Для планування ефективності використання добрив застосовується програмний комплекс «РЕФ». Економічна ефективність використання добрив та засобів хімізації обчислюється за приростом урожайності від застосування добрив залежно від їх частки у формуванні продуктивності культури.

Аналіз отриманих даних польових дослідів з добривами дає змогу запровадити програмний комплекс «ДИАНА» (скорочено від «дисперсійний аналіз»), який дає змогу обчислити середньоквадратичну похибку, найменшу суттєву відмінність, відносну похибку досліду, статистичну достовірність отриманих результатів (Г-критерій).

Комп’ютерна техніка останнім часом широко застосовується для обробки результатів в агрохімічних аналізів грунтів, розчинів і субстратів. Найчастіше подібні програми реалізуються на ПЕОМ і дають змогу вирішити такі завдання: швидко вводити і обчислювати кінцеві результати аналізу за наявності первинних даних і зберігати їх; роздруковувати результати аналізу з видаванням рекомендацій щодо застосування добрив по кожному конкретному зразку; підраховувати середні показники дисперсійного аналізу; видавати акти з калькуляцією виконаних рої по господарствах. Типовим зразком таких програм є «АРМ АНАЛІЗ», розроблений в АСУ-Агрохім при Російській АН.

Використання комп’ютерної техніки дає змогу також підвищити продуктивність праці та поліпшити підготовку матеріалів при побудові картограм. Нині агрохімічна служба забезпечує господарства картограмами кислотності грунтів, рухомого фосфору та обмінного калію. Цінність їх полягає в простоті та доступності сприймання інформації про розподіл досліджуваного фактора у простору, і тому картограм можна використати при контролі змін родючості. Однак побудова картограм – це складний процес, який вимагає значних затрат праці і часу. Тому на основі відомих розробок про використання ЕОМ у тематичному картуванні поверхні Землі були розроблені загальні алгоритми автоматизованого картування для агрохімічної служби.

На першому етапі автоматизованого створюють інформаційну базу на машинних носіях.

На другому етапі проводять логічно-математичну обробку введеної в електронну пам'ять інформації.

Автоматизована побудова картографічного зображення відбувається на третьому етапі. Можливі два рівні автоматизації: використання алфавітно-цифрових друкарських пристроїв (АЦДП) для створення найпростіших лінійно-друкарських карт або виготовлення традиційних карт чи картограм чи картограм з використанням відео-моніторів та принтерів високого рівня (наприклад, 32-колірних лазерних).

Основи економіко-математичного моделювання в агрохімії

Визначення добрив на основі математичної обробки (на комп’ютері) результатів польових дослідів з добривами передбачає:

Обробку результатів багатофакторних дослідів методом регресивного аналізу

Вибір математичної моделі

Розробку виробничої функції

Розрахунок коефіцієнта кореляції між різними показниками.

Під економіко-математичним моделюванням (ЕММ) розуміють комплекс дисциплін, що виникли на стику економіки, математики і кібернетики. ЕММ розробляють принципи побудови відповідної моделі певного процесу (накопичення сухої речовини, урожаю, фотосинтезу, мінерального живлення) з подальшою реалізацією її на електронно-обчислювальній техніці. В.С. Немчинов вважав, що економіко-математичні моделі – це концентрований виклад найбільш загальних взаємозв’язків і закономірностей в математичній формі.

Процес моделювання включає ряд послідовних моментів:

Формулювання економіко-математичного завдання;

Попередній якісний та кількісний аналізи процесу, який підлягає вивченню;

Підбір та попередня обробка необхідної для розрахунків за моделлю інформації;

Обґрунтування вибору математичного аналізу для вирішення проблеми;

Математичне формулювання умов завдання чи проблеми;

Побудова базової моделі ЕММ завдання;

Апробація базової моделі, отримання попередніх результатів;

Аналіз попередніх результатів, коригування ЕММ з урахуванням отриманих даних;

Зведення базової моделі для прийнятої – найбільш адекватної процесу, який вивчається.

Стосовно агрохімії та ґрунтознавства математичні моделі повинні:

Описувати різні можливі стани (рівні) системи грунт-ценоз рослин-навколишнє середовище-керуючий вплив на грунт або окремі його компоненти; ці рівні будуть тими нормативами, які дадуть змогу порівнювати конкретні ситуації з модельними;

Імітувати власні динамічні процеси в системі грунт-рослина-середовище-вплив на грунт, а також реакцію рослин, грунту, середовища, балансу і кругообігу речовин та енергії під впливом керуючих впливів на грунт чи природних динамічних процесів;

Імітувати процес управління родючістю.

Типовим прикладом ЕММ може бути модель оцінки і регулювання родючості грунтів на основ розрахунку грунтово-екологічного індексу (ГЕІ). Система параметрів родючості враховує ряд базисних показників, у рамках яких розраховується зміна основних показників фізичного, фізико-хімічного, агрохімічного, біохімічного складу грунту під впливом різних природних та антропогенних факторів, наприклад застосування мінеральних добрив. Алгоритми розв’язку і система нормативів цієї задачі покладені в основу програмного комплексу агрофізичного моніторингу (ПК АГФМОН).

ПК АГФМОН забезпечує розрахунок еколого безпечного рівня агротехнічного впливу на грунт та застосування мінеральних добрив, особливо фосфорних і хімічних меліорантів.

Основні принципи побудови економіко-математичних моделей використовуються й агро хімслужбою. За допомогою ЕММ та електронно-обчислювальних машин різного класу вирішуються завдання розробки науково обґрунтованого рівня продуктивності культур залежно від удобрення і грунтово-кліматичних умов, розраховується необхідна кількість добрив, засобів хімізації та меліорантів, а також видаються рекомендації щодо ефективного внесення їх, проводиться економічна, агрохімічна та екологічна оцінка застосування.

Моделі передбачають розробку рекомендацій щодо таких показників:

Раціональні норми органічних та мінеральних добрив для отримання запланованого урожаю залежно від властивостей грунту та інших факторів для кожного поля;

Терміни і способи внесення добрив;
загальна кількість добрив за видами в цілому в господарстві;

Додатковий розподіл добрив, які є в господарстві, понад розраховану потребу для вирівнювання родючості грунтів і підвищення якості продукції.

Потребу в добривах визначають на основі автоматизованого блоку даних (АБД грунт) і нормативно-довідкової інформації (НДІ). АБД грунт включає дані щодо генетичних типів грунтів, їх механічного складу, кислотності, вмісту гумусу, макро-і мікроелементів, ступеня еродованості тощо.

НДІ – це дані щодо бонітування грунтів, доз добрив та уточню вальні коефіцієнти, отримані на основі узагальнення науково-дослідних матеріалів.

Програмний комплекс «РАСУД», крім розрахунків доз добривна запланований урожай, використовуються також для підготовки та оформлення проектно-кошторисної документації на застосування добрив, хімічну меліорацію, комплексне агрохімічне окультурювання полів.

Програмний комплекс»МІЕЛ» дає змогу давати рекомендації щодо використання мікроелементів (їх