2. Будь-яке обмеження прав осіб - учасників кримінального провадження, а також встановлення для них переваг чи привілеїв за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду і характеру занять, за мовними або іншими ознаками не допускається.

Стаття 10. Повага честі і гідності особи, захист її прав та законних інтересів

1. Суд, суддя, слідчий суддя, прокурор, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, здійснюючи провадження та приймаючи рішення у кримінальній справі, зобов'язані поважати честь і гідність всіх осіб, що беруть участь у справі.

2. При виконанні слідчих, судових та інших дій забороняється принижувати честь і гідність особи, застосовувати катування, жорстоке чи нелюдське поводження, насильство, погрози, незаконно обмежувати права і законні інтереси особи.

Стаття 11. Недоторканність особи

1. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

2. Ніхто не може бути взятий під варту і триматися під вартою, відсторонений від посади, підданий домашньому арешту, поміщений до медичної установи для проведення експертизи, підданий примусовому заходу медичного чи виховного характеру, інакше як за рішенням суду в порядку і з підстав, передбачених цим Кодексом.

3. Ніхто не може бути затриманий, визнаний підозрюваним чи притягнутий як обвинувачений інакше як в порядку і з підстав, передбачених цим Кодексом.

4. Суд, прокурор зобов'язані звільнити особу, яка незаконно позбавлена волі, незаконно поміщена до медичної чи виховної установи, утримується під вартою понад строк, передбачений законом або встановлений вироком суду.

5. Особи, які були незаконно затримані, взяті під варту, відсторонені від посади, піддані домашньому арешту, поміщені до медичної установи для проведення експертизи, притягнуті як підозрювані, обвинувачені чи засуджені, поміщені до медичної чи виховної установи, підлягають поновленню в їхніх правах із відшкодуванням їм майнової і моральної шкоди за рахунок держави в порядку, передбаченому законом.

Стаття 12. Недоторканність житла та майна, охорона таємниці листування, телефонних і інших розмов, телеграфних та інших повідомлень, охорона особистого і сімейного життя

1. Кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення у них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних з урятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення у них огляду чи обшуку може провадитися в іншому порядку, визначеному цим Кодексом.

2. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки встановлюються лише судом у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час попередньої перевірки заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин, розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами отримати інформацію неможливо.

3. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, і в порядку, передбаченому цим Кодексом чи іншими законами України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених цим Кодексом чи іншими законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

4. У разі наявності загрози вчинення насильства або інших протиправних дій щодо осіб, взятих під захист, за письмовою заявою або письмовою згодою цих осіб можуть застосовуватися технічні засоби отримання інформації, візуальне спостереження із застосуванням або без застосування звуко-, відеозапису, фото- і кінозйомки.

5. Зняття інформації з каналів зв'язку, застосовування інших технічних засобів отримання інформації здійснюється за рішенням суду.

Стаття 13. Дотримання прав і свобод людини і громадянина

1. Суд, суддя, слідчий суддя, прокурор, слідчий, особа, яка здійснює дізнання, зобов'язані роз'яснювати підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, іншим суб'єктам кримінального судочинства їхні права та обов'язки, а також забезпечувати можливості для їх реалізації.

2. Шкода, заподіяна особі порушенням її прав і свобод судом, прокурором, слідчим, особою, яка здійснює дізнання, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Стаття 14. Презумпція невинуватості і забезпечення доведеності вини

1. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено судовим рішенням у порядку, передбаченому цим Кодексом.

2. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

3. Обов'язок доведення вини підозрюваного, обвинуваченого, підсудного покладається на особу, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, а у справах приватно-публічного обвинувачення у випадках, передбачених цим Кодексом, - на потерпілого.

4. Обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях.

5. Усі сумніви щодо доведеності вини, а також сумніви у тлумаченні закону вирішуються на користь підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Стаття 15. Забезпечення права на захист

1. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право на захист, яке забезпечується правом бути вислуханим із приводу підозри чи обвинувачення, наданням їм можливості брати особисту участь у різних стадіях провадження у справі та користуватися допомогою захисника з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення. Право на захист забезпечується також особі, щодо якої ведеться провадження по застосуванню примусових заходів виховного чи медичного характеру.

2. Право на захист гарантується обов'язком суду, прокурора, слідчого, особи, яка здійснює