Результати досліджень та їх аналіз. Результати досліджень підтверджують реальну можливість отримати в зоні Лісостепу України врожайність коренеплодів буряків цукрових 45,0 - 55,0 т/га, збір цукру 8,6 - 9,19 т/га (табл. 1); приріст урожайності коренеплодів при застосуванні азотно-гумінових добрив - 25,0 (вар. 3) - 65,8 % (вар. 7). Таким чином, локальне внесення основної дози у розрахунку 60 кг/га азоту і фосфору разом із кальцієм та гуматом амонію в одній гранулі забезпечує максимальні прирости врожаю цукрових буряків. Нові азотно- гумінові добрива забезпечили достовірний приріст урожаю коренеплодів (3,0 - 11,7 т/га) до варіанта 2 із внесенням чистого гранульованого сульфату амонію; одночасно на 0,16 - 0,43 т/га зростав збір цукру.

Окупність нових азотно-гумінових добрив урожаєм коренеплодів сягала нормативних значень (18 - 20 кг на 1 кг д.р.) для зони Лісостепу України. Завдяки новим тукам окупність одиниці діючої речовини, відносно сульфату амонію, зросла на 8 - 9 кг коренеплодів.

Пайова частка нових азотно-гумінових добрив у формуванні приросту врожаю порівняно із застосуванням під буряк цукровий сульфату амонію зростає на 6 - 26 %. Отже, для отримання додатково 0,16 - 0,43 т/га цукру необхідно локально вносити у підживлення буряків цукрових нові азотно-гумінові добрива. Підтвердженням такої пропозиції є наслідки випробувань нових туків у виробничих умовах, де вони забезпечили: 44,8 т/га коренеплодів із вмістом цукрів 18,4 % та збором цукру - 8,24 т/ га; відповідно на контролі - 36,4, 17,8 і 6,48 т/га. Прирости достовірні (НіР0,95 - 1,93 т/га і 0,41 %). При цьому коефіцієнт енергетичної ефективності завдяки новим тукам сягав 5,9 одиниці. Отже, за рахунок нових туків створюється додаткова енергія, а висока врожайність (44,8 - 59,7 т/га) коренеплодів вказує на їх біораціональність.

На посівах соняшнику також встановлено достовірне зростання врожайності та збільшення вмісту жиру і білка у насінні під дією нових туків (табл. 2). Внесені локально у ранні фази розвитку рослин нові азотно-гумінові добрива сприяли збереженню густоти рослин соняшнику, збільшенню маси 1000 насінин тощо. Густота стояння рослин на удобрених новими туками ділянках зростала відносно контролю без добрив на 20 - 23 %, а маса 1000 насінин - більш ніж у 2 рази. Одночасно висота рослин гібриду Харківський 49 зростала до 117 - 122 см (на контролі - 110 см), на 1 - 2 шт. зростала кількість листків на одній рослині, до 27,3 см діаметр кошика (на контролі - 25,8 см), а також вихід насіння з одного кошика до 60 - 63 г (на контролі - 50 г). При цьому відбувалося зниження ураження стебел і кошика гнилями. Отже, застосування мінімальних доз азотно-гумінових добрив сприяло підвищенню врожайності насіння соняшнику на 40,8 - 69,2 % при високих показниках якості. Реакція рослин соняшнику на застосування очищеного гранульованого сульфату амонію була дещо нижчою. Пайова участь нових азотно-гумінових добрив у формуванні врожаю сягала 40 %.

У нових азотно-гумінових добривах наявні більш активні, ніж у чорноземних ґрунтах, функціональні карбоксильні групи, які хімічно більш зрілі та знаходяться на подальших стадіях гуміфікації з більш складною будовою [12]. Відмічені властивості та хімічні структури визначають активні позиції гуматів нових добрив у біосинтезі рослин, що й видно на прикладі наших досліджень. Окрім того, за даними, отриманими нами на спектрографі ІСЛ-28, гумат амонію містить більше 20 неорганічних елементів, які обумовлюють поліпшення живлення і фізіологічних процесів синтезу в рослинах біоактивних речовин. За дослідженнями вчених, гумінові кислоти є оксополікарбоновими кислотами. Тому можливі різні механізми їх впливу на ґрунт і рослини, у тому числі активна участь в окисно-відновних процесах клітин, особливо в генеративних органах рослин, або гормональна дія. Таким чином, нові азотно-гумінові добрива характеризуються як біологічно активні та біораціональні.

Показники енергетичної ефективності використання нових азотно-гумінових добрив, залежно від культури і доповнень компонентів (фосфору, кальцію та солей гумінової кислоти), досить високі - 5,0 - 5,9 одиниці, що вказує на високу енерговіддачу від їх застосування. Отже, солі гумінової кислоти через ґрунт підвищують енергетичний потенціал і за рахунок нових азотно-гумінових добрив створюється додаткова біоенергія, а висока врожайність коренеплодів (45,0 - 59,7 т/га) та насіння гібриду соняшнику (3,46 - 3,79 ц/га) у реальних грунтово- кліматичних умовах вказує на їх біораціональність.

Висновки. Аналіз отриманих наукових даних дає змогу зробити висновок, що теорія застосування добрив потребує подальшого розвитку на базі нових пошуків та переусвідомлення усталених положень з метою розробки механізмів, які б забезпечували вирішення проблем екологічної стійкості агро- екосистем щодо здатності зберігати високу біопродуктивність за високої якості вирощеної продукції. Нові азотно-гумінові добрива підвищують продуктивність буряку цукрового до рівня 45,0 - 59,7 т/га (на контролі 36,0 т/га, НіР095 1,60 -1,61 т/га), соняшнику до 3,51 - 3,81