МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ

ТОДОРІВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 616.831.313.009.24-073.97-073.7

ОСОБЛИВОСТІ БІОЕЛЕКТРИЧНОГО КАРТУВАННЯ

ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ХВОРИХ З ЛІМБІЧНОЮ ЕПІЛЕПСІЄЮ

14.01.15 - нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Івано -Франківській державній медичній

академії МОЗ України

Науковий керівник - доктор медичнихнаук, професор

Пітик Микола Iванович,

Івано - Франківська державна

медична академія МОЗ України,

професор кафедри нервових хвороб.

Офіційні опоненти : доктор медичних наук, професор

Деменко Василь Дмитрович,

Харківська медична академія післядипломної

освіти МОЗ України, завідувач кафедри

невропатології і дитячої неврології

доктор медичних наук

Волошина Наталія Петрівна.

Інститут неврології, психіатрії та

наркології АМН України,

завідуюча відділом інфекційної та

вегетативної патології нервової системи.

Провідна установа - Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Захист відбудеться 28.05.2001р. о 10 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 609. 01 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці академії: м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розісланий 19.04.2001р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради

кандидат медичних наук, доцент В.Г.Марченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Лімбічна епілепсія - розповсюджене захворювання, якє характеризується неконтрольованими електричними розрядами, реєструємими виключно за допомогою ЕЕГ. Рутинна ЕЕГ часто буває мало специфічною і нерідко не дає однозначної відповіді на поставлені питання діагностики (Мерцалов В.С., Слюсаренко И.Т., Дубенко А.Є., 2000, Гнездицкий В.В., 1999). В зв'язку з різноманітними і складними функціями лімбічної системи (Воробьёва Т.М., 1995) захворювання характерізується труднокурабельним перебігом.

При реєстрації рутинної ЕЕГ часто зустрічається відсутність специфічних епілептичних графоелементів, неспівпадання клініко-біоелектричних корелят, утруднюється інтерпретація вогнищ функціональної недостатності на віддалені від органічного ураження, диференційна діагностика епілептичних і інших пароксизмів (Зозуля І.С., 1997, Курако Ю.Л., Букіна В.В., 1989, Волошин П.В., 1987). Недостатньо вивченою також залишається етіологічна діагностика епілепсії (Головченко Ю.І., 1997).

Тому продовжуються пошуки сучасних методів обробки біоелектричної інформації, які дають можливість оцінити генератори біоелектричної активності, а також об'єктивізувати різні типи функціонування епілептичних систем (Карлов В.А. , 1998, Руденко А.Ю., 1996). Недостатньо вивченою також залишається етіологічна діагностика епілепсії (Головченко Ю.І., 1997). В зв'язку з різноманітними і складними функціями лімбічної системи (Воробьёва Т.М., 1995) захворювання характерізується труднокурабельним перебігом.

Не дивлячись на численні дані літератури, які присвячені комп'ютерному аналізу ЕЕГ, практично залишається не вивченою інтерпретація даних, отриманих в різних режимах математичної обробки ЕЕГ і кореляція отриманих даних з клінікою при лімбічнiй епілепсії.

В сучасних умовах широкого впровадження в практичну діяльність програмно-апаратних комплексів реєстрації біоелектричної активності і розробка нових алгоритмів її інтерпретації потребує розуміння клінічного значення даних обстежень.

Все це послужило основою для проведення нашого дослідження.

ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ.

Дана робота є частиною основного наукового напрямку Iвано-Франківської державної медичної академії: "Розробка нових медичних технологій та стандартів якості діагностики, профілактики та лікування найважливіших неінфекційних захворювань", який виконується академією в рамках міжнародної програми "CINDI-ВООЗ" і фрагментом комплексної НДР кафедри нервових хвороб на тему "Дослідження клініко-електрографічних співвідношень при деяких захворюваннях периферичної та центральної нервової системи і розробка на цій основі ефективної ранньої діагностики нейронопатій, нейропатій, нейроміопатій різного генезу" (шифр 01.15.016.94П).

МЕТА ДОСЛIДЖЕННЯ. Встановлення клiнiко - бiоелектричних корелят лiмбiчної епiлепсiї.

ЗАВДАННЯ ДОСЛIДЖЕННЯ.

1. Встановити зв'язок особливостей біоелектричної активності головного мозку з генезом лімбічної епілепсії.

2. Вивчити біоелектричні кореляти в залежності від типу нападів.

3. Виявити нейрофізіологічні критерії прогнозування перебігу лімбічної епілепсії.

4. Визначити анатомо-функціональні структури епілептичних систем при лімбічній епілепсії і їх взаємовплив.

Об'ектом дослідження була лiмбiчна епiлепсiя в порівнянні з iншими формами епiлептичної хвороби.

Предметом дослідження являлось вивчення біоелектричної активностi головного мозку у хворих з лімбічною епілепсією з використанням комп'ютерного картування головного мозку в рiзних режимах математичної обробки ЕЕГ.

Для досягнення поставленої в роботі мети нами використовувались клініко-неврологічний, нейрофізіологічний та статистичний методи дослідження.

НАУКОВА НОВИЗНА ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТIВ

1. Встановлено, що для хворих з лімбічною епілепсією післяінфекційного походження характерна наявність епілептогенного вогнища в лівих базальних задньо-скроневих відведеннях і функціональна недостатність серединних утворень. Вперше показано, що остання призводить до зниження рівня функціональної активності хворого і клінічно пов'язана з астенічними і астено-депресивними розладами.

2. Уточнено, що епілептичні вогнища у хворих з лімбічною епілепсією післяінфекційного походження локалізуються переважно в лівих задньоскроневих і правих тім'яних відведеннях, на що вказують програми редактування ЕЕГ і динамічного спектрального аналізу.

3. Встановлено за допомогою динамічного спектрального аналізу, що для хворих з лімбічною епілепсією післяінфекційного походження характерний трігер епілептичного вогнища, який локалізується в лівих передньо-лобних утвореннях і в подальшому набуває ознак субдомінантного епілептичного вогнища. А трігер генералізації у цих хворих локалізується в лівих тім'яних утвореннях.

4. Вперше встановлено, що для хворих з післятравматичною лімбічною епілепсією є нетиповим ураження правих задньоскроневих утворень, що проявляється там просторовою кореляцією альфа-сигналів.

5. Вперше показано, що для групи хворих з травматичною етіологією захворювання не були характерними вегетативні напади з наявністю психосенсорних елементів. У хворих з психосенсорними нападами була характерною відсутність тоніко-клонічного компоненту.

6. Вперше встановлено, що для хворих з психомоторними нападами характерна функціональна недостатність в стовбурових утвореннях, а також її дипольний тип з негативністю в центральних сагітальних і позитивністю в правих тім'яних або лівих базальних задньоскроневих відведеннях.

7. Показано, що при психо-сенсорних нападах епілептичне вогнище епілептичної системи локалізується конвекситально або в глибині правих задньоскроневих відведень з наявністю там спектральної надщільності сигналів. А трігер епілептичного вогнища локалізується в лівих задньоскроневих відведеннях. В якості протиепілептичних утворень виступають праві задньолобні структури, які візуалізуються в режимі "максимальне відхилення середньоефективнодіючої частоти".

8. У хворих з вегетативними нападами характерна функціональна недостатність стовбурових структур, що корелює з особливостями клініки - наявністю тоніко-клонічного компоненту нападу. А задньоскроневі і праві тім'яні утворення проявляють себе в якості і епілептичних вогнищ, і трігерів генералізації. Серединні генералізуючі утворення могли бути трігером епілептичних вогнищ, формуючи замкнуте "патологічне коло".

9. Встановлено, що для доброякісного перебігу захворювання характерні денні психо-сенсорні напади з функціональною недостатністю, яка локалізувалась за дипольним типом з негативністю в правих центральних і позитивністю в правих медіальних задньоскроневих відведеннях. Характерним було також збереження тут альфа і бета-ритмів.

10. Вперше встановлено, що єдиною ознакою злоякiсного перебiгу захворювання було наростання спектральної потужностi щiльностi сигналу в дельта-дiапазонi без чiтко вiзуалiзованого вогнища.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТIВ

1. Отриманi результати дозволили збiльшити розумiння епiлептичних систем при лiмбiчнiй епiлепсiї на етапi ранньої дiагностики. Так, для пiсляiнфекцiйної лiмбiчної епiлепсiї епiлептогенне вогнище було локалiзоване в лiвих базальних задньоскроневих вiдведеннях з функцiональною недостатнiстю серединних утворень, а епiлептичне вогнище локалiзоване переважно в лiвих задньоскроневих i правих тiм'яних вiдведеннях. Трiгер епiлептичного вогнища локалiзувався в лiвих передньолобних утвореннях i в подальшому набував ознак епiлептичного вогнища. А трiгер генералiзацiї локалiзувся у таких хворих в лiвих тiм'яних утвореннях.

2. Так як при післяінфекційній лімбічній епілепсії спостерігається біоелектрична дисфункція, характерна для серединних утвореннь в поєднанні з астенічними і астено - депресивними розладами, дані структури повинні бути в цих випадках "мiшенью" для фармакотерапiї

3. На ймовiрне травматичне походження захворювання вказує зростання коефiцiєнту кореляцiї в правих задньоскроневих вiдведеннях.

4. При диференцiальнiй дiагностицi психомоторних нападiв треба враховувати, що при них на ЕЕГ виявляється дисфункцiя стовбурових структур, дипольний тип розташування. При психосенсорних нападах епiлептичне вогнище локалiзується конвекситально або в глибинi правих задньоскроневих вiдведеннь. В лiвих задньо-скроневих вiдведеннях локалiзується трiгер епiлептичного вогнища, а правi задньолобнi структури виступають в ролi протиепiлептичних систем.

При вегетативних нападах має мiсце дисфункцiя стовбурових структур в поєднанні з тонiко-клонiчним компонентом нападу. Епiлептична система при них функцiонує по патологiчному замкнутому колу (задньоскроневi i праві тiм'янi утворення - серединнi утворення - задньоскроневi i праві тiм'янi утворення), що виявляється при динамічному спектральному аналізі епілептичної активності.

Данi особливостi епiлептичних систем необхiдно враховувати при нейрохiрургiчному і консервативному лiкуваннi.

5. При наявностi дипольного типу розташування функцiональної недостатностi (психомоторнi напади, доброякiсний перебiг) слiд враховувати наявнiсть дисметаболiчних змiн i вiдповiдно планувати терапевтичну тактику.

6. Тактика лікування повинна будуватись з врахуванням перебігу захворювання. При визначеннi доброякiсного перебiгу захворювання (деннi психосенсорнi напади, функцiональна недостатнiсть по дипольному типу, збереження "функцiональних" альфа i бета-ритмiв) застосовується максимально активна тактика лiкування з метою повного припинення нападiв.

При злоякiсному перебiгу (збiльшення потужностi сигналу в дельта-дiапазонi) необхiдно придiляти основну увагу етiологiчнiй дiагностицi (зокрема, спадково-дегенеративного, аутоімунного, вірусного, або об'ємного захворювання). До встановлення етіологічного діагнозу притримуватись тактики підтримуючої терапії.

Результати дослідження впроваджені в роботу неврологічного відділення обласної клінічної лікарні, обласної психоневрологічної лікарні № 3, державної обласної психоневрологічної лікарні № 1, Львівської державної обласної клінічної психоневрологічної лікарні, неврологічного відділення клінічної лікарні Львівської залізниці, а також використовуються в навчальному процесі кафедри нервових хвороб і кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Івано-Франківської державної медичної академії.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК

Самостiйно проведено клінічне і електрофізіологічне обстеження всіх хворих з лiмбiчною епiлепсiєю та хворих контрольної групи. Самостiйно розроблена карта обстеження хворого, в якiй вiдображенi клiнiчнi i бiоелектричнi данi, проведена їх iнтерпретацiя i статистичний аналiз отриманих результатiв.

АПРОБАЦIЯ РЕЗУЛЬТАТIВ ДИСЕРТАЦIЇ

Результати роботи доповiдались на 2 Конгресі европейської федерації неврологічних наук (м. Рим, Iталія, 1996), 3 міжнародній конференції Української протиепілептичної ліги (м. Київ, 1999), Першому конгресі Української протиепілептичної ліги (м. Одеса, 1996), науково-практичній конференції "Пароксизмальні стани в клініці нервових і психічних захворювань (м. Iвано-Франківськ, 1999), обласній науковій конференції молодих вчених-медиків (м. Iвано-Франківськ, 1994).

ПУБЛІКАЦІЇ

По матерiалам дисертацiї опублiковано 14 наукових праць. Iз них 3 у фахових виданнях, самостiйних 3, 10 в спiвавторствi, особистий внесок в яких складає 90%.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦIЇ. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу, де розглянута загальна характеристика хворих та методи їх дослідження, 3-х розділів, в яких викладені результати власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації викладено на 120 сторінках. Робота ілюстрована 54 таблицями та 9 рисунками. Список використаної літератури нараховує 241 джерело, із яких 131 - українською та мовою країн СНД та 110 - іноземною.

ЗМIСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Основу роботи складали результати обстеження 150 хворих з лiмбiчною епiлепсiєю рiзного генезу та iншими формами епiлептичної хвороби.

Iз них жiнок було 65, чоловiкiв - 85, вiком вiд 17 до 60 рокiв, якi звернулись до епiлептолога в обласний психо-неврологiчний диспансер в 1991-1995 роках. Iз числа обстежуваних були виключенi особи, якi мали супутню неврологiчну або психiатричну патологiю, а також у яких виявленi важкi соматичнi захворювання.

Клiнiчне обстеження включало збiр анамнестичних даних, детальний опис нападів, оцінку неврологiчного i соматичного статусу, клiнiчнi аналiзи кровi, сечi, обзорну рентгенографію черепа (або комп'ютерну томографію головного мозку), офтальмоскопію.

Всi хворi були розподiленi на 3 групи (основну, групу повторно обстежених і контрольну, з іншими видами епілепсій). 90 хворих (основна група) розподiлилась на 4 пiдгрупи по етіологiї i переважаючому типу нападів (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл хворих основної групи по етіологiї і виду нападів.

Види нападів Етіологія Разом

Післяінфек-ційні Внаслідок ЧМТ Iншi Крiптогеннi

Психомоторнi 17 10 10 - 37

% 45.9 +-8.2 27.0 +-7.3 27.0 +-7.3 - 100.0

Психосенсорнi 9 5 2 10 26

% 34.6 +-9.3 19.2 +-8.7 7.7 +-5.2 38.5 +-9.5 100.0

Вегетативнi 14 - 2 11 27

% 51.9 +-9.6 - 7.4 +-5.0 40.7 +-9.5 100.0

Всього 40 15 14 21 90

35 хворих були обстежені повторно через 6 мiсяцiв пiсля лiкування карбамазепіном, які розподiлились на пiдгрупи - 11 хворих із "злоякiсним", труднокурабельним перебiгом захворювання i 24 - із "доброякiснiм" перебiгом, де вдалось повнiстю подолати напади або добитись значної ремiсiї (зменшення частоти нападів на 50% і більше).

25 хворих складало контрольну групу. Це хворі з iншими видами епiлепсiї : симптоматична лобна - 5 хворих, тоніко - клонічні напади при пробудженні - 8, юнацька абсансна - 4, симптоматична епілепсія з адверсивним компонентом - 4, симптоматична тім'яна - 4 хворих.

Обов'язковою умовою для хворих з лімбічною епiлепсiєю пiслятравматичної етіологiї була наявнiсть документiв, які пiдтверджували госпiталiзацiю або звертання в медичнi установи в гострому перiодi черепно-мозкової травми.

Для хворих з післяінфекційною лімбічною епілепсією харктерна наявність в анамнезі перенесених інфекційних захворювань і їх зв'язок з початком нападів, збільшення частоти нападів при інфекційних захворюваннях, поліморфність пароксизмів, їх багатокомпонентність, неврологічна мікросимптоматика, тривалий субфебрілітет, нестійкість і динамічність змін біоелектричної активності головного мозку, а також рубцово-атрофічні, гідроцефальні зміни головного мозку, що виявляється при дослідженні нейровізуалізуючими методиками (Танцура Л. із співавт., 2000, Карлов В.А., 1990, Яцук С.П., 2000).

Ми не враховували хворих, у яких була груба неврологiчна симптоматика: паралiчi, парези, вираженi екстрапiрамiднi прояви, мозочковi i iншi порушення.

Ми також не враховували хворих з ситуаційними, "псевдоепілептичними" нападами (Aou an A.Z., 1993, Binnie C.D., et al., 1978, Gram L., et al., 1993, Riley T.A., Roy A 1982).

Для зняття ЕЕГ нами використовувався програмно-апаратний комплекс "DX-NT". Для розташування електродів на голові пацієнта ми використовували міжнародну систему "10-20" з монополярною комутацією та референтним електродом, розташованим по сагітальній лінії голови, дещо вище лобних відведень.

В системі використовувалась автоматична калібровка. Видалення артефактів проводилось в ручному режимі управління записом ЕЕГ.

Біоелектрична активність поступала на підсилювач, аналого-цифровий перетворювач, де "оцифровувалась" і проводилась математична обробка даних з отриманням результату у вигляді топокарт розподілу біоелектричної активності, вірогідної ЕЕГ-томографії, динамічного спектрального аналізу ЕЕГ, редактування "короткоживучих феноменів", спектральний аналіз "необробленої кривої", аналіз дисперсії і кореляції кривої ЕЕГ, аналіз середньоефективнодіючої амплітуди, частоти і її відхилення.

Статистична оцінка достовірності спостережуваних змін досліджуваних показників проводилась на персональному комп'ютерi за допомогою стандартного пакету прикладних програм. Обчислювались вiдноснi та середнi величини, їх похибки, оцiнювалась достовiрнiсть рiзницi статистичних дослiджень (Плохинский Н.А. 1970г).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Аналіз анамнестичних даних та оцінка клінічної картини показали певні особливості у хворих з лімбічною епілепсією.

За даними дисперсiйного аналiзу (табл. 1) залежнiсть виду нападів вiд етіологiї при скроневiй епiлепсiї складає 42,2% (р<0,05).

Для епiлепсiї внаслiдок черепно-мозкової травми не характернi вегетативнi напади - в групі не було ні одного такого хворого.

Також вияснилось, що для хворих, етіологічним фактором захворювання яких стала нейроінфекція, в половині випадків напади починались або носили характер психомоторних або вегетативних.

Звертає на себе увагу той факт, що для хворих з лімбічною епілепсією і вегетативними нападами в 40,7% не вдалось встановити етіологію захворювання. Водночас у хворих з психомоторними нападами етіологiя захворювання визначалась чiтко.

Скарги психосоматичного плану подавали 30 хворих з лімбічною епiлепсiєю. Серед них на зниження пам'ятi звертало увагу 20 хворих, загальну слабiсть 11, подразливiсть 61, головнi болi - дифузнi, в другiй половинi дня 12, порушення сну 7, диспептичнi порушення - 13 обстежених.

Iз 40 хворих з лімбічною епілепсією післяінфекційного походження у 17 спостерігались астенічні або астенодепресивні розлади (Максутова А., Фрешер В. , 1998, Сигидиненко Л.В., 1986).

Гiпестезiя брахiо-цефального типу виявлена у 30 хворих. Парез погляду в протилежну сторону був у 8 хворих, гемiанопсiя - у одного хворого.

При неврологічному обстеженні були виявлені порушення черепно-мозкової іннервації і рефлекторно-рухової сфери у вигляді горизонтального нiстагму, порушеннях іннервації зіниці, обмеженні рухiв очних яблук, асиметрії обличчя, девіації язика, атаксiї, iнтенцiйного тремору, адiадохокiнезу, с-му Бабiнського, анiзорефлексiі у 30% хворих.

Вегетативні порушення, такі як стійкий червоний або білий дермографізм, гіпергідроз долонь або стоп, мармуровість шкіряних покровів, коливання артеріального тиску, неприємні відчуття в ділянці сердця, виявлені у всіх хворих.

Практично у всіх хворих виявлена та чи інша неврологічна симптоматика, яка в нашій виборці носила характер нерізко або помірно вираженої.

Рентгенографія черепа була проведена 70 хворим. Посилення симптому "пальцевих вдавлень" були виявлені нами у 30 хворих, гiперостози - у 4, вiдходження спинки турецького сiдла у 4 хворих, посилення "судинного малюнку" - 8. У 30 хворих змiн з боку черепа не було виявлено.

Звертає на себе увагу спiвпадiння горизонтального нiстагму i внутрішньочерепної гiпертензiї у 30 хворих.

Клінічно значні зміни з боку периферійної крові у обстежених хворих не були виявлені.

При застосуванні комп'ютерної ЕЕГ вияснилось, що у хворих з лімбічною епілепсією виявляються певні особливості електрогенезу в залежності від етіології, клінічних форм нападів та перебігу захворювання.

Характерною особливістю для хворих з лiмбiчною епiлепсiєю пiсляiнфекцiйного походження була наявність вираженої функціональної недостатності в повільно-хвильових частотних діапазонах в лівих базальних задньо-скроневих відведеннях з інтенсивним іритативним розповсюдженням в бета-діапазоні.

У хворих з "пiсляiнфекцiйними" епілепсіями значно зростає щільність спектральної потужності сигналів в тета і бета-діапазонах в серединних утвореннях, що візуалізується при вірогідній ЕЕГ - томографії і призводить до гіперсинхронізованої нейрональної активності і зниження рівня функціональної активності хворого. Для хворих післяінфекційними функціональними розладами нервової системи клінічно це проявляється у вигляді астенічних і астено-депресивних синдромів, які повинні бути "мішенню" для фармакотерапії.

На характерність епілептичної активності в серединних структурах у хворих з післяінфекційними деменціями вказували і інші автори (Н. П. Волошина, 1997).

Дисперсія активності різної інтенсивності, на нашу думку, вказує на фокальні розсіяні зміни на ЕЕГ і характеризує ступінь залишкових змін головного мозку.

Епілептичні вогнища у хворих з "пiсляiнфекцiйною" лімбічною епілепсією могли проявлятись "короткоживучими феноменами" і візуалізувались в лівих задньо-скроневих відведеннях.

При динамічному спектральному аналізі епілептичні вогнища проявлялись у них спалахами повільнохвильової активності в лівих задньоскроневих і правих тім'яних вiдведеннях.

Таким чином, для хворих з лімбічною епілепсією післяінфекційного генезу характерна наявність епілептичного і епілептогенного вогнищ в лівих задньоскроневих відведеннях.

Перед спалахами епілептичної активності візуалізувалась активність в лівих передньолобних утвореннях, формуючи тут трігерну зону, яка в подальшому могла трансформуватись у вторинне епілептичне вогнище, з вторинною активацією серединними структурами.

Епілептична активність розповсюджувалась на ліві лобні, задньоскроневі і праві тім'яні відведення, формуючи тут субдомінантні епілептичні вогнища.

Трігер генералізації міг реєструватись в лівих задньоскроневих і правих передньо-лобних відведеннях.

Таким чином, епілептична система у хворих з лімбічною епiлепсiєю пiсляiнфекцiйного походження характеризувалась складною ієрархією, а також чисельнiстю i розсiянiстю вогнищ ураження - iз 16 вiдведень патологiчнi сигнали були виявленi в 10.

При порівнянні з групою хворих з післятравматичною епілепсією вияснилось, що для них єдиною характерною ознакою була наявність просторової кореляції альфа-сигналів в правих задньоскроневих утвореннях, що, можливо, вказує на нетиповість ураження цих структур у даної категорії обстежуваних. На відсутність типової локалізації біоелектричної дисфункції при травматичній хворобі вказували і інші автори (Деменко В.Д., Сухоносова О.Ю., 1999).

В залежності від клінічних форм ми розподілили хворих на 3 групи: хворі з психомоторними нападами (37 обстежуваних), психосенсорними (26 обстежуваних) і вегетативними (27 обстежуваних).

Однією із особливостей групи з вегетативними нападами була відсутність хворих з травматичним генезом захворювання і наявність психосенсорних включень в структуру нападу.

У хворих з психосенсорними нападами характерною була відсутність тоніко-клонічного компоненту нападу.

А в групі з психомоторними нападами хворих чоловічої статі виявилось в 2 рази більше і також був відсутній тоніко-клонічний компонент.

Функціональна недостатність у хворих з лімбічною епілепсією і психомоторними нападами реєструвалась переважно базально зліва в повільнохвильових і бета-діапазонах по дипольному типу з негативністю в центральних сагітальних і позитивністю в правих тім'яних або лівих базальних задньоскроневих (бета) ділянках головного мозку.

Як відомо (Фролов А.А., 1997), при патологічних процесах в лімбічних структурах, генерація дипольних джерел свідчить про локально змінений метаболізм. Тому такий тип біоелектричної дисфункції потребує диференційованої фармакологічної корекції.

В проєкції серединних утворень мозку реєструвалась тета-дисфункція. Як відомо, при скроневих нападах за типом автоматизмів епілептична активність, яка проявляється генералізованою тета-активністю без гострих феноменів може реєструватись тільки за допомогою імплантованих електродів. Тому встановлений нами факт наявності тут тета-активності на ЕЕГ в даному контексті може відображати активність епілептогенних вогнищ епілептичної системи, яка реалізує психомоторні напади.

Для психосенсорних нападів була характерною функціональна недостатність церебрального електрогенезу слабкої інтенсивності, переважно в задньоскроневих відведеннях. Функціональна недостатність локалізувалась конвекситально або в глибині правих задньоскроневих відведень.

Звертає на себе увагу часто виявляєма спектральна надщільність сигналів в правих задньоскроневих відведеннях у хворих з психосенсорними нападами.

В режимі обробки ЕЕГ "максимальне відхилення СЕДЧ від математичного очікування" візуалізується згущення щільності потужності сигналу в правих задньолобних відведеннях. Цей факт ми пояснюємо тим, що на ранніх етапах епілептогенезу праві задньолобні утворення, як відомо, ефективно відіграють роль протиепілептичної системи і чітко візуалізуються в даному режимі обробки ЕЕГ. А, як буде показано нижче, психосенсорні епілептичні напади характеризуються доброякісним перебігом.

Особливiстю змiн бiоелектричної активностi у хворих з вегетативними нападами являлось збільшення спектральної щільності потужності сигналів нижньостовбурової проєкцiї у iритативному високочастотному дiапазонi i тета-активностi, характерної для лiмбiчного електрогенезу.

На нашу думку, в даному випадку при вегетативних нападах значну роль вiдiграє патологiя ретикулярних утворень каудальних вiддiлiв мозкового стовбура.

Генералізуючі стовбурові утворення реалізують тоніко-клонічний компонент, який характерний переважно для хворих з лімбічною епілепсією і вегетативними нападами.

Епілептична активність при психомоторних епілептичних нападах може реалізовуватись регіонально, в лімбічних утвореннях і не проявлятись на скальпових ЕЕГ. Тому комп'ютерний аналіз ЕЕГ тут особливо важливий. Епiлептична активнiсть у цих хворих при динамiчному спектральному аналiзi вiзуалiзувалась в тета-дiапазонi, активнiсть якого найбільшхарактерна для лiмбiчних утворень. Спалахи тета-активностi, якi можуть бути виявленi тiльки при комп'ютерному динамiчному спектральному аналiзi проявляли активнiсть структур, якi клiнiчно могли вiдповiдати рiзним видам нападiв - в правих тім'яних відведеннях - психомоторним, по типу трансiв, в лівих базальних лобних - оперкулярним.

Для епілептичної системи при психосенсорних епілептичних нападах характерна наявність трігерної зони в дельта-діапазоні, яка проявлялась в лівих задньоскроневих відведеннях, після яких проявляється активність в правих скроневих і потиличних сагітальних відведеннях. При динамічному спектральному аналізі реєструвалась спектральна надщільність сигналів у виглядi спалахiв у всіх частотних діапазонах в правих задньоскроневих відведеннях, проявляючи тут потужне автономне епілептичне вогнище.

Таким чином, повільнохвильова активність в лівих задніоскроневих відведеннях проявляла трігерну зону епілептичної системи при психосенсорних нападах.

Для хворих з психосенсорними епілептичними нападами було також характерним відхилення середньоефективнодіючої частоти в правих задньолобних відведеннях, яке проявляло активність протиепілептичних утворень. І, як буде показано нижче, психосенсорні епілептичні напади характеризуються доброякісним перебігом.

При аналізі епілептичної активності у хворих з вегетативними нападами виявлено, що найчастіше епілептичні вогнища локалізувались в задньо-скроневих (D=S) і правих тім'яних відведеннях, які проявляли себе і в якості трігерів генералізації і могли активізовуватись центральними генералізуючими утвореннями, проявляючи таким чином зворотний позитивний зв'язок, тобто замикаючи "патологічне коло" (рис 1).

Примітки:

1.* Праві задньоскроневі відведення

2.** Праві тім'яні відведення

3.*** Ліві задньоскроневі відведення

4.**** Серединні утворення мозку

Рис. 1. Схема епілептичної системи у хворих з вегетативними нападами за даними динамічного спектрального аналізу.

З метою дослідження перебігу захворювання ми розподілили після повторних обстежень хворих на 2 групи: з доброякісним (24 хворих) і злоякісним (11 хворих) перебігами захворювання. Як вияснилось, для хворих з доброякісним перебігом була характерною наявність денних психосенсорних нападів з наявністю клініко-функціонального і біоелектричного епілептичного вогнища в правих задньоскроневих відведеннях.

Для доброякісного перебігу лімбічної епілепсії характерна генерація дипольного типу електричної активності, яка проявляє зони функціональної недостатності з негативністю в правих центральних і позитивністю в медіальних задньо-скроневих відведеннях справа.

Для доброякісного перебігу також характерне збереження альфа- i бета-ритмiв при стацiонарних i динамiчних методах аналiзу ЕЕГ, де він спостерігається і в нормі.

Єдиною ознакою злоякiсного перебiгу захворювання було наростання спектральної щiльностi потужностi сигналу в дельта-дiапазонi без чiтко вiзуалiзованого вогнища.

При візуалізації епілептичної активності при динамічному спектральному аналізі характерні спалахи бета, альфа і тета-активності в правих задньо-скроневих відведеннях, які можуть трактуватись в даному контексті як спайки і повільні хвилі і які співпадають з зонами функціональної недостатності.

ВИСНОВКИ

1.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми встановлення кореляцій між особливостями біоелектричної активності головного мозку і епілептичних систем при лімбічній епілепсії з генезом, типом нападів і прогнозом розвитку захворювання.

2. При лімбічній епiлепсiї пiсляiнфекцiйного походження хворі частіше переносять психомоторні (45,9% випадків) або вегетативні (51,9% випадків) напади. У хворих цієї категорії епiлептогеннi вогнища більш характернi в лiвих базальних задньоскроневих (19%), а також в задньолобних (27,5%), правих задньоскроневих (20%), в центральних медiобазальних (12%) i в сагiтальних потиличних вiдведеннях (25%). Епiлептичнi вогнища локалiзувались в лiвих задньоскроневих (30%), правих тiм'яних (20%) з переважним розповсюдженням на медiобазальнi i на лiвi лобнi вiдведення. Iз стовбуроих утворень епiлептична активнiсть розповсюджувалась на лiвi лобнi i задньоскроневi, а також на правi задньоскроневi i тiм'янi вiдведення.

3. У хворих з лімбічною епiлепсiєю пiслятравматичного походження не було виявлено нападiв з вегетативним компонентом, а бiоелектрична активнiсть головного мозку у них характеризувалась у 33% відсутністю функцiональної недостатностi в правих задньоскроневих вiдведеннях, що проявлялось посиленням тут просторової кореляцiї альфа - сигналу.

4. У виборцi з психомоторними нападами не було виявлено хворих з невстановленою етіологiєю захворювання. В лiвих базальних утвореннях вiзуалiзувалась виражена функцiональна недостатнсть. Епiлептогеннi вогнища також знаходились в задньолобних базальних i центральних медiобазальних структурах. Епiлептичнi вогнища локалiзувались в лiвих задньолобних, переважно базальних, правих задньоскроневих, тiм'яних i потиличних медiобазальних вiдведеннях.

5. При лiмбiчній епiлепсiї з психосенсорними нападами в 29,7% епілептогенне і епілептичне вогнища локалiзувались в глибинi правих задньоскроневих вiдведень з iрадiацiєю на конвекситальнi, передньоскроневi і потиличнi медіобазальнi утворення. "Дзеркальнi" i центральнi медiобазальнi епiлептичнi зони являлись трiгером для основного правого задньоскроневого вогнища, а для "дзеркального" вогнища трiгером були центральнi медіобазальнi утворення. Протиепiлептична система локалізувалась у хворих даної виборки в правих задньолобних вiдведеннях.

6. У хворих з лiмбiчною епiлепсiєю i вегетативними нападами в 40,7% випадкiв не вдавалось визначити етіологiю захворювання. В них часто в структурi нападiв спостерiгався психосенсорний компонент i в неврологiчному статусі мiкросимптоматика. Бiоелектрична активнiсть свiдчила про достатньо збережену функцiональну активнiсть мозку. Епiлептогеннi вогнища вiзуалiзувались в правих задньоскроневих, з вираженою функцiональною недостатнiстю i в лівих задньолобних вiдведеннях. Епiлептичнi вогнища локалiзувались в задньоскроневих i правих тiм'яних вiдведеннях вони утворювали "патологiчне коло" з серединними структурами мозку.

7. При доброякiсному перебiзі лiмбiчної епiлепсiї характерними були деннi психосенсорнi напади з епiлептогенним i епiлептичним вогнищами в правих медiальних задньоскроневих i нестiйких вогнищ в лівих тім'яних вiдведеннях. Тета i бета - вогнища характеризувались частотною i топографiчною нестабiльнiстю, а бета - ритм нормальною кiрковою проєкцiєю. Епiлептична активнiсть розповсюджувалась iз правих задньоскроневих на правi тiм'янi i далi на медiобазальнi утворення. Для злоякiсного перебiгу характерна функцiональна недостатньсть в дельта - дiапазонi із збiльшенням потужностi сигналу.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пітик М.I., Тодорів I.В. Клініко - електроенцефалографічні і патопсихологічні кореляти скроневої епілепсії // Галицький лікарський вісник. - 1994. - Том 1. /\/ 1. - С. 34-35.

2. Пітик М.I., Тодорів I.В., Пітик О.М. Поєднання комп'ютерного картування головного мозку і пато - психологічного аналізу в діагностиці і оцінці перебігу скроневої епілепсії різного генезу // Український вісник психоневрології. - 1995. - /\/3 вип. 2 (6) - С. 191 - 193.

3. Тодорів I.В., Пітик О.М., Децик О.З. Патопсихологічні і біоелектричні співставлення скроневої епілепсії // Український вісник психоневрології. - 1996 - /\/4 вип. 5 (12) - С. 187 - 188

4. Тодорів I.В. Оцінка ефективності реабілітації хворих скроневою епілепсією в залежності від локалізації і динаміки епілептичного процесу за даними комп'ютерного картування головного мозку // Вестник проблем современной медицины. - 1995. /\/ 6. - 93с.

5. Pіtyk M., Todorіv I., Pіtyk O. Spectral analysіs and topographіc EEG mappіng іn lіmbіc epіlepsy // European journal of neurology. - 1996. - /\/ 3/5. – 139р.

6. Тодорів I.В. Спектральна потужність картованої електроенцефалограми у хворих скроневою епілепсією // Тези доповідей 28ї обласної наукової конференції молодих вчених - медиків.- Iвано - Франківськ: Iвано - Франківська державна медична академія.- 1994.- 30с.

7. Пітик М.I., Тодорів I.В. Особливості спектральної потужності електроенцефалограми при епілептичних припадках внаслідок гострої нейроінфекції і черепно - мозкової травми // Праці 2 Української науково-практичної конференції з невідкладної допомоги "Актуальні питання невідкладної допомоги" Одеса: Одеський медичний інститут ім. М. I. Пірогова.- 1994. - С. 104 - 105.

8. Пітик М.I., Тодорів I.В. Комп'ютерне картування головного мозку в виборі лікувальної тактики і реабілітації при скроневій епілепсії // Праці республіканської науково - практичної конференції "Фундаментальные и клинические аспекты современной реабилитации".- Полтава.- 1995.- 99с.

9. Пітик М.I., Тодорів I.В., Пітик О.М. Електроенцефалографічні та патопсихологічні кореляти скроневої епілепсії різного походження та їх прогностичне значення // Актуальні проблеми неврології і нейрохірургії. - Львів: Львівський державний медичний інститут.- 1996. - 220с.

10. Тодорів I.В. Значення кореляційного та дисперсійного аналізу в оцінці спектральної потужності електроецефалограм у хворих на скроневу епілепсію // Актуальні проблеми неврології і нейрохірургії. - Львів: Львівський державний медичний інститут.- 1996. - 235с.

11. Пітик М.I., Тодорів I.В., Пітик О.М. Топографічне картування ЕЕГ у виборі лікувальної тактики при скроневій епілепсії // Праці першого конгресу Української протиепілептичної ліги. - Одеса.- 1996. - 54с.

12. Пітик М.I., Тодорів I.В., Пітик О.М. Особливості комп'ютерної ЕЕГ у хворих з психомоторними припадками при лімбічній епілепсії // Тези 3 Мiжнародної конференцiї Української протиепiлептичної лiги. - Київ. - 1999.- 60с.

13. Тодорів I.В., Пітик М.I. Зв'язок лімбічнї епілепсії і фебрільних судом // Тези доп. 3 Мiжнародної конференцiї Української протиепiлептичної лiги. - 1999.- Київ.- 64с.

14. Пітик М.I., Тодорів I.В., Пітик О.М. Особливості комп'ютерної ЕЕГ у хворих лімбічною епілепсією в залежності від перебігу захворювання // Тези 3 Мiжнародної конференцiї Української протиепiлептичної лiги.- Київ.- 2000.- 77с.

АНОТАЦІЯ

Тодорів І.В. Особливості біоелектричного картування головного мозку у хворих з лімбічною епілепсією.

Дисертация на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.15 - нервові хвороби. - Харківська медична академія післядипломної освіти. Харків, 2001.- Рукопис.

Дисертацію присвячено вивченю клініки і особливостей біоелектричної активності у хворих з лімбічною епілепсією в залежності від генезу, виду нападів та перебігу захворювання.

Встановлено значення різних методів математичної обробки ЕЕГ в оцінці функціональної активності головного мозку у обстежуваних хворих. Вивчені особливості біоелектричної активності і клініки у хворих з лімбічною епілепсією післяінфекційного і післятравматичного походження. Показані особливості і динамічні характеристики епілептичних і протиепілептичних систем у обстежених хворих, виявлені критерії оцінки прогнозу розвитку захворювання. Результати роботи дозволили поглибити розуміння електрофізіології лімбічної епілепсії і використовуються для індивідуалізації терапевтичних міроприємств.

Ключові слова: епілепсія, прогноз, лімбічна система, електроенцефалографія, клінічні та нейрофізіологічні критерії.

АННОТАЦИЯ

Тодорив И.В. Особенности биоэлектрического картирования головного мозга у больных с лимбической эпилепсией.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 - Нервные болезни. Харьковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины. Харьков, 2001.- Рукопись.

Диссертация посвящена изучению клиники и биоэлектрической активности у больных с лимбической эпилепсией. Основу работы составляли 150 больных с лимбической эпилепсией и 25 больных контрольной групы. 35 больных были обследованы повторно через 6 месяцев после лечения карбамазепином и разделены на больных со злокачественным и доброкачественным течением. Были проанализированы анамнестические данные, детальный обьективный анамнез припадков, неврологический и соматический статусы, клинические анализы и данные дополнительных исследований. Биоэлектрическая активность анализировалась аппаратно-програмными комплексами "DX-2000 и DX-NT".

Было выявлено, что для посттравматической лимбической эпилепсии не характерны припадки с вегетативным компонентом, а у больных с послеинфекционной этиологией чаще встречались припадки с психомоторным или вегетативным компонентом.

Особенностью биоэлектрической активности у больных с послеинфекционной лимбической эпилепсией являлось наличие эпилептогенного и эпилептического очагов в левых задневисочных отведениях. У них значительно возрастает пространственная плотность спектральной мощности в проекции срединных структур, появляется гиперсинхронная активность. Клинически у таких больных часто выявляется снижение уровня функциональной активности, астенические и астено-депрессивные расстройства.

Левые переднелобные отведения выступали в роли тригера эпилептического очага, а тригер генерализации регистрировался в левых задневисочных и правых переднелобных отведениях.

У больных с послетравматической лимбической эпилепсией регистрировалась пространственная корреляция альфа-сигналов в правых задневисочных отведениях, что являлось показателем "интактности" данных образований.

Одной из особенностей группы с вегетативными припадками являлось отсутствие травматической этиологии заболевания и наличие психосенсорных элементов. У них часто проявлялась ирритация стволовых образований и тонико-клонический компонент припадка. При анализе эпилептической активности выяснилось, что она часто локализовывалась в задневисочных (D=S) и правых теменных отведениях, которые проявляли себя и в качестве тригеров генерализации и также могли активизовываться центральными генерализующими образованиями, замыкая таким образом "патологичный круг".

У больных с психомоторными припадками часто генерировался дипольный источник активности с негативным экстремумом в центральных сагитальных и позитивным в правых теменных или левых базальных задневисочных отведениях.

Для группы с психосенсорными припадками характерно наличие эпилептического и эпилептогенного очага в правых задневисочных отведениях. У них часто возрастает пространственная плотность спектральной мощности в правых задневисочных отведениях во всех частотных диапазонах. Тригер эпилептического очага регистрировался в дельта-диапазоне в левых задневисочных отведениях.А активность в правых заднелобных отведениях отражает функцию противоэпилептических образований.

При анализе протекания заболевания выяснилось. что при доброкачественном течении на картах электрической активности генерируется дипольный источник активности с негативным эстремумом в правых центральных и позитивным в медиальных задневисочных отведениях справа. Также для него характерно сохранение альфа и бета - ритмов при разных методах обработки ЭЭГ. Основным признаком злокачественного течения являлось наростание плотности спектральной мощности сигналов в дельта-диапазоне.

Ключевые слова: эпилепсия, прогноз, лимбическая система, электроэнцефалография, клинические и нейрофизиологические критерии.

SUMMARY

Todoriv I.V. The pecularities of bioelectric mapping of the brain of the patients with limbic epilepsy.- Manuscript.

Thesis to quest for Candidate of Medical Science academic digree in speciality 14.01.15.- Nervous diseases.- Kharkiv Medical Academy of the Postgraduate Education of Public Health of Ukraine.- Kharkiv, 2001.

The thesis is devoted to the vesearch into the clinical implication and the pecularities of the bioelectric activity of the patients with limbic epilepsy according to the genesis, type of attacks as well as the course of the disease.

The importance of various methods of the mathematical treatment of the EEG during the assessment of the brain functional activity of the examined patients has been ascertained. The pecularities of the bioelectric activity and the clinical implications and post-traumatic origin have been studied. The pecularities and dynamic characteristics of epileptic and antiepileptic systems with the examined patients have been demonstrated, the criteria of the assessment of the disease course prognosis have been ascertained. The results of the work have allowed to broaden the understaing of the electrophysiology of limbic epilepsy and are used for the individualization of treatmant.

Key words: epilepsy, prognosis, limbic system, electroencephalography, clinico-neurophysiological criteria.