Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





АНДРІЙЧЕНКО Л

АНДРІЙЧЕНКО Л.В., кандидат с.-г. наук, Миколаївський інститут агропромислового виробництва УААН;

ПЛОСКІРА О.М., студентка, Миколаївський державний аграрний університет.

ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

НА ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ҐРУНТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯРОЇ ПШЕНИЦІ

У польовому досліді при вирощуванні ярої пшениці відмічена позитивна дія мінеральних добрив на поживний режим ґрунту. Найвищий уміст мінерального азоту та рухомого фосфору в ґрунті спостерігався при внесенні добрив у дозі N90Р90. Цей варіант забезпечував і найбільший приріст урожаю зерна ярої пшениці.

In field experiment under growing of spring wheat is noted positive influence of the mineral fertilizers on nourishing mode of soil. The top amount of mineral nitrogen and movable phosphorus in soil was kept when contributing fertilizers in dose N90Р90. This variant has provided and the most increase of harvest grain of spring wheat.

Постановка проблеми. Найбільш сприятливі умови для досягнення високої продуктивності рослин та, водночас, підтримання родючості ґрунту на потрібному рівні, створюються при повному забезпеченні їх елементами живлення. Виявлення закономірностей дії мінеральних добрив на родючість ґрунту та врожай сільськогосподарських культур є важливою умовою для розробки науково обґрунтованої системи удобрення.

Аналіз останніх публікацій. Сучасні сорти ярої пшениці мають високий потенціал урожайності (в дослідах до 50-55 ц/га, в умовах виробництва до 30-35 ц/га). Проте середній урожай за останні чотири роки по Україні в умовах Степу становив лише 17,4-20,5 ц/га. Одна з причин невисокої врожайності в південному регіоні - недостатнє вивчення умов ефективного застосування добрив з урахуванням ступеню зволоження та забезпеченості ґрунту елементами живлення [1].

В основних районах вирощування ярої пшениці встановлений достатньо тісний корелятивний зв'язок між кількістю внесених добрив, вмістом рухомих форм поживних речовин у ґрунті і врожайністю культури. Існує думка, що нагромадження у ґрунті рухомих сполук азоту, фосфору і калію також зменшує негативний вплив погод- них умов і сприяє стабілізації врожаїв [2, 4, 9, 10, 11]. Але більшість дослідів щодо вивчення впливу мінеральних добрив на поживний режим ґрунту та врожайність ярої пшениці проведені у зонах

Полісся та Лісостепу або у зоні Степу, але в умовах зрошення [2, 4, 6, 7]. При вирощуванні ярої пшениці в богарних умовах південного Степу це питання залишається недослідженим.

Результати досліджень та їх обговорення. Дослідження проводили на землях Миколаївського інституту АПВ УААН у 2004-2006 рр. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем південний на карбонатному лесі. Потужність гумусового горизонту - 30 см, гумусово-перехідного - 60 см. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,8). Наявність гумусу в орному шарі ґрунту - 2,92 % (за Тюріним), нітратного азоту - 1,53 (за Кравковим), рухомого фосфору - 14,9 (за Чи- ріковим), обмінного калію - 27,3 мг на 100 г ґрунту (за Чиріковим).

Площа облікової ділянки - 25 м, повторність чотириразова. Із мінеральних добрив використовували аміачну селітру, суперфосфат та амофос, які вносили під передпосівну культивацію у різних дозах і співвідношеннях. Уміст калію в ґрунтах даного типу оцінюється як високий та дуже високий, тому калійні добрива не вносили.

Відбір ґрунтових зразків здійснювали відповідно положень загальних методичних посібників [3, 5]. Вміст у ґрунті поживних елементів визначали у шарі 0-30 см під час сівби та перед збиранням урожаю ярої пшениці. Азот нітратний і аміачний визначали за Кравковим, рухомий фосфор та обмінний калій - за Чиріковим. Агротехніка ярої пшениці була загальноприйнятою для південного Степу України.

Наші дослідження показали, що у ґрунті на варіанті без добрив уміст доступних форм поживних

Внесення азотного добрива в дозі 60 кг д.р./га збільшило сумарний уміст мінерального азоту (Ы -ЫН4 + Ы-ЫО3) на 39-52 % відносно неудобреного фону. Азотні добрива в дозі 90 кг д.р./га сприяли найбільш суттєвому підвищенню кількості сумарного мінерального азоту - на 87-93 % по відношенню до контролю.

Фосфор вносили в дозах Р60 і Р90 у різних комбінаціях із азотними добривами. Це сприяло суттєвому збільшенню рухомих фосфатів у ґрунті, але в менших кількостях та процентних відношеннях у порівнянні з аналогічними дозами азотних добрив. Так, доза Р60 підвищила вміст рухомого фосфору відносно контролю в середньому на 4,7 %, а доза Р60 - на 8,0 %. Вміст дос- елементів у фазу сходів ярої пшениці за сучасною класифікацією був середнім по азоту, підвищеним по фосфору і дуже високим по калію (табл. 1).

тупного калію в ґрунті не залежав від внесених добрив.

Отже, після внесення добрив агрохімічні показники ґрунту згідно прийнятої класифікації змінилися таким чином: доступний азот перемістився з групи середньої кількості до підвищеної, рухомий фосфор - з групи підвищеної до високої, і доступний калій залишився на рівні дуже високої кількості.

Упродовж вегетації ярої пшениці вміст доступних поживних речовин у ґрунті змінюється внаслідок їх використання рослинами на формування врожаю, мікробіологічної діяльності та інших процесів. Закономірності цих змін відображено в таблиці 2.

З приведених даних видно, що рівень умісту доступних поживних речовин у ґрунті змінився в напрямку їх зменшення. Незважаючи на це, в основному збереглися закономірності їх кількісного співвідношення між варіантами. Так, невисокі показники сумарного мінерального азоту були на контролі і при внесенні Р60. Достовірно більшими по відношенню до контролю вони виявилися у варіантах, де внесено азотні добрива.

На кінець вегетації ярої пшениці відбувся певний перерозподіл


Сторінки: 1 2