Уо – урожай з 1 га без добрив або при відносно нижчому початковому рівні їх застосування;

Уд – надбавка урожаю на 1 га за рахунок застосування добрив.

Продуктивність праці визначається за формулами:

,

де Пн – продуктивність праці на неудобрених полях з розрахунку на 1 людино-годину, ц;

Пд – продуктивність праці на удобрених полях з розрахунку на 1 людино-годину, ц;

То – трудові витрати на виробництв продукції в розрахунку на 1 га без внесення добрив, людино-годин;

Тд – додаткові трудові витрати з розрахунку на 1 га у зв’язку із застосуванням добрив, людино-годин.

Рентабельність (Р) застосування добрив у сівозміні за весь термін їх дії може бути виражена за формулою:

,

де ?С – сумарна вартість продукції, одержана від застосування добрив у сівозміні, грн.;

?А – сумарні витрати на добриво і прибирання приросту урожаю в сівозміні, грн.

Розрахунок енергетичної ефективності застосування добрив (за В.Г. Мінєєвим)
подальша інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, зростання врожайності культур супроводжуватимуться збільшенням витрат не поновлюваної енергії, у тому числі і за рахунок зростання застосування добрив. Тому в перспективі важливо розробляти і використовувати енергопротивозатратні технології виробництва, при яких менше витрачається енергії на виробництво сільськогосподарської продукції. А це вимагає від фахівців знання основ розрахунку енергетичної ефективності застосування добрив у прогресивних технологіях.

Енергія, накопичена в сільськогосподарській продукції, оцінюється в мегаджоулях (МДж) і враховується в основній продукції і в загальному урожаї з урахуванням побічної продукції. Кількість енергії, накопиченої в основній сільськогосподарській продукції, одержаній від застосування добрива, визначається за формулою:

, МДж/га,

де Vfo - вміст енергії в основній (господарсько-цінній частині) продукції;

Уп – надбавка урожаю основної продукції сільськогосподарської продукції від добрив;

Ri – коефіцієнт перерахунку одиниці сільськогосподарської продукції в суху речовину; І – вміст загальної енергії в 1 кг сухої речовини основної продукції, МДж;

100 – коефіцієнт перерахунку ц в кг.

Найменша енергетична ефективність спостерігається у азотних добрив, що пов’язано з вищими енерговитратами на їх виробництво порівняно з фосфорними і калійними добривами.

Енергетичні витрати (Ао)на застосування мінеральних добрив визначаються за формулою:

Ао = (HN*aN) + (Hp*ap)+ (Hk*ak) МДж

Де HN, HP, HK – відповідно фактична доза внесення азотних, фосфорних і калійних добрив, кг/га д.р.; aN, ap, ak – енергетичні витрати з розрахунку на 1 кг д.р. азотних, фосфорних і калійних добрив.

Енергетична ефективність (енерговіддача або біоенергетика ККД) застосування мінеральних добрив визначається за формулою:

,

де з – енергетична ефективність (енерговіддача або біоенергетика ККД);

Vfo – кількість енергії, одержаної в надбавці основної продукції від мінеральних добрив, МДж;

Ао – енерговитрати на застосування добрив, МДж.

Агрохімічне забезпечення та агрохімсервіс АПК.

Агрохімічна служба має свою історію. У березні 1965 р прийнято рішення щодо інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на основі широкомасштабного наукового забезпечення, інженерного переоснащення галузі та хімізації виробництва. За короткий час будуються та реконструюються нові заводи для виробництва тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин, інвентарю, добрив, засобів захисту рослин. Науково-дослідні інститути колишнього СРСР розробили обґрунтовані зональні системи землеробства, інтенсивні технології вирощування зернових і технічних культур, картоплі, овочів та плодової продукції.

В 1973-78 рр. у Черкаській, Вінницькій, Харківській та інших областях, як альтернатива загонам «Сільгосптехніки», починають створюватися міжгосподарські агрохімічні об’єднання – районні агрохімцентри за рахунок пайових внесків господарств. При цих центрах створюються агрохімічні лабораторії, в деяких районах до їх складу входили й станції захисту рослин.

Радіологічна служба обласних проектно-пошукових станцій хімізації створена у 1974 р.

Агрохімцентри розширили номенклатуру робіт щодо агрохімічного забезпечення, почали виробляти та вносити добрива, захищати посіви від шкідників, хвороб, бур’янів. При цьому вони запроваджували науково обґрунтовані системи використання засобів хімізації, балансово-обгрунтовані системи використання доз добрив на запланований урожай, розпочали на практиці використовувати результати агрохімічних обстежень грунтів (картограми), що їх виготовляли зональні агрохімічні лабораторії (ЗАК).

Отже, під кінець 70х рр. було створено наукову, матеріальну та організаційну базу для народження нової агрохімічної служби.

У вересні 1979 р. було створено госпрозрахункове республіканське виробничо-наукове об’єднання з агрохімічного обслуговування сільського господарства «Украсільгоспхімія». До складу «Украсілгоспохімії» залучені зональні агрохімічні лабораторії, організації державної служби захисту рослин.

В областях та районах почали діяти обласні та районні об’єднання «Сільгоспхімія», куди увійшли відповідні мехзагони «Сільгосптехніки» та агрохімцентри.

На основі характеристик стану родючості грунтів господарств філія ЦІНАО, обласні, зональні агрохімічні лабораторії розпочинають програмування врожаю сільгоспкультур залежно від родючості полів, сівозмін тощо. Заходи, що здійснювалися для підвищення родючості грунтів, зупинили їх виснаження, а в більшості господарств Лісостепу і Полісся забезпечили позитивний баланс гумусу.

З 1991 р. в Україні розпочалося реформування соціально-економічних відносин. В усіх галузях народного господарства поглибилася економічна криза, яка особливо негативно вплинула на стан сільськогосподарського виробництва. В господарствах не стало коштів для закупівлі необхідної кількості мінеральних добрив, засобів захистку рослин, оплати агрохімічних послуг.

Катастрофічно зменшилося внесення в грунт добрив. Деградація і виснаження грунтів охопили всі регіони.

Реорганізація зачепила й систему «Укрсільгоспхімія». У 1992 і 1993 рр. вона двічі змінювала свою назву – на «Укргрунтозахист» та «Украгрохім».

В 1995 р. державне об’єднання «Украгрохім», його обласні та районні формування були приватизовані. Так утворилося відкрите акціонерне товариство «Агрохімцентр».

У державному об’єднанні «Украагрохім» залишились управління координації роботи регіональних формувань, а також державні служби моніторингу грунтів та захисту рослин. У 1998 р. державні служби реформувались у Центральну державну станцію родючості грунтів і захисту рослин.

Внаслідок цього виникли проблеми щодо забезпечення села засобами хімізації. Тому ВАТ «Агрохімцентр» взяло на себе функцію координуючого органу щодо забезпечення мінеральними добривами та засобами захисту рослин всіх товаровиробників нашої країни.

У травні