мало в обох зонах. У зоні Лівобережного Полісся переважають середні значення вмісту кобальту, а в лісостеповій частині - високі (табл. 3).

У VIII турі обстеження в зоні Полісся площа ґрунтів із середнім вмістом кобальту зменшилась на 5,7 % на користь групи з високим вмістом. Забезпеченість ґрунтів Лісостепу цим мікроелементом стабільніша, коливання не перевищують і 2 %. З огляду на зазначене можна зробити висновок і про досить сталу ситуацію із вмістом кобальту в обох зонах.

У VIII турі обстеження в зоні Полісся площа ґрунтів із середнім вмістом кобальту зменшилась на 5,7 % на користь групи з високим вмістом. Забезпеченість ґрунтів Лісостепу цим мікроелементом стабільніша, коливання не перевищують і 2 %. З огляду на зазначене можна зробити висновок і про досить сталу ситуацію із вмістом кобальту в обох зонах. Висновки

Грунти Лівобережного Полісся низько забезпечені міддю та цинком і мають середній вміст кобальту, що свідчить про необхідність застосування відповідних мікродобрив. Грунти Лісостепу в основному не потребують внесення мікродобрив, крім незначних площ з недостатнім вмістом цинку.

Досить значна перевага в забезпеченні ґрунтів Лісостепу міддю, цинком і кобальтом порівняно із зоною Полісся підтверджує закономірність збільшення вмісту мікроелементів зі

зростанням вмісту гумусу та більш важким гранулометричним складом ґрунту. 3. З огляду на незначну часову мінливість показників міді, цинку і кобальту та підвищений їх вміст у ґрунтах Лісостепу доцільно збільшити періодичність їх визначення в процесі агрохімічної паспортизації земель до 10 років. Пропозиції щодо подальших досліджень. Найближчим часом необхідно провести збір, аналіз і узагальнення результатів агрохімічної паспортизації земель щодо вмісту мікроелементів з метою усунення низки науково-методичних проблем, які не дозволяють об'єктивно оцінити одержану інформацію на рівні країни. Визначити найбільш прийнятний метод екстрагування. Розробити нормативно-довідкову базу для об'єктивної оцінки ступеня забезпеченості ґрунту рухомими формами мікроелементів та розробки рекомендацій із раціонального застосування мікродобрив.

ЛІТЕРАТУРА

Якість грунтів та сучасні стратегії удобрення / За ред. Д. Мельничука, Дж. Хофмана, М. Городнього. - К.: Арістей, 2004. - 488 с.

Анспок П.И. Микроудобрения: Справочник. - 2-е изд., перераб. и доп. - Л.: Агропромиздат, 1990. - 272 с.

Зырин Н.Г. Распределение и варьирование содержания микроэлементов в почвах Русской равнины // Почвоведение. - 1967. - №7. - С. 77-87.

Мірошниченко М.М., Десенко В.Г., Богдич І.В., Жадан Б.І., Севастьянов О.Б. Проблеми оцінки забезпеченості ґрунтів мікроелементами за результатами еколого-агрохімічної паспортизації // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2006. - Вип. 4(37). - Т.2. - С. 101-106.

Макарова Ґ.А., Любарцев В.М., Хоненко Л.Г., Попова М.М., Кравченко К.М., Чорна Т.М., Кравченко О.В., Ганцевська Н.А. Вміст і динаміка рухомого цинку і рухомого марганцю в грунтах Миколаївської області // Збірник наук. праць ПДАТУ. - 2007. - Випуск 15. - Том 1. - С. 60-63.

Пономаренко М.П., Заїка І.В., Васюра Н.І. Встановлення ступеня забезпеченості грунтів мікроелементами // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2006. - Вип. 4(37). - Т. 2. - С. 123-129.

Методические указания по определению тяжелых металлов в почвах сельхозугодий и продукции растениеводства. - Изд. 2-е, перераб. и дополненное. - М., 1992. - 62 с.

Методические указания по агрохимическому обследованию почв сельскохозяйственных угодий. - Издание 2-е, дополненное. - М., 1985.

Головатый С.Е. Тяжелые металлы в агроэкосистемах / Республиканское унитарное предприятие "Институт почвоведения и агрохимии". - Минск, 2002. - 240 с.