ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

Тоцька Наталія Леонідівна

УДК 378.147 (477): 413.164

Формування професійно зумовленого

мовлення студентів технічного ВНЗ

(з технологічних спеціальностей легкої промисловості)

13.00.02. – теорія і методика навчання

(українська мова)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті.

Науковий керівник : Пентилюк Марія Іванівна - доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри українського мовознавства Херсонського державного педагогічного університету.

Офіційні опоненти : Паламар Лариса Максимівна - доктор педагогічних наук, професор кафедри української філології для неспеціальних факультетів Київського університету імені Тараса Шевченка

Скуратівський Леонід Віталійович - кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, зав. лабораторії навчання української

мови Інституту педагогіки АПН України.

Провідна установа – Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, кафедра української мови, Міністерство освіти і науки України, м.Харків.

Захист відбудеться “26” вересня 2001р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м.Київ, вул. Артема, 52-д).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розіслано “15” серпня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ______________ Г.Т.Шелехова

( підпис)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена концептуальними положеннями і державними вимогами щодо реформування мовної освіти в Україні (Конституція України, Закон “Про освіту”, Закон про мови в Україні), спрямованими на підвищення загальної мовної і мовленнєвої культури громадян. Використання української мови не тільки на розмовно–побутовому рівні, але й у професійній діяльності, у найрізноманітніших сферах функціонування є обов'язком кожної людини.

Динамізм, властивий сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки і технологій в усьому світі вимагають високого рівня освіти, що передбачає відповідність її суспільним вимогам та світовим стандартам. У сучасних умовах пріоритетними стають такі якості спеціалістів вищої кваліфікації, як ініціатива, діловитість, сміливість пошуку, готовність до творчої професійної діяльності.

Незважаючи на широке впровадження української мови у вищих навчальних закладах України, ціла низка питань залишається ще недостатньо з'ясованою і розробленою. Так, щодо мовлення студентів внз з'являються лише окремі тези у матеріалах наукових конференцій чи поодинокі статті мовознавців та методистів, які друкуються час від часу на сторінках періодичних видань. Щоправда, зусилля провідних лінгводидактів, учених-лінгвістів та психологів спрямовані на дослідження властивостей мовлення, характеристики його з нормативного та комунікативного боку, що забезпечує формування мовленнєвої компетенції особистості (Н.Бабич, О.Біляєв, Д.Богоявленський, Л.Булаховський, М.Вашуленко, В.Виноградов, Б.Головін, С.Єрмоленко, М.Жовтобрюх, І.Зимня, А.Коваль, В.Костомаров, О.Леонтьєв, В.Мельничайко, Б.Мучник, С.Ожегов, Л.Паламар, М.Пентилюк, М.Пилинський, І.Синиця, Л.Скуратівський, А.Соколов та ін.).

Основою системи навчання у технічному університеті, на нашу думку, є змістовний та процесуальний компоненти, а межами – мета і результати навчання. Отже, до її складу входять зміст та процес навчання, які мають свою структуру та взаємодіють між собою, тобто забезпечують функціонування професійного мовлення. Наукова розробка та вдосконалення методів і прийомів навчання – це складна педагогічна категорія, завдяки якій реалізуються усі функції навчання: освітня, виховна, розвиваюча, спонукальна, контрольно-корекційна тощо. Однією з важливих складових процесу професійної підготовки фахівців з вищою технічною освітою, що мають стати носіями та пропагандистами культурної поведінки на виробництві, є мовленнєва підготовка. Для оцінки реального стану мовленнєвої компетенції студентів технічних університетів нами проаналізовано не лише теоретичні дослідження вчених, а й педагогічний досвід підготовки фахівців відповідної галузі. Під кутом досліджуваної проблеми проаналізовано існуючі підручники, навчальні й методичні посібники. Це дало змогу з'ясувати, що фактично немає єдиної програми та належного методичного забезпечення спеціального мовленнєвого курсу (за винятком програми курсу “Ділова українська мова для студентів усіх спеціальностей технічних закладів України, автор-укладач О.Блик).

Як свідчить аналіз дисертаційних досліджень ряду авторів (Т.Алієвої, Л.Барановської, Л.Головатої, Л.Лучкіної, В.Михайлюк, І.Пахненко, Т.Рукас), які вивчали культуру мовлення студентів-нефілологів, формування професійного мовлення студентів технічного внз не було предметом всебічного вивчення. Науково–технічний прогрес, перебудова соціально–економічної й політичної системи в країні вимагають від фахівців не тільки знання свого фаху, а й високого рівня володіння професійним мовленням. Адже вміння спілкуватися мовою професії підвищує ефективність праці та допомагає краще орієнтуватися в ситуації на виробництві і в безпосередніх ділових контактах. Безперечно, розвиток професійного мовлення студентів у вищій технічній школі є професійним обов'язком не тільки викладачів гуманітарних дисциплін, а й фахових.

Розв'язання зазначеної проблеми має науково-практичне значення для подальшої розробки теорії формування професійного мовлення у вищій технічній школі. Численні праці свідчать про те, що проблема належить до числа пріоритетних у методичній науці. Водночас проведений аналіз підтверджує, що обрана тема ще не стала предметом цілісного, всебічного наукового дослідження.

Викладене вище визначило вибір теми дисертації “Формування професійно зумовленого мовлення студентів технічного внз (з технологічних спеціальностей легкої промисловості)” та обумовило її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексної теми кафедри українського мовознавства: “Особливості навчання рідної (державної) мови в освітніх закладах Півдня України”, яка входить до загальноуніверситетської теми Херсонського державного педагогічного університету: “Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи” (реєстр. № 0198Y007532).

Об'єкт дослідження: навчальний процес формування професійно зумовленого мовлення студентів вищих технічних навчальних закладів на комунікативно-діяльнісній основі.

Предмет дослідження: методика формування професійно зумовленого мовлення студентів на заняттях з гуманітарних та фахових дисциплін.

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методичну систему, спрямовану на формування професійного мовлення студентів технічного внз на комунікативно-діяльнісній основі.

Гіпотеза дослідження: рівень професійно-мовленнєвої компетенції студентів вищого навчального закладу технічного профілю значно підвищиться, якщо:

- в основу формування комунікативних умінь і навичок студентів покласти принципи систематичності та безперервності;

- здійснювати вивчення курсу “Ділове українське мовлення” на комунікативно-діяльнісній основі;

- активно формувати навички українського мовлення при вивченні дисциплін гуманітарного циклу;

- на заняттях спеціальних дисциплін приділяти увагу засвоєнню української термінологічної лексики та побудові професійно зумовлених висловлювань.

Відповідно до мети та гіпотези визначено завдання дослідження:

- проаналізувати сучасний стан проблеми в науковій та навчально-методичній літературі;

- вивчити стан упровадження української мови у вищому технічному закладі і рівень мовленнєвого розвитку студентів, здатних продукувати професійне мовлення;

- визначити рівні, критерії, показники сформованості професійного мовлення майбутніх фахівців технічної галузі;

- проаналізувати вплив українського професійного мовлення на розвиток особистості студента, його інтелектуальних, моральних якостей;

- розробити та апробувати експериментальну програму і методичну систему формування професійно зумовленого мовлення студентів технічного внз;

- обґрунтувати доцільність застосування розробленої та перевіреної експериментальним шляхом методики формування професійного мовлення студентів внз.

Вирішення поставлених завдань і необхідність перевірки в процесі дослідження вихідних припущень зумовили використання таких методів:

теоретичних - вивчення документів та праць з актуальних проблем освіти; визначення рівня володіння українським професійним мовленням; критичний аналіз української та зарубіжної педагогічної, методичної, психологічної та лінгвістичної літератур. Узагальнення існуючих концепцій викладання мовленнєвого курсу в нефілологічних університетах; аналіз навчально-методичної документації;

емпіричних - соціологічне опитування з метою з'ясування ставлення студентів технічного внз до масово комунікативних каналів як до джерела актуальної, культурологічної, фахової інформації; спостереження й аналіз занять викладачів-словесників та викладачів фахових дисциплін; вивчення фахової документації; анкетування, бесіди, порівняння, зіставлення, педагогічний експеримент; кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Методологічною основою дослідження є провідні положення праць вітчизняних та зарубіжних учених про взаємозв'язок мови й мислення; комунікативні якості професійно зумовленого мовлення. Методологічними орієнтирами слугувало усвідомлення ролі українського професійного мовлення у національно-культурному та державному відродженні України.

Теоретичними засадами дисертації стали праці мовознавців та методистів щодо проблеми формування мовленнєвої культури (Н.Бабич, О.Біляєв, Л.Булаховський, Л.Мацько, А.Коваль, В.Мельничайко, Л.Паламар, М.Пентилюк, Л.Скворцов та ін.). Важливим теоретико-практичним підґрунтям були наукові дослідження з психології щодо формування й удосконалення процесів сприймання і мовлення (Д.Богоявленський, Л.Виготський, М.Жинкін, І.Зимня, О.Леонтьєв, І.Синиця та ін.).

Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося на базі Херсонського державного технічного університету, а також серед студентів Херсонського державного аграрного університету, Одеського державного університету імені І.Мечникова та Науково-дослідного інституту текстильної промисловості (м.Київ), на базі якого створено науково-консультаційний центр ХДТУ. Всього експериментальною роботою охоплено 10 груп (300 осіб; 240 студентів та 60 викладачів університетів) і проаналізовано понад 500 студентських робіт (у тому числі 200 анкет студентів та викладачів).

Дослідження проводилося впродовж трьох етапів.

На першому етапі (1996-1997р.р.) визначалися теоретичні основи проведення дисертаційного дослідження: об'єкт, предмет, мета, завдання, робоча гіпотеза, методи дослідження; здійснювалося вивчення наукової та методичної літератур з проблеми дослідження. Систематизувалася розробка окремих концепцій вивчення професійно-мовленнєвого курсу в технічному університеті та розроблялася методика експериментального навчання.

На другому етапі (1997-1998р.р.) здійснено констатуючий зріз, під час якого проводилося анкетування, що засвідчило рівень лінгвістичних знань та мовленнєвих умінь студентів технічного профілю; систематизовано результати спостереження над українським професійним мовленням студентів внз.

На основі одержаних даних була створена експериментальна програма професійно зорієнтованого курсу “Ділове українське мовлення” та система завдань для студентів технологічного факультету з фаху “Ткацтво” і “Прядіння”.

На третьому етапі (1998-2000р.р.) аналізувалися та узагальнювалися результати дослідження, впроваджувалася у практику експериментальна програма. Враховувалися відгуки студентів про доцільність запропонованої методики, здійснювалося формування методичних рекомендацій. Сформовано та теоретично обґрунтовано висновки.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у:

- з'ясуванні лінгвістичних, психологічних та лінгводидактичних засад методики;

- створенні теоретично обґрунтованої та експериментально перевіреної програми й системи завдань професійно зорієнтованого мовленнєвого курсу “Ділове українське мовлення” для студентів вищих технічних навчальних закладів;

- науковому обґрунтуванні критеріїв рівня сформованості професійного спілкування студентів.

Практичне значення дослідження полягає у розробці програми курсу “Ділове українське мовлення”, експериментальній перевірці та впровадженні в практику системи навчальних завдань для ефективного формування професійного мовлення студентів внз. Науково-методичні матеріали можуть бути корисними фахівцям для уточнення чинних та створення альтернативних навчальних програм курсу “Ділове українське мовлення” для студентів технічних університетів різних спеціальностей.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується опорою на лінгвістичні, психолого-педагогічні та науково-методичні підходи у визначенні основних напрямків дослідження, застосуванням комплексу методів (пізнавального, репродуктивного, продуктивно-творчого тощо), що використовуються у науково-педагогічних дослідженнях і є адекватними поставленій меті та завданням; кількісним та якісним аналізом результатів експериментально-дослідної роботи.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на Міжнародній науково-методичній конференції “Роль вузів у вирішенні проблеми неперервної освіти та виховання особистості” у м. Харкові (1995р.); на Міжнародній науково-методичній конференції “Заселення Півдня України: проблеми національного та культурного розвитку”, що відбулася у рамках державних заходів, приурочених Т.Г.Шевченку, у м.Херсоні (1997р.); на науковій конференції “Українська мова: з минулого в майбутнє” у м.Києві (1998); на засіданнях кафедри українського мовознавства Херсонського державного педагогічного університету (1996-2000р.р.).

Публікації. За результатами дослідження надруковано 14 наукових праць, із них 5 статей - у фахових наукових виданнях, що відповідають вимогам ВАК України; 2-х науково-методичних посібниках; 1 робота надрукована в збірнику тез доповідей наукової конференції Херсонського індустріального інституту.

Структура та основний зміст роботи

Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку основних використаних джерел та 7 додатків на 48 сторінках.

Повний обсяг дисертації 215 сторінок, із них 150 сторінок основного тексту. Список використаних та опрацьованих літературних джерел подано на 16 сторінках (213 позицій).

Текст дисертаційного дослідження містить 9 таблиць, 2 діаграми, 6 схем.

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито його наукову гіпотезу, практичне значення; з'ясовано теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Теоретичні засади формування професійно зумовленого мовлення у технічному внз” розглянуто найважливіші лінгвістичні, психологічні й лінгводидактичні поняття, що лягли в основу дослідження: мова, мовлення, якості професійного мовлення, мовна особистість. Дослідниками (Н.Бабич, О.Біляєв, Д.Богоявленський, Л.Булаховський, В.Виноградов, Б.Головін, С.Єрмоленко, М.Жовтобрюх, І.Зимня, А.Коваль, В.Костомаров, О.Леонтьєв, В.Мельничайко, Б.Мучник, С.Ожегов, Л.Паламар, М.Пентилюк та ін.) визначено низку якостей мовлення, що характеризують його не тільки з нормативного, але й комунікативного боку і забезпечують формування мовленнєвої компетенції особистості. Вони розглядали різні якості мовлення, що містили від чотирьох до п'ятнадцяти позицій. На нашу думку, мовлення фахівців технічної галузі характеризується такими ознаками: точністю, логічністю, правильністю, доречністю, мовним етикетом.

У розділі говориться про гнучкі варіанти активізації культурологічних знань з метою розвитку професійного мовлення студентів технічного внз, формування їхньої культурної пам'яті, оскільки сучасна українська термінологія розвивається і формується також з урахуванням національних функцій.

Серед найважливіших умінь, що складають основу мовленнєвої компетенції майбутнього фахівця, виділено такі:

- вести діалог, дотримуючись вимог мовленнєвого етикету в різних життєвих ситуаціях (у дружньому колі, у ситуації безпосереднього спілкування на зборах, виробничих засіданнях, ділових зустрічах, розмовах по телефону);

- створювати усні монологічні висловлювання (виступати на засіданні з повідомленням, доповіддю, поділитися в колі знайомих побаченим, почутим, пережитим, висловити своє ставлення до обговорюваного питання, дати певні роз'яснення з фаху);

- адекватно сприймати на слух діалог і монолог, що передбачає зосередження уваги на осмисленні висловлення (теми, фактів), використання різних прийомів фіксації почутого (запис ключових слів, плану висловлення, статичних даних) залежно від комунікативного завдання (участь у дискусії, передача та використання інформації у своїй професійній діяльності);

- створювати письмові тексти різних стилів, жанрів мовлення;

- користуватися різними видами читання українською мовою.

Вихідні теоретичні позиції дослідження щодо проблеми формування професійного мовлення та зв'язку мови, мислення студентів внз визначалися на основі провідних положень психології та психолінгвістики (Д.Богоявленський, О. Брудний, Л.Виготський, В.Гумбольдт, М.Жинкін, О.Потебня, С.Рубінштейн, О.Леонтьєв, А.Лурія, І.Синиця та ін.).

Процес початкового формування українського професійного мовлення студентів вищих технічних закладів, який відбувається у штучно створених (аудиторних) умовах при повній або частковій відсутності україномовного середовища за межами аудиторії, передбачає не формування нової системи мислення, а її засвоєння, що взаємодіє із сформованим мовним кодом рідної (у нашому випадку – домінантної російської мови). Формуючи професійне мовлення, необхідно дбати про те, щоб студенти вищих навчальних закладів не лише опанували лексику виучуваної мови, а й під час опрацювання наукової літератури думали цією мовою, не вдаючись до перекладу. Як слушно зауважують дослідники (Г.Костюк, О.Леонтьєв, А.Лурія), за допомогою мовлення закріплюються у пам'яті результати пізнання дійсності й цим об'єктивується свідомість, оскільки вона є загальним ефектом конвергенції праці, спілкування й пізнання.

Лінгводидактична наука не накопичила спеціальних досліджень у галузі формування професійного мовлення студентів внз. Окремі аспекти навчання мови, мовлення досліджувалися вченими-методистами (О.Біляєв, Л.Варзацька, Н.Пашковська, Н.Пльонкін, А.Маслова, В.Мельничайко, В.Капінос та ін.). Відповідно до мети вивчення мовних дисциплін із урахуванням принципу єдності навчання, виховання і розвитку гуманізації і демократизації освіти науковці лабораторії навчання української мови Інституту педагогіки АПН України, створюючи концепцію навчання мови, виділяють чотири взаємозалежні компоненти в змісті курсу:

1) комунікативний, що визначає зміст роботи на формуванням умінь самостійно будувати усні і письмові висловлювання різних жанрів, які необхідні фахівцям у процесі майбутньої діяльності і просто в життєвому спілкуванні;

2) лінгвістичний, що включає всі мовні рівні (від звуку до тексту) і мовні поняття, що передбачають добір того теоретичного матеріалу, що повинен стати базою, основою для формування мовних умінь і навичок;

3) етнокульторознавчий, що формує загальну культуру, яка відбиває картину світу, ієрархію духовних і естетичних цінностей, що припускає включення в курс мови матеріалів лінгвокраїнознавства;

4) діяльнісний, що передбачає цілеспрямований розвиток культури мислення, яке безпосередньо зв'язане з мовленнєвою культурою.

Провідні методисти (А.Богуш, М.Вашуленко, О.Савченко, Н.Орланова та ін.) вбачали перевагу творчих робіт на заняттях мови над іншими видами навчальної діяльності в тому, що творча праця виводить особистість за межі штампованих, часто набридлих, нудних завдань, виробляє самостійність, ініціативу.

Досить ґрунтовно досліджено питання усного мовлення як предмета і засобу навчання у працях Т.Ладиженської. В окрему галузь методики виділилися дослідження з лінгвістики тексту – це теоретично-практичні посібники Л.Варзацької, А.Маслової, В.Мельничайка та методичні статті, матеріали й рекомендації практичного спрямування М.Пльонкіна. Так, об'єктом спеціальних лінгводидактичних досліджень В.Гришуніна і Т.Дридзе стає науковий і навчальний тексти. Причому до сфери наукових досліджень учених входять питання комплексного підходу до формування вмінь у всіх видах мовленнєвої діяльності: читання, аудіювання, говоріння і письма.

У центрі нашого дослідження знаходиться цикл дисциплін (гуманітарних, фундаментальних, професійно зорієнтованих), які вивчаються у технічному внз та впливають на розвиток професійного мовлення студентів. Кожен із циклів потребує власних методичних прийомів, але всі вони повинні бути спрямовані на вільне володіння українською мовою, що сприяє професійному та загальному мовленнєвому розвиткові студентів: успішному засвоєнню фахових дисциплін державною мовою, формуванню національної свідомості, української ментальності, моральних переконань.

Лінгводидактичний аспект визначеної проблеми знайшов своє практичне втілення у низці дисертаційних досліджень останніх років (Т.Алієвої, Л.Барановської, Л.Головатої, Т.Магай, В.Михайлюк, Г.Онкович, І.Пахненко, Т.Рукас, В.Усатого та ін.).

Розділ завершується висновками про недостатнє дослідження проблеми формування професійно зумовленого мовлення студентів та необхідність удосконалення форм і методів навчання у технічному внз.

У другому розділі “Експериментально-дослідне навчання за розробленою методикою” проаналізовано педагогічний досвід підготовки фахівців технологічної галузі, існуючі навчальні й методичні посібники. З'ясовано, що фактично немає програми та належного методичного забезпечення спеціального мовленнєвого курсу “Ділове українське мовлення” для студентів внз технологічних спеціальностей легкої промисловості. У діагностичному зрізі ставилися такі основні завдання: виявити рівень знань студентів з української літературної мови; з'ясувати їхній рівень умінь сприймати та відтворювати тексти художнього, офіційно-ділового та наукового стилів; визначити вплив українського професійного мовлення на формування особистості студента, розвиток його інтелектуальних та моральних якостей; виявити володіння студентами орфографічними та пунктуаційними навичками.

Аналіз результатів показав, що рівень знань студентів як експериментальних, так і контрольних груп недостатній. Більшість студентів не орієнтується у мовних явищах. Студентські відповіді були зумовлені змішуванням понять “типи мовлення” та “стилі мовлення”, відзначалися прогалини у володінні жанрами ділового мовлення.

Компонентом констатуючого зрізу був аналіз контрольного диктанту без граматичного завдання. Для диктанту було використано текст, що відповідав нормам сучасної літературної мови, за змістом доступний для студентів вищих технічних закладів. На основі цієї роботи ми змогли виявити орфографічну та пунктуаційну грамотність.

Діагностичний зріз було продовжено під час переказу наукового тексту з фахової тематики. Це дозволило з'ясувати рівень сформованості у студентів умінь та навичок сприймати і відтворювати текст, а також створювати власні висловлювання українською мовою. Переказ оцінювався двома оцінками: перша – за зміст і мовленнєве оформлення; друга – за грамотність (на основі підрахунку орфографічних, пунктуаційних та граматичних помилок).

У контрольному переказі наукового тексту фахової тематики студентами відтворено зміст на низькому рівні. Допущено помилки при використанні фахової термінології, більшість студентів показали невміння працювати зі словниками.

Діагностичний зріз завершився перекладом тексту за фахом. Це дозволило виявити не тільки орфографічні та пунктуаційні вміння студентів, але й з'ясувати рівень сформованості у них умінь і навичок сприймати професійний текст, добирати за словником фахової термінології потрібну професійну лексику. Загальні результати контрольних зрізів засвідчили не тільки низьку орфографічну та пунктуаційну грамотність студентів, але й невміле мовленнєве оформлення професійно зумовленого тексту.

Здійснивши загальний аналіз теоретичних мовних та мовленнєвих знань (анкетування), визначивши рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності (контрольний диктант), проаналізувавши практичні професійно-мовленнєві вміння відтворювати запропонований текст (контрольний переказ тексту наукового стилю), вміння правильно перекладати текст фахового призначення (переклад тексту за фахом) студентів, ми дійшли висновку, що поряд з опрацюванням нових відомостей про специфіку професійно зумовленого мовлення необхідно дбати про вдосконалення їхніх мовних знань та мовленнєвих умінь, а також про ліквідацію прогалин у засвоєнні норм української мови, роботу із науковою та фаховою літературою.

Досвід роботи на технологічному факультеті Херсонського державного технічного університету, аналіз відвіданих занять з професійно зорієнтованих дисциплін показали, що актуальність розгляду питання про викладання курсу “Ділове українське мовлення” обумовлена важливими причинами. По-перше, настійною потребою підвищити рівень підготовки викладачів технологічної галузі з української мови, а значить української професійної лексики. Адже одна з важливих функцій мови - навчальна. По-друге, необхідно врахувати сприйняття студентами технічної галузі мовленнєвого курсу “Ділове українське мовлення”.

Програма курсу “Ділове українське мовлення” має рекомендований характер, передусім ураховує фахову специфіку факультету (опрацювання професійної лексики). Чільне місце у ній займає матеріал, спрямований на засвоєння власне української лексики (тексти художнього стилю українознавчої тематики).

В основу розробленої програми закладено використання дидактичного матеріалу культурологічного характеру про побут народу, фольклорні надбання, про чуйність та доброзичливість, милосердя, тобто добиралися такі тексти, які б забезпечили національно-мовне виховання студентів вищих технічних закладів. Культурологічний фактор у процесі формування професійно зумовленого мовлення студентів технічних внз України є одним з вагомих чинників. Приділялася увага матеріалам документів, з якими майбутні фахівці технологічної галузі мають працювати у майбутньому на виробництві. При цьому було налагоджено співпрацю з фахівцями названого факультету.

Як зразки офіційно-ділового стилю мовлення пропонувалися такі ділові папери, які в майбутній діяльності складатимуть нинішні студенти: заява про зміни нормативної та технічної документації; відомість дефектів обладнання; акт упровадження пристроїв на машинах; звіт про організацію переробки відходів бавовняно-прядильного виробництва. Опрацювання літератури з наукового та офіційно-ділового стилів мовлення сприяло засвоєнню текстильної лексики, необхідної для успішного навчання та виконання комунікативних завдань у майбутній професійній діяльності.

Окрім того, запропонована нами програма навчальної дисципліни включала перелік рекомендованої літератури, яка стане у нагоді як для студентів, так і для викладачів. Вона містила розробку раціональної системи методів, прийомів викладання та навчання, активізацію діяльності студентів у навчальній роботі, враховуючи багатогранність завдань, які розміщено за варіантами.

В основу експериментального навчання покладено такі принципи: системності; систематичності; комунікативної доцільності; частотності; навчальної доцільності. Під час формуючого експерименту перевірялися вміння: сприймати та тлумачити українську лексику (загальнолітературну та термінологічно-професійну); сприймати на слух науково-навчальні та професійно-виробничі тексти; спілкуватися українською мовою під час навчального процесу (на лекціях, під час семінарських занять тощо; вміння складати виробничо-професійну документацію; відтворювати науково-технічні тексти; будувати висловлювання українською мовою з дотриманням норм літературної мови та врахуванням комунікативних якостей мовлення.

Результати дослідного навчання переконливо засвідчили вміння студентів експериментальних груп сприймати, відтворювати та створювати тексти професійної спрямованості, їх фахового словника. Роботи студентів цих груп визначалися різноплановістю, повнотою передачі думки, точністю вислову при відображенні побаченого чи уявленого, добором влучних слів і словосполучень; правильністю застосовування фахової лексики. Про результати експерименту свідчать наведені графіки (див. графіки 1,2).

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі:

1. У дослідженні науково обґрунтовано необхідність формування професійного мовлення студентів технічного внз на комунікативно-діяльнісній основі з урахуванням принципу наступності й перспективності. Автором розроблено програму курсу “Ділове українське мовлення” для студентів-технологів, що коректує зміст і форми роботи професійного спілкування. В основу програми покладено систему завдань над текстами художнього, наукового, офіційно-ділового стилів мовлення, дібрано ряд документів, з якими мають працювати студенти - майбутні фахівці технологічної галузі.

2. Дані аналізу методичної літератури, анкетування викладачів та студентів технічних вищих навчальних закладів показали, що в сучасній практиці роботи негуманітарних університетів приділяється недостатня увага щодо розвитку професійного мовлення

Графік 1

Рівень сформованості професійного мовлення студентів ЕГ та КГ

на початок експерименту

Графік 2

Рівень сформованості професійного мовлення студентів ЕГ та КГ на кінець експерименту

3. У процесі експерименту було визначено стан упровадження української мови, рівень мовленнєвого розвитку студентів, що засвідчило невисокий рівень мовленнєвого розвитку та дозволило визначити головні причини: недостатній рівень володіння українським професійним мовленням викладачів технічних внз, який пов'язаний із відсутністю посібників, методичних розробок, словників фахового спрямування, виданих українською мовою.

4. Формування професійного мовлення студентів внз становить безперервний процес, що ґрунтується на вміннях: спостерігати, сприймати, аналізувати, відтворювати, конструювати, редагувати, вдосконалювати тексти наукового та офіційно-ділового стилів мовлення.

5. Як засвідчили результати дослідження, і в експериментальних, і в контрольних групах значно зменшилась кількість студентів із середнім, особливо, з низьким рівнем знань, що відповідає рівню сформованості професійного рівня у досліджуваних. Разом з тим, зростання рівня знань в експериментальній та контрольній групах пройшло неоднаково: кількість студентів із низьким рівнем знань в ЕГ зменшилась на 19,8 % , а у КГ на 11,4 %; із середнім в ЕГ на 8,6 %, а у КГ – на 7,1 %. Відносна ж кількість студентів із достатнім рівнем збільшилася в ЕГ на 12,8 %, а у КГ на 7,9 % та з високим рівнем у КГ на 10,6 %, а у ЕГ на 15,6%. Ці дані свідчать про ефективність запропонованої нами навчально-методичної системи формування професійно зумовленого мовлення студентів технологічного факультету.

6. Пропоновану методику роботи над формуванням професійного мовлення студентів внз можна вважати ефективною, оскільки в ході дослідного навчання забезпечувався активний процес удосконалення мовлення за фахом, засвоювалися якості мовлення: аналізувати професійно-термінологічну лексику, перекладати тексти наукового та професійного змісту, створювати власні висловлювання.

7. Запропоноване в дисертаційному дослідженні поетапне формування професійного мовлення – перша спроба вдосконалити програму курсу “Ділове українське мовлення”, спрямовану на активне формування мовлення студентів упродовж усього періоду навчання, що сприятиме зростанню їхньої професійної майстерності та якості знань у технічному внз українською мовою.

8. Дослідження дозволило простежити деякі закономірності формування професійного мовлення студентів внз: безперервність мовленнєвої підготовки; текстову основу професійного мовлення; засвоєння особливостей усної та письмової форм літературної мови; професійно-термінологічної лексики; загальний розвиток мовленнєвих умінь та навичок студентів; удосконалення нормативних та комунікативних якостей мовлення.

9. Це підтверджує концептуальність засади про безперервність мовної освіти, комунікативно-діяльнісний підхід до навчання мови, підвищення рівня культури мовлення студентів технічного внз.

Перспективу подальшого дослідження проблеми вбачаємо у подальшій гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу, що забезпечить повноцінне формування національно-мовної особистості та розвитку сучасної технічної інтелігенції; у створенні українськомовного середовища в усіх сферах життя та діяльності технічного вищого навчального закладу.

Проведене дослідження не претендує на всебічний розгляд проблеми формування професійного мовлення студентів технічного внз. У ньому, на наш погляд, розглянуто один із можливих, більш ефективних підходів її вирішення.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Шляхи засвоєння власне української лексики і фразеології студентами технічного вузу // Актуальні проблеми розбудови національної освіти. Збірник науково-методичних праць. - Частина ІІІ. - Київ-Херсон, 1997. – С. 170-173.

2. Українська мова як засіб формування духовності студентів технічного вузу / Збірник наукових праць. - Частина ІІ. – Херсон, 1998. – С. 187-189.

3. Мовна ситуація і державний статус української мови наприкінці ХХ ст. - Наукова конференція. – Київ, 1998. – С. 136-138.

4. Засвоєння ткацької лексики української мови студентами технічного вузу / Південний архів. Збірник наукових праць. - Випуск 1. - Херсон, 1998 – С. 178-184.

5. Українська лексика та фразеологія у сучасному термінознавстві / Проблеми легкої та харчової промисловості України. - 1998. - №1– Херсон – Київ –Хмельницький. – С. 242-244.

6. Методичні засади формування професійного мовлення / Збірник науково-методичних праць. - Випуск Х. – Херсон, 1999. – С. 141-151.

7. Методика роботи над професійним мовленням студентів технічного вузу // Дивослово. - 2000. - № 6. – С. 24-26.

8. Методичні поради з української мови / Посібник для слухачів Центру довузівської підготовки при Херсонському державному технічному університеті. - Херсон: ХДТУ. – 1998. – 51 с.

9. Чи вміємо писати диктант? Навчальний посібник. - Херсон: ХДТУ, 2000. – 44 с.

10. Виховуємо патріотів засобами рідної мови / Вісник. - Херсон: ХДТУ, 1998. - № 3. – С. 39-40.

11. Психологічні основи засвоєння української лексики студентами технічного вузу / Вісник. - Херсон: ХДТУ. – 1998. – С. 41-42.

12. Наше сьогодення – пильна увага до минулого України / Вісник № 4 – Херсон: ХДТУ. – 1998. – С. 62-64.

13. Проблеми гуманізації викладання української мови // Роль вузів у рішенні проблем неперервної освіти та виховання особистості. Міжнародна науково-методична конференція. –Харків, 1995.–С.31-32.

14. Проблеми вивчення української мови в технічному вузі студентами, які раніше не вивчали мову // Вклад Херсонского индустриального института в подготовку кадров и развитие техники и технологии отраслей народного хозяйства (Тези доповідей наукової конференції). –Херсон: ХІІ., 1991. – С.359.

Тоцька Н. Л. Формування професійно зумовленого мовлення студентів внз (з технологічних спеціальностей легкої промисловості). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання (українська мова). – Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2001.

У дисертації запропоновано науково обґрунтовану методичну систему, що визначає зміст, оптимальні методи і прийоми та засоби роботи з формування професійно зумовленого мовлення студентів технічного внз. Встановлено, що застосування різних видів діяльності студентів дозволило реалізувати комунікативний аспект у навчанні та досягти вищого рівня мовленнєвих умінь і навичок. Новизну дисертаційного дослідження становить пошук та застосування таких шляхів, форм і методів навчання української мови, які за своїм характером та структурою максимально наблизили навчальний процес до умов майбутньої фахової діяльності (на зразок науково-професійної термінології, ділової документації за фахом, лексичного та професійно-мовленнєвого дидактичного матеріалу).

Ключові слова: професійно зумовлене мовлення; науково-термінологічна лексика, фахова ділова документація, мовленнєва компетенція, комунікативно-діяльнісний підхід.

Тоцкая Н.Л. Формирование профессионально обусловленной речи студентов технического вуза (технологических специальностей легкой промышленности). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика обучения (украинский язык). – Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2001.

В диссертации исследована проблема формирования профессиональной речи студентов технического вуза. Ее актуальность определяется потребностью государства в специалистах с высоким уровнем теоретических знаний и практических навыков владения профессиональной речью. Прослеживается необходимость программы курса "Деловая украинская речь" и комплекса заданий для профессиональной речевой подготовки будущих специалистов-технологов.

Методической основой научной работы являются общие философские положения о взаимосвязи профессиональной речи и мышления; положения о диалектическом единстве содержания и формы; осознания речи в национально-культурном и государственном возрождении Украины, а также научные положения о коммуникативных качествах профессионально обусловленной речи. Теоретическую основу исследования составляли труды ученых-языковедов, психолингвистов, лингводидактов по проблемам стилистики, теории и практики речевой деятельности, методики обучения языку, а также формирования профессиональных речевых умений и навыков студентов технических вузов Украины.

Разработанная модель включала три взаимосвязанные этапа, направленных на формирование навыков и умений профессиональной речи студентов. На первом – организационном – определялись теоретические основы, научная и методологическая база, систематизировались разработки отдельных концепций изучения профессионально речевого курса технических университетов. На втором этапе – прогностическом – проводился констатирующий срез знаний студентов, а также анкетирование, которое выявило уровень сформированности лингвистических и профессионально-речевых знаний и умений четверокурсников технологического факультета Херсонского государственного технического университета. Кроме того, проведено исследование украинской профессиональной речи студентов-технологов. На основании данных разработана программа речевого курса "Деловая украинская речь". На третьем – практически-обобщающем этапе проводился формирующий эксперимент, где проверялась разработанная методика занятия курса. В работе сформулированы и теоретически обоснованы выводы эксперимента. Для студентов, которые отбирались в экспериментальные группы, обеспечивались определенные условия реализации проблемы профессионально обусловленной речи: внедрение украинского языка в техническом вузе; обеспечение необходимого уровня профессионального мастерства преподавателей гуманитарных и специальных дисциплин; владение критериями формирования профессиональной речи; положительное влияние украинской профессиональной речевой деятельности на формирование личности студентов, развитие их интеллектуальных и моральных качеств.

Для студентов экспериментальных групп организовывался специальным образом построенный учебно-методический процесс, который способствовал формированию необходимой системы знаний, умений и навыков. Это достигалось путем активного включения студентов в познавательную деятельность, привлечения их к научно-творческой работе, постепенного увеличения степени самостоятельности.

Результаты анкетирования студентов технических вузов Украины подтвердили необходимость и целесообразность разработанной программы курса "Деловая украинская речь" и системы заданий для формирования профессиональной речи будущих специалистов. Результаты исследования могут быть использованы преподавателями и студентами технических университетов на занятиях как гуманитарных, так и профелирующих дисциплин.

Сущность предлагаемой методики состоит в максимальном приближении специального курса к условиям будущей деятельности (на основании научно-профессиональной терминологии, образцов деловой документации по специальности, лексического и речевого дидактического материала).

Ключевые слова: профессионально обусловленная речь, деловая профессиональная документация; научно-терминологическая лексика; речевая компетенция, коммуникативно-деятельностный подход.

N.L. Totskaya. Formation of professionally oriented speech of students of Technical Higher Schools (technological specialties of Light industry). – Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of the candidate of Pedagogical Sciences, specialty 13.00.02 – theory and methods of teaching (Ukrainian language) Institute of Pedagogics of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

The Dissertation presents scientifically grounded methodical system that determines contents, optimum methods ways and means of work forming professionally – oriented speech of students of technical higher school. It is determined that the usage of different kinds of students activity allowed to realize communicative aspect in teaching and to achieve higher level of speech skills and habits.

The novelty of the dissertation study is search and application of such ways, forms and methods of Ukrainian language teaching which (according to their character and structure) approached academic process maximum to conditions of future special activity (on examples of scientific – professional terminology, business documentation according to speciality, lexical and professional speech didactic material).

Key words: professionally-oriented speech, scientifically-terminological lexics; special business documentation; speech competence; communicative activity approach.