ПЕНЗЕНИК Ю.Ю., ФАНДАЛЮК А.В., ст.н.с., кандидат с.-г. наук,

ПАСІЧНИК О.Р., СТЕПАШУК І.С. Закарпатський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції

ЕКОТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПРИТРАСОВИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Висвітлюються проблеми забруднення важкими металами, такими, як свинець, цинк і кадмій, сільськогосподарських угідь, прилеглих до основних автошляхів і контрольно-пропускних пунктів.

Make dirty soil problems by heavy metals such as lead, zinc and cadmium of near- route agricultural soils to main roads and control-passing stations are throw light upon this valuation.

На сучасному етапі розвитку людства наука порушує питання про суттєвий вплив людської діяльності на міграцію і перерозподіл хімічних елементів у біосфері. Діяльність цих процесів порівнюють з геологічними процесами, які відбуваючись на нашій планеті, створюють складні хімічні сполуки органічної природи, що раніше не виникали спонтанним шляхом. Академік В.І. Вернадський, розглядаючи з геохімічних позицій термін "ноосфера", писав: "Це біосфера, що хімічно різко змінюється людиною свідомо і, головним чином, несвідомо" [1].

Зберегти ґрунт у первинному природному стані практично неможливо, тому що на всю поверхню земної кулі тією чи іншою мірою впливають антропогенні фактори. Проблема полягає не в тому, щоб мати незабруднений ґрунт, а в тому, щоб рівень вмісту важких металів антропогенного походження знаходився в землях сільськогосподарського використання в кількості, яка не призводить до негативних наслідків, тобто не накопичується в рослинах.

За останні десятиріччя Закарпатська область стала однією з найбільш завантажених щодо руху та кількості автотранспорту. Ці передумови виникли у зв'язку з тим, що Закарпаття межує з багатьма країнами Європи. В області функціонують 6 залізничних і 8 автомобільних пунктів пропуску через державний кордон (КПП). Протяжність автомобільних шляхів загального користування Закарпатської області складає 3329 км (близько 2 % від загальної протяжності шляхів України) [2]. При інтенсивному розвитку автомобільного транспорту і наявності густої мережі автомо-більних доріг слід очікувати забруднення ландшафту свинцем, цинком та кадмієм, який надходить у навколишнє середовище з відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згорання. В зв'язку з цією ситуацією викиди токсичних речовин зросли в декілька разів, тому виникає потреба у вивченні їх впливу на навколишнє середовище і особливо на ґрунти сільськогосподарського призначення.

За статистичними даними, викиди токсичних забруднювачів автотранспортом у Закарпатській області складають більше 50 % від загальної кількості. Викиди свинцю по області за 2006 рік у порівнянні з 2000 роком збільшилися в півтора раза. Загалом учені прогнозують, що кількість викидів свинцю на 1 км2 у 2010 році буде становити біля 15 кг [2, 3, 4]. Тому серед основних вимог до розвитку транспортної системи в Закарпатті особлива увага приділяється екології, а саме слід законодавчо врегулювати всі екологічні питання, що виникають при експлуатації транспортної системи.

Мета роботи. Інтенсивний розвиток автомобільного транспорту і наявность густої мережі автомобільних доріг викликають забруднення ландшафту свинцем, цинком та кадмієм, який надходить у навколишнє середовище з відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згорання. В зв'язку з цією ситуацією викиди токсичних речовин зросли в декілька разів, тому виникає потреба у вивченні їх впливу на навколишнє середовище і особливо на ґрунти сільськогосподарського призначення.

Методи досліджень. Накопичення важких металів вивчали на прилеглих до автошляхів сільськогосподарських угіддях за маршрутами Ужгород - Перечин; Мукачеве - Львів; Мукачеве - Берегове; Берегове - Виноградів; Хуст - Рахів; та на контрольно-пропускних пунктах (КПП) сіл Лужанка і Вілок. Пробні майданчики довжиною 200-500 м розміщували на відстані до 10 м, 10-50 м і 50-100 м від полотна дороги. Зразки ґрунту відбирали ранньою весною до початку вегетації рослин (березень), а в період повного розвитку рослин (червень) і при закінченні вегетації (вересень) відбирали ґрунтові та рослинні зразки.

Валовий вміст важких металів визначали на основі азотнокислої витяжки з наступним випаровуванням пероксиду водню, а кількість рухомих форм визначали витяжкою 1н НС1.

Результати досліджень. За результатами досліджень встановлена пряма залежність між забрудненням сільськогосподарських угідь, що прилягають до трас, та їх навантаженням. Найменш забруднені угіддя біля доріг обласного значення. Вздовж цих доріг вміст свинцю у ґрунтах сільськогосподарського призначення менший у 2 - 3 рази. Відповідно завантаженість автошляхів у напрямках Ужгород - Перечин, Мукачеве - Берегове, Берегове - Виноградів у декілька разів менша. Найменш забруднені ділянки біля автошляхів у гірських районах (Хуст - Рахів). Це пояснюється тим, що в гірських умовах міграційні процеси більш інтенсивні й акумуляція свинцю в ґрунтах менша, ніж у низинних районах, а ще чималу частку викидів поглинають лісові насадження.

Аналітичні дослідження показали, що із трьох металів, які ми визначали, не перевищує гранично допустимих концентрацій вміст цинку та кадмію (табл. 1). Проте з кожним роком спостерігається тенденція до їх збільшення. Невтішна ситуація складається щодо вмісту свинцю на автомагістралях з інтенсивним рухом і в місцях скупчення транспорту, тобто біля КПП. Якщо у 2005 році перевищення ГДК спостерігалося лише на пунктах пропуску, то вже наступного його валовий вміст у ґрунтах, прилеглих до автомагістралі Мукачеве - Львів, зріс більш ніж удвоє і становив 45,6 - 50,0 мг/кг на відстані до 50 метрів від полотна дороги. Ще через рік концентрація свинцю зросла до 75,4-78 мг/кг ґрунту і поширилася до ста метрів від дороги (рис. 1). Завантаженість