КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШАПОШНІКОВА Наталія Петрівна

УДК 378.96 + 378.14

АДАПТАЦІЯ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО

УЧИЛИЩА ДО УМОВ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

ЗАСОБАМИ ПЕДАГОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кривий Ріг - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент

Голубенко Лідія Миколаївна,

Одеський національний університет ім.І.І.Мечникова,

завідувач кафедри німецької філології,

декан факультету романо-германської філології.

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор

Андрієвський Борис Макійович,

Херсонський державний педагогічний університет,

професор кафедри педагогіки початкової освіти;

кандидат педагогічних наук, доцент

Красовська Лариса Іванівна,

Криворізький економічний інститут

Київського національного

економічного університету,

доцент кафедри менеджменту.

Провідна установа – Запорізький державний університет,

кафедра управління і соціальної педагогіки

Міністерства освіти і науки України.

Захист дисертації відбудеться 20 червня 2001 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м.Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54, ауд. 230.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету (50086, м.Кривий Ріг, пр.Гагаріна, 54).

Автореферат розісланий 19 травня 2001 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.Б.Штельмах

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах соціально-економічних перетворень у нашому суспільстві, коли кардинально перебудовується вся сукупність суспільних відносин, стратегічні завдання державної національної програми "Освіта" (Україна XXI століття) і Закон України "Про професійно-технічну освіту" орієнтують на радикальну перебудову управлінського механізму системи професійно-технічної освіти на принципах демократизації, децентралізації та гуманізації. Це викликає необхідність осмислення керівними кадрами професійно-технічної освіти всіх рівнів управління сутності інноваційної управлінської парадигми - педагогічного менеджменту, що забезпечує високу ефективність підготовки робітничих кадрів до професійної діяльності в умовах саме ринкової економіки.

Необхідно підкреслити, що проблема педагогічного менеджменту вперше знайшла своє часткове висвітлення на рівні теорії і практики внутрішкільного управління у працях Б.Андрієвського, В.Бондаря, Ю.Конаржевського, А.Макаренка, В.Маслова, А.Ньомова, М.Приходька, В.Симонова, Т.Шамової, В.Шаркунової та ін. Питанням професійної підготовки менеджерів освіти присвячено дослідження Л.Батченко, М.Дробнохода, Л.Каращук, Н.Коломинського, В.Крижка, С.Крисюк, О.Мармази, Є.Павлютенкова та ін. Однак у контексті сучасних управлінських проблем професійно-технічної освіти означені питання до цього часу не були предметом спеціального наукового аналізу, за винятком окремих праць Ю.Бєлова, Ю.Грязнова, І.Жабінця, І.Лікарчука, Н.Ничкало, О.Соколова й ін., де вони розглядаються побіжно.

Вивчення масової практики функціонування закладів національної системи професійно-технічної освіти засвідчує, що до сьогодні відсутня чітка типологія професійно-технічних училищ; багато в чому застаріло науково-теоретичне й організаційно-методичне забезпечення управлінських технологій у системі підготовки робітничих кадрів на всіх її рівнях; науково не обгрунтована концепція управління професійно-технічними училищами з урахуванням досягнень сучасного менеджменту; не визначені специфічні особливості управління ними в умовах періоду переходу суспільства до ринкових відносин.

Разом з тим необхідність подібних наукових розробок очевидна, оскільки без них практично не можливо досягти ефективного відтворення нового – ініціативного і творчо розвиненого, упевненого в собі і здатного до власного соціального захисту, мобільного й конкурентоспроможного покоління робітничих кадрів, здатних до продуктивної професійної

діяльності в умовах ринкової економіки. Зростання актуальності й недостатній рівень розробленості науково-теоретичного, методичного і практичного аспектів даної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Адаптація учнів професійно-технічного училища до умов ринкової економіки засобами педагогічного менеджменту”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у відповідності до тематики, передбаченої планом науково-дослідної роботи Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова. Напрямок наукового пошуку - "Аналіз специфіки концепцій педагогічного менеджменту в закладах освіти сучасної України і дальнього зарубіжжя" (№100U000958). Тема дисертації погоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі психології та педагогіки при АПН України.

Об'єкт дослідження - педагогічний менеджмент в управлінні професійно-технічним училищем.

Предмет дослідження – засоби педагогічного менеджменту в управлінні процесом адаптації учнів професійно-технічного училища до умов ринкової економіки.

Мета дослідження – обгрунтувати й експериментально перевірити ефективність умов застосування засобів педагогічного менеджменту в управлінні процесом адаптації учнів професійно-технічного училища до ринкової економіки.

Гіпотеза дослідження. У своєму дослідженні ми виходили з припущення, що ефективність адаптації учнів професійно-технічного училища до ринкової економіки забезпечується за умов:

·

· оновлення змісту і активізації форм методичної роботи інженерно-педагогічних кадрів щодо надання індивідуальної допомоги учням у вирішенні їхніх навчальних, соціально-психологічних і професійних проблем;

· зосередження та координації зусиль керівних та інженерно-педагогічних працівників на моделюванні ситуацій реалізації учнями самостійних соціальних і професійних проб з урахуванням профілю спеціальності, особистісних якостей і конкретних обставин соціально-економічного середовища.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу етапів розвитку системи підготовки робітничих кадрів виявити концептуальні засади вітчизняної теорії і практики управління професійно-технічним училищем.

2. Визначити основні підходи вчених до розуміння сутності управління і менеджменту в освіті з конкретизацією їх концептуальних засад у практиці професійно-технічного училища.

3. Науково обгрунтувати сутність сучасного професійно-технічного училища як соціально-педагогічної системи з виробничими ознаками – суб'єкта ринкової економіки і об'єкта педагогічного менеджменту.

4. Розробити структурно-функціональну модель педагогічного менеджменту професійно-технічного училища швацького профілю щодо адаптації учнів до умов ринкової економіки.

5. Виявити і експериментально перевірити ефективність комплексу засобів педагогічного менеджменту щодо соціально-економічного і організаційно-методичного забезпечення процесу адаптації учнів професійно-технічного училища швацького профілю до умов ринкової економіки.

Методологічні засади дослідження становлять філософські положення наукової теорії пізнання про єдність людини, суспільства і навколишнього середовища; особистість як сукупність усіх суспільних відносин; детермінацію розвитку особистості об'єктивними і суб'єктивними факторами; спільність діяльності, свідомості та особистості; творчу сутність людини, діалектичний зв'язок її пізнання, спілкування й праці. Конкретна методологія дослідження вибудовувалася на ідеях цілісності як принципу пояснення специфіки педагогічних явищ та процесів; системного підходу як засобу всебічного та багатоступеневого їх аналізу; саморозвитку та самореалізації як механізму оволодіння особистістю функціями соціальної ролі.

Теоретичними джерелами дослідження є наукові розробки вітчизняних та зарубіжних науковців, що виконані в рамках теорій: менеджменту та соціального управління (М.Альберт, А.Анкоф, І.Герчикова, М.Дмитрієва, П.Друкер, Є.Кузьмин, М.Мескон, Ф.Тейлор, А.Файоль, Ф.Хедуорі, Г.Щокин); педагогічного менеджменту (К.Вазіна, Н.Коломинський, В.Маслов, М.Приходько, В.Симонов, Т.Шамова, В.Шаркунова); управління середньою і професійно-технічною освітою (Б.Андрієвський, В.Анненков, С.Батищев, І.Зязюн, В.Лєдньов, І.Лікарчук, Н.Ничкало, В.Пикельна, М.Портнов, А.Соколов, В.Співак, Р.Шакуров); керівництва педагогічними системами (Н.Кузьмина, Н.Хмель, В.Якунін, Г.Щедровицький); історії становлення професійно-технічної освіти (Н.Вессель,

І.Гавриш, Н.Глазунова, Я.Звигальська, Є.Осовський, Н.Падун, Г.Терещенко); управління професійним навчанням, вихованням та адаптацію майбутніх спеціалістів (В.Аганісьян, Г.Ажикін, А.Бєляєва, Г.Васильєв, Г.Дукін, Е.Зеєр, Н.Золотухіна, В.Казанська, Л.Красовська, С.Малов, І.Мошкова, А.Сейтешев, Л.Старовойт, В.Хорошко, Н.Часткіна, В.Шадріков, Р.Шейко); професійної готовності до педагогічної діяльності (К.Дурай-Новакова, Н.Кичук, Л.Кондрашова, З.Курлянд, Л.Савченко, О.М.Пєхота, О.Цокур).

Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення наукової, науково-методичної та інструктивно-методичної літератури з проблем менеджменту і педагогічного менеджменту, управління педагогічними системами, професійної діяльності робітника швацького виробництва в умовах ринкової економіки, управління процесом навчальної, соціальної та професійної адаптації майбутніх спеціалістів) з метою вивчення стану проблеми в науковій літературі; емпіричні (спостереження, анкетування, інтерв'ювання, бесіда, тестування керівних та інженерно-педагогічних кадрів і учнів професійно-технічних училищ, узагальнення незалежних характеристик, педагогічний експеримент) з метою визначення рівня адаптації учнів професійно-технічного училища до умов ринкової економіки; статистичні методи для обробки одержаних даних.

Дослідження проходило у три етапи.

На першому етапі - пошуковому (1995-1996 р.р.) - вивчалась наукова та методична література за темою дослідження, аналізувалася нормативна документація закладів професійно-технічної освіти (статути, посадові інструкції, навчальні плани та програми, підручники, методичні посібники та розробки, накази, розпорядження, угоди, матеріали педнарад); здійснювався пошук та аналіз емпіричних фактів, що дозволяли розкрити сутність та специфіку педагогічного менеджменту професійно-технічного училища, а також особливості управління навчально-виховною роботою інженерно-педагогічних кадрів по адаптації майбутніх робітників швацького виробництва до професійної ролі та діяльності в умовах ринкової економіки.

На другому етапі - констатуючому (1996-1997р.р.) – здійснювалася експериментальна перевірка достатності засобів та адекватності змісту і форм традиційно організованого процесу адаптації учнів професійно-технічних училищ до умов ринкової економіки; апробовувалася методика діагностики рівнів їхньої адаптації до нового середовища; перевірялася відповідність арсеналу засобів традиційного управління, що

реалізується, до нових завдань реформування професійно-технічних училищ; виявлялися досягнення, інновації, протиріччя та труднощі, що мають місце в цьому процесі.

На третьому етапі - основному (1997-2000р.р.) - проводилася експериментальна перевірка достатності та надійності умов, комплексу засобів педагогічного менеджменту професійно-технічного училища №5 м.Одеси щодо забезпечення ефективності адаптації майбутніх робітників швацького профілю до ринкової економіки; виявлялися чинні в цьому процесі емпіричні закономірності.

Базою дослідження були професійно-технічні училища м.Одеси (№№ 5, 28, 33, 35, 54) та Південного регіону України (№№ 10, 15, 19, 44, 46, 48). Експериментальним дослідженням було охоплено 78 керівних працівників, 379 педагогів та майстрів виробничого навчання, 1267 випускників професійно-технічних училищ. У педагогічному експерименті прийняло участь 377 учнів та 84 інженерно-педагогічних працівника професійно-технічних училищ №5 і №28 м. Одеси.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження. Вперше було комплексно вивчено і обгрунтовано необхідність оновлення управлінського механізму сучасного професійно-технічного училища засобами педагогічного менеджменту; з позицій системного підходу розкрито сутність професійно-технічного училища як суб'єкта ринкової економіки і об'єкта педагогічного менеджменту; конкретизовано концепцію педагогічного менеджменту професійно-технічного училища щодо здійснення адаптації учнів до умов ринкової економіки; теоретично обгрунтовано структурно-функціональну модель управлінської діяльності його директора як менеджера професійно-технічної освіти; конкретизовано сутність понять “управління” і “менеджмент” в освіті; до категоріально-термінологічного апарату професійної педагогіки введено нові поняття: “ринок освітніх послуг”, “ринок робітничих кадрів”, “педагогічний менеджмент професійно-технічного училища” і “ефективний менеджер професійно-технічної освіти”, подано їх визначення.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці організаційно-методичного забезпечення діяльності керівних та інженерно-педагогічних працівників професійно-технічного училища з навчальної, соціальної та професійної адаптації учнів; методичних рекомендацій для майстрів виробничого навчання, зорієнтованих на оновлення змісту, удосконалення засобів і форм адаптаційної виховної роботи з учнями, а також способів діагностики рівнів їхньої навченості й вихованості, адаптованості до умов ринкової економіки.

Науково-методичні матеріали дослідження можуть бути використаними в організаційно-педагогічній діяльності керівних та інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних училищ, управлінських кадрів системи професійно-технічної освіти.

Конкретний особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні положень концепції і структурно-функціональної моделі педагогічного менеджменту професійно-технічного училища; розробці засобів організаційно-педагогічного забезпечення умов адаптації майбутніх робітничих кадрів швацького профілю до ринкової економіки; створенні методики діагностики ефективності означеного процесу.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у процесі їх обговорення на Міжнародних (м.Одеса, 1997; 1999; м.Калуга, 2000), міжрегіональних (м.Одеса, 1996, 2000) науково-практичних конференціях, щорічних науково-практичних конференціях і методичних семінарах робітників професійно-технічних училищ м.Одеси і Одеської області.

Публікації. Основні положення і результати дослідження знайшли відображення в 10 публікаціях автора, з них 6 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг опублікованих робіт за темою дослідження складає 4,5 д.а.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загального висновку, переліку використаних джерел (460 найменувань, з них, 38 – на іноземній мові), додатків. Загальний обсяг дисертації 211 сторінок машинописного тексту, з них, 180 сторінок основного тексту. Текст ілюстрований 12 таблицями, 5 схемами. Обсяг додатків складається з 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу та методологічні засади, висвітлено основні етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дослідження, викладено основні методи, а також відомості про апробацію та впровадження результатів наукової роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження проблеми педагогічного менеджменту в управлінні професійно-технічним училищем” проведено науковий аналіз проблеми управління підготовкою робітничих кадрів у теорії та історії професійно-технічної освіти в Україні; відображено досягнення і протиріччя основних етапів її становлення і

розвитку; конкретизовано сутність понять “підготовка робітничих кадрів”, “професійна освіта”, “професійно-технічна освіта”; виявлено специфіку понять “керівництво”, “управління” і “менеджмент” в освіті. В розділі конкретизовано сутність та концептуальні засади педагогічного менеджменту як адекватної умовам ринкової економіки концепції управління професійно-технічним училищем; розкрито його специфіку суб'єкта ринкових відносин і об'єкта педагогічного менеджменту; науково обгрунтовано структурно-функціональну модель педагогічного менеджменту щодо забезпечення адаптації учнів професійно-технічного училища до умов ринкової економіки.

Досліджуючи історичні передумови виникнення і генезис формування національної системи підготовки робітничих кадрів, ми дійшли висновку, що на різних етапах розвитку нашої держави функціонували її різні моделі. В кожний історичний період система підготовки робітничих кадрів мала свої суттєві відмінності, які проявлялися в цілях, змісті й особливостях професійного навчання й виховання, специфіці управлінського механізму. Так, пов'язуючи початок нового етапу у функціонуванні системи підготовки робітничих кадрів з дією Закону України “Про професійно-технічну освіту” (1998р.), вітчизняні вчені (І.Зязюн, О.Коханко, І.Лікарчук, Н.Михайловська, Н.Ничкало, Н.Падун, О.Щербак та ін.) вказують на те, що: обмеження цілей і функцій професійно-технічної освіти створюють передумови для посилення її кризи як особливої освітньої сфери послуг, уподібнення її до системи підготовки кадрів для виробництва за типом фабрично-заводського навчання, що веде до тупикової моделі навчальних закладів для громадян, позбавляючи їх освітньої, культурної, професійної і соціальної перспективи; самоусунення від економічних методів управління різко знижує ефективність і породжує значні недоліки в діяльності всіх рівнів професійно-технічної освіти в сучасних умовах ринкової економіки, особливо її початкової ланки, пов'язаної з діяльністю конкретного професійно-технічного училища; професійно-технічне училище поступово почало втрачати свою привабливість для випускників школи та їхніх батьків, стало розглядатися як другорядний і не престижний навчальний заклад, що значно ускладнило процеси, пов'язані з його комплектуванням та з якістю підготовки робітничих кадрів до майбутньої професійної діяльності; організаційна структура професійно-технічного училища до сьогодні не зазнала адекватних часові змін, не дивлячись на те, що ринкові зміни в суспільстві викликають гостру необхідність управління ним з урахуванням новітніх досягнень сучасного менеджменту.

Як засвідчує аналіз вітчизняної наукової літератури, термін “менеджмент” у традиційних довідниках і виданнях взагалі відсутній, а як інноваційна дефініція почав використовуватися лише в 90-і роки двадцятого століття. Пояснюється це переважно тим, що вітчизняна теорія управління розвивалася відокремлено і паралельно до світового досвіду менеджменту, оскільки протягом десятиріч була пристосована до вимог конкретної дійсності – планової централізованої безринкової економіки та адміністративно-командної системи господарювання нашого суспільства, його організаційно-правового та фінансово-економічного механізму, відповідної політики, ідеології, системи цінностей.

Однак, уведення терміну “менеджмент” до сучасної теорії вітчизняної науки і практики управління професійно-технічною освітою, з нашої точки зору, є нагальною потребою часу, що обумовлено наступним. По-перше, вітчизняна теорія управління як одна з найбільш пріоритетних у сучасних умовах галузей науки переживає особливий етап свого інтенсивного розвитку і оновлення. Це зумовлено соціально-економічною реформою нашого суспільства, його поступовим переходом до ринкової економіки; кризою авторитарних методів управління; необхідністю пошуку національної моделі управління шляхом осмислення і творчої переробки раніше не знайомих зарубіжних концепцій менеджменту. По-друге, менеджмент як наука про управління в умовах ринкової економіки й система теоретичних і практичних знань, організаційних дій і структур, що постійно розвиваються (І.Герчикова), здобув інтернаціональне значення й визначення і є універсально впроваджуваним не тільки в суто виробничій сфері, але й у системі освіти зарубіжних країн. З огляду на це, універсальність наукових законів і стратегій сучасного менеджменту, дозволяє застосувати їх в різних національних середовищах і соціальних сферах, зокрема, в теорію і практику менеджменту професійно-технічної освіти України.

На відміну від понять “управління”, “керівництво” термін “менеджмент” має полісемічний характер. Але, незважаючи на це, він здебільшого використовується лише в значенні управління соціально-економічними процесами на рівні організацій чи систем, що функціонують саме в ринкових умовах суспільства, оскільки охоплює господарську діяльність саме тих організацій, які здійснюють свої функції в цілях одержання прибутку незалежно від змісту їх діяльності. Як концепція ринкового управління менеджмент відбиває особливості зв'язку певної організації з ринковими відносинами і способами їх регулювання (М.Альберт, П.Друкер, М.Мескон, Ф.Тейлор, А.Файоль, Ф.Хедуорі та ін).

Суттєво, що поняття “менеджмент” у психолого-педагогічній літературі використовується в різних словосполученнях, основними з яких є такі: “шкільний менеджмент” (М.Латипова, А.Ньомов, Т.Шамова); “менеджмент в освіті” (Н.Коломинський, В.Крижко, Є.Павлютенков); “освітній та навчальний менеджмент” (Д.Дзвінчук, В.Козаков); “педагогічний менеджмент” (В.Бондар, К.Вазіна, Г.Закорченна, В.Маслов, М.Приходько, В.Симонов, В.Шаркунова).

Співставлення понять “менеджмент” і “управління” стосовно їх використання в педагогіці традиційно здійснюється з позицій, як мінімум, трьох методологічних підходів: функціонального, проблемним аспектом якого було визначення компонентної структури і кількості функцій в управлінні педагогічною системою (В.Бондар, Ю.Конаржевський, В.Лазарев, В.Маслов, А.Орлов, В.Пикельна, М.Поташник, М.Приходько та ін.); соціально-психологічного, спрямованого на визначення ролі фактора особистості в управлінні педагогічною системою, її мотиваційного, когнітивного і рефлексивного “Я” (О.Анісімов, Н.Коломинський, А.Ньомов, Т.Сочень, Р.Шакуров, І.Шалаєв, Т.Шамова та ін.); кібернетичного, спрямованого на визначення ролі інформації, а також організаційних циклів, структури і специфіки процесу прийняття управлінського рішення (Є.Машбиць, В.Симонов, Н.Хмель, В.Якунін та ін.).

При співставленні понять “управління” і “менеджмент у педагогічній теорії науковці дотримуються трьох протилежних позицій. Так, перша позиція авторів (Л.Веретенникова, Н.Коломинський, П.Одинцов та ін.) полягає у розумінні поняття “управління” як ширшого аніж поняття “менеджмент”. У своєму твердженні автори посилаються на слова засновника інноваційного менеджменту П.Друкера про те, що в організаціях, які не мають відношення до бізнесу, як правило, не говорять про менеджмент та менеджерів. Через це менеджмент розглядається як частина по відношенню до цілого (управління). За другою позицією авторів (В.Лазарев, М.Поташник, В.Симонов та ін.) термінологічна сутність зводиться до повного ототожнення смислу понять “управління” і “менеджмент” стосовно їх використання в педагогічній практиці. Однак при цьому не враховується специфіка економічного механізму і функцій педагогічного менеджменту, який розуміється досить формально і визначається як комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління педагогічними системами, спрямованих на підвищення ефективності їх функціонування і розвитку. Третя позиція науковців найбільш чітко висвітлена у працях А.Ньомова і Т.Шамової. Вони вважають, що смисл поняття “менеджмент” принципово відмінний і значно глибший за своїм обсягом, ніж смисл поняття “управління”. Автори, наголошуючи на кардинальній зміні

соціально-економічних умов функціонування закладів освіти, обгрунтовують доцільність “вкраплювання” засобів менеджменту в теорію і практику управління педагогічними системами.

Таким чином, визначившись стосовно розуміння сутності означених понять, стає очевидним, що термін “педагогічний менеджмент” на відміну від традиційно вживаного терміну “управління” виникає там і тоді, де об'єкт, яким управляють, набуває якостей суб'єкта специфічних – ринкових соціально-економічних відносин. Оскільки сучасне професійно-технічне училище як певне “педагогічне виробництво” (Г.П.Щедровицький) майбутніх робітничих кадрів вже не є цілком державним, а державно-суспільним, і реально функціонує в умовах не централізованої планової системи народного господарства, а саме в просторі суспільства перехідної до ринку економіки, то саме це, на наш погляд, передбачає необхідність заміни концепції традиційного адміністративно-командного управління ним на адекватну сутності й закономірностям розвитку ринкових відносин концепцію педагогічного менеджменту. Остання цілком спрямована на забезпечення високої ефективності і прибутковості функціонування сучасного професійно-технічного училища як специфічної соціально-педагогічної системи з виробничими ознаками (В.Ледньов, В.Співак, І.Лікарчук) з урахуванням витрат внутрішніх і зовнішніх ресурсів, а також впливів кардинально зміненого зовнішнього середовища – регіонального і місцевого ринків робітничих кадрів, освітніх послуг, фінансів, товарів тощо.

Як наслідок, сучасне професійно-технічне училище доцільно розглядати у вигляді системи, яка: за походженням – реальна; за субстанціональними ознаками прояву – соціально-педагогічна з виробничою специфікою; за рівнем складності – багатофункціональна; за характером взаємодії із зовнішнім середовищем (ринкові відносини) – відкрита; за критерієм мінливості – така, що постійно розвивається, динамічна; за наявністю цілей – цілеспрямована; за мірою керованості – відносно самоврядована. Наявність органу управління свідчить про те, що професійно-технічне училище в сучасних умовах ринкових відносин не може нормально функціонувати, а тим більш розвиватися ефективно, без цілеспрямованого систематичного використання засобів економічного механізму педагогічного менеджменту.

Педагогічний менеджмент у контексті нашого дослідження – це концепція адаптації професійно-технічного училища до нових соціально-економічних умов свого функціонування в структурі педагогічного виробництва суспільства перехідного до ринку періоду. Педагогічний менеджмент – це новий спосіб організації колективних трудових дій

керівних, інженерно-педагогічних і допоміжних працівників професійно-технічного училища, що обумовлений, головним чином, особливостями розвитку зовнішнього соціально-економічного середовища – міжнародного, регіонального і місцевого ринків робітничих кадрів, праці, фінансів, товарів, освітніх послуг.

При цьому стратегічною метою педагогічного менеджменту професійно-технічного училища повинно бути створення найсприятливіших умов для саморозвитку, самоактуалізації й самореалізації кожного члена його колективу, орієнтованість на творчу й конкурентоспроможну особистість учня як майбутнього працівника швацького виробництва, його всебічний розвиток і підготовку до професійної діяльності через пристосування життєдіяльності цього закладу до умов ринкової економіки. Звідси, методи, форми і засоби педагогічного менеджменту професійно-технічного училища повинні охоплювати всі управлінські процеси, що і було конкретизовано нами на рівні структурно-функціональної моделі.

У другому розділі “Експериментальні засади дослідження ефективності засобів педагогічного менеджменту в управлінні процесом адаптації учнів професійно-технічного училища до умов ринкової економіки” відображено результати констатуючого експерименту щодо вияву особливостей навчальної, соціальної та професійної адаптації учнів професіонально-технічних училищ в умовах реалій нового соціально-економічного середовища. Висвітлено сутність перетворюючого експерименту, націленого на реалізацію комплексу засобів педагогічного менеджменту професійно-технічного училища щодо забезпечення адаптації майбутніх робітників швацького профілю до умов ринкової економіки; здійснено оцінку міри його ефективності.

Констатуючий експеримент, що був проведений на масиві професійно-технічних училищ м.Одеси і Південного регіону України, переконливо показав, що наприкінці двадцятого століття значно збільшилися масштаб і величина кризових явищ у сфері соціалізації підлітків, через що суспільство ризикує не отримати повноцінної зміни поколінь робітничих кадрів. Проблеми частини молодих людей, що навчаються в системі професійно-технічної освіти, пов'язані з тим, що протягом тривалих десятиліть держава брала на себе всю відповідальність за їх майбутнє. У результаті в суспільстві склалося ставлення до молодого покоління як до об'єкта односторонньої соціалізації, пасивного виконавця чужої волі. Отроцтво і рання юність розглядались не як повноцінне життя, а як підготовка до нього.

Ринкові відносини, визріваючи у середовищі нашого суспільства, загострили численні соціально-виробничі, фінансово-економічні, матеріально-технічні, психолого-педагогічні проблеми професійно-технічної освіти, поставили ряд нових важливих завдань. Серед них стратегічним завданням є оздоровлення соціального і професійного життя молоді, її внутрішнього світу. Важливим його аспектом виступає пошук нових моделей управління професійним становленням майбутніх робітничиx кадрів, зокрема, процесом їх адаптації до умов ринкової економіки. Незважаючи на це, рейтинг управлінських завдань професійно-технічних училищ показав, що питання адаптації учнів до нових соціально-економічних умов займають лише біля 4% у загальній кількості завдань, що вирішує адміністрація.

Констатуючий експеримент переконливо засвідчив і те, що серйозним гальмом на шляху переходу управлінського механізму професійно-технічного училища на принципи педагогічного менеджменту стали застарілі стереотипи управлінського і економічного мислення керівних та інженерно-педагогічних працівників. Стосується це орієнтації на формальне виконання ними своїх функціональних обов'язків та на “спущені зверху” управлінські рішення; нерозуміння смислу ідеї безперервності професійної освіти; установка на негативне ставлення до змін та нововведень.

Не випадково, тому, будучи “наскрізною лінією”, процес адаптації до умов ринкової економіки, організований на засадах педагогічного менеджменту, у межах перетворюючого експерименту, що проходив у три етапи, пронизував роботу абсолютно всіх підрозділів і членів колективу професійно-технічного училища №5 м.Одеси. По суті, упровадження засобів педагогічного менеджменту повинно було проявитися як спеціально організована і цілеспрямована колективна діяльність керівних та інженерно-педагогічних працівників, метою якої було забезпечення необхідних умов для успішного становлення особистості учня, здатного до ефективного здійснення своєї професійної праці як майбутнього робітника швацького виробництва суспільства ринкової економіки.

Так, на першому етапі перетворюючого експерименту, до участі в якому були залучені керівні працівники, створювалась необхідна база для адекватного застосування соціально-економічного механізму і функціональної структури педагогічного менеджменту в управлінні навчально-виховним і виробничим процесом професійно-технічного училища №5. Результативність застосованих на першому етапі перетворюючого експерименту заходів

виявлялася шляхом діагностики рівнів професійної готовності керівних кадрів училища №5 до реалізації функцій педагогічного менеджменту.

На другому етапі перетворюючого експерименту створювалась необхідна база для оновлення змісту і активізації форм методичної роботи інженерно-педагогічних кадрів щодо осмислення сутності адаптації учнів до умов ринкової економіки, надання їм індивідуальної допомоги у вирішенні навчальних, соціально-психологічних і професійних проблем шляхом реалізації відповідних функцій педагогічного менеджменту. До складу функцій педагогічного менеджменту, якими повинні були оволодіти інженерно-педагогічні працівники, були віднесені: діагностична, спрямована на виявлення соціального діагнозу через вивчення особистості, її загальних і спеціальних здібностей, стану фізичного і морального здоров'я, ступеня професійної спрямованості і впливу мікросередовища, характеру групової взаємодії; організаторська, призначена для здійснення соціально вагомої діяльності в умовах навчально-виробничого процесу, дозвілля, позааудиторного відкритого соціально-економічного середовища, включення в нього учня як його активного суб'єкта; координаційно-посередницька, спрямована на координацію зусиль культурних, духовних, спортивних, медичних, правових закладів, суспільних і благодійних організацій, державних і приватних промислових підприємств та кооперативів, колективів педагогів та учнів для спільного рішення проблем соціального та професійного становлення підлітків; профілактична, що полягала у використанні усіх соціально-правових, юридичних, психолого-педагогічних механізмів попередження і подолання негативних явищ антипедагогічного впливу та забезпечення соціального захисту учнів; комунікативна, що передбачала встановлення ділових та особистісних контактів педагогів і майстрів виробничого навчання з учнями, їх батьками на принципах взаємоповаги, довіри та співробітництва; інноваційно-прогностична, спрямована на прогнозування розвитку особистості учня, вироблення індивідуальних рекомендацій, що стосуються їхньої професійної діяльності, можливостей подальшого навчання у вузах, розроблення проектів спільної пошукової, виробничої, комерційної та творчої діяльності; конфліктно-захисна, націлена на попередження та конструктивне розв'язання конфліктів у колективах учнів, виробничих бригадах, родинах; функція особистісного екстремуму, що передбачала надання екстремальної допомоги учням у вирішенні проблем особистісного характеру, зняття нервового напруження, стану тривожності, різних комплексів засобами психокорекції та інших методів впливу. Результативність другого етапу перетворюючого

експерименту виявлялася шляхом діагностики рівнів професійної готовності інженерно-педагогічних кадрів до реалізації функцій педагогічного менеджменту щодо організації процесу адаптації учнів до умов ринкової економіки.

Під адаптацією учнів до умов ринкової економіки ми розуміємо невід'ємну частину процесу їхньої соціалізації і професіоналізації як майбутніх робітничих кадрів сучасного підприємства. Її головна мета полягала в досягненні найбільш повного засвоєння учнями змісту і функцій вибраної професійної діяльності, ефективного оволодіння соціальною роллю робітника в нових – ринкових умовах організації праці шляхом формування таких важливих якостей, як упевненість у собі, комунікативність, творчість, мобільність, конкурентоспроможність, інноваційність мислення, творчий підхід і підприємництво. Адаптованість до умов ринкової економіки – це таке входження в робітничу професію, коли випускник відчуває себе особистістю професіонала - компетентним і задоволеним, впевненим у своєму майбутньому матеріальному благополуччі і перспективах подальшого розвитку, добре володіючого способами власного соціального захисту.

З огляду на зазначене, на третьому етапі перетворюючого експерименту створювалась необхідна база для зосередження та координації зусиль керівних і інженерно-педагогічних працівників на моделюванні ситуацій реалізації учнями самостійних соціальних і професійних проб з урахуванням профілю спеціальності, особистісних якостей і конкретних обставин соціально-економічного середовища. Це означало реалізацію такого організаційно-педагогічного забезпечення всіх служб училища №5, яке дозволило б учням успішно пристосуватися до специфіки його навчально-виховного і навчально-виробничого процесів, сформувати і закріпити стійку професійну направленість як особистості майбутнього спеціаліста, розвити його інтерес до майбутньої професійної діяльності, допомогти психологічно освоїтися у період виробничої практики в першому трудовому колективі, у виробленні професійних і життєвих планів – перспектив свого становлення як спеціаліста і як особистості в ринкових умовах розвитку швацького виробництва і суспільства. Крім того, учні залучалися до активної участі у заходах, що організовувалися “Групою дозвілля”, “Учнівським ательє”, “Біржею праці”, клубами “Трьох “С” та “Юних підприємців”, “Агентством моделей”, “Фондом соціального захисту інвалідів”.

По закінченні перетворюючого експерименту було зафіксовано, що за всіма інтегральними показниками навчальної, соціальної та професійної адаптації, учні експериментального професійно-технічного училища №5, значно випередили своїх ровесників із контрольного училища №28. Так, із контингенту училища №5 з професійної

адаптованості до умов ринкової економіки високого рівня досягли 49% учнів, середнього рівня – 40% і низького рівня – всього 11%. В той же час даний параметр проявився в учнів контрольного училища №28: на високому рівні – у 11%, середньому – у 32%, низькому – у 39% (при 18% учнів, в яких останній так і залишився лише на стадії свого формування). Що стосується навчальної та соціальної адаптованості учнів до умов ринкової економіки, то тут проявила себе та ж сама тенденція. За соціальною адаптованістю в училищі №5 41% учнів вийшли на високий рівень, 44% - на середній та 15% - на низький рівні. В училищі №28 лише 9% учнів досягли високого рівня, 39% з їхнього числа – середнього, а 36% - низького рівнів, при 16% з них, в яких даний параметр був ще не сформований. Стосовно адаптованості до навчання, учні училища №5 також досягли більш відчутних результатів, а саме: 36% з них піднялися на високий рівень; 34% - на середній та 30% - на низький рівні. В училищі №28 за даним параметром лише 4% учнів досягли високого рівня, 33% - середнього рівня, 36% - низького рівня, при 27% учнів, у яких ознаки його прояву не були сформовані по закінченню перетворюючого експерименту.

Загалом усі учні експериментального професійно-технічного училища №5 були певною мірою адаптовані до своєї майбутньої життєдіяльності в умовах швацького виробництва і суспільства з ринковою економікою. За рівнями навчальної, соціальної і професійної адаптованості до умов ринкової економіки вони значно випереджали своїх однолітків з контрольного училища №28, третина з яких (27%), на наш погляд, виявилася зовсім не готовою до свого успішного входження в світ своєї професії і життя. Це переконливо засвідчило про правомірність висунутої гіпотези, яка тричі перевірялась в процесі перетворюючого експерименту.

У висновку викладено основні результати дослідження:

1. Аналіз основних етапів розвитку професійно-технічної освіти в Україні свідчить, що імідж сучасного професійно-технічного училища значно підвищується у зв'язку з необхідністю реалізації функції нового соціального замовлення суспільства ринкової економіки. Останнє передбачає підготовку до життя та продуктивної діяльності нового – конкурентоспроможного на ринку праці покоління робітничих кадрів.

2. Потреба підготовки конкурентоспроможних робітничих кадрів обумовлює необхідність спеціальної організації, корекції та контролю якості організаційно-педагогічного забезпечення процесу їхньої адаптації до умов ринкової економіки. Це можливо лише за умов реалізації у професійно-технічному училищі засобів педагогічного

менеджменту, що найбільш повно враховує особливості його функціонування в умовах суспільства ринкової економіки.

3. Педагогічний менеджмент професійно-технічного училища - це цілеспрямована організаційно-педагогічна діяльність із системним аналізом попиту ринку товарів, освітніх послуг і робітничих кадрів, пошуком інновацій, прогнозуванням перспектив розвитку, плануванням способів реалізації, формуванням і регулюванням суспільних відносин у даному закладі освіти й системі його реальних зв'язків із зовнішнім середовищем, що сприяє адекватному включенню випускників у структуру суспільства ринкової економіки.

4. Оволодіння керівними і інженерно-педагогічними працівниками професійно-технічного училища засобами педагогічного менеджменту проходить більш ефективно, якщо їхня методична робота є не тільки джерелом професійно значимої інформації, але й розвиває необхідність у самовідновленні і самозміненні, сприяє підсиленню задоволення змістом і способами комунікації з колегами і підлеглими, націлює на інноваційний підхід до співробітництва з учнями, зокрема за рахунок реалізації діагностичної, організаційної, координаційно-посередницької, профілактичної, комунікативної, інноваційно-прогностичної, конфліктно-захисної функцій.

5. Ефективність реалізації засобів педагогічного менеджменту обумовлена якістю діяльності кожного із суб'єктів, враховуючи як критерії функціональної обізнаності і професійної готовності керівних та інженерно-педагогічних працівників професійно-технічного училища щодо забезпечення процесу навчальної, соціальної і професійної адаптації учнів, так і критерії творчого росту майбутніх робітничих кадрів: стійкість до професійної діяльності; готовність до соціального самозахисту; здатність до безперервної самоосвіти та саморозвитку.

6. Ефективність адаптації майбутніх робітничих кадрів щодо життєдіяльності в сучасному суспільстві головним чином обумовлена не суб'єктивними, а об'єктивними факторами їх підготовки у професійно-технічному училищі – змістом, формами і способами її організації. Разом з тим, ефективність даного процесу тим вища, чим більшим є прояв таких особистісних характеристик тих, кого навчають, як-то: схильність до обраної професії; позитивне відношення до неї; навчально-пізнавальна й суспільна активність; толерантність у відносинах з однолітками та наставниками.

Результати експерименту підтвердили правомірність висунутої гіпотези дослідження і засвідчили, що запропонована модель педагогічного менеджменту професійно-технічного училища забезпечує ефективність адаптації майбутніх робітничих кадрів швацького профілю

до умов ринкової економіки. Однак, матеріали даного дослідження не вичерпують усіх аспектів проблеми, що розглядається. У перспективі матеріали даного дослідження можуть служити основою для подальшої розробки проблем педагогічного менеджменту та формування професійної культури менеджера професійно-технічної освіти.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях автора:

1. Шапошникова Н.П. Дидактический аспект проблемы формирования профессиональной направленности личности будущего специалиста в ПТУ //Наука і освіта. - Одеса, 1999.-№5-6.-С.109-112.

2. Шапошникова Н.П. Основные подходы к формированию профессиональной направленности личности будущего специалиста в ПТУ //Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. - Одеса, 2000.-Вип.1-2.-С.136-143.

3. Шапошникова Н.П. Критерии эффективности педагогического обеспечения процесса профессиональной адаптации будущих специалистов в ПТУ //Науковий вісник ПДПУ ім.К.Д.Ушинського. - Одеса, 2000.-Вип.7-8. – С.123-126.

4. Шапошникова Н.П. К вопросу о сущности профессиональной адаптации учащихся профессионально-технических училищ //Наука і освіта. – Одеса, 2000.- №2-3. – С.82-84.

5. Шапошникова Н.П. Особенности адаптации учащихся к новым условиям обучения в ПТУ и профессиональной деятельности в системе рыночных отношений //Науковий вісник ПДПУ ім.К.Д.Ушинського. – Одеса, 2001. – Вип.1-2. – С.98-102.

6. Шапошникова Н.П. Организация педагогической работы по обеспечению адаптации учащихся в структуре педагогического менеджмента ПТУ //Науковий вісник ПДПУ ім.К.Д.Ушинського. – Одеса, 2001. – Вип.1-2. – С.106-111.

7. Мусієнко-Репська В.І., Шапошнікова Н.П. Особистісно-орієнтована культурологічна підготовка як фактор удосконалення екологічної вихованості майбутнього фахівця //Виховання екологічної культури /Зб. мат. Міжн. конф. /Під ред.В.І.Яна. – Одеса, 1999. – С.33.

8. Мусиенко-Репская В.И., Шапошникова Н.П. Рефлексия профессионального становления как форма самопознания личности будущего специалиста //Социально-педагогические проблемы развития школы в новых экономических условиях /Сб. мат. научн.-практ. конф. /Под ред. Е.Н.Богданова. – Калуга, 2000. – С.76-77.

9. Шапошникова Н.П. Организация процесса адаптации будущих работников швейного производства к профессиональной деятельности в условиях рыночной экономики: Метод. рек. /Под ред. Л.Н.Голубенко. – Одесса, 1996.– 20с.

10. Шапошникова Н.П. Специфика педагогического менеджмента в профессионально-техническом училище швейного профиля: Метод. рек. /Под ред. Л.Н.Голубенко. – Одесса, 1997. – 16 с.

АНОТАЦІЯ

Шапошнікова Н.П. Адаптація учнів професійно-технічного училища до умов ринкової економіки засобами педагогічного менеджменту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Криворізький державний педагогічний університет. - Кривий Ріг, 2001.

У дослідженні розкрито сутність і специфіку реалізації засобів педагогічного менеджменту професійно-технічного училища щодо організації процесу навчальної, соціальної та професійної адаптації учнів. Визначено зміст та особливості основних етапів професійної підготовки національних робітничих кадрів, уточнено сутність і цільові установки їхньої професійно-технічної освіти в сучасних умовах розвитку суспільства. Конкретизовано специфіку і визначено співвідношення понять “управління”, “керівництво” і “менеджмент” в освіті. Теоретично обгрунтовано сутність професійно-технічного училища як соціально-педагогічної системи з виробничими ознаками - суб'єкта ринкових відносин і об'єкта педагогічного менеджменту. Експериментально доведено доцільність і ефективність впровадження в практику навчально-виховного процесу сучасного професійно-технічного училища засобів педагогічного менеджменту.

Ключові слова: педагогічний менеджмент; професійно-технічне училище; підготовка робітничих кадрів; адаптація учнів.

АННОТАЦИЯ

Шапошникова Н.П. Адаптация учащихся профессионально-технического училища к условиям рыночной экономики средствами педагогического менеджмента. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Криворожский государственный педагогический университет. - Кривой Рог, 2001.

В исследовании осуществлен научно-теоретический анализ проблемы управления подготовкой рабочих кадров в теории и истории отечественного профессионально-технического образования, отражены достижения и противоречия основных этапов его становления и развития; конкретизирована сущность понятий "подготовка рабочих кадров", "профессиональное образование", "профессионально-техническое образование"; определено соотношение понятий "управление", "руководство" и "менеджмент" в образовании; выявлены специфические особенности педагогического менеджмента.

В диссертации комплексно изучена и теоретически обоснована актуальность проблемы обновления управленческого механизма современного профессионально-технического училища на основе принципов педагогического менеджмента. С позиций системного подхода раскрыта сущность современного профессионально-технического училища как