іншим суспільно небезпечним діянням заподіяно шкоду її майну чи діловій репутації.
2. У справах про злочини або суспільно небезпечні діяння, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, потерпілими визнаються його близькі родичі або за домовленістю між ними один із них. Якщо потерпілим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, то поряд із ним або замість нього в справі бере участь його законний представник.
3. Права і обов'язки потерпілого - юридичної особи здійснює її представник.
4. Про визнання особи потерпілим чи про відмову в її клопотанні про це особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу, про що їй повідомляється. Одночасно потерпілому роз'яснюються його права і обов'язки, а особі, якій відмовлено у визнанні потерпілою, - її право оскаржити прийняте рішення у порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 62. Права та обов'язки потерпілого
1. Потерпілий має право:
1) давати показання або відмовитись давати показання і відповідати на запитання;
2) надавати докази;
3) заявляти клопотання і відводи;
4) давати показання і заявляти клопотання рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє;
5) в необхідних випадках користуватись допомогою перекладача;
6) мати представника;
7) на відшкодування заподіяної злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням майнової шкоди за рахунок особи, винної у вчиненні злочину, чи осіб, що несуть матеріальну відповідальність за її дії, а у випадках, передбачених частиною 1 статті 1177 Цивільного кодексу України - за рахунок Державного фонду відшкодування збитків;
8) на відшкодування заподіяної злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням моральної шкоди чи шкоди діловій репутації за рахунок особи, винної у вчиненні злочину чи осіб, що несуть матеріальну відповідальність за її дії;
9) брати участь у слідчих діях, що виконуються за його клопотанням;
10) одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення в передбачених цим Кодексом випадках;
11) знайомитися з протоколами слідчих дій, виконаних за його участю або за клопотанням його чи його представника, а також з іншими матеріалами справи у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, та подавати на них зауваження;
12) подавати скарги на дії і рішення особи, яка здійснює дізнання, начальника органу дізнання, слідчого, начальника слідчого підрозділу, прокурора, слідчого судді, судді, суду;
13) брати участь у судових засіданнях;
14) ставити в судовому засіданні питання підсудному, свідкам, іншим потерпілим, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
15) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду;
16) брати участь у судових дебатах;
17) з додержанням вимог цього Кодексу застосовувати науково-технічні засоби під час виконання процесуальних дій за його участю та при судовому розгляді справи;
18) знайомитися з протоколом судового засідання і подавати на нього зауваження;
19) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції та касаційні скарги, у передбачених цим Кодексом випадках одержувати їх копії або знайомитися з ними, подавати на них заперечення;
20) підтримувати обвинувачення у справах приватно-публічного обвинувачення у випадках, передбачених частиною другою статті 474 цього Кодексу, і у випадках, коли прокурор відмовився від обвинувачення;
21) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.
2. Потерпілий зобов'язаний з'являтися за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду. У разі неможливості з'явитися за викликом у призначений строк, потерпілий зобов'язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особі, яка здійснює дізнання, слідчому, прокурору, слідчому судді, судді, суду.
3. Потерпілий зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи інших учасників процесу до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування справи. Він також повинен дотримуватись встановленого порядку при провадженні у справі.
4. Потерпілий не вправі перешкоджати виконанню постанов про освідування, одержання зразків для експертного дослідження, поміщення до медичного закладу для проведення експертизи та інших процесуальних рішень, прийнятих у відповідності з цим Кодексом.
5. За дачу завідомо неправдивих показань потерпілий несе кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу.
Глава 11
ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗИВАЧ І ЦИВІЛЬНИЙ ВІДПОВІДАЧ У КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ
Стаття 63. Цивільний позов у кримінальній справі
1. Потерпілий, який зазнав майнової чи моральної шкоди, а також шкоди діловій репутації від злочину чи іншого суспільно небезпечного діяння, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити цивільний позов про її відшкодування, який розглядається і вирішується разом із кримінальною справою.
2. На захист майнових інтересів неповнолітніх та осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками.
3. Закриття справи з підстав, передбачених статтями 184 та 185 цього Кодексу, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку заподіяну нею майнову і моральну шкоду.
4. Позов у кримінальний справі може бути пред'явлений як під час дізнання чи досудового слідства, так і під час головного судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Відмова в задоволенні позову, пред'явленого в порядку цивільного судочинства, позбавляє цивільного позивача права пред'явити той же позов у кримінальній справі.
5. Особа, яка не пред'явила позов у кримінальній справі або позов якої в кримінальній справі залишено без розгляду, має право пред'явити той же позов у порядку цивільного судочинства.
6. Цивільний позивач і цивільний відповідач при розгляді позову про відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином, як у кримінальній справі, так і в порядку цивільного судочинства звільняються від сплати державного