Стаття 681. Порядок і строки вирішення питання про передачу осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземних державах

1. Питання про передачу осіб, засуджених судами України до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є, вирішується Міністерством юстиції України.

2. Якщо засуджений є громадянином іноземної держави - учасниці міжнародного договору про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є, і якщо він не має постійного місця проживання на території України, орган, на який покладено обов'язок приведення вироку до виконання, роз'яснює засудженому його право звернутись до Міністерства юстиції України або до компетентного органу держави, громадянином якої він є, з клопотанням про передачу його для відбування покарання в цій державі.

3. Рішення про передачу засудженого може бути прийняте Міністерством юстиції України в будь-який час до відбуття засудженим покарання як з власної ініціативи, так і за проханням компетентного органу іноземної держави або за клопотанням засудженого і його родичів.

4. Вказані в частині третій цієї статті прохання і клопотання повинні бути розглянуті Міністерством юстиції України у місячний строк від дня їх надходження.

5. Міністерство юстиції України після вивчення та перевірки матеріалів у разі їх належного оформлення приймає рішення щодо передачі особи, засудженої судом України до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання у державі, громадянином якої вона є, про що надсилає інформацію відповідному органу іноземної держави та особі, за ініціативою якої розглядалося питання передачі засудженої особи.

6. Після одержання згоди компетентного органу іноземної держави на прийняття засудженого для відбування покарання і досягнення домовленості про місце, час і порядок передачі, Міністерство юстиції України надсилає доручення Державному департаменту України з питань виконання покарань та Міністерству внутрішніх справ України доручення про організацію передачі цієї особи.

Стаття 682. Відмова в передачі особи, засудженої судом України, для відбування покарання в іноземній державі

1. Передача засудженого у порядку, передбаченому статтею 681 цього Кодексу, не проводиться, якщо:

1) за законодавством держави, громадянином якої є засуджений, діяння, за яке він засуджений, не є злочином;

2) у державі, громадянином якої є засуджений, за вчинене ним діяння він відбув покарання чи був виправданий, або справа відносно нього була закрита, а також, якщо він звільнений від покарання компетентним органом цієї держави;

3) покарання не може бути виконане в державі, громадянином якої є засуджений, наслідок закінчення строків давності або з інших підстав, передбачених законодавством цієї держави;

4) засуджений має постійне місце проживання на території України;

5) не отримано згоди від компетентного органу іноземної держави на передачу засудженого.

2. У разі прийняття рішення про відмову в передачі засудженої особи для подальшого відбування покарання наводяться обгрунтовані підстави прийняття такого рішення.

Стаття 683. Повідомлення про зміну або скасування вироку суду України щодо громадянина іноземної держави

1. У разі зміни або скасування вироку суду України щодо засудженого, переданого для відбування покарання в іншу державу, а також у разі застосування до нього виданого в Україні акта амністії чи помилування, Міністерство юстиції України направляє компетентному органу іноземної держави копію ухвали чи постанови суду про зміну або скасування вироку або копію рішення відповідних органів України про застосування до засудженого амністії чи помилування.

2. Якщо вирок скасовано і справа направлена на нове розслідування чи новий судовий розгляд, одночасно направляються інші необхідні для цього документи.

Стаття 684. Витрати, пов'язані з передачею осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземній державі

Витрати, пов'язані з передачею осіб, засуджених судами України, для відбування покарання в іноземній державі, які виникли до передачі цих осіб, несе Україна.

Стаття 685. Порядок розгляду пропозицій про передачу громадян України, засуджених судами іноземних держав, для відбування покарання в Україні

1. Пропозиції компетентних органів іноземних держав про передачу для відбування покарання в Україні засуджених судами цих держав до позбавлення волі громадян України, а також клопотання таких засуджених або їхніх родичів про передачу розглядаються Міністерством юстиції України у можливо короткий строк.

2. Після порушення перед Міністерством юстиції України клопотання про прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання в Україні Міністерство юстиції України надсилає відповідному органу іноземної держави листа з проханням надати документи, перелік яких міститься у міжнародному договорі, для вирішення питання по суті.

3. Після надходження всіх потрібних документів Міністерство юстиції України протягом місяця розглядає надіслані матеріали та ухвалює рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України, про що надсилає інформацію відповідному органу іноземної держави та особі, за ініціативою якої розглядалося питання передачі засудженої особи. У разі відмови в задоволенні клопотання наводяться обгрунтовані підстави його прийняття.

4. У разі задоволення запиту Міністерство юстиції України надсилає Державному департаменту України з питань виконання покарань та Міністерству внутрішніх справ України доручення про організацію прийняття цієї особи.

5. Міністерство юстиції України після надходження від Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України інформації про здійснене прийняття такої особи направляє пакет документів до Верховного Суду України для розгляду питання виконання вироку іноземного суду на території України.

6. Пакет документів для розгляду питання виконання вироку іноземного суду на території України має бути перекладений українською мовою і засвідчений у порядку, встановленому державою винесення вироку, і містити:

1) копію вироку і текст закону іноземної держави, на якому він грунтується;

2) документ