закономірностей суспільного виробництва на ринкових засадах. Закони України, схвалені Верховною Радою, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти владних структур, пов’язаних з розвитком аграрного сектора економіки в умовах переходу до ринкових відносин, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних вчених.

У процесі виконання дисертаційної роботи застосовувались методи системного аналізу факторів формування потенціалу керівників та здійснення його оцінки у сільськогосподарських структурах, парних порівнянь на основі багатомірного шкалування, оцінки величини і ефективності інвестицій у людський капітал, ділових і особистих якостей керівників, визначення легальної і тіньової мотивації, самофотографії та хронографії робочого часу.

Джерелами інформації для проведення дослідження були економіко-статистичні та оперативні матеріали статистичних і сільськогосподарських органів Автономної Республіки Крим, безпосередні розробки та практичний досвід автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Виконані дослідження характеризуються такою новизною:

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні пріоритетних факторів, що формують зміст праці керівників сільськогосподарських формувань; уточненні методики оцінки рівня організації праці керівників з урахуванням нових умов господарювання; розробці системи раціоналізації управлінської праці керівників; можливостях використання критеріїв оцінки діяльності керівників та визначення ефективності реалізації їх потенціалу.

Особистий внесок здобувача. Особисто автором проведений аналіз змісту й умов праці керівників сільськогосподарських формувань в сучасних умовах; розроблена методика оцінки потенціалу керівників та рекомендації з раціоналізації їх праці; запропоновані методичні підходи до оцінки результатів управлінської діяльності.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались на міжнародних конференціях “Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу” (Запоріжжя, жовтень 2000 р.) та “Проблеми розвитку АПК у ХХІ столітті” (Сімферополь, квітень 2001 р.), на Третіх річних зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників (Київ, ІАЕ УААН, березень 2001 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано у 7 наукових праць загальним обсягом 11,2 друкованих аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 130 найменувань, містить 19 таблиць, 14 рисунків. Мова дисертації – російська.

Структура дисертаційної роботи:

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні основи трудової діяльності керівника. 1.1. Потенціал керівника і його реалізація в умовах реформування аграрного сектора. 1.2. Методика дослідження змісту і мотивації праці керівника.

Розділ 2. Практика діяльності керівника в сучасних умовах. 2.1. Зовнішні і внутрішні фактори, які формують зміст праці керівника. 2.2. Зміст праці керівника.

Розділ 3. Ефективність і перспективи удосконалення праці керівника сільськогосподарського формування. 3.1. Основні напрями удосконалення праці керівника. 3.2. Критерії ефективності праці керівника. 3.3. Ефективність реалізації потенціалу керівника.

Висновки.

Список використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи трудової діяльності керівника” досліджуються сутність, структура і механізми формування та реалізації потенціалу керівника в умовах реформування АПК, а також обгрунтовуються методичні підходи щодо дослідження потенціалу керівника – змісту його трудової діяльності.

Одним з важливіших факторів збереження та розвитку сільськогосподарських виробничих структур в умовах реформування є активність позиції потенціалу керівника (ПК). Підтверджуючи думку М.Мескона і М.Альберта про те, що “сучасний менеджмент – це тисячі можливих варіантів і нюансів управлінських рішень…”, можна виділити “описовий” і “розрахунковий” підходи до потенціалу керівника. Структура ПК, заснована на “описовому” підході, представлена на рис. 1.

Рис. 1. Спрощена декомпозиція структури потенціалу керівника

“Розрахунковий” підхід до дослідження потенціалу керівника виходить з матеріальної оцінки людського капіталу керівника, що складається під впливом суб’єктивних і об’єктивних обмежень. Розгляд потенціалу керівника як потенціалу окремої особистості, без взаємозв’язку його з потенціалом самого підприємства не можна вважати правомірним.

У процесі досліджень розроблено капіталізований підхід до визначення потенціалу керівника як сукупності знань, умінь і навичок керівника задіяти до виробничої діяльності потенціал очолюваного їм сільськогосподарського формування. ПК може бути розрахований по формулі:

ПК = ПСФ k , (1)

де ПК – потенціал керівника;

ПСФ – потенціал сільськогосподарського формування;

k – коефіцієнт (частка грошової оцінки потенціалу керівника як особистості залежно від рівня освіти), тут за одиницю взято грошову оцінку потенціалу кандидата наук.

Потенціал керівника сільськогосподарського формування реалізується нині під впливом визначених обмежувачів, що накладаються умовами перехідної економіки. Особливості останньої формуються в процесі роздержавлення і приватизації земель та майна під впливом структурної деформації економічного змісту нестачі інвестиційних ресурсів, підвищеного тиску системи оподаткування, високої питомої ваги тіньової економіки, стихійної лібералізації цін, різкої диференціації доходів населення, зростання соціальної напруженості.

Серед значної кількості функцій, покладених на керівника, він повинен зосередитися на основних, найбільш важливих і необхідних для успішної виробничо-господарської діяльності підприємства (табл. 1).

1.

сільськогосподарського формування

У професійній діяльності | У комерційній сфері | У правовій сфері

-

-

-

-

-

-

- забезпечувати впровадже-ння ефективних методів стимулювання праці працівників. | -

-

-

-

-

- контролювати виконання зобов’я-зань перед бюдже-том, партнерами, трудовим колек-тивом. | -

-

-

-

-

- контролювати дотри-мання норм трудового і господарського права.

Керівники сільськогосподарських формувань виконують досить різноманітні завдання, які диктуються специфічними умовами нового ринкового середовища. Для їх вирішення вони наділяються реальними владними правами, керівник безпосередньо впливає на персонал, а через нього – на характер і результати функціонування керованого ним підприємства.

Зміст, особливості, мотивацію праці сучасного керівника не можна адекватно досліджувати без обліку сукупності комплексу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, у відриві від господарських механізмів, без оцінки економічного і кадрового потенціалу очолюваного ним підприємства, без врахування тіньових сторін господарської діяльності.

Проблема кадрового забезпечення трансформаційних процесів, формування потенціалу керівників, що відповідають новим умовам господарювання, досить гостра і злободенна. Ефективному формуванню нової ланки сучасних керівників буде сприяти створення підприємницького середовища, підвищення ефективності моніторингу.

Складність і нестабільність зовнішнього та внутрішнього середовища господарювання вимагає від керівника володіння специфічними методами роботи в умовах кризи, навиками ситуаційного мислення і методами розробки й оптимізації управлінських рішень.

З урахуванням особливостей перехідного періоду, трансформування змісту і специфіки управлінської праці, визначення критеріїв оцінки діяльності керівників, автор сформулював свій підхід до процесу дослідження діяльності сучасного керівника. Для більш повного вивчення проблеми необхідна єдність чотирьох взаємозалежних підходів, кожний з який містить сукупність окремих методів дослідження: оцінка потенціалу керівника; дослідження умов його діяльності; вивчення змісту праці керівника; оцінка результативності праці.

У другому розділі дисертації “Практика діяльності керівника в сучасних умовах” досліджена система зовнішніх і внутрішніх факторів, що формують зміст праці керівника, побудовані їх пріоритетні ряди, визначені функції праці керівника і механізми їх реалізації, а також розроблена технологія керування господарською діяльністю в ринкових умовах.

Діяльність керівника сільськогосподарського формування піддається впливу умов зовнішнього середовища. До того ж, вона також визначається сукупністю внутрішніх факторів. Фактори зовнішнього і внутрішнього впливу можуть мати як позитивний, так і негативний, деструктивний вплив.

Нові умови господарювання характеризуються зростаючим впливом факторів зовнішнього середовища, що нині безпосередньо визначають характер змін, що відбуваються всередині господарського формування і вносять істотні корективи в діяльність керівника. Характер впливу і взаємодія керівника господарського формування з факторами зовнішнього і внутрішнього середовища можна представити у вигляді схеми (рис. 2).

Рис. 2. Вплив зовнішнього і внутрішнього середовища

на діяльність керівника

Керівнику господарського формування складно впливати на сукупність зовнішніх факторів. Тому одним із критеріїв ефективної роботи сучасного керівника є ступінь його адаптації, пристосованості і взаємодії з об’єктивними реаліями економічного життя.

Механізми взаємовідносин керівника з факторами внутрішнього середовища господарювання взаємоопосередковані. Керівник, використовуючи свій потенціал, стиль керівництва, застосовуючи технологію і механізми керування, впливає на очолюване підприємство (трудовий колектив), а внутрішнє середовище господарювання, у свою чергу, впливає, регулює і вносить корективи в його діяльність.

Аналіз розподілу робочого часу керівника сільськогосподарського формування за функціями дозволяє встановити фактичний рівень витрат і втрат робочого часу, оцінити сформовані тенденції й рівень управлінської культури в цілому.

Специфіка сільськогосподарського виробництва і постійний пошук ресурсного забезпечення “топлять” керівників у потоці дрібної повсякденності, не дозволяючи їм не тільки інтелектуально розвиватися, але і просто відновлювати свої сили. Кожен керівник звикає працювати на визначеному рівні навантажень і витрат енергії.

Для нових умов господарювання, що відрізняються нестабільністю, високим рівнем ризику, невизначеністю, для підвищення ступеня ефективності керівництва у застосовуваних ними стилях керування сучасним керівникам необхідно раціонально сполучати два найбільш важливих компоненти – інтереси виробництва й інтереси людей.

Сучасні умови господарювання, що визначають рівень ефективної діяльності, сприяють процесам виявлення і трансформації господарського потенціалу. Господарський потенціал – джерело підвищення прибутковості виробництва. У сфері АПК виробничий потенціал залежить від можливостей і повноти використання ресурсного потенціалу в системі ведення господарства. В умовах перехідної економіки різко знижується рівень самодостатності внутрішньогосподарських механізмів, зростає їх залежність, схильність впливу факторів зовнішнього середовища.

Системою керування сільськогосподарськими формуваннями, що визначає взаємодію керуючої і керованої підсистем, є технологія керування. Дана система повинна формуватися з урахуванням особливостей форм господарювання, системи ведення господарства конкретного сільськогосподарського формування.

Відповідно до критеріїв нових умов господарювання, в умовах трансформації форм власності і механізмів господарювання якісно змінюється і технологія керування. Основне завдання технології керування будь-якого господарського формування – це становлення й адаптація даного суб’єкта господарювання до ринкового середовища.

Значна кількість проблем і труднощів, що постають перед сільськогосподарськими формуваннями, змушують їх керівників адаптуватись до реалій економічного життя, використовуючи різноманітні механізми.

Необхідно зазначити, що форми пристосування вимагають від керівників більш цілеспрямованої щодо активної протидії саме антиекономічним, тіньовим, нелегальним елементам у застосовуваній технології керування. Істотна розбіжність між офіційно проголошеними суспільними і правовими цінностями та нормами, реальною їх оцінкою в повсякденному житті суспільства призводить до формування у керівників господарських формувань стійких “рефлексів” варіювання, обходження законодавчо-правових норм і вимог.

Технологія управління (ТУ) – це сукупність прийомів і способів ефективного управлінського впливу на об’єкти керування від етапу виявлення і формалізації цілей до етапу контролю і коригування прийнятих рішень. При цьому об’єктами управлінської технології можуть бути суспільство в цілому чи підприємство або людина.

В основі ТУ лежить система цілей конкретного сільськогосподарського формування та його інформаційна система, а мета ТУ з погляду керівника – у перетворенні отриманої інформації в оптимальне рішення, організації його реалізації і контролі.

Нині на рівні сільськогосподарського формування більш прийнятним є комбінований підхід до дослідження ТУ за цілями для кожного з видів внутріфірмового менеджменту, у зв’язку з чим необхідно розмежовувати такі поняття, як “технологія менеджменту” і “технологія керування”.

Прийнято виділяти технологію ухвалення рішення, пов’язану з його виробленням, оцінкою, санкціонуванням і технологію менеджменту, що охоплює не тільки вироблення управлінських рішень, але і механізми їх реалізації на основі мотивованих дій.

Практична реалізація керівником технології керування господарським формуванням здійснюється з використанням сукупності механізмів:

-

-

-

-

У третьому розділі дисертації “Ефективність і перспективи удосконалення праці керівника сільськогосподарського формування” розроблені ефективні підходи до раціоналізації праці керівника, обґрунтовані критерії його діяльності в умовах реформування, а також оцінена ефективність реалізації потенціалу керівника сільськогосподарського формування.

Проблеми організації особистої праці керівника можна вивчати з позицій застосовуваних ним методів, принципів і прийомів роботи. Більш ефективно досліджувати працю керівника і розробити практичні підходи до його раціоналізації можна за допомогою прийомів і методів самоменеджменту, основу яких складає сукупність знань про організацію особистої праці, нагромаджена в практиці управлінської діяльності і представлена у виді принципів, способів і методів організації особистої праці керівника.

Кожен керівник – це сформована особистість, яка володіє значним людським капіталом. Тому для кожного з них може бути прийнятний підхід до свого робочого часу як до цінного капіталу, який аналогічно фінансовому, необхідно “вкладати” у ті види діяльності, що дадуть максимальний ефект і результативність підприємства.

Оцінка ефективності праці керівника за усіма функціональними складовими на основі статистичних методів досить ускладнена, тому що більшість аспектів його роботи вкрай складно піддаються математичній формалізації, а деякі з них взагалі не піддаються. Використовуючи підхід Е.А.Олейникова, можна запропонувати оцінювати ефективність праці керівника на основі визначення сукупного критерію ефективності (СКЕ), що розраховується на підставі думок експертів за частковими критеріями:

N

СКЕ = Ki di, (2)

i = 1

де Ki – значення окремих критеріїв ефективності праці керівника

( від 1 до 10 балів );

di – питома вага значимості окремого критерію;

N – кількість окремих критеріїв;

I – номер окремого критерію.

Причому di = 1, а питомі ваги окремих критеріїв підприємства розраховуються на основі оцінки значимості для конкретного сільськогосподарського формування з урахуванням структури і стану його управлінського потенціалу.

Грунтуючись на описовому і вартісному підходах до оцінки потенціалу керівника, можна виділити основні складові його елементи (табл. 2). Описові елементи, що складають потенціал керівника, у грошовому еквіваленті оцінити досить складно. Їхня величина та якісні характеристики оцінюються і виявляються в ефективності та результативності діяльності керівника й очолюваного ним господарського формування.

2. Основні складові потенціалу керівника

Описовий капітал | Вартісний капітал

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

- ступінь адаптації до нових умов господарювання. | -

-

-

-

-

-

-

- вкладення у фізичний стан керівника (витрати на відпочинок, профілактика хвороб і медичне обслуговування)

Грунтуючись на методичних підходах визначення вартісного капіталу, потенціал керівника можна оцінити як сукупність інвестицій, тобто витрат на його формування. Дані витрати містять: витрати на виховання, дошкільну підготовку, витрати на здоров’я, оплату медичних послуг, одяг, харчування, витрати на підготовку школяра, витрати на формування і підготовку фахівця, витрати на мобільність, пошук роботи, підвищення кваліфікації та ін.

За результатами дослідження, вартісна оцінка потенціалу керівника становить 1731650 грн., або майже 315 тис. ам. дол. Величина потенціалу керівника визначається економічним ефектом від його використання.

Зіставляючи обсяги інвестицій, вкладених у формування керівника і розраховану вище величину річних доходів (185,5 тис. грн.), одержуємо, що керівник сільськогосподарського формування окупить вкладені в нього за 22 роки 238,02 тис. грн. на одержання вищої освіти орієнтовно за 1,3 роки. Аналогічно порівнюючи річну величину доходів з витратами на подальшу післядипломну освіту, а також із загальною величиною людського капіталу, одержуємо, що керівник окупить сукупні витрати на післядипломну освіту й одержання наукового ступеня в 460,4 тис. грн. за 2,5 роки, а загальну вартісну величину потенціалу в 1,732 млн. грн.– за 9,3 роки (табл. 3).

3. Строк окупності складових потенціалу керівника

Вартісні елементи | Грошовий еквівалент,

тис. грн. | Строк окупності, років

Інвестиції в одержання освіти | 334,6 | 1,8

Витрати на післядипломну освіту й одержання наукового ступеня | 297,4 | 1,6

Сукупні витрати на утворення | 460,4 | 2,5

Систематичне підвищення кваліфікації | 948,8 | 5,11

Вкладення у фізичний стан (витрати на відпочинок і медичне обслуговування) | 247,5 | 1,33

Разом потенціал керівника | 1731,65 | 9,33

Далі, скориставшись формулою щорічного доходу, можна розрахувати ефективність інвестицій у людський капітал керівника з грошової точки зору.

Так, при величині людського капіталу керівника, оціненої нами в 1,732 млн. грн., і при ставці дисконтування 10% щорічні доходи повинні становити 549,74 тис. грн. протягом 38 років, що дозволить виправдати дані інвестиції з чисто грошової точки зору. Таким чином, із грошової точки зору людський капітал керівника окуповується не повністю.

Інвестиції в навчання майбутнього керівника у вузі доцільні, якщо поточна вартість вигод (грошових і моральних), принаймні, дорівнює витратам. Витрати порівнюються зі збільшенням заробітку після навчання за допомогою методу приведень до поточної вартості.

Якщо взяти середнє очікуване збільшення заробітку керівника протягом трудової діяльності в розмірі 85600 грн., ставку дисконтування 0,04, а n-38 років, то цінність майбутніх вигод становитиме 1658500, тобто інвестиції в одержання вищої освіти цілком окуповуються, однак не весь людський капітал керівника, що сформувався.

Підсумковим показником ефективності потенціалу керівника можна вважати задоволення його вищих потреб, що формують гідний спосіб життя. Як найбільш значимі показники, що характеризують спосіб життя керівника, вважаємо за можливе виділити: цінність і зміст діяльності, рівень споживання матеріальних благ, культурних і побутових послуг, рівень реальних доходів і майнової забезпеченості, сприятливі умови трудової діяльності, нарешті, можливість нарощування, збереження і підтримки особистісного, професійного і підприємницького потенціалу.

ВИСНОВКИ

1. Формування ефективного механізму господарювання в Україні супроводжується не тільки необґрунтованістю прийнятих рішень, але і гострою нестачею підприємницьких ресурсів – висококваліфікованих фахівців, які відповідають вимогам нових умов господарювання. У більшості реформованих колективних сільськогосподарських підприємств до керівництва приходять люди, що не володіють ситуативним мисленням, характерним для динамічних ринкових відносин.

2. Одним з найважливіших факторів розвитку сільськогосподарських формувань в умовах реформи є потенціал керівника – сукупність його знань, досвіду, устремлінь, можливостей, тобто сукупність усього того, що він може використовувати для досягнення цілей і задоволення потреб. Запропонований нами підхід дозволяє оцінити грошову вартість ПК як суму інвестицій у нього (охорона здоров'я, виховання, фізичні формування, інтелектуальний розвиток, одержання загальної освіти, набуття спеціальності і т.д.).

3. Нині досить гострою є проблема кадрового забезпечення процесів реформування, формування потенціалу керівників, які відповідають новим умовам господарювання. В Автономній Республіці Крим замість колишніх 220 КСП утворено понад 400 нових господарських структур. Однак 14% нових керівників сільськогосподарських формувань не мають фахової освіти, а 5% мають середню освіту. З керівників 150 найбільших господарств 46 раніше не були пов’язані із сільським господарством. До того ж, вищу (але не сільськогосподарську) освіту мають з них 9 осіб, середньо-спеціальну – 12, загальносередню – 24 осіб, а один керівник не має і середньої освіти.

4. До сучасних лідерів сільськогосподарських формувань висуваються нові, підвищені вимоги. Складність і нестабільність зовнішнього і внутрішнього середовища господарювання вимагає від керівників володіння специфічними методами роботи в умовах кризи, навиками ситуаційного мислення і методами розробки й оптимізації управлінських рішень.

5. Для більш повного дослідження потенціалу керівника і змісту його праці необхідне застосування чотирьох взаємозалежних підходів, кожний з який містить сукупність окремих методів дослідження: оцінка потенціалу керівника, дослідження умов його діяльності, вивчення змісту праці керівника, оцінка результативності праці.

6. Розробка ефективних механізмів удосконалення організації праці керівника передбачає детальний кількісний аналіз існуючого рівня його організації. Для даної оцінки використовується спеціальний узагальнюючий показник, що включає сукупність коефіцієнтів, які характеризують кваліфікаційні, ресурсні, технічні, дисциплінарні, соціальні й інші умови.

7. В умовах перехідної економіки зміст і мотивація праці керівника сільськогосподарського формування кардинально змінюється, вимагає удосконалення знань у всіх сферах діяльності підприємства. Нині зміст праці керівника кваліфікується як система взаємозалежних напрямів, що охоплюють механізми вироблення, прийняття і реалізації рішень, розробку і впровадження власної технології керування, механізми “згладжування” негативних впливів зовнішнього і внутрішнього середовища.

8. Технологія керування розглядається як система дій керівника, пов'язана з прийняттям управлінських рішень. На рівні сільськогосподарського формування більш прийнятний комбінований підхід до дослідження технології керування, у зв'язку з чим необхідно диференційовано розглядати технологію менеджменту (сукупність прийомів і способів збору й обробки інформації, прийняття, оцінки, реалізації і контролю управлінських рішень) і технологію керування – систему дій самого керівника, пов'язану з прийняттям управлінських рішень.

9. Ефективність формування потенціалу сучасного керівника, з урахуванням органічної відповідності якісно новим вимогам ринкової економіки, визначається соціально-економічними, політико-правовими, внутрішньогосподарськими умовами. Вартісна оцінка потенціалу керівника визначена на основі проведених досліджень і становить 1,732 млн. грн.

Список основних публікацій за темою дисертації

1. Киселев В.А. Методика исследования содержания и мотивации труда руководителя // Экономика и управление. - 2000. - №6. - С.12-14.

2. Киселев В.А. Рационализация труда руководителя при помощи приемов самоменеджмента. Сборник научных трудов КГАУ, 2001, №64.

3. Киселев В.А. Содержание труда и требования, предъявляемые к современному руководителю. Международная научно-практическая конференция “Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні та правові аспекти” - Днепропетровск, ДНУ, 2000. - С.67-71.

4. Киселев В.А. Роль управленческих кадров в реформировании сельскохозяйственного производства Крыма. Сборник научных трудов Николаевской государственной аграрной академии: Вестник аграрной науки Причерноморья. Выпуск 1 (10). - Николаев, НГАУ, 2001. – С.35-39.

5. Киселев В.А. Формирование руководителей в условиях реформирования АПК // Економіка АПК. - 2001. - №2. - С.8-12.

6. Киселев В.А. Технология управления в новых условиях хозяйствования // Экономика и управление. - 2001. - №1. - С.12-14.

7. Киселев В.А. Реализация потенциала руководителя в условиях реформирования сельскохозяйственных формирований. - Симферополь, Таврия. - 2001. – 144 с.

АННОТАЦИЯ

Киселев В.А. Менеджмент производственной деятельности сельскохозяйственных предприятий в условиях рынка (аспекты формирования руководителя-предпринимателя). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02. – предпринимательство, менеджмент, маркетинг. Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2001.

В диссертационной работе раскрыты сущность и содержание потенциала руководителя, исследованы механизмы его формирования и реализации в условиях реформирования АПК.

Успех деятельности реформированных предприятий в большой степени зависит от руководителей и команды подобранных ими специалистов. К сожалению, в большинстве реформируемых коллективных сельскохозяйственных предприятий к руководству приходят руководители и специалисты, не владеющие ситуативным мышлением, характерным для динамичных рыночных отношений.

Решающим фактором выживания сельскохозяйственного формирования в условиях реформирования АПК является потенциал руководителя – его интеллект, предпринимательский и организационный талант, способность использовать их в своей практической деятельности.

Немаловажное место в структуре потенциала руководителя занимает величина его человеческого капитала – стоимостная оценка вложений (базовое, специализированное, профильное, дополнительное образование, повышение квалификации и т.д.), а также его статус в обществе.

В настоящее время потенциал руководителя сельскохозяйственного формирования реализуется под влиянием комплекса ограничителей, накладываемых условиями переходной экономики: процессов разгосударствления и приватизации, структурной деформации экономики, острой нехватки инвестиционных ресурсов, удушающем характере налогообложения, развитой теневой экономики, стихийной либерализации цен, резкой дифференциации доходов населения, аномии общества.

Рассмотрение и объективная оценка потенциала руководителя невозможны без учета его взаимосвязи с потенциалом самого сельскохозяйственного формирования. Нами разработан капитализированный подход к определению потенциала руководителя, объективно учитывающий данную зависимость.

Для новых условий хозяйствования необходим качественно новый подход к исследованию сущности деятельности современного руководителя. Деятельность руководителя сельскохозяйственного формирования подвержена жесткому воздействию условий внешней и внутренней среды.

Технология управления – это система действий руководителя, связанная с принятием управленческих решений. Она включает принципы, цели, функции, методы и критерии деятельности. В основе технологии менеджмента лежит система целей конкретного сельхозформирования, в соответствии с которыми осуществляется процесс управления.

Механизм управления включает принципы, цели, функции, технологию и методы управления. Практическая реализация руководителем технологии управления хозяйственным формированием осуществляется с использованием совокупности механизмов: ресурсного, технологического и организационного обеспечения, обеспечения сокращения потерь, сохранности, транспортировки, складирования, хранения, переработки сельскохозяйственной продукции, расчетов.

Эффективной деятельности способствуют высокая культура и предпринимательский талант руководителя, опирающееся на потенциал предприятия и его коллектив. Система самоменеджмента руководителя должна включать следующие элементы: культуру труда, технологию управления, систематический анализ причин нерациональной организации личного труда, формирование личных целей, систему информации, планирование, использование приемов самоменеджмента, применение механизмов делегирования, самоконтроль и контроль за результатами.

Ключевые слова: потенциал руководителя, механизмы реализации потенциала, окупаемость и критерии эффективности, самоменеджмент, технология управления.

ANNOTATION

Kiselev V.A. Management of industrial activity of the agricultural enterprises in conditions of the market (aspects forming of the manager-businessman). – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.06.02. - “Business, management and marketing”. - Institute of agrarian economics UAAS, Kiyv, 2001.

Ukrainian academy of agrarian sciences, Institute of agrarian economy, Kiev, 2001.

In dissertation are opened essence and contents of potential of the chief, the mechanisms of its formation and realizations in conditions of reforming AIC are investigated.

The success of activity of the reformed enterprises in the large degree depends on the chiefs and team of the experts, picked up by them.

Consideration and objective estimation of potential of the chief are impossible without the account of its interrelation with potential of the most agricultural formation. By us is developed capitalized the approach to definition of potential of the chief objectively taking into account the given dependence.

The system of self-management of the chief should include the following elements: culture of work, technology of management, regular analysis of the reasons of irrational organization of personal work, formation of the personal purposes, system of the information, planning, use of receptions of self-management, application of mechanisms of passing, self-checking and control of results.

Key words: potential of the chief, human capital, profitability end criterion of efficiency, self-management, technology of management.

АНОТАЦІЯ

Кисельов В.О. Менеджмент виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств в умовах ринку (аспекти формування керівника-підприємця). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02. – підприємництво, менеджмент, маркетинг. Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2001.

У дисертаційній роботі розкриті сутність і зміст потенціалу керівника, досліджені механізми його формування і реалізації в умовах реформування АПК.

Успіх діяльності реформованих підприємств великою мірою залежить від керівників і команди підібраних ними спеціалістів.

Розгляд і об'єктивна оцінка потенціалу керівника неможливі без урахування його взаємозв'язку з потенціалом самого сільськогосподарського формування. Нами розроблений капіталізований підхід до визначення потенціалу керівника, що об'єктивно враховує дану залежність.

Система самоменеджменту керівника повинна включати такі елементи: культуру праці, технологію управління, систематичний аналіз причин нераціональної організації особистої праці, формування особистих цілей, систему інформації, планування, використання прийомів самоменеджменту, застосування механізмів делегування, самоконтроль і контроль за результатами.

Ключові слова: потенціал керівника, механізми окупності потенціалу, окупність та критерії ефективності, самоменеджмент, технологія управління.

Підписано до друку 24.05.2001 р. Формат 60х84 1/16. Папір друк.

Обл.-вид.арк. 1,0. Ум.друк.арк. 1,0. Тираж 100 прим. Зам. №

ДОД Інституту аграрної економіки УААН.

03127, м. Київ-127, вул. Героїв Оборони, 8