статті 82, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше ніж три доби, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або відмову в застосуванні заходів безпеки. Відповідно до свого рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов'язковою для виконання зазначеними органами. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя у відповідній постанові або ухвалі можуть вказати перелік заходів, які необхідно застосувати для забезпечення безпеки осіб. Цей перелік не є вичерпним для органу, якому доручається здійснювати заходи безпеки.
Стаття 87. Порядок застосування заходів безпеки
1. Орган, якому доручено здійснювати заходи безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому як постановою чи ухвалою про застосування заходів безпеки, так і конкретними обставинами і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист.
2. У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, зазначеної у частині другій статті 82, відомостей про злочин особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд або суддя в порядку, передбаченому цим Кодексом, приймає рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи або про передачу заяви (повідомлення) за належністю.
3. Про прийняте рішення негайно повідомляється заявника.
4. Орган, який здійснює заходи безпеки, письмово інформує орган дізнання, слідчого, прокурора, суд або суддю, в провадженні якого перебуває кримінальна справа, про вжиті заходи та їх результати.
Стаття 88. Нерозголошення відомостей про особу, щодо якої здійснюються заходи безпеки
1. Щодо осіб, взятих під захист разом з іншими заходами безпеки, передбаченими законами України можуть здійснюватися такі процесуальні заходи безпеки:
1) забезпечення конфіденційності відомостей про особу;
2) закритий судовий розгляд.
2. Нерозголошення відомостей про особу, взяту під захист, може забезпечуватися шляхом обмеження відомостей про неї в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та судових засідань. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд (суддя), прийнявши рішення про застосування заходів безпеки, виносить мотивовану постанову, ухвалу про заміну прізвища, імені, по батькові особи, взятої під захист, на псевдонім та про зміну інших анкетних даних, що містять інформацію про особу. Надалі у процесуальних документах зазначається лише псевдонім, а справжні прізвище, ім'я, по батькові (рік, місяць і місце народження, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання та інші анкетні дані, що містять інформацію про особу, яка перебуває під захистом) вказуються лише у постанові (ухвалі) про заміну анкетних даних. Ця постанова (ухвала) до матеріалів справи не додається, а зберігається окремо в органі, в провадженні якого перебуває кримінальна справа.
3. У разі заміни прізвища особи, взятої під захист, на псевдонім із матеріалів справи вилучаються протоколи слідчих дій та інші документи, в яких зазначено достовірні відомості про цю особу, і зберігаються окремо, а до матеріалів справи додаються копії цих документів із заміною справжнього прізвища на псевдонім.
4. Відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом. На документи, що містять таку інформацію, не поширюються правила, передбачені пунктами 3, 14, 15 частини другої статті 55, статтями 298 - 300, 303 і 338 цього Кодексу. Такі документи можуть бути пред'явлені для ознайомлення лише прокурору, судді, яким надано право на ознайомлення з інформацією з обмеженим доступом.
Стаття 89. Підстави, приводи і порядок скасування заходів безпеки
1. Заходи безпеки можуть бути скасовані особою, в провадженні якої перебуває справа, у зв'язку з:
1) закінченням строку конкретного заходу безпеки;
2) усуненням загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист;
3) систематичним невиконанням особою, взятою під захист, законних вимог органів, що здійснюють заходи безпеки, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування.
2. Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їхніх сімей та близьких родичів може бути:
1) заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки;
2) отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
3. За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки особою, яка здійснює дізнання, слідчим, прокурором, судом (суддею) виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування.
4. Рішення про скасування заходів безпеки письмово протягом доби доводиться до відома особи, щодо якої були застосовані ці заходи.
Стаття 90. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування
1. Постанова органу дізнання або слідчого про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування може бути оскаржена відповідному прокурору або до місцевого суду за місцем розслідування справи чи знаходження органу, що здійснює досудове розслідування справи, а якщо таку постанову винесено прокурором - прокурору вищого рівня, чи до суду.
2. Слідчий суддя негайно розглядає скаргу і матеріали справи, при необхідності вислуховує особу, яка провадить дізнання, слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про застосування заходів безпеки або про їх скасування чи про відмову в цьому.
3. На постанову судді про відмову в задоволенні скарги протягом трьох діб із дня її винесення може бути подана апеляція.
Глава 15
ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ УЧАСТЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
Стаття 91. Обставини, що виключають