ПАРАМЕТРИ ЯКОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКА ТА РІВНЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ

Узагальнено результати досліджень якості зерна пшениці озимої залежно від попередника та доз і співвідношень добрив. Виявлено зміни фізичних та біохімічних параметрів якості зерна.

Generalized the rezult of researches of quality of the winter wheat's grain depending on a precursor, doses and correlations of fertilizers. Established the changes a physical and biochemical parameters of grain's quality.

Постановка проблеми. Аналіз останніх публікацій. Сучасні районовані сорти пшениці озимої високопродуктивні. Біологічний оптимум вмісту білка в їх зерні сягає 14 - 16 %. За інтенсивної технології вирощування пшениці озимої у Лісостепу можливі врожаї зерна 80 - 100 ц/га [1].

Кращими попередниками у районах нестійкого зволоження є багаторічні трави на один укіс, зернобобові та інші. Після кукурудзи на силос пшеницю озиму можливо вирощувати з добрим ефектом за умови, якщо ґрунт буде якісно підготовлений за 20 років до сівби, а запаси продуктивної вологи в орному шарі грунту будуть задовільні (15 - 20 мм) [1, 2].

Проблема поліпшення якості зерна пшениці озимої, поряд з підвищенням урожайності, має важливе значення. З тим, щоб управляти процесом формування врожаю і його якості, необхідно проводити активний моніторинг навколишнього середовища, тобто вести спостереження за комплексом чинників, які впливають на рівень врожаю та якість пшениці озимої, і використовувати ці результати для їх поліпшення.

Умови та методика досліджень. Ґрунт дослідних полів - реградований чорнозем із вмістом гумусу 3,22 %, рН - КСІ 6,6 - 7,1, гідролітична кислотність 1,49 мг-екв./100 г грунту, гідролізо- ваний азот (за Корнфільдом) - 8,6 - 9,2, рухомі форми фосфору (за Труогом) - 15,9 - 17,8, обмінного калію - 10,7 - 10,9 мг на 100 г сухого грунту.

Для даного регіону характерна добра теплозабезпеченість. Середньорічна температура становить 7,9 0С, сума середньодобових ефективних температур (>10 °С) за квітень-вересень 1153 оС. Максимальна температура повітря влітку підвищується до 36, 39 оС, а мінімальна в окремі дні зими знижується до - 34, - 41 оС. Амплітуда коливань середніх місячних температур 25 - 20 оС вказує на помірність континентального клімату.

Стійкий сніговий покрив спостерігався наприкінці грудня. Його середня товщина від 7 - 9 до 13 сантиметрів. Кількість днів із снігом - 88. Для зони досліджень є характерним необов'язкове сніголежання. Танення снігу спостерігається 13 - 23 березня і продовжується 10 - 14 днів.

Річна кількість опадів - 551 мм з коливанням від 371 до 783 мм. Кількість років з опадами менш як 500 мм складала 30 %, а менш як 400 мм - 10 %. За теплий період випадає 59 % від суми опадів за рік. Головне природне джерело води для рослин - атмосферні опади, кількість яких у роки досліджень у теплий період складала найбільше у 2006 році - 280 мм (норма 243 мм), середня у 2005 році - 223 мм і найменша у 2007 році - 188 мм, що нижче від норми на 47 %. У червні-липні 2007 року спостерігалася низька відносна вологість повітря (понад 19 днів) та вища від норми температура повітря. Однак рослини пшениці озимої сорту Донецька 48 виявилися витривалими до таких умов і сформували 56 - 58 ц/га зерна завдяки високим (перехідним) запасам вологи грунту, які залишилися після попередника і поповнилися в осінньо-зимово-весняний період (128,9 мм). Таким чином, можна констатувати про достатню забезпеченість рослин пшениці абіотичними факторами в регіоні.

Добрива (Ыаа, Рсг, Кх) вносили врозкид поверхнево, під основний обробіток (оранку на 20 - 25 см). Наступні обробітки грунту проводили культиватором (КПС - 4,2) із середніми боронами до посівного стану.

Сорт Донецька 48 середньорослий, характеризується високою здатністю до продуктивного кущіння та високою зерновою продуктивністю. Висівали насіння І класу якості.

Сівбу проводили сівалкою точного висіву 20 - 22 вересня. Норма висіву: після кукурудзи - 5, конюшини і гороху - 4,5 млн. шт./га схожих зерен. Сходи отримували на 7 - 8-й день. Осіння вегетація тривала 48 - 52 дні. Захист зерна і посівів пшениці озимої проводили згідно з результатами агробіологічного контролю.

Збирання врожаю - Сампо 500 з усієї облікової ділянки.

Площа посівної ділянки - 80,5, облікової - 50 кв. м при чотирикратній повторності варіантів.

Для аналізів структури врожаю відбирали пробні снопи з 1 м2 в усіх повтореннях. Вміст у зерні білка визначали за ГОСТ 10840-91, кількості та якості клейковини (ВДК) за ГОСТ 13586,1, натурної маси зерна - ГОСТ 10840-64, масу 1000 зерен ваговим методом, склоподібність - ГОСТ 10987-91.

Урожай зерна доводили до 14-відсоткової вологості. Дисперсійний та кореляційний аналізи виконували за Доспеховим Б. А. [5].

Пшениця озима в дослідах вирощувалася після кукурудзи на силос, зібраної 5 - 6 серпня, та конюшини на укіс, зібраної 6 - 8 червня, і гороху, зібраного 23 - 25 червня. Під пшеницю озиму вносили мінеральні добрива: одинарну (М6р4Кбо) та півтори дози (М90Р60Кд0).

Результати досліджень. У середньому за роки досліджень (2005 - 2007 рр.) найменшу кущистість пшениці озимої виявлено після кукурудзи на силос, а найсильнішу - після гороху. Підвищені дози добрив після