ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

ПІЧКА ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 636.4.083:631.223.6

ВИПРОБУВАННЯ ТА ЗООТЕХНІЧНА ОЦІНКА ПІДЛОГИ

З РІЗНИМ ПОКРИТТЯМ ПРИ ВИРОЩУВАННІ

ПЛЕМІННИХ СВИНОК

06.02.04 - Технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Чигринов Євген Іванович, Інститут тваринництва УААН, завідувач лабораторії виробництва яловичини

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Іванов Володимир Олександрович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри морфології сільськогосподарських тварин

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Дмитренко Іван Іванович, Інститут тваринництва УААН, відділ технології виробництва молока

Провідна установа: Інститут свинарства Української академії аграрних наук, м.Полтава, лабораторія технології виробництва свинини

Захист відбудеться "23" травня 2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.65.356.01. Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою: 62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН (62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3).

Автореферат розісланий "18" квітня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Помітун І.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Відомо, що свині до 80% часу проводять лежачи, в результаті чого кількість тепловитрат через підлогу стає суттєвою. Крім того, свині риють та гризуть підлоги, імітуючи природний спосіб добування їжі. Саме тому до покриття підлоги в станках для свиней, в порівнянні з приміщеннями для інших видів сільськогосподарських тварин, висуваються підвищені вимоги. Ці вимоги, перш за все, розповсюджуються на теплозахисні якості матеріалу та його міцність.

Актуальність теми. Довгий час у нашій країні основним теплоізолюючим покриттям є деревина, вона має низьку теплопровідність, відносну міцність. У той же час в неї є і суттєві недоліки, які в процесі експлуатації зводять її позитивні якості нанівець. До них слід віднести високе водопоглинання, низьку стійкість проти механічних, біологічних та хімічних навантажень і т. ін. Як результат - термін експлуатації дерев’яних підлог у свинарниках, як правило, не перевищує двох років. Ці обставини, а також дефіцит деревини на цей час в Україні, та й, взагалі, в Європі, викликали необхідність пошуку нових будівельних матеріалів для застосування їх як покриття підлог у тваринницьких приміщеннях і, перш за все, у свинарниках. Такими матеріалами можуть стати полімери. Відомі способи застосування пластмас для покриття суцільних та комбінованих підлог тваринницьких приміщень в свинарстві носили епізодичний, експериментальний характер і не мали широкого вжитку в зв’язку з високою ціною. Разом з тим, накопичено певний досвід по виготовленню і застосуванню більш дешевих полімерних виробів. Так, на заводі "Харпластмас" було розроблено і налагоджено серійний випуск полімерних плит на основі переробки вторинної полімерної сировини та відходів сільськогосподарського виробництва (полова, лушпиння, тирса та ін.). Ці плити виготовляли для технічних потреб, а саме - садових доріжок, погребів, гаражів, тощо.

Застосування наповнювача, який спочатку вживався для зниження ціни, надало виробу ще одну позитивну властивість. Так, при збереженні достатньо високої міцності, суттєво зменшується теплопровідність. Вдале сполучення трьох переваг - відносно невисокої собівартості, довговічності та низької теплопровідності - дало підставу для подальшого розширення застосування цього матеріалу і в тваринництві. Це викликало потребу їх випробування як покриття для підлоги. Зокрема можна сподіватися, що плити, виготовлені із вторинної сировини та відходів, будуть перспективними при застосуванні у свинарниках.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження проводились згідно плану науково-дослідної роботи Інституту тваринництва УААН "Розробити енерго- та ресурсозберігаючі конкурентноспроможні технології інтенсивного ведення свинарства, що забезпечують збільшення виробництва високоякісної свинини в підприємствах різних форм господарювання" (1995-2000рр. № держреєстрації 0196U011390).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи була розробка та випробування нового покриття підлог для свиней на основі застосування полімерних плит з органічним наповнювачем із відходів та вторинної сировини.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Порівняльне вивчення фізико-механічних властивостей матеріалів, що використовуються як покриття підлог у свинарниках;

2. Оцінка зоогігієнічних властивостей будівельних матеріалів за динамікою мікробіальної контамінації на поверхні зразків;

3. Вивчення впливу матеріалу покриття підлоги на біологічні параметри племінних свинок;

4. Вивчення господарсько-корисних ознак племінних свинок та економічна оцінка їх вирощування в залежності від матеріалу покриття підлог в станках.

Об’єкт. Об’єктом досліджень були будівельні матеріали, що використовуються для покриття підлог у свинарнику, а також племінні свинки великої білої породи.

Предмет. Вивчався вплив матеріалів покриття підлог у станку на продуктивність та стан здоров’я племінних свинок.

Метод. Дослідження проводили у два етапи: модельний, де вивчались фізико-механічні і зоогігієнічні властивості матеріалів та повномасштабний, з вивченням дії покриття на тварин. При обробці результатів застосовували широковживані статистичні та економічні методики досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше розроблено покриття підлог для свиней на основі застосування полімерних плит з вторинної сировини з органічним наповнювачем із відходів сільськогосподарського виробництва. Проведена його зоотехнічна та зоогігієнічна оцінка. Встановлені розбіжності в інтенсивності росту та реакціях поведінки племінних свинок на підлогах з різним матеріалом покриття в залежності від сезону року. Модифіковано метод по вивченню контамінації мікроорганізмів на поверхні будівельних матеріалів при застосуванні якого встановлено депонування вегетативних мікробних клітин цементо-піщаним композитом.

Практичне значення одержаних результатів. На основі одержаних результатів були розроблені пропозиції по застосуванню полімерних плит для покриття суцільних та комбінованих підлог у свинарниках. Нове покриття схвалено в "УкрНДІагропроект" та внесено до проектних рішень свинарських господарств агрофірми "Шахтар" Донецької області, розроблених інститутом "Харківагропроект". Покриття підлоги на основі полімерних плит застосоване в колишньому КСП ім. ХХІ партз’їзду Полтавської області, в д/п агрофірми "Шахтар" Донецької області та в д/г "Українка" ІТ УААН Харківської області.

Особистий внесок дисертанта. Лабораторні дослідження фізико-механічних та зоогігієнічних властивостей покриття підлог проведені дисертантом спільно з кафедрою будівельних матеріалів та виробів Харківського державного технічного університету будівництва і архітектури, лабораторією резистентності Інституту тваринництва УААН (50 та 50%). Науково-виробничі досліди організовані та проведені автором сумісно з науковим керівником та співробітниками ІТ УААН (90 та 10%). Автором виконано статистичну обробку усіх матеріалів, написано рукопис дисертації, сформульовані висновки по роботі та пропозиції виробництву. Для оформлення роботи із загальних досліджень використано лише свою частину результатів.

Апробація результатів роботи. Основні положення і результати досліджень доповідались на:

- вчених радах Інституту тваринництва УААН (м.Харків, 1995-2000рр.);

- міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 125-річчю з дня народження професора Бельговського Івана Васильовича (м.Харків, Харківський зооветеринарний інститут, 1995р.);

- науково-практичній конференції, присвяченій110-річчю з дня народження Потьомкіна Миколи Дмитровича (м.Харків, Харківський зооветеринарний інститут, 1995р.);

- міжнародній науково-практичній конференції "Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини" (м.Харків, Інститут тваринництва УААН, 1995р.);

- V міжз’їздівській конференції паразитоцинологів (м.м.Харків-Луганськ, Харківський зооветеринарний інститут, 1997р.);

- конференціях молодих вчених (м.Харків, Інститут тваринництва УААН, 1998; 2001рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових статей, з яких самостійних - 4 , у фахових виданнях - 3.

Структура і об’єм дисертації. Дисертація включає розділи: вступ, основну частину, висновки та пропозиції виробництву, список використаної літератури. Дисертацію викладено на 130 сторінках машинописного тексту. Вона включає 40 таблиць, 5 рисунків. Список літератури складається з 187 літературних джерел, в тому числі - 19 іноземних.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в два послідовні етапи - модельний та повномасштабний (натурний). Головним об’єктом досліджень була полімерна плита. Контрольними зразками, або зразками порівняння, були матеріали покриття підлог, традиційні для тваринницьких приміщень: деревина дуба та сосни, керамічна неглазурована плитка та цементно-піщаний композит.

Фізико-механічні властивості матеріалів включали в себе наступні показники: об’ємну масу, коефіцієнт теплопровідності, коефіцієнт водопоглинання, межу міцності при згинанні та стирання.

Межу міцності визначали на зразках матеріалів в інтактному стані та після дії агресивного середовища (дезрозчинів та гноївки).

Час виживання мікроорганізмів на поверхні зразків матеріалів покриття підлог визначали традиційним методом в нашій модифікації. Як культуру застосовували St.albus. Кількість мікроорганізмів в перерахунку на одиницю поверхні зразка, що вивчався, визначали через 0,5; 4; 8; 12; 24 години експозиції.

Повномасштабним натурним дослідженням передував рекогносцирувальний дослід по оцінці можливості утримання свиней на покритті із полімерних плит. Його проводили на свинофермі колгоспу ім. ХХІ партз’їзду Новосанжарського району, Полтавської області. Бетонну основу підлог у станках з груповим утриманням тварин покривали пластмасовими плитами заводу "Харпластмас". Придатність цих плит як покриття підлог для свиней оцінювали візуально за поведінкою тварин та станом підлог.

У рамках повномасштабних натурних досліджень проводили два науково-господарських досліди в д/г "Українка" ІТ УААН в період 1996-1997рр. Перший дослід - у весняно-літній період, а другий - в осінньо-зимовий (табл. 1).

Таблиця 1

Схема дослідів

Піддослідні групи тварин | Призначення тварин | Кількість тварин у групі | Вік тварин, місяців | Середня жива маса на початок досліду, кг | Покриття підлог, що вивчалось

На початок досліду | У кінці досліду

Дослід № 1 (весна - літо)

І дослідна | Рем. свинки | 10 | 5 | 9 | 57 | полімерна плита

ІІ контрольна | Рем. свинки | 10 | 5 | 9 | 57 | дубова дошка

ІІІ контрольна | Рем. свинки | 10 | 5 | 9 | 57 | Цементо-піщаний композит

Дослід № 2 (осінь - зима)

І дослідна | Рем. свинки | 10 | 5 | 9 | 54 | полімерна плита

ІІ контрольна | Рем. свинки | 10 | 5 | 9 | 54 | дубова дошка

ІІІ контрольна | Рем. свинки | 10 | 5 | 9 | 54 | цементо-піщаний композит

Різницю середніх температур в холодний та теплий сезони року застосовували для більш рельєфного визначення впливу теплозахисних якостей покриття підлог на формування продуктивності тварин. З метою досягнення однакових умов групи тварин, що порівнювались, утримували в одному свинарнику, в групових станках з однаковим рівнем годівлі за нормами ВАСГНІЛ (1985). У кожному досліді сформували три групи тварин за принципом пар-аналогів за породою, статтю, віком та живою масою. Кожна група складалась із 10 ремонтних свинок великої білої породи. Підлоги в станках І групи покривали полімерними плитами з наповнювачем, ІІ групи - дубовою дошкою, ІІІ - цементо-піщаним композитом. В досліді використовували свинок після завершення періоду дорощування. Під час дорощування тварин усіх груп утримували на підлогах з дубової дошки. Дослід продовжувався протягом 4 міс. Після завершення дослідного періоду усіх свинок знову переводили в станки з дерев’яним покриттям, де їх і осіменяли.

У повномасштабних дослідах оцінювали покриття підлог і статус тварин, контролювали мікроклімат і наступні відтворні функції: температуру та вологість повітря всередині та зовні приміщення; швидкість руху повітря; ступінь забруднення підлог; ступінь зношування підлог; температуру тіла; температуру поверхні шкіри в районі останнього міжреберного проміжку та на череві; частоту дихання; з’їдання кормів; інтенсивність росту та стирання копитного рогу; забрудненість шкіри; поведінку тварин шляхом проведення групових хронометражних спостережень; приріст живої маси свинок; резистентність тварин (гематологічні показники, параметри білкового обміну, лізоцимну активність, показники обсоно-фагоцитарної реакції); відтворювальні якості, шляхом реєстрації віку при першому осіменінні, запліднення; кількості осіменінь на одне запліднення; захворюваність тварин за період досліду на основі щоденних спостережень.

Економічну ефективність виробництва свинини визначали за методикою калькуляції собівартості продукції (1996р). Матеріали досліджень обробляли методом варіаційної статистики (М.О.Плохінський, 1969) з використанням персонального комп’ютера IBM-PC/AT.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Фізико-механічні властивості. Вивчення фізичних властивостей матеріалів найбільш поширених як покриття підлог, показало, що коефіцієнт теплопровідності (?) напряму залежить від об’ємної маси матеріалу (табл. 2). Так, матеріали з високою теплопровідністю - керамічна плитка і цементо-піщаний композит мають і найвищу об’ємну масу, а матеріали які завжди вважались теплими, наприклад деревина, мають цей показник у 3-4 рази менше (Р>0,999). З іншого боку, високі теплозахисні властивості пов’язані з наявністю порожнин, наповнених повітрям, які спричиняють високу гігроскопічність матеріалу. Про це свідчить і коефіцієнт водопоглинання. У сосни він у 7,2 рази більший, ніж у керамічної плитки (Р>0,999). Разом з тим відомо, що деревина наповнюючись вологою - втрачає свої теплозахисні властивості. Це спонукало нас до пошуку матеріалу, який би характеризувався показниками високих теплозахисних властивостей, об’єднаних з низькою гігроскопічністю. Таким матеріалом стала полімерна плита заводу "Харпластмас". За рахунок органічного наповнювача плита має низьку теплопровідність (менша, ніж у дуба, лише в 1,67рази) (Р>0,95), а поліетилен ізолює її від насичення вологою (коефіцієнт водопоглинання менший, ніж у дуба, майже в 70 разів (Р>0,999)). На користь полімерної плити говорить і те, що її міцність є достатньою для матеріалу покриття. Вона перевищує нормативний показник (100кгс/см2) в 1,6 рази (Р>0,95).

Таблиця 2

Фізико-механічні показники матеріалів покриття підлог в інтактному стані

Матеріали | Показники

Об’ємна маса, кг/м? | Коефіцієнт теплопро-відності (), Вт/м*оC | Коефіцієнт водопоглинання за масою, % | Межа міцності при згинанні, кгс/см? | Стирання, г/ см?

Цементо-піщаний композит | 1956,85 ±12,46 | 0,82

±0,09 | 26,74

±0,02 | 150,78 ±10,72 | 0,16

±0,01

Керамічна плитка | 2014,84 ±18,79 | 0,95

±0,01 | 11,24

±0,22 | 262,05 ±12,31 | 0,10

±0,01

Полімерна плита | 987,38

±5,97 | 0,25

±0,02 | 0,53

±0,03 | 159,81

±7,20 | 0,20

±0,02

Деревина дуба | 654,21 ±12,02 | 0,15

±0,07 | 38,68

±0,14 | 865,06 ±55,70 | 0,20

±0,02

Деревина сосни | 489,41

±7,45 | 0,12

±0,05 | 81,21

±0,27 | 676,07 ±76,24 | 0,24

±0,01

Подальші дослідження міцності матеріалів після обробки дезрозчинами та гноївкою показали, що загальноприйняте покриття - деревина - втратила багато попередніх переваг (табл. 3).

Так, після 90-кратного обробітку їдким натром (NaOH) деревина дубу зменшила свою міцність більше, ніж наполовину, а сосни - майже вдвічі після 8 місяців перебування у гноївці. У цілому протягом року при дотриманні необхідного режиму дезобробок відбулося однакове зменшення міцності як деревини сосни, так і дуба. На міцність полімерної плити агресивне середовище не подіяло.

Таблиця 3

Межа міцності покриття підлог після дії агресивного середовища, кгс/см?

Матеріали | Строк перебування в агресивному середовищі

Обробка 8% розчином NaOH, діб

0 | 1 | 6 | 30 | 90

Деревина дуба | 1133,33 ±66,67 | 1000,00 ±100,00 | 660,00

±34,64 | 560,00

±20,00 | 460,00

±20,00

Деревина сосни | 720,00

±34,64 | 620,00

±20,00 | 580,00

±20,00 | 560,00

±40,00 | 500,00

±20,00

Перебування в гноївці, місяців

0 | 2 | 4 | 6 | 8

Деревина дуба | 865,96

±55,70 | 864,51

±28,59 | 851,29

±19,76 | 798,75

±14,66 | 731,20

±10,81

Деревина сосни | 676,07

±76,24 | 626,22

±13,14 | 560,27

±19,82 | 494,76

±15,86 | 422,84

±8,74

Зоогігієнічні властивості. Вивчення зоогігієнічних властивостей показало ще одну позитивну сторону полімерної плити - вона не сорбірувала в собі мікроорганізми на відміну від цементо-піщаного композиту та деревини (табл.4).

Таблиця 4

Виживання мікробних клітин на поверхні матеріалів

Матеріал | Тривалість експозиції, годин

0 | 0,5 | 4 | 8 | 12 | 24

Кількість мікробних клітин, шт. 109/м2

Полімерна плита | 850,00 ±47,67 | 637,31 ±40,76 | 158,70 ±40,42 | 1,00

±0,71 | 0,75

±0,75 | 0,00

±0,00

Цементо-піщаний композит | 850,00 ±47,67 | 73,38 ±28,48 | 8,00

±3,11 | 20,00

±6,31 | 8,50

±2,72 | 12,00

±5,03

Деревина дуба | 850,00 ±47,67 | 0,13

±0,13 | 0,00

±0,00 | 0,00

±0,00 | 0,75

±0,25 | 0,50

±0,29

Деревина сосни | 850,00 ±47,67 | 240,00 ±48,26 | 3,50

±1,32 | 0,00

±0,00 | 0,75

±0,48 | 0,50

±0,29

Виживання клітин, %

Полімерна плита | 100 | 74,98 | 18,68 | 0,12 | 0,09 | 0,00

Цементо-піщаний композит | 100 | 8,84 | 1,18 | 2,94 | 1,00 | 1,41

Деревина дуба | 100 | 0,02 | 0,00 | 0,00 | 0,09 | 0,06

Деревина сосни | 100 | 28,24 | 0,41 | 0,00 | 0,09 | 0,06

У свою чергу таке широко розповсюджене покриття, як цементо-піщаний композит, служило за депо мікробних клітин, видаючи їх живими на поверхню протягом довгого часу.

Досить цікавими виявились властивості деревини сосни і особливо дуба. Очевидно, вони мають бактерицидні властивості по відношенню до вегетативної форми мікрофлори. Це привело до відсутності мікробних клітин на поверхні зразків після їх нанесення (після 0,5 годин для дубу та 4-х годин для сосни).

Продуктивність свинок. Вплив матеріалу покриття на тварин добре видно в різні періоди року. Так, у теплий сезон теплозахисні якості матеріалів покриття лишились не затребуваними. У травні прирости у всіх групах були однаковими, а влітку вони навіть виросли у свинок, що утримувались на підлогах з цементо-піщаним покриттям. У І групі, що утримувалась на полімерній плиті, в цей час прирости були нижчими на 4% (Р<0,95), ніж в ІІІ групі (табл. 5).

Таблиця 5

Динаміка середньодобових приростів свинок під час першого досліду, г

Група й матеріал покриття | Період досліду та вік тварин, міс. | У средньому за дослід

Березень

6 міс. | Квітень

7 міс. | Травень

8 міс. | Червень

9 міс

I - полімерна плита | 480,0

54,0 | 600,0

42,0 | 608,0

37,0 | 610,0

29,0 | 574,0

32,0

II - дубова дошка | 487,0

58,0 | 572,0

54,0 | 609,0

32,0 | 623,0

22,0 | 573,0

31,0

III - цементо-піщаний композит | 447,0

36,0 | 520,0

50,0 | 610,0

44,0 | 636,0

27,0 | 553,0

43,0

Свинки, які утримувались на підлозі з дубових дощок, мали проміжні показники приросту, що може бути наслідком зниження теплозахисних властивостей деревини в результаті перебування її у вологому стані.

Можна зробити висновок, що з підвищенням температури повітря більше 20оС свинки не відчувають потреби в теплозахисних властивостях покриття підлоги.

У холодний період року різниця в розвитку тварин, що утримувались на різних підлогах, стала суттєвою. Так, прирости у свинок на полімерних підлогах були більшими, ніж у групі на цементо-піщаному композиті майже, на 11% (Р>0,999). Тварини, вирощені на полімерних плитах, відчували себе більш комфортно в порівнянні з іншими групами (табл. 6).

Таблиця 6

Динаміка середньодобових приростів свинок під час другого досліду, г

Група й матеріал покриття | Період досліду та вік тварин, міс. | У средньому за дослід

Жовтень

6 міс | Листопад

7 міс. | Грудень

8 міс. | Січень

9 міс.

I - полімерна плита | 560,0

27,0 | 577,0

20,0 | 577,0

14,0 | 605,0

19,0 | 580,0

36,0

II - дубова дошка | 542,0

12,0 | 544,0

15,0 | 540,0

21,0 | 559,0

16,0 | 546,0

28,0

III - цементо-піщаний композит | 514,0

16,0 | 513,0

18,0 | 513,0

26,0 | 525,0

18,0 | 516,0

26,0

Етологічні показники свинок. Поведінка тварин у теплий період року показує, що найбільш комфортно себе почували тварини на цементо-піщаному композиті. Вони більше лежали, менше витрачали часу на споживання їжі, відпочиваючи, рівномірно розподілялись по всій площі станка. На відміну від них свинки, що утримувались на підлозі з полімерних плит, намагались лягати біля годівниць, напувалки або в районі каналу гноєвидалення (табл. 7).

Таблиця 7

Поведінка тварин протягом доби, % часу доби

Сезон року | Етологічні показники | Група тварин

I - полімерна плита | II - дубова дошка | III - цементо-піщаний композит

I дослід (весна - літо)

Весна | Лежать

Стоять

Їдять | 52,32±8,72

28,68±2,19

19,00±6,53 | 49,40±8,24

33,25±2,61

17,35±5,67 | 46,95±9,95

32,41±1,99

20,64±3,61

Літо | Лежать

Стоять

Їдять | 68,31±4,61

13,69±0,94

18,00±3,68 | 67,53±4,50

19,68±1,23

12,79±3,24 | 70,23±1,49

13,80±0,69

15,97±0,80

II дослід (осінь - зима)

Осінь | Лежать

Стоять

Їдять | 63,00±4,20

19,27±1,93

17,73±2,27 | 64,15±4,87

17,10±3,42

18,75±1,45 | 62,96±7,04

20,24±5,36

16,80±1,68

Зима | Лежать

Стоять

Їдять | 50,76±3,32

29,89±0,93

19,35±4,25 | 43,14±1,73

33,37±0,79

23,49±0,96 | 40,66±1,54

38,20±0,59

21,14±0,92

Зимою свинки на 10% (Р<0,95) довше лежали в групі на полімерній плиті, ніж на цементо-піщаному композиті і на 7% (Р<0,95) - ніж на дошці. Тепер, на відміну від літа, тварини лягали лише на полімерне покриття, хоча і скупчено. Свинки з інших груп, щоб зменшити тепловіддачу, більше часу проводили стоячи.

Температура поверхні підлог. Різниця у поведінці свинок та їх приростах викликана зміною температури повітря в приміщенні і температури підлоги. Підвищення температури повітря в приміщенні спричиняло підвищення температури поверхні підлоги (табл. 8). У природі літом терморегуляцію свині проводять шляхом перебування у воді або багнюці. В умовах свинарників тварини намагались лягти на матеріали з високою теплопровідністю. Зимою все відбувалось навпаки.

Таблиця 8

Температура поверхні підлог у станках та повітря у приміщенні, С

Період досліду, міс | Температура повітря в приміщенні | Температура поверхні підлог

Група тварин

І - полімерна плита | ІІ - дубова дошка | ІІІ - цементо-піщаний композит

І дослід (весна - літо)

Березень | 13,85±0,37 | 15,23±0,82 | 14,03±0,98 | 13,46±0,90

Квітень | 11,58±0,48 | 14,32±0,99 | 14,45±1,00 | 13,42±1,07

Травень | 19,87±0,58 | 20,94±0,57 | 20,00±0,65 | 20,05±0,58

Червень | 21,19±0,28 | 22,08±0,70 | 21,78±0,70 | 21,05±0,82

ІІ дослід (осінь - зима)

Жовтень | 16,60±0,254 | 17,78±0,84 | 17,42±0,83 | 17,56±0,74

Листопад | 13,69±0,16 | 17,62±0,60 | 15,67±0,88 | 15,80±0,82

Грудень | 10,24±0,48 | 13,54±0,92 | 12,42±0,95 | 11,85±1,03

Січень | 12,25±0,51 | 16,15±0,86 | 14,68±0,96 | 14,82±0,95

У холодний сезон чіткіше стала простежуватись різниця між полімерною плитою та дубовою дошкою. Насичені вологою дошки зменшили свої теплозахисні властивості. В результаті температура дощатої поверхні стала нижче, ніж полімерної - 15,0 оС проти 16,7 оС відповідно (Р>0,95).

Відтворні якості свинок. У цілому в першому досліді, незважаючи на переваги цементо-піщаного композиту в теплий період, різниця в приростах між групами була незначною - до 3,7% (Р<0,95). По завершенню досліду всі тварини мали приблизно однакову живу масу, що дозволило запліднити їх практично в одному віці. Різниця між групами за віком плодотворного осіменіння не достовірна (Р<0,95) (табл. 9).

В осінньо-зимовий період ремонтні свинки вірогідно відрізнялись за приростами між групами, що й призвело до різної живої маси в кінці досліду. Різниця склала 7%, (Р>0,999). Низька жива маса у тварин, що утримувались на цементо-піщаному композиті на кінець досліду, збільшила і вік їх плодотворного осіменіння майже на 10% (Р>0,999) в порівнянні з тваринами, що утримувались на полімерній плиті. Свинки на дубовій дошці мали проміжні показники продуктивності та відтворних якостей.

Таблиця 9

Відтворні якості свинок

Показники | Група і матеріал покриття підлог

I - полімерна плита | II - дубова дошка | III - цементо -піщаний композит

І дослід (весна-літо)

Вік при першому осіменінні, днів | 285,00±4,16 | 287,40±3,62 | 287,80±2,52

Запліднюваність,% | 80 | 80 | 90

Кількість осіменінь на одне запліднення | 1,2 | 1,2 | 1,1

Вік плодотворного осіменіння, днів | 289,70±3,67 | 291,40±3,17 | 289,90±2,83

II дослід (осінь-зима)

Вік при першому осіменінні, днів | 295,50±0,97 | 299,40±1,40 | 312,60±0,86

Запліднюваність,% | 90 | 80 | 70

Кількість осіменінь на одне запліднення | 1,1 | 1,2 | 1,3

Вік плодотворного осіменіння, днів | 297,40±1,49 | 303,40±1,96 | 318,60±2,82

Клінічні показники здоров’я тварин. За весь час досліду в всіх групах тварин температура тіла була в межах норми - 38,8оС (Р<0,95). На 1-1,5оС відрізнялась лише температура поверхні шкіри у свинок І та ІІІ груп (Р<0,95), що очевидно пов’язано з різницею в теплопровідності матеріалів покриття підлог.

Вирощування племінних свинок на підлогах з полімерних плит негативно не вплинуло на фізіолого-біохімічний стан тварин. Параметри природної резистентності в обох дослідах були в межах фізіологічних норм: кількість гемоглобіну - 10,39-11,07г%; загальній білок - 6,26-6,86г%; фагоцитарна активність - 39,11-48,67г%, лізоцимна активність - 1,55-2,58мкг/мг. З іншими групами різниця не вірогідна (Р<0,95).

Стирання копитного рогу. Стирання копитного рогу у тварин, незалежно від покриття підлоги, не перевищувало його приросту. Більше стирання відбувалося у групі на цементо-піщаному композиті (в середньому - 61,29%), а у тварин, що утримувались на підлозі з дубових дощок та з полімерних плит, було меншим - 51,31% та 53,70% відповідно. І хоча надмірного розростання копитного рогу у свинок І та ІІ групи не було визначено, все ж необхідно проводити регулярні прогулянки тварин на твердому покритті при утриманні їх на підлозі з полімерних плит та дубових дощок.

Економічні показники. Собівартість вирощування племінних свинок на підлогах із полімерних плит менша, ніж на підлогах із дубової дошки та цементо-піщаного композиту (табл. 10).

Таблиця 10

Собівартість приросту живої маси племінних свинок при їх вирощуванні

Показник | Група тварин і матеріал покриття підлог

I полімерна плита | II дубова дошка | III цементо-піщаний композит

І дослід (весна - літо)

Собівартість 1ц приросту живої маси, грн. | 154,6 | 159,8 | 160,8

Структура собівартості, %:

Корми | 57,91 | 56,28 | 57,91

Оплата праці | 3,20 | 3,09 | 3,07

Амортизація основних засобів | 0,30 | 1,64 | 0,18

Поточний ремонт | - | 1,48 | 0,19

Опалення | - | - | -

Інші затрати | 38,60 | 37,51 | 38,62

Разом | 100,00 | 100,00 | 100,00

ІІ дослід (осінь - зима)

Собівартість 1ц приросту живої маси, грн. | 176,75 | 192,10 | 197,95

Структура собівартості, %:

Корми | 55,29 | 54,02 | 55,42

Оплата праці | 2,80 | 2,57 | 2,50

Амортизація основних засобів | 0,26 | 1,43 | 0,16

Поточний ремонт | - | 1,29 | 0,17

Опалення | 4,80 | 4,69 | 4,81

Інші затрати | 36,86 | 36,01 | 36,95

Разом | 100,00 | 100,00 | 100,00

У теплий сезон ці розбіжності на рівні 3% і викликані меншими розмірами затрат на поточний ремонт та амортизацію.

Амортизаційні витрати для полімерної плити визначали виходячи з таких показників: собівартість 1 м2 покриття - 15,83 грн.; строк експлуатації - 15 років. Для дубової дошки: собівартість - 18,00 грн./м2; строк експлуатації - 3 роки. Для цементо-піщаного композиту - 3,20 грн. і 5 років відповідно.

У холодний період різниця в собівартості між вирощуванням свинок на полімерній плиті та цементо-піщаному композиті сягає 12%, що пов’язано не лише з амортизацією, а й зі зниженням приростів та збільшенням витрат корму у тварин ІІІ групи. Різниця у витратах корму складає 0,6 корм. од. на 1 кг приросту.

ВИСНОВКИ

1. Розроблені покриття суцільної підлоги із полімерних плит поєднують в собі при необхідній міцності дві якості - високі теплоізолюючі властивості та низьку гігроскопічність. Теплоізоляція досягається за рахунок застосування органічних наповнювачів, які являють собою відходи двох виробництв: переробки зернових і обробки деревини. Міцність та відсутність гігроскопічності забезпечуються шляхом розподілу пористого наповнювача в полімерній масі, яка виготовлена з поліетилену вторинної переробки. За міцністю полімерна плита в 1,5 рази перевищує нормативні вимоги для матеріалів покриття підлог. Під впливом гноївки та дезрозчинів полімерна плита не зменшує своєї міцності. Втрати міцності деревиною дуба і сосни в результаті дії цих агресивних факторів за часом носять лінійний характер і за рік сягають до 60% міцності. У сосни втрати міцності відбуваються головним чином під впливом гноївки (37,5%), а у дуба - 8%-го розчину їдкого натру (41,7%) За своїми теплозахисними властивостями полімерна плита (?-0,25Вт/м*оC) суттєво перевищує цементо-піщаний композит (?-0,82Вт/м*оC) і наближається за цим параметром до деревини дуба (?-0,15Вт/м*оC).

2. За темпами загибелі мікроорганізмів на поверхні матеріалів перше місце займає деревина дуба, так як через 30 хв. залишилося лише 0,02% мікробних клітин, друге - деревина сосни (мікробні клітини загинули через 4 години), третє - полімерна плита ( відповідно 8 годин). Цементо-піщаний композит за динамікою мікробіальної контамінації займає особливе місце. За рахунок його високої пористості мікроорганізми сорбуються всередину матеріалу, де зберігають свою життєздатність, стаючи при цьому потенційним джерелом інфекції.

3. При дотриманні принципу ізоенергетичності та ізонітрогенності годівлі взимку ефективність використання поживних речовин раціону ремонтних свинок значно вища в разі утримання їх на полімерних плитах в порівнянні з групою на цементо-піщаному композиті. Це проявляється в більш високих середньодобових приростах живої маси, на 11,0% більше у тварин, що утримуються на полімерному покритті: 580 г проти 516 г (Р>0,999) відповідно. В основі цього ефекту лежать менші енергетичні витрати на підтримання постійної температури тіла дослідних тварин: за рахунок високої теплоізоляції покриття зменшуються втрати тепла свинок через підлогу. Літом, навпаки, в порівнянні з групою на цементо-піщаному композиті має місце, на рівні тенденції, зниження приростів свинок, що утримуються на покритті із полімерних плит (Р<0,95) Це пов’язано з високою літньою температурою повітря і низькою теплопровідністю полімерного покриття.

4. Зимою ремонтні свинки, що утримуються на полімерних плитах, лежать на 2,5 години, або на 12,5% довше, ніж тварини, що утримуються на цементо-піщаному композиті. Це підтверджує високі теплоізоляційні властивості цього матеріалу. У теплий період року тварини віддають перевагу покриттям з високою теплопровідністю.

5. Найбільш високий рівень стирання копитного рогу має місце на цементо-піщаному композиті (61,3%). Ремонтні свинки, що утримуються на полімерній плиті та деревині дуба, за параметрами стирання суттєво не різняться між собою (53,7% та 51,3% відповідно). Така залежність стирання копитного рогу від матеріалу покриття зберігається у всі сезони року, але в літній період абсолютні величини цього показника вищі, ніж в зимовий, тому що тварини частіше користуються вигульними майданчиками з твердим покриттям.

6. Перебування свинок на полімерних плитах не заподіяло негативного впливу на фізіолого-біохімічний статус тварин: параметри природної резистентності, як на рівні клітинного, так і гуморального механізмів неспецифічного захисту, знаходились у межах фізіологічних норм.

7. Відтворні якості свинок, що вирощені зимою на підлогах із полімерних плит, значно вищі, ніж у тварин на цементо-піщаному композиті: вік запліднення ремонтних свинок складає 297,4 дня при коефіцієнті запліднюваності 1,1 і 318,6 днів при коефіцієнті 1,3 відповідно. Переваги в репродуктивних якостях пояснюються вищими приростами і вказують на більш ранні строки дозрівання тварин, що вирощувались на підлогах з високою теплоізоляцією. Влітку розбіжності не встановлені.

8. Собівартість вирощування племінних свинок на полімерних плитах нижча, ніж на дубовій дошці або цементо-піщаному композиті, і в теплий період різниця складає 3,3 і 3,9%, в прохолодний - 8,0 і 11,9% відповідно. Зниження собівартості вирощування свинок на полімерних підлогах викликані довговічністю покриття і більш високими продуктивними показниками тварин, що утримуються на цих підлогах.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При проектуванні свинарників для вирощування племінних свинок у станках з комбінованими або суцільними підлогами передбачати покриття лігва із полімерних плит.

2. При утриманні племінних тварин на покриттях із полімерних плит передбачити прогулянки на майданчиках з твердим покриттям для рівномірного стирання копитного рогу.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТЦІЇ

1. Пічка О.В. Вплив агресивного середовища свинарників на міцність матеріалів для покриття підлог // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб.наук. пр./ Харк. зоовет. ін-т. Вип. 3. - Харків, 1998. - С.141-142.

2. Пічка О.В. Виживання мікроорганізмів на поверхні будівельних матеріалів у залежності від їх водопоглинання // Научно-технический боллетень / Институт животноводства УААН - Харьков, 1998. - № 73. - С.51-54.

3. Пічка О.В. Поведінка племінних свинок при вирощуванні на підлогах з покриттям із різних матеріалів // Науково-технічний бюллетень / Інститут тваринництва УААН. - Харків, 2001. -№79 .- С.69-72.

4. Грицай М.А., Ковальов М.Д., Пичка А.В. Полы из полимерных материалов в свинарниках: Информ. листок ВЛ №118-95. / ХЦНТИ. - Харков, 1995.- 4с.

5. Виробництво свинини в приватних господарствах: Метод. рекомендації /Федотов І.Г., Хватов А.І., Ткачьов А.Ф, Медвєдєв В.О., Беліков А.А., Бугайов М.І., Ступак І.І., Пономаренко В.С., Дрига О.П., Скорятіна В.І., Газієв Б.М., Чалий О.І., Криньов А.В., Берестова Л.Є., Пічка О.В., Нагорний С.А., Очковська Т.М. / Інститут тваринництва УААН. - Харків, 1995. - 17 с.

6. Арболитовые полы для содержания племенного молодняка свиней /Бабушкин В.И., Казимагомедов И.Э., Пономаренко В.С., Пичка А.В. // Научное наследие И.В.Бельговского и современные проблемы зоотехнии и ветеринарии: Материалы межд. науч.-практ. конф., посв. 125-лет. со дня рожд. проф. Бельговского И.В. / Харьк.зоовет. ин-т. - Харьков, 1995. - С.16.

7. Ступак И.И., Пономаренко В.С., Пичка А.В. Перспективные материалы для покрытия полов в свинарниках // Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини: Тези доп. міжн. наук.- практ. конф. / Інститут тваринництва УААН. - Харків, 1995. - С.123-124.

8. Пичка А.В. Использование полимерных материалов для покрытия полов // Генофонд пород животных и методы его использования: Материалы межд. науч.- практ. конф., посв. 110-лет. со дня рожд. Потёмкина Н.Д. / Харьк., зоовет ин-т.- Харьков, 1995. - С.87.

9. Модифицированный способ оценки материалов по динамике микробиальной контаминации на поверхности образцов /Кутиков Е.С., Пономаренко В.С., Шоманский Т.С., Чигринов Е.И., Пичка А.В. // Проблемы и перспективы паразитоцинологии: Материалы V межсъездовской конференции паразитоцинологов. / - Харков-Луганск, 1997. - С.133.

Анотації

Пічка О.В. Випробування та зоотехнічна оцінка підлоги з різним покриттям при вирощуванні племінних свинок. Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. Інститут тваринництва УААН, Харків - 2001р.

Вирощування племінних свинок в холодний період року (взимку) на підлогах з полімерним покриттям сприяє підвищенню їх середньодобових приростів на 11% в порівнянні з групою, що утримувалась на цементо-піщаному композиті. Навпаки, в теплий період року (влітку) продуктивність тварин, що утримуються на полімерних плитах стає дещо нижчою, аніж на цементо-піщаному композиті. Саме в цей період у тварин відпадає потреба в теплоізолюючому покритті, що з достатньою рельєфністю випливає зокрема з етологічних досліджень.

Соснова та дубова дошки, як показали модельні випробування, під дією агресивного середовища втрачають за рік до 60% своєї міцності. У сосни втрати відбуваються головним чином під дією гноївки, а у дуба під дією їдкого натру. Суттєво, що за цей час міцність полімерної плити не змінюється.

За темпами загибелі мікроорганізмів на поверхні матеріалів перше місце посідає дуб, друге - сосна, третє - полімерна плита. Цементо-піщаний композит зберігає життєздатність мікроорганізмів за рахунок їх депонування і стає потенційним джерелом інфекції.

Собівартість вирощування племінних свинок на підлогах з полімерних плит у порівнянні з деревиною та цементо-піщаним композитом була нижчою.

Ключові слова: підлоги, покриття, полімерна плита, деревина, цементо-піщаний композит, теплопровідність, агресивне середовище, племінні свинки, умови утримання, комфортність.

Pichka O.V. Trial and zootechnical assessment of floor with different coatings for breeding pigs raising. Dissertation (manuscript) for degree of candidate of agricultural sciences in speciality 06.02.04 - animal production technology. Institute of Animal Science of UAAS, Kharkiv, 2001.

Raising breeding pigs in wintertime on the floor with polymeric coating favours increase of daily gain of 11% opposite to the group raised on the cement-sand composite. However, in summertime productivity of animals is even lower than of those raised on the cement-sand composite. In this period animals need coating that keeps heat. Ethological studies suggest this eloquently.

Modelling trials showed that pine and oak boards lose up to 60% of their strength per year due to aggressive environment. The losses were caused mostly by feces for pine and NaOH for oak. It was important that strenth of polymeric plates did not change during this period.

According to the microorganism mortality rate oak took the first place, pine - the second place, and polymere plates - the third one. Cement-sand composite fell out from this row. It keeps viability of microorganisms by storing them and becomes potential source of infection.

Cost price of breeding pigs raised on the polymeric plates was less than that of pigs raised on wood or cement-sand composite coatings.

Key words: floor, coating, polymeric plates, wood, cement-sand composite, heat conductivity, aggressive environment, breeding pigs, housing conditions, comfort.

Пичка А.В. Испытание и зоотехническая оценка пола с различным покрытием при выращивании племенных свинок. Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. Институт животноводства УААН, Харьков, 2001.

При соблюдении принципа изоэнергетичности и изонитрогенности кормления зимой эффективность использования питательных веществ рациона ремонтными свинками существенно выше в случае содержания их на полимерных плитах по сравнению с группой на цементно-песчаном композите. Это проявляется в среднесуточных приростах живой массы, на 11% больших у животных, содержащихся на полимерном покрытии: 580 г против 516 г соответственно (Р>0.999).

Летом, напротив, по сравнению с группой на цементно-песчаном композите, имеет место, на уровне тенденции, снижение привесов свинок, содержащихся на покрытии из полимерных плит, что связано с высокой летней температурой воздуха и низкой теплопроводностью полимерного покрытия.

Зимой воспроизводительные способности свинок, выращенных на полах из полимерных