4. За клопотанням заінтересованої особи чи прокурора виконання рішення, оскарженого з пропуском установленого строку, у випадках, передбачених цим Кодексом, може бути зупинено до вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Глава 18
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ВИТРАТИ ТА ЇХ ВІДШКОДУВАННЯ

Стаття 115. Процесуальні витрати

1. Процесуальні витрати складаються із сум:

1) виплачених свідкам, потерпілим, цивільним позивачам та їхнім представникам, судовим експертам, спеціалістам, перекладачам, понятим у зв'язку з понесеними ними витратами на проїзд, проживання та добових;

2) виплачених свідкам, потерпілим, цивільним позивачам та їхнім представникам, судовим експертам, спеціалістам, перекладачам, понятим, які не мають постійного заробітку, за відволікання їх від звичного заняття;

3) винагороди, яку виплачено судовим експертам, спеціалістам, перекладачам за виконання ними своїх обов'язків під час дізнання, досудового слідства чи в суді, крім випадків, коли ці обов'язки виконувались у порядку службового завдання;

4) витрачених на огляд, дослідження, зберігання, перевезення і пересилання речових доказів, а також майна, на яке накладено арешт;

5) витрачених на проведення експертних досліджень;

6) витрат на організаційно-технічне і криміналістичне забезпечення, транспортних та інших витрат, пов'язаних із розслідуванням кримінальної справи, розшуком і доставкою підозрюваного, обвинуваченого.

2. Суми, зазначені у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, виплачуються за постановою особи, яка здійснює дізнання, слідчого, судді чи за ухвалою суду з коштів органів дізнання, досудового слідства чи суду в розмірах та порядку, передбачених законодавством. Порядок визначення витрат, зазначених у пунктах 4, 5, 6 частини першої цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 116. Стягнення процесуальних витрат

1. Процесуальні витрати покладаються на засуджених або осіб, які в силу закону несуть за них майнову відповідальність, або приймаються повністю чи частково на рахунок держави.

2. У разі визнання підсудного винним суд вправі стягнути з нього процесуальні витрати, за винятком сум, що виплачені перекладачу. Суд вправі також стягнути процесуальні витрати і з підсудного, визнаного винним, але звільненого від покарання. У разі закриття справи за нереабілітуючими особу обставинами процесуальні витрати покладаються судом на цих осіб або осіб, які в силу закону несуть за них майнову відповідальність, або повністю чи частково приймаються на рахунок держави.

3. Якщо в справі визнано винними декілька підсудних, суд у вироку повинен визначити, в якому розмірі процесуальні витрати підлягають стягненню з кожного з них, враховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан кожного з них.

4. У разі закриття справи за реабілітуючими особу обставинами або виправдання підсудного процесуальні витрати приймаються на рахунок держави. На рахунок держави приймаються також витрати на оплату праці перекладача.

Стаття 117. Оплата праці адвоката, який брав участь у справі як захисник або представник за призначенням

1. Витрати на оплату праці адвоката, який брав участь у справі як захисник або представник потерпілого за призначенням, покладаються на державу.

2. Оплата праці адвоката - захисника чи представника потерпілого у разі його участі у справі за призначенням проводиться за рахунок держави в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відшкодування цих витрат державі у цьому випадку за згодою засудженого або осіб, які несуть майнову відповідальність за його дії, може бути покладено на них.

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ
ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ

Глава 19
ЗАТРИМАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО

Стаття 118. Підстави затримання підозрюваного

1. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор вправі затримати особу за підозрою у вчиненні злочину, за який кримінальний закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.

2. Затримання підозрюваного може бути застосовано:

1) у разі нагальної необхідності запобігти злочину чи припинити його;

2) коли особу застали на місці вчинення злочину або безпосередньо після його вчинення;

3) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вказують на дану особу, що саме вона вчинила злочин;

4) коли на особі або на її одягу, при ній, у її житлі, в інших належних їй приміщеннях чи транспортному засобі виявлено знаряддя чи явні сліди злочину або об'єкти злочинних дій;

5) з метою доставлення особи до місця провадження дізнання, досудового слідства чи суду на підставі обгрунтованої підозри у вчиненні нею злочину чи суспільно небезпечного діяння.

3. За наявності інших даних, що дають підставу підозрювати особу у вчиненні злочину, вона може бути затримана у разі намагання ухилитись від досудового розслідування чи суду, або не має постійного проживання, або не встановлено особу підозрюваного, а також якщо особою, яка здійснює дізнання, слідчим за погодженням із прокурором направлено подання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Стаття 119. Строки і порядок затримання підозрюваного

1. Затримання не може продовжуватись більше ніж сімдесят дві години. Цей термін може бути продовжений слідчим суддею у випадках, передбачених частиною третьою статті 148 цього Кодексу. У будь-якому випадку цей строк не повинен перевищувати п'ятнадцяти діб.

2. Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, негайно складається протокол.

3. У протоколі про затримання підозрюваного зазначаються підстави і мотиви затримання; рік, місяць, день і година затримання; дані про осіб, які затримали підозрюваного; час складання протоколу і результати особистого обшуку; місце утримання підозрюваного. Протокол оголошується підозрюваному і йому роз'яснюються права і обов'язки, з'ясовується, чи бажає він мати захисника з моменту затримання, про що робиться відмітка в протоколі. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу з переліком прав та обов'язків негайно вручається затриманому. Одночасно копія протоколу надсилається до відповідного суду.

4. Про затримання особи як підозрюваного особа, яка здійснює дізнання, слідчий зобов'язані протягом 12 годин із