5. Якщо затримана особа не була визнана підозрюваною, особа, яка здійснює дізнання, слідчий одночасно виносять постанову про визнання особи підозрюваною.

6. Затриманий підозрюваний повинен бути допитаний у відповідності з вимогами, передбаченими статтями 248 і 249 цього Кодексу.

Стаття 120. Особистий обшук підозрюваного

При затриманні підозрюваний підлягає особистому обшуку, який здійснюється з додержанням вимог, передбачених статтею 273 цього Кодексу.

Стаття 121. Підстави і порядок звільнення підозрюваного

1. Підозрюваний підлягає звільненню у разі, якщо:

1) не підтверджено підозру у вчиненні злочину;

2) відсутні підстави застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту;

3) закінчився встановлений законом строк затримання;

4) затримання було здійснено з порушенням вимог, передбачених статтею 119 цього Кодексу.

2. Звільнення затриманого здійснюється начальником місця утримання затриманих за постановою слідчого судді, прокурора, слідчого, начальника органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання. Постанова про звільнення виконується негайно після надходження її в місця утримання затриманих.

3. Якщо у встановлений частиною першою статті 119 цього Кодексу строк до місця утримання затриманих не надійшло постанови слідчого судді, прокурора, слідчого, начальника органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання, про звільнення затриманої особи чи постанови слідчого судді про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або про продовження строку затримання в порядку, передбаченому частиною третьою статті 148 цього Кодексу, начальник місця утримання затриманих негайно звільняє цю особу, про що складає протокол, і направляє повідомлення про це службовій особі чи органу, які здійснили затримання, і відповідному прокурору.

4. У разі винесення слідчим суддею, прокурором, слідчим, начальником органу дізнання, особою, яка здійснює дізнання, постанови про звільнення затриманого, копія цієї постанови видається підозрюваному при його звільненні.

5. Начальник місця утримання затриманих при звільненні затриманого з-під варти видає йому довідку, у якій зазначається, ким було здійснено затримання; рік, місяць, число, час і підстави затримання; рік, місяць, число, час і підстави звільнення. У разі необхідності начальник місця утримання затриманих забезпечує звільнену особу безкоштовним проїздом до місця її проживання.

Стаття 122. Порядок тримання підозрюваних під вартою

Доставлення затриманого підозрюваного до місця утримання затриманих виконується органом, який здійснив затримання, а якщо справа перебуває в провадженні суду, за його дорученням - орган міліції.

Затримані тримаються в ізоляторі тимчасового тримання в порядку, встановленому законодавством та нормативними актами МВС України, Служби безпеки України для цих установ.

3. У разі необхідності проведення оперативно-розшукових заходів допускаються зустрічі працівників органу дізнання, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, із підозрюваним за дозволом особи, яка здійснює дізнання, слідчого.

Стаття 123. Повідомлення про затримання підозрюваного

1. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, і місце її перебування особа, яка здійснює дізнання, слідчий негайно повідомляє одного з її близьких родичів, а у разі їхньої відсутності - іншу близьку особу, визначену підозрюваним, або надає можливість такого повідомлення самому затриманому за допомогою телефонного зв'язку.

2. У необхідних випадках про затримання підозрюваного особа, яка здійснює дізнання, слідчий сповіщає за місцем його роботи. Про затримання військовослужбовця повідомляється командування військової частини або іншого військового формування, а про затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків негайно повідомляється також і відповідний розвідувальний орган.

3. Про затримання неповнолітнього особа, яка здійснює дізнання, слідчий негайно повідомляє його батьків, а у разі їхньої відсутності - його усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування, або адміністрацію дитячої установи, де навчається (виховується) неповнолітній, службу у справах неповнолітніх.

4. Якщо затриманий є іноземним громадянином або особою без громадянства, яка постійно проживає в іншій країні, про його затримання протягом доби повідомляється через Консульське управління Міністерства закордонних справ України місцева консульська установа цієї держави або, за відсутності такої установи, дипломатичне представництво цієї держави.

5. У разі необхідності збереження в інтересах досудового розслідування у таємниці факту затримання підозрюваного, за погодженням із прокурором інформування близьких родичів затриманого може не проводитись, за винятком випадків, коли підозрюваний є неповнолітнім.

Стаття 124. Заходи піклування про неповнолітніх дітей затриманого та щодо охорони його майна

1. Коли у затриманого на утриманні є неповнолітні діти чи непрацездатні родичі, які залишаються без догляду, особа, яка здійснює дізнання, слідчий вживає необхідних заходів до передачі зазначених осіб під опіку родичів або влаштування їх у відповідні установи.

2. Якщо при затриманні особи її майно та житло залишаються без нагляду, особа, яка здійснює дізнання, слідчий вживає необхідних заходів до їх охорони.

3. Про вжиті заходи, передбачені частинами першою і другою цієї статті, особа, яка здійснює дізнання, слідчий письмово повідомляє прокурора та затриману особу, копії цих листів долучаються до матеріалів справи.

Стаття 125. Оскарження затримання

1. Кожний затриманий протягом досудового провадження має право оскаржити затримання до суду.

2. У випадках оскарження затримання до суду скарга затриманого начальником місця утримання затриманих негайно передається слідчому судді і розглядається ним одночасно з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді передачі під нагляд міліції, відсторонення від посади, домашнього арешту чи взяття під варту.

3. Якщо подання про обрання запобіжного заходу не надійшло до суду або у разі надходження скарги після закінчення 72-годинного строку, скарга на затримання розглядається слідчим суддею протягом п'яти діб із часу її надходження до суду. Розгляд скарги здійснюється з додержанням вимог, передбачених частиною другою статті 148 цього Кодексу.

Глава 20
ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

Стаття 126. Мета застосування запобіжних заходів

Запобіжні заходи застосовуються особою, яка здійснює