МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РАДЗІЄВСЬКА Вікторія Миколаївна

УДК 336.717

ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

Спеціальність 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ-2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі фінансів Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор,

Суторміна Валентина Миколаївна,

Київський національний економічний університет,

професор кафедри фінансів

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор,

Даниленко Анатолій Іванович,

Інститут економіки Академії наук України,

завідувач відділом фінансового регулювання економіки

кандидат економічних наук,

Дорофєєва Ніна Володимирівна,

Національний банк України,

директор департаменту готівково-грошового обігу

Провідна установа: | Одеський державний економічний університет, кафедра фінансів, Міністерство освіти і науки України, м.Одеса

Захист відбудеться “15” червня 2001 року о 16°° годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.02. при Київському національному економічному університеті за адресою 03680, м.Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 214.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету.

Автореферат розісланий “15” травня 2001 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, професор А.М.Поддєрьогін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах розвитку за останні роки, фінансово-економічної кризи, з одного боку, потреб реформування економіки, з іншого боку, приоритетним для України є вирішення проблеми нестачі фінансових ресурсів. Одним з сегментів вирішення цієї проблеми є ринок цінних паперів, який може служити для отримання додаткових фінансових ресурсів. Подальший розвиток ринку цінних паперів і одного з суб’єктів цього ринку – комерційних банків є необхідною умовою вирішення проблеми фінансових ресурсів для України. Шлях України в напрямку до ринкової економіки також свідчить про актуальність створення необхідних умов для становлення та функціонування ринку цінних паперів, який сприяє руху капіталу. Комерційні банки є одними з найстаріших фінансових інститутів, що акумулюють значний обсяг вільних коштів і сприяють їхньому перерозподілу в економіці.

В останні десятиріччя процеси глобалізації та інтернаціоналізації світової економіки набули нового значення. Банківські послуги стають все більш поширенішими, а це потребує від банків йти в ногу з часом, тим більше, що вони мають реальні можливості для нововведень. Перед Україною стоїть завдання інтеграції до світової економіки, тому дуже важливим є створення нових зв’язків і відносин, які повинні супроводжуватися високим рівнем ведення банківської справи та відповідністю української банківської системи світовим стандартам.

Проблематика операцій комерційних банків з цінними паперами потребує подальшого всебічного наукового осмислення і практичного вирішення. Значний внесок у розробку цих питань зробили західні економісти Дж.Гітман, Г.Марковіц, К.Маркс, Р.Мертен, Ф.Мишкін, Е.Петерс, П.Роуз, Ф.Фабоцци, Ю.Фама, І.Фішер, У.Шарп, а також провідні вітчизняні економісти В.П.Гетьман, О.М.Мозговий, А.М.Мороз, В.В.Оскольський, Л.О.Примостка, М.Пуховкіна, М.І.Савлук, В.С.Стельмах, В.М.Суторміна, В.А.Ющенко та інші. Слід також відмітити російських економістів – О.І.Басова, В.О.Галанова, В.Р.Євстигнєєва, Л.М.Красавіну, О.В.Семенкову та інших. Разом з тим залишається не висвітленим досить широке коло питань, пов’язаних зі специфікою проведення комерційними банками операцій з цінними паперами. Банківська система України на даний час проходить наступний етап свого розвитку, і це зумовлює велику кількість проблем, які потребують вивчення. Все це разом узяте і визначило вибір теми дисертаційного дослідження та зумовило його актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як складова частина науково-дослідної теми: "Теорія та практика управління фінансами в умовах ринкової економіки” (№ державної реєстрації 0196U007509), що розроблялася колективом кафедри фінансів Київського національного економічного університету. Особисто автором ця тема досліджувалась у частині фінансового ринку і, особливо, ринку цінних паперів. Автор виконав окремий підрозділ “Інформаційне середовище ринку цінних паперів”, в якому йде мова про особливості створення такого середовища на ринку цінних паперів в Україні та пропонується програмне забезпечення з можливостями використання інформації для її аналізу.

Мета і задачі дослідження полягають у з’ясуванні сутності, сучасних особливостей операцій комерційних банків з цінними паперами, напрямку розвитку, новітніх тенденцій у проведенні цих операцій. Також мета і задачі полягають в розробці рекомендацій щодо вдосконалення операцій комерційних банків з цінними паперами з урахуванням досвіду країн з розвиненою ринковою економікою. Досягнення цієї мети зумовило вирішення таких завдань:

- уточнити роль ринку цінних паперів як сфери фінансового ринку;

- дослідити місце комерційних банків на ринку цінних паперів та умови поєднання традиційних банківських операцій і операцій з цінними паперами, дослідити особливості їхнього поєднання у різних країнах;

- розкрити нові аспекти та тенденції розвитку гіпотези ефективного ринку та впливу інформації на формування ціни (курсу) цінного папера;

- дослідити відсоткову ставку як ціну за капітал на фінансовому ринку загалом і на ринку цінних паперів зокрема. Вивчити формування відсоткових ставок і чинників, які впливають на їх зміну, виявити зв’язок між зміною ціни цінного папера та відсоткової ставки;

- дослідити операції з цінними паперами і розглянути основні види операцій та тенденції їх розвитку в комерційних банках розвинутих країн, виявити основні види операцій, що проводяться комерційними банками України та дослідити основний напрямок і тенденції розвитку цих операцій;

- дослідити проведення операцій з цінними паперами комерційними банками в інформаційному середовищі та визначити основні чинники, які впливають на розвиток цих операцій та підвищення їхньої ролі й ефективності;

- зробити практичні висновки згідно з проведеним дослідженням стосовно подальших можливостей розвитку операцій комерційних банків з цінними паперами в Україні;

- розробити практичні рекомендації, які відносяться до інформаційного забезпечення операцій з цінними паперами.

Об’єктом дослідження є операції комерційних банків з цінними паперами в Україні.

Предметом дослідження є грошові відносини, що виникають при проведенні комерційними банками операцій з цінними паперами.

Методи дослідження. В процесі дослідження автор керувався діалектичним методом пізнання, який сприяв вивченню економічних явищ у їх розвитку та взаємозалежності. Застосовувались діагностичні (інтерв’ю, бесіди, тестування) і прогностичні (експертна оцінка) методи. Було використано принципи логіко-змістовного та економіко-статистичного дослідження, системного й порівняльного аналізу, графічні методи представлення результатів, використовувався також метод імітаційного-моделювання при аналізі взаємодії комерційного банку та інформаційного середовища. Емпіричною базою дослідження є результати конкретних економічних досліджень, зарубіжний і вітчизняний досвід діяльності комерційних банків.

Інформаційною базою є законодавчі і нормативні акти, статистичні збірники, періодичні і монографічні видання - українські і зарубіжні. А також матеріали Національного банку України, Комісії з цінних паперів та фондового ринку, АППБ “Аваль”, АКБ “Надра”.

Наукова новизна одержаних результатів:

- уточнено теоретичні підходи до визначення сутності ринку цінних паперів як сфери фінансового ринку, з точки зору поглиблення процесу сек’юритизації;

- запропоновано шляхи подальшого розширення операцій комерційних банків з цінними паперами;

- розкрито форми зближення традиційних банківських операцій та операцій з цінними паперами;

- визначено ключові положення необхідної інформації при прийнятті рішень стосовно проведення операцій з цінними паперами;

- уточнено підходи до визначення безпеки комерційного банку у зв’язку з проведенням ним операцій з цінними паперами в контексті визначення загальної безпеки комерційного банку;

- зроблено спробу розвинути підходи до оцінки історичних змін ставлення щодо природи курсів цінних паперів;

- запропоновано модель взаємодії комерційного банку та інформаційного середовища при проведенні операцій з цінними паперами і схему інформаційного середовища з врахуванням впливу різноманітних чинників, які впливають на операції з цінними паперами.

Основні наукові результати дослідження, які виносяться на захист, є особистим авторським внеском у розробку обраної теми дисертаційного дослідження.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливостях подальшого розвитку операцій комерційних банків з цінними паперами в Україні з урахуванням досвіду розвинутих країнах (зокрема США та Німеччини) та чинників, які впливають на ефективність проведення цих операцій.

Запровадження результатів дослідження у практику діяльності комерційних банків України дозволить: по-перше, підвищити ефективність проведення операцій з цінними паперами завдяки сучасним методам аналізу інформаційного середовища та новітнім технологіям банківського бізнесу (Інтернет–банки); по-друге, розширити обсяг проведення операцій з цінними паперами за рахунок як впровадження нових видів операцій, так і сек’юритизації традиційних банківських операцій; по-третє, підвищити загальну безпеку комерційного банку завдяки новому підходу до безпеки банку, яка є сполученням економічних показників стійкості банку та інформаційно-технологічних характеристик його діяльності.

На практиці результати дослідження використовуються в роботі Української фондової біржі (довідка №52 від 14.02.2001р.); Українського кредитного банку (Акт від 14.02.2001 р.); АКБ “Київ” (довідка №5/15 – 386 від 22.02.2001 р.).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Київського національного економічного університету при викладанні навчальних дисциплін “Фінансовий ринок” (теми: “Фінансовий ринок: сутність, функції та роль в економіці”, “Ризик та ціна капіталу”), “Ринок фінансових послуг” (тема “Фінансові посередники”) і “Фінанси зарубіжних корпорацій” (тема “Корпорація на фінансовому ринку”). Довідка про впровадження в навчальний процес Київського національного економічного університету від 20.02.2001 р.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження і його результати відображені в публікаціях автора. Результати дослідження доповідалися на Четвертому конгресі “Ефективність реформування української економіки” (Київ, травень 1998 р.); XVIII Міжнародному київському симпозіумі з наукознавства та науково-технічного прогнозування “Наука і використання наукових знань в країнах з перехідною економікою” (Київ, 22–23 вересня, 2000 р.); Міжнародній конференції “Фінансові продукти для реального сектору в Україні” (Київ, 14–16 червня 2000 р.).

Наукові публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 5 праць загальним обсягом 1,1 друк. арк. Всі праці опубліковано в наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації визначається метою і завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, містить 8 таблиць, та 27 рисунків, 10 додатків на 10 с.. Бібліографічний список містить 135 найменувань. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 185 сторінок комп’ютерного тексту.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і основні завдання дисертації, викладено методологічну основу та методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення роботи.

Розділ I. “Комерційні банки на ринку цінних паперів”. У розділі досліджуються три основні теоретичні проблеми. Перша стосується місця і ролі ринку цінних паперів як сфери фінансового ринку, друга – визначення форм поєднання традиційного банкінгу з бізнесом на ринку цінних паперів. Третя присвячена питанням формування відсоткової ставки і розвитку гіпотези ефективного ринку.

Автор акцентує на тому, що визначення “фінансовий ринок” є ширшим, ніж “ринок цінних паперів”, тобто останнє є частиною першого. Ринок цінних паперів є сек’юритизованою частиною фінансового ринку. Останнім часом спостерігаються тенденції розширення сек’юритизації ринка банківських позик.

Автор аналізує підходи до проблеми поєднання звичайної банківської діяльності з діяльністю на ринку цінних паперів. При цьому зроблено висновки про те, що останнім часом відбувається синтез традиційного банкінгу та операцій з цінними паперами. Прикладом може служити процес сек’юритизації кредитів.

За визначенням американського економіста Ф.Мишкіна та деяких інших авторів розрізняють три основні системи відокремлення банківництва від бізнесу цінних паперів: “універсальне банківництво”, “Британська універсальна банківська система” та третя система, яка передбачає правове відокремлення банківництва від бізнесу цінних паперів. Нині до цих трьох груп можна додати ще ринки, що розвиваються – такі, як ринки Азії та ринки країн колишньої соціалістичної орієнтації, які ще важко віднести до якоїсь конкретної системи або визначити самостійно, оскільки вони належать до економік перехідного типу.

На фінансовому ринку і, зокрема, на ринку цінних паперів важливу роль відіграє відсоткова ставка. Вона є одночасно і індикатором економічного розвитку, і мірою ціни капіталу. Вона також є головною рушійною силою заохочення банків, як одних з основних операторів фінансового ринку до проведення операцій з фінансовими ресурсами взагалі та, у конкретному випадку, з цінними паперами.

Крім завдання визначення доходу від інвестицій, фінансові аналітики мають вирішити також проблеми з невизначеності одержання цього доходу, з яким пов’язаний аналіз ризику. Найвизначніший внесок у теорію зв’язку доходу та ризику внесли лауреати Нобелівської премії з економіки У.Шарп і Г.Марковіц. У.Шарп поділив ризики на систематичні та несистематичні. На основі його концепції створюється можливість визначення основної теоретичної і практичної проблеми відокремлення ризиків, властивих “класичним” банківським операціям (депозитно-позичковим і розрахунковим), від ризиків, які виникають у зв’язку з операціями комерційного банку з цінними паперами. Одним із виходів з цієї ситуації є перерозподіл таких ризиків між різноманітними фінансовими інститутами, які залучаються до процесу проведення операцій з цінними паперами. Наприклад, при сек’юритизованому кредитуванні ризики можуть розподілятися між кількома учасниками.

Виходячи з завдань дисертаційного дослідження, автор проаналізував сучасний розвиток теорій, пов’язаних з використанням інформації на ринку цінних паперів. Щодо рівнів доступу до інформації у західній літературі найпоширенішою є гіпотеза ефективного ринку. До її витоків можна віднести працю Луі Башел’є (1900 р.). Методи, що застосовувались для аналізу азартних ігор, Башел’є використав для цінних паперів. Гіпотеза базувалась на тому, що ринкові прибутки є незалежними, ідентично розподіленими випадковими величинами, а рух цін має хаотичний характер - “випадкові мандри”. Основним недоліком його праць була відсутність розширеного статистичного підтвердження отриманих результатів. Перші праці на основі статистичного матеріалу і його обробки з’явились у 30-х роках XX ст. На думку американського економіста Л.Дж.Гітмана, наприкінці 50-х і початку 60-х років гіпотеза випадкових мандрів стала однією з найбільш дискусійних проблем. У 1970 р. американський економіст Ю.Фама висунув власну гіпотезу ефективного ринку, згідно з якою курси цінних паперів відображають інформацію про емітентів, тому ціни змінюються під впливом отримання нової інформації. Ефективним він називає ринок з повною інформацією. Звичайно, така ситуація є ідеальною, тому виникає теорія, яка відображає нерівномірність існування інформації – теорія асиметричної інформації, коли менеджер фірми володіє повною за обсягом інформацією, а інвестор – ні. На думку Е.Петерса, гіпотеза ефективного ринку, запропонована Ю.Фама, базується на лінійній парадигмі, а більш сучасний погляд на фінансові ринки та ціноутворення на них хоча й не ігнорує цю теорію, але розглядає її як окремий випадок “теорії хаосу”. “Теорія хаосу” базується на нових методах моделювання, нелінійній парадигмі та інших методах, використання яких стало можливим завдяки розвитку як самого фінансового ринку, так і новим можливостям математичної науки та новим технологіям. Теорія турбулентності О.Колмогорова належить до витоків математичної “теорії хаосу”.

Питання про ефективність ринку цінних паперів є найдискусійнішим, але західні економісти визнають достатню ефективність ринку цінних паперів.

Аналіз основних етапів розвитку думки щодо ефективності ринку можна звести до такої схеми:

Вона демонструє, що нині прихильники теорії випадковості ціноутворення на ринку цінних паперів знову повернулися до її витоків, але з використанням сучасного математичного апарату. Взагалі гіпотеза ефективного ринку має велике значення для сучасної України, яка зараз потребує значних інвестицій. Для того, щоб отримати ці інвестиції (як зовнішні, так і внутрішні) Україна повинна створити ефективний ринок цінних паперів з достатнім рівнем прозорості.

Розділ II. “Особливості проведення комерційними банками операцій з цінними паперами”. У розділі досліджується два практичних питання. Перше –визначення поняття “операція з цінними паперами” та визначення основних типів операцій з цінними паперами, які проводяться комерційними банками США, Німеччини. Друге – присвячене проблемам, особливостям і тенденціям розвитку операцій з цінними паперами комерційних банків України.

У західній літературі та у літературі постсоціалістичних країн багато уваги приділено характеристиці цінних паперів, але недостатньо висвітлено безпосередньо банківські операції з цінними паперами, шляхи їх покращання і підвищення ефективності.

З економічної точки зору операції з цінними паперами можна класифікувати за характеристикою мети: емісійні, інвестиційні, комісійно-посередницькі тощо. Банківські операції можна також класифікувати за характером їх проведення: пасивні, активні, активно–пасивні, позабалансові. Особливе значення має класифікація за виникаючими ризиками та іншими чинниками, які впливають на ефективність операції з цінними паперами, і за ефективністю операції (кінцевим результатом). Крім того, виділяють організаційно-правовий аспект проведення операції з точки зору послідовності дій, які, в свою чергу, регламентуються у законодавчому порядку.

Розглядаючи операції комерційних банків з цінними паперами, автор звертає увагу на те, що, по-перше, первинний момент, що визначає частку здійснюваних операцій з цінними паперами, як і загальний обсяг активних або пасивних операцій банку, визначається станом розвитку економіки та ринку цінних паперів. По-друге, перелік цінних папір може бути обмежений чи необмежений законодавчо. Це стосується також операцій комерційних банків з цінними паперами, які можуть бути дозволені до проведення банками у повному чи обмеженому обсязі.

Організація роботи на ринку цінних паперів потребує розробки самостійної політики. Для цього слід детально проаналізувати фінансове навколишнє середовище, макроекономічні показники і можливий об’єкт інвестування. Необхідно дослідити економічну безпеку (Л.І.Абалкін), фінансову безпеку (О.І.Барановський) та поєднання індикаторів безпеки при проведенні комерційними банками операцій з цінними паперами, а також безпеку ринку цінних паперів і банківського сектора. Слід також враховувати показники стійкості самого комерційного банку. Виходячи з результатів проведеного аналізу, можна визначити коло фінансових інструментів, з якими бажано працювати за даних умов. Процес управління операціями з цінними паперами потребує управління ризиком при проведенні операцій. Від цього залежить ефективність їх проведення.

Незважаючи на те, що комерційні банки європейських країн ніколи не мали обмежень на проведення операцій з цінними паперами, їх операції на європейських ринках мають більш локальний характер. Тому більші темпи розвитку фінансового ринку США компенсують ті моменти, які були виграшними для європейських комерційних банків. Наприклад, німецькі комерційні банки не мали обмежень на проведення операцій з цінними паперами, однак, водночас, цінні папери німецьких компаній не мали виходу на американський ринок, не котирувались на ньому. Відповідно ці операції в умовах світової інтеграції мали обмежений характер, особливо у такому динамічному секторі економіки, як фінансовий. В результаті розвиток банківського сектора в Європі потрапляє у залежність від розвитку ринку цінних паперів США, динамічнішого та більшого за обсягом ресурсів. Аналізуючи прийняту “Другу банківську координаційну директиву” ЄС 1989 р., автор доходить до висновку про те, що Європа зробила крок до політики універсальної банківської діяльності. Ця Директива ввела в європейське банківське право термін “універсальний банк”, тобто такий банк, який може поєднувати традиційні банківські операції з операціями на ринку цінних паперів. Таким чином, ті європейські банки, які зможуть використати переваги власної універсальної діяльності та більш досконалу практику американського ринку цінних паперів, зможуть скласти конкуренцію як європейським, так і американським банкам.

Першим законом сучасної України, який дав визначення цінного папера та основних видів цінних паперів, став Закон України “Про цінні папери та фондову біржу”, прийнятий у 1991 р. (з наступними змінами і доповненнями). Перелік операцій з цінними паперами, дозволених комерційним банкам, було визначено спочатку у Законі від 1991 р. “Про банки і банківську діяльність”, потім у новому Законі України “Про банки і банківську діяльність” від 2000 р. За останнім Законом Банкам дозволено майже всі операції на фінансовому ринку, виключаючи страхування, крім посередництва при страхуванні. Важливою рисою нового Закону стало те, що він передбачає існування крім універсальних, ще й спеціалізованих банків.

Комерційні банки України мають право здійснювати практично всі операції, пов’язані з цінними паперами. Але аналіз виданих ліцензій для проведення цих операцій і реальних операцій, які проводяться комерційними банками, свідчить про те, що їх операції є обмеженими. Банки виступають на ринку цінних паперів як емітенти акцій (для поповнення власного капіталу) і інвестори державних цінних паперів (рис.1.). Незначні обсяги операцій на продаж і особливо на інвестиції свідчать про малу активність банків на ринку цінних паперів.

Рис.1. Динаміка загального обсягу проведення операцій з цінними паперами комерційними банками України, всього по банківській системі.

(Розраховано за даними: “Финансовые риски # 4(12)`97, # 1(21)`2000”; “Вісник Національного банку України 3/2000, 3/2001”)

Найбільшою активність комерційних банків на 01.01.1998 р. була лише за рахунок проведення операцій з ОВГЗ, їх частка у портфелі цінних паперів банків становила 82,7%, а частка інших цінних паперів – лише 17,3%. Обсяг КОВДП та ОВДП, цінних паперів, рефінансованих НБУ, впродовж 1999 р. зменшився на 41%. Спостерігається деяка позитивна динаміка в обсягах цінних паперів на інвестиції. Вони зросли порівняно з даними на 01.01.1999 р. на 6,8%; на 01.01.2000 р. вони становили 1180,3 млн грн. (62,2% загальної суми портфеля цінних паперів). У структурі цінних паперів на інвестиції зменшились обсяги державних цінних паперів з 82% на початок року до 59,8% на кінець року. Навпаки, сума цінних паперів на продаж зменшилась на 131,6 млн грн. (на 6,8%); на 01.01.2000 р. вони становили 32,9% загальної суми портфеля цінних паперів, що значно менше загальної суми портфеля цінних паперів на інвестиції. В обсязі цінних паперів на продаж частка державних цінних паперів теж зменшилась порівняно з даними на 01.01.1999 р. у 3,7 рази.

Про невеликі обсяги оперцій комерційних банків України з цінними паперами особливо в теперішній час свідчить приклад конкретних банків, які порівняно з іншими комерційними банками займають досить активно позицію на ринку цінних паперів – АППБ “Аваль” і АКБ “Надра” (рис.2, 3).

Рис.2. Питома вага груп активів у загальній сумі активів АППБ "Аваль" станом на 01.01.2001р. (складено за даними "Вісник Національного банку України", 3/2001).

Рис.3. Питома вага груп активів у загальній сумі активів АКБ "Надра" станом на 01.01.2001р. (складено за даними "Вісник Національного банку України", 3/2001).

Порівняння даних портфеля цінних паперів з кредитним портфелем показує, що обсяг кредитних операцій є значно більшим. Взагалі у світовій практиці значне перевищення обсягів кредитних операцій над обсягами операцій з цінними паперами є нормальним, але в Україні спостерігається негативна динаміка у напрямку перевищення обсягів кредитних операцій та зменшення операцій з цінними паперами. У цьому випадку комерційний банк втрачає один з найважливіших інструментів своєї роботи, що взагалі негативно позначається на його становищі. У 1998 р. кредитний портфель перевищував портфель цінних паперів, приблизно у 4 рази у 1999 р. – вже у 6 разів, а у 2000 р.– у 8 разів (в цілому по банківскій системі). Одна з характеристик ефективності проведення операцій – доходи від цих операцій – свідчить, що вони не є основними джерелами одержання прибутку. Аналіз професійної діяльності на ринку цінних паперів свідчить також про низьку активність банків на цьому ринку. У звіті Комісії з цінних паперів та фондового ринку наведена інформація, що комерційні банки здали практично всі свої позиції стосовно будь-яких операцій на ринку цінних паперів.

Автор доходить до висновку, що за змінами, які відбулися в структурі операцій з цінними паперами, стоять зміни в економічному та політичному житті України. Ринок цінних паперів є найбільш чутливий до змін у фінансовому, економічному та політичному, а також в інформаційному просторі з його здебільш нерівномірними потоками інформації щодо українських умов.

Стосовно тенденцій розвитку операцій комерційних банків з цінними паперами автором визначені можливості їхнього розвитку вглиб та вшир. Вглиб розвиток операцій відбувається за рахунок виникнення нових видів операцій або застосування нових фінансових інструментів. Слід підкреслити, що для України є важливим використання практики розвинутих країн Заходу при впровадженні нових операцій з цінними паперами та адаптації їх до вітчизняних умов. До нових видів операцій можна віднести операції з депозитарними розписками (ця практика вже запроваджується), сек’юритизації активів. Особливе значення мали б операції з похідними фінансовими інструментами, котрі ще не знайшли широкого застосування, однак це буде можливим лише за умов розвитку ринку цінних паперів в Україні. Всі вони використовуються з метою як розширення кола операцій з цінними паперами, що проводяться, так й їхнього хеджування.

Вшир розвиток комерційними банками операцій з цінними паперами відбувається за рахунок збільшення кола користувачів банківськими послугами, підвищення швидкості та якості операцій із застосуванням нових інновацій та ефективним використанням інформаційного середовища з урахуванням чинників, які впливають на якість самої інформації. Таким чином, це є питання впровадження фінансових інновацій. Метою впровадження фінансових інновацій, за визначенням Ф.Мишкіна, є отримання прибутку.

Автор відносить до основних чинників, які впливають на ефективність операцій з цінними паперами, саме інформацію, а також фінансові інновації та розглядає їх у третьому розділі дисертації.

Розділ III. “Інформаційне середовище для операцій комерційних банків з цінними паперами”. В цьому розділі розглядаються дві проблеми. Перша – перехід від індустріального суспільства до суспільства інформаційного під впливом науково–технічного прогресу і, як слідство, підвищення ролі інформації у всіх сферах суспільного життя, а також при проведенні операцій комерційними банками з цінними паперами. Учасники ринку можуть мати однаковий доступ до інформації, але підхід і, зрозуміло, використання цієї інформації будуть різними, виходячи з технічних можливостей і цілей, які вони перед собою ставлять. З цього випливає друга проблема – створення інформаційного середовища, яке формується на основі інформації. Операції комерційних банків з цінними паперами розглядаються з точки зору використання фінансової інформації.

Ринок банківських операцій невпинно розвивається, особливо з огляду на те, що традиційна банківська справа стикається з величезною конкуренцією з боку інших учасників ринку цінних паперів у сфері проведення інвестиційних проектів, особливо на міжнародному ринку. В нових банківських операціях використовуються новітні технології та засоби телекомунікацій. Тому важливим є питання фінансових інновацій, які пов’язані, перш за все, з інноваціями у сфері науки, техніки та технології.

Одним з головних і проблемних для України моментів у організації роботи з цінними паперами є питання джерел інформації та можливостей доступу до них. Від повноти інформації залежить ефективність прийняття рішень. І це важливе не тільки для окремого суб’єкта ринку цінних паперів, а й для самого ринку взагалі, оскільки сукупність всіх дій окремих суб’єктів (в тому числі комерційних банків) безпосередньо формує ринок у конкретний період часу. Необхідно зазначити, що тут виникають протиріччя між необхідністю створення прозорості на фінансовому ринку і безпекою фінансових установ, які здійснюють операції з цінними паперами. Важливим є питання поєднання умов прозорості ринку та особливостей поширення банківської інформації (питання, що відносяться до банківської таємниці). До особливих умов поширення інформації на ринку цінних паперів належить питання фактів інсайдерства. Тому схема ефективного інформаційного середовища повинна формуватися з дотриманням необхідних норм як розкриття інформації (проблеми захисту інвесторів на ринку цінних паперів), так і захисту інформації, якою може володіти банк. Інформація є, водночас, і товаром, і важелем, який впливає як на весь ринок цінних паперів загалом, так і на діяльність його окремих суб’єктів. Фінансові аналітики комерційного банку повинні проводити аналіз історичних даних, використовуючи теоретичні концепції гіпотези ефективного ринку, про яку йшла мова у першому розділі, доповнюючи їх інформацією, наявною на ринку сьогодні та враховуючи факти інсайдерства. Також слід враховувати, що ситуація, коли доступним є весь обсяг інформації, є ідеальною. За таких умов фінансовий ринок був би ефективним, а інформація втратила б свою ціну як товар, яким вона й є насправді. Тому при прогнозуванні слід враховувати помилки, які є наслідком недостатності інформації.

Крім існування зовнішніх джерел інформації, існують інформаційні джерела, притаманні якомусь конкретному внутрішньому середовищу. У нашому випадку це – інформаційні джерела комерційних банків. З огляду на вищезазначене автором запропоновано модель взаємодії комерційного банку та інформаційного середовища при проведенні операцій з цінними паперами (рис.4) та схему інформаційного середовища (рис.5) з урахуванням як економічних чинників, які впливають на ефективність проведення операцій, так і чинників, що впливають на якість самої інформації.

Рис. 4. Модель взаємодії комерційного банку та інформаційного середовища при поведенні операцій з цінними паперами.

Рис. 5. Структура інформаційного середовища.

Згідно з цією моделлю були запропоновані заходи, щодо автоматизації операцій комерційних банків з цінними паперами, які дозволили б враховувати не тільки необхідний обсяг інформації, а й ризик і імовірність тих чи інших подій, що дало б змогу точніше оцінювати фінансовий стан комерційного банку і загальний економічний стан у перехідний період.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в визначенні сутності, характеру і мети проведення комерційними банками операцій з цінними паперами в умовах ризику, під впливом різноманітних чинників, включаючи й інформацію. Досліджено особливості розвитку цих операцій в Україні. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість зробити такі висновки і пропозиції:

1. Обґрунтовано положення про те, що інформація є одним з найважливіших чинників, які впливають на операції комерційних банків з цінними паперами, оскільки неповна інформація створює умови для спекулятивних операцій, а це, в свою чергу, призводить до неефективності ринку цінних паперів.

2. Аргументовано необхідність урахування основних чинників, які впливають на операції з цінними паперами, таких, як відсоткові ставки, ризики, становище внутрішнього та зовнішнього ринків, нормативно–правова база.

3. Визначено взаємозв’язок та взаємозалежність між “загальноекономічною безпекою”, “фінансовою безпекою ринку цінних паперів”, “фінансовою безпекою банківської системи”, а також “загальною безпекою комерційного банку” при проведенні операцій комерційними банками з цінними паперами.

4. Визначено й окреслено подальші шляхи розвитку операцій з цінними паперами, які проводяться комерційними банками. Зазначено, що ці операції розвиваються вглиб і вшир. Вглиб – шляхом впровадження нових типів операцій із застосуванням цінних паперів, вшир – шляхом залучення ширшого кола клієнтів банку.

5. Необхідною умовою створення достатньо ефективного ринку цінних паперів і зростання посередницької ролі комерційних банків на цьому ринку є рівень його прозорості. Це потребує вимог, щодо захисту інформації від фактів інсайдерства, зважаючи на особливість банківської діяльності.

6. У законодавчому порядку для підвищення активності в операціях комерційних банків з цінними паперами необхідним є більш чітко визначити основні положення щодо сполучення прийнятного для інвесторів рівня прозорості ринку цінних паперів з питаннями розкриття інформації та для кожного банку, визначити заходи щодо запобігання фактам інсайдерства з урахування зарубіжної практики.

7. Для підвищення ролі ринку цінних паперів у перерозподілі капіталу в Україні слід вирішити питання створення інформаційного середовища ринку цінних паперів з урахуванням практики розвинутих країн Заходу. Слід було б уточнити або змінити сучасне законодавство, яке має відношення до наявності постійних джерел інформації, обсягу і якості самої інформації, автоматизації, стандартизації інформаційних джерел, використання сучасного математичного апарату при обробці інформації.

8. Для підвищення ефективності операцій комерційних банків України з цінними паперами та використання всіх можливостей інформаційного середовища доцільно було б запропонувати розроблену автором модель взаємодії комерційного банку та інформаційного середовища при проведенні операцій з цінними паперами і пропозиції, щодо автоматизації діяльності банків на ринку цінних паперів.

9. Велике значення на перспективу для комерційних банків України, як одних з найбільш активних учасників ринку цінних паперів, власникам інтелектуального капіталу та носіям реальних коштів має запровадження нових операцій. Слід поширювати операції з похідними цінними паперами, операції на основі глобальних та американських депозитарних розписок або аналогічних інструментів, впровадження нових технологій їх проведення, а також проводити сек’юритизацію кредитних операцій. З одного боку, фінансові інновації підвищують ефективність проведення операцій і прибуток, з іншого – це могло б забезпечити у майбутньому вищі темпи розвитку ринку цінних паперів.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

АНОТАЦІЯ

Радзієвська В.М. Операції комерційних банків з цінними паперами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит. Київський національний економічний університет. Київ, 2001.

Дисертація присвячена проблемам проведення комерційними банками операцій з цінними паперами. Дисертаційна робота включає в себе аналіз сьогоденної ситуації, яка існує при проведенні операцій комерційними банками з цінними паперами в Україні та в інших розвинутих країнах, перспективи та шляхи розвитку цих операцій.

У дисертаційній роботі досліджуються питання формування відсоткових ставок, курсу цінних паперів, виникаючих ризиків.

Інформація сьогодні є найважливішою частиною життя і ми можемо говорити, що сучасна економіка є економікою нового типу, інформаційною і глобальною. Операції комерційних банків з цінними паперами також змінюються.

Як результат аналізу нових тенденцій на ринку цінних паперів та зростаючої ролі інформації запропонована модель взаємодії комерційного банку і інформаційного середовища при проведенні операцій з цінними паперами.

Ключові слова: ринок цінних паперів, комерційний банк, операції комерційних банків з цінними паперами, інформаційне середовище.

АННОТАЦИЯ

Радзиевская В.Н. Операции коммерческих банков с ценными бумагами. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 – Финансы, денежное обращение и кредит. Киевский национальный экономический университет. Киев, 2001.

В диссертации раскрыты теоретические и практические аспекты осуществления коммерческими банками операций с ценными бумагами на Украине и в развитых странах, исследованы сущность, формы и цели проведения этих операций, проанализированы пути и особенности дальнейшего их развития, связанные со спецификой рынка ценных бумаг.

Проанализированы аспекты взаимодействия финансового рынка и рынка ценных бумаг. Определено место коммерческих банков на рынке ценных бумаг, а также различные законодательные формы, объединяющие традиционный банковский бизнес и операции с ценными бумагами. Проведено исследование процесса формирования процентной ставки как главного показателя деятельности на рынке ценных бумаг и основного стимула при проведении операций коммерческими банками. Формирование процентной ставки рассмотрено в неразрывной связи с возникающими рисками и инфляционными процессами в экономике, а также в связи с изменениями курса ценной бумаги. В связи с последним аспектом исследована гипотеза эфективного рынка Ю.Фама в её развитии. Особенное значение рассмотрению гипотезы эффективного рынка уделено в связи с важностью формирования в Украине эффективного рынка, на котором бы курс ценной бумаги отражал реально имеющуюся информацию, касательно этой ценной бумаги. Достаточная прозрачность рынка важна и для коммерческих банков, так как они занимают довольно активную позицию на рынке ценных бумаг в Украине, и им приходится сочетать при проведении операций на этом рынке, как сугубо банковские особенности, связанные с распространением информации, так и особенности рынка ценных бумаг с особой ролью на нем информации. Также в диссертации автором проанализирована связь макроэкономических показателей с процессом формирования процентной ставки и сделан вывод о необходимости составления целостной информационной картины при осуществлении коммерческими банками операций на рынке ценных бумаг.

Исследованы традиционные направления развития операций с ценными бумагами западными банками, новые тенденции и новые виды проведения самих операций.

При рассмотрении проблемы развития операций коммерческих банков с ценными бумагами проанализированы практика осуществления операций коммерческими банками США и Германии, а также применимость этой практики при проведении операций с ценными бумагами коммерческими банками Украины и путей повышения эффективности их проведения. Особое внимание при изучении операций коммерческих банков с ценными банками уделено информационной среде, которая является не только источником данных на рынке ценных бумаг, но и сама активно вступает во взаимодействие с субъектами рынка при проведении операций. Рассмотрены новые возможности и направления развития именно операций с ценными бумагами, благодаря процессам интеграции в мировое сообщество, а также создания реальных условий для его осуществления в Украине (наличие высококвалифицированных кадров и материально-технической базы).

Сделаны обобщающие выводы о том, что операции коммерческих банков с ценными бумагами на перспективу в Украине можно развивать, анализируя практику