Принцип участі народних представників в управлінні господарством, характерний для країн соціалістичної орієнтації, був використаний на практиці в Лівії. В країні проголошено лозунг створення “суспільства благополуччя і справедливості”, заснований на ідеях лівійського ісламського соціалізму. У відповідності з ідеєю прямого народовладдя, сформовані вождем лівійської революції М.Каддафи, в країні були ліквідовані традиційні інститути державності, уряду і влади. Їх замінили народні комітети з державно-виконавчими функціями і створені в кінці 70-х років революційні комітети з контрольними повноваженнями і ідеологічними функціями, які повинні стати основою правлячого режиму, прерогативи керівництва передані Вищому народному комітету, а головним законодавчим органом влади став Державний секретаріат. Перед лівійським керівництвом стоїть складна задача перетворення народних комітетів в діючі органи адміністративно-державного управління. В цілому антиімперіалістичний і антикапіталістичний характер діяльності лівійських революціонерів зближує її з реформами вкраїнах соціалістичної орієнтації.

У всіх країнах з прогресивними режимами ведеться наполегливий пошук нових форм організації виробництва. Система господарського правління в Алжирі включає соціалістиче правління у вигляді самогосподарювання господарств, що виникли в результаті створення виборчих комітетів на підприємствах державного сектора. Вони наділені широкими повноваженнями в оюласті управління підприємствами, Асамблеї утворюють п’ять комісій: фінансову, соціально-культурну, по питаннях штатного розкладу і підготовки кадрів, а також з питань дисципліни праці і техніки безпеки. В робочу асамблею обирають від 7 до 25 людей терміном на три роки. Діяльність цього органу має великий вплив на розвиток національних компаній – основної організаційної форми управління державними підприємствами в Алжирі. Створення робочих асамблей здійснюється відповідно із Законом про соціалістичне управління підприємствами, в якому передбачено посилення функцій контролю робочих з метою підвищення ефективності виробництва.

Зміни в державно-політичній структурі цих країн спрямовані на створення нової системи управління з широкими можливостями політичного і економічного маневру. вони дозволили державі активізувати свою діяльність перш за все в економіці.

Вдосконалення методів керівництва в арабських країнах – необхідна умова перевтілення знову створених ланок управління в єдиний механізм економічного регулювання для послідовного здійснення прогресивних соціально-економічних перетворень, для подальшої трансформації економічного бізнесу.

Список літератури: