2. Шкода завдана особі внаслідок кримінального переслідування відшкодовується державою у повному обсязі, незалежно від вини органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду.

3. Підставами для повної реабілітації є виправдувальний вирок, постанова або ухвала суду про закриття кримінальної справи, коли встановлено, що:

1) відсутня подія злочину, про який порушувалась кримінальна справа;

2) діяння, вчинене підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, не є злочином;

3) підозрюваний, обвинувачений, підсудний непричетний до вчинення злочину.

4. Підставою для часткової реабілітації є зміна вироку з перекваліфікацією діяння обвинуваченого, який перебував під вартою або був засуджений, на статтю Кримінального кодексу, яка передбачає менше покарання, ніж фактично відбуте.

5. Право на реабілітацію, у тому числі право на відшкодування шкоди, пов'язаної з кримінальним переслідуванням, мають:

1) виправданий;

2) підсудний, кримінальна справа відносно якого закрита у зв'язку з відмовою від обвинувачення прокурора, а справа про злочин, передбачений частиною першою статті 228 цього Кодексу - у зв'язку з відмовою від обвинувачення потерпілого;

3) підозрюваний, обвинувачений, кримінальне переслідування у відношенні якого закрито на підставах, передбачених частини першою статті 183 цього Кодексу;

4) засуджений у випадках повного або часткового скасування обвинувального вироку, який вступив у законну силу, і закритті кримінальної справи на підставах, передбачених частиною першою статті 183 цього Кодексу;

5) особа, до якої застосовані примусові заходи медичного характеру, у випадку скасування незаконної або безпідставної постанови суду про застосування цього заходу;

6. Право на відшкодування шкоди, у порядку, передбаченого цією статтею, має будь-яка особа, щодо якої незаконно застосовано заходи процесуального примусу під час провадження у кримінальній справі.

7. Правила цієї статті не поширюються на випадки, коли застосовані до особи заходи процесуального примусу або обвинувальний вирок скасовано або змінено внаслідок акту про амністію, закінчення строків давності, недосягнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, або прийняття закону, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність.

8. В інших випадках питання щодо відшкодування шкоди вирішуються в порядку цивільного судочинства.

9. Шкода, завдана юридичним особам незаконними діями (бездіяльністю) та рішеннями суду, прокурора, слідчого, особи, яка здійснює дізнання, органом дізнання, відшкодовується державою у повному обсязі або частково в порядку і строки, установлені цією статтею та статтями 619 - 624 цього Кодексу.

Стаття 619. Усунення наслідків моральної шкоди

1. Якщо відомості про порушення кримінальної справи, затримання, взяття під варту, відсторонення від посади, проведення інших процесуальних дій, поміщення до медичного закладу або засудження особи були поширені засобами масової інформації, то за вимогою реабілітованого, а в разі його смерті - його близьких родичів, а також суду, прокурора чи слідчого відповідні органи масової інформації протягом одного місяця зобов'язані таким же способом, яким ці дані були поширені, повідомити про незаконність притягнення до кримінальної відповідальності і реабілітацію особи.

2. За вимогою реабілітованого, а в разі його смерті - за вимогою його близьких родичів суд, прокурор, слідчий зобов'язані в двотижневий строк письмово повідомити про реабілітацію і принести офіційні вибачення реабілітованому за місцем його роботи чи проживання або його близьким родичам, про що повідомити через місцеві засоби масової інформації.

3. Реабілітований має право на грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі і порядку, які визначені законодавчими актами України.

Стаття 620. Компенсація майнової шкоди

1. Майнова шкода, заподіяна реабілітованому компенсується в повному обсязі.

2. Компенсації підлягають:

1) заробіток та інші трудові доходи, яких реабілітований позбувся внаслідок вчинених щодо нього незаконних дій;

2) пенсія, якщо її виплата була припинено;

3) гроші, грошові заощадження і відсотки на них, облігації державної позики і виграші, що випали на них, а також вартість речей та іншого майна, конфіскованого чи звернутого в доход держави на підставі вироку, постанови чи ухвали суду, постанови органу дізнання, слідчого, прокурора;

4) штрафи і судові витрати, стягнені на виконання вироку суду;

5) витрати, понесені реабілітованим за надання йому юридичної допомоги.

3. Поштово-телеграфна кореспонденція та речі, вилучені при розслідуванні справи, повертаються реабілітованому. Якщо вилучені речі повернути неможливо, повертаються речі такого ж роду і якості або їх вартість.

4. У разі смерті реабілітованого право на компенсацію майнової шкоди мають його спадкоємці. Неодержана пенсія виплачується тим членам сім'ї реабілітованого, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 621. Поновлення інших прав реабілітованого

1. Реабілітованій особі, яку було звільнена з роботи у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, надається колишня робота (посада), а при ліквідації підприємства, установи, організації чи скороченні його посади - інша рівноцінна робота чи посада. Особа, виключена з навчального закладу у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, підлягає поновленню в навчальному закладі.

2. Час, протягом якого особа не працювала у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, зараховується до загального трудового стажу, стажу за спеціальністю і до строку вислуги років, а якщо перерва між днем набрання законної сили актом про реабілітацію і днем прийняття на роботу не перевищує трьох місяців - до безперервного стажу.

3. Особі, яка у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності втратила право користування житлом, повертається раніше займане нею житло, а якщо це неможливо, то поза чергою їй надається рівноцінне житло в тому ж населеному пункті.

4. Особі, позбавленій військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, у зв'язку