КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Олексієнко Наталія Дмитрівна

УДК: 316.42/77 (477)+(470)+(438)

Формування зовнішньополітичних орієнтацій суспільств перехідного періоду засобами масової комунікації (на прикладі України, Росії та Польщі)

23.00.04 - політичні проблеми міжнародних

систем і глобального розвитку

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті міжнародних відносин

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

Доктор філологічних наук, професор

ПОЧЕПЦОВ Георгій Георгійович,

Інститут міжнародних відносин Київського національного

університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри

міжнародних комунікацій та зв`язків з громадськістю

Офіційні опоненти:

Доктор політичних наук, професор

БЕБИК Валерій Михайлович,

Міжрегіональна академія управління персоналом, ректор

Кандидат політичних наук, доцент

БІЛОУС Артур Олександрович,

Верховна Рада України, народний депутат України,

член Громадської ради експертів із

внутрішньополітичних питань

при Президентові України.

Провідна установа:

Національний інститут стратегічних досліджень, м Київ.

Захист дисертації відбудеться “24” вересня 2001 р. о 14.00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.001.29 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 58, к.10.

Автореферат розісланий ”20” серпня 2001 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Каменецький М. С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Формування інформаційного суспільства - одна з провідних тенденцій сучасного соціального розвитку. Серед суспільних інститутів, що зазнають найбільших трансформацій – засоби масової комунікації, які здійснюють помітний вплив на формування соціальних цінностей суспільств у спосіб трансляції певної інформації. Особливої актуальності ця проблематика набуває у перехідних суспільствах, що характеризуються надзвичайною мінливістю та нестійкістю соціальних цінностей, уподобань та орієнтацій. Зазначимо, що під цінностями розуміємо політичні орієнтації громадян посткомуністичних країн, що є невід`ємною складовою політичної комунікації у суспільстві.

Дослідження здійснювалося за умов прийняття гіпотези про те, що реципієнт повністю залежить від масової політичної комунікації через необхідність задоволення власних інформаційних потреб, зокрема, у досягненні певних суспільних цілей. Ступінь впливовості ЗМК на аудиторію змінюється і залежить від стану самого суспільства та його політичних інститутів. Важливою складовою та передумовою соціальних трансформацій є переоцінка чинних систем цінностей та суспільних норм. Саме ця ситуація і породжує потребу у додатковій інформації, збільшуючи залежність людей від ЗМК. Останнє визначає зосередження дослідження на проблемах політичної комунікації у суспільствах перехідного періоду, де інформаційні потреби в людей значно збільшуються. Відповідно кардинально зростає роль ЗМК у перехідних суспільствах, вони набувають значення транслятора та провідного чинника утвердження нових політичних норм та цінностей.

Формування ціннісних орієнтацій у зовнішньо - та внутрішньополітичній сферах суспільства є базовим критерієм для прогнозування подальшого розвитку країн. Самі цінності, їх визначення або формування і є вектором подальшого розвитку країни, що і обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.

Необхідність дослідження цієї тематики полягає у складності процесів, що відбуваються на теренах колишнього СРСР та їх неоднозначного тлумачення різними дослідниками. У дослідженні ЗМК розглядаються не лише як інструмент збору, обробки та розповсюдження певної інформації, а здійснюється інкорпорація їх до складної взаємодії соціальних та політичних трансформацій. ЗМК змінюють природу свого функціонування у суспільствах посткомуністичного типу. Складний та неоднозначний характер перебігу трансформаційних процесів у пострадянських суспільствах визначає важливість дослідження ЗМК як провідного засобу впливу на суспільно визначені цінності та норми, які могли б актуалізувати певні проблеми та норми, а також здійснювати чіткий зв`язок між суспільством та владою.

Зростаюча впливовість засобів масової комунікації на усі сфери життя суспільства, взаємозалежність та взаємовпливи інформаційних просторів різних держав роблять актуальними питання саме ступеня та рівня впливу ЗМК на політичну сферу суспільства шляхом трансляції визначених цінностей та настанов населенню цих держав.

У дослідженні проаналізовано роль ЗМК у формуванні зовнішньополітичних орієнтацій не тільки в Україні, а й в Росії та Польщі, що підвищує науково-аналітичну достовірність отриманих результатів. Названі країни є стратегічними партнерами України згідно зовнішньополітичній стратегії України, визначеної Основними засадами зовнішньої політики, затвердженої Верховною Радою у 1993 році.

Актуальним є виявлення цінностей та настроїв у політичній сфері, що транслюються через ЗМК населенню України, Росії та Польщі. Саме підтримка та розуміння політики держави з боку населення легітимізує існуючу владу в очах населення. Останнє стосується ситуації політичної стабільності, за якої інформаційна взаємодія влади та населення призводить до прискорення реформ та покращення економічного та інших станів суспільства.

Актуальність дослідження полягає також у ретельнішому виокремленні системи політичних, насамперед, зовнішньополітичних цінностей, що транслюються ЗМК; актуалізованих тем в Україні, Росії і Польщі та функції ЗМК як соціально важливого інституту.

Незважаючи на очевидну наукову привабливість розвитку інформаційних просторів країн “нової демократії”, ця тема є не досить проробленою як в Україні, так і на Заході.

Автором використані роботи українських дослідників: наукового керівника проф. Г. Г. Почепцова “Національна безпека країн перехідного періоду”; автор також спирається на дослідження українського вченого В. М. Бебика та О. І. Сидоренко “Засоби масової інформації посткомуністичної України”, а також на праці російської дослідниці В. П. Конецької “Соціологія комунікації”.

Наукова проблема дисертаційної роботи полягає у з`ясуванні ідеологічних концептів у сфері зовнішньої політики, насамперед, іміджів зовнішньополітичних суб’єктів, що транслюються ЗМК населенню посткомуністичних країн, що впливають на легітимізацію, або, навпаки, на не легітимізацію офіційної зовнішньої політики, таким чином, забезпечуючи, або, навпаки, не забезпечуючи підтримку цієї політики з боку населення. А також у з`ясуванні диференціацій та можливих розбіжностей офіційної зовнішньої політики та її образу у інформаційному просторі країни.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження здійснене в рамках комплексної програми науково-дослідницьких робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення та створення іміджу України у зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній сферах діяльності” (номер держреєстрації 97131) та “Розробка міжнародно-правових політичних та економічних основ розбудови Української Держави” (номер держреєстрації 97128).

Метою і завданнями дослідження є аналіз ефективності впливу ЗМК на політичну складову масової свідомості в постсоціалістичних країнах, на прикладі України, Польщі та Росії, а саме транслювання ЗМК певних політичних, зовнішньополітичних та соціальних орієнтацій, що визначають ціннісні орієнтири населення цих країн у спосіб їх актуалізації як у зовнішньому інформаційному просторі, так і у внутрішньому.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення низки задач, ключовими з яких є такі:

Виявлення ідеологічного концепту по відношенню до суб`єктів зовнішньої політики та аналіз геополітичних образів України, Росії та Польщі у інформаційному просторі;

З’ясування специфіки, провідних тем, характерних рис та взаємовідносин інформаційних просторів країн “нової демократії”;

Аналіз стану та динаміки розвитку зовнішньополітичних орієнтацій, що присутні у інформаційних просторах вищезазначених країн;

Виявлення відповідності офіційно декларованих зовнішньополітичних інтересів та тих, що існують у інформаційному просторі та прогнозування зовнішньополітичного вектору України, Росії та Польщі;

Аналіз ступеню інтегрованості ЗМК посткомуністичних країн у суспільно-політичну структуру та процеси;

Визначення портрету людини, що схильна до зміни своїх цінностей та установок під впливом ЗМК на основі соціологічних досліджень по Україні.

Об`єктом дослідження є функціонування засобів масової комунікації України, Росії та Польщі, що транслюють зовнішньополітичні орієнтації населенню зазначених країн.

Предметом дослідження є формування зовнішньополітичних орієнтацій суспільств України, Росії та Польщі засобами масової комунікації та стан інформаційної взаємодії просторів визначених країн.

Методи дослідження. Специфіка предмета дослідження, характер проблем і завдань, які довелося вирішувати, зумовили специфіку здійснення наукового пошуку і застосування відповідного методологічного апарату. Науковий пошук здійснювався на основі інтегративної методології, що поєднала системно-синергетичну парадигму аналізу соціально-політичних феноменів з низкою спеціальних наукових методів, насамперед, неодюркгейміанськими уявленнями про функціонування соціально-політичної комунікації, сучасними здобутками теорії ЗМК тощо.

Для вирішення завдань дослідження широко застосовані нормативно-онтологічний, емпіріко-аналітичний та порівняльно-історичний методи, при дослідженні проблеми транслювання зовнішньополітичних орієнтацій було використано методи контент-аналізу, інвент-аналізу, моделювання суспільно-політичних процесів.

Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження за обраною темою є однією з перших спроб провести політичний аналіз проблем трансляції зовнішньополітичних орієнтацій ЗМК та їх актуалізації населенням посткомуністичних країн. Обрана проблема на українському інформаційному просторі залишається недостатньо проробленою і дослідженою. Однією з перших спроб в українській політичній думці став комплексний розгляд проблеми формування та трансформації цінностей і орієнтацій суспільств перехідного періоду, що формуються ЗМК. Було досліджено сучасну конфігурацію інформаційних просторів посткомуністичних країн за характером їх спільних цінностей та орієнтацій.

Це загальне визначення конкретизується в таких наукових положеннях:

1. Встановлено такі ідеологічні концепти у сфері зовнішньої політики, як іміджі зовнішньополітичних суб’єктів, що транслюються через ЗМК населенню України, Росії та Польщі. Саме зазначені іміджі можуть визначати вектор майбутньої зовнішньої політики у спосіб забезпечення громадської думки по відношенню до суб`єктів зовнішньої політики, що впливає на легітимізацію офіційної зовнішньої політики держави.

2. Доповнено концепцію впливу ЗМК на громадську думку у постсоціалістичних країнах, за якою ЗМК визначених країн виступають сьогодні соціальним інститутом і транслятором певних політичних цінностей та норм. ЗМК не тільки транслюють, але й впливають на формування громадської думки. Таким чином, ЗМК здатні формувати зовнішньополітичні орієнтації громадян, забезпечуючи підтримку офіційній зовнішній політиці держави.

3. Дістало подальший розвиток питання функціонування інформаційних просторів постсоціалістичних країн з точки зору їх інформаційної взаємодії. Вперше встановлено два рівні інформаційної взаємодії між вищезазначеними країнами: симетричної та асиметричної зовнішньополітичної комунікації. Збіжність офіційних зовнішньополітичних векторів стратегічного партнерства держав та взаємне транслювання інформаційних повідомлень позитивного забарвлення за відношенням одна до одної вказує на симетричну зовнішньополітичну комунікацію між країнами. Навпаки, збіжність в цих векторах, але транслювання інформаційних повідомлень негативного забарвлення за відношенням одна до одної, або ж, відсутність інформаційних повідомлень по відношенню до стратегічного партнера взагалі, вказує на асиметричну зовнішньополітичну комунікацію.

4. Розроблено концепцію інформаційної взаємодії України та Росії. ЗМК цих країн транслюють ідеологічний концепт негативного та проблемного забарвлення. Відбувається розбіжність між задекларованими зовнішньополітичними векторами стратегічного партнерства між цими двома країнами та інформаційними просторами, що транслюють негативні інформаційні орієнтації одна про одну. Встановлено домінування асиметричної зовнішньополітичної комунікації між цими двома країнами.

5. Доведено, що у інформаційному просторі РФ наявні ознаки прагнення цієї країни до глобального геополітичного домінування. Виявлено, що ЗМК Росії формують у свідомості своїх громадян уявлення про існування загрози з боку інших держав. Разом з тим, визначено, що у російському інформаційному просторі є теми, що стосуються силового фактору РФ у різних міжнародних конфліктах, чого в українському інформаційному просторі немає зовсім. До того ж Росія підкреслено формує негативний імідж іншим державам, транслюючи у своєму інформаційному просторі різні види зовнішніх загроз проти себе. Робиться висновок про існування концепту щодо потреби та здатності РФ впливати на розв’язання усіх значущих міжнародних проблем. Таким чином аналіз її інформаційного простору доводить, що Росія вважає себе фактором сили у міжнародних відносинах.

6. На основі аналізу формування позитивних іміджів у інформаційному просторі України було з’ясовано, що в інформаційному просторі останньої транслюються позитивні зовнішньополітичні орієнтації стосовно Польщі та США, а також НАТО та МВФ. Відзначено бажання до зміцнення стратегічного партнерства з Польщею. Проте доведено, що Польща, яка офіційно декларує стратегічне партнерство по відношенню до України, інформаційно не підтримує цю позицію. Встановлено розбіжність між офіційною політикою України та Польщі та процесами у інформаційних просторах (напівасиметричність зовнішньополітичної комунікації).

7. На основі аналізу інформаційного простору Польщі було виявлено транслювання позитивних інформаційних зовнішньополітичних орієнтацій по відношенню до таких суб`єктів зовнішньої політики, як ЄС та НАТО. Подібні інформаційні орієнтації повністю збігаються з офіційною політикою Польщі, яка послідовно здійснює інтеграцію до європейських організацій (симетричність зовнішньополітичної комунікації).

Практичне значення одержаних наукових результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані Верховною Радою України в процесі побудови окремого напрямку державної інформаційної політики, спрямованої на подолання розбіжностей між задекларованими пріоритетами зовнішньої політики та ситуацією у інформаційному просторі, що відтворює кардинально протилежну картину. Зокрема, здобувачем було розроблено такі рекомендаційні положення: створити законодавчу базу інформаційного забезпечення реалізації задач зовнішньої політики; розробити концепцію формування іміджу України та шляхи її практичного застосування; розробити внутрішньовідомчі інструкції стосовно задач та методів реалізації іміджу України та інформаційного забезпечення зовнішньої політики для працівників МЗС України; створити додаткові відділи по зв`язкам з громадськістю при посольствах України за кордоном; удосконалити роботу прес-служби МЗС України з метою реального відтворення зовнішньої політики України у громадській думці.

Рекомендаційні положення, що містяться у дисертаційному дослідженні були надіслані таким установам для їх подальшого застосування: Міністерству закордонних справ України, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації та Комітету ВРУ у закордонних справах, Українському національному інформаційному агентству для використання рекомендаційних положень працівниками кореспондентських пунктів за кордоном.

Практичне значення також полягає у розробці підходів та методик, що дозволяють удосконалити функціонування системи зовнішньополітичної комунікації України за сучасних складних умов, що визначені з одного боку трансформаційними процесами в українському суспільстві, а з іншого складними та суперечливими тенденціями змін суспільного життя людства взагалі.

Теоретичний та практичний матеріал роботи може бути використаний для підготовки та перепідготовки спеціалістів у галузі міжнародних відносин, міжнародної журналістики, комунікативістики тощо.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження апробовано в виступах на 5 наукових конференціях. В Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імена Тараса Шевченка “Проблеми забезпечення інформаційної безпеки у посткомуністичних країнах”, 1998 рік, міжнародній науковій конференції у МДУ “Взаємодія ЗМК та світової мережі Інтернет у міжнародному вимірі масово комунікативних процесів”, 1999 рік, наукових конференціях в Інституті міжнародних відносин, 1999-2000 роках, міжнародній науковій конференції “ЗМІ та вибори”, 2000 рік.

Основні наукові положення та висновки дисертації обговорювалися на наукових семінарах та на засіданнях кафедри міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні наукові положення, теоретичні висновки і практичні рекомендації викладено автором у 6 друкованих працях загальним обсягом понад 1.29 друкованих аркушів.

Структура роботи. Структура та обсяг дисертаційного дослідження визначається метою та характером завдань, що вирішуються. Відповідно до них робота складається з вступу, висновків, трьох розділів, восьми підрозділів, списку основних джерел та 8 додатків на 201 сторінках. Бібліографія складає 180 найменувань українською, російською та англійською мовами на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються методологічні рамки дослідження, його цілі та завдання, фактологічна база, наукова новизна.

У першому розділі - “Інституційні основи медіа-поля політики у суспільстві” - проаналізовано теоретичні підходи різних дослідників щодо моделі політичної комунікації, функціонування засоби масової комунікації (ЗМК) у суспільстві та формування останніми інформаційного простору країни. Уточнено модель політичної комунікації у суспільстві, за якою засоби масової комунікації виступають соціальним інститутом у суспільстві і транслятором певних політичних цінностей та норм. ЗМК, з одного боку, висвітлюють політичні події та зміни у суспільстві, а з іншого – впливають на ці події та зміни з різною інтенсивністю. Цей інститут створює базу для обговорення та оцінки подій, а отже сприяє взаємодії людей, розвиває у індивіда почуття приналежності до суспільства і створює відчуття особистої безпеки.

Досліджуючи засоби масової комунікації або медіа-поле політики, перш за все необхідно зауважити, що дослідження зосереджено на можливостях ЗМК здійснювати вплив на людей шляхом розповсюдження інформації. Остання здатна “вкорінятися” у ціннісну структуру населення та викликати визначені емоції, що можуть трансформувати або похитнути політичні вподобання людей.

Говорячи про процес формування цінностей суспільств перехідного періоду через ЗМК, ми не можемо говорити про повну переорієнтацію усіх людей та докорінну зміну норм, які були набуті продовж життя. Метою дослідження є аналіз впливовості ЗМК на масову політичну свідомість, а саме транслювання ЗМК певних політичних, зовнішньополітичних та соціальних орієнтацій, що визначають ціннісні орієнтири населення посткомуністичних країн шляхом їх актуалізації як у зовнішньополітичному інформаційному просторі, так і у внутрішньополітичному.

ЗМК, з одного боку, висвітлюють події та зміни у суспільстві, а з іншого – впливають на ці події та зміни з тією чи іншою інтенсивністю. ЗМК, або, як їх ще називають, мас-медіа створюють базу для обговорення та оцінки подій, а отже сприяють взаємодії людей, розвивають у індивіда почуття приналежності до суспільства і створюють відчуття особистої безпеки. Вони актуалізують цінності певної людини, надаючи можливість їй порівняти свої цінності з тими, що транслюються ЗМК. Останні транслюють зразки поведінки, що їх можна “приміряти” на себе, або, навпаки, відмовитися від них, захищаючи свою індивідуальність.

ЗМК поряд з іншими соціальними інститутами відіграють провідну роль у вирішенні ключових питань життя суспільства — війни, миру, революцій і т. д. У даній роботі ЗМК розглядаються як важливий соціальний інститут, що може прискорити реформи у посткомуністичних країнах та визначити систему цінностей та норм нового типу суспільства, що знаходиться у стані нестабільності. ЗМК можуть виступати у ролі транслятора цих цінностей та факторів стабілізації політичної системи.

Проаналізовано потреби людини у політичному та соціальному спілкуванні. Споживання матеріалів масової політичної комунікації призводить до задоволення цієї потреби. Одночасно це виражається у залежності від масової комунікації та зміні звичок людей. Таким чином, масова політична комунікація являє собою деяку функцію, альтернативну реальному спілкуванню. Визначено три соціальні функції ЗМК у суспільстві: функція присвоєння статусу, за якою суспільна репутація суб`єкта політики збільшується у випадку позитивного висвітлення ЗМК; закріплення соціальних норм та дисфункція наркотизації, яка призводить до “наркотичної” залежності суспільства від ЗМК, що надає останнім владу встановлювати політичні та інші пріоритети у суспільстві. В умовах масового суспільства функція суспільної уваги інституалізована у діяльності ЗМК. Вони, таким чином, сприяють закріпленню політичних та соціальних норм. У цьому розділі проаналізовано та структуровано впливи ЗМК на масову політичну свідомість. Останні виступають важливим соціальним інститутом, що може прискорити реформи у посткомуністичних країнах та визначити систему політичних цінностей і норм нового типу суспільства, що знаходиться у стані нестабільності.

Визначено також, що ЗМК є впливовим фактором формування та трансформації політичних режимів та держав шляхом трансляції певних поведінкових актів та визначення так званої громадської думки. ЗМК здатні призводити суспільства до стану нестабільності, або ж, навпаки, легітимізувати існуючи політичні цінності та норми. Проаналізовано процес політичної соціалізації індивіда за допомогою ЗМК. Останні впливають на аудиторію, актуалізуючи певні політичні норми та цінності, формуючи “тему дня”. Чим довший вплив ЗМК, які мають однакову тематику по відношенню до визначеного суб`єкта політики, тим більша вірогідність, що цей суб`єкт актуалізується у баченні його аудиторією. ЗМК сприяють процесу політичної соціалізації по відношенню до цього суб`єкта, або, іншими словами, відбувається легітимація цього суб`єкта. Останній є вже нормою або цінністю для аудиторії.

В результаті аналізу тенденцій до глобалізації ЗМК, зміцнення позицій світових комунікаційних конгломератів визначено переплетення національних та міжнародних комунікаційних потоків, що призводить до трансляції “інших” цінностей та норм. Зроблено висновок про можливість впливу цих “інших” цінностей, що транслюються через ЗМК, на формування людського світобачення, а отже, на сприйняття іміджів суб`єктів зовнішньої політики, що існують у міжнародних та національних комунікаційних потоках.

У другому розділі - “Система цінностей громадян у суспільстві перехідного періоду” - було розглянуто формування та трансформацію системи цінностей суспільств перехідного періоду засобами масової комунікації. Автором запропоновано нову модель інформаційної взаємодії суб`єктів політики у суспільстві, за якою було встановлено, що саме ЗМК несуть та закріплюють моделі політичної поведінки та інкорпорують їх у суспільство. Невід`ємною складовою цієї моделі є інформаційна еліта, від якої у перехідних суспільствах залежить об`єктивність та повнота політичної інформації, що впливає сьогодні на процеси медіатизації політичного життя суспільства. Проаналізовано процес формування та зміни політичних цінностей суспільств перехідного періоду під впливом ЗМК. Процес вироблення та функціонування інформаційних повідомлень прямо впливає на формування та трансформацію політичних цінностей суспільств перехідного періоду. Тому що якраз подібні суспільства знаходяться у нестабільному стані, а тому більш здатні до змін та перегляду попередніх цінностей.

Існують три види інформації, що впливає на формування цінностей людини: структурна інформація, фундаментальна інформація та оперативна інформація. Структурна інформація засвоюється індивідом на ранній стадії соціалізації за допомогою традиційних типів спілкування (сім`я, школа) і складає ядро структури особи: норми, установки, цінності. Фундаментальна інформація пристосовує людину до професії, науки на пізнішому етапі входження людини у суспільство. Оперативна інформація актуалізує для кожної людини морально-етичні, правові, ідеологічні та інші норми. Каналом розповсюдження оперативної інформації і є ЗМК.

Визначено, що “ефективність” впливу ЗМК збільшується у випадку достатньо тривалої трансляції будь-якого ідеологічного концепту, нехай навіть обмеженою кількістю органів мас-медіа. Таким чином можна сказати, що вплив ЗМК йде не через окремі повідомлення, а через їх кумулятивний ефект. Доводиться, що на терені посткомуністичних країн відбувається повне переплетення політичної сфери і ЗМК, що дозволяє говорити про формування медіа політичної системи.

Сучасні оцінки впливу ЗМК на політичну свідомість людини, або на формування та трансформацію цінностей (у нашій роботі ми маємо на увазі зовнішньополітичні цінності) людини є неоднозначними. Хоча серед багатьох точок зору існують дві. З однієї сторони, розповсюджена думка про те, що політична свідомість та поведінка людей суттєво залежать від інформаційного поля, яке створюється ЗМК. З іншої - що політична свідомість людини формується не усією сукупністю інформаційних повідомлень, а через створення визначеної суспільної думки та надання їй особливої інформаційної підтримки з боку ЗМК. Тут можна говорити про функціонування інформаційної політики, що сьогодні є невід`ємним елементом політичного життя суспільства.

Окремо досліджено функціонування інформаційної еліти на просторах Росії та України. Виявилося, що інформаційна еліта також, як і аудиторія, є соціальною одиницею у суспільстві. Якщо подібна еліта не зазнала відповідних змін у структурі своїх цінностей, то остання не здатна служити соціальним інститутом, відповідальним перед суспільством за прискорення процесу трансформації. Зазначено, що посткомуністичні країни характеризуються кризовим фактором, за яким відбувається зміна ідеологічних та комунікаційних концепцій. І, як наслідок, втрату орієнтації як у ідеологічному, так і в комунікативному плані. Тому ЗМК і повинні взяти на себе роль політичного комунікатора, який здатний врегульовувати політичні відносини у суспільстві. Доведено, що формування нових політичних цінностей можливе у системі із зростаючою нерівновагою та від збільшення інформаційних потоків. Тобто саме наявність таких факторів як нерівновага політичної системи та збільшення неконтрольованих потоків інформації, яка обертається у цій системі, впливають на трансформацію старих та формування нових політичних ідеологем або орієнтацій.

У третьому розділі - “ЗМК як фактор формування зовнішньополітичних орієнтацій громадян посткомуністичних країн” - зроблено порівняльний аналіз функціонування інформаційних просторів України, Росії та Польщі, а також розглянуті проблеми трансляції ідеологічного концепту по відношенню до суб`єктів зовнішньої політики. Постійно акцентуючи увагу на певній темі, країні та події, ЗМК виробляють у аудиторії інформаційну картину з діючими особами: “ворогами”, “друзями” та “героями”. Саме такі ролі отримують суб`єкти зовнішньої політики у міжнародному інформаційному просторі.

Шляхом контент-аналізу інформаційних повідомлень досліджуваних країн аналізуються усі цінності та образи, що транслюються ЗМК. Ці образи актуалізуються в оціночних судженнях населення. Однак особливої уваги ми надаємо саме зовнішньополітичним орієнтаціям країн перехідного періоду.

На основі проведеного аналізу було встановлено, що ЗМК України, Росії та Польщі формують свій національний інформаційний простір. Можна зробити висновок про позитивні трансформаційні процеси такого соціального інституту як ЗМК. Останній не приховує проблеми перехідності великою кількістю міжнародних подій, а критично ставиться до негативних тенденцій формування нової політичної системи країн перехідного періоду. Як результат контент-аналізу інформаційних повідомлень ЗМК було систематизовано та структуровано інформаційні простори посткомуністичних країн. Отже, якщо існує взаємна присутність країн у інформаційному просторі одна одної (інформаційне переплетення) у позитивному емоційному висвітленні, можна стверджувати про стратегічну зацікавленість у співробітництві цих країн. Якщо ж одна з країн декларує своє позитивне та дружнє відношення до іншої країни, а насправді відбувається транслювання негативних повідомлень по відношенню до неї, то відбувається розбіжність між задекларованим стратегічним партнерством та реальним станом “інформаційної війни”.

Офіційні зовнішньополітичні орієнтації можуть відрізнятися від тих, що транслюються у інформаційному просторі. Саме останній може визначати вектор майбутньої зовнішньої політики, транслюючи зовнішньополітичні орієнтації населенню, легітимізуючи їх у політичній системі країни. В інформаційних просторах України та Росії відбувається транслювання через ЗМК такого ідеологічного концепту як негативні та проблемні відносини. Отже відбувається розбіжність між задекларованими зовнішньополітичними векторами стратегічного партнерства між цими двома країнами та інформаційними просторами, які знаходяться у стані “інформаційної війни”. Можна припустити, що через деякий час, отримавши достатньо негативної інформації про Росію, Україна буде більш впевненішою у проєвропейському векторі своєї зовнішньої політики. ЗМК Росії формують громадську думку своїх громадян в бік загрози зі сторони інших держав. Подібні дані співпадають з соціологічними дослідженнями, проведеними у Росії. Вони свідчать, що громадяни РФ більше за усе бояться саме загрози з боку інших держав. Таким чином підтверджується зворотній зв`язок від аудиторії до ЗМК.

Шляхом контент-аналізу лексичних одиниць було визначено, що у російських інформаційних повідомленнях позитивного емоційного забарвлення є теми, що стосуються російської ролі у різних міжнародних конфліктах (“переговори”, “врегулювання”, “компроміс”, “гуманітарна допомога”, “миротворчість”, “перемир`я”), чого в українських новинах немає зовсім. Подібна ситуація стосується й інформаційних повідомлень негативного емоційного забарвлення: по Росії (“погроза”, “загроза”, “війна”, “конфлікт”, “жертви”, “бомбові удари”). Це вказує на втручання Росії в усі глобальні проблеми та намагання їх вирішити зі своєї точки зору. Отже Росія вважає себе фактором сили у міжнародних відносинах, що доводить її інформаційний простір. Російський інформаційний простір переповнений негативними повідомленнями також і про країни СНД. Росія створює таким чином негативний імідж новим незалежним країнам. Саме ці країни входять до довготривалої зовнішньополітичної стратегії РФ. Саме вони, з геополітичної точки зору, розглядаються Росією як країни-сателіти, яка потребує країни-придатки, що можуть виступати захисною та ресурсною базою.

Внаслідок аналізу інформаційного простору України було відзначено транслювання позитивних інформаційних зовнішньополітичних орієнтацій до таких суб`єктів зовнішньої політики як Польща та США, а також НАТО та МВФ. У інформаційному просторі України було відзначено бажання до стратегічного партнерства саме з Польщею. Подібна ситуація підтримується офіційною зовнішньополітичною концепцією України, затвердженою ВР у 1993 році. Відбулася збіжність інформаційного простору та офіційної політики держави. Однак Польща, яка офіційно декларує стратегічне партнерство по відношенню до України, інформаційно не підтримала цю позицію. Відбулася розбіжність між офіційною політикою держав та інформаційними просторами, які засвідчили протилежне. Однак стану “інформаційної війни” між цими двома країнами не встановлено. Внаслідок аналізу інформаційного простору Польщі було відзначено транслювання позитивних інформаційних зовнішньополітичних орієнтацій до таких суб`єктів зовнішньої політики як ЄС та НАТО. Подібні інформаційні орієнтації повністю збігаються з офіційною політикою Польщі, яка орієнтується на інтеграцію до європейських організацій.

У висновках дисертації автор підбиває підсумки дослідження.

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення проблем політичної та зовнішньополітичної комунікацій у транзитивних суспільствах. З’ясовано ідеологічний концепт стосовно суб`єктів зовнішньої політики, що транслюється ЗМК населенню України, Росії та Польщі. Було виявлено, що мас-медіа цих країн відтворюють інформаційні іміджі суб`єктів зовнішньої політики, надаючи їм як позитивного, так і негативного емоційного забарвлення. У такий спосіб ЗМК можуть легітимізувати, або ж, навпаки, не легітимізувати офіційну зовнішню політику в очах населення, створюючи відповідну громадську думку стосовно цих суб`єктів. Аналіз перетину інформаційних просторів зазначених країн у зовнішньополітичній площині призвів до виявлення закономірностей у інформаційній взаємодії країн на міждержавному рівні. Було виявлено існування збіжності або ж розбіжності офіційної зовнішньої політики та тієї, що існує у інформаційному просторі країн. У такий спосіб було виявлено два стани зовнішньополітичної комунікації: симетричну та асиметричну зовнішньополітичну комунікацію.

2. Побудовано нову модель інформаційної взаємодії суб`єктів політики у суспільстві, за якою було встановлено, що ЗМК несуть та закріплюють моделі політичної поведінки та інкорпорують їх у суспільство. Цю модель було надано працівникам кореспондентських пунктів Українського національного інформаційного агентства за кордоном для підвищення ефективності пошуку та обробки інформації. Процес вироблення та функціонування інформаційних повідомлень прямо впливає на формування та трансформацію політичних цінностей суспільств перехідного періоду. Тому що якраз подібні суспільства знаходяться у нестабільному стані, а отже більш здатні до змін та перегляду попередніх цінностей. Визначено, що ефективність впливу ЗМК збільшується у випадку достатньо тривалої трансляції будь-якого ідеологічного концепту, нехай навіть обмеженою кількістю органів мас-медіа. Доведено, що на терені посткомуністичних країн відбувається повне переплетення політичної сфери і ЗМК, що дозволяє говорити про “медіатизацію” політики та формування медіа політичної системи.

3. На основі зробленого аналізу щодо особливостей функціонування ЗМК постсоціалістичних країн та відмінностей у інформаційній взаємодії “Україна-Росія”, “Україна-Польща” та “Росія-Польща” було зроблено наступні висновки. В інформаційних просторах України та Росії було встановлено асиметричну зовнішньополітичну комунікацію. Інформаційний простір України відзначається симетричною зовнішньополітичною комунікацією по відношенню до таких суб`єктів зовнішньої політики як Польща та США, а також НАТО та МВФ. Між інформаційними просторами України та Польщі було встановлено стан напівасиметричної зовнішньополітичної комунікації, при якому ЗМК України інформаційно підтримують офіційну позицію держави до стратегічного партнерства з Польщею. Однак Польща, яка офіційно декларує стратегічне партнерство по відношенню до України, інформаційно не підтримала цю позицію. Відбулася розбіжність між офіційною політикою держав та інформаційними просторами, які засвідчили протилежне. Аналіз інформаційного простору Польщі засвідчує стан симетричної зовнішньополітичної комунікації до ЄС та НАТО. Подібні інформаційні орієнтації повністю збігаються з офіційною політикою Польщі, що послідовно здійснює інтеграцію до європейських організацій.

4. Основні наукові результати дисертації містять рекомендаційні положення стосовно необхідності формування та невпинного здійснення окремого напряму державної інформаційної політики, спрямованого на подолання розбіжностей між задекларованими пріоритетами зовнішньої політики та ситуацією у інформаційному просторі, що відтворює кардинально протилежну картину. У дисертаційному дослідженні викладено рекомендації стосовно створення законодавчої бази інформаційного забезпечення реалізації задач зовнішньої політики, розробки концепції формування іміджу України та шляхів її практичного застосування, розробки внутрішньовідомчих інструкцій стосовно задач та методів реалізації іміджу України та інформаційного забезпечення зовнішньої політики для працівників МЗС України, створення додаткових відділів по зв`язкам з громадськістю при посольствах України за кордоном, удосконалення роботи прес-служби МЗС України з метою реального відтворення зовнішньої політики України у громадській думці.

Публікації за темою дисертації.

Олексієнко Н. Д. Динаміка розвитку демократичних засобів масової інформації та вплив останніх на трансформацію та формування цінностей суспільств у посткомуністичних країнах//Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2000. - № 23. – ч. ІІ.

Олексієнко Н. Д. Вплив інформації та трансформацію цінностей суспільств перехідного періоду//Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2000. - № 21. – ч. IV.

Олексієнко Н. Д. Проблеми співвідношення культури та масової комунікації//Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2000. - № 17. – ч. ІІ.

Олексієнко Н. Д. Проблеми впливу засобів масової інформації на суспільства країн колишнього СРСР//Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 1999. - № 13. – ч. ІІ.

Олексієнко Н. Д. Медіатизація політичних процесів у посткомуністичних країнах//Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 1999. - № 14. – ч. ІІ.

Олексієнко Н. Д. Позитивні та негативні ефекти впливу засобів масової інформації на формування та трансформацію цінностей суспільств перехідного типу на прикладі Росії та України//Нова політика. – 1999. - № 6 (26).

Анотації:

Олексієнко Н. Д. “Формування зовнішньополітичних орієнтацій суспільств перехідного періоду засобами масової комунікації (на прикладі України, Росії та Польщі)”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук зі спеціальності 23.00.04 – Політичні проблем міжнародних систем і глобального розвитку. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2001.

У дисертації було проаналізовано функціонування ЗМК у посткомуністичних країнах. ЗМК виступають комунікатором між суб`єктами політики. Було визначено, що ЗМК є досить впливовим фактором формування та трансформації політичних режимів та держав, роблячи їх легітимними або не легітимними шляхом трансляції поведінкових актів та визначення громадської думки. Проаналізовано процес політичної соціалізації індивіда за допомогою ЗМК. Останні впливають на аудиторію, актуалізуючи політичні норми та цінності. Визначено переплетення національних та міжнародних інформаційних потоків.

Україна, Росія та Польща формують свій національний інформаційний простір, а отже частково захищають себе від тиску глобальних інформаційних потоків. У інформаційному просторі були відзначені асиметричні зовнішньополітичні стратегії між Україною та Росію. Хоча офіційно ці країни говорять про стратегічне партнерство. Зі сторони Росії по відношенню до України ми можемо стверджувати про існування стану інформаційної війни.

Між Україною та Польщею також відзначено асиметричність зовнішньополітичних стратегій. Хоча Україна інформаційно підтримує офіційну позицію стратегічного партнерства по відношенню до Польщі, остання не приділяє уваги Україні на інформаційному рівні. Стану інформаційної війни не відмічено.

Ключові слова: засоби масової комунікації, політична комунікація, політична соціалізація, інформаційний простір, зовнішньополітичні орієнтації, інформаційна війна, міжнародні інформаційні потоки.

Алексеенко Н. Д. Формирование внешнеполитических ориентаций стран переходного периода средствами массовой коммуникации (на примере Украины, России и Польши). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 – политические проблемы международных систем и глобального развития. – Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. – Киев, 2001.

В диссертационном исследовании было проанализировано функционирование средств массовой коммуникации в посткоммунистических странах. СМК выступают политическим коммуникатором между субъектами политики. Мас-медиа так же являются социальным институтом в обществе и транслятором определенных политических и социальных норм. СМК содействуют закреплению этих норм. Было отмечено также, что средства коммуникации являются достаточно влиятельным фактором формирования и трансформации политических режимов и государств, делая их легитимными или не легитимными путем трансляции определенных поведенческих актов и формирования общественного мнения. Проанализировано процесс политической социализации индивида с помощью СМК. Последние влияют на аудиторию, актуализируя определенные политические нормы и ценности, формируя “тему дня”. Проанализировано тенденции к глобализации СМК, усиление позиций мировых информационных конгломератов. Определено состояние переплетения национальных и международных информационных потоков, что приводит к трансляции “других” ценностей и норм.

Нами было построено новую модель информационного взаимодействия субъектов политики в обществе, по которой было установлено, что СМК несут и укрепляют модели политического поведения и инкорпорируют их в общественную структуру. Процесс создания и функционирования информационных сообщений прямо влияет на формирование и трансформацию политических ценностей обществ переходного периода. Определено, что влияние СМК осуществляется не через отдельные сообщения, но через их кумулятивный эффект.

В результате проведенного анализа было определено, что СМК таких посткоммунистических стран как Украина, Россия и Польша формируют свое национальное информационное пространство, и поэтому частично защищают себя от давления глобальных информационных потоков. Можно сделать вывод о позитивных трансформационных процессах такого социального института как СМК. Последний не прячет проблемы переходного периода большим количеством международных сообщений, а критически относится к негативным тенденциям формирования новой политической системы стран переходного периода.

В результате контент-анализа информационных сообщений СМК было систематизировано и структурировано информационные пространства посткоммунистических стран. Если существует взаимное присутствие стран в информационных пространствах (или их взаимное переплетение) в позитивном эмоциональном освещении, ми можем утверждать об их стратегической заинтересованности в сотрудничестве. Если же одна из стран декларирует свое позитивное и дружеское отношение к другой стране, а на самом деле происходит транслирование негативных сообщений по отношению к ней, то происходит несовпадение между декларированным стратегическим партнерством и состоянием “информационной войны”.

В информационных пространствах Украины и России происходит транслирование СМК такого идеологического концепта как негативные и проблемные отношения. Таким образом, происходит несовпадение между декларированными внешнеполитическими векторами стратегического партнерства этих двух стран и информационными пространствами, которые транслируют состояние “информационной войны” (асимметричная внешнеполитическая коммуникация). СМК России формируют общественное мнение своих граждан, которое отражает угрозу со стороны других государств. Подобные данные были подтверждены социологическими опросами, проведенными в РФ. Больше всего россияне бояться именно угрозы со стороны других государств. Вследствие анализа российских информационных сообщений был сделан вывод о том, что Россия считает себя фактором силы