Національний аграрний університет

Руда Наталія Іванівна

удк 619:616.24-002.153:636.2

Ефективність лікування телят, хворих на бронхопневмонію, із використанням імуномодуляторів РБС і БАі-1

16.00.01 – діагностика і терапія тварин

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник доктор біологічних наук, професор Чумаченко Володимир Юхимович, Національний аграрний університет, професор кафедри терапії та клінічної діагностики

Офіційні опоненти: академік УААН, доктор ветеринарних наук, професор Левченко Володимир Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри терапії та клінічної діагностики

кандидат ветеринарних наук Чумак Микола Іванович, Харківська державна зооветеринарна академія, доцент кафедри терапії

Провідна установа – Інститут ветеринарної медицини УААН,

лабораторія неінфекційної патології і ветеринарної

санітарії, м. Київ

Захист відбудеться " 19 " грудня 2001 р. о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус №10

Автореферат розісланий "16 " листопада 2001 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради __________________ Міськевич С.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Катаральна бронхопневмонія дуже поширене захворювання, яке реєструється майже в усіх господарствах України протягом року і завдає значних економічних збитків за рахунок загибелі, вимушеного забою, зниження продуктивності і витрат на лікування тварин (Левченко В.І., 1970; Курбанов Р.З., 1994; Кондрахін І.П., 1994; Могиленко А.Ф., 1990; M.Niederman, 1994). Як свідчать дані літературних джерел, в останні роки рівень захворюваності на бронхопневмонію не знижується, а навпаки - має тенденцію до зростання. Причиною цього може бути зниження рівня імунологічного статусу організму тварин внаслідок дії на них несприятливих факторів навколишнього середовища. Встановлено, що індустріальна технологія вирощування тварин, хімізація в рослинництві і тваринництві, техногенний пресинг, дія на організм радіації та інші несприятливі фактори довкілля зумовлюють імунодефіцитний стан тварин (Чумаченко В.Ю., 1997; Плященко С.І., 1991; Сахнюк В.В. із співавт., 1995; Зоценко В.М., 1995), що сприяє виникненню респіраторних хвороб, у тому числі і бронхопневмонії у телят. Незважаючи на велику кількість робіт з вивчення цього захворювання (Могиленко А.Ф., 1990; Красочко П.А., 1990; Павлов Г.В., 1995; Акімов Р.К., 1987; Мельник В.В., 2000; Лочкарьов В.А., 2000), залишаються ще маловивченими деякі питання патогенезу та лікування, а також стан природної резистентності у телят. Недооцінка стану резистентності хворих тварин призводить до низької ефективності їх лікування.

На сьогодні не можна визнати лікування кваліфікованим без урахування змін та корекції імунного статусу організму тварин. Тому подальше вивчення резистентності телят, хворих на бронхопневмонію, і розробка ефективних методів лікування їх з використанням імуномодуляторів є нині одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень ветеринарної медицини.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота є частиною держбюджетної теми № 110/77 “Дослідити внутрішні незаразні хвороби молодняку тварин та розробити нові методи їх діагностики, профілактики і лікування; номер держреєстрації 0199U002512.

Мета роботи. Експериментальне обгрунтування використання імуномодуляторів для лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію.

Для досягнення цієї мети необхідно було розв'язати наступні задачі:–

з'ясувати стан природної резистентності у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію;

– вивчити гострий перебіг катаральної бронхопневмонії у телят при комплексному лікуванні з застосуванням антибіотиків;–

вивчити гострий перебіг катаральної бронхопневмонії у телят при комплексному лікуванні з застосуванням антибіотиків та імуномодуляторів РБС і БАІ-1;–

визначити економічну ефективність лікування катаральної бронхопневмонії із використанням імуномодуляторів;–

визначити ефективність застосування імуномодуляторів РБС і БАІ-1 для профілактики катаральної бронхопневмонії у телят.

Об’єкт дослідження – телята клінічно здорові з 20-денного віку та хворі на катаральну бронхопневмонію 1,5–2-місячного віку.

Предмет дослідження – показники природної резистентності телят чорно-рябої породи від 20-денного до 1,5–2-місячного віку.

Методи дослідження: клінічний, гематологічний, біохімічний, імунологічний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. У телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, виявлені зміни клітинних і гуморальних факторів захисту, що характеризують імунодефіцитний стан їх організму. Теоретично і експериментально обґрунтована ефективність комплексної терапії та профілактики гострої катаральної бронхопневмонії у телят при використанні імуномодуляторів РБС і БАІ-1.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена методика застосування БАІ-1 та РБС для лікування і профілактики катаральної бронхопневмонії. Дослідженнями доведено, що використання імуномодуляторів у комплексній терапії при гострому перебігу катаральної бронхопневмонії сприяє корекції клітинних і гуморальних факторів захисту організму, що значно скорочує термін перебігу хвороби, запобігає виникненню рецидивів, підвищує ефективність лікування тварин. Результати досліджень, що викладені у дисертаційній роботі, увійшли до методичних рекомендацій "Рання діагностика, терапія та профілактика патології обміну речовин у великої рогатої худоби", які розглянуті і затверджені науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України 24 грудня 1997 р. (протокол №3, видані масовим тиражем і впроваджені у виробництво).

Особистий внесок здобувача. Усі експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи, огляд літературних даних, підбір матеріалів і методів, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, висновки і пропозиції виконані та запропоновані особисто автором.

Апробація результатів роботи. Проводилася на науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу, присвяченій 80-річчю факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету (м. Київ, 2000 р.), та на науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу (м. Київ, 2001 р.)

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у 3-х статтях, що вийшли у фахових виданнях: у журналі "Ветеринарна медицина України” (2), збірнику "Науковий вісник НАУ” (1), матеріалах двох науково-практичних конференцій (дві публікації), а також у методичних рекомендаціях (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 144 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 27 таблицями, 6 рисунками і включає вступ, огляд літератури, власні дослідження (7 розділів), їх аналіз і узагальнення, висновки та пропозиції виробництву. Список використаної літератури складається з 233 джерел, у тому числі 14 – іноземних.

Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи виконання роботи. Робота була виконана протягом 1997-2001 рр. на кафедрі терапії і клінічної діагностики Національного аграрного університету і в лабораторії імунології Науково-дослідного інституту токсикології та екогігієни ім. Л.І.Медведя. Клініко-експериментальні дослідження проведені у навчально-дослідному господарстві "Великоснітинське" Фастівського району Київської області та в господарстві ім. Стратилата Носівського району Чернігівської області.

Матеріалом для дослідження були клінічно здорові телята з 20-денного віку та телята 1,5–2-місячного віку чорно-рябої породи, хворі на катаральну бронхопневмонію. Було проведено три серії дослідів.

У першій серії дослідів вивчали стан природної резистентності у телят з гострим перебігом катаральної бронхопневмонії у порівнянні з клінічно-здоровими. Було сформовано дві групи (дослідна і контрольна) по 7 телят у кожній. Хворих на бронхопневмонію телят відбирали за клінічними ознаками (підвищена температура, кашель, витікання з носа, хрипи та ін.). У контрольній групі були клінічно здорові телята. У телят обох груп проводили морфологічні, біохімічні та імунологічні дослідження крові.

У другій серії дослідів вивчали ефективність застосування імуномодуляторів РБС і БАІ-1 у комплексній терапії телят при гострому перебігу катаральної бронхопневмонії. З цією метою було сформовано три групи телят 1,5–2-місячного віку, хворих на катаральну бронхопневмонію, по 7 голів у кожній групі. Телят контрольної групи лікували методами, які практикуються в дослідному господарстві (базове лікування), при цьому застосовували антибіотик тривалої дії – амоксицилін 15%-ний розчин – 5,0 мл (внутрішньом?язово), блокаду зірчастих вузлів за Б.В.Радчуком, кофеїну натрію бензоат, 10%-ний розчин глюкози внутрішньовенно, амонію хлорид – 10,0 г всередину. Телятам першої дослідної групи (7), крім базового лікування, додатково застосовували регенераторний біостимулятор РБС – внутрішньом'язово, в дозі 1 мл на 20 кг маси тварини, щоденно протягом 5 діб. Телятам другої дослідної групи додатково застосовували біологічно активний імуномодулятор (БАІ-1) у дозі 0,005 г/кг маси тіла тварини всередину з молоком, щоденно протягом п'яти діб.

Ефективність лікування визначали за клінічними ознаками, морфологічними, біохімічними та імунологічними показниками крові. Кров для досліджень брали до початку лікування, на 7-у, 14- і 21-у добу.

У третій серії дослідів вивчали доцільність використання імуномодуляторів РБС і БАІ-1 клінічно здоровим телятам для профілактики бронхопневмонії. Для цього було сформовано за принципом аналогів (маса, вік, стать) 3 групи телят 20-денного віку. Телятам першої дослідної групи (10 голів) з 20-денного віку з профілактичною метою застосовували РБС в дозі 1 мл/20 кг маси тіла внутрішньом'язово з інтервалом 24 години 5 разів. Через 10 діб після переведення телят у групу дорощування повторювали введення імуномодулятора РБС в тій же дозі і з тим же інтервалом, що і до перегрупування. Телятам другої дослідної групи імуномодулятор БАІ-1 випоювали з молоком у дозі 0,005г/кг з інтервалом 24 годин, п'ять разів. Як і в попередній групі, через 10 діб після переведення цих телят у групу дорощування проводили повторне введення БАІ-1 в тій же дозі і з тим же інтервалом. У контрольній групі телятам не застосовували імуномодулятори. Дослід тривав 40 діб. За цей період проводили спостереження за клінічним станом і захворюваністю телят. Перед початком і наприкінці досліду (через 40 діб) телят індивідуально зважували для визначення енергії росту і проводили дослідження морфологічних та імунологічних показників крові.

Клінічний стан тварин та морфологічний склад крові визначали за загальноприйнятими методиками. Показники кислотно-лужної рівноваги досліджували за допомогою біологічного мікроаналізатора "Radelkis – OP – 210Р" (Sigard-Andersen O., 1969); бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) визначали за Д.А. Петрачовим з використанням добової тест-культури St.аureus, штам 209Р; лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) досліджували фотонефелометричним методом у модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ, тест-мікробом служила добова культура Міcrococcus lysodeikticus, штам 265; уміст гемоглобіну – гемоглобінціанідним методом; загальний білок сироватки крові – рефрактометричним методом, а білкові фракції плазми крові – турбідиметричним методом. Активність фагоцитозу нейтрофілів визначали за методом Бермана і Славської, індекс фагоцитозу та абсолютний (елімінуючу здатність крові) фагоцитоз – за методикою В.Ю.Чумаченка (1975), тест-мікробом була культура St. aureus, штам 209 Р. При вивченні стану Т- і В-лімфоцитів використовували комплекс методів: 1) тест спонтанного розеткоутворення – Е-РУК; 2) комплементарне розеткоутворення; 3) визначення теофілінчутливих (Т-супресорів) і теофілінрезистентних (Т-хелперів) лімфоцитів; 4) В-системи – ЕАС-РУК. Рівень імуноглобулінів (Ig) G в сироватці крові визначали за Манчіні (Чумаченко В.Ю. та ін., 1990). Результати досліджень обробляли методом варіаційної статистики (Ойвин К.А., 1960) з використанням комп'ютерної техніки в M.Exсel.

Результати досліджень та їх аналіз

Клінічний стан, морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію

У тварин з гострим перебігом катаральної бронхопневмонії при клінічному дослідженні відмічали загальну слабість, втрату апетиту, кашель, виділення катарального ексудату з носових ходів (частіше двостороннє). Температура тіла в них була дещо вища, пульс – на 39 %, частота дихання – у 2–2,5 рази більші, ніж у клінічно здорових тварин. Кон'юнктива та носове дзеркало у хворих телят мали ціанотичний відтінок.

Кількість лейкоцитів у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, була на 13% (р0,001) більшою, порівняно з клінічно здоровими тваринами, в лейкограмі виявлено більше паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів та моноцитів, відповідно, на 2,3 % (р0,001), 8,4 % (р0,001) і 2,5 % (р0,01) та зменшення кількості лімфоцитів на 15,5 % (р0,001), що свідчить про розвиток нейтрофілії, моноцитозу і лімфоцитопенії.

У крові хворих на катаральну бронхопневмонію телят, порівняно з клінічно здоровими тваринами, спостерігається менша кількість Т-лімфоцитів на 25 % (р0,01), В-лімфоцитів – на 33 % (р0,05), Т-хелперів – на 41 % (р0,01) і Т-активних лімфоцитів на 48 % (р0,01); та в 2 рази більша кількість Т-супресорів, ніж у здорових тварин (табл. 1).

Співвідношення кількості Т-хелперів до Т-супресорів у хворих телят було майже у три рази меншим, ніж у здорових. Зменшення кількості Т- і В-лімфоцитів (у тому числі Т-хелперів) і збільшення Т-супресорів у крові свідчить про зниження рівня гуморальних факторів захисту організму хворих тварин, що, ймовірно, зумовлено блокуючим впливом токсичних речовин, які з’являються внаслідок запального процесу в легенях на Т-хелпери.

У сироватці крові дослідних тварин у два рази зменшується титр неспецифічних антитіл, на 22,1 % – БАСК (р<0,001), на 7,5 % – ЛАСК (р<0,01) (табл. 2).

Встановлено вірогідне зниження клітинних факторів захисту: фагоцитарної активності нейтрофілів – на 12,5 %, індексу фагоцитозу – на 33,6 %, абсолютного фагоцитозу – на 22 %.

Таблиця 1 – Кількість лімфоцитів і їх субпопуляцій у крові здорових і хворих на катаральну бронхопневмонію телят (М±m, n=7)

Показник | Група тварин

контрольна

(клінічно здорові) | дослідна

(хворі)

Загальна кількість лімфоцитів, Г/л | 5,93±0,18 | 5,14±0,08*

у тому числі:

Т-лімфоцитів, Г/л | 2,195±0,04 | 1,644±0,02**

В-лімфоцитів, Г/л | 1,06±0,04 | 0,704±0,28***

О-лімфоцитів, Г/л | 2,677±0,03 | 2,792±0,03*

Т-хелперів, Г/л | 1,85±0,05 | 1,083±0,03**

Т-супресорів, Г/л | 0,345±0,06 | 0,561±0,03***

Т-активних, Г/л | 0,64±0,06 | 0,34±0,04**

Співвідношення Тх/Тс | 5,56±1,02 | 1,95±0,82*

Примітка. В таблицях №№1, 2, 3 знаки *, **, *** означають, відповідно, р0,05, р0,01, р0,001 по відношенню до контролю

Таблиця 2 – Показники клітинних і гуморальних факторів захисту у клінічно здорових і хворих на катаральну бронхопневмонію телят
(М±m, n=7)

Показник | Група тварин

контрольна

(клінічно

здорові) | дослідна

(хворі)

Бактерицидна активність сироватки крові, % | 48,8±1,63 | 26,7±1,30***

Лізоцимна активність сироватки крові, % | 18,1±1,53 | 10,6±1,16**

Фагоцитарна активність нейтрофілів, % | 49,4±1,04 | 36,8±0,40***

Індекс фагоцитозу, мікробних тіл | 8,6±0,37 | 5,7±0,28**

Абсолютний фагоцитоз, тис. мк. кл. в 1 мкл крові | 8,5±0,35 | 6,36±0,58*

Титр неспецифічних антитіл | 1:8 | 1:4

У хворих телят спостерігається зменшення кількості загального білка в сироватці крові на 13 % (р0,001), альбумінів – на 23 % (р0,001) та збільшення кількості глобулінів за рахунок ?- і ?-глобулінової фракції на 31 і 38 % (табл. 3). Різко виражена диспротеїнемія, ймовірно, зумовлена порушенням білоксинтезувальної функції печінки внаслідок впливу токсичних продуктів запального процесу в легенях.

У тварин з гострим перебігом катаральної бронхопневмонії, порівняно з клінічно здоровими тваринами, спостерігається статистично вірогідне зниження концентрації бікарбонатів, величин рО2 і рСО2, відповідно на 66 %,
39 % і 32 %, що, поряд із зниженням ЗБО (у дев'ять разів) і рН крові (7,34–7,36), характеризує низький лужний резерв і виникнення респіраторно-метаболічного ацидозу в організмі.

Таблиця 3 – Вміст білка та білкових фракцій у плазмі клінічно здорових і хворих на катаральну бронхопневмонію телят (М±m, n=7)

Показник | Група тварин

контрольна

(клінічно здорові) | дослідна

(хворі)

Загальний білок, г/л | 74,9±0,7 | 66,2±1,4**

Альбуміни, % | 44,2±1,31 | 35,9±1,23***

Глобуліни, % | 55,8±1,32 | 64,1±1,24***

б-?лобуліни, % | 11,80±0,98 | 17,2±1,58***

в-?лобуліни, % | 10,2±0,88 | 16,6±2,09*

г-?лобуліни, % | 33,8±1,25 | 30,37±1,98

Аналізуючи клініко-фізіологічний стан тварин у поєднанні з лабораторними дослідженнями крові, можна стверджувати, що у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, відмічається виражений імунодефіцитний стан, який характеризується зниженням клітинних та гуморальних факторів імунітету і супроводжується диспротеїнемією, анемією, респіраторно-метаболічним ацидозом.

Ефективність лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, з використанням імуномодулюючих препаратів РБС і БАІ-1

Імуномодулятори РБС і БАІ-1, які застосовували з антимікробними та іншими засобами для лікування телят з гострим перебігом катаральної бронхопневмонії, сприяли швидкому їх видужуванню і відновленню клініко-гематологічних й імунологічних показників. Уведення імуномодуляторів РБС і БАІ-1 забезпечувало мобілізацію власних захисних факторів, посилення обмінних процесів, що зумовило підвищення збереженості і енергії росту телят.

При комплексному лікуванні з використанням РБС і БАІ-1 клінічне видужування хворих телят наставало в середньому на 7–8-у добу, тоді як у контрольній групі при базовому лікуванні – на 10 добу. У першій і другій дослідних групах не було випадків загибелі і вимушеного забою телят, а середньодобові прирости їхньої маси за період лікування становили, відповідно, 217 і 224 г. У контрольній групі (базове лікування) за цей час вимушено забито двоє телят (28 %), середньодобові втрати маси – 143 г. Застосування імуномодуляторів РБС і БАІ-1 при комплексному лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію сприяло підвищенню економічного ефекту на 1 грн витрат, відповідно, на 25 і 20 %, порівняно з базовим лікуванням.

Комплексна терапія в поєднанні з імуномодуляторами РБС і БАІ-1 справляла значний вплив на стимуляцію імунокомпетентних клітин (табл. 4). На сьому добу лікування у телят першої і другої дослідних груп кількість Т-лімфоцитів у периферичній крові була більшою, відповідно, на 24 % і 16 % (р<0,001), ніж у контрольній групі. Кількість Т-лімфоцитів у крові телят усіх груп збільшувалася на 14-у і 21-у добу. Проте, по відношенню до контролю у телят 1-ї і 2-ї дослідних груп їх було відповідно більше на 20–19 % (р<0,001).

Таблиця 4 – Динаміка лімфоцитів у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, при комплексній терапії із застосуванням імуномодуляторів РБС і БАІ-1(М±m, n=7)

Термін дослідження |

Група тварин

контрольна

(базове лікування) | перша дослідна

(РБС) | друга дослідна

(БАІ-1)

Загальна кількість лімфоцитів, Г/л

До лікування | 5,191±0,06 | 5,111±0,05 | 5,114±0,03

На 7 добу досліджень | 5,779±0,09*** | 6,198±0,11*** | 6,135±0,12***

На 14 добу досліджень | 6,413±0,07*** | 6,901±0,06*** | 6,78±0,09***

На 21 добу досліджень | 6,304±0,05*** | 6,784±0,08*** | 6,707±0,07***

Т-лімфоцити, Г/л

До лікування | 1,676±0,02 | 1,657±0,03 | 1,646±0,02

На 7 добу досліджень | 1,999±0,05*** | 2,482±0,08*** | 2,33±0,06***

На 14 добу досліджень | 2,248±0,06*** | 2,722±0,06*** | 2,671±0,03***

На 21 добу досліджень | 2,269±0,04*** | 2,734±0,06*** | 2,712±0,05***

В-лімфоцити, Г/л

До лікування | 0,689±0,02 | 0,693±0,07 | 0,705±0,01

На 7 добу досліджень | 0,836±0,02*** | 0,897±0,05* | 0,808±0,09

На 14 добу досліджень | 1,016±0,04*** | 1,123±0,04*** | 1,199±0,02***

На 21 добу досліджень | 1,045±0,03*** | 1,183±0,04*** | 1,206±0,02***

О-лімфоцити, Г/л

До лікування | 2,825±0,03 | 2,766±0,02 | 2,792±0,03

На 7 добу досліджень | 2,944±0,05 | 2,818±0,04 | 2,993±0,07

На 14 добу досліджень | 3,178±0,04*** | 3,055±0,07** | 2,908±0,09

На 21 добу досліджень | 2,990±0,05* | 2,866±0,06 | 2,788±0,04

Примітка. Знаки *, **, *** означають, відповідно, р0,05, р0,01, р0,001 по відношенню до вихідних даних

Кількість Т-лімфоцитів у крові тварин збільшувалась, в основному, за рахунок Т-хелперів (табл.5). Так, на сьому добу лікування в крові телят першої і другої дослідних груп їх було більше, ніж у контролі, відповідно, на 34 і 26 % (р<0,001), на 14-у добу – у 2,5 і 2,0 рази більше, порівняно з початком лікування, і на 66 і 32 % (р<0,001), ніж у телят контрольної групи. На 21-у добу кількість Т-хелперів була вірогідно більшою у тварин дослідних груп по відношенню до контролю (табл. 5).

Таблиця 5 – Динаміка Т-лімфоцитів у телят при комплексному лікуванні з застосуванням імуномодуляторів РБС і БАІ-1 (М±m, n=7)

Термін дослідження |

Група тварин

контрольна

(базове лікування) | перша дослідна

(РБС) | друга дослідна

(БАІ-1)

Т-супресори, Г/л

До лікування | 0,564±0,03 | 0,561±0,01 | 0,558±0,01

На 7 добу досліджень | 0,518±0,02 | 0,487±0,03* | 0,457±0,04*

На 14 добу досліджень | 0,531±0,02 | 0,425±0,02*** | 0,435±0,02***

На 21 добу досліджень | 0,522±0,04 | 0,436±0,02*** | 0,451±0,03**

Т-хелпери, Г/л

До лікування | 1,111±0,02 | 1,08±0,02 | 1,088±0,03

На 7 добу досліджень | 1,481±0,06*** | 1,995±0,07*** | 1,873±0,03***

На 14 добу досліджень | 1,686±0,05*** | 2,697±0,05*** | 2,235±0,03***

На 21 добу досліджень | 1,747±0,05*** | 2,298±0,05*** | 2,261±0,04***

Співвідношення Тх/Тс

До лікування | 1,98±0,09 | 1,9±0,05 | 1,95±0,08

На 7 добу досліджень | 2,89±0,19** | 4,16±0,26*** | 4,33±0,44**

На 14 добу досліджень | 3,22±0,19*** | 5,45±0,27*** | 5,22±0,33***

На 21 добу досліджень | 3,5±0,35** | 5,37±0,31*** | 5,15±0,36***

Примітка. Знаки *, **, *** означають, відповідно, р0,05, р0,01, р0,001 по відношенню до вихідних даних

На 14-у і 21-у добу досліджень у телят дослідних груп вірогідно збільшилися фагоцитарна активність нейтрофілів, індекс фагоцитозу, абсолютний фагоцитоз, порівняно з вихідними даними, а ФА була на 5 і 4 % вищою, ніж у телят контрольної групи (табл. 6).

Застосування імуномодулятора РБС телятам першої дослідної групи сприяло вірогідному збільшенню у них індексу фагоцитозу на 7, 14 і 21 добу досліджень, відповідно, на 50 %, 55 (р<0,001) і 42 % (р<0,01), порівняно з вихідними показниками.

У телят другої дослідної групи, яким застосовували БАІ-1, індекс фагоцитозу на 7-у, 14- і 21-у добу, порівняно з вихідними даними, був більшим відповідно на 35 % (р<0,01), 45 і 38 % (р<0,001). У телят контрольної групи спостерігалася лише тенденція до зростання індексу фагоцитозу. При цьому у них на сьому добу лікування цей показник був меншим, ніж у першій і другій дослідних групах, відповідно, на 33 і 26 % (р<0,001); на 14-у – на 34 і 32 % (р<0,001); на 21-у добу – на 14 і 15 % (р<0,01).

Таблиця 6 – Клітинні фактори захисту у телят, хворих на гостру катаральну бронхопневмонію, при комплексному лікуванні із використанням імуномодуляторів РБС і БАІ-1 (М±m, n=7)

Термін дослідження | Група тварин

контрольна

(базове лікування) | перша дослідна

(РБС) | друга дослідна

(БАІ-1)

Фагоцитарна активність, %

До лікування | 36,7±0,47 | 37,0±0,58 | 36,9±0,40

На 7 добу досліджень | 38,6±0,53* | 43,3±0,92*** | 42,7±0,52***

На 14 добу досліджень | 39,3±0,42*** | 44,3±0,81*** | 43,3±0,61***

На 21 добу досліджень | 39,6±0,37*** | 44,6±0,84*** | 43,6*±0,48***

Індекс фагоцитозу, мікробних тіл

До лікування | 6,280,42 | 5,710,29 | 6,00,31

На 7 добу досліджень | 6,430,20 | 8,570,43*** | 8,140,40**

На 14 добу досліджень | 6,570,30 | 8,860,40*** | 8,710,47***

На 21 добу досліджень | 7,040,40 | 8,240,4** | 8,280,36***

Абсолютний фагоцитоз, тис. мк. кл в 1 мкл крові

До лікування | 6,980,31 | 7,200,40 | 7,140,55

На 7 добу досліджень | 7,140,55 | 8,40,47 | 8,60,38*

На 14 добу досліджень | 7,490,38 | 8,70,48** | 8,90,33**

На 21 добу досліджень | 7,400,42 | 8,70,30** | 8,60,34*

Примітка. Знаки *, **, *** означають, відповідно, р0,05, р0,01, р0,001 по відношенню до вихідних даних

Застосування телятам імуномодуляторів у першій і другій дослідних групах зумовило вірогідне підвищення абсолютного фагоцитозу (елімінуючої здатності крові) на 7-у, 14- і 21-у добу досліджень. У телят контрольної групи відмічена лише тенденція до зростання абсолютного фагоцитозу. У телят першої дослідної групи на 21-у добу досліджень абсолютний фагоцитоз був на 17 % (р<0,05) більшим, ніж у контролі, у телят другої дослідної – більшим на 14-у і 21-у добу, відповідно, на 18 і 16 % (р<0,05).

Застосування імуномодуляторів РБС і БАІ-1 при комплексному лікуванні сприяло вірогідному збільшенню кількості В-лімфоцитів у телят першої і другої дослідних груп на 7-у, 14-у і 21-у добу, порівняно з контролем. Найвищі показники В-лімфоцитів у крові цих тварин виявлені на 21-у добу досліджень. Комплексна терапія з використанням імуномодуляторів РБС і БАІ-1 активізувала функцію В-лімфоцитів, внаслідок чого у тварин першої і другої дослідних груп у сироватці крові виявлені вірогідно більша кількість Ig G і вищий титр неспецифічних антитіл, ніж у телят контрольної групи.

На 7-у, 14- і 21-у добу досліджень у телят усіх дослідних груп показники лізоцимної і бактерицидної активності сироватки крові були значно вищі, порівняно з початком лікування (табл. 7). На 14-у добу досліджень у телят контрольної групи БАСК була нижчою на 5,7 % (р<0,05), ніж у телят першої і на 5 %р<0,05), ніж у телят другої дослідних груп.

Таблиця 7 – Показники бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, при використанні імуномодуляторів РБС і БАІ-1 (М±m, n=7)

Термін дослідження | Група тварин

контрольна

(базове лікування) | перша дослідна

(РБС) | друга дослідна

(БАІ-1)

Бактерицидна активність сироватки крові, % (БАСК)

До лікування | 22,1±2,39 | 22,5±2,41 | 21,9±2,08

На 7-у добу досліджень | 34,9±1,54*** | 35,8±1,24*** | 38,6±1,77***

На 14-у добу досліджень | 36,3±2,17*** | 42,0±0,77*** | 41,3±1,27***

На 21-у добу досліджень | 37,3±1,27*** | 42,3±0,81*** | 45,2±1,02***

Лізоцимна активність сироватки крові, % (ЛАСК)

До лікування | 10,6±1,13 | 8,7±0,98 | 8,4±1,44

На 7-у добу досліджень | 15,4±2,0* | 15,2±1,02*** | 16,0±1,34***

На 14-у добу досліджень | 16,2±1,14*** | 17,8±0,51*** | 17,0±1,05***

На 21-у добу досліджень | 16,8±0,96*** | 18,0±0,71*** | 19,0±1,19***

Примітка. Знаки *, **, *** означають, відповідно, р0,05, р0,01, р0,001 по відношенню до вихідних даних

Підвищення клітинних і гуморальних факторів захисту організму телят дослідних груп запобігало переходу гострого запального процесу в хронічний, тоді як у двох телят контрольної групи відмічено затяжний процес, який характеризувався бронхостенозом, посиленням хрипів, порушенням дренажної функції, виділенням катарально-гнійного ексудату.

Застосування імуномодуляторів при комплексному лікуванні сприяло збільшенню кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну у крові хворих телят, що є проявом стимулювальної дії препаратів на адаптаційні механізми організму до стану гіпоксії та гіпоксемії, які розвиваються при захворюваннях легень. Поряд з цим, комплексна терапія з використанням імуномодуляторів РБС і БАІ-1 зумовила нормалізацію кислотно-лужної рівноваги у тварин першої і другої дослідних груп. На сьому добу лікування у тварин першої дослідної групи виявлено підвищення рівня лужного резерву, що підтверджується утриманням величини рН на фізіологічному рівні (7,41–7,44), підвищення концентрації бікарбонатів на 54 % (р<0,001), показників рСО2 – на 37% (р<0,001) і рО2 – на 29 % (р<0,01) по відношенню до вихідних даних. Показник ЗБО (зміщення буферних основ) зріс за цей період у чотири рази (р<0,01).

У крові телят другої дослідної групи також виявлено стабілізацію кислотно-лужної рівноваги, порівняно з початком лікування, про що свідчить підвищення рН до 7,410,01, концентрації бікарбонатів – на 34 % (р<0,001), збільшення величини рСО2 – на 39 % (р<0,001), рО2 – на 33 % (р<0,001). Показник ЗБО за відповідний період зріс у десять разів (р<0,001).

У телят контрольної групи на сьому добу лікування помічена тенденція до збільшення рН крові, проте цей показник не досяг фізіологічного рівня. Спостерігалася тенденція до зростання рівня рО2, рСО2, загального СО2 і концентрації бікарбонатів, відповідно, на 14 %, 10, 6 і 14 %, величина ЗБО збільшилася на 22 %. При цьому у телят цієї групи виявлено зменшення концентрації бікарбонатів у крові, порівняно з показниками тварин першої і другої дослідних груп, відповідно, на 30 і 21 % (р<0,001), величини рО2 – на 19 і 11 % (р<0,01), рСО2 – на 28 (р<0,001) і 20 % (р<0,001), загального СО2 – на 28 і 20 % (р<0,01), а також у 2–3 рази вірогідно меншою була величина ЗБО.

Слід відзначити, що у період з 7-ої по 14-у добу досліджень вірогідних змін показників кислотно-лужного стану у крові телят не було виявлено. У телят першої і другої дослідних і контрольної груп у цей період спостерігали тенденцію до збільшення рівня рН, рО2, рСО2, концентрації бікарбонатів і величини ЗБО.

Отримані результати свідчать, що у телят дослідних груп, яким застосовували імуномодулятори РБС і БАІ-1 у комплексному лікуванні, рівень клітинних і гуморальних факторів захисту організму був вірогідно вищим, ніж у телят контрольної групи, протягом усього періоду досліджень. Вірогідно вищі показники факторів захисту у телят дослідних груп сприяли легшому перебігу хвороби та його скороченню на 2–3 доби, порівняно з контрольною групою: спостерігалася тенденція до зменшення частоти пульсу та дихання, покращення дренажної функції респіраторних органів, помірного виділення серозно-катарального ексудату з носової порожнини, полегшеного проходження повітря по дихальних шляхах, кашель у цих тварин був менш тривалим, а хрипи в легенях – менш гучними. Застосування імуномодуляторів РБС і БАІ-1 телятам сприяло вірогідному зменшенню на 14- і 21-у добу досліджень в сироватці крові вмісту - і -глобулінової фракцій і збільшенню -глобулінової, що свідчить про загасання запального процесу в легенях і підвищення активності захисних факторів організму.

Активізація клітинних і гуморальних факторів захисту організму телят дослідних груп сприяла запобіганню переходу гострого запалення в хронічне.

Ефективність застосування імуномодуляторів РБС і БАІ-1 для профілактики бронхопневмонії у телят

Застосування імуномодуляторів РБС і БАІ-1 клінічно здоровим телятам з 20-денного віку сприяло підвищенню активності клітинних і гуморальних факторів захисту, профілактиці шлунково-кишкових і респіраторних захворювань та збільшенню середньодобових приростів маси тіла.

Так, у телят, яким застосовували РБС і БАІ-1, кількість Т-лімфоцитів у крові була наприкінці досліду більша на 6 % (р0,05), ніж у телят контрольної групи, причому кількість їх збільшувалася за рахунок Т-хелперів. У телят першої дослідної групи (РБС) кількість Т-хелперів збільшилась у крові на 25 % (р0,001) по відношенню до вихідних даних і була на 11 % (р0,05) більшою, ніж у контрольній групі, у телят другої (БАІ-1) – відповідно на 29 (р0,001) і 13 % (р0,01).

Кількість В-лімфоцитів у телят, яким застосовували імуномодулятори РБС і БАІ-1, була більшою відповідно на 28 і 20 % (р0,01), ніж у телят контрольної групи, коефіцієнт Тх/Тс був вищим на 25 і 21 % (р0,01).

Вміст Ig G у сироватці крові за період досліду у телят дослідних груп був на 4,2 і 4,9 % (р0,001) більшим, ніж у телят контрольної групи.

Вищі показники резистентності телят дослідних груп зумовили більшу стійкість до шлунково-кишкових і респіраторних хвороб в 1,5–2-місячному віці. У контрольній групі за період досліду у 20 % телят зареєстровано ознаки шлунково-кишкових захворювань і у 40 % – бронхопневмонії, тоді як у телят дослідних груп – до 10 % випадків виникнення бронхопневмонії і гастроентериту. При цьому перебіг захворювань у телят дослідних груп був значно легшим, ніж у контролі, і без летальних випадків.

За період досліду середньодобовий приріст маси тіла телят першої (РБС) і другої (БАІ-1) дослідних груп становив, відповідно, 450 і 400 г, тоді як у контрольній групі – 325 г, тобто збільшився на 38 % – у першій і на 23 % – у другій дослідних групах. Нижча інтенсивність росту телят контрольної групи в період досліду зумовлена значно вищим процентом їх захворюваності на шлунково-кишкові і респіраторні хвороби.

висновки

1. Гострий перебіг катаральної бронхопневмонії у телят супроводжується імунодефіцитним станом їхнього організму: зниженням фагоцитарної активності і абсолютного фагоцитозу, відповідно, на 12,5 і 22 % (р0,001); зменшенням кількості Т-хелперів на 41 % (р0,001), В-лімфоцитів – на 33 % (р0,05) і збільшенням Т-супресорів у два рази (р0,001).

2. Застосування імуномодулятора РБС в дозі 1 мл/20кг внутрішньом'язово протягом п'яти діб при комплексному лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, сприяло легкому перебігу захворювання, скороченню строку лікуванням в середньому на три доби та збільшенню середньодобового приросту маси тіла тварин на 7% (р<0,01), порівняно з комплексним базовим лікуванням.

3. Комплексна терапія телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, із застосуванням імуномодулятора БАІ-1 з кормом у дозі 0,005г/кг щоденно протягом п'яти діб зумовила легкий перебіг захворювання, скорочення терміну лікування в середньому на дві доби та збільшення інтенсивності росту тварин на 5 % (р<0,05), порівняно з комплексним базовим лікуванням.

4. Підвищення ефективності комплексного лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, із застосуванням імуномодуляторів РБС і БАІ-1 зумовлено стимуляцією клітинних і гуморальних факторів захисту організму зазначеними препаратами.

5. Під впливом імуномодуляторів РБС і БАІ-1 у дослідних телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, по відношенню до контрольної групи (базове лікування) були вищими активність, індекс і абсолютний фагоцитоз нейтрофілів крові відповідно на 5 і 4 % (р<0,05), 18 і 17 % (р<0,05), 16 і 16 % (р<0,05), підвищився титр неспецифічних антитіл, вміст -глобулінів і IgG сироватки крові відповідно у 8 і 4 рази (р<0,001), на 22 і 25 % (р<0,05), 6 і 7 % (р<0,05), кількість Т-хелперів і В-лімфоцитів на 31 і 29 % (р<0,001), на 13 і 15 % (р<0,05), зменшилась кількість Т-лімфоцитів супресорів до фізіологічних показників.

6. Найбільші показники стимуляції клітинних і гуморальних факторів захисту організму під впливом імуномодуляторів РБС і БАІ-1 виявлені на 7–14-у добу досліджень, що запобігає хронізації запального процесу в легенях і виникненню рецидивів бронхопневмонії у телят.

7. Внутрішньомязове введення телятам з 20-денного віку імуномодулятора РБС в дозі 1 мл/20кг п’ять разів з інтервалом через добу в молочний період і повторно в такій же дозі через 10 днів після переведення їх у групу дорощування сприяє зниженню на 30 % випадків виникнення бронхопневмонії у телят 1,5–2-місячного віку та підвищення інтенсивності їх росту на 38 % (р<0,001), порівняно з телятами контрольної групи.

8. Випоювання з молоком телятам з 20-денного віку імуномодулятора БАІ-1 в дозі 0,005мг/кг п'ять разів з інтервалом через добу в молочний період вирощування і повторно в такій же дозі через 10 днів після переведення їх у групу дорощування сприяє зниженню на 30% випадків виникнення бронхопневмонії у телят 1,5-2-місячного віку та підвищенню їхнього середньодобового приросту маси тіла на 23 % (р<0,001), порівняно з тваринами контрольної групи.

Пропозиції виробництву

1. Для підвищення ефективності лікування телят при гострому перебігу катаральної бронхопневмонії, з метою активізації захисних факторів їхнього організму, рекомендуємо використовувати в комплексній патогенетичній терапії імуномодулятори РБС в дозі 1мл/20кг маси внутрішньом'язово або випоювати з молоком БАІ-1 в дозі 0,005мг/кг маси щоденно протягом п'яти діб.

2. Для профілактики респіраторних і шлунково-кишкових захворювань у телят рекомендуємо застосовувати імуномодулятори БАІ-1(з кормом) в дозі 0,005мг/кг і РБС (внутрішньом'язово) в дозі 1мл/20кг телятам 20-денного віку п'ять разів з інтервалом через добу і повторно через десять діб після переведення їх у групу дорощування за тією ж схемою.

3. З метою підвищення резистентності і профілактики бронхопневмонії у телят рекомендуємо дотримуватися методичних рекомендацій "Рання діагностика, терапія та профілактика патології обміну речовин у великої рогатої худоби", схвалених науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України від 24.12.1997 року (протокол №3).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Застосування енроксилу та імунокоректора РБС при лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію / В.Ю.Чумаченко, В.С.Січкар, А.О.Макарін, С.В.Романенко, Н.І.Руда // Вет. медицина України. – 1999.– № 6.– С. 31.

2. Руда Н.І. Показники природної резистентності у телят здорових і хворих на катаральну бронхопневмонію // Вет. медицина України. – 2000.– № 4.– С. 38–39.

3. Комплексна терапія телят, хворих на катаральну бронхопневмонію з використанням імуномодулятора БАІ-1 / В.Ю.Чумаченко, Н.І.Руда, Л.Д.Варбанець, С.І.Скрипник, І.Б.Порембська // Науковий вісник НАУ.– 2000. – № 28.– С.251–254.

4. Руда Н.І. Показники природної резистентності у телят здорових і хворих на гостру катаральну бронхопневмонію // Тези доповідей наук. конф. проф.-виклад. складу, наук. співроб. та аспірантів, присвяченої 80-річчю фак-ту вет. медицини. – К.: Науковий світ, 2000. – С. 47.

5.Чумаченко В.Ю., Руда Н.І. Комплексна терапія телят, хворих на катаральну бронхопневмонію з використанням імуномодулятора БАІ-1 // Тези доповідей наук. конф. проф.-виклад. складу, наук. співроб. та аспірантів за підсумками наук.-дослід. робіт 2000 року – К.: Науковий світ, 2001. – С. 53.

6. Рання діагностика, терапія та профілактика патології обміну речовин великої рогатої худоби: Методичні рекомендації / В.Ю.Чумаченко, М.О.Судаков, В.Я.Колесник, В.І.Береза, І.Г.Погурський, О.І.Павленко, В.С.Січкар, В.О.Бондар, С.П.Долецький, А.О.Макарін, С.І.Максимчук, Т.І.Левищенко, Н.І.Руда, С.В.Романенко, В.В.Чумаченко // К., 1997. – 15 с.

Руда Н.І. Ефективність лікування телят, хворих на бронхопневмонію, із використанням імуномодуляторів РБС і БАІ-1. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин. – Національний аграрний університет, Київ, 2001.

Мета дисертації – експериментальне обгрунтування використання імуномодуляторів РБС і БАІ-1 для лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію.

Вивчені показники природної резистентності телят, хворих на катаральну бронхопневмонію. Виявлено імунодефіцитний стан у хворих тварин: зниження активності клітинних і гуморальних факторів захисту організму. Доведено позитивний лікувальний ефект від застосування імуномодуляторів при катаральній бронхопневмонії. У результаті проведених досліджень доведено позитивний вплив імуномодуляторів на стан природної резистентності новонароджених телят, що сприяє профілактиці бронхопневмонії.

Ключові слова: бронхопневмонія, природна резистентність, клітинні і гуморальні фактори захисту, імуномодулятори, лімфоцити, імуносупресія, лікування, профілактика.

Рудая Н.И. Эффективность лечения телят, больных катаральной бронхопневмонией, с использованием иммуномодуляторов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 – диагностика и терапия животных. – Национальный аграрный университет, Киев, 2001.

Цель диссертации – экспериментальное обоснование использования иммуномодуляторов РБС и БАИ-1 для лечения телят, больных катаральной бронхопневмонией.

Исследования показали, что у телят, больных катаральной бронхопневмонией, имеет место выраженное иммунодефицитное состояние: снижение клеточных и гуморальных факторов защиты организма, проявляющееся в уменьшении