2. Подання про продовження строку тримання під вартою або домашнього арешту повинно бути подано до того суду, яким винесено постанову про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу, у строки, які є достатні для розгляду цього подання, але не пізніше закінчення строку тримання особи під вартою або домашнього арешту.

3. Одержавши подання, слідчий суддя вивчає матеріали кримінальної справи, при необхідності опитує обвинуваченого, особу, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, після чого залежно від наявності до того підстав виносить постанову про продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту або відмовляє в його продовженні. Примірник постанови слідчого судді про продовження строку тримання під вартою надсилається у відповідне місце попереднього ув'язнення, а про продовження строку домашнього арешту - відповідному органу міліції.

4. На постанову слідчого судді прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, захисником чи законним представником протягом трьох діб із дня її винесення може бути подана апеляція. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

Глава 21
ІНШІ ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ

Стаття 151. Види інших заходів процесуального примусу

З метою забезпечення встановленого цим Кодексом порядку кримінального провадження, належного виконання вироку особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суддя або суд вправі застосувати до підозрюваного, обвинуваченого наступні заходи процесуального примусу:

1) привід;

2) поміщення особи до медичного закладу;

3) грошове стягнення.

Стаття 152. Привід підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка, потерпілого

1. Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний, а також свідок, потерпілий, викликані у встановленому законом порядку особою, яка здійснює дізнання, слідчим, судом у зв'язку з провадженням у справі, не з'являться без поважних причин, до них може бути застосований привід через органи внутрішніх справ або відповідні підрозділи органів дізнання.

2. Поважними причинами неявки викликаної особи визнаються несвоєчасність отримання повістки, хвороба, інші обставини, які позбавляють можливості своєчасно з'явитися за викликом.

3. Привід не може проводитись у нічний час, крім невідкладних випадків.

4. Не підлягають приводу неповнолітні у віці до 14 років, вагітні жінки, тяжко хворі.

Стаття 153. Постанова (ухвала) про привід та її виконання

1. Про привід особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. У них повинні бути зазначені прізвище, ім'я та по батькові особи, яка підлягає приводу, місце проживання або роботи, навчання, підстави застосування приводу, коли і куди повинна бути доставлена ця особа, кому доручається здійснити привід.

2. Копія постанови або ухвали про привід надсилається для виконання до органу внутрішніх справ або відповідний підрозділ органу дізнання за місцем провадження у справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.

3. У разі неможливості приводу особа, яка виконує постанову (ухвалу), складає про це протокол, в якому зазначає причини невиконання і через начальника органу внутрішніх справ або відповідний підрозділ органу дізнання надсилає його особі, яка здійснює дізнання, слідчому, суду.

Стаття 154. Поміщення особи до медичної установи

1. Якщо для проведення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи необхідне спостереження або дослідження стану здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка, потерпілого в стаціонарних умовах, слідчий суддя, суд своєю постановою (ухвалою) вправі помістити його до відповідного медичного закладу. Строк перебування особи в медичному закладі не повинен перевищувати двох місяців.

2. Питання про поміщення особи до медичного закладу в стадії досудового провадження вирішується слідчим суддею за місцем провадження досудового слідства за поданням слідчого за згодою прокурора чи самого прокурора. Слідчий суддя розглядає подання, вивчає матеріали справи, вислуховує прокурора, після чого в залежності від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про поміщення особи у відповідний медичний заклад чи про відмову в цьому. Постанова слідчого судді оскарженню не підлягає.

Стаття 155. Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання процесуальних обов'язків

Невиконання або неналежне виконання підозрюваним, обвинуваченим, який не утримується під вартою, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, законним представником, представником, перекладачем, понятим, спеціалістом, свідком, судовим експертом, поручителем, особами, яким передані під нагляд неповнолітні підозрювані, обвинувачені чи підсудні, службовою особою підприємства, установи, організації процесуальних обов'язків, покладених на неї згідно з цим Кодексом постановою особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді або ухвалою суду в стадії досудового розслідування чи судового розгляду справи, тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Стаття 156. Порядок притягнення до відповідальності за невиконання чи неналежне виконання процесуальних обов'язків

1. Про невиконання чи неналежне виконання процесуальних обов'язків особами, зазначеними у статті 155 цього Кодексу, під час досудового провадження у справі особа, яка здійснює дізнання, слідчий складають протокол. У протоколі зазначається час і місце його складення, ким його складено, відомості про особу порушника, суть порушення, пояснення порушника, якщо він їх давав, норма закону, яка передбачає відповідальність за це порушення. Протокол підписується особою, яка його склала, і порушником, якщо він був присутнім при складенні протоколу. Про відмову порушника підписати протокол у ньому робиться про це запис.

2. Протокол направляється до місцевого суду за місцем провадження у справі.

3. Факт невиконання чи неналежного виконання процесуальних обов'язків особами, зазначеними у статті 155 цього Кодексу, під час судового розгляду справи фіксується у протоколі судового засідання. Суддя, суд, який розглядає справу, вислухавши думку учасників судового розгляду, виносить постанову (ухвалу) про застосування до порушника стягнення або попереджає порушника про можливість застосування такого стягнення в разі повторного порушення. Копія постанови (ухвали) направляється порушнику та органам уповноваженим на виконання судових рішень. Постанова (ухвала) може бути оскаржена порушником до закінчення строків на апеляційне чи касаційне оскарження.