Інститут педагогіки АПН України

СТЕЛЬМАШЕНКО Віталій Петрович

УДК 37: 001.12/.18

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

В КОЛЕДЖАХ УКРАЇНИ

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України МАДЗІГОН Василь Миколайович, Академія педагогічних наук України, віце-президент.

Офiцiйнi опоненти: доктор педагогічних наук, професор ДЬОМІН Анатолій Іванович, Національний аграрний університет України, професор кафедри педагогіки; Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник ДАНИЛЕНКО Лідія Іванівна, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти, проректор з наукової роботи.

Провідна установа: Тернопільський державний педагогічний університет імені В.Гнатюка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться “ 28 " вересня 2001 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України (04053, Київ, вул. Артема 52-Д).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розісланий “ 23 ” серпня 2001 року

Вчений секретар І.С. Волощук

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства світова педагогічна думка здійснює пошук нових пріоритетів в освіті та вихованні підростаючих поколінь. Професійна підготовка фахівців у коледжах України є актуальною проблемою сучасної психолого-педагогічної науки і практики. Вона постає як наслідок тих ускладнень, що виникають у процесі вирішення теоретичних та практичних завдань реформування освіти в Україні. Одним із стратегічних завдань якого, як підкреслюється в Указі Президента України ”Про Основні напрями реформування вищої освіти в Україні”, є створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, а також для реалізації та самореалізації його природних задатків і можливостей в освітньому процесі. Проте і сьогодні однією з нерозв'язаних проблем педагогічної науки є відсутність концептуальних обґрунтувань цілісної педагогічної системи управління якістю підготовки фахівців у вищих закладах освіти.

Новий етап у розвитку світової цивілізації істотно змінює уявлення про процес формування особистості, пріоритети її особистісних якостей, про життєві установки і цінності. Система освіти, через яку проходить значна частина молоді, висуває якісно інші вимоги, ніж ті, що склалися в індустріальну епоху, педагогічна парадигма дедалі частіше виявляє свою недостатню ефективність. Процес формування особистості, її онтогенез має надто складний, комплексний, багатофакторний характер. На результатах цього процесу позначається генотип особистості, фактори і природні умови, в яких він відбувається. Найближче оточення, економічні фактори, побутові умови, якість роботи навчальних закладів, традиції, звичаї тощо значно впливають на перебіг процесу формування особистості і його результати.

Професійна освіта є базовою ланкою в системі освіти і одним із основних факторів, які впливають на процес становлення особистості. Освіта – один із найстаріших соціальних інститутів людства, роль якого в сучасному суспільстві значно зросла. Вона не тільки дає необхідні знання, уміння, навички, а й різнобічно розвиває людину, виявляє та удосконалює її можливості та інтереси, формує життєві ціннісні орієнтири й установки. Саме в навчальних закладах закладаються основи для наступної самоосвіти і розвитку людини.

Неадекватний вибір критеріїв, які характеризують підготовку фахівців, веде до перевитрат фінансових i матеріально-технічних ресурсів, що їх виділяють на освiту‚ не забезпечуючи при цьому досягнення цілей навчання. Якщо обрано не досить досконалий критерій, то реалізується необґрунтована оцінка рівня підготовки, на основі якої може бути побудовано хибну освітню політику. Тому‚ плануючи заходи підвищення якості підготовки‚ слід передусім дослідити фактори, що впливають на якість підготовки, i на основі цих досліджень сформулювати об'єктивні критерії оцінки результатів навчання у момент його завершення й оцінки ефективності подальшої професійної діяльності.

Актуальність дисертації та ступінь дослідженості проблеми визначаються реальною соціально-економічною ситуацією‚ що склалася в Україні‚ та суспільними потребами розв'язання державної проблеми забезпечення якості та ефективності професійної підготовки фахівців в коледжах України на основі впровадження системи управління якістю підготовки фахівців.

Незважаючи на наявність значної кількості психолого-педагогічних досліджень, проблема професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти недостатньо досліджена як у теоретико-методологічному, так і в педагогічно-прикладному аспектах. Це і зумовило вибір теми дослідження: “Організаційно-педагогічні засади управління якістю підготовки фахівців у коледжах України”.

Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до загального напрямку наукових досліджень Інституту педагогіки АПН України і є складовою частиною теми “Проблеми управління середніми навчальними закладами в умовах оновлення змісту освіти” лабораторії управління освітніми закладами (PN №0199V001022).

Об'єкт дослідження: управління якістю підготовки фахівців у технічних коледжах України.

Предмет дослідження: педагогічні умови впровадження системи управління якістю професійної підготовки фахівців у технічних коледжах України.

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні концепції професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти та створенні моделі цілісної освітньої системи, використання якої спрямоване на забезпечення якості та ефективності професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти в Україні.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан професійної підготовки фахівців у практичній діяльності вищих закладів освіти на сучасному етапі.

2. Визначити принципи побудови системи управління якістю підготовки фахівців у вищих закладах освіти України.

3. Обґрунтувати педагогічні засади забезпечення якості підготовки фахiвцiв у коледжах України.

4. Розробити концепцію професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти.

5. Здійснити аналіз ефективного управління якістю пiдготовки фахiвцiв у коледжах України та обґрунтувати стратегiю подальшого розвитку професійної підготовки фахівців.

6. Теоретично обґрунтувати та розробити модель системи управління якістю професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти.

7. Розробити показники ефективностi управління пiдготовкою фахiвцiв на рівні вищих закладів освіти України.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що створення системи управління якістю підготовки фахівців можливе за умови реалізації концепції професійної підготовки фахівців, розробленої з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду проектування новітніх освітніх систем, педагогічних і суспільних особливостей сучасного стану освітньої сфери.

Загальна гіпотеза конкретизована у ряді часткових, а саме:

- забезпечити якісну професійну підготовку фахівців у вищих закладах освіти можливо, якщо її розглядати як цілісну систему, компонентами якої є мета, зміст, структура і функції, наповнення яких залежить від заданого рівня підготовки;

- створення регіональних освітніх та навчально-виробничих комплексів (навколо провідних вищих закладів освіти України) можливе за умови розробки та реалізації основних принципів управління якістю підготовки фахівців;

- побудувати систему управління якістю підготовки фахівців у вищих закладах освіти можливо у разі розробки і реалізації моделі цілісної освітньої системи, виявлення критеріїв добору змісту освіти та формування освітньо-професійних програм різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

- професійне навчання студентів у вищих закладах освіти різних типів і рівнів акредитації буде ефективним за умови його корекції на основі врахування показників якості фахівців та обґрунтування стратегії подальшого розвитку професійної освіти.

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософські положення теорії пізнання; найновіші здобутки теорії систем та їхнього розвитку (Р.Аккоф, А.М.Алексюк, О.С.Анісімова, Є.П.Белозерцев, Л.Берталанфі, В.П.Беспалько, А.М.Бойко, Л.Г.Вікторова, С.У.Гончаренко, Т.А.Iльїна, Ю.А.Конаржевський, Н.В.Кузьмiна, А.О.Лігоцький, В.I.Лозова, В.О.Охріменко та ін.); загальнонаукові принципи цілепокладання, системності, самоорганізації, конкретно-iсторичностi як засобів вивчення, становлення i буття складноорганiзованих систем; положеннях щодо цілісності, наступності, прогностичності та інтегративності змісту навчання (М.С.Бургін, Б.С.Гершунський, А.І.Дьомін, В.С.Ледньов, І.Я.Лернер, Н.Г.Ничкало, О.М.Новіков, Л.П.Одерій, М.М.Скаткін, Н.Ф.Тализіна та ін.); основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів управління і самоврядування в закладах освіти (В.Ю.Биков, В.І.Бондар, В.І.Маслов, В.С.Пiкельна, М.М.Поташник, О.Г.Соколов та ін.). Як конкретно-наукову методологію використано принципи об'єктно-діяльнісного і функціонально-предметного підходу до створення системи управління якістю підготовки фахівців, яка спрямована на забезпечення якості та ефективності щодо професійної підготовки фахівців у сучасних вищих закладах освіти, діалектики колективного й індивідуального в становленні людської особистості у взаємодії із соціально-культурним довкіллям.

З врахуванням вище сказаного було розроблено концепцію професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти, яка визначила програму дослідження обраної проблеми. Організація дослідження. Проведення роботи на системному рівні дало змогу на основі побудови факторної, ієрархічної та структурної моделей вивчити досліджуваний об'єкт з точки зору цілісності й диференційованості його окремих складових.

Дослідження здійснювалось за такими напрямами:

- вивчення стану проблеми професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти в педагогічному і прикладному аспектах, обґрунтування педагогічних засад забезпечення якості підготовки фахівців у коледжах України та проведення аналізу національних освітніх моделей на сучасному етапі розвитку системи вищої освіти;

- системне обґрунтування і розроблення концепції дослідження професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти, створення теоретичної моделі системи управління якістю підготовки фахівців у вищих закладах освіти, а також визначення критеріїв формування змісту підготовки фахівців за освітньо-професійними програмами різних освітньо-кваліфікаційних рівнів у педагогічній практиці вищих закладів освіти;

- визначення особливостей побудови структурно-функціональної системи управління якістю підготовкою фахівців, обґрунтування стратегічних підходів до подальшого розвитку вищої освіти, обгрунтування показників управління якістю підготовки фахівців.

Методи дослідження. Для перевірки гіпотези і вирішення поставлених завдань, а також для досягнення мети було застосовано інтегративно-комплексний підхід до вивчення системи управління якістю підготовки фахівців у вищих закладах освіти з використанням такого комплексу методів дослідження, як: теоретичний пошук (концептуально-порівняльний аналіз, систематизація, порівняння); гіпотетико-дедуктивний, логіко-індуктивний, системно-структурний та системно-функціональний методи; емпірично-діагностичний (анкетування, інтерв'ювання, опитування, бесіди, тести); обсерваційний (пряме і непряме спостереження, самоспостереження, самооцінка); бібліографічний; прогностичний (експертні оцінки, моделювання, узагальнення незалежних характеристик, прогнозування); праксиметричний (аналіз передового педагогічного досвіду); математичний (кореляційний аналіз, статистичне опрацювання емпіричних даних); метод ретроспективного і післяопераційного аналізу педагогічного досвіду. З метою одержання вірогідних результатів при вирішенні окремих завдань було використано методи проблемної орієнтації та ідентифікації.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася у коледжах i технікумах міста Києва: коледж зв'язку, промислово-економічний коледж, коледж електронних приладів, коледж легкої промисловості; міста Дніпропетровська: радіоприладобудівний коледж, машинобудівний коледж, міста Житомира і Житомирської області: автодорожній коледж, технологічний, агротехнологічний, Бердичівський машинобудівний, Малинський лісотехнічний; міста Запоріжжя: електротехнічний коледж та коледж електроніки; міста Черкас: коледж економіки і управління, кооперативний економіко-правовий коледж. Загальна кількість учасників експерименту становила майже 2480 чоловік.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- теоретично обґрунтовано концептуальні засади створення системи управління якістю професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти, які уможливлюють гармонізовану підготовку фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

- розроблено модель системи управління якістю професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти для визначення мети і змісту цієї підготовки, дослідження динаміки системи вищої освіти;

- розроблено показники якості підготовки фахівців та обґрунтовано стратегію подальшого розвитку вищої освіти; застосовано метод експертних оцінок у дослідженні якісно нового об'єкта – системи управління якістю професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено:

- навчально-методичні посібники з стратегії розвитку інноваційних технологій навчання для студентів та викладачів вищих навчальних закладів;

- методичні рекомендації та статті щодо використання моделі управління якістю підготовки фахівців у коледжах України;

- обґрунтовано принципи побудови освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик, навчальних планів та державних стандартів.

Результати дослiдження використано в програмно-нормативних документах, (зокрема, у 7 закладах освіти впроваджено освітньо-професійні програми, дисертант є безпосереднім співавтором 6 документів), у рядi навчальних планiв, у 5 розпорядчих та рекомендацiйно-методичних матерiалах стосовно реформи вищої освiти, які видано Міністерством освіти і науки України. Ряд наукових положень i висновкiв автора враховано у проекті Закону України ”Про вищу освiту”.

Апробація результатів дослідження. Про основні положення і результати дослідження доповідалося на 2 міжнародних, 2 всеукраїнських, 1 міжвузівській та інших конференціях, семінарах, педагогічних читаннях‚ а саме на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблемы управления в переходном обществе на пороге ХХІ века”, Міжнародній науково-практичній конференції “Менеджмент качества современного образования”, Міжнародній науковій конференції “Лісотехнічна освіта”, Міжвузівській науково-методичній конференції; на з'їздах i пленумах керiвних органiв Педагогiчного товариства, Творчої спiлки вчителiв України; на засiданнях колегiй Мiністерства освiти і науки України, вчених радах, нарадах ректорiв i проректорiв iнститутiв та унiверситетiв, директорiв педагогiчних училищ, технiкумiв, коледжiв, iнститутiв удосконалення вчителiв.

Вірогідність і аргументованість одержаних результатів забезпечена методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, застосуванням комплексу методів‚ адекватних об'єкту, предмету, меті, гіпотезі та завданням дослiдження; репрезентативністю вибірки; методологією дослiдження, зокрема, послідовним застосуванням принципів розвитку, самоорганізації, системності; поєднанням кількісного та якісного аналізу зі статистичними методами опрацювання отриманих результатів, а також позитивними наслідками їх впровадження.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 10 наукових та науково-методичних працях, з них 4 у провідних наукових фахових виданнях, 3 навчально-методичних посібники. Загальний обсяг опублікованих робіт за темою дисертації становить 10,1 друкованого аркуша.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків (обсяг основного тексту становить 169 сторінок), списку використаних джерел (171 найменування), двох додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості обраної проблеми; визначено мету, гіпотезу, завдання та методологію дослідження, розкрито його наукову новизну та практичне значення.

У першому розділі – “Проблеми підготовки фахівців з вищою освітою в історії педагогіки” - розглянуто професійну підготовку фахівців у вищих закладах освіти як важливу проблему сучасної педагогіки; конкретизовано принципи створення системи управління якістю підготовки фахівців, розкрито соціально-педагогічні засади забезпечення якості підготовки спеціалістів в коледжах України; сформульовано концептуальні підходи до професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти.

Проаналізовано різні підходи до створення систем управління, які викладено у працях Р.Аккофа, А.М.Алексюка, О.С.Анісімова, Є.П.Белозерцева, Л.Берталанфі, В.П.Беспалька, А.М.Бойко, Л.Г.Вікторової, Т.Едварса, А.Елліса, С.Робінсона, Л.Шульмана та інших вчених, розглянуто результати вивчення досвіду професійної підготовки фахівців у провідних вищих закладах освіти України. Останнє зумовлено актуальністю пошуку і необхідністю розроблення новітніх освітніх систем управління якістю підготовки фахівців.

На підставі аналізу соціальної, психолого-педагогічної літератури вимог суспільства до підготовки кадрів, які детерміновані рівнем соціально-економічного i духовного розвитку суспільства, класифікуємо за групами: економічна‚ соціальна‚ професійна, духовна. Відповідно до вимог економічної групи для функціонування i розвитку продуктивних сил, подальшого підвищення продуктивності праці потрібні кваліфіковані фахівці. Їхня кваліфікація дедалі більше визначається не м'язовою силою, а розвитком інтелекту i високою кваліфікацією, що у зв'язку iз технічним прогресом пов'язується з неперервністю професійної освіти. Функціонування i подальший розвиток науки (як продуктивної сили) висувають вимогу щодо підготовки фахівців різних освітньо-квалiфiкацiйних рівнів з широким професійним мисленням, здатних творчо вирішувати нестандартні завдання. Професійна освіта стає найважливiшим фактором соціального розвитку суспільства, соціалізації особистості, накопичення й розподілу інтелектуальних цінностей, забезпечення кадрами всіх сфер життєдіяльності суспільства. Стосовно духовної сфери вимоги спрямовані на реалізацію основної мети суспільства - формування різнобічно розвиненої особистості. У духовній сфері знання зберігаються, розподіляються, передаються іншим поколінням. Разом з тим, будь-яка нова вимога, зокрема, й вимога до професійної освіти, стає об'єктивним фактором i першопричиною життєдіяльності суспільства.

У такий спосiб вимоги суспільства визначають функції кожної з її підсистем, зокрема, i якісної підготовки фахівців, що виконує такі функції: економічну, соціальну, накопичення інтелектуального потенціалу i функцію передачі культурних надбань молодi, підготовки фахівців до професійної діяльності. Відтак, сутність професійної освіти визначається: соціальною діяльністю індивідів, спрямованою на формування нового типу особистості, здатної ефективно вирішувати народногосподарські, соціальні завдання суспільства; її місцем i роллю як підсистеми суспільства; зв'язком освіти з іншими підсистемами, що акумулюють соціальне замовлення, від реалізації якого залежать функції закладів освіти.

Системний підхід до дослідження системи управління якістю підготовки фахівців з вищою освітою ставить вимоги пошуку шляхів цiледосягнення i цілеспрямування на єдиній методологічній i теоретичній основі на усіх етапах життєвого циклу створення освітніх систем, повної i всебічної їхньої реалізації. В результаті комплексного дослідження стану системи вищої освіти України i якості підготовки фахівців зроблено висновок, що організаційною основою забезпечення ефективності підготовки фахівців iз вищою освiтою, якості проектування перспективних освітніх систем є логічна схема взаємодії рівнів прийняття керівних рішень. Їх можна подати такою формулою системного аналізу: <об'єкт як цільова категорія> ------> <процес як категорія засобів досягнення мети> ----------> <система, яка реалізує процес>. В системній єдності послідовно розкрито об'єкти розгляду: особистість як найважливіша цінність суспільства; процеси якісної підготовки фахівців в Україні; системи управління якістю підготовки фахівців як організаційно-педагогічна система, що реалізує ці процеси згідно з визначеними автором етапами її життєвого циклу (науково-дослідні роботи, створення, впровадження, апробація, функціонування).

На основі вивчення літературних, документальних та інших джерел аналізується розвиток національної моделі з визначенням таких факторів: економічних (потреба економіки в спеціалістах); соціальних (частина молоді студентського віку перебуває в різних соціальних групах, орієнтованих на здобуття вищої освіти); демографічних (швидкість зростання населення і місце в ньому студентської молоді).

Філософсько-світоглядна дослідницька позиція ґрунтується на нових досягненнях в пізнанні світу і людини, враховує місце освіти в суспільстві, вбирає погляди на світ, як на специфічний стан творчої матерії, що здатна до прогресуючого самовпорядкування. У розділі використано здобутки вчених, які розвивали апарат системного дослідження у філософоько-методологічному плані (В.Г.Афанасьєв, М.С.Каган, В.І.Кремянський, В.П.Кузьмін, А.І.Уємов, Е.Г.Юдін); проаналізовано різні підходи до створення освітніх систем, про які йдеться у працях С.І.Архангельського, Ю.К.Бабанського, В.П.Беспалька, С.У.Гончаренка, Ю.А.Конаржевського, Н.В.Кузьміної, В.І.Лугового, Н.Г.Ничкало, В.В.Сагарди, Т.І.Сущенко та інших вчених.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, положень теорії систем і результатів нашого дослідження Набули подальшого розвитку педагогічні загади створення СУЯПФ, що ґрунтуються на таких основних підходах: об'єктно-діяльнісному (в основі якого діалектична єдність особистості в процесі її розвитку як засобі досягнення мети) та об'єктному (створення системи управління якістю підготовки, що реалізує цей процес). На основі концептуально-порівняльного, об'єктно-діяльнісного і функціонально-предметного підходів та провідних положень теорії систем, філософії освіти, дидактики, суспільствознавства було розроблено концепцію професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти. Розглянуто шляхи вирішення завдань забезпечення якості та ефективності професійної підготовки фахівців в коледжах України на основі створених системних процедур, які ґрунтуються на відповідних моделях і методах, що їх реалізують. Сучасні вимоги суспільства до освіти, в свою чергу, потребують вирішення завдань проектування новітніх поколінь освітніх систем, формування їхніх системних властивостей, розроблення логіко-динамічних освітніх моделей і структур професійної підготовки для їхньої реалізації.

На цьому етапі дисертант дійшов висновку, що створення системи управління якістю підготовки фахівців можна подати такою формулою системного аналізу: <наукові дослідження в галузі освіти> -- <розробка інтегрованої системи та її ресурсних забезпечень> -- <впровадження системи> -- <функціонування> -- <оцінка ефективності> -- <формування i реалізація відповідних заходів коригування системи>.

Програмування ЖЦ системи управління якістю підготовки фахівців у вищій школі розуміють як процес розробки і впровадження необхідних (заданих) цільових державних освітніх стандартів у закладах освіти шляхом оптимального розподілу матеріальних ресурсів на всіх етапах ЖЦ створення СУЯПФ, досягнення соціально-економічної ефективності проектування новітніх освітніх систем.

Згідно з цільовим аспектом, програмування ЖЦ професійної підготовки фахівців - це процес оптимального планування й управління підготовкою фахівців за системними критеріями проблемної орієнтації (аналіз термінів навчання, кадрового і матеріально-технічного, методичного забезпечення), їхньої ефективності. Програмування ЖЦ підготовки фахівців є комплексно-цільовою процедурою, завдяки якій на єдиній методологічній, педагогічній та інформаційній основі забезпечується єдність вимог до змісту та якості підготовки спеціалістів незалежно від відомчої підпорядкованості навчальних закладів та форм власності, створення та впровадження інтегрованої системи управління якістю підготовки фахівців, яка реалізує ці процеси.

У другому розділі - "Специфіка управління якістю підготовки фахівців в коледжах України" - проаналізовано особливості структурно-функціональної системи управління якістю підготовки; розроблено теоретичну модель освітньої системи; сформульовано педагогічні засади організаційно-методичного забезпечення побудови системи управління якістю підготовки фахівців, що уможливлюють розуміння освітнього феномену з цілісним охопленням його різноманітних виявів; обґрунтовано характеристики та показники ефективності управління різнорівневою підготовкою фахівців; визначено шляхи розвитку вищої освіти.

У розділі відповідно до концепцій побудови систем, які висвітлено

у працях А.М.Алексюка, В.П.Беспалька, І.В.Блауберга, В.І.Бондаря, Т.А.Ільїної, Н.В.Кузьміної, А.О.Лігоцького, В.І.Лозової, В.М.Садовського, визначені основні шляхи застосування системного підходу до розв'язання проблеми забезпечення якості та ефективності підготовки фахівців в коледжах України на основі теорії створення й

управління освітніми системами.

Методологічні засади створення, розвитку та самоорганізації складних утворень доповнено системним підходом, який є вельми актуальним щодо пізнання високоорганізованих цілісних систем і дає змогу поглиблено вивчати освітню галузь.

У розділі розглянуто шляхи вирішення завдань забезпечення якості та ефективності підготовки фахівців в коледжах України на основі створених системних процедур, які ґрунтуються на відповідних моделях і методах, що їх реалізують. Сучасні вимоги суспільства до освіти, в свою чергу, потребують вирішення завдань створення новітніх поколінь освітніх систем, формування їхніх системних властивостей, розроблення логіко-динамічних освітніх моделей і структур професійної підготовки для їхньої реалізації.

На цьому етапі дисертант дійшов висновку, що створення системи управління якістю підготовки фахівців можна подати такою формулою системного аналізу: <наукові дослідження в галузі освіти> -- <розробка інтегрованої системи та її ресурсних забезпечень> - впровадження системи> - <функціонування> - <оцінка ефективності <формування і реалізація відповідних заходів коригування системи>.

На основі логічної схеми взаємодії рівнів прийняття рішень визначено завдання формалізації процесів управління якістю підготовки фахівців в коледжах України, які залежно від їхньої сутності поділено на зовнішні та внутрішні. Це пов'язано з визначенням технології проектування освітніх систем за ЖЦ (педагогічною технологією), тобто описом послідовності процедур, з яких складаються процеси проектування, адаптації, функціонування та управління. З цих позицій доцільність виділення механізму управління підготовкою фахівців у самостійний об'єкт дослідження і його наукового аналізу зумовлюється формуванням особистості в нових умовах духовного відродження суспільства і гуманізації національної освіти.

Аналіз забезпечення ефективного управління підготовкою фахівців в коледжах України, закономірностей побудови взаємопов'язаних структурних компонентів системи управління дав змогу сформулювати основні цілі, функції, завдання, методи та алгоритми управління програмованою підготовкою фахівців у сучасних умовах. Завдяки узагальненню проміжних результатів дослідження було визначено такі стадії управління підготовкою фахівців: формування цілей та інформаційної основи; прогнозування; прийняття рішень; організація виконання рішень; комунікації; контроль та оцінка результатів; коригування.

Розроблена в дисертацiйному дослiдженнi модель системи управління якістю підготовки фахівців визначає множину завдань забезпечення якості та ефективності професійної підготовки фахівців в коледжах України, узагальнюючий алгоритм якої реалізується згідно з формулою системного аналізу: <глобальна ціль> ----> <локальні цілі програмованої професійної підготовки>-----> <функції>-----> <завдання> ---> <методи вирішення завдань> -----> <алгоритми> ----> <програми> ---> <підсистеми (системи), що реалізують алгоритми> ---> <результати вирішення завдань>. Для оцінки зв'язків між показниками, які характеризують властивості СУЯПФ, i основними факторами, що забезпечують їхню реалізацію на всіх етапах ЖЦ, побудовано згадану вище системну модель як ядро програмування ЖЦ створення СУЯПФ.

До специфіки побудови СУЯПФ можна віднести: оригінальність, цілеспрямованість, цілісність, iєрархiчнiсть структури, автономність тощо. Властивостями функціонування СУЯПФ є: стійкість, надійність, оптимальність, системна ефективність, визначеність тощо. Властивості розвитку та адаптації характеризують здатність СУЯПФ задовольняти вимоги багатоцільового i багаторежимного функціонування. Цілеспрямованість забезпечує ”прагнення” системи до наміченої цілі. СУЯПФ, як i інші класи систем, мають життєвий цикл, що включає такi етапи: <наукові дослідження> ---> <проектування> ---> <апробація> ---> <функціонування>.

Запропонована нами модель системи управління якістю підготовки фахівців створює базу для постановки і вирішення завдань планування і управління професійною підготовкою фахівців з вищою освітою, а також побудови навчальних комплексів на основі провідних вищих закладів освіти. Показано, що інтеграція змісту освіти на кожному з етапів ЖЦ створення СУЯПФ є новим напрямом управлінської діяльності, не притаманної існуючому механізму управління, і зумовлює необхідність введення нових функцій, організаційних структур, технологій управління та організаційно-правового забезпечення. Основою такої інтеграції є програмування життєвих циклів об'єктів, процесів і систем. Потреба в інтеграції процесів професійної підготовки зумовлюється складністю реалізації етапів ЖЦ, функцій і рівнів СУЯПФ, а також специфічними особливостями управління підготовкою фахівців. У зв'язку з цим закономірним є поділ системи освіти на підсистеми та компоненти.

За умови практичного використання інтеграції в освітній галузі ефект досягається внаслідок: взаємозв'язку цілей управління за етапами ЖЦ побудови освітніх систем і рівнями ієрархії, а також цілеспрямованого вибору критеріїв оцінки ефективного функціонування окремих систем (підсистем) відповідно до намічених цілей; єдності баз і банків даних та знань, які використовуються в різних системах (підсистемах); узгодженості підсистем (систем) інформаційного забезпечення в організаційно-педагогічному, програмному та інформаційному аспектах.

Визначення завдань програмування професійної підготовки фахівців дає змогу сформулювати вимоги до міжвідомчого, мобільного інформаційно-методичного, педагогічного, організаційного та фінансового забезпечення, що створює ядро інтегрованої системи управління якістю підготовки фахівців.

У дослідженні виділено такі основні напрями інтеграції процесів управління якістю підготовки фахівців: створення теоретико-методологічного потенціалу, який забезпечив би на єдиній системній і логіко-інформаційній основі ЖЦ розв'язання завдань підвищення ефективності та якості професійної підготовки фахівців; розроблення державних, міжвідомчих, комплексних освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів із забезпеченням вибіркової адаптації їх до умов реального середовища функціонування соціально-економічної системи України; створення інтегрованої системи для реалізації процесів управління якістю підготовки фахівців; розроблення методичного, організаційного, програмного, технічного, інформаційного та фінансового забезпечення, що необхідно для раціонального функціонування системи вищої освіти.

Із узагальнення результатів дослідження випливає, що підвищення ефективності програмованої професійної підготовки фахівців здійснюється в рамках освітньої моделі, яка раціонально поєднує як керуючу, так і керовану підсистеми, тобто усі процеси і технології навчальної діяльності. Побудована СУЯПФ охоплює ряд важливих функцій, зокрема: врахування етапів ЖЦ процесів програмованої підготовки фахівців; розгляд на різних рівнях прийняття рішень альтернативних алгоритмів із відповідними критеріями, які дають можливість відносно конкретного завдання формувати оптимальний варіант його розв'язання; зумовлення функціональних описів відношеннями типу: <цілі - засоби>, <причини - наслідки>, <кількість -якість>, <вхід - вихід> тощо; розгляд таких аспектів систем, як соціальний, педагогічний, економічний, організаційний, технологічний.

На завершальному етапі проводилася робота щодо реалізації концепції професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти. Основними компонентами цієї методики є: визначення структури і функцій СУЯПФ, ефективності функціонування моделі системи управління якістю підготовки фахівців на основі анкет, розроблених за допомогою логіко-індуктивного і гіпотетико-дедуктивного методів, а також способу та процедури проведення опитування; аналіз інформації, отриманої від експертів; синтез об'єктивної і суб'єктивної інформації з метою визначення оцінок, необхідних для виявлення основних властивостей моделі системи та напрямів стратегії подальшого розвитку професійної підготовки фахівців.

Розроблена й апробована методика експертизи, застосовані методи математично-статистичного опрацювання даних дають підстави стверджувати, що розроблена гіпотетична модель системи управління якістю підготовки фахівців з вищою освітою є прогресивною, а отримані результати вірогідними і значущими.

Узагальнені результати проведеного нами дослідження, їх детальний кількісний та якісний аналіз дозволили зробити такі загальні висновки:

1. На основі розгляду діалектичного зв'язку вищої освіти з економічною, соціальною, професійною та духовною сферами доведено, що ефективність створення сприятливих умов для використання новітніх освітніх систем значною мірою залежить від урахування стану освіти в суспільстві. Розроблено моделі освітніх систем логіко-динамічного класу, які сприяли розвитку програмно-цільових методів управління в освітній галузі, сформульовано підходи і запропоновано організаційно-педагогічні механізми реалізації мети дослідження. Завдяки цьому уможливилось розкриття досліджуваної проблеми в діалектичній єдності формування спеціалістів, процесів їхньої підготовки та досягнення системної мети в умовах цілісної педагогічної системи, що реалізує ці процеси.

2. Обґрунтовано принципи декомпозиції сформульованої проблеми на логічну множину цілей і завдань, що забезпечують їхнє розв'язання внаслідок формування й реалізації механізмів зміни властивостей і процесів створення системи управління якістю підготовки фахівців, її функціонування та використання.

Управління вищим закладом освіти здійснюється на основі таких принципів: розмежування прав, повноважень та відповідальності засновника, органів управління системою підготовки фахівців, керівників вищих закладів освіти та їх структурних підрозділів; поєднання колегіальних та єдиноначальних засад.

Стратегія професійної підготовки фахівців ґрунтується на впровадженні стандартизації у вищій освіті як головної умови удосконалення й успішного функціонування цієї освітньої галузі, на переході від стихійно-нерівномірного до системно-упорядкованого її розвитку, доцільної багатопланової узгодженості реформування освіти.

Якісна професійна підготовка фахівців у вищих закладах освіти можлива за умов реалізації основних принципів функціонування освіти (наступність, неперервність, системність, інноваційність, цілісність й інтегрованість) і використання відповідних методів (порівняння, композиції, декомпозиції, систематизації, моделювання, узагальнення, прогнозування) створення системи управління якістю підготовки фахівців.

3. Сформульовано основні поняття і визначення, що характеризують аксіоматичні аспекти створення організаційно-педагогічних систем як засобів реалізації професійної підготовки фахівців в коледжах України.

Педагогічні засади забезпечення якості підготовки фахівців ґрунтується на таких критеріях:

- узгодженість базової освіти з метою та завданнями підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

- реалізація загальнодидактичних принципів доступності, науковості, системності, наочності, зв'язку теорії з практикою тощо;

- опора на принципи фундаменталізації та інтеграції базових знань;

- забезпечення внутрішніх зв'язків між компонентами системи управління якістю підготовки фахівців;

- відповідність відібраного навчального матеріалу освітньо-професійних програм змісту науки, системі понять та спеціальностям у певній галузі знань;

- динамічність та гнучкість системи фахових знань відповідно до напрямів професійної ієрархії.

Розроблені нами критерії становлять струнку і логічну основу побудови моделі системи управління якістю підготовки фахівців, а сформульовані положення системного підходу до розв'язання проблеми забезпечення якості та ефективності підготовки фахівців в коледжах України стали педагогічною основою для створення організаційно-педагогічних систем логіко-динамічного класу, що мають філософсько-педагогічне спрямування.

4. Науковий аналіз сучасного стану проблеми забезпечення якості та ефективності професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти в педагогічній теорії та практиці, а також порівняльний аналіз найістотніших особливостей становлення й розвитку національної системи освіти дали змогу здійснити комплексне логіко-філософське і психолого-педагогічне обґрунтування особливостей структурно-функціональної системи управління якістю підготовкою фахівців, а саме:

- підвищення ефективності професійної підготовки фахівців здійснюється на основі обґрунтування і впровадження педагогічних засад побудови освітніх систем, які потребують нових, більш продуктивних форм передачі знань і методів їхнього оцінювання, що пов'язано з постійним зростанням обсягу наукових знань;

- проектування новітніх освітніх систем потребує узгодження і порівняння навчальних планів, змісту освіти і рівня підготовки у вузах України з рівнем, який існує у розвинених країнах Заходу;

- розроблення моделей освітніх систем з врахуванням вимог ринку праці сприятиме подальшому розвитку теорії педагогічних систем і практичному створенню системи управління якістю підготовки фахівців.

5. Розроблено модель системи як основи професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти, що дає можливість дослідити динаміку ЇЇ побудови на всіх етапах життєвого циклу. Динамічна модель системи управління якістю підготовки фахівців оцінювалась за множиною властивостей, які включають: властивості побудови (оригінальність, цілеспрямованість, цілісність, ієрархічність структури, автономність тощо); функціонування (стійкість, надійність, оптимальність, системна ефективність, визначеність тощо); розвитку та адаптації з урахуванням особливостей середовища й умов. Кожну із названих вище груп властивостей можна оцінити за допомогою змінних, до яких входять цільові показники як системні характеристики підготовки. Адаптація підготовки характеризується властивістю задовольняти вимоги багатоцільового, багаторежимного використання, а також пристосованістю системи до середовища та умов функціонування. На основі цього запропоновано ієрархічну структуру інтегрованої системи управління якістю підготовки фахівців в коледжах України, яка відбиває структуру зв'язків, рівнів, функцій та етапів життєвого циклу.

На основі розробленої і реалізованої методики експертної оцінки апробовано технологію організації та проведення експертизи ефективності функціонування та розвитку системи управління якістю підготовки фахівців, яка зумовлюється тим, що в названій системі значна частина системних властивостей формувалася на етапі проектування, а рівень (показник) цих властивостей визначався локально. Ці обставини підвищують адаптивні характеристики підготовки та ефективність функціонування системи.

Основним методом експертизи була безпосередня оцінка використання СУЯПФ за трьома головними критеріями: якість проектних рішень на етапі побудови СУЯПФ, програмований (закладений) рівень системних властивостей підготовки на ранніх етапах життєвого циклу, ефективність функціонування системи. Властивості системи управління якістю підготовки фахівців формувалися на ранніх етапах життєвого циклу (науково-дослідні та проектні роботи), реалізувалися на етапі адаптації і проявлялися на етапі функціонування. Формування системних властивостей підготовки на ранніх етапах проектування сприяло створенню системної бази властивостей, оптимізації їхніх рівнів і підвищенню якості розв'язання загального завдання комплексно-цільового планування. В ході опитування та узагальнення експертних оцінок застосовувався метод Дельфі. Експертну оцінку одержували шляхом обчислення середньої ймовірності, середньостатистичного значення з урахуванням наукового ступеня і вченого звання експертів.

Формування системних властивостей вимагало розроблення методів, які дали змогу впровадити категорію цілей у функціонування системи управління якістю підготовки фахівців, показати процеси ресурсної динаміки і взаємодії середовищ функціонування і ціледосягнення.

6. Виходячи з запропонованих нами концептуальних підходів до проектування новітніх освітніх систем, обґрунтованих принципів, моделей та алгоритмів створення цілісної системи управління якістю підготовки фахівців, визначено такі характеристики та показники ефективного управління підготовкою фахівців, що мають важливе соціальне значення для структурно-функціональної побудови управління освітою:

1) відповідність графа цілей і завдань галузі її організаційній структурі, яка розвивається. Прикладом такої відповідності трирівневого графа цілей і завдань є: а) рівень керівництва галуззю, тобто рівень програм і цілей галузі (1-й рівень); б) рівень керівництва навчальними комплексами (підпрограм і цілей 2-го рівня); в) рівень цілей і завдань вищих закладів освіти (3-й рівень). Діяльність закладів освіти (3-й рівень), їхніх комплексів (2-й рівень) і галузі в цілому (1-й рівень) має такі основні види: а) діяльність із наданням громадянам освітніх послуг у кожному регіоні з урахуванням його конкретних потреб і б) діяльність, яка пов'язана з розвитком галузі, її закладів, установ та організацій (кількісне зростання та якісне удосконалення);

2) оптимальна взаємодія галузевих міністерств, що дає змогу реалізувати програму попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці. Завдання переходу від цілей і завдань галузі до цілей програми попиту й пропозицій є досить складними і потребують подальшого наукового осмислення;

3) пофазне прийняття управлінських рішень згідно з етапами ЖЦ створення новітніх освітніх систем. Воно є ефективним засобом подолання різних невизначеностей (цілей освітянської галузі, терміну підготовки фахівців, розвитку новітніх технологій навчання);

4) неперервне прогнозування. Воно здійснюється на основі впровадження системи управління якістю підготовки фахівців. При нормативному прогнозуванні процес розгортається із майбутнього в сьогодення, ціль розгортається в дерево, як правило, альтернативних завдань. Рішення про вибір однієї з альтернатив використовується при введенні бажаного рівня до підготовки фахівців за необхідною освітньо-професійною програмою;

5) балансування поведінки галузі 2-го і 3-го роду. Воно полягає у прогнозуванні сфер професійної підготовки фахівців, аналізу "вузьких місць", які можна визначити за допомогою системного аналізу, побудови ієрархічної системи цілей і завдань навчальних комплексів, формування програм розвитку вищих закладів освіти.

Відповідно до викладених вище напрямів реалізуються методи програмно-цільового проектування та системного прогнозування. В основу реалізації напрямів програмно-цільового проектування покладено реалізаційну схему принципу комбінованого управління, в якій розімкнення контур інтерпретує процес планування, а замкнений - усунення відхилення плану від його фактичної реалізації.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ

У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Стельмашенко В.П. Прогностичний підхід до управління якістю підготовки фахівців в коледжах України // Педагогіка і психологія професійної освіти. – Львів. 2000. – №4. – С. 96-102.

2. Стельмашенко В.П. Розвиток і єдність освітніх систем: стандартизація вищої освіти // Збірник наукових праць Тернопільського педуніверситету. – Тернопіль. 2000. – №10. – С. .

3. Стельмашенко В.П. Концептуальні підходи до створення системи управління якістю підготовки фахівців // Рідна школа. – 2001. – №4. – С. .

4. Стельмашенко В.П. Концептуальні підходи до формування віртуальних технологій прийняття управлінських рішень // Збірник наукових праць національного педуніверситету ім. М.П. Драгоманова. – К. 2001. – №39. –