НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут світової економіки і міжнародних відносин

ПЕТРЕНКО ЗОЯ ОЛЕГІВНА

УДК 339.92

ПРИКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО КУРСУ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.05.01 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Науковий керівник - | доктор економічних наук, професор,

Будкін Віктор Сергійович,

головний науковий спеціаліст

Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, доцент,

Бураковський Ігор Валентинович,

доцент кафедри економічної теорії

Національного університету Києво-Могилянська академія

кандидат економічних наук,

Відоменко Оксана Іванівна,

старший науковий співробітник

Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України

Провідна установа - |

Київський національний університет імені Тараса

Шевченка, кафедра міжнародної економіки економічного факультету

Захист дисертації відбудеться 20.11.2001 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України (01030, м. Київ - 30, вул. Леонтовича, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ - 30, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий 18.10.2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук _________________________ А.М. Хахлюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день, інтеграція до європейського політичного, економічного та правового простору визначена в державних документах стратегічним курсом нашої країни. Важливим напрямом цього процесу є регіональні інтеграційні процеси України, однією з форм яких є прикордонне співробітництво.

Українські вчені вже мають вагомі напрацювання у дослідженнях проблем просування України по шляху до європейської спільноти. Серед робіт, які присвячені економічним аспектам цієї проблеми, необхідно відзначити праці В.Г. Андрійчука, І.В. Бураковського, М.А.Дудченка, Л.Л.Кістерського, Д.Г. Лук’яненка, М.З. Мальського, В.Є. Новицького, В.А.Плотнікова, А.П.Румянцева, Є.В. Савельєва, В.Р. Сіденка, В.О.Степаненка, А.С. Філіпенка, О.І.Шниркова та ін. В 70-80-і роки ґрунтовні дослідження прикордонного співробітництва були здійснені Б.Б.Горизонтовим, М.О. Черкасовим, словацькими вченими М.Гайдошем та З. Буоцовій, німецьким дослідником М.Яном тощо. З середини 90-х років дослідження прикордонного співробітництва було відновлено вже в нових, ринкових умовах. Серед робіт останнього періоду звертають на себе увагу праці М.І. Долішнього, Є.Р. Кіш, П.В.Луцишина, А.Ф. Мельник, А.І. Мокія, А.С. Передрія, С.М. Писаренко, І.М. Чучки, польських вчених П. Ебергардта, Є. Кітовського, Т. Комарніцкого, словацьких та чеських вчених В.Шекелі, В. Гудака, А. Хаазе, а також К. Шумана (ФРН) та ін.

Прикордонне співробітництво взагалі виступає складовою частиною сучасної концепції європейської інтеграції, його економічні, інституційні та міжнародно-правові засади в ЄС є найбільш вдалими й опрацьованими з теоретичної та практичної сторони. Внаслідок цього досвід ЄС має велике значення для інших держав, у тому числі й для України. Ще важливішим цей факт стає тому, що у нашій країні приділяється недостатньо уваги розвиткові прикордонного співробітництва та використанню інтеграційного ресурсу. Оцінка прикордонного співробітництва лише у площині його економічної ефективності для окремих регіонів не є вичерпною. Найбільш ефективне використання всіх переваг можливо лише за умови розгляду його як інструменту загальносвітового процесу інтегрування.

В умовах формування прогресивної державної зовнішньоекономічної та регіональної політики питання функціонування прикордонного співробітництва потребують більш глибокого наукового вивчення. В свою чергу, це дозволить забезпечити ефективний внесок прикордонного співробітництва в стимулювання процесів економічної інтеграції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з науково-технічним проектом 07.02/03318 (договір №2/846-97) “Раціоналізація експортно-імпортної політики України в умовах структурної перебудови національної економіки”, який здійснювався Міжнародним фондом “Українські реформи” за пріоритетним напрямом розвитку науки і техніки “Наукові проблеми розбудови державності України”. Вона також виконувалася в рамках планової науково-дослідної теми ІСЕМВ НАН України “Проблеми трансформаційних процесів в країнах з перехідною економікою в контексті світового досвіду” (номер державної реєстрації 019998У005149). В межах цих тем здобувачем були особисто виконані розділи, що стосуються прикордонного економічного співробітництва України.

Мета і задачі дослідження полягають в аналізі світових тенденцій інтегрування економік країн на регіональному рівні у їх специфічному прояві - прикордонному співробітництві та визначенні перспектив інтеграції України до світового господарства шляхом розвитку прикордонних відносин з сусідніми країнами, а особливо країнами Центрально-Східної Європи.

Досягнення поставленої мети дисертаційної роботи вбачається шляхом вирішення наступних завдань:

Ё

Ё

Ё

Ё

Ё

Ё

Ё

Об’єктом дослідження є інтеграційні процеси у транскордонних регіонах України в порівнянні з іншими країнами світу, перш за все, з країнами ЄС та Центрально-Східної Європи.

Предметом дослідження є прикордонне співробітництво та його різноманітні види, як один з перспективних засобів динамізації світових інтеграційних процесів та засіб інтеграції України до європейського господарського простору.

Методи дослідження включають загальнонаукові пізнавально-теоретичні методи - системний підхід, структурний аналіз, поєднання історичного та логічного методів в аналізі еволюції прикордонного співробітництва, багатовимірна статистична оцінка його проявів із застосуванням групувань, вибірок, тощо.

За допомогою історико-онтологічного методу проаналізовано основні етапи розвитку прикордонного співробітництва в умовах державної монополії зовнішньоекономічної діяльності та в умовах ринкової економіки, за допомогою порівняльно-економічного методу визначені відміни прикордонного співробітництва західних областей України від прикордонного співробітництва країн ЦСЄ з ЄС. Аналітико-емпіричні методи дозволили визначити напрями розвитку прикордонних відносин з сусідніми країнами у контексті євроінтеграційного курсу України.

Базовою основою дослідження є нормативно-правові акти міжнародного та українського законодавства у сфері регіональної політики, прикордонних відносин, зовнішньої торгівлі, створення та функціонування вільних економічних зон, міждержавного використання транспортної інфраструктури. В дисертаційному дослідженні використані праці закордонних та вітчизняних вчених-економістів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у дисертаційній роботі вперше досліджено місце, умови функціонування та роль прикордонного співробітництва як специфічного напряму процесів глобалізації та інтегрування світових економік, зокрема:

¦ вперше виявлені та систематизовані теоретичні передумови особливостей функціонування та розвитку прикордонних відносин в умовах державної монополії зовнішньоекономічної діяльності та ринкової економіки;

¦ дістало подальшого розвитку визначення сфер найбільш ефективного формування прикордонних відносин з сусідніми країнами, зокрема, інтенсифікація зовнішньоторгівельних відносин на локальному рівні, формування виробничо-коопераційних зв’язків, посилення інфраструктурної складової міждержавних відносин;

¦ у результаті розгляду особливостей нового етапу регіоналізму в різних країнах світу та нових підходів до функцій їх територіальних одиниць удосконалено класифікацію участі країн у прикордонному співробітництві;

¦ вперше визначено можливості та основні напрями використання світового досвіду прикордонного співробітництва для України в специфічному контексті інтегрування до європейського господарського простору;

¦ визначено відмітні риси нормативно-правового забезпечення прикордонних відносин в законодавстві України, країн ЦСЄ та ЄС;

¦ доведено, що найбільш перспективною формою прикордонного співробітництва є утворення єврорегіонів та вільних економічних зон;

¦ обґрунтовані основні риси перспективної моделі інтенсивного розвитку прикордонних відносин, заснованої на сполученні торгівельного та інвестиційно-коопераційного співробітництва з прилеглими територіями сусідніх держав.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в роботі визначено перспективи використання потенційних можливостей прикордонного співробітництва для реалізації євроінтеграційного курсу України та подані рекомендації щодо вдосконалення системи прикордонного співробітництва західних областей України зі структурними одиницями суміжних країн. Згадані результати можуть бути використані при розробці окремих частин Національної програми інтеграції України до Європейського Союзу та при подальшій реалізації її стратегії включення до європейського економічного простору.

Особистий внесок здобувача. Робота виконана здобувачем особисто на основі дослідження світового та вітчизняного досвіду. З наукових праць лише одна виконана у співавторстві - у “Збірнику наукових доповідей” Інституту економіки НАН України “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів і механізми їх вирішення” (Київ, 1999р.) у співавторстві з Будкіним В.С. опублікована стаття “Прикордонні регіони: стан і потенціал участі у співробітництві України з сусідніми державами”. Особистий внесок здобувача полягає у аналізі та визначенні участі західних областей у співробітництві з сусідніми країнами (обсяг - 0,2 др. арк.).

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на конференції “Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції” (м. Луцьк, 2000р.) та на конференції “Реструктуризація експортно-імпортної політики України” (м. Київ, ІСЕМВ НАНУ, 2000р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 4 збірниках наукових праць, 1 науковому журналі та у матеріалах 2 конференцій.

Структура і обсяг роботи зумовлена сформульованою метою та завданнями дослідження.

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Методологічні основи виникнення та розвитку прикордонного співробітництва

1.1. Теорія та практика прикордонного співробітництва в умовах монополії зовнішньоекономічної діяльності

1.2. Особливості співробітництва прикордонних регіонів країн з ринковою економікою

1.3. Проблеми розвитку прикордонних регіонів у стратегії інтеграції України до Європейського Союзу

РОЗДІЛ 2 Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів та їх значення в наближенні України до європейського господарського простору

2.1. Участь прикордонних областей в зовнішній торгівлі України

2.2. Участь прикордонних областей у інвестиційному співробітництві України

2.3. Система прикордонної транспортної інфраструктури в інтеграційних процесах

2.4. Міграційні процеси у прикордонних регіонах та участь у них західних областей України

2.5. Охорона і раціональне використання природного середовища в західних прикордонних регіонах України

РОЗДІЛ 3 Інтенсивні форми прикордонних відносин: стан та перспективи розвитку

3.1. Єврорегіони в системі прикордонного співробітництва

3.2. Вільні економічні зони на прикордонних територіях

3.3 Інтенсивна модель прикордонного співробітництва

Висновки

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Основний зміст роботи викладено на 198 сторінках, містить 16 таблиць та 14 додатків, список використаної літератури налічує 126 найменувань та займає 12 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено мету, задачі, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів роботи.

У першому розділі розкрито теоретичні та практичні аспекти функціонування прикордонного співробітництва в умовах державної монополії зовнішньоекономічної діяльності, особливості співробітництва прикордонних регіонів країн з ринковою економікою та загальнометодологічні проблеми розвитку прикордонних регіонів у стратегії інтеграції України до Європейського Союзу.

Світові економічні процеси глобалізації та інтеграції особливо сильно впливають на прикордонні регіони сусідніх країн. В свою чергу, ці регіони виступають як зони найбільш високої контактної активності як між країнами всередині інтеграційних союзів, так і в їх взаєминах із прилеглими до цих союзів державами. Останнє повною мірою стосується й України, яка через декілька років межуватиме безпосередньо з інтегрованим загальноєвропейським простором.

Прикордонне співробітництво автором розглядається як специфічна підсистема міжнародних економічних відносин, що виступає конгломератом окремих форм інтернаціональної взаємодії, які виділяються на основі локального підходу до їх здійснення, наявності ряду спільних елементів управління на місцевому рівні та загальних цільових функцій. В політико-економічному плані прикордонне економічне співробітництво являє собою специфічний прояв міжнародного поділу праці між територіально сусідніми адміністративними одиницями двох або декількох країн, який зумовлений загальним характером міждержавних відносин, а також економічними, історичними, соціальними та національними особливостями взаємозв'язку даних регіонів.

За часів існування Радянського Союзу та його союзників функціонування прикордонного співробітництва відбувалося під впливом політики державної монополії зовнішньоекономічної діяльності та на основі планового підходу до економічного розвитку. Прикордонні економічні зв’язки існували лише як доповнення до національної системи зовнішньоекономічної діяльності і не мали вагомого місця у її складі. Водночас вони розглядалися лише як складова частина загальної системи прикордонних зв’язків, до якої входили, крім того, відносини в політичній, ідеологічній, культурній та інших областях. Конкретні види співробітництва, вибір партнерів, строки виконання визначалися місцевими планово-економічними органами влади, за дорученнями та під контролем відповідних загальнодержавних організацій (Міністерств зовнішньої торгівлі, центральних закладів державної та кооперативної торгівлі та ін.).

Подібні зв'язки УРСР із країнами РЕВ в основному відбивали загальнодержавні тенденції в прикордонних відносинах Радянського Союзу. Починаючи з 1986 року в результаті змін у системі зовнішньоекономічних зв'язків СРСР у прикордонному співробітництві відбувся процес інтенсифікації прямих виробничих зв'язків між підприємствами й організаціями УРСР і закордонних партнерів.

В Європі найбільш стимулюючим фактором, який сприяв розвиткові прикордонних регіонів та значній інтенсифікації їх співробітництва, стала реалізація регіональної політики Європейського Економічного Співтовариства. На сьогодні, у ЄС регіони отримали ряд не притаманних їм до цього часу функцій – компліментарності, сумісності та інші. Як зазначається у дисертації, саме міжрегіональне та прикордонне співробітництво стало одним із засобів реалізації нової регіональної політики Європейського Союзу та процесів інтеграції взагалі.

Стосовно посткомуністичних країн Європи, то для них поступова інтеграція із Заходом виступала основним геополітичним завдан-ням. Тому не дивно, що створення нових форм прикордонного співробітництва найбільш інтенсивно проходило у тих регіонах Центральної Європи, які межують з країнами-членами Європейського Союзу.

Як висновок, автор зазначає, що прикордонне співробітництво в умовах ринкової економіки спрямоване на подолання диспропорцій у розвитку регіонів країн світу, а у випадку європейської інтеграції – на подолання внутрішньоблокових регіональних проблем, зокрема ліквідацію відсталості окремих регіонів та підвищення їх конкурентоспроможності.

Інтеграція до європейського економічного, соціального, політичного та правового простору визначені стратегічним курсом України, метою державної політики. Ці тенденції стосуються також і її західних прикордонних регіонів. Ситуація стосовно України специфічна – вона до цього часу не має безпосередніх кордонів із загальноєвропейським господарським простором. Її безпосередні сусіди на Заході – кандидати на різнотерміновий вступ до ЄС, які у відносинах між Україною та Європейським Союзом виконують транзитну функцію. При всіх відмінах від центральноєвропейських держав стосовно географічної близькості до ЄС Україна має спільну з ними стратегічну мету – входження до загальноєвропейського господарського простору. Тому вже зараз вона повинна вирішувати ідентичні з ними завдання – формувати адекватні до євроінтеграційного процесу умови на своєму західному кордоні, який до того ж незабаром стане східним кордоном Європейського Союзу. В зв’язку з цим, першочерговим завданням є адаптація політики розвитку прикордонних регіонів України до загальноєвропейських параметрів вирішення цієї проблеми, а також до відповідної політики сусідніх центральноєвропейських держав, які вже практично пристосувалися до зазначених вище параметрів.

Проведений дисертантом аналіз законодавчих актів України, що стосуються її стратегії інтеграції до Європейського Союзу дозволив дати загальну оцінку стану взаємовідносин нашої країни з ЄС у питаннях прикордонного співробітництва. В результаті автор зазначає, що ці відносини характеризуються певним осмисленням обома сторонами важливості прикордонних регіонів для вирішення проблем євроінтеграційного курсу нашої держави. Разом з тим, ні міжнародно-правове, ні суто економічне забезпечення активізації взаємодії на майбутньому спільному кордоні не відповідає потребам сучасної ситуації й, тим більше – складним завданням вже найближчої перспективи.

Повільний розвиток прикордонної співпраці України унеможливлює реалізацію Стратегії інтеграції з ЄС у частині транскордонного співробітництва з сусідніми країнами, що, за умови отримання ними членства у Європейському Союзі, створить додаткові перешкоди інтеграції нашої країни до ЄС та у співробітництві з його новими членами. Таким чином, інтеграційні завдання прикордонного співробітництва визначають нагальну необхідність координації дій і об'єднання фінансових і матеріальних можливостей для його інтенсифікації.

У другому розділі визначено участь прикордонних регіонів в зовнішній торгівлі, у інвестиційному співробітництві, роль транспортної інфраструктури в інтеграційних процесах, сучасні міграційні тенденції, здійснено аналіз спільних природоохоронних дій у прикордонних регіонах.

У роботі підкреслюється, що характерною рисою розміщення експортного потенціалу України є його нерівномірність, а відтак й великі перепади щодо участі окремих регіонів у зовнішній торгівлі України. Хоча в цілому прикордонне співробітництво стимулює розвиток зовнішньоторговельних зв'язків, проведений аналіз свідчить про відсутність у західних прикордонних областей України - Волинської, Львівської, Закарпатської та Чернівецької стабільно функціонуючого експортного потенціалу. Однак, “прикордонність” поступово стає одним із факторів прискореного розвитку вивозу та експортного потенціалу – чотири розглянуті прикордонні області за 1999-2000 роки продемонстрували приріст експорту в 2 – 3 рази вищий, ніж в середньому по країні. Автором підкреслюється, що значною мірою це пов'язано з розширенням їхнього співробітництва з Польщею, Угорщиною й іншими сусідніми країнами Центральної Європи, у тому числі в рамках єврорегіонів "Карпати" і "Буг".

Автором було встановлено також суттєве збільшення експорту до країн ЄС з прикордонних областей та підвищення його частки в їх загальному вивозі. Однак, як показав більш детальний аналіз, товарна номенклатура зовнішньої торгівлі з цими країнами залишається переважно сировинною. Обмін же з сусідніми державами включає не тільки сировину, але і товари більш високого ступеня обробки.

При проведенні порівняльного аналізу зовнішньоекономічної діяльності однієї з сусідніх країн - Польщі, автором були визначені дві важливі тенденції. Перша з них пов’язана зі зростанням частки західних прикордонних воєводств в зовнішній торгівлі країни. Друга тенденція пов’язана з посиленням спеціалізації західних прикордонних воєводств на зовнішньоторговельних відносинах саме із сусідніми країнами, насамперед, з Німеччиною. Така переорієнтація пов’язана із загальнодержавною політикою посилення прикордонних інтеграційних зв’язків в контексті підготовки Польщі до вступу до Європейського Союзу. Дисертантом встановлено, що домінантним мотивом участі східних воєводств в зовнішній торгівлі Польщі напроти тому виступає не розвиток транскордонних зв’язків (у тому числі з Україною), а також орієнтація на зв’язки з партнерами у ЄС.

Для подальшої активізації ролі прикордонних регіонів, насамперед західних, у зовнішньоекономічних зв’язках України автором запропоновано реалізувати ряд організаційних та господарських заходів. До перших віднесені: спрощення обміну товарів та послуг, вироблених за рахунок місцевих ресурсів у межах прикордонних областей та призначених для споживання на територіях цих областей; запровадження особливого порядку митного оформлення коопераційних операцій між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності прикордонних областей; розробка системи пільг для прикордонної торгівлі та спільної підприємницької діяльності; введення статистичної звітності щодо співробітництва прикордонних областей, у тому числі по взаємозаборгованості господарюючих суб’єктів цих областей; затвердження групи товарів, робіт, послуг для прикордонної торгівлі товарами, що виробляються в межах відповідної прикордонної території, а також затвердження спеціального порядку митного оформлення зазначених товарів. Друга група заходів стосується загальнодержавної економічної політики та господарської політики місцевих органів самоврядування. Перш за все, необхідним є посилення взаємного співробітництва з прикордонними центральноєвропейськими країнами шляхом дво- та багатосторонньої кооперації по виробництву товарів високого ступеня обробки.

У процесах залучення іноземних інвестицій прикордонність також, на жаль, не є визначальним фактором для західних областей. Як показало дослідження, основний об’єм інвестицій ці регіони отримують з інших країн світу, інвестиційні надходження з прикордонних країн не перевищують 30% загального обсягу закордонних інвестицій до жодної з цих областей.

Автором підкреслюється, що серед принципів міжнародного інвестування, є ряд принципів, котрі можуть бути найбільш ефективно реалізовані саме у прикордонних регіонах. До цих принципів відносяться: наявність надійної інфраструктури, кваліфікованої робочої сили та близькості здійснення міжринкових операцій. Тобто, у прикордонних регіонах можуть бути забезпечені інтереси іноземних інвесторів, що позитивно вплине на розвиток цих регіонів та інтенсивність їх співпраці з сусідніми країнами.

Для транскордонних зв’язків та здійснення євроінтеграційного курсу особливе значення має розширення і модернізація прикордонної транспортної інфраструктури. Це, насамперед, стосується прикордонних пропускних пунктів, які розташовані на шляху міжнародних транспортних коридорів. Одним з методів стимулювання розвитку прикордонної інфраструктури може бути формування в транспортних вузлах в безпосередній близькості з кордоном вільних митних зон, інтерпортів, тощо. Формування зон цього типу буде спрямоване на активізацію зовнішньої торгівлі шляхом надання митних пільг та послуг щодо зберігання та перевалки вантажів, їх доробки, сортування, упаковки.

Прикордонні регіони є осередками активного розвитку тимчасової міграції. Специфіка міграційних процесів у цих регіонах визначається рядом факторів. Автором були розглянуті ці фактори щодо західних областей України: велике демографічне навантаження території; значний перепад у життєвому рівні прикордонних областей України та сусідніх країн; сезонна трудова міграція до останніх; наявність родинних зв’язків населення в прикордонних регіонах України, Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії. Утворення нового східного кордону ЄС створить ряд нових проблем, особливо для населення прикордонного пасма. В дисертації запропоновано ряд оперативних та стратегічних заходів щодо вирішення згаданих проблем з метою поліпшення стану справ у регулюванні міграційних процесів у прикордонних регіонах.

До ряду тих проблем, які стосуються усіх країн, що мають спільні кордони, відносяться також проблеми охорони та раціонального використання навколишнього середовища. В дисертації підкреслюється, що у західних областях сьогодні існує ряд негативних факторів, що значною мірою впливають на екологічний стан прикордоння. Автором доводиться, що у вирішенні всього комплексу проблем запобігання транскордонного забруднення, аварій та катастроф техногенного характеру головним чинником є трансформація структури розміщеної тут виробничої бази. Враховуючи загальноєвропейське значення екологічних проблем, пропонуються конкретні заходи по залученню до їх вирішення фондів ЄС, а також міждержавної та локальної координації природоохоронної діяльності.

У третьому розділі визначено місце та роль вільних економічних зон та єврорегіонів у системі прикордонного співробітництва та запропоновано інтенсивну модель прикордонного співробітництва.

Особливо інтенсивною формою прикордонного співробітництва в країнах ЄС стали саме єврорегіони. Узагальнення досвіду їх функціонування дозволило визначити можливості використання цієї форми взаємодії для інтенсифікації прикордонного співробітництва України.

Проведений дисертантом аналіз дозволив визначити основні позиції результативності створення та функціонування єврорегіонів за сферами впливу. У політичній сфері - доповнення функцій держави у процесі інтегрування на регіональному рівні, взаємодія сусідніх країн у вирішенні спільних для них геополітичних проблем. У правовій сфері - більш ефективне використання повноважень місцевих органів влади. У господарській сфері - подолання статусу економічної “периферійності” прикордонних регіонів, вирішення спільних для суміжних територій проблем господарського характеру, розвиток локальних процесів економічної інтеграції, створення спільної стратегії погодженого економічного розвитку територій.

З позицій ефективності автором була проаналізована діяльність двох єврорегіонів прикордонного поясу - "Карпати" та "Буг". До основних пріоритетів функціонування єврорегіонів в дисертації віднесені: розвиток транспортної інфраструктури, розвиток скоординованої економічної структури регіону, зближення соціальних параметрів, розвиток туризму, охорона довкілля, зміцнення транскордонного співробітництва.

Проведене дисертантом дослідження дозволило виділити основні інтеграційні аспекти співробітництва у межах єврорегіонів: економічні - спільний розвиток економічного потенціалу, подолання існуючої асиметрії в соціально-економічному розвитку, можливість господарського взаємодоповнення прикордонних територій, розвиток прикордонного співробітництва, як частини міжнародного співробітництва країн-учасниць та засобу стимулювання інтеграційних тенденцій у регіоні, визначення спеціалізації у сфері виробництва на всій території єврорегіону, яка б сприяла раціональному використанню ресурсної бази і найкращому використанню інвестицій, створення фінансових установ для здійснення спільних проектів; інфраструктурні - будівництво нових і модернізація існуючих прикордонних переходів (в тому числі локального значення); екологічні –спільне вирішення прикордонних та транскордонних екологічних проблем, спільне використання сприятливих природних умов для розвитку туризму і відпочинку. Особлива увага приділяється відповідності статусу та функцій цих єврорегіонів критеріям, що визначені Європейським Союзом.

Окрім того, автором були встановлені чинники, що на сьогодні гальмують процес прикордонного співробітництва в єврорегіонах. Серед згаданих вище проблем - відсутність належного правового механізму співпраці, недостатня підтримка ініціативи регіональних та місцевих органів влади центральними урядами, недостатній розвиток інфраструктури, різне розуміння учасниками принципів прикордонного співробітництва, відсутність належних фінансових ресурсів, відмінність підходу структур ЄС до країн Центральної Європи та України. Шляхи подолання згаданих проблем автором відносяться до всього комплексу міжрегіональних відносин прикордонних регіонів та базуються на гармонізації цих відносин у відповідних сферах взаємодії. За умови вирішення перерахованих проблем функціонування єврорегіонів, саме ця форма організації транскордонного співробітництва може стати найбільш ефективною на сучасному етапі.

Одним із засобів інтегрування країни до міжнародного поділу праці та інструментом активізації зовнішньоекономічної діяльності є створення вільних економічних зон. Проведений аналіз показав, що створені у прикордонному поясі центральноєвропейських країн вільні економічні зони мають дві характерні особливості. По-перше з моменту їх створення центральні органи влади не залучені до процесу їх організації, до мінімуму скорочуються бюджетні програми та бюрократичне втручання. По друге - основними іноземними компаніями, на які робиться ставка при створенні цих зон, є фірми саме Європейського Союзу.

В дисертації підкреслюється, що створення вільних економічних зон на прикордонних територіях характеризується зростанням виробничої та соціальної інфраструктури, стимулює розвиток виробництва та соціальної сфери у регіоні, дозволяє отримувати більші прибутки від експортно-імпортного руху товарів, отримувати нові технології та методи управління, забезпечує відповідну підготовку кадрів та створення нових робочих місць, стимулює науково-технічний розвиток, забезпечує вивільнення коштів на покращення екологічної ситуації в цих регіонах.

Проведене дисертантом співставлення дозволило визначити, що максимальні позитивні результати діяльності ВЕЗ при мінімумі витрат забезпечуються створенням зовнішньоторговельних зон різної спеціалізації. Особливо ефективним, враховуючи наявні трудові ресурси, їх кваліфікацію та спеціалізацію, розвинуту транспортну інфраструктуру, є формування в західних прикордонних областях промислово-торгівельних та експортно-промислових зон.

Виходячи з необхідності комплексного погодженого розвитку прикордонних територій та забезпечення їх внеску у євроінтеграційні процеси, автором запропонована інтенсивна модель прикордонного співробітництва. Основними її завданнями є комплекс заходів по стимулюванню всіх форм прикордонної взаємодії, але при більш ефективному сполученні торгівельного та інвестиційно-коопераційного співробітництва. Концептуальною основою прикордонних відносин має стати їх поділ на таке співробітництво у широкому та вузькому сенсі. Перший з них означає інтенсивне використання потенціалу прикордонних територій по обслуговуванню зовнішньоекономічних зв’язків держави в цілому, другий – інтенсифікацію взаємин на локальному рівні. Відповідно до цього необхідно, за рахунок централізованих капіталовкладень, перейти до селективної політики нарощування потужностей та створення нових об’єктів транзитної прикордонної інфраструктури європейського зразка, переорієнтації великих промислових об’єктів на кооперацію з партнерами в ЄС, підтримку подальшого зростання експортних поставок до країн Західної Європи, але із нарощуванням в них частки продукції більш високого рівня обробки. При вирішенні цих завдань доцільно розробити спеціальну програму посилення заінтересованості органів ЄС та західноєвропейських фінансових і промислових кіл у створенні об’єктів загальноконтинентального значення, в тому числі шляхом розширення сітки спільних підприємств, вільних економічних зон, комерційних трас та інше.

Особливе значення матиме інтенсифікація прикордонного співробітництва на локальному рівні – розбудова сітки малих прикордонних переходів, розширення коопераційних зв’язків між підприємствами з обох боків кордону (насамперед, об’єктів малого і середнього бізнесу), стимулювання невеликих інвестиційних проектів, тощо. В механізмі прикордонного співробітництва у вузькому сенсі головну роль відіграватиме цілеспрямована координація зв’язаного розвитку прикордонних територій, в тому числі завдяки більш ефективній діяльності єврорегіональних утворень. Специфічним аспектом локального співробітництва в умовах введення сусідніми державами візового режиму повинно стати вирішення питання про так званий “малий прикордонний рух”, який позитивно зарекомендував себе на кордоні ЄС з її сусідами (в тому числі між ФРН та Польщею).

Одним з важливих моментів реалізації інтенсивної моделі прикордонного співробітництва є проведення спільних заходів по вирішенню екологічних проблем та по запобіганню екологічних та техногенних катастроф на всіх рівнях співробітництва з партнерами із сусідніх центральноєвропейських країн.

Важливим стимулом інтенсифікації прикордонного співробітництва є надання прилеглим до кордону територіям спеціального економічного статусу, який вже себе виправдав у Закарпатті та в цьому році був розповсюджений на Волинську область. Разом з тим, досвід країн ЄС та ЦСЕ свідчить, що комплексна інтенсифікація розвитку економіки та оптимізації зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів неможлива без перенесення центру ваги відповідальності та реалізації господарської активності до місцевих адміністративних та економічних структур, особливо у площині посилення локальних зв’язків з закордонними партнерами. Тому в межах майбутньої територіально-адміністративної реформи доцільно врахувати спеціальні напрями стимулювання такої активності в західних областях України.

Прикордонні території вимагають особливого підходу до свого економічного розвитку не лише як периферійні й історично менш розвинуті в господарському відношенні, але й як найважливіша ланка реалізації євроінтеграційного курсу України в нових умовах формування спільного кордону з Європейським Союзом.

ВИСНОВКИ

Ё

Ё

Ё

Ё

Ё

Ё

Ё

Ё

Ё

Ё

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Петренко З.О. Основні проблеми прикордонного економічного співробітництва // Збірник наукових праць молодих вчених. Вип. 5 – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 1997. – С. 16-21.

2. Петренко З.О. Єврорегіони в системі прикордонного співробітництва України // Реструктуризація економіки та раціоналізація експортно-імпортної політики України: Зб. праць вчених. Вип. 11– К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 1997. – С. 38-41;

3. Петренко З. Роль транспортної інфраструктури прикордонних регіонів у розвитку інтеграційних процесів // Збірник наукових праць. Вип.27. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2000. – С. 220-222.

4. Петренко З. О. Прикордонні регіони як нова форма міжнародної інтеграції // Економіка України. – 1999.- № 12.- С. 66-72.

АНОТАЦІЯ

Петренко З.О. Прикордонне співробітництво в контексті євроінтеграційного курсу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена дослідженню проблем функціонування і розвитку прикордонного співробітництва, як специфічного напряму процесів глобалізації та інтегрування світових економік, в контексті інтегрування України до європейського господарського простору. В роботі розглядаються методологічні основи виникнення та розвитку прикордонного співробітництва, особливості його існування в умовах державної монополії зовнішньоекономічної діяльності та ринкової економіки. На основі аналізу основних сфер найбільш ефективного функціонування прикордонних відносин з сусідніми країнами запропоновано ряд заходів щодо їх інтенсифікації у західних регіонах України. За результатами аналізу визначено можливості практичного поєднання євроінтеграційних та транскордонних процесів у західній прикордонній смузі України та формування під їх впливом інтенсивної інвестиційно-коопераційної моделі співробітництва.

Ключові слова: глобалізація, європейський господарський простір, прикордонне співробітництво, євроінтеграційні процеси, інвестиційно-коопераційна модель.

АННОТАЦИЯ

Петренко З.О. Приграничное сотрудничество в контексте евроинтеграционного курса Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Институт мировой экономики и международных отношений Национальной академии наук Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованию проблем функционирования и развития приграничного сотрудничества, как специфического направления процессов глобализации и интегрирования мировых экономик, в контексте интегрирования Украины в европейское хозяйственное пространство. В работе рассматриваются методологические основы возникновения и развития приграничного сотрудничества, особенности его существования в условиях государственной монополии внешнеэкономической деятельности и рыночной экономики.

Приграничное сотрудничество автором рассматривается как специфическая подсистема международных экономических отношений, выступающая конгломератом отдельных форм интернационального взаимодействия, которые выделяются на основе локального подхода к их осуществлению, наличия ряда общих элементов управления на местном уровне и общих целевых функций. В работе отмечено, что приграничное сотрудничество в условиях рыночной экономики направленно на преодоление диспропорций в развитии регионов стран мира, а в случае европейской интеграции – преодоление внутриблочных региональных проблем, а в частности на ликвидацию отсталости отдельных регионов и повышение их конкурентоспособности.

В результате анализа особенностей нового этапа регионализма в разных странах мира и новых подходов к функциям их территориальных единиц обоснована классификация участия стран в приграничном сотрудничестве. Определены отличительные особенности нормативно-правового обеспечения приграничных отношений в законодательстве Украины, стран Центральной Европы и ЕС.

На основе анализа основных сфер наиболее эффективного функционирования пограничных отношений (участие во внешнеэкономической деятельности, развитие транспортной инфраструктуры, инвестиционного сотрудничества, решение миграционных вопросов, вопросов охраны окружающей среды и т.д.) с соседними странами в диссертационном исследовании предложен ряд мероприятий по их интенсификации в западных регионах Украины.

По результатам анализа определены возможности практического объединения евроинтеграционнных и трансграничных процессов в западной пограничной полосе Украины и формирования под их влиянием интенсивной инвестиционно - кооперационной модели сотрудничества. Проведенный анализ позволил выделить основные позиции результативности создания и функционирования еврорегионов, как одной из самых интенсивных форм приграничного сотрудничества, а также свободных экономических зон на приграничных территориях.

В результате исследования были обоснованы основные черты перспективной модели интенсивного развития приграничных регионов, основанной на соединении торгового и инвестиционно-кооперационного сотрудничества с территориями соседних государств. Основными ее заданиями является комплекс мероприятий по стимулированию всех форм приграничного взаимодействия, но при более эффективном совмещении торгового и инвестиционно-кооперационного сотрудничества. Концептуальной основой приграничных взаимоотношений стало их определение в широком и узком смысле. В первом случае – это интенсивное использование потенциалу приграничных территорий по обслуживанию внешнеэкономических функций страны, во втором – интенсификация взаимоотношений на локальном уровне.

В работе подчеркивается, что благодаря реализации инвестиционно-кооперационной модели на приграничных территориях возможно достижение значительного углубления интеграционных процессов, сокращение разрыва в уровнях хозяйственного развития приграничных территорий, максимальное использование условий для общей социально-экономической деятельности.

Приграничные территории требуют особого подхода к своему экономическому развитию не только как периферийные и исторически менее развитые в хозяйственном плане, но и как одно из самых важных звеньев реализации евроинтеграционного курса Украины в новых условиях формирования совместной границы с Европейским Союзом.

Ключевые слова: глобализация, европейское хозяйственное пространство, приграничное сотрудничество, евроинтеграционные процессы, инвестиционно -кооперационная модель.

ANNOTATION

Petrenko Z.O. Frontier cooperation in the context of the Euro-integrative policy of Ukraine.-Manuscript.

Dissertation for the receive of the degree of the candidate of economic sciences on the specialty 08.05.01- world economy and international economic relations. – Institute of the world economy and international relations of the National academy of Sciences of Ukraine,